(Тарасюку Дмитру)
Тричі: хай Бог пробачить,
злетіло і стихло все.
Спи вічним сном, козаче,
Бог твою душу спасе.
Тільки йому підвладно
вбити людину чи ні.
Ми, на жаль, безпорадні.
Згораємо у війні.
Тіло наше не вічне,
але ж ти так рано, так…
шлях завершив трагічно
на гостряку атак.
06.01.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2024
автор: Микола Соболь