Пропаде у вічності цей день.
Ніч нехай розгубить постулати.
Запитає доня: «А де тато?»
Вичахнуть букети хризантем.
Розвіває вітер прапори.
І сосна свої гойдає лапи.
На «Алеї Слави» сплять солдати.
Говори із ними, говори.
Тут нема загиблих. Всі живі.
Тільки тиша. Їх війна втомила.
Поруч вже насипана могила.
І дитячі сльози на землі.
Осягнути розуму несила…
Я вас проклинаю – москалі!
31.12.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2023
автор: Микола Соболь