Мій милий, рідненький, так хочеться жити,
Кохати шалено і вірно любити,
Проводити дні та всі ночі з тобою...
Та тільки вмиваюсь гіркою сльозою.
Від горя не бачу я білого світу...
Бо як із полону тебе повернути?
Де зараз ти, рідний? Одна невідомість,
Лиш дні у чеканні я маю натомість,
І тільки неспокій, і тільки тривоги...
Коли ж тебе, милий, чекати додому?
До тебе летіла б на крилах пташиних,
Крильми від біди затулила б, мій милий.
Та тільки не знаю, тебе де шукати.
Від горя вже й сива зробилася мати,
Чекає сестра, і племінниця, й батько,
Вже вилили сліз за тобою багацько.
Та вірю і знаю: вернешся додому,
Коли ж то все буде, лиш Богу відомо.
Молюся я Богові й слізно благаю:
Хай Ангел-Хранитель Тебе вберігає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2023
автор: Ольга Калина