Убийте,убийте,але не сьогодні,
залиште мене у безодні,темній.
Я не заслуговую на прощення,
"бог карає за тяжкії речі".
А я,а що я,накоїв темного,
наговорив кривавих речей.
Виліпив своє дике єство,
із глини та попелу,предків.
Що кортіли щастя мого,
волі моєї,душі чистої.
Хіба я таке заслуговую,
важко помирати ніким.
І все ж,є і були в житті,
світлії речі,добрі діла.
Життя одне,головне не згаїти,
робіть теє,чого бажаєте.
Мрійте,мрійте,наче завтра не настане,
творіть долю,іншої більше не буде..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2023
автор: Zak_Marko