Плаксива зима мов дитя вередливе,
Якому, ймовірно, бракує опіки –
В убогому дра́нті чвала́є по брилах:
Зарюмсані очі, брудні черевики...
А може зима – молодиця примхлива,
Що в серці тримає образу на хло́па –
Навряд чи на ку́тні сміятися хтіла*,
Але вочевидь норовиста, на клопіт...
Скоріше за все, що ні перше, ні друге.
Природа по суті своїй екстравертна:
Всі наші страждання й душевні недуги
Оплакує навіть узимку відверто.
15.12.2023
*Смія́тися на ку́тні (фразеологізм) - плакати.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2023
автор: Олена Студникова