***
Місячний промінчик
Мацає ногами
Стежку,
Чи дорогу --
Он руками він
Оперся
На паркані
Рам
І в зажурі
Тінь крива, химерою
Живою --
Перехрещує картину :
Ясінь обійма калини стан..,
А, чи це -- лише, ілюзія
При ночі :
Стогне сич далеко,
Плач із темені зове-пуга,
Сонно розкидала коси
Верба,
Якби була в неї
Ще якась журби
Сльоза
Й повний місяць
Тихо на узбіччі --
При дорозі розстеляє
Рушника..,
Положитись вже пора йому --
Лінивцю,
Як козацька величі
Душа,
А далеко зорі
Заблукали --
Смугою встелили
Чумаченькам шлях доріг,
Щоби їхали і в ночі
Не блудили,
Бо чекає дома
Короваю хліб,
Як житній стіг
Й
Місячний промінчик
Мацає ногами
Стежку,
Чи дорогу --
Он руками він
Оперся
На паркані
Рам
І.., в зажурі,
Тінь крива химерою
Живою
Перехрещує картину --
Ясінь обійма калини
Ніжний стан...
-------------------------------------------
04.12.2023; Paris (Aurora) ======================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2023
автор: MAX-SABAREN