Неисправимый Сказочник: \"Одержимість темрявою\"... Вона що стоїть за крок від кожного акту, від кожного слова, кожного відчуття..
Чи я кохав тебе, пеленаючи ніжність... чи то була Затьмарена сторона?
Неисправимый Сказочник: Ммм... Так чуйно. Любов і кохання. Єдина змога втекти від Тиші, від того краю, що їх не зазнає... \"Свобода\"...
\"Ніжність\"... Яка ж бо ціна.. За одну мить обернутися собою і в собі зазнати полум\'я..
27.05.2025 - 21:08
Дякую
"За одну мить обернутися собою і в собі зазнати полум'я" - це таки прекрасно)
Неисправимый Сказочник: Красиво. Розслабляє такий образ моря. Море як Скарбничка Життя, немов Матуся Рідна, здатне огорнути
життєдайною волною і приголубити серце у іншому світлі...
Неисправимый Сказочник: Яка шляхетна цілеспрямованість знайти у цьому світі Своє... Мені це все є таким знайомим і ріднім. Ви знайдете, тому що вірите.
Неисправимый Сказочник: Усталость возжелала странствия... а ноги погрязли в дрязгу мироздания.
Одна желает налево, дорога иной - правая и куда ты не иди,
лишь бы остаться навеки такими одни. Усталость желала песни
и волшебства перебора, лишь молвить о своем родном городе.
Одна желает налево, дорога иной - правая, куда не иди.. покатая.
Неисправимый Сказочник: Злословье... и тонкая, словно Скрипка Страдивари Душа.. Представляю, как ее царапает
гниль из иждевитого захлебатся пеною рта...
Неисправимый Сказочник: Я тоже знаете ли мнтроверт, хотя и поневоле. И Вы меня не обидели. Вы описали правду... И тысячу раз и один шаг так... ты к ней, а она уж упорхнула. Фигура истончаться в тишине, так просто и так умиротворяюще,
лишь душу проиграл, азартом не смыкаемый..
27.05.2025 - 09:19
Дякую
А чому поневолі? Я люблю інтровертів, з ними як правило, затишно)
Допишіть вірш, фаний початок
Неисправимый Сказочник: Знаете, что будет если запереть гениальную музыку в герметичной комнате? Правильно - Ваш Стих.
Как говарывал я.. всё про свое - \"и никто не услышит твой крик\".. А кто слышит Вашу Красоту Перебора?
Слышит чем - то столь первобытным, сколь и искренним.
Неисправимый Сказочник: Ви все Зможете. Гей! Чи ви думаєте я народився у сорочці? Аде ж я тут. Радісно і щиро посміхаюсь вам. Ви Молодець! Ви подолаєте темряву... і сни не будуть снами, а стануть вашим Світанком.
27.05.2025 - 09:10
Гарне побажання) дуже дякую, сподіваюсь, так і буде.
Неисправимый Сказочник: Ой, Нене! Скажу Вам Секрет, я таки знайшов спосіб і маю вашу музику у себе і у вухах.
Я Такий Щасливий! Я бажаю Вам Здійснити Мрію!
Звездочка,
Почему притаилась вдали?
Грустен ветер ненародившегося пепла.
Он хотел бы прикоснуться к тебе, а ты
Все щемишь ему про резон момента,
гребешком обертая пламенем угли,
Порываясь к самим сокрытым сновидениям.
Звездочка,
Почему притаилась вдали?
Который раз проявляя на бельма оке,
Ты смыкаешь веянья дымящиеся точки, увы
В этой телесы, погашенном горне
Он умолкает, запятнав лишь отрочество,
Поклоняясь твоей капельке,
Созидая лирику из жаровни,
Сонеты для неугасаемых пожаров...
Вот, сколько я это писал, я не засекал.
Но очень уж понравился Ваш Стих.
У персонажа описывающего свои чувства
есть только один недостаток...
Он еще не нашел свой Фрегат,
а потому лишь взывает к нему.
Но, вы ведь знаете, что это произойдет..
рано или поздно, а когда настанет день,
то он - персонаж и его волшебный фрегат
унесутся высоко вдаль за горизонт
под плескающийся остов вздымающейся волны.
13.05.2025 - 08:46
Дуже дякую! Теж обожнюю морську тематику, вона таки вміє заманити
Неисправимый Сказочник: Оо.. як це. Я довго перечитував Ваш Вірш. І знаєте, що я збагнув?
Що він ніколи не чув її, як персонажа. Вона просто щиро
знайшла в ньому відлуння ніжності в своїх очах.
І тому скільки б він не кричав, а вона стоїть на руїні,
І краще б вже він і мовчав.. та вона, як персонаж
є вірним серцем і буде з ним до самого кінця.
Це так красиво.. Це так трагічно. І героїчно.
Самопожертва заради коханого. Молодець Пані Авторко!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Най воно таки знайдеться 
дякую