Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 10
Пошук

Перевірка розміру




Пастернак Борис Леонидович

Прочитаний : 2382


Творчість | Біографія | Критика

"Любимая,— жуть! Когда любит поэт..."

Любимая,—  жуть!  Когда  любит  поэт,
Влюбляется  бог  неприкаянный.
И  хаос  опять  выползает  на  свет,
Как  во  времена  ископаемых.

Глаза  ему  тонны  туманов  слезят.
Он  застлан.  Он  кажется  мамонтом.
Он  вышел  из  моды.  Он  знает  —  нельзя:
Прошли  времена  и  —  безграмотно.

Он  видит,  как  свадьбы  справляют  вокруг.
Как  спаивают,  просыпаются.
Как  общелягушечью  эту  икру
Зовут,  обрядив  ее,—  паюсной.

Как  жизнь,  как  жемчужную  шутку  Ватто,
Умеют  обнять  табакеркою.
И  мстят  ему,  может  быть,  только  за  то,
Что  там,  где  кривят  и  коверкают,

Где  лжет  и  кадит,  ухмыляясь,  комфорт
И  трутнями  трутся  и  ползают,
Он  вашу  сестру,  как  вакханку  с  амфор,
Подымет  с  земли  и  использует.

И  таянье  Андов  вольет  в  поцелуй,
И  утро  в  степи,  под  владычеством
Пылящихся  звезд,  когда  ночь  по  селу
Белеющим  блеяньем  тычется.

И  всем,  чем  дышалось  оврагам  века,
Всей  тьмой  ботанической  ризницы
Пахнёт  по  тифозной  тоске  тюфяка,
И  хаосом  зарослей  брызнется.

Нові твори