Прочитаний :  174
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА СМУТКУ
І звідкіль воно хмара волохатая
Та моє серце тужно облягає?..
Борис Олійник
Чуєш, друже? Пугач крикнув "пугу",
Мчиться вершник з Великого лугу.
В нього серце гнівом закипає:
Знов орда зажури наступає...
І гука він в дикому алюрі:
- Гей, не здайся ти журбі-зажурі,
Бо впіймають у незримі пута
Сивий смуток, зрадниця осмута
Та й зішлють на каторжні роботи -
На галеру чорної скорботи...
А в галери смолянеє днище,
Над гребцями нагаєчка свище,
Друг-товариш порядок уклякає,
Чорний ворон лихо накликає,
Точать душу сумнів та боління,
Ранить серце чайчине квиління...
- Тож вставаймо дружно та оружно -
Поб'ємо зажуру осоружну!
Хай над нами вороння не кряче,
Хай за нами доленька не плаче,
Хай піснярство - славне пролетарство -
Коронує радощі на царство,
А круг них поставить на сторожі
Мак червоний і червоні рожі.
|
|
