Ой, на Івана, ой, на Купала,
Мати синочка собі роджала...
Його назвати в сім"ї хотіли,
Звісно, Іваном - так всі веліли...
Та сестра мами, маленька Варя,
Його Васильком уже назвала...
Вона й колиску тихо гойдала,
І колискову йому співала...
Тихо дорослі переглянулись,
І малій Варі всі усміхнулись...
Ну, щож Василько, хай буде Вася,
Варя вже нянькою хлопчику стала...
І з неї нянька була хороша,
Й вона на маму стала вже схожа...
Роки далеко вже відлетіли,
А мені спогади в душі дзвеніли...
Нема вже тьоті, брата і мами,
Є наші діти й внуки цікаві,-
Усі розумні, веселі й браві...
Є нам для кого у світі жити,
Болі терпіти й світ цей любити,
І на гостину усіх їх ждати,
Болі й розлуки перемагати...
Ой, на Івана, ой на Купала -
Їм цього вірша я написала...
Буду чекати їх на гостину,
Може до мене вони прилинуть...
Як не приїдуть, то хоч подзвонять,
І хоч сльозину із очей зронять...
І я їм щиро тоді всміхнуся,
Комусь я тьотя, комусь бабуся.
Ой на Івага, ой на Купала,
Я цього вірша ось написала...
Не ображайтесь діти й онуки,
(Ви моя радість, очі і руки,)
Що цю посвяту не вам писала,
Просто я брата свого згадала.
У день Купала він народився,,
Духом Купала він освятився,
Тому й посвята, йому і дітям...
Їм привітання й мої привіти...
Вас, мої любі, люблю й чекаю,
Про дітей брата теж пам"ятаю...
Ой, на Івана, ой, на Купала,
Яскрава зірка з неба послала,
Всім добрим людям свої привіти,
А ще поради, як жити в світі ...
Ми ті поради вловимо в жмені,
Роздамо людям в їхні оселі,
Щоб не хворіли й були веселі...
І працювали, й світ поважали,
Й про людей бідних не забували...
ID:
918914
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.07.2021 16:34:31
© дата внесення змiн: 07.07.2021 16:34:31
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
