|
Людина прийшла на цей світ,як угості,
Життя її в всесвіті-одна лише мить.
Один у труді,як спортсмен на помості,
А другий маячить і тільки мичить..
Он,бачу майструє людина домівку,
А коваль кує реманент для села,
А тут,у буфеті,п"ють пиво й горілку
І кажуть,що правди на світі нема.
Робота кипить від зорі до світанку,
У полі всі знають,що прийде зима,
А тут у буфеті лишають зарплату
І кажуть ,що долі на світі нема.
З заводу додому спішать трудолюби,
Де рідна домівка і своя сім"я,
А тут, у буфеті,розвісили соплі,
І кажуть,що щастя у світі нема.
Людині дано-і розум,і силу,
А юність і зрілість з роками прийде,
Ти долю свою зробиш красиву,
І щастя до тебе само не прийде.
Щаслива людина у праці і в дружбі,
В любові,коханні,бо так воно є,
А ті,що в буфеті сидять,як на службі,
Марнують і долю, і щастя своє.
Задумайтесь ,друзі,й повірте старому,
Загляньте ви глибше у своє життя,
Не дайте скалічити зіллячку тому,
Ні своє здоров"я,ні власне життя...
ID:
727140
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 04.04.2017 11:59:27
© дата внесення змiн: 04.04.2017 11:59:55
автор: Дашавський поет
Вкажіть причину вашої скарги
|
