Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Коли торкаєшся ножем - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно, Чайківчанко! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Іринко! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Олечко, життя інколи такі сурпризи підкидає, що й не подумаєш. Фотиния, 14.11.2016 - 11:21
Пропоную холодну зброю відбирати на вході! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце було би саме правильно, а то спочатку нароблять кіпішу, а потому вже, каючись, згрібають у теплі обійми. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Олечко! ТАИСИЯ, 12.11.2016 - 11:36
Страдание от любви - особенное чувство! Чтоб передать его - тут нужно...тонкое искусство!!! Валечка! У тебя это есть, я ощущаю! В этих переживаниях- работа мастера слова! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, захвалили Вы меня, Таечка, но как это приятно! Леся Геник, 11.11.2016 - 22:36
Сумно. І водночас якось обнадійливо...Тільки там "болем"(в укр. мові це слово чол. роду) Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я щось і не звернула увагу на помилку. Ніна Незламна, 11.11.2016 - 20:37
Нехай щастить!!! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро й дякую, Віталію! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я дякую тобі щиро, від душі, Надійко! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
від душі дякую, Олесю! Серафима Пант, 11.11.2016 - 08:27
Вірш - страждання, але таке відчуття, що це приємне і якесь...натхненне страждання...якось... пощо живеш в мені, життєве дежавю, Навіщо проростаєш тінню смутку Від марення вогненного "люблю", Ножем холодним мітиш в незабуте... ...якось так Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іринко, ти вловила саму суть вірша. Кохання, як і все інше, несе, через різні мотимативні прояви, своєрідні відчуття і його приходиться приймати таким, яким воно... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі й дякую, Світланко! |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||