В кошик складаємо все,
що давала нам доля.
Щедра осіння негода,
закінчення час.
Хтось зустрічатиме весни
і схлипує осінь.
Їй залишають прощання,
а хочеться спалаху.
Знову вкраде падолист
золото надбане.
Стільки змарнує зусиль
та даремні благання.
Кошик дірявий не втримає
дна під вагою плодів.
Лист не дописано.
Тиша говорить про спізнення.
Прийде зима. Ще не скоро.
Чекатиму.
