Уже ховається
За обрій сонце,
День зморений
Тікає у віконце,
Принишклий вечір
Заглядає в очі,
Не випускає з хати -
Плед м'якенький просить,
А потім пригорнеться
Ніжно - ніжно,
Подасть у руки
Тепле молоко
Й хвилинку вижде,
Сьорбне тихенько
І собі, а потім
Підслухає як весну
Любить осінь
