Ніч надворі, вітер виє,
Дощ холодний б’є у скло,
А в малій хатинці сухо,
Тут і за́тишок, й тепло́.
Кіт, калачиком згорнувшись,
Біля пічки муркотить.
Від вогню на стелі білій
Тьмяний відблиск мерехтить.
Вже давно усі заснули
Під шурхо́тний звук дощу.
Тільки внучка русокоса
Щось шепоче дідусю.
Ти, дідусь, посидь ще трішки
І не йди так швидко спать.
Я хочу́ свої чудові
Таємниці розказать.
Тільки ти ідеш від мене,
Й час опі́вніч пробива́,
У моїй кімнатці чу́дній
Починаються дива́.
Виповзають мишенята
Починають танцювать,
Потім всі ідуть до столу,
Їх потрібно годувать.
Зви́чно я допомагаю,
М́уку з Гн́омиком шукать
Ска́рби в скринях старовинних,
І від стражі їх ховать.
За вікном весна буяє,
Ластівка гніздо вже в’є,
І Дюймовочка весела
З квіточо́к нектари п’є.
Прилітають вінкси строгі.
Блум і Стелла хочуть дать
Мені меч чарівний. З ними
Флору буду рятувать.
Приїжджає фея мила
І бере мене на бал.
Попелюшкою я буду,
В принца в замку карнавал.
Ді́вча тихо засинає
На руках у дідуся.
Час проходить, вже і вогник
Ледве в пічці світиться́.
Личко внучки промені́є,
І на ньому видно всі
Таємниці, що казала,
Ледь ховаючись в косі.
Я́кщо лобик мо́рщить внучка,
І тривога пролягла́,
Це вона разом із вінксом
Б’ється проти тьми і зла.
А якщо на личку радість,
І всміхається вві сні,
Це її везе до за́мку
Принц на білому коні.
ID:
580845
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 13.05.2015 09:19:59
© дата внесення змiн: 13.05.2015 09:19:59
автор: Володимир Бабієнко
Вкажіть причину вашої скарги
|
