Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Вмовкаю… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 28.09.2014 - 22:31
Людина дійсно здатна на все аби лиш мати впевненість у кінцевому результаті, а коли він розмитий, то і шлях стає примарно-затяжним Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та інсценіює час від часу внутрішнє опустошіння та депресію, що змінюється натомість ще більшим бажанням... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Богдане! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоч щось таки в цьому житті та треба ж бо вміти. Тетяна Луківська, 25.09.2014 - 02:11
Якби знала - чекаєш напевно.----ех... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...ото ж і воно _ не виходить якось прожить, щоб лиш ух було... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Лесю! Любов Ігнатова, 24.09.2014 - 20:08
Ой, як Ви гарно зуміли передати почуття! А душа, вколена стернею - бомба! Описка в слові "бджілкою ". Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...щось не добачила... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Если бы да знать на самом деле глубину их проникновения в нашу сущность, когда невероятное и необъяснимое стоят рядышком - бок о бок. Віктор Варварич, 24.09.2014 - 17:56
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...скидала та не один раз, а він затятий - знаходять тай доріженьку назад... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||