Іде війна, в яку ніхто не вірив.
На шию – мотузок, як рух цигарки.
В садках стріля не тільки ізувіри,
З гвинтівкою – й доценти і кав,ярки.
Як - сорок років, п.ятдесят, і ...знову - бійня.
Не вигідні ми жодним, конкурентам.
У бас піддмухують повстальні піаніни,
І сурми кладовищ рахують центи.
Стріляє думка: в ...кожнім поколінні
Тиран і воїни - собою - мають стати?
А навкруги - пручальне хрипотіння
Держав, надій, живих, і вже розп.ятих.
11.05.14 р.
