Застиглі наміри, надії, сподівання.
Весна на осінь, в листопа́д, перевдяглась.
Під ребра - кулі із новин, новин останніх,
І геть пришиблений мундирний пустопляс.
Ніхто не хоче помирать за територію,
Ніхто не хоче помирати взагалі.
І людству конче потребуться теорії,
Як зберегти свій ореал без трун й золи.
Таке стрічали хижаки за тищоліття,
Таке стрічалось і у знищенних людей.
Одна земля на всіх на земляному світі.
І кожен силиться поліпшити своє.
28.04.14р.
На самом деле мы выиграли сражение,
Но проиграли войну с россией.
Сопротивление вторжению принесёт тысячи жертв.
Обхазкий сценарий уже запущен и остановить его никто не сможет.
Нам нужен Богдан для борьбы с врагами.
А такого пока нет.
Ми не у 45 му(( чому хтось повинен помирати?я жити хочу, наші чоловіки жити хочуть, діти хочуть жити. ви вірно кажете - за територію. не за історію, традиції, віру, а саме за територію. а я хочу, щоб відродились вищеперераховані цінності...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от і я творчістю намагаюся відшукати сенс сьогодення...
КОМУ ВІЙНА, А КОМУ МАТЬ РОДНАЯ. ВІДСТОЮВАТИ СВОЇ ПРАВА ПОТРІБНО І ЗАХИЩАТИ СЕБЕ ТА СВОЇ РОДИНИ. НО ТУТ УЖЕ ІНША ІСТОРІЯ.ПОЛІТИКИ ЗРОБОЛИ ТРВАЛЮ ЛЮДЕЙ, ПІШОВ БРАТ НА БРАТА, КУМ НА СВАТА, СУСІД НА СУСІДА. ОСЬ І ДОЖИЛИСЯ, ЩО БАЧИМО ПЕРЕД СОБОЮ ВОРОГІВ, А НЕ БРАТІВ.