UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Микола Серпень: Наша доля - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр Букатюк, 10.02.2013 - 20:40
Щоб вишліфувати ритміку, вкінці пропоную так: "Щоб майбутнє виростало в поліДе танцюють радості зірки!", бо "танцюючі" псує ритмомелодику вірша... А так - респект!  
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Своїм другим коментарем Ви, начебто, підтверджуєте перший. Якщо зазвучало в унісон і чогось бракує і хочеться підправити... Спасибі Вам за це, значить по-справжньому близьке. Ви праві, що в такому варіанті буде благозвучніше, але втратиться звязок поле-небо, а він тут провідний. Я подумаю...Вдосконаленню нема границь. Удачі Вам! 
Єгорова Олена Михайлівна, 10.02.2013 - 19:28
За те, що розкрили життєву жагу та спрагу-особиста зірка за відвагу! 
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам вдячний за зірку!Думаю, що це зірка не мені, а Україні, бо я тільки привернув увагу! 
Omega, 10.02.2013 - 19:10
Що з дороги нас вже не звернуть -як на мене, то краще б звернути з дороги. Може, "брали і фортеці, і редут". Ваш вірш перегукується із віршем Діда Миколая. Прицільний, виболений... Дякую!
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені здається, що дорога, котрою йде країна і народ це стовбова дорога,управляєма ядром країни (природні умови, економіка, менталітет). Її трудно поміняти. Наша дорога в цьому плані- дорога до незалежності, самостійності до квітнучої країни. Дорога, котрою веде той, чи другий тимчасовий управлінець -це завжди тимчасова, компромісна і, в тій чи іншій мірі, близька до стовбової, бо як не буде, то буде майдан і т.д. Нам це потрібно розділяти і гордитись досягненнями на основному шляху, це ж і повинне задавати планку для влади - яка велика відповідальність на них. Спасибі Вам, що Ви підняли це питання. Дякую за добрі слова!
ганна станіславська, 09.02.2013 - 20:03
дякую...дуже щиро по нашому...припали рядочки мені ваші до душі...вони наче український гімн, що оспівує красу і велич нашого неповторного краю... 
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам велике! Поки в наших серцях не згасає вогонь віри і надії, ми чогось варті.
Плискас Нина, 09.02.2013 - 17:08
Оптимістично,підтримую.Але на жаль сьогодення-політична прірва, ми страждаєм
Олекса Удайко, 09.02.2013 - 11:02
"Згинуть наші воріженьки,Як роса на сонці"??? Така наша доля, пане Миколо! Для оптимізму мало підстав!!! Вітаю однодумця!
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам вдячний! Думаю, що розправивши крила, наш народ ще з непривички трохи в них плутається, але незабаром той час...Думаю ми всі його ждемо.Це і додає оптимізму.
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі! Саме так, бо ми, напевне, того варті.
Марина Мариніна, 09.02.2013 - 09:12
Дуже гучно і патріотично:Скільки б не кували нам кайдани, Знову й знову майорить наш стяг! Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі! Але ж саме так, бо ми такі. 
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай Бог! Наша звитяга в нас самих, ніхто нам не прибиратиме нашу хату. Мусимо самі. І здається це нам по силах! Дякую за коментар.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
