Ноктюрном вечірнім стрічає парк,
Мелодії музики під снігом,
Елегії повз закоханих пар,
Де кожен шукає егіду…
Провансом далеким крізь Альпи і сніг,
Так мало залишилось долі…
Ми були разом у мрії торік,
А зараз обоє на волі…
Відчутним останнім твоїм листом,
Крізь смог твого Альбіону,
Ми ніколи більше не зустрінемся знов,
І вічність хай буде по тому…
