Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Боліло їй… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Чорний лев, 17.02.2012 - 17:51
Чудово написано. Дуже ніжні порівняння, незвичні метафори. Дуже сподобалось як через природу передано почуття Валентина Ланевич, 17.02.2012 - 11:56
Що доторкнулись неба сивини..." Вірш, немов оголений нерв, що болить невпинно... Валя Савелюк, 17.02.2012 - 07:18
Коли байдужість темними ночамиНа подушках сатинових сопить. -- чутно і зримо... Вона вдягає пам’ять в рукавиці -- зустрічей-ворон... -- оригінально... такі "ходи" -- виключно Ваші... неповторні... Ольга Струтинська, 17.02.2012 - 00:01
Людина Всесвіту співставляє себе з вічністю і розуміє,що не час минає а минаємо ми. Та не минає тільки біль ...Вражена глибинною темою вірша . Наталя Данилюк, 17.02.2012 - 00:00
На гойдалці роздражнених віків, Вона вдягає пам’ять в рукавиці І бродить самотою між снігів. - Тетяна Луківська, 16.02.2012 - 23:07
Вона вдягає пам’ять в рукавиціІ бродить самотою між снігів. Вдалося, гарно Світлана Солнцева, 16.02.2012 - 20:42
Коли байдужість темними ночамиНа подушках сатинових сопить. і ось так завше й буває..... а вішр неймовірній... не поезія, а сповідь душі.... Г. Король, 16.02.2012 - 20:30
Страждання самотньої зневіреної людини...Лесю, Ви майстер донесення почуття людського до читача |
|
|
||||||||||||||||||||||||||