Ось півлипня і день мій народження.
У півлипні півліта, півтіні…
Обогинення час і обожнення
Див земних і малого створіння!
І по Кельвіну шкварить, і Цельсію –
Знову небо у день сонцепалу!
Чи розквітне липнева поезія,
Наче папороть в ніч на Купала?
Та, що є, та яку ще не бачено,
Та, яка ще у мрії-здогадці,
Та, що ніжна, як пісня русалчина,
І безсмертна, як жук колорадський,
Та, що лине цілющими кварками,
Що вливається в жили і гени
Буковинськими співами, жартами,
В душу сина Миколи, Євгени.
