Не журюся, що старію,
Що повільніша хода.
Бо із часом розумію:
Старість - зовсім не біда.
Не засмучуюся зморшкам
І на скронях сивині…
Краще усміхнусь волошкам,
Подарованим мені.
Макіяж зроблю проворно,
Процедура це проста…
Брови підмалюю чорним,
А помадою - вуста!
Сум, депресія відсутні,
Бо ціную кожну мить:
Старість - вишукана сукня,
Треба вміть її носить!
Тетяна Котельнік
Покровчанка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Катюшо! Старість це привілея, яка не кожному дається… Особливо зараз, коли гине юне покоління за нашу землю і свободу…Дякую Вам за коментар. Миру всім нам!