Моя квіточка спить. Її личко прекрасне й щасливе.
Оченята, заплющені навіть, — немов пелюстки.
Спокій та вмиротвореність личка цього — це важлива
Ціль моя і моє це досягнення справді таки.
Ми ходили за спокій коханих своїх воювати,
За своїх любих квіток. І ось повернувшись з війни,
Маєм знищити банду злочинців і побудувати
Ми країну-квітник, де щасливими будуть вони.
06.01.2017
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html
