Володарю мій, радосте моя,
Чому я завжди впевнений в удачі,
Ніколи страху геть не знаю я,
Щасливий вічно, божевільний наче?
Хіба цей світ не світ брехні і зрад?
Хіба цей світ не підлий і жорстокий?
Хіба мав мало болі я і втрат
За сорок п'ять своїх бурхливих років?
Хіба у світі не панує зло?
Хіба скрізь люди не живуть мов звірі?
Що є те непохитне джерело
Тобі моєї, Господи, довіри?
Ти Сам, Твоя любов, Твої дари,
Оця Твоя присутність в кожній миті
З одвічної, первісної пори
Так близько, тут, в мойого серця світі,
Життя мойого цей солодкий смак,
Захищеність незмінна й цілковита
І крил моєї волі тихий змах,
Твоя долоня, щедра і відкрита,
Твоя долоня — та, що я у ній
Живу в безпеці повній і постійній,
О Господи мій, о притулку мій,
Такий ласкавий, добрий і надійний.
17.01.2016
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
