Ось повернулась,- кава на столі
Замерзла від холодного мовчання
У порцеляні зранку сто доріг
В мить зупинились в галузі гарчання..
Не бачу й сліду перемов і фраз
Відбиток губ і я по ньому їду
Не раз, мій милий, очі без прикрас
Ось вогник запалав блимнув сусіда..
Ковточок, лиш краєчєчком до вуст
Ванількою прикрити темне днище
Ось, чуєш мої кроки? Тихий хруст
Під ковдрою так тепло, сунься ближче..
/27.07.2016/
