Я в розпачі.
Нема куди тікати.
Навколо глядачі
І дивні аромати.
Я у депресії.
Я загубила шлях.
Найбільше агресії
У моїх боях.
Я вражена.
До глибини душі.
Життям ображена.
Напівпусті ковші.
Я розчарована.
У всіх людських ділах.
Байдужість не захована
В високих титулах.
Я, знаєте, засмучена.
В мені живе печаль.
Бо доля є приручена.
Не вижила мораль.
Пташиночко! Не заглядаючи на Вашу сторінку, одразу можу сказати, що Ви – зовсім юна. Такий життєвий парадокс: юні пишуть про депресію, відчай, печаль, та чим більше людина зазнає труднощів, бід і втрат, тим більше вона цінує ту жменьку радощів, що були в її житті.
Вірш – непоганий. Продовжуйте творити і хай Бог поможе Вам. Клуб – хороша школа, якщо читати хороших авторів, аналізувати, робити висновки.
Удачі!
Чудна Пташина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світлано, дуже дякую вам за пораду. Ви абсолютно праві. Треба розвиватися. Буду намагатися не підвести, у першу чергу, себе. Дякую за візит та відгук. Заходьте ще
Продовжуйте творити і хай Бог поможе Вам. Клуб – хороша школа, якщо читати хороших авторів, аналізувати, робити висновки.
