Пошарпані стіни
Іржаві дроти
Мого існування
Згубились болти
Гримить моє серце
В хрупкій білій клітці
А розбите люстерце
Все одно миле квітці
Пахне смертю й життям
Кров наповнена медом
Голова із сміттям
За тобою йде слідом
Гниє наше лице
А поруч розквітає
Набридло вже все це
Моя горлянка лає
Все то єдине
Тьма кохає світло
Кожна людина
Носить їх і бидло
Постає вибір
Боротись чи тікати..
Змінити вимір
Та себе лиш мати
