Попід горою свище море,
Тай вітер хвилю здоганя.
А в Україні ходить горе,
Вночі і вдень людей ганя.
Кого від моря далеченько,
Щоб не цуралися "язик".
Хай знає ваша рідна ненька
Дітей, як вчити, - рід щоб зник!
А то придумали татари,
Що то їх давняя земля!
Не ваші ходять навіть хмари,
Тут все від батюшки царя!
Ми все захопим і сплюндруєм,
Навчимо лапті вас плести,
І всіх "по матері" і "з _уєм"-
Научим всіх от так ректи!
Забудьте рід і рідне слово,
Повагу, звичаї, нарід!
А не навчитесь, - знову й знову
Ми вас розтопчем й цілий світ!
