Спливають днi неначе хмари,
Якi ж тобi потрiбнi чари?
Моє серденько так чекає,
Кохання, а його не має.
Далеко юнiсть вiдiйшла,
Хоч пам»ять бiллю поросла,
Не забував тебе я мила,
Ти мое серце покорила.
I в час останнiй як розлука,
Роз»єдинила нашi руки,
Зозуля десь в гаю спiвала,
Всiм про життя розповідала.
