Менi приснився степ, там не було вiйни,
Летiли журавлi на пiвнiч, бо весна,
I трактор гуркотiв, блищала борона,
Чесавши теплий грунт на на гарнiї лани.
Там сивий вже ковиль, як хвилi на рiкi,
Та круки в небесах- передчуття бiди,
Неначе кличе дiд: - Скорiш сюди iди!
А на курганах вже - переплелись вiки.
Прокинься рiдний край,мир дому i сiм"ї,
Гармати i людей, ти Боже розведи!
Весна пленила нас - ось зацвiтуть сади,
Лиш ворог сварить всiх, та владнi шахраї
