Коли небо з Землею у мирі,
І росте зелена трава,
Коли стріляють лиш у тирі,
А любов завжди права...
Коли сьогодні ніхто не помре,
А народиться нове життя,
І з"явиться цікавий портрет,
Із-під творчого пера...
Тоді настане день Радості...
Коли він скаже їй слова,
Що поєднають їх у парі,
Коли в каміні тріщать дрова,
А хтось допише мемуари...
Коли сміх дитячий щирий,
Не проста собі банальність,
Коли мрії, здійнявшись у вирій,
Перетворяться в реальність...
Тоді настане день Радості...
Коли головні воєнні чини,
Заборонять локальні війни,
І в противників не буде вини,
Тільки дружні обійми...
Коли знищиться вся зброя,
І проростуть усюди квіти,
Коли прививкою від горя,
Стануть твої чарівні софіти...
Тоді настане день Радості...
Коли побачить мій бінокль,
Силует, подібний до щастя,
І моя віра - міцний цоколь,
А решту все додастся...
Коли душа - прозоре скло,
Відділить те, що в масці,
Коли добро переможе зло,
Наяву, а не в казці...
Тоді настане день Радості...
Коли на столі є сіль і хліб,
І цього буде досить,
А ми чекали стільки літ,
Що хтось за нас щось попросить...
І ніч пробачила нам,
Капризи людської натури,
А в сутінках віконних рам,
Появляться сонця процедури...
Тоді настане день Радості...
ID:
444928
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 23.08.2013 14:28:47
© дата внесення змiн: 23.08.2013 18:04:46
автор: Мандрівник
Вкажіть причину вашої скарги
|
Оптимістично
