Повертаю в село до сивого Дністра,
Де цвіте калина крислаті явори.
Тут моє коріння, живе брат і сестра-,
Цвіте мальва - ружа у літні вечори.
Лечу наче птах додому, додому ...
Вертаю до хати я на рідний поріг.
Сяду у садочку прожену втому,
Почастує яблуня як мати з доріг .
Де б не був я, у якому краю - світах,
Тягне додому, де народився і зріс.
Лечу на крилах наче сизокрилий птах,
На берег Дністра, там де шумить гай і ліс.
Повертаю у рідну хату додому,
Пройдусь подвір'ям я у батьківський сад.
А тут колись в дитинстві мені малому,
грушки падали ,як зорі в зорепад.
Поклонюсь низенько я матінці землі ,
Зацілую стежки ,там де я ходив.
Піду в храм ,подякую за хліб на столі ,-
За тих ,хто дав мені життя і любив.
Піду я на святу могилу до батьків,
Запалю свічі, помолюсь за усіх.
Нахилю небо поміж крон сивих дубів,
Насію квіти айстри рідним до ніг.
