Закрити б очі і перелетіти,
У рідний край, в заквітчані гаї.
Лягти в траву, й нічого не робити,
Лиш слухать, як співають солов'ї.
Забути все, літати понад Бугом,
І пам'ятати лиш своє ім'я.
І пісню ту, що лине понад лугом,
Колись співала матінка моя.
Верба колиску долі колисала,
Ангелики всміхалися вві сні.
Моя земля мені подарувала,
Найкраші дні, поезію й пісні.
Село моє - знайоме й незнайоме,
До болю рідне, й трішечки чуже.
Думки, мов птахи, все летять додому,
Хай Бог мій край для внуків збереже.
