| Сторінки (3/232): | « | 1 2 3 | » |
В лабіринтах своїх думок...
Відшукаю твої сліди...
Ти...
Коли мені пишеш, або...
Коли просто з тобою на...
Ти...
Внутрішні якорі й стрижні...
Тримають нас на плаву...
Тривог....
І буденності - лише б вижити...
Роблю у вірші крок...
Чекаю...
Весни і світла, проблиску у війні...
Щоб випити з тобою кави...
Ми не такі одні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2026
Здається, тобі ще гірше...
Ніж можна собі уявити...
Три...
Іпостасії в Бога, його прояви...
Звертаюся, тримаючись...
Соло...
...Минкою, здорового глузду...
Молюся про тілесне й ментальне...
За тебе...
Хай буде Мир, хай буде сонце...
Будь живим і адекватним...
Молю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2026
Моє ментальне варіюється твоїми...
Так вибудувала стосунок...
Тепер...
Іноді вразлива, зважую фрази, відповіді...
Хвилююся, вписую в свої контексти...
Тебе...
Немає в житті, фактично й не було...
Лише поодинокі зрізи, фрагменти...
Близько...
Беру до серця, переймаюся, балансую...
Пишу лірику, малюю картини...
Сповідь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2026
Чорний гумор запорошує сенси...
Не вгадаю твої думки...
Тільки...
Реагуватиму на форму, лишаючи...
Зміст не займаним. Не озвученими...
Слова...
Побоювання щодо твого ментального...
Тривалості життя в цілому...
Більше...
Проривається буденність, що зазвичай...
Хотіла розказати, поділитися...
Тепер...
Не дуже знаю, як діяти/підтримати...
Куди писати чи кому дзвонити...
Весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2026
У нашому спілкуванні з'явився перекладач...
З помахом його чарівної палички...
Ясно...
Що ознає страшне й відразу видалене...
Котики, що посміхаються чеширською...
Легкий...
Відео, що відволікають від буденного чи?...
Навпаки, занурюють, додають?...
Сенс(у)...
Сердечка, як реакція чи згода...
Або даність трендам...
Серцем...
Намагаюся відчути, вловити шкірою...
Що витає всесвітньою "павутиною "...
Джіпіті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2026
Для контексту потрібні слова...
Я напишу як я люблю...
Тебе...
Коли все добре, обоє мовчимо...
Коли хитає - секретний код...
Меми...
Десь зрідка проблиски оголеності...
Тоді просто й без прикрас...
Скажи...
Що думаєш, відчуваєш?... бентежить?...
Хто я тобі й що бачиш за моїми?...
Відвер...
Замовкаєш на півслові, тисниш ескейп...
Лишаючи на роздоріжжі здогадів...
Мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2026
Твої інтимні повідомлення провокують...
Поколювання змореного...
Мого...
Серце палає смутком, а потім здоровим...
Глуздом, холодним дощем...
Вмиті...
Зізнання та відвертості - я була достатньо...
Мудрою, тією що розуміє та...
Терпить...
Мовчання на порозі порозуміння ...
Паузи після лірики...
Такий...
Ти вже є, я є, стосунок є....
Інше навряд збагнути...
Смак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2026
Ти знову зникаєш, передбачувано...
Ховаєшся черепашкою, боячись...
Знаю...
Твої вразливі місця, душевні шрами...
Лишаться, напевно, негоєними...
Тут...
Варто було би зупинитися, пропрацювати...
Актуальний ментальний стан...
Знак...
Що у вірному напрямку, мрієспрямовано...
Але за звичкою, вмикаєш задню...
Ок...
Буду поруч, мовчатиму, рухай розмову...
В твоєму руслі, сенсі, потребі...
Занавіс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2026
Проблиски надії, віра в добро...
Прокидається сонце і довіра...
Тінь...
Сумнівів ховається за яскравістю мемів...
Контекстом розважальних відео...
Знаю...
Правду, що є важливою для тебе...
Що важлива я і моя підтримка...
Тонко...
Довіряючи теплим фразам, ніжним рядкам...
Бути в безпеці й розслабитися...
Вдих...
Морозне повітря, бажання повертаються...
"Обійняти голу дівчину"...
Настало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2026
Комунікація шрифтом sos...
Алаптую здобуті знання...
Зберегти...
Нитку спілкування і твого життя...
Все хитко: ситуація й темні думки...
Вивести...
Сонце - суспільно доступним...
Показати тобі його яскравість...
Переконати...
Зважаю кожну фразу перш ніж...
Раджуся з джіпіті... аналізую...
Всьо чотко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2026
Як знову тебе багато...
І линуть у вирій сни...
Не хочеться обіймати -
Лише писати листи...
Ти поруч зі мною в думках...
Насправді-лише в алкоголі...
Скажи, що з тобою все "так"...
Пусти мою душу на волю...
Хай буде нарешті мир...
Батьки зі своїми дітьми..
І кожен будує свій храм...
Й цвітуть квіти у квітні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2026
В глибинах зраненої душі...
Буйний цвітом розквітла...
Пустка...
Сонце над снігом вдалині...
Думкою ніжно озвуся...
Ти...
Екзинстенційна прив'язаність знову...
Наголошує про себе знати...
Кров...
Збурює в жилах закипати...
Простягну руку вперед...
Заклик...
Спокою й волі. Далі...
Життя має тривати...
Живи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2026
Твоя відвертість накриває хвилею...
Рве на шматки... паралізує...
Зобов'язує...
Вчиняти рятувальні дії...
Кидати рятівне коло...
Кричати sos...
Чи справді все так погано?...
Чи втома від війни?... відсутність умов...
Провокують...
Твою відвертість саме до мене...
Огорнула б спокоєм...
Тішить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2026
Застукотіла підборами по міжповерхових сходах, навмисно не поїхала ліфтом, щоб дати емоціями влягтися, випустити їх... Не роздягаючись пройшла до кімнати, плюхнулася на ліжко й зарилася обличчям в подушку "я не вмію прощатися" - роїлося в голові, але я це зробила! - Промовила в голос, ніби в такий спосіб намагалася заглушити думки.
І тут в сумці завібрував а потім і задзвонив мобільний.
"Не хочу нікого чути, не зараз...", але звичка відповідати на всі дзвінки змусила вийняти голову з обіймів подушки і потягтися до сумки, порилася рукою в її нутрощах, підсвідомо сподіваючись, що звук завершиться і не треба буде відповідати. Знайшла мобільник і натисла кнопку відповісти. Коротко сказала:
- Да, - витираючи хлюпаючого носа сказала я.
У слухавці почувся його голос і... на горизонті мого життя зійшло сонце.
- не зраджуєш давнім звичкам? - усміхаючись, довитираючи сльози мовила. Мала на увазі, що колись давно, як зустрічалися, після побачення він дзвонив через 5-10 хв після прощаня, ідучи додому.
- звичка - друга натура, так казали древні римляни. Їм (тобто звичкам) не треба зраджувати, - жартівливо мовив він, а потім серйозно додав, - здається, по тому як швидко і різко пішла, ти не все договорила?
Тут його мудрість чи скоріше проникливість проявлялися якнайкраще. До мозку кісток....
- я хочу більшого, - пролунало неочікувано для себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2026
Любов до тебе...
Як вітер в полі..
Не стиснеш в руці...
Та гне тополі...
Тебе немає...
Тривалого часу...
Хіба покличу...
Як йти до класу...
Як з нею жити?...
Як це назвати?..
Коли минув...
Наш час кохати
27.10.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2026
Втомлений голос викликає співчуття....
Виконання зобов'язань попри все...
Збита...
З пантелику розмова, повертаю до русла
Момент з'ясувати знаки питання...
До ладу...
Підвести підсумок, скоріше думкам...
Адресованих в бік твого...
Ютуб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2025
Чекаю від тебе лірики (підсвідомо)....
Натомість освіжаючий душ...
До тями...
Намагаюся прийти, назвати своїми...
Те, що не одресовано мені...
Сумбурно...
Сплетені до купи фрази і факти...
Логічна послідовність виводить на...
Мілину(а)...
Твоїх почуттів - черговий раз переконує..
Придуманий, недостатній пазл мого...
Ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025
Коли світ нищиться шкереберть...
Демонструючи божевілля...
Думка...
Що ти - живий, напишеш...
Фотографуєш котиків ...
Гріє....
Чіпляє за життя здоровим глуздом...
Дарує надію на більше...
Успіх...
Промальований гуашшю нарис...
Мого успішного і щасливого...
Україна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2025
Позуватиму для тебе у фото...
Обиратиму найкращу...
З того, що...
Не подобається багато кадрів...
Але прагнеться показати...
Витонченість...
Стрункість душі, небайдужість...
В контексті тебе, на адресу...
Багатослівний...
Побуд в інтимних подробицях...
Замальовка з життя мого...
Для ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2025
Ти десь... далекий...
Або це бачення...
Не зовсім мій...
Без прав-побачення...
Всі дні просякнуті...
Спогад про тебе...
Вірші повернуті...
Любов і небо...
Немає крил летіти...
До тебе сонце...
Щоб повернути...
Віру у те, що...
Все може бути...
Барвисто й гарно...
Тобі збагнути...
...
Дмухну на тебе...
Оптимістично...
Станеш тоді...
Для мене звичним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2025
Свідомість охоплена мороком..
Травматичні події перехлюпують край...
Кінця не видно...
Хочеться обійняти дітей, бачити сонце ...
Стабілізувати стан, емоційний...
Бути живим...
Ментально та соціально, фізично відчувати..
Контекст тут і тепер - щасливий...
Звично відео...
Передасть настрій, схований в кадрі...
Відчує вона, бо поки-що...
Пишу рідко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2025
Коли від твого голосу мурахи шкірою...
Коли не хочеться говорити, але хочеться зберегти...
Лірику (ка)...
Загортається у вірші...
Стукотить серцем...
Просить....
Якоїсь звістки, натяку...
Потребує єднання...
Пристрасті...
Прийди у снах, або просто в гості...
Будь звичайно людяним, класичним...
Почни...
Бути дорослішим, відкритим до...
Прив'язаність дарує...
Любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025
Він не з'являвся в мережі кілька днів. Факт війни й місцеперебування на першій лінії викликали побоювання щодо того, чи його життя ще триває... Здається, в сотий раз відкрила вайбер, щоб переконатися, що він таки живий (тоді ще не знала, що кляті москалі «змушують» і «двохсотих» бути онлайн). Навіть не хочеться, щоб він писав чи дзвонив – щастя просто знати, що живий. Чотири дні достатньо аби припустити загибель воїна? Можливо й ні – віра оперує більшими цифрами, але реальність підкрадається непомітно й інстинкт самозбереження нашіптує триматися на ногах. Згадка про те, що кілька днів тому писав, що наїхав на протипіхотну міну і колеса машини розлетілися в хлам – розхитувала нерви…
Кілька слів про нього: чоловік на 7 років старший від мене (саме такі подобалися з юності), провалив спробу бути разом і глибоко пустив коріння в мою віршовану лірику. Кілька слів про вірші: вони були нетиповими, бо наука римування давалася складно, відвертими, бо сильні емоції оголювали серце і про нього, бо легше писати про того, хто не поруч, враховуючи, що час-ластик прикрасив образ.
Я припустила... І коліщатка в моїй голові закрутилися шалено швидко. Їх було практично не зупинити. Найстрашніше питання, що ставилося собі: як я житиму без нього? Якби вдалося за шквалом думок, почуттів і шаленств, що вирували всередині, почути голос здорового глузду – то він би, посилаючись на дипломну роботу написану 12 років тому, сказав, що – це любовна адикція чистої води.
Саме тоді, остаточно і швидко, народилася ідея видати книгу віршів з його музою в головній ролі. Всі питання: варто? пристойно? доцільно? – лишилися позаду. Позаду навіть лишилося невідправлене повідомлення видавцеві (щоб розпочати роботу над книгою), яке «висіло» в чернетках кілька місяців. Його відправила.
Черговий раз зазирнула у вайбер – був у мережі 20 хвилин тому. О, чудо! Тривожність не відступала – ще разів з двадцять заходила (і виходила) у вайбер, щоб пересвідчитися, що не привиділося, таки й справді був у мережі. Видихнула. Хай Бог милує – таке пережити за цих 4 дні... Навіть не знала чи рада – просто видихнула і подумала, що через кілька днів напишу йому, спитаю як справи.
Він написав ввечері:
– (як зазвичай, посилання на якесь відео).
– Ти як?
– Жив, був на виконанні...
– Бачила, що тебе довго не було в мережі. Хвилювалася. Навіть дзвонила вчора), – поставив сердечко.
2
Вечірній час. Сиділа в ліжку, загорнувшись в навушники. Була в ресурсі. Думала про нього.
Написав (чергове посилання на відео).
– Ти як?
– Хворію, алергія.
– Алергія на що?... – якось дивно в умовах війни звертати увагу на алергію... Хіба, що її прояви надто сильні й загрозливі для життя, але здається в нього такого не було.
– На ФПВ.
– Як розшифровується ФПВ? – Трохи погугливши, перш ніж він встиг відповісти, додала, – Дрон?
– Так, дрон камікадзе.
Досі не до кінця зрозуміла серйозність ситуації та межі його гумору.
– Навіть не знаю, що сказати... А як проявляється алергія?
– Все в крові, два осколочних на вилет, права рука, права нога.
– Ти в шпиталі?
– Так.
– Але почуття гумору збереглося... – Згадуючи, що розмова почалася з інформації про алергію... – Давно в шпиталі?
– З вчорашнього дня.
– Мені дуже шкода, що ти поранений.
– Якщо хочеш завтра скину фото.
На мить задумалася, чи хочу я побачити ті фото. Може, там щось геть жахливе? (Але цікавість вимагала свого.) Та добре, що хоч завтра, а не зараз, пізно ввечері – може б і не спалося після побаченого…
– Добре, скинь. А в якому ти місті?
– В Дніпрі.
– Рада, що ти живий.
– Я теж.
– У нас головний офіс в Дніпрі. Тримайся, одужуй.
– Дякую.
Задоволена і спокійна вмостилася спати – він живий і в безпечному місці.
Десь о п'ятій ранку у вайбер надійшло посилання на веселе відео (пісенька про гуляку – кавер "The Rake")
– Пісенька сподобалася, смакувала до кави. Куди ж без дівчат?)
В наступному повідомленні продовжила бесіду:
– Доброго ранку. Розкажи, як отримав поранення (якщо хочеш)?
Майже миттєво надійшли фото поранень з підписами «рука» і «нога», ще й фото пораненого живота.
Фото зображали рани отримані осколками дрона, ретельно оброблені розчином йоду. Найбільш серйозною, на мою не професійну думку, була наскрізна рана руки вище ліктя, поруч з кісткою. Хоча від рани на нозі (внутрішня поверхня стегна) теж можна було померти, якщо вчасно не зупинити кровотечу, – майнуло в голові.
– Що кажуть лікарі? Скільки часу потрібно на одужання?
– Не знаю.
– Хтось з тобою поруч загинув?
– Ні, я був сам.
– Ооо.
– Відвіз я людей напозицию, повертался, якийсь ФПВ розбив вікно та залетів до кабіни та розірвався, я зразу вискочив з машини в траву ліг. Потім я побачив що вони хочуть мою машину підбити, я за руль і вперед тікати на трасу, доїхав до безпечного міста, вийшов подивитися що з машиною, задне колесо було пробите, я доповів, та доїхав до траси, і став чекати на допомогу.
– Дякую за розповідь. Ти – молодець. – У відповідь на це повідомлення написав +, що в перекладі з армійської означає «інформацію прийняв».
Минав час, посилання на відео чергувалися з моїми короткими репліками-коментарями. Життя плинуло своїм звичним річищем.
Наближалася відпустка, залагоджувала робочі справи, тривожність зашкалювала через не істотні робочі моменти. Закривши двері кабінету, почула писк вайберу – в авто прочитала «зателефонуй, якщо можеш». Припаркувалася в зручному місці, поруч з парком. Зателефонувала.
– Привіт! Як справи?
– Привіт! На вокзалі, чекаю поїзд, їхатиму додому, доліковуватимуся.
– А я книгу видала...
– Круто, вітаю.
– Дякую, – усміхнулася.
– Де її можна купити?
– Лише у мене, вона ніде не продається. Надумаєш, подзвони.
– Добре, домовилися.
– Щасливої догори.
– Дякую.
3
Потік думок обірвав телефонний дзвінок. Я давно «не чула» улюбленої мелодії, як саме вона лунає, – просто знала, що це телефон.
– День добрий, – почувся у слухавці заповітний голос.
– Привіт, – радісно і з передчуттям відповіла.
– Пам’ятається ти колись хотіла навчитися водити автомобіль?...
– Було таке, – висловилася стримано, згадавши, що саме він надихнув на цю ідею, бо мільйон разів, при нагоді й без розповідав, що я маю водити авто, що мені це необхідно, що було би гарно, якби я такого навчилася.
– Зробімо це зараз, – чомусь слово «це» часто асоціюється саме з сексом, попри те, що мій підлітковий вік лишився давно позаду. І чомусь він і досі у мене асоціюється з сексом, особливо, якщо говорить природно легким і оптимістично-піднесеним солодкавим голоском (ще буває емоційно-розчавлений пивний, але це не зараз).
– Давай, – грайливо відповіла.
– Заїду за тобою через годину.
– То буде урок водіння? – Вирішила прояснити деталі.
– Так, буде.
– І нічого більшого не буде?... – Помовчала. Він чекав, ніби відчуваючи, що хочу продовжити, – Там, пам’ятається, у мене колись оповідання було – тепер мене це дещо бентежить... – А воно й справді бентежило: на одинці з ним, в закритому просторі, посеред поля й далеко від людей – виникало питання, що ж можу чекати від себе?...
– Це буде просто урок водіння, – запевнив він, знаючи, що якщо я колись захочу... чогось іншого – то скажу про це прямо.
– Чудово, тоді до зустрічі.
Була спокійна (бо все прояснили), розслаблена і гарна (так почувалася кайфовіше, хоча знала, що для нього це не має особливого значення).
Насправді страшенно хотілося його побачити і як класно, що це відбудеться (такі думки займали голову той короткий час, що чекала біля під'їзду). Отже, для нього це теж має значення, отже – я важлива, отже – цей тонко-ліричний зв'язок вагомий та не втрачає своєї лірики й по той бік адресованих повідомлень.
Зустрівшись, кинулася в обійми:
– Я така рада, що ти живий, – круто було не стримувати емоції, бо це не телефоном, який може прослуховуватися. Щоправда нас могли бачити, але зараз це хвилювало найменше. Це була тепла зустріч близьких людей. – Я так хвилювалася, як ти зник з мережі, страшенно, ти собі не уявляєш, – гарячі слова розбавляла дружньою посмішкою та легким тоном.
У відповідь стис в обіймах. Нічого не казав – тішився, приємно усвідомлюючи, що хтось так ним переймається.
Сиділи в кафе. Пили каву зі смаколиками. Усміхалася і роздивлялася його вираз обличчя, міміку і те як вона змінюється.
Можливо збоку це виглядало, як побачення, але насправді це було дещо інше (знала точно) – це момент завершення гештальту, постановка крапок над «і» та відпускання своїх почуттів, відпускання його і перегортання чергової сторінки (я б навіть сказала розділу) життя. Далі різні шляхи: він – назад, у військо, до побратимів, на Покровський напрямок (вже одужав після поранення), а я... навчуся водити, куплю авто й сама платитиму за ютуб-преміум (якщо прийдеться…). Можливо ще будуть адресовані від нього посилання на відео, але то вже буде інша історія... І навіть тоді, коли (і якщо) його нестане, я буду жити далі й радіти життю. Дивно, що ця думка, яку гонила від себе хутчіш, таки відвідала мою голову, коли сиділи поруч, дивилася на нього і все цієї миті було ок. Хоча, напевно, і для розвіювання таких думок, слугував теперішній момент.
– А що означають відео? Все хотіла тебе спитати та не випадало нагоди.
– Сама як гадаєш?
– Ну... у мене є деякі припущення, але я б хотіла, щоб ти відповів, – усміхнулася, нахилила голову на бік, приготувавшись уважно слухати.
– Вони можуть означати різне. В основному – це три типи відео: перша категорія – шедевральні (у мене на таке чуйка). Надсилаючи їх, я ніби докладаю руку до того прекрасного, що є у твоєму житті, додаю радості й потім, чуючи цю пісню десь де-інде, ти згадуєш про мене, правда? А я почуваюся менш самотнім, усвідомлюючи це. Друга категорія – інтимні. Це відео, які близькі мені по духу чи по відчуттях. Коли ти їх коментуєш, я бачу наскільки ти мене розумієш та відчуваєш, наскільки тобі ясно що саме я хотів сказати, що там для мене важливо. Третя категорія – розважальні відео та відео-нагадування. Це, щоб просто ти згадала, що на світі десь є я. Вони можуть бути як ґрунтовно науковими, так і до мозку кісток безглуздими, головне – досягнуто ефекту, ти згадала про мене.
Повисла пауза, чекала чи це все, може ще щось схоче додати.
– Так он воно як, – протягла задуманим голоском, – приблизно так я і думала. – За 4 роки надіслані відео вдалося погрупувати – але цю інформацію залишила в думках.
Відсьорбнула останній ковток кави.
– Ходімо вже, урок розпочинається зараз, – сказав він і підвівся з-за столу.
– Ходімо, – погодилася я. Теж встала, одягла сумочку на плече.
Далі була дорога в поле. Мінялися місцями. Він інструктував як сильно і коли саме натискати газ і гальмо. Благо, що це автомат, – навчання давалося легше. Дещо опанувавши машину – почувалася господаркою свого життя і ситуації (з ним), в деякі моменти почувалася господаркою цілого Всесвіту. Водити машину – це дуже круто і феєрично приємно. Згадалося, як в 16-ть батько вчив їздити на москвичеві... Спільне – це кайф від «приборкання» машини.
Час навчання минув швидко. Їхали додому. Відчувала переповненість емоціями (від крапок над «і» та від кайфу водіння) – їм ще треба було влягтися...
Бентежило, що він не згадав про книгу. Розмірковувала: дарувати чи ні? Враховуючи, що вона написана про нього… Чи він читатиме? Що подумає? Що робитиме? (Але тут секрету для мене не було – він не робитиме і не казатиме нічого в контексті – просто надішле чергове відео). Але ж головне чого хочу я...
Приїхали. Мить прощання – не люблю такого, але хочеться запам'ятати та не шкодувати ні про що.
– Дякую за урок. Була рада тебе бачити й повчитися. А ось тобі подарунок, – простягла книгу, не підписувала.
– Дякую за подарунок. І я був радий бачити тебе.
– Прощавай, – швидко, не обертаючись, покрокувала додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030437
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
Змию твою любов,
Вранці зі свого серця
В снах ти зі мною знов
Віршем озветься
Те, що не було в житті,
Лиш в думці майнуло,
Може, тебе любила
Колись і забула
Треба стирати з пам'яті,
Не зберігати
Чернетки зі свого досвіду,
Як вчилась кохати
Потік думок і свідомості
Не зупинити
Надати йому конструктиву,
Зліпок зробити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Коли поставленні крапки, прибрані коми...
Проясненні непорозуміння й...
Усвідомлена....
Своя дорослість та самостійність...
Свій вибір та шлях.
Одна лишень...
Пісня дарує згадку, накочує лірику...
Давить сльозами з глибин...
Емоцій(ї)...
Стукотом власного серця в навушниках..
Нагадують про тебе...
Живи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
Потік думок обірвав телефонний дзвінок. Я давно "не чула" улюбленої мелодії, як саме вона лунає, - просто знала, що це телефон.
- День добрий, - почувся у слухавці заповітний голос.
- Привіт, - радісно і з передчуттям відповіла.
- Памятається ти колись хотіла навчитися водити автомобіль?...
- Було таке, - висловилася стримано, згадавши, що саме він надихнув на цю ідею, бо мільйон разів, при нагоді і без розповідав, що я маю водити авто, що мені це необхідно, що було би гарно, якби я такого навчилася.
- Давай зробимо це зараз, - чомусь слово "це" часто асоціюється саме з сексом, попри те, що мій підлітковий вік лишився давно позаду. І чомусь він і досі у мене асоціюється з сексом, особливо, якщо говорить природно легким і оптимістично піднесеним солодкавим голоском (ще буває емоційно розчавлений пивний, але це не зараз).
- Давай, - грайливо відповіла.
- Заїду за тобою через годину.
- То буде урок водіння? - вирішила прояснити деталі.
- Так, буде.
- І нічого більшого не буде?... - помовчала, він чекав, ніби відчуваючи, що хочу продовжити, - Там, памятається, у мене колись оповідання було - тепер мене це дещо бентежить... - А воно й справді бентежило: на одинці з ним, в закритому просторі, посеред поля й далеко від людей - трохи бентежило питання, що ж можу чекати від себе?...
- Це буде просто урок водіння, - запевнив він, знаючи, що якщо я колись захочу... чогось іншого то скажу про це прямо.
- Чудово, тоді до зустрічі.
Вона була спокійна (бо все прояснили), розслаблена і гарна (так почувалася кайфовіше, хоча знала, що для нього це не має особливого значення).
Насправді страшенно хотілося його побачити і як класно що це відбудеться (такі думки займали голову той короткий час, що чекала його біля під'їзду). Значить для нього це теж має значення, значить я важлива, значить цей тонко-ліричний зв'язок має значення і не втрачає своєї лірики й по той бік адресованих повідомлень.
Зустрівшись кинулася в обійми:
- Я така рада, що ти живий, - можна було не стримувати емоції, бо це не телефоном, який може прослуховуватися. Щоправда, нас могли бачити люди, але щораз це не хвилювало. Це була тепла зустріч близьких людей. - Я так хвилювалася, як ти зник з мережі, страшенно, ти собі не уявляєш, - гарячі слова розбавляла дружньою посмішною та легким тоном.
У відповідь стис в обіймах. Нічого не казав - тішився. Приємно усвідомлюючи, що хтось так ним переймається.
Сиділи в кафе. Пили каву зі смаколиками. Усміхалася і роздивлялася його вираз обличчя, міміку і те як вона змінюється.
Можливо збоку це виглядало, як побачення, але це було дещо інше (знала точно) - це момент завершення гештальту, постановка крапок над і та відпускання своїх почуттів, відпускання його і перегортання чергової сторінки (я б навіть сказала розділу) життя. Далі різні шляхи: він - назад, у військо, до побратимів, на Покровський напрямок (вже одужав після поранення), а я... навчуся водити і куплю авто. Можливо ще будуть адресовані від нього посилання на відео, але то вже буде дещо інша історія... І навіть тоді, коли (і якщо) його нестане, я буду жити далі й радіти життю. Дивно що ця думка, яку гонила від себе хутчіш, таки відвідала голову, коли сиділа поруч, дивилася на нього і все цієї миті було ок. Хоча напевно і для розвіювання таких думок, слугувала ця зустріч.
- А що означають відео? Все хотіла тебе спитати та не випадало нагоди.
- Сама як гадаєш?
- Ну... у мене є деякі припущення, але я б хотіла щоб ти відповів, - усміхнулася, нахилила голову на бік, приготувавшись уважно слухати.
- Вони можуть означати різне. В основному це три типи: перша категорія відео - це шедевральні (у мене на таке чуйка). Надсилаючи їх я ніби докладаю руку до прекрасного в твоєму житті, додаю радості і потім, чуючи цю пісню десь де інде ти згадаєш мене, правильно? А я - почуваюся менш самотнім, усвідомлюючи це. Друга категорія - інтимні відео. Це відео які близькі мені по духу чи по відчуттях. Коли ти їх коментуєш, я бачу наскільки ти мене розумієш та відчуваєш, на скільки бачиш шо саме я хотів сказати, що саме там для мене важливе. Третя категорія - розважальні відео та відео-нагадування про мене. Це, щоб просто ти згадала, що десь на світі є я. Вони можуть бути як ґрунтовно науковими так і до мозку кісток безглуздими - головне - досягнуто ефект, ти згадала про мене.
Повисла пауза, чекала чи це все, може ще щось схоче додати.
- Так он воно як, - протягла задуманим голоском, - приблизно я так і думала. - За 4 роки надіслані відео вдалося погрупувати - але цю інформацію залишила в думках.
Відсьорбнула останій ковточок кави.
- Ходімо вже, урок розпочинається зараз, - сказав він і підвівся з-за столу.
- Ходімо, - погодилася вона, теж встала, одягла сумочку на плече.
Далі була дорога в поле. Мінялися місцями. Він інструктував як сильно і коли саме натискати газ і тормоз. Благо що це автомат, навчання давалося легше. Дещо опанувавши машину - почувалася господаркою свого життя і ситуації (з ним), в деякі моменти почувалася господаркою цілого всесвіту. Водити машину - це дуже круто і феєрично приємно. Згадалося як в 16-ть батько вчив їздити на москвичеві... Спільне - це кайф від "приборкання " машини.
Час навчання минув швидко. Їхали додому. Відчувала переповненість емоціями (від крапок над і та від кайфу водіння) - їм ще треба будо влягтися.
Бентежило що він не згадав про книгу. Розмірковувала: дарувати чи ні? Враховуючи що вона написана про нього? Чи він читатиме? Що він зрозуміє? Що подумає? Що робитиме? (Але тут секрету для не було - він не робитиме і не казатиме нічого в контексті - просто пришле чергове відео). Але ж головне чого хочу я...
Приїхали. Мить прощання - не люблю такого, але хочеться запам'ятати і не шкодувати ніпрощо.
- Дякую за урок. Була рада тебе бачити і повчитися. А ось тобі подарунок, - простягла книгу, не підписувала.
- Дякую за подарунок. І я був ражий бачити тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023192
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Вечірній час. Сиділа в ліжку, загорнувшись в навушники. Була в ресурсі. Думала про нього.
Написав (чергове посилання на відео).
- Ти як?
- Хворію, алергія.
- Алергія на що?... - якось дивно в умовах війни звертати увагу на алергію... Хіба що її прояви надто сильні й загрозливі для життя, але здається в нього такого не було.
- На ФПВ
- Як розшифровується ФПВ?, - трохи погугдивши, перш ніж він встиг відповісти, додала, - Дрон?
- Так, дрон-камікадзе.
Вона досі не докінця зрозуміла серйозність ситуації і межі його гумору.
- Навіть не знаю, що сказати... А як проявляється алергія?
- Все в крові. Два осколкових наскрізь (права рука, права нога).
- Ти в шпиталі?
- Так.
- Але почуття гумору збереглося... - Згадуючи, що розмова почалася з інформації про алергію... -
Давно в шпиталі?
- З вчорашнього дня.
- Мені дуже шкода, що ти поранений.
- Якщо хочеш, завтра скину фото.
На мить задумалася чи хочу я побачити ті фото. Може там щось геть жахливе? (Але цікавіть вимагала свого) Та добре, що хоч завтра, а не зараз, пізно ввечері - може б і не спалося після побаченого.
- Добре, скинь. А в якому ти місті?
- В Дніпрі.
- Рада, що ти живий.
- Я теж.
- У нас головний офіс в Дніпрі. Тримайся, одужуй.
- Дякую.
Задоволена і спокійна вмостилася спати - він живий і в безпечному місці.
Десь о п'ятій ранку у вайбер надійшло посилання на веселе відео (пісенька про гуляку - кавер "The Rake")
- Пісенька сподобалася, смакувала до кави. Куди ж без дівчат?)
В іншому повідомленні додала:
- Доброго ранку. Розкажи як отримав поранення (якщо хочеш).
Майже миттєво надійшли фото поранень з підписами "рука" і "нога" ще й фото пораненого живота (туди теж влучив осколок дрона).
Фото зображали рани від осколків дрона, ретельно оброблені розчином йоду. Найбільш серйозним, на мою не професійну думку, була скрізьна рана руки вище ліктя, поруч з кісткою. Хоча від рани на нозі (внутрішня поверхня бедра) теж можна було померти, якщо вчасно не зупинити кровотечу, - майнула думка.
- Що кажуть лікарі? Скільки часу потрібно на одужання?
- Не знаю.
- Хтось з тобою поруч загинув?
- Ні, я був сам.
- Оо
- Відвіз я людей на позицию, повертався, якийсь ФПВ розбив вікно, залетів до кабіни та розірвався. Я зразу вискочив з машини, в траву ліг. Потім я побачив, що вони хочуть мою машину підбити. Я за руль і вперед тікати на трасу. Доїхав до безпечного місця, вийшов подивитися що з машиною - задне колесо було пробите. Я доповів та доїхав до траси, і став чекати на допомогу.
- Дякую за розповідь. Ти - молодець. У відповідь на це повідомлення написав +, що в перекладі з армійської означає "інформацію прийняв".
Минав час, посилання на відео чергувалися з короткими репліками-кометарями. Життя плинуло своїм звичним руслом.
Наближалася відпустка, залагоджувала робочі справи, тривожність зашкалювала через не істотні робочі моменти. Закривши двері кабінету почула писк вайбера, вже в автото прочитала "зателефонуй, якщо можеш". Припаркувалася в зручному місці, поруч з парком. Зателефонувала.
- Привіт! Як справи?
- Привіт! На вокзалі, чекаю поїзд, їхатиму додому, доліковуватимуся.
- А я книгу видала...
- Круто, вітаю.
- Дякую, - усміхнулася.
- Де її можна купити?
- Лише у мене, вона ніде не продається. Надумаєш, подзвони.
- Добре, домовилися.
- Щасливої догори.
- Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022957
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
Він не з'являвся в мережі кілька днів. Факт війни й місцезнаходження його на першій лінії викликали побоювання щодо того, чи його життя ще триває... Здається в сотий раз відкрила вайбер, щоб побачити, що він таки живий (тоді ще не знала, що кляті москалі змушуть і "двохсотих" бути он-лайн). Навіть не хочеться, щоб він писав чи дзвонив - щастя просто знати, що живий. Чотири дні - достатньо аби припустити загибель воїна? Можливо й ні - віра оперує більшими цифрами, але реальність підкрадається непомітно й інстинкт самозбереження нашіптує триматися на ногах. Згадка про те, що кілька днів тому писав, що наїхав на протипіхотну міну і колеса машини розлетілися в хлам - розхитувала нерви.
Кілька слів про нього: чоловік на 7 років старший від мене (саме такі подобалися з юності), провалив спробу бути разом і глибоко пустив коріння в мою віршовану лірику. Кілька слів про вірші: вони були не типовими, бо наука римування давалася складно; відвертими, бо сильні емоції оголювали серце і про нього, бо легше писати про того хто не поруч, враховуючи, що час-ластик прикрасив образ.
Я припустила... І коліщатка в моїй голові закрутилися щалено швидко. Їх було практично не зупинити. Найстрашніше питання, що ставилося собі: як я житиму без нього? Якби вдалося за шквалом думок, почуттів і шаленств, що вирували всередині почути голос здорового глузду, то він би, посилаючись на дипломну роботу, написану 12 років тому, сказав, що це любовна аддикція чистої води.
Саме тоді остаточно і швидко народилася ідея видати книгу віршів з його музою в головній ролі. Всі питання: варто? Пристойно? Доцільно? Лишилися позаду. Позаду навіть лишилося невідправлене повідомлення видавцеві (щоб розпочати роботу над книгою), яке "висіло" в чернетках кілька місяців. Його відправила.
Черговий раз зазирнула у вайбер - був у мережі 20 хвилин тому. О, чудо! Тривожність не відступала - ще разів з двадцять заходила (і виходила) у вайбер, щоб пересвідчитися, що не привиділося, таки й справді був у мережі. Видихнула. Хай Бог милує - таке пережити за цих 4 дні... Вона навіть не знала чи рада - просто видихнула і подумала, що через кілька днів напише йому і спитає як справи.
Написав ввечері:
- (як зазвичай, посилання на якесь відео ("Цвинтар" "Кажани")).
- Ти як?
- Жив, був на виконанні...
- Бачила, що тебе довго не було в мережі. Хвилювалася. Навіть дзвонила вчора), - поставив сердечко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022954
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
Туманить розум...
Нав'язлива думка...
Про дотик...
Лише словами...
У телефоні...
Розбурхав...
Приспану пристрасть...
Погамований шал...
Жіночу...
Розквітлу квітку...
Природно щиру...
Навзаєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Перехоплює подих...
Згадка про тебе...
Стукіт...
Не знаю, що саме...
Хвилює найдужче...
Трепет...
Завмирає серце...
Мурахи шкірою...
Сніжать...
Звичайні речі...
Як незвичайно...
Любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Сумно і мокро на серці...
Лірикою думки...
Ніби все було звичним...
А стало ось навпаки...
Ніби й нічого не сталось...
Тихий самотній екстаз...
Мережею поєднались.. .
Ніхто не знає про нас ...
По суті й нема про що знати...
Нічого не відбулося...
Але на моєму серці...
Квіти звелися в колосся...
Не знаю, що з цим робити...
Не знаю де діти думки...
Та вже починаю мліти...
Коли називаєш на "ти"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Без обіцянок і побачень...
Кожен зі своєї дзвіниці...
Сонце....
Сходить по-різному, взалежності від очікувань...
Головне вмістити в своїй голові суть...
Буття...
Усвідомлювати як виглядає сонце....
З іншої, надважливої, дзвіниці...
Інакше...
Смисли не співпадуть, цінності ростануть...
Здаватиметься, що ти не тут і тепер...
Радість...
У кожного різна, в моменти зближення....
Не чаруєш мене, навпаки...
Прісний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Розбіглись букви на папері...
Ліричний образ розчинився...
Ти...
Повертаєш до сухої реальності...
Ні краплі лірики, фантазії...
Ми...
Можемо хоча би в мережі...
Бути незвично ніжними...
Ко....
Охання під соусом адюльтера...
Не йде з голови згадка...
Про...
Те, що у тебе півгодини тому...
Був гість-жінка...
Так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Свідома комунікація...
Повага до кордонів...
Ділитися...
Своїми враженнями...
Потаємними потребами...
Загортати...
Пристрасть у вірші...
Почуття у слова...
Обмотувати...
Змерзле тіло...
Спраглу душу...
Ковдрою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Чи зможеш забути мене після с***у?...
Чи зможу я просто отак піти?
Теоретично....
Палкі емоції будуть приємними дверцями...
Якщо так зможем робити і я, і ти...
Філософськи...
Запитати формально про справи...
Не "вмирати" на зовсім, якщо пропадеш...
Нагадати...
Собі, що це все лиш для себе...
Що один раз на світі живеш...
Пояснити...
Що нормально страждати і думати...
Дочитувати міжрядки...
Правда?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Стишую все, що можна...
Аби дослухатися до себе...
Чую...
Тебе скрізь достобіса:
У мріях, фантазія, голові...
Хто зна?...
Що з цим робити? Як це?...
Назвати, означити?...
Потім...
Буде легше чи важче?...
Звикла, що ти поруч...
Ти є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Двері квартири переможно закрилися. Справи було залагоджено, розпочате закінчено, розмірене життя поставлено на паузу - вихідні для себе, задоволення і продиху (ковтком свіжого повітря між робочими та домашніми справами і простором, де не збудувала жіночого затишку). Підбори цокотіли бетонними сходами - навмисно не поїхала ліфтом - сповна відчуваючи наближення заповітного, ніби ти підкрадаєшся до нього, цього заповітного, навшпиньки, смакуючи кожну мить зближення.
Остання сходинка лишилася позаду, попереду червоні двері його машини. Історичний момент - так, ніби ці двері ділили її життя навпіл: між тим що вона вже зробила і тим що теоретично могла зробити але не наважилася.
- Привіт! - Сказала зачинивши на собою двері (не знала з якою силою це треба робити), усміхнувшись натягнутою посмішкою (ніяковіла, все ще сумнівалася в правильності відкривання червоних дверей).
- День добрий, - відповів він, заводячи машину, не подарувавши їй погляду (вся увага дорозі), ледь помітно піднявши кутики своїх вуст (можливо це помічала лише вона, намагався приховувати емоції, - і те що вона це помітила її неймовірно тішило).
Здавалося, що відбувається щось шалено-божевільне і неймовірне круте. Вона - одружена і успішна жінка в одному салоні, ба, більше, - на одинці з ним (одруженим і не дуже успішним, на його думку, чоловіком). Від усвідомлення самого цього факту бігли мурахи по шкірі.
- Куди поїдемо? - нарешті озвався він, покинувши рамки міста.
- Куди завгодно, аби їхати, - відповіда, подивившись на нього з усмішкою і вже дещо розслабившись.
Скільки всього передувало появі червоних дверей: якесь теоретично спільне минуле мільйон років тому; маленькі (й не зовсім маленькі) добрі справи - схоже позастосунками він більш... гарний (підходяще слово не спадало на думку) ніж в них; роки обміну інформаційного контенту (від нього) на враження від перегляду роликів (від неї), розбавлені зазвичай рідкими телефонними розмовами ніпрощо, або про найпотаємніше і от - червоні двері...
Їхали не розмовляючи - був час. Було класно відчувати його присунтість, несоромлячись, за бажанням, роздивлятися риси обличчя та щитину (саме такої довжини як їй страшенно подобалося) з цього боку. І це було так близько, що, захотівши, можна було торкнутися рукою.
За вікном пропливали міста і села.
- Куди ми їдемо, поцікавилася вона, після кількох годин подорожі, вже як стало сутеніти.
- Подалі від твого чоловіка, відповів, на решті відверто поглянувши на неї.
Ця відповідь перехопила подих, збуджувала і здається назвала словами те, для чого вона не могла підібрати слів.
"Саме це ми і робимо, - подумала вона, - їдемо подалі від чоловіка..."
На вулиці геть стало темно, а червону машину огорнув ліс. Було дещо моторошно, але більше безпечно.
Він дістав ароматичну свічку в красивій
невеличкій баночці, запалив її, вимкнувши світло салону. Кілька хвилин слухали потріськування і спостерігали як з таненням свічки поширюється довкола аромат кави.
- Ну, розповідай, щоб ти хотіла зі мною зробити... Тут нам ніхто не завадить.
- Може відкоркуємо пляшечку вина? Щоб розмова була більш не вимушеною.
Відкрив холодильник, звідкись взялися бокали - наповнив їх холодним білим напівсолодким. Миттю келихи вкрилися таким собі інієм - звернула на це увагу, щоб бути в моменті, смакувати кожну мить (недавно вичитала цю ідею в книзі "Кінчай"). Один келих простягнув їй, інший - лишився незайманим.
- Продовжуй.
- О, моє улюблене, - радісно зауважила вона.
- Так, я памятаю, - сухо підтримав бесіду, - так що б ти хотіла зі мною зробити?
Солодко-холодний ледь алкогольний напій торкнувся її смакових рецепторів. Заплющила очі, смакуючи і розслабляючись.
- Так от, я недавно таку штуку вичитала - *****. Загуглила. Думаю тобі би сподобалося. А мені хотілося б таке спробувати з тобою. Часто доводиться домінувати - вдома, на роботі... можливо, якби я таке спробувала, то б дещо розслабилася в плані напруження в контексті домінування в дома і на роботі. Принаймні зараз мені так здається. Хоча, як пише література, іноді найкраща місія для фантазій- бути фантазіями. - усміхнулася, відкинулася назад, заплющила очі, - але як на мене, то фантазії заслуговують принаймні на те щоб бути озвученими.
Протягнувся за телефоном, щось натицяв - напевно гуглив почутий термін. Облизав губи і відклав гаджет у бік, перевівши погляд на жінку.
- Давай спробуємо.
Перехилився через коробку передач, ніжно прийнявши пасмо волосся що обрамлювало її обличчя і поцілував, смакуючи губи та наповнюючи своїм язиком.
Ніби цього й чекала - такий собі міні тест-драйв всієї подорожі.
Ліва рука пестила груди, завітавши під спіднє. "Він завжди так цілується - майнуло в голові"
Насолодилася поцілунком і ніжно відтиснула його від себе.
- Не зараз, - прошепотіла, - я маю відчути до чого готова і на що здатна.
Ключ замка запалювання зрушив зі свого місця і червона машина продовжила свою мандрівку.
Темряву відсунули червоні двері, проливши кут світла на асфальт глупої ночі. Підбори дзвінко торкнулися бруківки, хоча намагалася якомога тихіше. Обернулася й усміхнулася:
- Дякую за компанію.
- Цицьки покажеш наступного разу, - пожартував (чи ні?) він.
"Ох ці вже мені поцілунки, - підсумувала вона подумки, підіймаючись ліфтом, - буває більше вражені, ніж від сеансу кохання. Благо, що є ще піввихідних для того щоби оговтатися". Вдоволено посміхалася, прокручуючи ключ вхідних дверей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Вже не знаю: хто ти, хто я...
Забуваю свої думки...
Їх сплітаю з твоїми в купу...
Щоб виходило навпаки...
Не туди, куди прагне серце...
Не куди тяжіє душа...
Просто все це між нами стерто...
В прірву котиться неспіша...
Варто щиро розплющити очі...
І повітря зробити ковток ...
Варто свідомими бути...
Із минулого вийти на крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Якщо почитати книжку...
То ніби це навіть любов...
Навряд...
Так думаєш хоча би ти...
Тусити, дружити ок...
Юрі...
Іноді виплеснути згустки...
Мене не торкає, навзаєм...
Просто...
Слухати про тяготи сімейного...
Коли не в контексті емоцій...
Легко...
Лише про свої доводиться мовчати...
Або... дихати відповідно ритму...
Серц(я)ю...
Не накажеш, мрії не зупинити...
Лишається цензурити...
Видих...
У твоєму напрямку гарячіє...
Може справді любов?...
... пристрасть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Знайома історія - шалено-болючий контекст...
Але якось абсолютно інакше малюєш ти...
Трагізм...
Поза дужками, вибраний особисто...
Або, геть схоже, що зовсім ні...
Доля...
Дорослих людей, свідомих вчинків...
Знання, що хочеш і пропозиції навзаєм...
Дивно...
(З власного...) що буває і так...
Свідомо та відповідально...
Трепет...
В контексті стосунків і на адресу того...
З ким ділив радість буття...
У 15 ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Червоно-чорна хустина...
Доторк жіночої руки...
Ніжно...
Дбайливо і трепетно...
Піклуючись про коханого...
В кадр...
Прослизає те, що хотілося б...
Лишити не оприлюдненим...
Також...
Блиск в очах, сповненість енергією...
Підказка з "Месопотамії"...
L'amour...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Віргороджений лінією фронту...
По той бік тужливих думок...
Жахи...
Лишаються не озвученими і...
Непрожито-теперішніми...
Важко...
Коли треба бути сильним і мудрим...
Хочеться сховатися в обійми...
Любов...
Омріяна радість, залишена в окопах...
Дорослі фото гріють серце...
Мрії...
Наближення Перемоги, мирне небо...
Спів солов'їв у рідному гаю...
Поцілунок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Забираєш мої думки...
Занюрюєш в тишу...
Чую...
Лише твоє дихання...
Твій не висловлений...
Біль...
На підсвідомому...
З'єднані каналами...
Рівень...
Лишається не пройденим...
Не прожитим тут...
Тепер...
Чекаю добрих звісток...
Гарних нових...
Усмі(хнись)...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Звикла до слова "кохання"...
Воно розповідає про двох...
Чи хоча б...
Потаємні закутки душі одного...
Бувають багатоманітності...
Варіант...
Однозначності обрізає...
Багатогранність Всесвіту...
Вирок... та...
Буває інакше, геть зовсім...
Коли бракує слів, не ресурсу...
У час...
Як хтось натхненно зі сцени читає....
Вірші торкаю струни...
Жадан...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023
Багатослівність видає зацікавленість...
Словесні поцілунки навзаєм...
Не знаю...
Причини комунікації спровоковані...
Моєю відвертістю?... твоєю журбою?...
Гадаю...
Зв'язаний контекст - відчуваєш...
Внутрішні протиріччя адресовані...
Тобі...
Сторонюся зближуватися більше....
Попри моральні... в контексті...
Війни...
Хтось розпочав, а нам завершувати...
Називати своїми іменами емоції...
Ми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
Будеш досяжний флюїдам...
Вібрації дихання...
Суміш...
Заплющеного і свідомого...
Культурного та дикого...
Мого...
До тебе чи в космосмічну турбулентність...
Тремтінням кінчиків пальців...
Видно...
Прагнення й бажання торкнутися...
Твого одягу з середини...
Єства...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023
Розумієш мої спраглості...
Тамуєш нагальні потреби...
Не треба...
Плюс іноді більш багатослівний...
Або ще питаю "як ти?"..
З нового...
Скласти в рамки пристойності...
Думки класифікувати...
Валізи...
Раціональності та спокою...
Спустити на нижню...
Полицю...
Звільнити простір, просякнутий...
Різними природніми... рідинами...
Фентезі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
Ти вважаєш мене закоханою....
Задаєш відверті питання...
До мозку...
Кісток пронизливо, глибоко .. ..
Для розуміння було б досяжно...
Якби слухав...
Що говорю і чим дихаю...
Про що мрію і хочу...
Ліричного...
Контексту не вистачає...
Прислухайся - зрозумієш...
...лише тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023
"Цю жінку я люблю - вона просила"...
Можливо відростила крила...
Політ...
"Цю жінку я люблю" - то було круто...
І всі мої гріхи уже спокуто...
Привіт...
"Цю жінку я" зустрів - всміхнувся...
Минулому чи їй, як обернувся...
На зліт...
"Цю жінку" розгадати не вдалося...
Тоді як цілував її волосся...
Лиш слід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Ти написав - ламаю голову...
Контекст присутній чи...
Метаморфози...
Чужої творчості, спосіб сказати...
Щось надзвичайно важливе...
Не цього разу...
Нитка спілкування скріплює...
Таємні бажання не...
Висловлено...
В коректний спосіб, щоб було про що...
Наступного разу писати ...
Без слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Напряжна реальність сьогодення...
Солодкі мрії про тебе...
Загортаюся...
Створений собою тендітний...
Світ сповнений любові-фантазії...
Задоволення...
Дарують твої обійми і сни...
Усмішки на телепатичному...
Трансцендентність...
Розплющкю очі, йду на кухню...
Приготування їжі, буденні справи...
Живу-чекаю...
Тінькає телефон - відкриваю повідомлення...
Нове відео продовжує життя...
Інтрига триває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023
Перехід в іншу площину, іншу реальність...
Відносини чи букви обміну...
Твій...
Мотив не докінця зрозумілий, лише напрямок...
Слова додають мурашок тілу...
Мій...
Голос зазвичай грайливо-провокативний...
Думаю, тобі довподоби спілкування...
Стиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2023
Тебе багато у фантазіях....
Це сплутує карти адекватності...
Коли...
Стаєш реальним, п'єш каву...
Говориш про буденні речі...
Гублюся....
Не впевнена в тому, що було б доречним...
У цій ситуації. Чи зайвим....
А що?
Жартую з тобою, гострим язиком...
Скочуюся до інтимного, потаємного.. .
Видаю...
Свої бажання, продиктовані внутрішнім...
Спраглим і древнім...
Інстинктом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2023
Обійми для мене - надто інтимне...
Для тебе, напевно, ні...
Це радше частина роботи...
І почуття "на коні"...
Ця мить, що непам'яталась...
Любовний короткий ривок...
У зону твою комфорту...
Зробила на зустріч крок...
"Не притулятися" напис...
Виклик і епатаж...
Манить магнітом натомість...
Хто прочитав татуаж...
У мене інтимніший образ...
У мене інтимніший шлях....
Як ти запитався: "що це?"...
Побачивши книгу в руках...
Тримала в обіймах з твоєю...
Автографи навзаєм...
Це стало трохи... моєю...
За це колись... розіп'єм...
Найбільше мене накрило...
Торкнуло магічним крилом...
Як ти написав: "Цікаві, чуттєві,
Емоційні вірші "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Ти будеш до мене торкатись...
Мурахи по шкірі...
Я буду до тебе здійматись...
У пошуках віри...
Сакрального сенсу єднання...
Дарує дотик...
Усі мої сподівання...
Тобі на проти...
Може спочатку беслівно...
Але відомо...
Мене ти знаєш все рівно...
Тоді до дому...
Знімати одяг, тікати далі...
У ліжко...
Вже до обіймів, а не до...
Книжки...
Озвучу солодким, зворушить...
Твій пр***нь...
Мовчати не мусить...
На фініші ми зупинились...
Відвівши подих...
Зігрілись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023
Хочу з тобою пристрасті...
Відпити чашу до дна...
Торкнутись губами, руками...
Після ковтка вина...
Хочу накритися хвилею...
Несказаних почуттів...
Хочу, щоб заплющивши очі...
Ти мене завжди хотів...
Хочу рядками читати...
Між відео і зірок...
Як все у нас нині класно...
І що зі мною все ок...
Хочу притиснутись міцно...
Неголеної щоки...
Замість повітря - пристрасть...
Так дихає також ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023
Розмита постать наближається...
Несподівано з'являєшся...
Ти....
Простягаєш випростану руку...
Торкаєшся (не соромно) мене...
Привіт...
Обірвана не почата розмова...
Коротка не запланована...
Зустріч...
Час і простір для роздумів...
Ідея зробити фотографію...
Діти...
Граються на майданчику...
Стоять поруч, розбігаються...
Наші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
Усміхаючись щиро напроти...
Через стіл з кавою...
Кафе..
Розкладені безлад-папери...
Шматок торта відколупаний...
Застиг...
Час і простір для того щоб...
Запитати про відео...
Гештальт...
Закрити, відповівши питанням...
Хто ти? Хто я? Хто ми?...
Куди?...
Рухається час і простір - осінь....
Могли б прояснити тонкощі...
Контекст...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Можливо варто забути?...
Спільне минуле...
Ми...
Тривалий час непомітно...
На нейтральній території...
У...
Повідомленнях навзаєм...
Будували зв'язок...
Не...
Відимий і незайманий...
Що без слів, пояснень...
Без...
Майбутнього і реального...
Без назви...
Сум...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Занурююся у закоханість ....
Як зелене дівчисько...
Тану....
Як жінки після того, як холодні...
Починаю липнути...
На...
...в'язливі фантазії, стани...
Душу переповнюють...
За...
Край можливого розуміння...
Власної адекватності....
Свого...
Призначення і вчинків...
Істиних бажань....
Тінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Коли закінчується лірика...
Починаються вчинки...
Свідомо ....
Прискіпливо і скурпульозно...
Слова на вагу золота...
Тверезо...
Зізнаючись у сокровенному...
Щиро із тим, хто поруч...
Вірною...
Собі та власним принципам...
Відверто з бажаннями...
Бережно...
З істиними почуттями іншого...
З повагою... відпити кави...
Ковток...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Місток зі слів...
Спілкування...
Ко...
Про своє, близьке...
Актуальне...
Дещо...
Упущено, винесено за...
Дужки контексту...
І так...
Зрозуміло, гаряче...
Боляче...
Не...
Казати, робити, ятрити...
Рани різної глибини...
Часу...
Місток підтримки...
Тримає на плаву...
Нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Ліричний голос...
Створює настрій...
Твій...
Досить несподівана...
Омріяна поява...
Ти...
Розглядаєш мене...
Вітаєшся з усіма...
Мій...
Адресований привіт...
Таки наважився...
Я...
Розпливаюся в просмішці...
Кайфую, махаю не...
Помітив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
Заповнюють побут...
Думки про тебе...
Скрізь...
Асоціації та бажання...
Штовхають у марення...
Про це...
Не розкажеш, не розповіси...
Тому, хто поруч, хто близько...
Нікому...
Сповідатися у пристрасті...
У палкому бажанні...
Що...
Полонить і заворожує, п'янить...
Можу лише, без сорому...
Віршам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
В дорослих снах...
Навідую тебе...
Зізнався...
У вишуканий спосіб...
Спокушаєш мене...
Кохався...
Колись з тобою...
Життя ділили і...
Мрії...
Тепер у кожного...
Свій Хрест...
Надія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Трансформація пристрасті....
Щось прийнятне для вираження...
Ламаю...
Себе і потяг до тебе...
Сховати і знищити... втекти...
Від себе...
Від гріхопадіння і суспільного...
Осуду та пліток...
Стишити...
Стукіт серця в контексті голосу....
Твого в телефоні...
Приглушити...
Прагнення відпити з твоїх вуст...
Остудити свою стражденну...
Хочу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
Випадкові зустрічі...
Обережні погляди...
Люстерко...
Без можливості бачити...
Без попереджень...
Без прав...
Зустріти поглядом...
Хоча б ковзнути....
Нарешті...
Тут і тепер - збулося....
Голос у люстерку...
Стукотить...
Перевернувся світ...
На мить усередині...
Догори дриґом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Хочу тебе обійняти...
Заплющити очі...
Відчути...
Смак поцілунків...
Стук серцебиття...
Хвилі...
Що несуть на повну...
Швидкість життя...
Кайф...
Чи можна мені подзвонити?
Розплющую, не охоче...
Напевно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Сліди твого перебування...
Відбитки на серці...
Вайбер...
Для тебе багатослівне...
Скупе "дякую"...
Звикла...
Кілька днів думок...
Занурених у тишу...
І знов...
Те, що можуть сказати чужі...
Не викликаючи підозри...
Слова...
Крізь нетрі воєнних хітів...
Бачу істине...
Подобаюся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Обійняти тебе...
Зцілити рани...
Хотіла б...
Загублений у депресії...
Хвилі алкоголю...
Чужий...
На безпечній відстані...
Щоб надто не перейматися...
Водночас...
Достатньо близький, щоб...
Бути в думках...
Дихати...
Твоєю пристрастю...
Чути твої жалі...
Хотіти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Багатозадачність побуту...
Від тебе - тихо...
Чекаю...
Картини близькості...
Водночас малюю(є)...
Уява...
Заповнює прогалини...
Твого вимушеного не...
Скучного...
Мовчання продиктоване...
Внутрішньосімейними...
Субота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Відкорковуєш пляшку...
Шукаєш спокою...
Чи...
Може радості?...
Хочеться ожити...
Після...
Бачених джинів...
З лампи війни...
Пиво...
Не лікує, не тішить...
Тьмянить...
ПТСР*...
*Посттравмати́чний стре́совий ро́злад — психічний розлад, різновид неврозу, що виникає в результаті переживання однієї чи кількох психотравмівних подій, таких як, наприклад, військові дії, теракти, аварії чи стихійні лиха, катастрофи, загроза смерті або перебування свідком або заподіювачем чужої смерті (згідно Вікіпедії)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Не достатньо кваліфікована...
Психологічна допомога...
Я...
Намагаюся бути оригінальною...
Принаймні послідовною...
Хоча...
Все рівно скочуюся до первісних...
Бажань та інстинктів...
Думки...
Набувають особливого шифру...
Наповнюють сенсом...
Три ікси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Підступними кроками ...
Дісталася до віршів ...
Навшпиньки...
Емоції вирвані...
Контекст без слів...
Довкола...
Ніпрощо, але щоб поруч...
Без головного... не...
Вголос...
Підтримку не можливо надати...
Лише здогадуватися про...
Жахи...
- Розкажи в подробицях?...
- Не треба, сонце...
Війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Шукаю мудрості, істини, підтримки...
Щоб втриматися на ногах...
Розмови з тобою...
Додають впевненості в правильності...
Свого вибору і дій...
Дещо...
Сповнені порожнечі контекстних слів..
Неважливого з важливим...
Суміш...
Що треба розділити, розсортувати...
Викостити дедукцію...
Мозок...
Виокремити корисне для себе, своїх...
У кожного свій...
Шлюб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
Здається все дуже просто...
Якщо не ходити довкола...
Якщо...
Зазирнути в очі бажань...
Зізнатися собі щиро...
Без...
Моральної цензури...
Докорів сумління...
Без...
Виправдань чи пояснень...
Лише голі бажання...
Хочу...
Заплющити очі та відчути...
Твої руки і дотик...
Тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Чекаю твоїх дзвінків...
Сама не знаю навіщо...
Що...
Хочу почути чи сказати (?)...
Схвильовує раз у раз...
Писк...
Або звук, що видає мобільний...
Полонить трепет...
Кожну...
Прожиту мить між...
Мрією і реальним...
Абонент...
Живе своїм життям...
Іноді згадуючи... що є...
Я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2022
Тремтіння кінчиків...
Коливання душі...
Неспокій...
Можливо занадто...
Відверто пишу...
Тобі...
Після всього, що було...
Минулий і той, що тепер...
Досвід...
Підказує, що все рівно...
Без емоційних...
Змін...
Не потребую - лише стабільність...
Подиху вітру-пристрасті...
І все...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2022
Кава без твоїх (відео)...
Розмова зайшла (в нікуди)...
Ніяк...
Не викину з голови...
Хай буде, напевно...
Так...
Заради розваги...
І флітру...
Ні...
Заради яскравих (пригод)...
Емоцій дарує...
Літо...
Вірші пишу відкрито...
Слід залишаю...
Знак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Мандруєш моїми фантазіями...
Переходиш у сни...
Нестямно...
Зізнаюся собі, що хочу -
Виринає з підсвідомого -
Тебе...
Не обтяжує і не зв'язує...
Серйозними обіцянками....
Мені...
Ніяково і стрьомно...
Бачити як ти...
У...
Компанії своїх і рідних...
Де почуваюся зайвою...
Лише...
Погляд ковзне по тілу...
Торкаючись губ...
Ммм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Не вмію берегти секрети...
Стверджуєш ти...
Пристрасть...
Твій погляд у дзеркалі...
Накриває хвилею...
Позаду...
П'янке минуле у спогадах...
Загрозливе сьогодення...
Плітки...
Про те, як хтось і колись....
Як їжа і здогади....
Умів...
Пережив неповторний...
Яскраво-емоційний...
Досвід....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
Перечитаю твої старі...
Написані майже без...
Слів...
Не потрібно бо й так...
Все зрозуміло...
В...
Контексті і моїй душі...
Жевріє тепло надії...
Жар...
Минулогодосьогодення...
Народженого зізнанням...
Класна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Задоволення буває різним...
Не просто голий....
Екстаз...
Усмішку заховаю слізно...
Й ніхто не пізнає ...
Про нас...
Я буду просто чекати...
Що сонечко усміхнеться...
Мені...
Тобі і родині, в якій нам ...
Кожному живеться...
Ми...
Ходим під Богом спільним...
Думками десь перетнемось...
Кайф?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Я знову відверто...
До тебе і щиро...
Пишу...
Обдумавши варіанти...
Твоїх думок...
Теоретично...
У відповідь на мою ...
Інформацію та почуття...
А потім...
Все одно хвилююся...
Ніяковію нишком...
Чекаю...
Відповіді від чужого...
Який був колись твоїм...
Серцем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Не дочекалася...
Зробила крок...
Рівно...
Правні і рівновідлалені...
Зв'язані минулим...
Спогад...
Сильніший за час...
Попри магнічення...
Душі...
Притягання тіла...
Якби і хотіла...
Все рівно...
Чужими не станемо...
Ми колишні...
Ко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Тепер зрозуміліше...
Твоє мовчання...
Мені...
Незвідані відчуття...
Безособливі враження...
Без...
Посягань на майбутнє...
Хіба у фантазіях...
Ми...
Зустрілися несподівано...
Поглядом півхвилини...
Привіт (минуле)...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Домінування і підпорядкування...
Зміна ролей у грі...
Гостро...
Ніжно і м'яко торкаючись...
Шкіри і струн душі...
Повільно...
Набираючи обертів, тиснучи...
На газ і авторитет...
Того...
Хто поруч, хто смакує з тобою...
Розпиту чашу...
БДСМ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Залежності бувають різними...
Головне, щоб вловити...
Свою....
Порцію дофаміну чи задоволення...
Від шоколаду, цигарок...
Чи...
Гри комп'ютерної або в любов...
По-особливому в мене...
Я...
Схоже, що маю аддикцію...
Від адресованих тобою...
Відео...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Тривало були разом...
Простіше уже думками...
Консенсус...
Не завжди бувало легко...
Доріжкою спільною...
Сварити...
Чи Долю, чи свій характер...
А може просто його...
Прагнення....
Ідеалу та порозуміння...
Наблизити інтимні...
Мі**т...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Подумки звертаюся до тебе....
Мрію про моральну підтримку ...
Правда....
В тому, шо ти такого не робив...
Раніше... надія помирає останньою...
Зараз інший....
Соціальний контекст і ролі....
Тому прийнятно... помріяти...
По....
Фантазувати про підтримку...
Про дещо більше...
А потім....
Заспокоївшись розплющити...
Очі, усміхнувшись сонцю, - привіт...
Життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Про те, що серйозно...
Розкаже підсвідомість...
У...
Снах ми зустрілися...
І розмовляли..
Про ...
В реалі - мовчання...
Взята пауза...
На...
Кілька днів, тижнів...
Як втратить щ...
Вагу...
Можна буде продовжити...
В тому ж контексті...
Емоціях..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Стосунки, як гра у шахи...
То ферзь, то пішак...
То...
Мат... Нецензурною...
Лексикою цвістиме...
Сад...
Коли у емоціях двоє....
Коли буяє весна...
...
Ходи насправді простішими...
Ніж виглядають здаля...
Для...
Тебе буду милішою...
Кохано-ніжною...
Я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022
Моя логічна щирість...
На твою відвертість...
Непорозуміння....
Тепер ера мовчання...
Врівноввжить час...
Вибух...
Нового патріотично-любовного...
Або безглуздого...
Відео...
Доповнить розмову...
Залатає дірки...
Склеїть...
Докупи минуломайбутнє...
Допоможе триматися...
Рамок...
(Пристойності чи бажання...
Що полонять...
Куні...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Стіни твого будинку....
Ховають секрети...
Екстазу...
Квітучість землі...
Вигляд ззовні...
Інший...
Калюжа, якої немає...
Під новою бруківкою...
Сховок...
Чогось ціннопридбаного...
Для теперішнього...
Дякую....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Ти говориш чужими губами...
Діждавшись повідомлення...
Шедевральні...
Тексти і звуки несуть послання...
Що хочеш сказати ти (?)...
Мені...
Може просто в контексті...
"Зацілую туди де любов" або...
Знову...
Знову і знов "Чекай мене ...
Коли це мине"...
Життя to go
(* * *)
Насправді схована пристрасть...
У безневинно-популярному...
Майже...
Попсові речі такі близькі ...
Бажані для кожного...
Хто...
Довго немає дівчини...
Яка пестить або зворушує...
Мозок...
(* * *)
Знаєш мої смаки, однозначно...
Можеш торкнутися струн...
Душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Примружені очі...
Тріпочуться вії...
Злітають...
Обривки фраз...
Думок в голові...
Намірів...
Торкнутися чи...
Заінтригувати...
... Солодко(!)...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021
Діти, майданчик і ти - нізвідкіль...
Як так могло статися?...
Від несподіванки і незнання:
Соромитись чи посміхатися?
Люди, що поруч, незнаючи "нас"
Знають про різні дороги...
Я вже на лавці сиджу - тому,
Не підкосилися ноги...
Все блискавично "Катя, привіт!"
Погляд та руку в цей час... людині
Ніяковіючи, очі ховаю...
Погляд ловлю на спині.
Багатослівність: емоціїв вир,
Доводиться вмить обіймати.
Зустрівши наразі людину ту,
З якою вчився кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Твої очі, насуплені брови...
Погляд важкий - контекст...
І здається...
Що стало, на решті, відомо...
Тобі, шо на серці (у мене)...
Прес...
Стільки років і стільки бачень....
Скільки болю і суму...
Пристрасть....
Крізь роки, крізь сі́м'ї значень...
Я лякають з тобою побачень...
Навіщо?...
Якщо все своїми назвати....
То бойфренд ти був, не...
Брат...
Лишити б усе в минулому....
Сторінку перегорнути...
Чомусь....
Лишаючи на майбутнє....
Не знаючи, як це збагнути...
Тому....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
Стоїш на посту, борониш кордони,
Сховавшись від всіх жінок.
Натомість подітись ніде не вдається -
Здаєшся в полон думок ...
І голос такий, мов заплакати хоче,
В шинелі стражденна душа.
В шаленство емоцій спустилась охоче
А звідти назад - неспіша...
Навіщо гудки від твого телефону
Пробились у мій апарат.
Усе, що було колись- залишилось...
На лавці минулих пригод.
Ці дивні стосунки, що не стосунки
І Бог зна, як то все назвати.
Підтримка напевно і є подарунок,
Цінуючи варто приймати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
Інше життя...
Світлові роки часу...
Обійняти...
Хочеться тебе...
Банально і просто....
Попри...
Купу близьких людей...
Що розділяють нас...
Зв'язуюючи...
Кожного в окрему...
Частку соціуму...
Сім'я...
Визнанні державою...
Суспільством в цілому...
Обійми...
Табуйовані навіть для близьких...
З іншого життя...
"У тебе чоловік..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020