| Сторінки (10/947): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Февральский снег… Приятен, чист…
В перчатке черной снежка так бела…
Фонарь бросает свет на тротуар.
И воздух свеж. И вечер тих.
Пусть Божья чистота и мир
Пребудут навсегда у нас в сердцах!
февраль 2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934866
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.12.2021
Блакитні волошки розквітнули в житі
Подібно, як зорі вночі.
Овіяні вітром і сонцем омиті, –
Це серденька твого ключі...
Із них я сплету невеличкий віночок,
Вквітчаю голівку твою.
У ньому зіллю у єдиний рядочок
Любові безмежність свою
І листячком слова зеленим зґаптую
Всі мрії солодкі й пісні.
Віночком волошок тебе причарую –
І ти усміхнешся мені.
14.08.1997
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2021
За вікном прогудів мотор темно-зеленої "Ниви". Мабуть, в енергетиків профілактика. Сонячна, як і завше, погода зовсім пригнічувала поняття благодаті. Невідомі пташки, збудивши, прославляли Небесного. Що таке "нести свого хреста" у розгулі 2021-го року? Дихальні вправи тісно переплелись з духовністю, культурою, мовою, автоматизмом. Таке, наче Дух Божий соромиться бути присутнім. Чутно стало, як дав гудок маневровий. Хлопці працюють. Ера фрілансу. Хм. Колись казали, що ІХ очищає серце, бо лукаве, відображається через людину, її життя. Богові належить усяка влада. Питання лишається в тім: наскільки вона суверенна, сильна, (не)справедлива і чи ще актуальна проблема свободи волі, "доброї волі"?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934765
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2021
Лінь жене чуже вхопити:
Хай моїм побуде.
— Боже, де правдиві квити!?
— Так живуть всі люди.
Руки дано, щоб трудитись,
І крадіжка — праця.
— Гей, закон же є судити!
— То духовна цяця.
20:07, 23.12.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2021
Туга тятива влаштувала стрілу,
Очам фокуснулась «дев΄ятка».
Бо хлопчики всі полюбляють Війну.
Буває, недуже й занадто.
Ось лучник потрапив у «вісімку» враз,
А другий — у «шістку» мішені...
Ферганській долині сподобалась гра
Красива, спортивна, шалена.
3.08.2014, 20:30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2021
Моросіння, калюжня —
То листопада струна
Музикально дзвонить дзвоном
Серед ночі чи зрання.
Зірку хмарами прикрив
Хтось, щоб дощиком полив
Цей осінній падкий листям
Року сумості мотив.
18:13:33 21.11.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2021
Ромашко, ромашко,
Кохає чи ні? —
О квітко гадання,
Повідай мені.
Пелюстка пелюстці
Невтомно шепоче
Про долю юнацьку,
Про долю дівочу.
Початок червня 2009, Ленінградська площа, м. Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2021
Вже вечір вечоріє
І гримають громи,
Твоя й моя — дві мрії —
Сховались від пітьми.
Сховалися у домі,
Вслухаються в грозу,
Бо їй лише відомо
Секрети про красу:
Про грози, блискавиці,
Про вітер-буревій...
Нехай же нам присниться
Та пісня, що у ній!
А завтра насвітанку
По росяній траві
Збиратимем вітанки
І літні, й весняні.
То згадки про кохання,
Про червень і про май,
Про наші грози-зливи,
Про мрії через край.
23 травня 2009, Лядово
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2021
Нині, коли серцевина НТП — WWW, нащадки й адепти древньогрецького демосу адаптовуються до найактуальнішого способу реалізації державної влади. Загалом це — e-урядування. Кожен громадянин може з допомогою найновіших комунікаційних засобів і технологій долучитись до пансуспільних рішень і дій. Інтернет глобалізовує, інтернаціоналізовує, а в межах юрисдикції законів окремої країни оптимізовує ініціативу й частку кожного, хто неаристократ. Теперішня демократія відрізняється від колишньої настільки, наскільки тепер відрізняється від колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934494
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021
Як тихо скрізь!
Душа співа.
У ніч ясну
Пливуть слова.
У глибочінь,
Аж до зірок,
Летить мій спів,
Моїх думок.
Не вірю я
Очам своїм:
Незримий став.
На заздрість всім.
На крилах мрій
У темінь мчу.
Покинув світ,
Лишив свічу...
Безкрайня даль...
Щаслива мить...
Як тихо скрізь!
Усе мовчить.
Як тихо скрізь!
Ах, Боже мій!
О ноче, ти
Не йди, постій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021
Якщо я сили в вітру попрошу
І пісні – в пізнього дощу,
Дорогами нічними попровадять
Й не зрадять.
Узбіччями з акацій – рідних стін –
Вони мені зростять заслін.
Від світу? – від безрушшя заховають –
Кохають.
У жовто-білих світлах фар машин
Вбачатиму зірки з вишин,
І буду я на швидкості летіти –
Горіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021
Бешкетник вітер нагнав їх начебто зі заходу. Блакить неба стала темною синню. Дощові. У квітні не буває гріз, особливо, якщо прохолодно. Хмари — це водяні краплі. Важкі, нестримні, холодно-теплі. Щоб побувати у хмарах, тре` дочекатись (є навіть час читати книжку), поки краплі долинуть до землі. Дивовижа хмарних форм неповторна. Цілковита хаотичність. І тільки слухняний ґравітації правоохоронний дощ упорядковує небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934419
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021
Ой, на полонині
Роси-росяниці
Впали із туману
Чистої криниці.
У проміннях сонця
Перлами заграли,
Вівчарям отари
Спраглі напували.
Вийди, подивися,
Набери в долоні
Роси зимні-зимні,
Роси несолоні.
Вмий біляве личко,
Вмий сонливі очі —
У цілющих краплях
Сила гір клекоче.
І лиши свій образ
В росяних Карпатах —
Я тебе по ньому
Зможу відшукати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021
Все віддай, щоб здобути освіту. Таке писане правило. Світ, світло, освіта. Що ліпше — бути освіченим чи бути просвітленим? Мабуть, десь лінії цих слів перетинаються. Освіченість — це зусилля, положені на вівтар навчання. Просвітленість — це реалізована віра у неможливе. По-іншому, наука й релігія, фізика й практики духовні. Освіта — то ґід по житті, консультант. Ліпше черствий хлібець при лампочці, ніж смаколик у темноті. Освічену людину видно по мові, чути по справі. Освіта облагороджує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934293
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021
Казала субота:
«Берусь до роботи!»
А потім – «Не діло! –
Бо завтра неділя!»
Навіщо гнути спинку? –
Готуйсь до відпочинку!
18.07.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021
Біжім у гори, де смереки,
Де точить камінь бистрина,
Біжім, втічім разом далеко,
Де жде прекрасна сторона.
Там, на широкій полонині,
Наздожене нас мокрий сніг,
Й стежки в корінні та у глині
Вберуть сліди промоклих ніг.
Там, у наметі біля ватри,
Серед багатства трав-грибів,
Ми заснемо та будем спати
Під шум води й пташиний спів.
Біжім у гори, у Карпати,
У край кохання, див і мрій,
На ті дороги, щоб блукати,
Де ми лишили вечір свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021
Знову день пролетів.
Чує сопух душа.
Порожнеча у стомленім серці.
Не вернути його,
Марно прожитий день.
Тільки спомини мозком блукають...
Я черпав почуття,
Я вичерпував їх,
Щоб на дні відшукати відраду.
Та лиш марно страждав
В марно прожитий день,
Бо знайшов слабосилу надію...
Тішусь я: буде знов
Завтра сонце усім,
Буде промені жмутками лляти,
Тільки сумнів з’явивсь:
Чи згадає мене?
Чи не скривдить уразливу душу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2021
Я бачив синичку на яблунці в місті,
В зеленому пір’ячці пташка була.
У дерева шата морозно безлиста,
На гілочці гостя перната жила...
Я бачив, ба більше — я був задивився:
Маленький, гарненький собі організм...
Чекаю маршрутку... синичка... спинився:
Пташина і місто, живе й урбанізм.
Я сів у машину. Не знаю: сиділа
Чи, може, пурхнула кудись, чепурна?
Напевно, у зиму вона полетіла,
Напевно, за груднем заміжня вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2021
Всі теми – банальні,
Слова – тривіальні...
Набридло, набридло мені.
Цей світ, нереальний,
Як жах, візуально.
І сам я в пекельнім огні.
Усе підозріле...
І рима назріла,
Шука для довершення штрих...
Чуття затаїлись,
Немов десь поділись,
І мозок в роботі застиг...
Натхнення непевно
Вчува слід шедевра
І кроку предсмертного страх...
Ще мить – і звершилось!
Прорвало, пробилось...
І радість безмежна в очах.
14.08.1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Усе — ніщо супроти забуття.
І пам`ять, мабуть, — ворог, карний злочин.
Своєї долі, кажуть, кожен зодчий.
Але говорять, видно, без пуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Де життєдайне сонце, мандри спиню.
Воно щодень правдиво світу світить.
Якусь надію подає невпинно.
Палає в небі синім, манить звідти.
До джерела прийти самим собою:
Ментально і фізично. У домівку.
Життя ж бо суть: дорогою такою
На світло йти, аж поки стане віку.
01:19 30.11.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
Тобою б жив, та ти – не вічне світло,
Тобі б моливсь, та ти – не божество,
І не скажу, що так натхненно квітло
Дитяче-щире все моє єство.
Ти – не король усіх моїх фантазій,
Напевно, ти – ... та ні, не ефемер.
Життя, думки... не визначиш відразу,
Ким був колись ти, ким ти є тепер.
Пройшло, минуло. Я забув, не знаю.
І ти вже інша, і слова не ті.
Та я лише прошу, не вимагаю:
Будь зіркою мільйонною в житті.
Для себе. Ні – для мене. Чи для когось.
Ти – не межа, не край моїх думок.
Ти – зірка, зірка в небі, до якого –
Моє зростання, мій наступний крок.
15-16.10.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
Es gibt kein Wort, um meinen Schmertz zu trösten,
Den jähan Schmertz verwundeter Gefühle.
…Du warst mit mir wie schöner Frühling, Liebe,
Und deine Blumen bluhten überall.
Ich wollte nur mit dir mein Glück erfahren,
Ich wollte das für es, mein kleines Mädchan.
Du hast doch meine Hoffnungen betrogen.
Wozu, wozu denn hast du uns gewählt?
Ich weine… Träume sind Selbstmord begangen,
Und alle meine Blumen sind gestorben.
Dahin doch, wo wir es getroffen haben,
Wirst du ankommen, aber ich mehr nicht…
25.03.2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931488
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2021
Свічка стьмяніла пóбіля храму,
Кріпнув священик лице,
Йде до завершення служба-програма,
Будемо їсти яйце.
Кошика з хавчиком зовсім забуду:
Став же із мертвих Ісус.
Кайся, о грішнику! Слухайся чуда —
Пісні з божественних вуст...
[i]Проповідь Євангелії було витіснено виробленими церковними ритуалами. (П. Рогозін «Звідки все це з΄явилося?»)
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2021
Кобилице в возах фараона,
Сестро моя і подруго вірна,
Горда вродою і не манірна,
Випий чашу з розкішного грона!
А я пісню пісень заспіваю
Про волосся, квітучеє лоно,
Пружні перса, про губи червоні,
Як від спраги один знемагаю.
У траві серед саду кохання,
Як на ложі, царівно, з тобою,
Почуття, наче рани, загоїм,
І хтось наші почує зітхання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2021
А за екраном, мабуть, мегасвіт.
Він спокушає віршами свідомість.
Я під екраном знань пізнав ліміт.
Й до мозку записав цю ідіому.
Озон, — наука каже, — захисне.
Космічна синь і холод, даль і вітер
Фізично окайданили мене.
Тож, геть ліміти!
5 листопада 2021, 01:47
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021
Я приніс троянду,
Яку біля серця зігрів.
Її зірвав вдома на клумбі
І подарував тобі без слів.
Ми давно окремо.
Чому сталась кривда красі:
Хоча тоді взяла ти квітку,
Та переробив пісні я всі?
17.03.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2021
Відверто скажи, чи кохаєш мене,
Не муч моє серце пекельно,
Не край, бо у мене воно лиш одне.
Не кривдь його сильно.
Зізнайся! Доволі безжальної гри!
Невже ти не чуєш благання?
Невже ти не знаєш: самотні вітри
Блукають востаннє?
Ще бескид один – і, безсилі, вони
Попадають тихо у море,
І слід їхній плесо сховає води,
І станеться горе...
Ти, може, колись і згадаєш усе,
Та буду я дуже далеко,
То спогаду мить хай тобі принесе
І холод, і спеку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2021
Зміями ми танцювали.
Бувало.
І жала
Впивали
У зло.
Птахами ми відлітали.
Бувало.
І жалю
Чимало
Було.
Рибами ми поринали.
Бувало.
У скали-
Корали —
На дно.
Мавпами ми мавпували.
Бувало.
Й фіналу
Знімали
Кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2021
У річку впав вербовий лист
Й понісся аж до моря.
Пішов між люди бути хист.
Ах, щасте неозоре!
Забракло нам грошей, щоби
Удачі шмат придбати.
Логічне жовтий лист зробив.
Тобі ж — весну стрічати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
Было время, время детства, время пионерии, время УРСР. В учебнике "Русский язык" нарисовал свою мечту — космонавта. Детство безмятежное. Страна мятежная. Большие шахматы, большой футбол. Большая, с т.з. сегодня, политика, экономика, география. Ностальгия никуда не исчезает. Старшее поколение, преобладательно российскоязычное, Советский Союз считает сердечным символом. В частности, символом стабильности, величия и победы (WW-2). Многие, как сторонники, так и противники той эпохи, последней 10-летки, по моему мнению, неправы. А как правильно, не знаю. :) Будет время.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926166
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 25.09.2021
У той день організатор концертного заходу відчував особливе піднесення. Непомітна, натепер — прозора, вечірня погода. Літо, як-не-як. Юрба, поодинокі пари, одинокі. Запрошені. Він йшов у справах. Долинав голос, звук інструментальної музики. Та ба більше долинав якийсь унутрішній мотив. Чіткий, сильний, оманливий. Містечко засинало. Ми вечеряли, бесідували. Концертної програми чутньо не було. І завтра наближалось звичним темпом. Нічого особливого. Тільки зблисло щось. Щось, що потім виявиться "на лезі". Нічого особистого. Нічого особливого. Дякувати організаторові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925527
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
Хочеш — небо прихилю.
Хочеш — вітер я зловлю.
Тільки серця не заховуй
Ти від «я тебе люблю».
Ці слова — це все, що є,
Те, що маю, що моє,
І, коли не віддаю їх,
В мене сили не стає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
Похмурий день також у праві жити:
Нема куди без нього сум подіти.
Дощем і мрякою, закоханих цілунком
Постав він, щоб не гріти.
Холодний день, холодне серце в грудях...
Та вірю, що тепло вже завтра буде,
Бо сонцю й почуттям таки не пережити
Погодньої застуди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Ідеологія міщанського способу життя й побуту глибше, вважаю, вкорінилась, аніж міського. Міщанин — яскравіший виразник основ урбанізму, а містянин — тільки трохи більше за неологізм. Незважаючи на модність і поширеність процесу урбанізації, саме таке слово — давнє. Як слава Риму, як святість Урбана. Комбінування, кооперування, концентрування — непоодинокі ознаки вигод урбанізму. Тільки екзоти перебираються до міста, за його мури, захищаючись од диких звірів. Мешканець містечка чи меґаполіса так чи інакше причетний до (може, іще не виформованої) філософії Землі як планети з Токіо, Нью-Йорком, Лондоном, Москвою, Преторією, Буенос-Айресом, Шанхаєм... Тремти, о селянине!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925415
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Річка та ж. Спроба не та. Хвиля, русло, береги, фізико-хімічний стан води, мілина, висихання і паводок... — усе оригінальне. Але спроба друга. Може, завдяки другій спробі й річка друга? Мерехтить Гераклітова зірка. Для повторення є просте слово "копія". Копія оригіналу — на 2/3 неоригінал. Попри каламбур, реалізувати ідею, ідеальне можливо. Для цього треба спорядитись бажанням і вірою. І, якщо момент той самий... Річка тече. Тече та ж річка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925366
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
Сонце знов на колісниці
Заховалось у темницю,
Синій-синій захід з лісу
Небо шторами завісив.
Біля місяця-каміна
У качалці відпочину,
Буду мрії підкладати,
Щоб тепліше стало в хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
Ти сказала любові: “Йди геть!”
Та в очах твоїх бачив: ледь-ледь
Пломенів неосягнутий вогник,
Не згасав, не палив, і, здаєть-
Ся, тебе я в ту мить зрозумів
І без слів, без уразливих слів –
Я пішов, але в кожнім зітханні
Вже забути про тебе не смів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021
Вночі самотність — подруга моя,
Ми з нею вдвох говоримо про тебе,
Ми з нею вдвох на світло, на маяк
Йдемо до тебе.
А ніч — як море, мрії — як шторми,
До берега, чим далі в ніч, тим далі;
А далі — ранок, розбредемось ми
У день, у далі.
І буде хтось блукати до зорі
Із мушлею, щоб чути бурхіт моря,
Щоб бачити крізь шум розгул морів
І… тишу моря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021
Последний лист сорвался с клена
И безнадежно улетел;
Не слышно радостного тона;
И день, нахмурясь, потускнел.
Земля покрылась снежным цветом;
Раздался вдруг метели свист;
А он расцвел, как будто летом…
Зовут цветочек… декабрист.
Декабрь 2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925120
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.09.2021
Наче хмиз у багатті,
Зайнялося кохання
В швидкоплинному щасті
Двох самотніх сердець.
Зайнялося й неждано,
Наче іскра, погасло.
Тільки спогади досі
Не згубили тепло.
Але з часом безслідно
Пропаде їхня ласка
І тривожність у серці
Лише тихо зітхне.
Й ти відчуєш нарешті
Довгождану полегкість,
Не знайшовши мій образ
У далеких роках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021
Життя – як гістограма сайту шахів:
Буває плюс чи мінус пішаків.
Щасливчик може бути чи невдаха.
Віддатись, мабуть, треба грі такій.
Ні, я не ґрос, мій рейтинг невисокий,
Не вчитель, щоб сказати, жити як.
Та знаю, що ходи, життєві кроки –
Це те, що думаєм, чим є і ти, і я.
В дебюті слон пішов на c4,
"Берліном" чорні відповідь дали.
Життя – це гра. З війною ачи з миром.
При цім важливо, щоб ми думали. Й жили.
12:27 13.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
Студентство + юність = виш. Вир науки, сніжно-сліпуче сяйво знань, гаряча, гарячкова uncontrollable кров у щоденних сутичках зі строгістю й формалізмом професорії, простотою аудиторій, менторством лекцій, хвилюванням іспитів, спрага раціо — це зовсім не опис того освітнього процесу. Це життєвий період. Це школа. Це спільнота. Це участь у креації проєкту ідеалів. Це маршрут. У вишину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925016
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
Не зривай троянду
Так, як я колись,
Не ховай при грудях,
Нею не молись.
Одинцем-бутоном
Червоніє жур —
Гарний-гарний-гарний
Без стріли Амур.
Не зривай троянду,
А зірви нарцис,
В ньому більше сили
І магічних рис.
Жовто-біла квітка
В мене у руці
І холодні тіні
На моїй щоці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
Не клич мене! В нічну годину,
Коли все стишує свій хід,
В обійми я Гіпносу лину...
О, не спиняй цей мій політ.
Він — сну великий покровитель,
Я до світання буду з ним
Найбільший солод щастя пити
Його цеберцем срібляним.
Не клич мене. Я з ним побуду.
Ось дощ доречно за вікном.
І я зруйную злу облуду
Оцим маленьким добрим сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
Якщо дивитись з вічності на нас,
Кохання наше — то сторінка книги.
Вона жовтіє так, як каже час.
І не збагнеш: на щастя чи на лихо.
Папір старіє, вторимо йому
Найвищого ґатунку платонізмом.
Кохаємось не серцем — по уму.
Однак — щасливо ачи лиховісно?
Дано обом нам думку й почуття.
Від вічності уділено нам людське.
Ум — для кохання, серце — для життя.
Як щастя і як лихо — вкупі будьмо!
Ми — не боги, бо вибрали земне.
Нехай читають нас і цю сторінку,
А вирвавши — кохання хай мине.
Ми ж — люди на землі, йдемо під віком.
21:49 11.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Що є кохання? Пристрасть, сердечне почуття. Що є гроші? Двома словами не пояснити. Якщо без кохання можна прожити, то без грошей, мабуть, мало кому то вдається. Від харчів, гігієнічних засобів, ліків, одягу, помешкання і до туристичних подорожей, інвестицій звичайна людина-споживач користується грішми. Паперові, металеві, електронні... Форма змінюється. А суть лишається. Соціум домовився про гроші, що то є сила й авторитет. ЗМІ — четверта гілка влади, а гроші — п`ята, найголовніша. Оцінити грошово можна майже все, що навколо нас. Часто навіть повітрям торгують. І коханням. Природа грошей, їхні функції — немовби універсальне медіа, щоб і полегшити, і ускладнити життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924813
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Якщо основа зникла у житті —
Усе не те, усі не ті.
Якщо мета — душевний супокій,
То бути сильним вмій.
Якщо ти сам і тіло ось твоє —
Світанок після тьми стає.
Не вір нічому. Отже, не люби.
Пиши, читай. Роби.
23:25 10.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
Хто жінку чеснотну знайде? (Пр. 31:10)
Ромашка розквітла якось при весні.
Красива, як сонце гаряче.
Я думав про неї, а потім у сні
Ми вдвох цілувались неначе.
Поділося літо і звичне тепло.
Настала осіння пригода.
Не знаю, чи правда все те, що було.
Мінлива наука погоди.
Оса прилетіла попити нектар,
Мені нагадала про тебе.
Та тільки ромашка, напевно, не та.
Весняній ж одквітнути треба.
22:26 10.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
Вітре буйний, вітре дужий,
Де береш ти силу, друже?
Як свободу ти кохаєш!
Де блукаєш, де блукаєш!
Забери мене з собою
З нурту слабкості-застою,
Будем разом мандрувати,
Чуєш, брате, чуєш, брате?
В кожнім подиху-зітханні
Є лише одне бажання –
Полетіти, полетіти
Геть по світу, геть по світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
Кочують хмари з заходу на схід,
Дорогою лишають дощ і свіжість,
За тим скресають, тане їхній слід,
Й обіднє сонце проглядає ніжно.
Хоча осіннє вже воно, не те,
Та жду я знову – бабиного – літа,
Коли, мов взимку віхола, змете
З тополь весь пух пройдисвіт – теплий вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
Що може зробити людина, щоб покращився клімат? Передусім, прокліматично думати. Далі — посадити у своєму дворі деревце. Не смітити. Як це не пафосно є, але утриматися від ненагальних грошових витрат і дій, що чи не безпосередньо псують локальну екосистему. Наприклад, вимкнути зайву лампочку, розрядити мисливську рушницю, не орати 10 сотих цілини. Як кажуть, то дрібниці, але приємно. :) Клімат миттєво не поліпшується, хіба на сторінках наукової фантастики. КНР ось взяла на себе зобов`язання до 2060 року "анулювати" виробничі викиди вуглекислого газу. Людині, мабуть, у цьому всьому контексті важливо — як мінімум, роздивитись свої бажання у дзеркалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924583
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
У зраді шукати пораду.
Й себе довести до ладу.
Ладо.
Інакше — вертатись до свого аду.
І бути собі позаду,
Самим собою радим.
У ній ніяк тебе не знати.
Хіба безумно спитати.
Й спати.
А далі — докòри рубати катом.
Щоб чистим тобі постати.
І нам не брехати.
02:11 9.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Темені ночі, видно, відкрито
Більше, ніж світлу, любови.
Ясність публічна несамовито,
Чорність самотня ж зірково.
«Він + вона» знайти автентичність
Прагнуть за сутінок щирих.
Тільки і щирим сутінкам звично
Жити з турботності виру.
Зерня любити в терен упали.
Нічно чи денно, не знаю.
Нащо чекати: диво б настало?
Клопотів час урожаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Свобода — промінь інтелекту,
Свобода там, де Дух Святий.
І навіть крізь глибини пекла
Проходить промінь осяйний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Вже вкотре йду у ті сади,
В яких любила так кохатись ти,
Сідаю біля яблуні на лавці
І згадую супроти самоти.
І чую вітер-подих твій
І млосність спеки у душі своїй,
Якісь химери хворі все малює
Незримий пензель наших безнадій.
Нехай тепер неразом ми,
Блукаємо, як зайди, між людьми,
Але колись купалися у мріях
Два наших сонця, вирвані з пітьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021
Коли сховає хтось ліхтар за горизонт
Й дірявий плащ напне посеред неба,
Для чогось я розгорну зонт
Й піду до тебе.
Коли в повітрі дощ ісклеїть мокроту
І ніч мені задивиться ув око,
Я кліпну і згадаю доброту
Твою нівроку.
Коли прийду туди, де ти щодня живеш,
Вікном з дороги мрію підігрію,
І світло згасне, й ти до ранку — теж,
І сном зімлію…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021
How to explain exactly? How to be understood? Also this kind of words shortens a narrative. Slang is living by its secrets. To decode them means to get known new. To get grown. Never learn languages beginning from remakes. Slang shines with experience. It is on the level of translation. It`s quite difficult to speak much, many foreign lexises. But slang is a solution. One deed is better than one hundred words, a slanger is better than a poliglot. This is not a joke. :( Let's talk to do!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924218
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 06.09.2021
Крутилось листя в вальсі безконечнім,
Ховала осінь смуток у гіллі.
Хоч так недавно тепло і сердечно
Горнулось сонце крильми до землі.
Хоч так недавно квіти веселились
В рожевих барвах променів-вогнів.
Тепер усе, усе кудись поділось:
Мов хтось тужити вмисно захотів.
Ширяв лише в зів’ялих травах вітер,
Час від часу здіймаючись до хмар,
Щоби дощем журбу осінню змити
Й згасити літніх спогадів пожар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
В саду кохання квіти зацвіли
Відвертості, поваги й дружби.
Душіли і пахтіли, як могли, —
Служили світу службу.
В той сад якось один юнак забрів
(Шукав для юнки подарунок,
Банальності в цій справі не хотів),
Й прекрасний візерунок
Чудових квітів простеливсь до ніг
Й заграв, немов веселка грає,
Але букет зірвати він не зміг —
Прозрів, що не кохає.
березень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
Зашарілась бджілка:
Квітів стільки-стільки!
Жовтих і червоних,
Різнокольорових.
Духмяніє гречка
В полі недалечко.
Нáпою-нектару
Ціла біла хмара!
Задзижчали крила,
Хоботком запила...
І щасливим гулом
Захитався вулик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
Усе минуще: час, життя...
Усе дівається бозна-де.
Та тільки чисте майбуття
Свої з надією принади –
Знання, любов, красу, добро –
Немов Аврора, відкриває,
І серце сміло підставляє
Себе під кварти їх тавро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
Не маю більше слів –
Украли злії будні.
Тепер ось при шляху
Я жебраю на хліб;
Не маю більше сил –
Знекровлений вселюдно...
Хто зглянеться і дасть
Хоч рісочку мені?..
Намарне жду когось,
Намарне сподіваюсь:
Безлюддя навкруги,
І холод, і борвій...
І я мов за гріхи
Всі людські умираю...
О, вже якийсь хробак
Уп’явсь у мозок мій...
Атропо, о спаси!
Не дай конати в муках –
Порви ж бо миттю нить
Стражденного життя.
Звільни вогонь душі,
Що меркне в тіла путах.
Затьмар, прошу, навік
Свідомість забуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
Лиш там, де зорі дивляться у воду,
Де місяць-красень мружиться вночі,
Ховаєш ти свою чарівну вроду
І свого серця чистого ключі.
Ні, я б не став по них на дно пірнати,
Я б задививсь на себе, на зірки,
Бо що нарцисам треба – як кохати
Себе у віддзеркаленні ріки?
То не якась облудна паранойя –
Тебе я бачу в снах, солодких снах.
Там – ти моя, а так — ти незнайома,
Гордлива від свободи, наче птах.
Я б ще стерпів голубку чи орлицю:
У них немає шику-суєти;
Скажи, чи в ніч оцю мені насниться
Вже все, що заховала в себе ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
Красна пристрасть,
Чистий розум —
Тож утнімо разом пози!
Двадцять восьму,
Сорок п’яту...
Нас докупи
Вдвох зіллято.
Прутень в піхві
Три години,
Врешті час кудись полинув...
Рухай легко,
Цното люба.
Ми — у лісі
Біля дуба.
Крона вітром
Нам шепоче:
«Ну ж бо, дівко! Ну ж бо, хлопче!»
Файна поза
Тридцять шоста:
Я зізаду
Ввόджу просто.
Онде щиглик,
Он зозуля.
Стегна міцно, мила, стулиш.
Цьомик губкам.
Цьомик грудям.
Пести, пести
Всюди, всюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
Гляну: темінь,
Крикну: тиша,
А піду: безодня враз.
Щастя-доля у коханні?
Видно, мова не про нас.
Ждеш: не прийду,
Любиш: сплюну,
А покликнеш: утечу.
Щастя-доля у коханні?
Проповідуй – я мовчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021
Я чув слова, я бачив очі,
Плили тумани в далині,
Лились пісні струмком дівочі
До мого серця, що мені
Несли все тугу до півночі.
Ні, я не спав. Шуміли віти,
Кружляло листя при землі,
Я марив, і тримав все квіти,
Що їх нарвав тобі, й у млі
Не знав, куди букет подіти.
Та не прийшла, та пахощ вкрала,
І я розплакавсь, як маля,
Мов пильність всю мою приспала
І насміялась, та здаля
Туман казав: ти не кохала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021
Життєву енергію, яку воно згідно з таблицею Божих розрахунків щодня надсилає мені, кожному, всьому, нема з чим зіставити. Абсолютна першість. Ця енергія трансформувалась у предмети, слова, рухи, вона ось вже і в минулому, вона накопичилась історією світу, котра через край бурхлива й неодноманітна. Так, наче людина безпосередньо, функціонально залежна від хімії та фізики Сонця, від термоядерних реакцій. Отже, воно — не об`єкт, але, як не парадоксально, суб`єкт. Суб’єкт неживої природи. Справедливі, хоча й сміховинні, намагання астрономів дослідити сутність світила та здобути жаданну свободу. Напевно, звіздарі — найщасливіші люди, бо мають змогу зазирнути за межі Сонячної системи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922780
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Ой, лелеки прилетіли
Й у гніздечко сіли,
Ой, лелеки – щастя-доля –
В край наш прилетіли.
В молоді, зелені віти
Зодягнувся квітень.
В молодих душею завжди
Брунькоцвітні віти.
Ой, не віти – добрі справи
Й серце нелукаве.
Де ті квіти, щоб віддячить
За сердечні справи?
Ой, не квіти – діти мами
Теплими словами,
Квіти-діти, діти-птахи,
Ой, у лельки-мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Я тебе вже бачив,
Вродливу і сумну.
Ти мені приснилась.
Я волосся пестив.
І думав про весну.
Ми коханням вкрились.
Щасте, ти так близько!
Та враз тебе нема.
Віршем ти зосталась.
Я сам прокинувсь в ліжку.
Наспівую слова.
Тільки сну замало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Майнув розмай душі моєї,
Погасло сонце, жбухнувши тепло,
І в серце, що закоханим було,
Вп’ялась буденність лютою змією.
Та я не скиглю – я терплю недолю
І для годиться радісний всякчас,
Бо шлях життєвий знов піде по колу...
О так, піде, але уже без нас.
Ми лишимося нарізно обабіч:
У спогадах далеких і сумних.
Нам буде байдуже до них,
До незбагненних зустрічей віч-на-віч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Тиха ніч голубить серце,
Наче горло кровожерці,
Місяць, буцім ненароком,
Заглядає в ліве око.
За будинками праворуч
Ліс іде зі мною поруч,
Брук кривий тікає в місто
Для падіння фаталіста.
А на споді ставу риба
Міх хоробрості надиба`.
Я запитую у себе:
— Що для спокою ще треба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
Ніщо так не надихає, як правильна (від “правило”) простота, як порядок (аж хочеться хаосу). “Дама першою подає руку при вітанні”, або “не гарно класти лікті на обідній стіл”, або “завжди треба лишати останній шматок на тарілці”. Етикет – це ознака високого щабля соціальної ієрархії, він свідчить про виховання, про розум. Очевидно, етиці не далеко до нього. Де панує етикет, там ведуться розмови про ідеальне, про небесне. Архетип простоти “черствий хліб, але правдивий” суперечить статуту етикету, бо, як відомо, де бідність, там усілякі, в т.ч. і духовні, негаразди. Світський раут – зразкове середовище, даруйте, стихія існування етикету. Інтеліґенція є проґресивним прошарком соціуму, його “золотим осердям”. Вона не з чуток знає, що таке етикет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922593
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
"Екологічно чистий транспорт" (ЕЧТ), чи електромобіль, не завдає шкоди довкіллю, якщо заряджається од відновлюваних джерел енергії (сонця, вітру, води). Якщо ж розетка — вугільна чи газова ТЕС, то ЕЧТ перетворюється на ЕЧТ-ДВЗ. Поступ альтернативної енергетики — ґрунт для поступу індустрії e-cars. Звісно, напочатках існує умовно ЕЧТ. Автопром, видавши з конвеєра елетромобіль, революціонувавшись, на догоду клімату, життю окремого автомобіліста чи пасажира мусить еволюціонуватися. Автовиробники-гіганти вкроїли йому 10 років. А мільйони і мільйони вуглеводневих автівок най повільно перебираються на могильник історії. ДВЗ — яскрава ознака ХХ віку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922522
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Безмежна даль в ранковий час
милує око;
Своєю свіжістю п’янить
блакить глибока;
Понад ланами тиховій
безжурно бродить.
Я вдячний світові за цю
небесну вроду.
Немов блаженствує душа,
немов хмеліє,
Немов з крайнебом золотим
у парі мріє.
Маленький жайвір стрімголов
в безмір’я лине.
Як жаль, як жаль, що в спеку дня
краса загине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Що є джерелом прибутку? Якщо всі гроші на планеті у даний момент часу вважати як X, то, нівелюючи структурні зміни у фінансах (одні країни багатіють, інші бідніють), за рахунок чого з`являється приріст ΔX? Якщо 16.08.2021 глобальний ВВП становить 100 у.о., то звідки береться 17.08.2021 102 у.о.? Що є джерелом 2%? — а) фактор Землі (наприклад, сонячна енергія поліпшує врожайність зернових); б) підприємницький хист (НТР знижує собівартість); в) інвестиційний капітал (умовно прибуткове, точніше — незбиткове, адже, скажімо, обладнання фізично і морально старіє й "не розмножується"). Отже, "золото" дістається людській вигадці, "срібло" — природному середовищу, "бронза" — "залізу". :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922403
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Ліхтарі, оповиті павутиною, визначали стежку, якою він йшов. Та ніч, як і завжди, була повна спокою, була рідною. Надокучливий автомобільний гул, бізнесова метушня юрби лишилися серед літнього дня, що минув, перетворившись на відпочинкову мелодію. Недалеко, на парковій лавці, у не відомому йому районі, закохані, цілуючись, допивали якийсь енергетик. "Дозвольте хоча б язика вмочити, — підійшовши, проказав до незнайомих, — будьте ласкаві." Найближчий ліхтар світив пілігриму безнадією. "Жерстянка твоя." — почув у відповідь. Удовольнивши пекельну спрагу, він попрямував далі. З Мойсеєм, без Авраама. У світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922401
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Казка вчить, що найпрудкіше — думка. Учені кажуть, що її швидкість перевищує 300 тис. км. на секунду. Вона існує й панує у тім краю, де все піддається пізнанню, обмірковуванню, розумуванню. У ньому доктрина прагматизму живе убого й самотинно. А визначати рейтинги королівської мудрості — улюблене заняття на заможному дозвіллі, якому завдяки часу, навіть вічності радо і любо віддаватись. Там ідеологами служать математика, метафізика, теологія, логіка. Як звучно і доречно вони співають у "саду божественних пісень"! Їхнє буття — то тільки свято і веселощі. Живучи легко, невимушено, осмислено, цей квартет знає відповіді на весь теоретичний фундаменталізм. Казковий край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922348
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Без нього немає життя. Немає елементарних звершень і здобутків. Когось надихає пейзаж, когось — чиїсь успіхи, ще когось — риторика. Натхнення обов`язково мусить бути трансформованим, пак — матеріалізованим. Воно немовби інвестиція, кредит. Частенько натхнення не тре` "відпрацьовувати", що, звісно, суперечить гіпотезі про те, що все має свою ненульову ціну. Дехто плутає натхнення зі звичайним диханням. Натхненню властиво бути нефізичним. Минулі події через механізм спогадування теж можуть мотивувати, надихати. "Утрачений рай" як традиційний архетип є натхненням писати вірші чи повісті, складати автівки, подорожувати країнами, державотворити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922347
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Нехайло, відпочивши у неділю, на світанку метнувся на поле. Картопля іще не пустила паростки. Він дещо сумовито обійшов по периметру 5 соток і якось ритуально знову почухав потилицю. "Ех", — сказав і подумав: "Чи дасть Бог дощик у травні?" За хвилину фермер уже їхав велосипедом додому. Біля недобудованої прибудови мав сіяти деяку городину. Виноград було підрізано ще торік. Ранкове сонечко привітно сміялось до Нехайлової праці. Підбадьорювало. "Таки господар!" — цвірінькали горобці, що скупчились на грушці. "Такий господар!" — немов із-під невисоких, осяяних східним промінням, хмар, каркаючи, додавали впевненості поодинокі вóрони. Нехайло в умі підраховував урожай, який восени йому дасть поле з присадибною ділянкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922233
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
На узліссі віє і виє вітерець тайни. З бору долинають звуки сов. Ось звалилось старе дерево. Не так старе, як сохле. Подорожньому, що прямує польовою пиловою дорогою, дуже прагно затінку, лісового сховку від зрячого сонячного проміння. А в сумерку — забуття. Недалеко від узлісся, серед ягідної галяви, хилитається хатка. Не вабить вона, але чомусь відлякує. Мандрівник, під зіркою Фортуни, хилений Гіпносом, зовсім не дбає про свою безпеку. Елементарно б відпочити, поспати, попоїсти. Чудернацька оселька приймає його. Ніч минає. А на світанку... Віє і виє вітерець тайни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922232
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
Вино радості розслабляє, полегшує сприйняття труднощів, віддаляє од реальності, підносить. Веселість лікує. Як правило, то ключ до серця. Таким духовним алкоголізмом страждає багато хто. Але є й адепти аскетизму печального. Радість і сум — кольорова і чорно-біла світлини. Декому до вподоби одне, декому — друге. Людське єство — то не тільки "чорна скринька" психіки, мотиви рішень і поведінки, воно — як таблиця Менделєєва, і радість зі сумом — то її елементи. І добре, що існує видове різноманіття людського. Мабуть, лише сум допомагає адекватно і тверезо дійти до багатьох, у т. ч. і цього, висновків. Воно і справді п`янить. Вино печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922173
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
Евклід у гробі перевернеться (хоча прах вченого зберігся, певно, лише в словосполученні "евклідів прах"; чи греків кремували?), якщо якимось чином дізнається, що XXI вік — ера т. зв. цифризації. Не буде перебільшенням те, що його "Начала" стали "Кончиною". Як сказав один пасажир електрички, сьогодні людині, щоб добре жити, достатньо вміти писати, читати і рахувати. Десь у тім є рація. Маєш мобільний телефон, смартфон, ноут — отже, крім використання основних їхніх функцій (зв`язку з соціумом, з Мережею, інформацією), займаєшся й самоосвітою, цифрами, лічбою. І до побачення, середня школо! Іронії тут немає, як немає й нічого нового під сонцем. У кожному з нас — "евклідова" психологія і математика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922172
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
Цвяхами пробито ноги й руки. Кров потекла по древі. Плоть, нерви при сконі. Царська доля. Сам на сам. Спустивши дух, схилив голову. Гріх уразив його. Блискавиця шугонула небом. Святу офіру звершено. ...2021-й, хрестики символічні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922088
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Чорно і тихо. А, клацає клавіатура... :) Нічим іншим ніч не означається. Мерехтять зорі. Головна причина, чому наніч мінімізується рух, — зовсім мало світла. Горять вздовж тротуару тільки ліхтарі. Хтось іде до аптеки 24-7 по "Парацетамол". З-за рогу виїжджає таксі. Водій вмикає дальнє. А, то вертається з дискоклубу мій знайомий. Ніч — пора побачень, таємниць. Не спить черговий енергетик. Чому "ніч"? Бо є ніц. Чорно і тихо. Фари і дизельний двигун "Peugeot" ночують, але ночі такий сон не до вподоби. Машина мчить крізь бульвар троянд...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922087
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Не всі речі піддаються пізнанню і розумінню. Деякі хранять і навіть хоронять тайну про себе. Деякі непізнавані, бо недосконалий раціоналізм. Якщо ж використовувати ірраціональні методи, то це суперечить суті гностицизму. Як зрозуміти, яка вода на смак, якщо нею обіллятися? Епоха Просвітництва XVII-XVIII ст. з її вірою в силу розуму триває і сьогодні. Теперішня система освіти, де фундаментом є знання, пізнання, розуміння, за допомогою гностичних методів дає компетенцію, дає т.зв. компетентність. Знати — не означає пізнати, але щоб вміти, треба знати. Вважаю, що гностик "утримує" агностика, бо вислів "вірю, тому що абсурд" вказує на пріоритетність потуги пізнаваності, яка виявляє абсурдність, непізнаваність і породжує віру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922032
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Така людина — елемент українства. Якщо зважати на пострадянщину, то hu — це ґвинтик в українській машині. Її життя, побут, суть не бувають без етнічного соціуму. Її організм від стіп і до тімені, а дух від ідей до мови й учинків — то .ua. В чім смисл українського? Не беручи до уваги мову, — у звичаї, у звичайності, у своєрідності. Інколи і жовто-блакитний, третя строфа славня, продержавницька проактивність, кутя на покутті десь на Покутті чи літера "ґ" — неукраїнське за змістом. Паспортом hu є документ, запечатаний об`єктивно, богом українським, щось сердечне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922031
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Від Балтики до Чорномор`я, від Західних Карпат до Кубані й навспак тягнуться битими шляхами вервечки купецького краму. Тут блаженством є клімат, водойми, ліси з дичиною та просторі вітряні степи. Так і хочеться осісти ремеслом на заздрість або на похвалу кочівництву. Але найсильніший суспільний рушій — грошовий інтерес — неміражами вабить усе далі, до велелюдних ярмарків. Подякувавши землі й сплативши мито, торговці беруть звідси з собою на спомин, вдихаючи, дух транзитності та дивовижного спокою. Ці терени стають їм доданою вартістю, нематеріальним сріблом і добрим колоритним словом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921908
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
Від Міоцену, збиральництва, коли людина була 200%-во частиною природи, а гроші в їхній найпримітивнішій формі навіть не снилися і не бували у з`явленнях великого грому з вогняною блискавкою, через усю карбовану в писаних пожовклих документах історію світу і до початку восьмимільярдного (станом на 01:42 11.08.2021 7885357321 людей) третього тисячоліття від РХ, коли "гроші" перетворилися буквально на "гріш", вкоротили собі... свою сутність, стали уявними, символьними, цифровими, "павутинними", варто аналізувати "фінансову" ґенезу. :) Древня людина мусіла розуміти (візуально, лічбово, емпірично) порівняльні цінності того чи іншого ресурсу, а відтак — запровадити бартер: мішок пшениці міняла на сокиру. В умі, грубо кажучи, обчислювала паритет тої угоди. Далі — були металеві, паперові гроші, банківські рахунки. ...Постали комп`ютери. Центральні банки і міжнародні фінансові інституції визначили собі за мету діяльності e-money як надійний, безпечний, оперативний, адекватний часові і омереженій людині засіб господарських взаємин. Цифровим грошам властива строгість цифр: 4 — це 4, 6 — це 6. І нікуди від цього не дітись. Сам Інтернет підкоряється такій цифровій принциповості. Грошові трансакції здійснюють комп`ютери (десяткова система числення, двійкова), а споживач лише споживає, перевіривши сальдо свого електронного гаманця. Цифрові гроші на "три-чотири" покращують економічне життя. А рахувати людина стала... е-е-е... збираючи камінці, палиці або долаючи кроками певну відстань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921907
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
Життя — як шахи, як театр, як перегони, як біржа, як військові змагання... Є правила. Є учасники. Є процес. Нагорода переможцю, якщо біблійно, — вінець. Смерть — то вийняток із життя, а отже, теж воно. Важке питання: хто його автор? Сенсів життя вигадано чимало: жити — любити, жити — чинити добро, жити — боротись, жити — насолоджуватись, жити — страждати тощо. Мабуть, скільки істот — стільки й сенсів. Не будучи грою, життя стає невеселим, простим, безбарвним і порожнім. Трохи місткішим є буття. Може, то — осмислене життя, його фундаментальність. Може, буття недоречно асоціювати з грою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921838
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Без морозцю він ніщо. То безліч сніжинок чудернацької форми. Таке враження, що перша його функція — нагадувати про чистоту. І цього обов`язку сніг дотримується, якщо навіть зима — то "зима". Догана кліматологам, а отже, і тим, хто їм створює проблеми, що сніг український стає африканським. Але для еволюції 2-3 зими без пороші — смішний мізер, котрий зветься "Агов, льодовиковий періоде, рятуй!" Натуралістично-філософськи така безсніжність — натяк на індійський другий врожай протягом року, на можливість користуватися макротеплотою для всіляких побутових потреб. А для історії сніг варто зберегти: сніжку покласти в холодильник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921837
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Чекати натхнення — зачекатись. Гіперболічно — може бракнути життєвого віку. Початківцям то легко дається. Хоча форма вірша й шкутильгає. А якщо пише професіонал? Певно, що такий скеровує сакральну енергію натхнення за своїм бажанням і всупереч йому. Не стане крилатою фраза, що поезія — то щось неземне. Людина-поет уподібнюється божеству, підноситься над буденністю, водночас огортаючи її в особливу форму римою, розміром, тропом, іншими віршовими елементами. Кого пегас буквально годує гонорарами, той серед, на мій погляд, мотлоху витонченості творів усе-таки активно латентно шукає, чекає натхненного променя, свіжої ідеї, чотирирядкового шедевра, поетичного простого, як окраєць черствого житнього хліба, апофеозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921614
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
XXI століття в активній фазі. Від цього факту почуття, близьке до гордості, трохи миготить у моїй свідомості. Як не тривіально, але науково-технічний прогрес таки поліпшує життя. Повсюдно, всякчасно. Дай, Боже, розуму самому бути на часі. Світ, а правильніше — Всесвіт, дуже цікавий. Експоненціальним знанням просякнуто майже все, де є антропосфера. Флешка на 8 гб, що лежить у шухляді, — то як ледь-ледь помітна потужка впоратись з ним. На Землі — ера знань, Інтернету. Ще 10-20 років — і полетять листи на адресу ...@mars.net.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921613
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Я не живу цим світом, я ховаюсь
В безмежності романтики та мрій,
Щодня-щоночі прагну-намагаюсь
Усьому ідеал знайти у ній.
Я не живу турботами земними:
Не хочу гадить цим своє єство,
Не хочу перейматися пустими
Діяннями божків – гріха потвор.
Це смішно (знаю я), це дуже смішно –
Вести десь потай іншеє життя.
Але хіба не боляче – безвтішно
Пускати в безвість з вітром почуття?
Хіба себе не краще обдурити,
Забравши їх кудись із прози днів?
Вже ліпше їх замріяно розбити,
Аніж блукати з ними поміж пнів...
Вже ліпше нагло вмерти, їх проклявши,
В надуманім безвиході своїм,
Аніж, із Богом долю розігравши,
Укинути, як псам, рукам чужим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Чи можна вкрасти, що подарував?
Червону квітку в когось з підвіконня?
За кілометри тягнуться долоні
Згорнути розпашілого бутона,
Аби він сил своїх не марнував.
В ці аномально теплі місяці
Гордує декабрист, не квітне:
Не любить він погоду літню,
Як зиму — птахи перелітні.
Нема життя у нього на лиці.
…………………………………….
Розквітла ти! Тож квітни, як дівча,
Мале дівча ось тут навпроти мене,
В парку оцім на гойдалці між кленів.
Воно таке щасливе! То ж напевне!!
Воно тебе для мене означа)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021
Чомусь сумує серце...
У спогадах минуле...
Чутливо аж тепер це
Торкнулось, і відчуло,
Відчуло серце мрію,
Щасливу, безтурботну...
Інакше я не вмію,
Інакше – то безодня.
Туди б... Вона там грає,
Весні радіє мрія,
Коханням наповняє
І серце сонцем гріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
О граціє! Натхнень моїх красуне!
Спасителько, розраднице моя!
Де ходиш ти, щаслива й вічно юна?
Де ходиш ти, коли страждаю я?
Десь, може, серед гаю в барвах літа,
Усміхнена, співаючи пісень,
Збираєш ти мені в дарунок квіти,
А я дарма тривожуся лишень?
Чи, просто, поруч мене непомітно
Все ждеш і ждеш оту єдину мить,
Коли душа трояндою розквітне
І буду я лише тебе любить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
Меланхолійний вітер задумався у кроні
І листя, наче сльози, додолу з клена ронить.
Він згадує про літо, парку серпневу бурю
І дивиться за обрій невесело, понуро.
Схопився і повіяв над лісом, над полями
У незбагненнім журі, як горі до нестями.
Він полетить у далеч і буде там марніти,
Закоханий без міри, меланхолійний вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Будівельники бобри
Валять вправно три верби.
Видно, лишаться пеньки
І дрібнесенькі друзки.
Буде гребля на ріці,
Бо стараються різці.
А на зиму до нори
Деревні несуть корми.
Бобре, бобре, дай мені
Зуби сильні та міцні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Березневе сонце зранку
Жде на русу бойківчанку:
"Щоби тішитись на небі,
Маю я в тобі потребу.
Я не грію, в хмарці плачу -
Все, якщо тебе не бачу.
Вийди, вийди, привітайся,
В промінцях моїх скупайся."
Ой, у Турці засіяло,
Тепло-тепло в місті стало -
Видно, ти не забарилась,
Сонцю в усмішці відкрилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020