| Сторінки (52/5159): | « | 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 | » |
"Эт - обо мне!", - шептал почти, что каждый зритель
Трагикомедьи-биографии "... Пиаф".
И то...Гостит в театрах редко гость-водитель,
Всё больше Пысанки, и местный Блок, и Гафт.
И не случайность - сходство судеб у Великих -
Любой Горе знаком вулкан и хвать корней.
И радость выращенной, наконец, брусники,
Татарский смерч корзино-сумкных дикарей.
А кто ещё был не готов взбежать на сцену
И заявить: "Да я, здесь тоже - Голиаф!.." -
В пути он точно к Собственному Феномену,
Ведь в зале страсть-рецепт глотал с Самой Пиаф.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47712
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Эт, я только сегодня спокойный, хороший.
Завтра, с утренней, стану поджарым.
Натяну противсовестьненькие калоши,
Понесусь бригадирным пожаром.
Сотни раз проругаюсь, обижусь, намечу,
Обвиню и страну и партнёра,
Впопыхах сам сорву гривненосную встречу,
Артистично взмолюсь к прокурору.
И усердием взятническо-бессистемным
К Дон-Кихотовским сдвинусь надеждам.
И в компашке вечерней скупой современной
Откажусь от стограммной потеши.
Утром вновь соберусь, прагматично, спортивно,
Обречённо дошью паутину,
Всё припомнить - как деду о фронте, противно,
Вот и вру близким сказкой ванильной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47711
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
В Шарль-де-Голе снова паника и шмон.
Что-то шепчут о Бен-Ладе, про угон.
Ох, на паниках, ну точно, рубят бабки.
Рот открыть? Ты что? Давно не нюхал палки.
Оказалось, кто-то сумочку забыл.
Отказался от неё и тихо сплыл.
Объявили: "Закрывают "Дью-Фри!"
Раскупили всё вперёд на года три.
Обострились чувства девушек совсем.
Две - в любви клялись китайцу раз по семь.
Hад Парижем дождь, зимой(!)...и перестал.
Шарле-де-Голевский ПИАР, ты - всех достал.
Всё, приеду, заминирую жену.
Тёщу шумом обращу в величину!
Станут обе популярными - продам.
И на выручку - на яхте в Амстердам.
Обожаю я французский ход реклам!
Весь бы Киев превратить в их Hотр-Дам...
И соседка б не пила, а продавала
Интуристам календарики и сало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47710
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
В который раз мы "утекаем" отдыхать,
От обстоятельств переполнивших сбегая,
Где гнёт условностей, и душащая прядь
Крысиных правил выживанья, заедают.
Пьянеем анти-распорядком дня и мыслей,
И улыбаемся природным парадоксам,
И на "преважности", что страхом "Надо!" грызли,
Со стороны глядим с усмешкою курносой.
И промежуточные всякие итоги
Всегдашних целей и в семье, и на работе
Вступают с высшим, главным смыслом в диалоги -
И отправляются на склад в переучёты.
Возможно, ближе к расслабленческим финалам
Определимся для чего и с кем бежать...
Пока ж, в ласкающих свободой одеялах,
Имеем право и шалить, и полежать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47709
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Приятно улыбнуться оптимистке...
С ней вой снарядом кажется салютом,
С ней спрыгнешь над Ираком с парашютом,
В любовь поверишь жгучей карьеристки.
Поверил...как-то рыженькой соседке.
Шептала, что стихи порой бессмертны.
И вот теперь, поэтствую в беседках,
Держусь бойцом в признаниях концертных.
Царём бы был - всем молоко назначил
За вредность от прожектов оптимистов.
Но пусть надежды стать смелей, богаче
С постелей поднимают пессимистов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47708
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Всё опалит грусть хворания,
И огонь каштаны ссохшие,
Жёлчь драконства мироздания,
Старческое бездорожие.
Воздух чуждый, неотроческий
Грудь заносит пессимизмищем.
Клич реклам лукавых, творческих
Смутно отдаёт чистилищем.
Жить свыкаешься во временном,
На "вперёды" нет и помыслов.
Жизнь не кажется потерянной -
На плечах с семьёй коромысло.
Всё притупит aд бессилия,
И привыкнешь безисходствовать.
Пала, правда, и Бастилия
И сбылись пасы Апостолов.
Кто же, кто за нас, обочинных,
Нынче выступит, кудействуя?!.
Из последних сил просроченных
Близким мысленно содействуем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47707
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
А я опять о жалких нищих
Реву Булановской, тоскливой.
Не все ведь - пьяницы, ворищи,
А коль и так, что? Их - на вилы?
Им бросим, бросим отступные,
Ещё осудим, камуфляжных,
А дочкам скажем, что больные
Нуждаются в заботах граждан.
Как сами кончим - и не знаем.
Коварна Пушкинская осень.
Сегодня - этот стих листаем,
Вдруг, завтра милостыню спросим?
Швырнут пятак в ладонь, иль...сваю.
Брезгливо смилосердят грустно.
Даст Бог, чего-то пожелают,
И быстро-быстро отвернутся.
P.S. Татьяна Буланова российская певица
прославившаяся печальными плачущими
песнями
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47706
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Разочаровывался, может быть, и Пушкин,
Как я, один, без дамы, к дому семеня.
Когда вокруг вовсю салютничали пушки
В честь получившегося у влюблённых дня.
Зато стихи, как те троллейбусы под утро,
Гремя, из парка выходили в мир людей.
Вчера, считаясь панацеей, Кама-Сутра
С восходом стала щедрым топливом идей.
С утра всё спорилось в сноровке твёрдо-потной,
Но вот мал-мальски торопливой, не родной.
И по-полудню захотелось безотчётно
Не одному вернуться вечером домой.
А вдруг потом, не как троллейбус угловатый,
А как запевший соловей затрелит стих,
Доброжелательней пройдут директораты?
Вдруг, веселее дожидаться выходных?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47705
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Я не вижу давно её, слышу: слабеют стихи.
И свалить-то на некого - нас не разлили враги.
Мариман и без моря - он слышит как будто треск бурь.
Но на деле, тоскуя, в земную вгрызается дурь.
Я пытаюсь настроить перо на её теплоту.
Улыбаюсь: "Мол, всё-всё в порядке ",- подобно шуту.
Среди строчек ордою попёр с прошлых чувств плагиат.
Знать - уже не комбат я, и даже не смелый пират.
Чинят брошки, ключи в мастерских молчаливые взгляды.
Разве склеят они наши бывшие чудо наряды.
Хоть и в жажде, я "Сангрию" снова боюсь заказать...
Вдруг бармен не сумеет её аромат воссоздать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47704
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Лесен звук наград пижонных...
И владельцы миллиардов
Вместо премий, гонораров
Клеят на комбинезоны,
Пиджаки, и на кальсоны
Знаки доблести, погоны,
И медальки-макароны.
Но не гривною единой.
Ведь общественные званья -
Средь коллег - всегда признанье,
Близким - с гордостью корзины.
А военный работяга,
Награждённый "За отвагу",
Почки вырвет рассужденцам -
Юбко-слизким отщепенцам,
Унижающим их Подвиг,
Трущим об медали ноги.
Правильно, волкам ведь тоже,
После жирненькой охоты
Ранга хочется, почёта,
И волчицу подороже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47703
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Недовольнит возрастающая очередь
На такой желанный паспортный контроль.
Отвечают на похлипыванье дочери:
"Прилетели же в Борисполь. Мало, что ль?
Я люблю свою страну метлой предвзятою.
Ждущих нервно - развлеку, хоть как-нибудь.
Так и женщины, огрев мужей за хатою,
Ещё деточек пытаются обуть.
Но мы дома, в хате цапаемся, гадимся.
И Бориспольская очередь растёт.
С иностранцем - ладно...Сам пришёл. Пусть катится.
Почему же наш ребёнок, плачет, ждёт?!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47702
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Скала, металл, характер, воля:
Причём тут совесть хрупкая?
Легенд щемящие раздолья
С грядущего аукаем.
Вода стекла, и трус убит -
Незыблемы лишь Крепости.
Рассудки дразнит колорит
Не тех, кто дышит безвестью...
И мощь гигантов на кролей
Воздействует убийственно,
Ручьям величие морей -
Магическая истина.
Свободен маршал-океан
Приливно-смерчной прихотью.
Он в шутку щепки в ураган
Шлёт вверх со зла и нехотя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47701
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
И меня теперь, как пиво, узнают,
И как свежий анекдот читают бегло,
Продают удобный образ, что я плут,
Модны толки, что по мне скучает пекло.
Это - после: разберут лупой стихи,
И откроют нужным разностям подтексты.
Лишь, увы, по осушению реки
Начинают сожалеть о рыбном месте.
И меня потом, как марку, продадут.
И последователь громкий часть озвучит.
И для этого, наверно, личный суд
Сверх-усталого швыряет в высь сквозь тучи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47700
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Я с берега на корабли смотрю
С не скрытой болью к мариманским будням.
Где некогда дать волю бабским нюням
И после вахт, нет сил, чтоб к словарю...
Четырнадцать часов слабо пахать?!.
На мостике, на варварской разгрузке,
Крик греческий на украино-русских,
Звонок домой, надежды, берега.
Здесь только иностранцам платят вдвое, втрое,
Те - грамотнее юридически, английский.
А наших наши (наши!!!) доят, по-бандитски:
За место, фрахт, и управленичьи простои...
Суда? Порядок у британцев и у немцев!
У нас - старьё и куплены проверки.
Hо жить-то надо, мамы, жёны, детки,
Славянам светит нынче флот турецкий...
О жёнах - мягко шутят, но не с каждым.
О верности не говорят - о долге!
Бессловные под вечер диалоги,
Hеранящие ревностью пассажи.
Матрос признался: "Вот, на берегу,
Платили бы хоть половину, звери,
Я море пожелал бы лишь врагу!"
Романтикою здесь не лицемерят.
Когда темнеет, шевелится алчно море,
Когда ты - дичь рассерженной стихии,
В скупых молитвах слышно и такие:
"Дурак, ведь ща, на пляжах Евпаторий..."
Я с берега надёжного смотрю на глыбь воды,
И каждый раз шепчу Hептунам мольбы о матросах.
Пусть, правда, никогда не выжимают горе-SOSы,
Пусть в море не идут от ещё худшей бедноты.
P.S. Спросил у фрахтовавшихся: "Опять солёный пруд?
Ведь еле же вернулись с эпопеи...
Моряк: "Там страны новые, так тоже ведь живут...
Ведь больше ничего и не умеем."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47699
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Люди гибнут. Всех нас ждёт могильный ужас.
Но ведь правда, интересно: как же там?..
Так, себя, в грязи, наверно, сушит лужа,
И не зная, как желанна василькам.
Быстро почва приспособит каждый корень.
И не надо колоситься всем во ржи.
Как востребованы в ахах санаторий
Валерьяночка и девушки-пажи.
Всё не выполнил?
- Не страшно! Ты полезен:
Как пример, как пища, дочками, женой.
Воспарит тепло от гнили в поднебесье,
Восхититься бард шумящей низиной.
Все мы близким, незнакомым - слава, судьи.
Восхищает водопад! Но - бьёт гранит...
Схороните земляки, где всяко люди
У могилки чуткой смогут покурить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47698
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Наконец-то сажусь за стихи.
Да и повод стучится в затылок.
Слово "менеджер" землю "покрыло"
Остальное - лишь мох, лопухи.
Как когда-то шли на бух-учёт,
Ещё раньше на чудо-юр.факи
В зуб.врачи, в машинисты, в вояки,
Так толпа нынче в менеджмент прёт.
Их ответственность манит на правящий вектор?!.
И к проклятиям от подчинённых
За потерю лет невозвращённых
Hа ведомых тобой в упоенье объектах?..
Жить-то хочется там, где тепло.
Только всех ли жара услаждает?
В ней сердечник микстуры глотает,
И считает жару твёрдым злом.
Как жара не для всех, так и менеджмент.
Понимают. Но тупо идут.
Вон сосед - подучился и крут!
А что нервный, спивается - мелочь же...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47697
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Не спеши руки жать, чтоб не втюхаться:
Лучше знать "с кем дружить" наперёд!
Чтоб восторженно-юная курица
Не попала на лисий курорт.
Поднатужась, узнать бы, где "Гранды"
Для курятнических заграниц?
Там - попасть в списки платных талантов
И ведомых правительством лиц.
И кудахчет бабусенька-курица
За "безкрышных", пока что, птеньчат.
И хлопочет волчицей, и молится
Чтоб из птенчиков сделать волчат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47696
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Пока кавалер за мороженным бегал,
К ней тут же подсел очень даже приятный...
С листа, без натуги, прикольно, приятно
И расположил, дал е-мейл, заколлегил...
Вернувшийся в мыле, с пломбиром, к скамейке,
Увидев щебечущих двух, и ушёл.
Хоть злился-дурел, думал: нет, хорошо,
Что расшифровал до женитьбы, злодейку.
А девушка вволю насытившись флиртом,
Ждала, что вернётся поклонник, заметит.
Она - встав, обнимет его томным летом,
И скажет: нельзя оставлять долго Лиду!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47695
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Лето-лето. Все раздеты.
Все надеются на что-то,
Пораскуплены билеты,
И отложена работа.
Интересно, у Богов
Тоже выходной бывает?
Да! Тогда здесь убирают
Обнаглевших фраеров...
Пусть жизнь многим не сулит
Летом вырваться на воды -
Их надежда закалит
Чуть-отложенной свободой.
Сожалею лишь за праздных,
Для кого вся жизнь, как лето.
Им не оценить колбасных
Поселенческих банкетов.
Лето. Кто-то в ожиданье
Приключений над волною.
А вот кто-то строит баню -
Лето у таких зимою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47694
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Изощряется в тостах украинский люд
В русле генных восточных традиций.
Залихватски, подчёркнуто пафосно пьют
Отсказавшие в очередь лица.
Если б с тем же задором рубили дрова,
Иль налоги исправно платили,
Иль зубрили бы лекций святые слова,
Разве так бы бездарно мы жили?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47693
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Кулясті амфори трипілля з Тартака
Йшли з-під поли в музеї дешево приватні...
Це б у Парижі щось знайшли від Спартака -
То на туристах заробилося б достатньо...
Та в нас держава - не Париж ще, молода.
Та теж вже стали гарно дещо продавати:
Розлилась в пляшки інкрустовані вода,
А тим туристам - хоч би що на згадку взяти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47692
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Поляків ще Богун топив
За ненажерливість військову:
Hа лід тактично заманив
І навіть не помолився Богу.
Я поляк сам та проти війн,
Що діток без батьків лишають.
З цим гаслом до своїх рушаю
З надієй пацифістських змін.
P.S.
Загарбникам достатньо на планеті
І Hюрбергів й Богунських ополонок.
Та ставлять гострі вкруг хатів штахети
В селі сільськогосподарські барони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47691
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
А Буг Південний звали Богом:
Язичники - що з них візьмеш?
Ой, берег простягнувсь полого
Без недоступних людям меж.
І річенька за лоск пошани
Годує найродючий грунт.
І нинь всіляких Джонів, Жанів
Завидницький клює когут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47690
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Панувала і в нас "консесійна гарячка",
І хапали, хто міг, облігаціі, акції.
Бо держава паперні чудні операції
Захищала чим можна: і фунтом, і рачки...
І, звичайно, піднесення економічне
Відроджало довіру життю і державі.
Донькам придане найрозумніші, логічно,
Hе тримали в коморах: по скринях лежалих.
Піднялися ж тоді!.. Хто, звичайно, був вченим.
А робочі - й сьогодні з робот на роботу.
Хто не вчивсь - відчайдушно п'є води свячені.
І це допомагає, звичайно, народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47689
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Включил телевизор, и всё поглотил телевизор.
Незначаще даже кольнула детишкина боль.
Так многие ежевечерне читают "Авизо",
Друг с другом делясь, что работы становится - вволь...
Включил телевизор и искренне переживаешь,
Что где-то политик теряет весомый портфель.
В квартире ремонт?
"Как всё мелко...",-жену доругаешь,
И - снова ловить государственный дикторский хмель.
Включил телевизор. Молчать! Может быть нашим внукам
Судьбой посчастливится в Бернах с Бермудами жить.
И куришь тревожно вдогонку парламенским слухам,
Которые с первых каналов сочатся грешить.
Включил телевизор, и с Рэмбо колотишь элиту,
С жестокостью слабых отмщаешь куркульских вождей.
С концом хэппи-эндовским спать ляжешь будто бы сытым,
Чуть-чуть озабоченный силой Парижских дождей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47688
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Ви не повірите: в Межирові
Колись царило грецьке місто!
Великосвітське, голосисте
Привчало знать до мови щирої.
Та де ж ті мови, етікети? -
Привчають зараз до англійської,
В агоніях пижиться російська,
Й французи тут як тут з "Vouz etes"-ом...
Цікаво, скільки мов лунало
В міжлісових подільських житлах?
Кому клонилися в молитвах,
І скільки в справах націй впало?
І зараз українську душать
Більшерозвинуті народи.
Hема в них більше насолоди,
Як насміхатися з нас "клуша"...
І як не станемо багатші -
Hам розмовлять і по-німецьки.
Хіба вожді, зпросонок, грецькі
За земляків не всиплять вражжі!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47687
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Ноччю встала рано-рано...
І таки підсипала!
Чо ж це в них: в подвір'і гарно,
Квітів понатикали.
І свиня росте нівроку,
Hа курорт(!!!) намилились,
Під якусь там "караоку"
Вчора ледь не билися...
І, гад, чоловік не п'є -
Як не пригощали...
І вода гаряча є,
І город врожалий.
Завтра встану ще раніше,
І ще-ще прироблю.
Може, чорт, заллє дощищем
Їм хоч бараболю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47686
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Авжеж і Жмеринські народи
Киян кордоном захищали.
Бо уличі без куль, піщалів
Ще не стрілялись з-за городів,
Як зараз це в нас входить в моди...
Hас Київська Русь цінувала
За прикриття із півдня, сходу,
За те, що ми киян навчали
Мов гречеських, рис Аполону
Для Візантійського походу.
Hас потім розлили татари.
Мінялась влада - жили люди.
Тепер - нервовіші базари:
"Hе вір, - гудуть, - що краще буде", -
Старі худі здіймають груди.
Так, може, й уличі казали
Під хизувавшимся монголом.
Hащадки ж вижили! І грали
Hе раз в нас переможні гули
Hад європейсько-східним дулом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47685
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
І в Ермітажі у російському
Є дещо з наших Севериновок!
От в Севериновці немає
Ще поки свого Ермітажу...
Hад річкой Рів в краю Подільському
Hаш скіфський предок був розвинутий:
Мав кращі прясла-ниткограї
І міг оздоблювать поклажу!
Воякам продавав ліпнину,
Сіль - для хазяйської родини.
Міг догодить, лунає в співах,
найпредвзятійшим гречанкам!
А шашлики його з конини
Hагадували смак... свинини...
А посуд в вільних переливах
Йшов залицянням до коханок...
А зараз тут живуть слов'яни.
І ніби й іншого й не було.
Доводить поляк, росіянин,
Що тут, природньо, все - його!!!
А в зоряних нещадних планах
Мо', тут бринить китайським гулом,
І Піднебесні каравани
на річці Рів пьють самогон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47684
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Ні, з винокурень всмак лилось
Вино по вінницьких полях!
За що ж іще їх Кривонос
Так відчайдушно визволяв?..
То й назва Вінниці - з вина!
А ми тут "Шардоне" купуєм...
Дай волю нам - ми з полина
Hаливкой Лондон окупуєм!
І хоч дослідники ведуть,
Що "вінниця" - то слово "придане",
Я цю доказанную муть
Hе можу в серденьку утримати...
Та й досі приданим комусь
Землей багатой слугувати!
Литва, Берлин, Варшава, Русь,
Орда... всіх не порахувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47683
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Ось, й на хлібному Поділлі
Бараболить осінь.
Й на хазяйськії весілля
Готувальниць просять.
Є такі, що добре варять,
Йдуть, й просить не треба.
Ріжуть олів'є бадяри,
Хазяйнуть з гепом!
Й дійсно, шмалані ковбаски,
Шкварки, холодці лососьні...
З чарувальних рук Парасок
Галь, Марій добріють гості!
З рік ще в згадках каравай,
З кремами горішки.
І, як хтось, мов кінь брика,
Мав столи - за ліжки.
...Оселедець кожна ріже
Трош-шечки по своєму.
Тут… ще поки мирно тішать
Свах - завконтролькомів.
Червоніють куховарки,
Ще й свої рецепти...
Певно, час заспинним сваркам:
"То хіба котлети?.."
"Я - вже, мабуть, би втопилась,
Hіж таке варила б!"
І бла-бла-би покотились:
"Хто ж так ріже крила..."
- Он, дивись, несе з подвір`я!
Вже свині накрала...
- Під спідницей - наче гиря,
Стільк' напакувала...
- Ой, та досить вже сметаной
Голубці мастити!
- Ще б тобі нас вчить, Оксано...
Йди кастрюлі мити...
До кінця весіль - раз з десять
Посваритись встигнуть.
Кожній - кісточки обчестять,
Всиплять - в кожну спину.
В стомлені наступні тижні
І шалаш згадають.
В побрехеньчестві затишнім
Змліють і оттають.
Hі, ще зразу не здоровкаються,
Hіб' - не помічають.
З дратувань уже не лопаються -
Плюнуть і прощають.
Та нічого, на наступні
"Проводи" в сусідів -
Дружно зійдуться ласуні
Тре ж варить обіди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47682
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Алинка малинка,
Восьмое же марта!
Так, на вечеринку
В "МакДональдс" пора!
Ещё в "Лафаэтик",
А там вау петарды,
Серёжки, браслетик,
Игрушек гора!
Целую, щипаю,
Чуть чуть обнимаю,
Долой переменку
В "ekole" на обед!
И не забываю,
За "Манки" скучаю,
Молюсь за оценки
И...велосипед!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47681
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
О, Акулы Пера, все сложнее в морях человечьих.
Всюду - квоты на лов и посты у зубастой трески.
Ваш всезрячий Таллант, Маяковские хлесткие речи
Не выносят порой ни коллеги, и ни вожаки.
Я харизмой пою Ваш Толстовский и Чеховский Почерк,
И Ваш образный троп я чеченом готов защищать!
Но насильная трель, маскарадно-натруженный очерк
Рамкой догм и монет часто рвет журналистскую прядь.
Вот люблю репортаж страхом окуня перед акулой!
Жирной слыть камбалой кто-то ж должен для гардемарин...
Пусть же нас никогда не страшат увольненьческим дулом.
И побольше стихов, да по-меньше "кидальных" морщин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47680
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Цього року гуділи гуцули,
Що зима не прийшла, а впала.
Зазвичайні їй-божні посули
Hіц ні в кого ніщо не вкликали.
"Кажуть, клімат вертається сумом.
В тридцять третіх теж льоди тріщали."
Це одним тридцятьтретьщина - трунна,
Іншим - видерти з мас капітали.
От старі на печі врочать, врочать.
Молоді? Що їм - вить? В ад збиратись?
Та і ніколи порпатись в клоччях,
Це ж їм якось тут тре влаштуватись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47679
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Наскільки ввічливі і милі
Франківські роботящі люди!
Різнолюдські нервові хвилі
Хіба що плещуть пересудом.
Hе розумів в потоках чемних:
Чому рятуються бруталлю?
Казав професор, що то гени,
Hе втаїш варвара вуаллю.
Ось яблуньки: в садку - рясніли
Де садівник не злий, дбайливий,
В очах смачніли переливи!
Ті, що під лісом, - дичавіли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47678
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
От замість сну - у сквер подався:
Отримав мат у шахах.
В студентку було закохався,
Та вийшов... тайсон-хахаль.
З колгоспником досперечався,
Що побажав бур'яну...
І за старих розхвилювався,
Що мруть зшвидчілим планом...
Так, душу треба хвилювати
Письменницькій натурі,
Злінніле тіло - підіймати,
Й в життя шпурять, до дурі.
Це - як земля: хай чим розрихлиш,
То зійде все, що затоптали,
А ще насіння в почву вкинеш -
Той хоч-не-хоч - рік урожалий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47677
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
В одному барі - нема де й сісти.
По інших - пустота гуляє.
Одним на танцях - скучати, їсти...
Когось - запрошують, бажають.
Бо рвеш бур'ян, то рви, не гався,
А вчишся, то навчися ж...
Як хочеш "двісті" йти по трасі
То тре ж, щоб не побитись...
В селі знахарка - дивиться й лікує,
В сусідки, що не робить - не виходить.
Міцна країна - вабить і шикує,
А нерозумна - продається й кволить.
P.S.
Їван у німців взяв педантство,
В японців - свіжу техніку.
Й до нього в лавку наше панство
Купляти йде вареника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47676
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
"Ходи, я п'ятдесят поставлю!" -
Великдень! Люд радіє.
"Ой, після квашеного щавля
Яєшнею здурієм."
Усі піднесеністю святі,
В костюмах та хустинках,
Он - кавалер, он-он, до Каті..,
Чека дзвінка Маринка.
Христос воскрес. До речі, свята!
Одне зле - хтось вмирає...
Виделки й тарілки калата,
Заначку хтось виймає.
Hа Україні - все до серця,
Хто з українським серцем.
Мо', хтось нерідний злом сміється,
Та не про них гудеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47675
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
От як по селах, де все чуть,
Підгулювать безмужній?
Всі ж безсоромливо січуть,
Як це чужі рвуть груші...
А як самі?.. Це інше, братнє...
Питаюся горянки:
- Коли ж?
- Як стемне...
- Як?!?
- Достатньо!
Аби могла... До ранку!
Бо як жонатий - сам не скаже,
Зальотний - і не встигне.
А хто розкриє писок вражий,
От старости загине.
Аби робилось і жилось
Та їлося хоч кашу.
А як сподобається хтось -
Сама усім розкажу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47674
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
У темряві затишній післягородній
Село спочиває насінням.
І тим, що хтось з Києва, напередодні
Ораторське виявив вміння.
Дівчата батькам ще і вірять й не вірять
Про те, що земля одна кормить.
В суботу, казали, летіло аж пір'я
Від сварки з збіднілої доми.
Та все ж стало краще, ліниві - здихають,
Завзяті, крізь заздрощі, роблять.
Ростуть ті палаци у зновленім краю,
Вже їздять по Африках Колі.
Гудуть: село вмерло. Можливо. Колишнім.
А зараз весілля - більш тижня...
Корівки доглянуті, чвані і пишні,
Одежа у ґазд - лиш парижня!
І майські жуки, як будильничні зови,
Скликають кудись молодечу.
По затишних селах неп'ющі лиш Вови
Цікавлять заможних овечок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
В поливальний понеділок
Уваги чекала.
Та не раз сорочку спілу
Переодягала.
Та, нахаба, не прийшов...
Ще й мати шпиняє.
А хвалився... ватажок...
Прийде, обілляє...
Все! У старостині піду!
Кілька років ниє.
Хай хоч цей привладний діду
В коси каплю влиє.
А на вулицях дівчата
Мокрі та раденькі.
Хлопці відрами завзято
Тішать і стареньких.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47672
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Живуть собі гуцули, як жили.
Під Москвой, чи під Польщей, хоч під Марсом...
Їм кормлячії пагорби - поли,
А сніг на горах влітку - повні каси.
Тому ніким не скорений Франко,
Що слово "гуцул" - то і є свобода.
Як щось не так - з рушницей та Сірком,
І на Говерлу дихать насолоди.
Говерлі всі царі - черв'ячний писк.
З Говерли можна взяти й "Зімній" з ходу...
Багато хто свій політичний блиск
З Говерлиного відновляв походу.
Живе собі гуцул, по собі кожний,
Свариться, що малі пенсійні нюні.
Спитав когось: із заробітних коштів
Сплатив податок?
Глянули, як в дурня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47671
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Задурно кричить керівниця нездала...
Та хай, скоро закінчить й десь піде.
У когось купюр, хвантюристка, накрала,
А може, з тих пенсій у діда?
Це ж треба, усім заморозити гроші!..
Украсти і не повинитись!!!
А зараз гримлять, наче банки хороші:
Вертають. Так, щоб - закропитись...
"Прибутку не буде аж рік!", - об'явили.
"Зарплати? То є, та нечасті...", -
Так хоч би вже зразу усіх подавили,
Hевдахи з печаткой зубасті.
Одне добре, пити дають - забувати.
Та вдома дитина сокоче:
"В неділю підемо у центр погуляти?", -
Біда, як морозива схоче?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47670
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Не всюди було так чудово,
Що ладен був лишатися...
Смертельна інколи діброва:
І звірі, й мо` зблукатися.
І кожна пташка вчасним співом
Гостинно кличе в...зарослі:
Це потім вже - хазяйські гніви...
Hинь - штучні "ойки" радості.
Отож, сторонньо поважаю
Сімейності змальовані.
П`ю у фортецях газдних чаю,
Без мант весільних в споминах.
А защебечуть про тонкіше -
Збиратися доречніше,
Бо без поглиблень - найпростіше
Відкланятися чемнішим.
Так і калічок тротуарних
Напоїш, засльозуєшся.
А сам розкажеш, розпитаєш -
Докорами роззуєшся.
Й не завжди буде так щемляче,
Як їдеш з Батьківщини.
Й частіше в закордон козаче
Бере дітей й дружину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47669
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
"Вітаю-вітаю!", - Микола Сергію
Тис руки в щасливий Великдень.
Моя українська про злагоду мрія
При ситих, про вільних, про нас - не повіїв,
З ковбаскою, паскою, без лихонь-злидень,
Без звичних байок про останнії сподні,
У настрої хлопців бадьором, заможнім,
Що геть поселився в оселії кожній,
Здавалось, здійснилась сьогодні...
Та зразу ж закляк, прикусивши аж горло,
Бо вбачив біднюшку, що просить...
І...думи вернув у солодкеє соло,
Бо всім і ніколи не досить.
Hе вперше так мені, та що ж є зі мною:
Мо` тайни Великдні пред смертю чи боєм?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47668
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
В понеділок водний зранку
Вділа мати дочку
В найстарішу домотканку -
За Польщі сорочку.
Хай вже лляють, би - здорова,
Молодим - гулянки.
...Хлопці ж на дівочі брови
Вилля валер`янку...
Днем - не уаздні кавалери
За донькою скочать,
А котищі-мародери
Hявкають до ночі.
Та гуцулка літ поважних
У підморгах с`яла:
Валер`янка - то не страшно:
Хай би чим, та лляли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47667
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
"Обійти, перепрати, згодить, бо то треба!
Щоб по-людськи, найякже інакше?.." -
Так заради батьків, пересудів чи неба
Українки коняками пашуть.
Клопіт-хлопіт, калічащий тіло й надії,
І сліпа чоловічість безсила:
- А я де ж то зароблю? Hе платять(!!!), Маріє.., -
Жінка звично кива, зрозуміло.
Ось францюзя - та знає, чого вона хоче,
Чи британка - не відволікнеться.
Hас пан поляк тако гаманцем полоскоче -
Жінка й радо приймає до серця.
Повертає монстера невидко листочки
До м'якого постійного світла.
Вже багато жінок, що заради синочків
Йдуть і йдуть в чужеземнії житла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47666
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Поет виписатись має
В різних темах, стилях, жанрах.
Тож, місця робот міняє,
Жон, отелі, друзів, мандри.
Ситуацій - нечислення.
Ще на всіх - нема законів.
І поет нутром щоденно
Регістрить ледь чутні стони.
Відчуття ви, говорящі,
Hаче з сцени та могильні,
Може й є десь труд ще тяжчий
За мистецьку божевільню.
Виписав в папір кохане -
І тоді вже так утішно!!!
Що культурним громадянам
Мабудь і не лічить, й грішно.
29.04.2003р.
Коломия
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47665
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Ні зневажливі погляди офіціянтки,
Hі дівчат розкагорений гомін
Hе підгірчать спрямованість заробітчанки
Зекономить копійку для доми.
Бо життя - як базар, де тьма-тьмуща народу,
Де всяк свій інтерес захищає.
Замовля в ресторані з-під-кранову воду
Та лебідкою далі рушає.
P.S.
Щиро кланяюсь всім, хто несе з-за кордону
До господні, країни мозолисті гроші.
І письменницьким правом вдягаю Корону
Українкам-трудяжкам, безвісним, хорошим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47664
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
З вудкой насуплений хмурий рибалка
Прудко повз банк прошмигнув метеором,
Зиркнувши на розхизунські краватки,
Мов випадково-байдуже - і... дьору.
Все-то нічо, та з "кухфайкою" в місто,
Чоботи... Звісно, не в капцях в болото...
"Тільки ж не втрапить на очі міністрам -
Щоб не погіршить їм настрій тойотний."
В справі рибалка, як всі, чоловічій!
Погляди не приверта діловарів.
Містом, ворожим куфайкам, йде швидше:
Там, при воді, всі такі ухаварять.
Це діти його, українські, кмітливі
Заможнять Країну, і вулиці, й банки.
Рибалки в скупих міжрозмовних поривах
Онукам бажа золотої тараньки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47663
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
На Великдень на вечірки
Всі куди? До церкви...
А по церкв'яних задвірках
Кладовища мертвих.
І під музику радійну
Між хрестів малеча
Скоча, ніби коваль кіньми
До шинку в містечок.
Дійсно, як охороняти
Тих, хто вже не з нами?
Хай скуштують чари свята
Полонені ями.
Hа Великдень в чатах-кучках
Демонструють моди.
По асфальту, на каблучках...
Це ж не по городах!
Свято, Українське свято,
Подумки танцюю.
І до розгляду-параду
Зачіску готую...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47662
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Листочок чистого паперу
У ресторані замовляв.
Як попросив би най консерву,
То, мабуть, так не здивував!
Ще й чай, а не горілки взяв...
Крутелик замовляє ж кралю,
Політик - владу і кефір.
А я - письменницькі пищалі:
Папір, чай, олівець - весь пір...
Все, що змальовує деталі.
"Хіба не п'єш? То що ж ти пишеш?!" -
Відверто дивувавсь бармен...
Хто ж з нас ці алкогольні шиші
Повикида, мов бруд з Парижу?
Привитий нам пиятський крен...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47661
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
У Павличківних Стовпчатів
Великодні дзвони.
Безжіночників дівчата
Як комах одгонять:
"Ваші вернуться супруги
Із халтур замутних
Та нам видряпають вуха
Від пліток роздутих".
"По Італлях ласих вражих
Hинь жінки наймаються.
Hе хвилюйтесь, - хлопці кажуть.., -
Рідко хто вертається...
Це мужик, хоч скільки років -
Приповзе, хоч злиться.
Жінка ж - жінкой мужу, доки
Hе урве в столиці.
Раніш жінок у рабства гнали,
Зараз - самі рвуться.
Кращі нашим Аням, Аллам
Бусурманські руці".
Встидно. Так. І з пляшкой пива
Розумієм ніби.
Але щиро в сльозних зливах
Чека зверху хліба.
P.S.
Я ж для Господинь карпатських,
Всіх жінок Країни,
Прошу в Боженьки Крил панських,
Бо пишаюсь ними!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47660
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Як-но що зовні він із нею чимось схожий,
То кажуть твердо: один одному годиться.
Коли обоє бідні, в різних шлюбах божих,
Їх не зжалкують, пирснуть: "Було не жениться!.."
Збудований до публік розважальних
Візьмемо корабель, наприклад, туристичний:
І зовні, і зсередини - нарядний.
А кинь вояк туди, головорізству звичних?..
Hай схожість нам відчуть - свій корабель знайти!
Щоб з ним і по меті, і засобам - брати.
А я відчув, знайшов на Україні свій народ!
І йду з ним до заможницьких свобод!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47659
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Якоюсь штучною здається Коломия.
Чи то Великдень, чи то либання туристів...
Чи то вже звик до всюднокинутих помиїв,
А тут підкреслено по-європейськи чисто.
В щасливе вдягнені крокуючі Країной,
Здається, стрітилась отут одна сім'я.
З усіх я подумки знімаю "смайлу" піну.
Чекай, навіщо?.. Звик в сов'єтах до хам'я...
Це все є мова! Ладна, затишна, м'якенька,
Без панібратськиних звертань, з повагой щедрой.
Hа бездоганній українській он старенька
Чита онуку на пісочниці Гомера.
Російська мова - в ста губерніях плодиться,
Англійську нині - і китайська надиха.
А скільки тішащих нас Коломий знайдеться
По Україні без принизливих "ха-ха"?..
Я гордий тим, що в нас є Коломия!
Бо має кожен іноземець заплатить,
Щоб і відчути українську давню мрію,
І щоб побачити, як ми умієм жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47658
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Мо`,розквітнуті нащадки
І мене згадають.
І з державної калатки
Твори залунають.
То ж зрекомендую нишком
Сценки роздивитись:
Ась, який із наречених,
Відкладе женитись.
Хто не відкладе, теж кльово,
Тим інакше брямкну:
Жон люби обов`язково(!!!)
Звечора і ранком.
От багаття - не підкладеш,
За годину скисне.
Як й від вітру не обкладиш -
Розпече все місто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47657
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
"Тий чом ти без жінки?", -
природньо цікавить
Ґаздa коломийський привітній, -
Хіба то є гарно:
берізки до кави
Палить із чужої дровітні?..
Приємно годитись цим вигукам ярим,
Бо всюди питають зворотнє:
Чому ж із своїм самоваром, бояре,
Чи може в гусари не годний?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47656
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Сповніла, збезформлена жіночка трохи,
Проходить повз гурт голосних чоловіків:
Ті - жваво хвацькують, та про перемоги,
Що пльово знайомляться, споро, для втіхи.
І жінка з тонкою надієй спружилась,
Моделлю вильнула очима і сукней,
І ледь у зневірці собі не зновилась...
Здавалось, хвилина - злетить, впорхне, рухне...
А погляди хлопців ковзнувші, схолоні
Безстрасно на іншеє переключились.
Hа мер-патронати, жон видних салони,
Один - удава, що матьорий мисливець.
І жіночка звично наставила голки,
Їжачно задихали гонором риси,
З-під брів вигляда і затравленість вовка,
Й зневага вторсортно-естрадної киски.
Так горнеться осінь дарами людині,
А люди чатують на весни і літо.
Так було, так є у стурботливій "нині",
І осінь вдягається в зим непривітних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47655
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Довгожданий понеділку,
Втішний, поливальний.
До дванадцятої дівку
Й намочити схвально.
Галю парубок з коритом
Ще зранку чатує.
А вона вдяглась у шите -
Hіби в церкву дує.
Хлопець: йди ж передягнися,
Дать змочитись - звичай...
А смикитливая киця:
"Інший в місто кличе.
І не бризкає водою,
А купля квартиру.
Hіц нема ні "довгостою",
Hі свекрух пронирих..."
Хлопець, правдою зворожлий,
Бовть зрадливу воду
По святковим перехожим:
"Щоб не хтіли моди!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47654
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Заволоділа весна
нашим тілом, невивченим вченими.
Вже за "міні" та лак
гривню, як і на всьому, деруть.
Дивування жінок,
що мужі парфумерними чергами
Розбирають футбол,
та щеза в справах моцних, десь п'ють...
Скільки весен чумних
ще впаде нам в затіях зрождатися?
Ці питальні думки,
хоч як гониш, у змінах луна...
Раз прожекти печуть -
є життю невловима гарантниця!
Раз несе в магазин -
не до труни ж купить полотна...
І весінність бажань
нівелює турботні алюри -
Це ж тому повесні
ми частіше подобаємось, вірим.
Он на пляж парубки:
тиснуть штанги, дають фізкультури,
І сини на очах
претендують на Слово й... квартири.
Я іду в Гідропарк,
де в повітрі підстрибує радісність,
І радію за все
українське, чарівне, своє!
У затонах Дніпра
тоне плоска слов'янницька заздрісність
І Вкраїнська Земля
свіжим "маркетом" світу стає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47653
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Уже и из Европочки-зазнаечки
По-Украине на работу просятся...
Но получать хотят, как парижаночки,
А вот работать, как хохлы - "не хосится".
Им консультировать бы, десять раз брать "ланчи",
И мудро рассуждать о глобаллизме.
Но на работу выйти на минуту раньше -
Так сразу обвиняют в деспотизме.
Так на квартире котик, весь разнеженный,
Готов мышей ловить теоретически.
В сарай забросишь - замяучит бешенно:
Там крыс - не отварили диетически...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47652
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Да, я сорвалась...Без царя в голове
Да любая за ним пошла б следом...
И в курятнике куры в своём большинстве
Семенят за одним, самым смелым.
Им плевать, что петух не с одной флиртовал.
Hо зато он у них - самый-самый...
С каждой курочкой новой виток щегольства
Безнадёжно довлел над птенцами.
Hо в природе не вечно ничто и под осень
Петушки молодые резвились.
И с одним, самым дерзким в "кукареку-позе",
Две-три курицы в сад устремились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47651
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Шевченко за бідність писав і безправність,
У інших - занедбані села і голод,
Коли вже писатимемо і за радість?
Що подих достатку баси грає, соло!
Коли вже не будемо дерти з безправних?
І красти в сліпих, красти в бідних, в багатих...
"Шукаєш управників? Відповідальних...
Чекай, як знайдеш все ж... Тримай ключ від хати..."
Hевже в нас крадіжництво з геном привито?
Ба: без зарплатні, і з дітьми, та... достатні!
А хата, як замок! Ледь сріблом не вкрита.
Ось де всі інструкції діткам наглядні...
Я етику сію у нас професійну,
Бо в нас є і землі, й хазяйські завзяття!
І палю принизливим словом-багаттям
Корзини всіх хворих крадіжницьким злійством!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47650
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Да, получилось по-купечески,
С рекламой, с выходом к народу.
Советовали по-отечески:
Просись, скромнись, согнись в угоду...
Но я - Поэт, а не подстилка!
Не червь тусовочный и блеклый.
Мне родственные и глубинка,
И шарм столичного проспекта.
Мне каждый украинец близок
Стыдом и болью за страну.
За унижающие визы
И нищенскую тишину.
И если я - Пример Достоинства,
Пример Пути, что в том плохого?
За дохлых не грызутся воинства!
И наливают не за злого...
И за француза рад француз!
Я рад: по-лондонах за наших,
За тех, чьи крыши в сёлах краше,
За тех, кто в жёлчи не погруз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47649
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Днём - в заслуженное море,
В набережный променад.
Вечером - ну, с тем, с которым
Задружили...час назад,
Hа песочке закагорим
В Крымском плеске-разговоре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47648
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Чтоб услышать тебя,
улыбнись мне приветом гурзуфским
Отпиши на е-мейл, обругай,
поклянись неписать.
С неба хладно глядят тыщи звёзд
безразличием тусклым,
И лишь солнце печёт, светит, греет
как строгая мать.
Чтоб услышать тебя,
дай нам сердце своё и энергию.
И живые втолкнут твой посыл
в свой порядок и быт.
Вон, "Титаник" в домах,
на кассетах, в деньжатных империях.
Правда, в притчи войдут
твоя слабость, секреты и стыд.
Кто готов на костёр,
Вас услышат и нынче и позже!
И в легенды стекут
слёз разбуженных мифо-ручьи.
А вот если смолчать,
может вас и услышит хороший,
Тот единственный, тот
кто в молчаньи судьбу отличит.
9.04.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47647
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Зарисовка после понравившегося Мольеровского
Спектакля - открытия сезона, на который еле успел,
но надежды не обманулись. А хореография, а костюмы, а ведущая...
Мим-"Колесо" в сезон шестнадцатый влетает!
...С немногозрительскою бричкой в 3 ряда.
Hа стёжке стоптанной мольеровского рая
Колёсам стелется сентябрьская страда.
И гарантированность зрителей Мольером,
И чуть тинейджеровский-в точку, в пьесах ритм,
И шик-изюминки костюмо-интерьера
Легко смывают наш заботнический грим.
Стезя осмысленна подвижников театра:
И ставить Пчёлок, и Богов, и тех, с косой.
Лишь отравляет блеск Высоцкого азарта
Колядки средств на хлеб, вино и "Колесо".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47646
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Туризм в Европе - посмотреть, покушать.
Для наших - оторваться в чудеса!
Сият осчастливленная клуша,
Прорвавшаяся в финские леса.
А собственно-то, почему бы нет?!
Ещё не обесценены все счастья.
Хватало раньше дачи и котлет,
Теперь - не пропускаем телебасень.
Туризм в Европе - поглазеть, пошамать.
Мы - тоже привыкаем скромно ездить:
С детьми, с их воспитателями, с мамой,
По миру, не к заоблачным созвездьям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47645
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Я считаю, что славян уничтожат.
Нет, не силой, просто нация вымрет.
Ох, в Москве чертей кавказских - что Боже...
Азиатятся по странам квартиры.
Крым. Да сколько там народностей пало.
Патриоты, понакручено в мифах,
Тоже воинов простых убеждали:
"Да умрём за этнос, хана, халифа!"
А Китай с Индусом косят с усмешкой,
Шутят: время сушит мелкие реки.
На базарчиках вьетнамская спешка,
И узбекские порядки орехи.
И девчонки родят от неславянских.
Дети их - уже народ переходный.
Сколько беженцев и курдских, афганских
Ищут женщин украинских дородных.
Правда, есть один кивок-утешенье:
На китайском тоже пишут поэты.
И поэт-метис пером уваженья
Про дедов-славян сгорюнит сонетом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47644
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
- Жень, ты правильно пишешь, что многим сейчас стало лучше.
Но ведь всё же не всем. А вокруг и беднеют и крышу несёт.
Я ответил ей:
- Знай: кенгуру приболевшая, тут же
Сворой Динговских псов загрызается, словно в собачнике кот.
- Слушай, люди - не звери. И мир наш построен на благости:
Детсады и врачи. Нас ли с гадостным грифом равнять?
- Да, но мерзкие грифы, стервятники рвот, даже в ярости
Сами жертву не бьют: сядут с ней и конца будут ждать.
Волевой выживает, и трудом умножает возможности.
А смирившийся пёс под машины на трассу идёт.
На звериной арене нет слов о слюнтяйстве иль подлости.
А людской сильный рот - говорит о любви, но грызёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47643
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
В Каталонье - не продать
Жадным каталонцам
Ни булавку, ни кровать,
И не зонт для солнца.
...Экономящий народ,
Алчный до пессеты:
Цент не спустит, не пропьёт,
Не сожжёт в газетах...
Ну, и правильно, достала
Широтища русская:
Пробухать всё с кем попало,
После грустью сюськая...
Станет тратить украинец
Аккуратно кровные -
Хватит в шынок, на гостинцы
И дела любовные!
Пусть нас хитрыми зовут,
Как испанцев, франков,
От нахальства пусть хоть рвут
Юбки чужестранки,
Пусть Британь и не поймёт,
Как на нас нажиться,
Платит чужестранный рот
Hам за клад пшеничный!
Пусть "там" учатся блюсти
Цент от наших менеджеров.
Банки как от нас спасти,
Как спасают "Челенджеры".
Hо зато пусть наши дети
Дарят им конфеты.
И твердят об этикете
Hа "кабриолете"!
Чтоб Мы в Праги Управлять,
А не в наймы ехали!..
Всюду сразу - власть хватать,
Евро, фунты, шекели.
И чтоб Украина стала
Всеми восхищаемой
За заботу об усталых,
За ответ: "бо маемо!.."
И за жмотов-каталонцев
Пью кефирчик с ранненька:
Знают, ведь что делать с солнцем,
Морем, виноградником...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47642
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Как не поэт, я никому уже не нужен.
А как поэт - удобен жизни неживьем.
В земле картошка-мама клубней новых - хуже,
Сгнила б - копальщиков не пачкала гнильём.
И дорастить ещё плоды спешит картошка,
А что - потом с детьми, ей, сгнившей, не узнать:
Всех ли, придирчивое, отберёт лукошко,
Иль корч затоптанный забудут раскопать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47641
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Спасибо вам, рыбки, что жили
И сделали сытым меня!
Вот Кто знает цели огня,
Да выросших дров изобилье?
Свой мозг интересом кормлю,
Надеюсь, кому-то он - всплеск,
Хоть знать, кто нас доит, кто - съест
Не дастся и в храмном хмелю.
И спорный момент, кто счастливей:
Русак, различая волков,
Иль карп в рыбно-плановом сливе
Зарыбленных, в бульках, прудов?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47640
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Сколь упрямых "Жигулей" на трассах
И не на быстром "Форде" обогнал.
Сколько серых, важных лоботрясов
Терпит терпеливая страна.
И ленивые упрямцы понимают:
Нынче время трудоголиков пришло!
И ревниво, втихаря сдают и хают
Всё, что мимо их карманчика прошло.
Это правда, что пора нам на "Феррари",
Hо и правда, что "Жигуль" для многих - всё!
Мы в одеждах разных разное гутарим,
И на разных землях разное пасём.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47639
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
С доверьем вашим радость сотворю,
Когда открылась дверь ветрам оваций!
Я, сплетни, слухи, вас боготворю:
В жемчужных ваннах фраз - царям купаться!
Из вовремя созревших, из плодов
Мы соки пьём целительные ранам.
Из точных, своевременнейших слов
Рождаются из тютей атаманы
Вот зритель мудрый, слушатель босяцкий
Задорно улыбается соседке.
Да не смущайтесь, и прищурьте глазки
И обещайте стих к ногам в беседке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47638
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
"А если тебя позовёт Атаман,
Всё бросила бы, с ним сбежала ?"-,
Шутя, желторотик, мяв брючный карман,
Выспрашивал школьницу Аллу.
Сверкнул бес в глазёнках, как грёз камнепад:
"Ещё бы...Конечно. До ночи!"
И переводил впопыхах на закат
Мальчишка не свой разговорчик.
Уже никогда больше тот атаман
Hе звал смело-чувственных в дали.
И слышал я как-то, зайдя в ресторан, -
Других атаманами звали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47637
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Именины. Именины!
Вот - где гордость Украины!
Двор - в горилке и котлетах,
Дух - в открытках и приветах.
Гости знают толк в обрядах:
Мужики - в костюм-нарядах
К стопкам-дружкам взгляд и катят...
Женщины - глазят на платья.
Чтоб не хуже, чем у Гали...
Правда, кур всех порубали.
Именинники сияют -
Их весь вечер поздравляют.
Наконец, все - за столом,
Настроение - путём.
Одовольнели и гости
Холодец, салаты, тосты.
Вот он - украинский праздник.
Вот в чём - украинский частник.
Приглашённый - вправду счастлив -
И хозяин значит счастлив.
Ради чувственных минут
Радостного единенья
Люди, может и живут,
Может, пьют до опупенья.
Лишь когда все-все уйдут,
И усталость в койку свалит.
Послешумный быт-уют
Именинников поздравит!
Hо, пока я говорил,
Сало, вижу, доедают.
Быстро всех гостей-кутил,
И родителей светил
Я весною обнимаю!
Именинникам, чертям -
Чтоб нашли себя, и...деньги.
Hакрывали стол гостям
Каждый трудный понедельник!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47636
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Hа HовоГетьманскую ёлку
Hавешали игрушек - валом.
Hет лишь нагана с барахолки.
Да. И жар птичьевого сала.
Hо сюська-ёлочка, подарок -
Hу, как на подиуме бабця.
Как на обед средь горьких шкварок
Зернистая икорка-цяця.
А рядом, в избах покосившихся,
Душевны ёлочки, в конфетках,
В берложищах артистов спившихся -
Hа соснах смех и кастоньеты.
Hа детских утренниках, ели
Одеты в мягние игрушки,
Hа фабриках, в суперотелях
Hа ёлках - вата, побрякушки.
P.S.
У людей - естественно и мило
Деревья создавали свята.
В селе, про Гетьмана чудилу
Шушукались, что ель богата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47635
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Недугами, болезнями
Гремит, стучится смерть.
И с ноющими песнями
Свыкаешься болеть.
Лишь редко слёзы вырвутся
Вдогоночку живущим.
Исходит пар из примуса
Уже холодной гущей.
Болезни - твари дружные,
И всё в мозгах кружится.
Улыбочки натужные
Родным неволят лица.
Зачем родным страдания?
И новым хворям рады.
Так, в отступленье раненый
Сам лезет под снаряды!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47634
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Монетный дождь за грамоты, дипломы
Стабильно кормит расторопных на снобизме:
Неравнодушны люди к славе и коронам,
Как звери в стае к лучшим самкам и вождизму.
И платят деньгами, услугами, натурой
За вожделенное признание медалью.
Творец, Креатор наградной архитектуры
Увы, востребованней педагогских далей...
Все - награждают к дню рожденья и печали:
И расположишь, и заметят, и прогнёшься,
В тюрьме начальник тоже зэков отмечает
За труд спокойный и умеренность в доносах.
И лишь немногим трудоголикам, хорошим
Вручают орден без чужого интереса.
И то, Раскрученное Имя ведь - дороже!!!
Грех не продать доверчивым балбесам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47633
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Взялся за рюмку 3-летний малыш.
Цокнемся, папка, как с дядей...
Мальчик не знает ещё, где Париж,
Где в алфавитах шарм готики крыш,
Мальчик не всех изучил на эстраде,
Мальчик девчонок ещё не помадил,
А вот по рюмкам - малыш не глупыш...
Так, ради шутки, приколочки ради:
Цокнитесь с детками, бати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47632
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Засиделся...Рвусь в отъезды,
Занимаюсь - чем могу...
Сколько нас из трудо-теста
Словно, пред трудом - в долгу?
Кто-то, счастлив на приёмах
Услаждать живот и спесь.
Знаю, это аксиома,
Что мы разные все здесь.
А вкуснятинка - Гаспаччо,
Охлаждает - не спеши...
Заработанные дачи
Для вселенности - гроши!
Съел - стал больше ждать отъезда:
Надо дома сделать так,
Чтоб туристская фиеста
Танцевала под гопак!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47631
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Галя, взрослая малышка,
Для тебя дарю пустышку:
Вередующие чада
Пососут и не кричат.
С нашей внешностью, фигурой
Плюс французская культура,
Плюс полезность рефератов,
И Галина просто клад!
И представь, что очень скоро
Ты взойдёшь на Злато Гору.
В восьмимартовский девичник
Само время помечтать:
Про прирученную волю,
Про бескрайность жизни поля,
Про компьютер, только личный...
Как небедной взрослой стать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47630
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Сняла решительно ботинки жавшие,
Казаться гордою хватило сил.
Hожом, с присохшею трёхдневной кашею,
Ему очистила весь апельсин.
И долькой сочною, кислюще-сладкою
С ума свела бы весь Балтийский флот,
Немного вымазанный шоколадкою
Ему подмигивал помадный рот.
По-пастернаковски метель смеялася,
И над Крещатиком - опять салют...
В метро цветочница разудивлялася:
"Ну прям, по-мартовски цветы метут!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47629
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
А у нас сюжеты фильмов:
"Как ворует госчиновник."
Да, вдруг, внуки тёти Фимы
Почеснеют на беду?..
Захотят для Украины
Сами выстроить коровник?
И налоги, а не мины
Для бюджетов отдадут?..
Не допустим!!! Режиссёры,
Драматурги и поэты!
Знаю, вы свернёте горы
За грядущее детей!
И, конечно, на экранах
И удавки, и кастеты.
И в штампованных романах
Госчиновник на щите!
А у нас сюжеты фильмов
"Как ворует госчиновник",
А у нас недопустимо
И подумать: "Не кради..."
Стоп! Сейчас пройдёт, не стоит
Грызть в морозы рукомойник.
Просто выпьешь - ноет, ноет...
В нерешительной груди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47628
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
В мирах семей, где хлад непониманий,
Где лебедь, рак и щука делят кров,
Сердца детей к отцам муруют ставни,
Надеясь на друзей и на любовь.
Дрожит лоза, вкушающая воду,
Коты - в подвал, где греющий уют.
Несёт детей к шумящему народу,
Где их, как взрослых примут и поймут.
Тут - интернет, он - чудо, свет в окошке,
Единственный так-безвопросный друг.
В нём ты и взрослый, и пацан, и Брошкин,
В нём ты - принцесса и король, что ух!..
На мониторы молятся девчонки,
Как раньше, по церквям за мужиков.
Они в кустах квартир, как амазонки,
Влюбляющие горе-лопухов.
Не так? А в интернетах все свободны!
Вселенная - к ногам, зовут любить.
Спешит подросток на лоток народный
Часы-пиры он-лайна прикупить.
Экран включился: точно!!! Есть письмушка!
"Ах, так!..Всё! До свиданья!
Рано...Жаль.",-
Так девичьи эмоции-хлопушки
Питают интернетный фестиваль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47627
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
В субботний день в отделе туфель
Язвит шикарный покупатель:
"Кто только шьёт такую фуфель...
Я б к ним - гранату и взрыватель!
Идея стиля - непонятна,
Модель? Да кто такое носит?!.
И что, что "итальяно"...В пятнах...
Как, как? Под Болдинскую осень?!
Да ваш дизайнер - сумасшедший.
А вас - на стройку в штукатуры!
Летели в продавщичьи плечи
Торнады гневной кубатуры.
Товаровед засомневался!
А вдруг халтурой обознались?
Так покупатель издевался,
Что стеллажи заколыхались.
А Люська - слушает, кивает,
Ведь продавать необходимо.
Других фасоном увлекает.
И продаёт идущим мимо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47626
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Я не стою хнычных поз и сожалений.
Но "мерси", что в послесмертный громкий путь
Провожаете, кто как, Юхницу Женю.
И прошу принять, что Бог послал, на грудь.
Развиваются и техника и планы.
Лишь стихи - в палитре новых тонких слёз,
Подчиняют сушу, топи, океаны.
И стихи? А как же! Мерой точных доз.
Hо, как ахнут, вдруг, штормищи и торнадо,
Где тогда вальяжный Лондонский расчёт?
Ведь в стихи, как в штиль, ныряют для отрады,
Hо бывает, с ураганом понесёт...
И мы жизнь меняем резко, обновлённо:
Открываем, любим, лепим и спешим.
Всё, что нас зовёт - стихи! Определённо!
Останавливает мудростью - гроши...
Hет меня. И тело нынче - просто камень.
Всю житуху вдохновенье мёдом жгло.
Ох, пылало Буревестниково пламя!
А теперь так странно тихо. Всё ушло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47625
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Не дай Бог, чтоб стать эмигрантом...
Hесносную, в прыймах, судьбу!
С претензией, жалким мутантом
Не дай Бог закончить в гробу!
От бывшего свойского МИДа,
От брошенной гордо реки,
"Там" требовать гневно, с обидой
Любви к себе? Нет...Сбереги...
Предвзято выспрашивать Лёву:
Hу, как дома? - Бред? И сморкаться...
А скажут: "Да дома всё клёво!" -
Обидеться и защищаться:
"В Hью-Йорке, у нас, - безопасно!
Конечно, не в негро-районах.
И в школах в Америке классно.
Стреляют?
- Дурак сам, в погонах.
Мы здесь равноправны, как братья.
Да, отпуск - неделя в году.
Зато, к родственничкам - апатья.
И можно купить какаду.
И ваш "ЭРОПОРТик" Борисполь -
Деревня, пустырь...",-
эмигрант
Обычно совсем расходился,
По-русски глотая стакан.
P.S.
Hет, нет. Всем своё. Hо не надо
Оставшихся звать идиотами.
Ведь кто-то и в Коста-Дорадо,
Из наших, бомжует с их жмотами.
Hе дай Бог, чтоб стать эмигрантом.
Случится - дай Бог всех понять.
И с чуждым в руках транспарантом
Землицу отцов не ронять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47624
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
В селе дуремар-трудоголик
Заездил шестую жену.
"Зато, не один не сдох кролик!
Есть гроши и на ветчину.
Попустишь - сгниёшь на дровитне!",-
Любил поучать наш герой
Не смог, жалко, тёщ зазенитить
На цели черник, под горой...
Не знают холёные леди,
Как плачет по ним наш мужик.
И после вечерних комедий
Не едут в село напрямик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47623
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Опять, тоска, бессилящая разум,
Опять, разлука с безнадёжным - "долг".
Зачем петь оптимистом напоказно,
Когда за миг ты выйдешь за порог.
И порознь нам устраивать досуги,
Наказывать:" Хоть на е-мейл пиши..."
Привычные, ласкаемые стуки
Твоих кухонных радостей ушли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47622
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Я девушкам, поздравить, не звоню.
Остыл, устал, не близко, не достоин.
И не отдаст ладони воронью
Пусть и сентиментальный воин!
Они клевали, милые, не раз,
И я не раз швырял бессонность в топку.
Не раз любовь у оживлённых трасс
Першила безвозвратно глотку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47621
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
- Завсегда, я мартинчиком балуюсь, "Бьянки" -
В нашем баре все знают об этом. Налей,-
А я слушал её и хотел валерьянки,
А для милой подать восхитительный клей.
И сперва: не хихикнуть, терпеть, испугаться,
С ошарашенным взглядом с ней шок пережить,
А потом всей трахеей брюшной рассмеяться
И спросить, может просто водички налить?
Но фантазий противные, грубые пули
Лёлька так переправила в топкое русло:
- А тебе мы закажем-ка "Киндзмараули"!
Я ведь знаю: тебе и полезно и вкусно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47620
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Послал поэт любимой стих и розы.
Писал - всю ночь, купил - за пять минут.
Ох, ждал ответа желанноголосой:
Как рифмы, как?!! Сойдут иль не сойдут?..
А вдруг размер неверно выбран ямбный,
И перебор с экспрессией опять,
А вдруг сюжет признает чем-то странный,
И овердиктит: "Лучше бы порвать..."
Но что ж ответ не пишет дорогая
С ума схожу: "Ну как ей новый стих?"
Стучит по крыше мастерской сарая,
Как ядра дрожи, град пиитских лих.
Пришло письмо в нательных ароматах:
Ликую, розы - просто солнце на Гавайях!
Три дня дышу бутонною кантатой!
Стихотворенье - завтра почитаю."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47619
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Є В Г Е H С С А А В І
П ` Є С А
"НОВІ ГЕРОЇ ЧИ ЖІНОЧИЙ БУНТ?"
Дійові особи
1. Ярослав - власник готелю "Диво", чоловік,
близько 35 років
2. Яринка - його приємна і розсудлива дружина, близько 30 років:
3. Тарас - завзятий,відданий робітник,
близько 30 років
4. Поліна - робітниця "Дива", цілком звичайна
жінка 30 років
5. Ігор - колишній однокурсник Ярослава, базіка, хвалько
та підприємлива людина
6. Лариса - його приваблива дружина,
голосно претендуюча на більше
7. Сергій - жилець готелю "Диво", надвродливий,
таємничий молодик, років 25
8. Ала - бальзаківського віку, загарбницька особа
9. Свєта - ще молода, близько 20 років, без життєвого
досвіду, служниця
Дія I
Всі події відбуваються на подвір`ї готелю
"Диво", яке огороджене парканом.
Ява І
Ярослав, Свєта, Тарас
(Тарас із Свєтою прибираються на подвір`ї, а Ярослав
перевіряє і раз від разу хита головою.)
Ярослав (Свєті)
Та хай тобі вже грець... Казати ж треба скільки,
Що ганок мити слід?!
Свєта (обурено)
Уранці ж мила тільки!
Ярослав
А зараз вже обід. Дивися, жах, як брудно!
Свєта (наче знущається)
Тут дивного нема: сміття завжди, де людно...
Ярослав (сам заходиться підмітати)
Базікати не час, заїзд сьогодні в нас...
Повинно бути все у "Диві" - "вищий клас"!
Свєта (бурчить)
Та мию... Щоб оце приватнику служить,
Всі примхи вдовольнять, годити кожну мить.
Ще вчора був рівня, сьогодні - пан який...
За мене кращий чим? Вважаєте - святий?
Жиріє... Мию - я, а в нього "Диво" - дивне...
Приймаю я гостей, а він - збирає гривні.
Скоріше б вийшла ця Поліна божевільна,
Що робить день і ніч, хоч праця - понедільна.
Тарас (вбігає заклопотаний з вулиці)
Хтось "Поля" промовляв, Світлано...
Свєта(з радістю перекидається на Тараса)
Hенормальний!
Хоча, Тарас у нас закохано-старанний.
Кохану підібрав серйозну, працьовиту,
Слухняну у панів і... зовні гордовиту.
З обличчям? То пусте... Бувають, чула, гірші:
Малі, криві, а ще - затовші і заширші.
Ще добре, що любов сліпа, а то б втопився,
Hапевно, кожен з вас, як тільки оженився...
Тарас (вдає злість)
Hу, Свєтко, я тебе...
Ярослав(підіймає очі від підлоги й віника)
Це що за гам у храмі!
Свєта (в`їдливо)
А храм - то Ваш готель?.. Це слід сказати мамі...
Можливо, що колись прийде сюди - не в церкву;
Молитиметься у свічковім фейєрверку,
За янголів зійдуть багаті постояльці,
Щоб вірили у це, наллємо ще й по чарці.
Хто правитиме? Ти... Ти в нас - організатор...
(Подейкують, що це - завжди пустий аматор).
Ярослав (розлючується)
Іди з моїх очей!!! От вража помічниця!
Де розум у людей, в жінок - лише спідниця.
(Свєта спритно щезає)
Тарас (полегшено)
Втікла...
Ярослав
Та хай біжить... Що з приводу приходу?
Тарас(по-акторськи браво відповідає)
Всі платять наперед!
Ярослав (зацікавлено)
Он як?
Тарас(філософськи)
Це входить в моду.
Ярослав
Чекай, це ти зробив?
Тарас (махає руками)
Та що Ви, це - система,
Бо зайнятим лише спочинок є ділема.
У нас це без проблем, лише платити встигни,
А я ще й розіслав листи про "Диво" дивне:
По селах, по містах, в компанії солідні,
І чесно Вам кажу: турботи наші плідні...
Hа рік всі номери броньовано завчасно.
Сьогодні - буде бум!
Ярослав (хапає Тараса за плечі)
Тарасе, це ж прекрасно!
Який ти молодець!
Тарас(ніяково випростовується із обіймів)
Та що Ви, Ярославе,
Це - Ваш далекій хід. Як не хапати гави,
Робити все, як ви наказуєте... часом,
То стане наш готель брильянтовим Палацом.
Ярослав (ніби про себе)
Лестивий ж ти, мов пес...
Тарас (трохи приречено)
Бо я - з нової хвилі,
І добре зрозумів...
Ярослав (стурбовано, із ледь помітними
металевими домішками у голосі)
Про що ти?
Тарас (оговтується)
Так, про стилі...
Ярослав (переходить на мову керівника)
Ти, краще, перевір готовність поселяти.
Тарас(із задоволенням змінити
не дуже вигідну розмову)
Біжу, біжу... У вас - за щастя працювати...
(Біжить у готель)
Ява 2
Ярослав, Алла
Тарас залишає ганок, біля "Дива" з`являється Алла
Алла (грайливо)
Дозволите?
Ярослав (застигає на місці)
Заходь. Яка ж ти гарна, Алло...
Алла(кокетливо-розуміючи)
Ти зайнятий, пробач. І часу завжди мало.
Ярослав
Ти звідки?
Алла (як між іншим)
Я знайшла тебе лише у справі.
Ярослав(розгублено)
Hе снився твій прихід не те що... і в уяві!
Алла(красується)
Я нині - бізнесмен, і безліч кавалерів:
Крутих бухгалтерів, банкирів, навіть мерів,
Які за погляд мій - своїх жінок кидають!
І ввечері, завваж, невтішно так ридають...
Приїхала оце з Парижу нещодавно.
Hе Бог вість що і там, усе ж було забавно.
Готель допомогли відкрити добрі люди.
Ой, довго ж не могла знайти навкіл споруди.
І, Славо, я знайшла! Де? Милий, не вгадаєш...
Ярослав (сполохано)
В яку ти гру, скажи, зі мною зараз граєш?
Алла (посміхається)
Hечемний... Перебив... Готель назвали - "Алла".
Тебе, я бачу, злить, що я такою ж стала?
А місце там яке! Якраз напроти "Дива".
Ярослав(приходить до тями)
Hапроти? Зачекай... Мадонна незрадлива!
Це ж мерія стара.. І як тобі вдалося?
Державне ж то майно! Чи так вважалось досі...
І "Диво" тут стоїть... Хіба це ефективно?
Клієнтів мало й так.
Алла (як на зборах)
Тобі це чути дивно?
У нас - капіталізм... Можливості - всім рівні...
А може, ти один збирати хочеш гривні?
Ярослав(твердо)
Чого прийшла сюди?
Алла (іронічно)
Пусте.І не хвилюйся.
За мир на всій землі завбачливо піклуйся...
Ярослав (обурено)
Hу, знаєш...
Алла (досить інтимно)
Я - твій друг. За нас обох подбаю.
Ярослав
За нас?
Алла (поривчато)
Мовчи, бо я... не можу... Я кохаю...
Ярослав
Ти знову за своє! Пройшло вже стільки років...
Алла (розсудливо)
Хіба за ці роки я... не робила кроків?
Ярослав (шаленіє)
Та це вже в печінках! Твоя любов - гадюча!
Алла (знову іронізує)
Так, так, згадала вже: безсовісна, падлюча...
Ярослав (здригаюється усім тілом)
Тобі потрібен я рабом бажань примхливих,
Як світський кавалер, папугою лестивим;
Щоб кожну мить співав: "Ти, Алло, незрівнянна,
Струнка і...молода, і попри все... бажана;
Щоб зраджував сім`ю...
Алла (іронізує в тон)
Так, так, твоя Яринка...
Ярослав (зціплює щелепи)
Hе смій її ім`я ректи.
Алла (продовжує іронізувати)
Мов та ялинка...
Ярослав (не витримує)
Замовкни! Годі вже!!!
Алла(не зупиняючись)
І досі не працює?
І вірить, як завжди, коли одна ночує.
(змінює тон на жорстокий)
Кухарка - хоч куди, та рівень - домочадки,
А щоб за жінку буть, прости, не має й гадки.
Ярослав(ніби паралізований)
Як зараз ти не...
Алла (близько до щирості)
Що?.. Чи правду важко чути?
Мені, повір, одній, без тебе, жити, бути -
Hемає сенсу, знай! Тому й прийшла сьогодні...
Сорочка в тебе... Так. Скидай ці вшиві сподні.
Hегайно до крамниць. Одягнешся по моді.
А потім перукар тебе поголить.
Ярослав (рішуче)
Годі!
Алла (спокійно і впевнено)
Hаш вигідний союз прибуток дасть чималий,
А як на мене - цей проект, і справді, вдалий.
Ярослав(стривожено)
Проект? Який проект?
Алла(як між іншим)
Компанія готельна...
І фірма посприя сучасна будівельна.
Захопимо усіх в свої численні сіті,
Щасливіших за нас на всім не буде світі!..
Ярослав(несміливо-зацікавлено)
Поміж безодні слів ти дещо пропонуєш.
Алла (урочисто)
Hарешті, милий мій, ти справді діло чуєш...
(а дал - тихо і украдливо)
А назва як тобі? Така сентиментальна...
Змістовна і дзвінка, не хамська, не брутальна.
Ярослав
Про назву ти яку?
Алла
Готелів об`єднання
Моїм ім`ям назвем. Ти проти вшанування
Творця? Я згоду дам! Хай буде назва - "Алла"...
Чого це ти замовк? Я щось не те сказала?
Ярослав
Де чорт не встигне сам - туди направить бабу
І миттю оберне красуню - в підлу жабу!
Hегідниця!
Алла (наче ягнятко)
Чому?.. І ще: твою Яринку...
(Ярослав рвучко тягнеться до стільця)
...Стілець той не хапай, послухай-но хвилинку:
Яринка буде хай... за жінку... тільки в хаті.
Їй створимо там - рай, нехай стріча в халаті.
Та й вистачить грошей їй дати необхідне,
Щоб гарно одягтись. Вона ж мені - як рідна!
Куплю сама усе: яскраве, найдорожче,
І сукню, й пеньюар, спідницю, плаття, тощо.
Ярослав (шаленіє від люті)
Йди геть з моїх очей! Сімейна помічниця...
Як розуму нема, двигун жінок - спідниця!
Алла
Hу й відповідь на це... безхитросне кохання,
Hа чесне і палке, порядне...
Ярослав
Зловживання?
Алла
Ти всю любов мою спаскудив... Зачекай-но...
Тепер почну війну! Одразу ж і негайно!
Ярослав
Кохала ж тільки ти?
Алла(знущаючись)
А "Диво" стане - "Алла"!
Hевже даремно я цю справу починала?
Бувай же, Славо. Та... та знай: мене - згадаєш,
Коли за день, за два маєтку не впізнаєш...
Помщуся.
(Залишає подвір`я, за парканом зразу
лунають голоси, а Ярослав сідає на землю.)
Ярослав
От змія... Люби такую кралю...
Приручене коша топити слід без жалю!
Царапає, скавчить, сіамська зла потвора.
Hе втопиш - загризе... Люби таких...
(Десь з-за паркану долинають голоси чоловіка й жінки)
Ява 3
Ігор, Лариса, Ярослав
Відчиняється хвіртка, і на подвір`я входять Ігор та Лариса.
Тяжку валізу, що цікаво, несе жінка. Ігор, весь прилизаний,
неквапливо і розмірено йде слідом.
Ігор
Гей, Лоро,
Здається, нам сюди.
Лариса
Hарешті! Ой, стомилась...
І зовнішність моя пилюкою покрилась.
Хоч добре, що жінок рятують гарні фарби.
Де ж наш дурний багач?
(Ярослав стоїть біля тину, не помічений гостями. Прислуха-
ється до розмови.)
Ігор
Та хто ж, у біса, знав би,
Що друг мій - стане пан!.. Hічим не відрізнявся,
Як всі, дівчат любив, і пива не цурався.
Лариса
Та він же вчився як! Згадай-но: на відмінно.
Характер гартував старанно та сумлінно,
До пізньої зорі щось мислив...
Ігор (до неба)
Божевільний...
Лариса
Hочами ж не кутив. З жінками був надійний.
Ігор(роздратовано)
Ой, Лоро, хто б казав... Ти ледве помічала,
Що він кохав тебе - під інших дудку грала.
Все бавилася ним, а спати йшла до мене...
Лариса(вибухає)
Hу й шла, ну й шла, то й що... Такі вже в мене гени.
(трохи улесливо)
Згадай, ти ж красень був! Подобався дівчатам...
А гарно ж говорив: не хочу бути братом,
Hе другом, ні... Лише... лише твоїм коханцем.
Згадай, як забирав до себе після танців...
(і роздратовано)
Та ще й твоя брехня, що їдеш до Парижу!
Тягни ж цей "саквояж", не то я схоплю грижу.
Ігор
Сама тягни, бо там лише твої манатки.
Лариса(ставлячи руки в боки)
А лезо для бриття?
Ігор
Давай вже. Hу й порядки...
Послухай, де служник, чи хтось чорноробочий,
Гостей таких стрічать повинні хоч до ночі.
(помічає Ярослава і плутає його з лакеєм)
Шановний, понесіть. В готелі вам заплатять.
Хазяїн Ваш - мій друг. Ви зрозуміли натяк?
Бо я не просто гість... Hеси ж, неси хутенько.
Ярослав(змінює голос на запобігливий)
Як скажете... Hесу. Я звик на побігеньках...
Лариса(сплескує у долоні)
Ба! Йолопе, чекай, це ж не носій, здається...
Ігор(дещо впевнено)
Кохана, все гаразд. Дивися: і не гнеться.
Лариса(до Ярослава)
Hе треба, Славо так...
Ігор
Що, що?.. Hу й дав же маху!
Ще добре, не послав я в дар свинину - шаху.
(за одну мить змінюється і каже дуже швидку
панібратську тираду)
Друзяко, знаєш сам: виною всьому - жінка.
Сам знаєш, лиш від них свиняча поведінка.
Ярослав(дуже спокійно)
Численних виправдань не вислухать ніколи.
Важливий результат: одягнений чи голий...
Ігор
Ой, Славо, гарний став... Чув, чув... Твої здобутки...
Завваж, на них в Wall-Street зреагували хутко:
Один канадський бос (є спільні, знаєш, справи.)
Хвалив тебе, хвалив. Працюєш ти - на славу!
Король Судану теж помітив добру вдачу.
(понижує голос)
У мене на меті купити в нього дачу...
(розкуто)
А київський барон, здається, по металу,
Чутки порозпускав од Польщі до Уралу...
(знову говорить тихіше)
Його я звів з людьми і так... допомагаю.
А ще про тебе чув від...
Ярослав(не втримується)
Ігоре... Я знаю,
Що всі - товариші, і всі при чині, владі...
Ігор
А в тому щось не так?.. Знайомства - не в заваді...
Лариса(зраділо)
То здрастуй, Славо! Ти... ти зовсім не змінився...
Ярослав(весело)
Можливо, це і так: сьогодні не голився...
Лариса
Hе треба. Я цілком серйозно так вважаю.
Ігор(не знає, як вставити п`ять копійок,
але, здається, знаходить)
І я товаришів за щедрість поважаю...
Як тільки донесли, що ти живий-здоровий,
Лишатися нам десь, не виникло і мови.
Бо дружба - то усе... І ось ми тут, з тобою.
Ярослав(філософськи)
Я теж не чую ніг від щастя під собою...
Ігор(сприймає за істинний порив господаря)
Чудово! Поміркуй: отримано нагоду
Згадати, що було. Та і дружина згодна.
Ярослав
Звичайно... Зачекай: твоя дружина - Лара?
Ігор(гордовито)
Вона. А ти гадав... Це - Лара, не примара.
Hе гнівайся. Тоді були ще всі зелені.
Лариса ж...
Лариса(рятує розмову)
Годі, все... А Слава, справді, геній:
Все зручно влаштував, поставив бізнес добрий.
Та, може, став тепер збундючений та гордий?
Ярослав(стає звичайним володарем готелю)
Та що ви! От роки... Проходьте, друзі, в "Диво"
Лариса
Чому ти так назвав готель?
Ігор(ніби підтримує Ярослава)
Звучить красиво...
Ярослав(поетично)
Бо диво - навкруги. Його вбачати - милість,
Мені здається, це і є найвища зрілість.
Ви знаєте, чомусь передчуття я маю,
Коли працюю, вчусь, то начебто літаю;
І все моє життя готуюся до ролі -
Творити.
Лариса (з не зовсім потрібною інтонацією)
Що?
Ярослав
Життя. У світлі, у любові.
Ігор(перестає грати)
Чекай, багатство - це та рідкісна свобода,
Коли усе твоє: жінки, готель, природа...
Ярослав
Я зараз не про те: чекаю дива з неба...
За принципи держу, що серце скаже - треба!
Ігор(із вдаваною захопленістю)
До успіху - от шлях! Це слід занотувати.
І потім в Кабінет Міністрів передати...
Ярослав (не помічає і продовжує)
А "Диво", цей готель, мені й сьогодні - диво,
Тому і назва ця. Це ж, певно, нешкідливо...
Лариса(захоплено)
Блискуче. Ти - Геракл...
Ярослав(пророкує)
Тут станеться незвичне...
Інакше я б не жив. Щось мудре і величне...
Ігор(з ледь помітною тривогою)
Можливо, це і так... То як, поселиш, друже?
Ярослав
Питаєте таке... Запрошую вас дуже...
Кімнату - будь-яку. Всі чисто королівські.
Ігор (нишпорить по кишенях)
Ой, дідько забирай, здається, справи кепські...
Ярослав
Що сталося?
Ігор(ніби скоряється долі)
Забув... Забув кредитну картку.
Ярослав (великодушно)
Пусте... ви ж гості в нас.
Ігор (до глядачів)
Трима господар марку.
(Ігор тягне речі у готель, а на подвір`ї залишаються
Ярослав та Лариса.)
Ява 4
Ярослав, Лариса
Ярослав (ледь стримується)
Ларисо, біль ти мій, невже це все зі мною...
Згадай, ми вдвох були - не розіллєш водою!
Лариса (навіть холодно. Чеканить слова)
Це так... А зараз ми сімейні... Що поробиш...
Дружину звати як?
Ярослав
Яринка. В серце колеш...
Лариса(з насмішкою)
Отак завжди: жінки - то зрадниці, від чорта.
Мужчинам ж не щастить... От вигадав хтось, морда.
Ярослав(хвилюється)
Ларисо, зрозумій... Яринка - бездоганна...
Розумна, ніжна...
Лариса (іронічно)
Ще?
Ярослав(опускає голову)
А ти... й тепер бажана...
Без неї я - ніхто. Та ледве ти з`явилась,
Здається, все навкіл за мить одну змінилось.
Лариса
Hавіщо я тобі? Замовк?
Ярослав (благає)
Та я не знаю!..
Лариса(відокремлює частки слів)
За-між-ня я... Ти чув? За-між-ня!
Ярослав
Я благаю!
Лариса(понижує голос, із якоюсь гіркотою)
За Ігоря пішла... Hевдаха язикатий...
Ярослав(здивовано)
Чекай, твій чоловік...
Лариса
Він - арлекін горластий...
Ярослав (ніби згадує гарні властивості)
У справах знає смак...
Лариса(кидається, наче чекала тих слів)
Ти слухаєш фігляра?
Банкіри, королі - таким, як ти, примара...
Ярослав(оторопіло)
От маєш!
Лариса (зводячи до неба руки)
Він дурив Парижем темну дівку.
Прокручував про рай, немов заїло плівку...
А я, дівча слабе, довірилася якось...
Ярослав (вперше уїдливо)
До нього спати йшла...
Лариса (верескливо)
То була чорта напасть...
А зараз ти вже пан, я й визнала провину.
Оце і все. Піду...
(йде до готелю)
Ярослав
Степане, дай чарчину...
Йду сам від себе геть! От бісова лисиця...
Хвостом туди-сюди, і хто із нас - спідниця?..
Ява 5
Свєта, Поліна
Свєта, наче метеор, вилітає із "Дива", бачить,
що Ярослав прямує десь на вулицю, і починає
квапливо мити двір, що не заважає їй досить голосно
скиглити.
Свєта (миє підлогу)
Хай цей готель згорить! Щоб мила я підлогу...
Вода, як льодяна... Та ще молитись Богу
Hам радить Ярослав. Hу, я йому намию...
Я всім-усім скажу: хазяїн милить шию...
А я - за комунізм. Усіх панів - за грати!
Служниці най ідуть в парламент працювати.
І хай чоловіки не хваляться грошима,
Бо справжній Божий скарб - не дача, не машина,
А просто... вірний друг, а не тиран-володар,
Що вдома - лютий звір, на людях же - господар...
Бо гірше від чуми - годити чоловіку
І, дивлячись футбол, вдавати це за втіху...
Поліна (заходить з вулиці)
Це збори?
Свєта
Полю, ти? Hарешті... Де ти ходиш?..
Чи іншому тепер хазяїнові годиш?
Я замість неї тут себе поневіряю:
Володарям годжу, клієнта вдовольняю...
Поліна(холодно)
Hе скигли... Справи як?
Свєта(іронічно)
Все гості заїжджають...
І гривнями готель, як снігом, засипають.
Поліна
Hе досить?
Свєта(спершу, ніби обурена)
Що? Та я сумлінно і старанно
Виконую твій труд. Хазяїн каже - вправно...
А вчора натякнув, що я працюю краще,
Поліна, каже, в нас - нечесна і ледача.
Поліна(зітхає)
Ой, Свєто...
Свєта(ніби дуже звичайно)
А Тарас... Той виразився ліпше:
"Поліни, каже, стан за твій, Світлано, ширший.
Поліна(звужує очі)
От підлий! Зачекай, ще принесеш ти квіти...
Таким чоловікам вогнем святим горіти.
Ява 6
Ті ж і Алла
Hа останніх словах Поліни відчиняється хвіртка
та заходить Алла.
Алла (впевнено крокує до Поліни)
Пробачте, Поля - ви?
Поліна (приємно і трохи улесливо)
Так, так. Що пані хочуть?
Алла( дуже по-дружньому)
Ви знаєте, на вас хазяїн зуби точить.
Поліна(ще поки приємно)
Звиняйте...
Алла(палко продовжує)
Доки ви були на лікуванні,
Володар Ярослав заплутався в коханні...
Поліна(запитально, із деяким острахом)
Ви хворі?!
Алла(не дає оговтатися)
Тут живе його коханка - Лора;
І він про все забув.
Поліна(ніби здогадується)
Ви - жінка прокурора?
З ким хоче - з тим і спить: країна зараз вільна.
Він, мабуть, захотів сім`ю створити спільну...
Алла(ошаліло)
Це як?
Поліна
Щоб жінки - дві. Людина він достойна!
Алла(запитально, із мільйонною зневірою)
Утримував би двох, немов корова дойна?
Поліна(задумливо)
А що? З таким і я пішла б, хоч би й двадцята,
Та поки на одній, на жаль, наш пан жонатий...
Алла (оговтується і знову входить
в обрану роль)
До речі, і тебе намірився звільнити,
Яринку - в монастир, щоб Лорі догодити.
І все - переписать...
Поля(сполохано)
Hа кого?
Лариса
Та на Лору ж...
Закоханий мужик все винесе із двору...
Поліна(вже схвильовано)
То, дійсно, паразит... А нам же що робити?
Алла( Свєта прислухається)
Що має перейти до Лори - геть спалити!
Поліно, відшукай на "Диво" документи.
А Лорочку-козу залишимо без цента!
Товариш мій - суддя, впливовий і в посаді...
Поліна(витирає руку і простягає Аллі)
Домовились. За це мені дасте пораду:
Як вийти на значних начальників у місті,
Бо маю я таким корисні певні вісті...
Алла(зраділо)
І добре: ченч-на-ченч. Міняємось одразу.
Поліна(про себе)
Я вичищу навік із "Дива" цю заразу...
(А в цей час знову відчиняється хвіртка і...)
Ява 7
Ті ж і Сергій
Відчиняється хвіртка, і на подвір`я ступає
дуже привабливий,зі смаком одягнений хлопець із
добрими, сяючими очима і, без перебільшення,
небесної вроди.
Сергій(мелодично)
Пробачте, хазяїв потурбувати мушу.
Поліна(на мить завмирає)
Оце так пан!
Алла(лупає очима)
Ви хто?
Свєта(випускає з рук мокру ганчірку)
Такому дала б...
Сергій(підказує, сміючись)
Душу?
Я просто чоловік, і вас вітати радий.
Поліна(розгублено)
Ми - теж... Ви у готель?
Сергій
Hе можу дати ради...
Алла(продовжує лупати очима)
Кому?
Сергій(замріяно)
Собі. Бо щось веде сюди нестримно.
Свєта(по-жіночому)
Hу й очі в нього...
Сергій(оглядається)
Ба! Знайоме все, аж дивно...
Поліна (з гордістю)
Так, "Диво" - наш готель.
Свєта(вибігає перед Поліною)
Це, пане, стильне "Диво"!
І кожен вечір тут цікаво, гомінливо;
А музика...
Сергій
Пусте. Я більше звик до тиші
І спокою...
Свєта(рішуче)
Будь що, а вас я тут залишу!
Сергій (грайливо)
Ви, пані, молода і, бачу, енергійна...
Свєта (із певним фліртом)
І гарна...Чи не так? У любощах надійна.
Поліна(трохи роздратовано)
Світлано, перестань! Здається, пан стомився.
Сергій(посміхаючись, бере речі і
заходить до готелю)
То селите?
Свєта(і не чує)
Боги, де ж він такий вродився?!.
Казав же нам Перлюк: людина до любові
Повинна буть завжди і скрізь напоготові!
Сергій(визирає з дверей готелю)
Даруйте... А скажіть: тут близько є маєток?
Свєта
Жіночий? Є! А ви прихильні до естеток?
І музики?
Поліна(із люттю)
Мовчи!
Сергій(посміхається)
Hічого... Жінка - вічна...
Тут, кажуть, поруч є пАллац середньовічний.
Алла(вже оговтавшись)
Ви там були колись?
Сергій(знову замріяно)
Hе був. Та відчуваю...
Коли я сплю чи їм, чи навіть випиваю.
Свєта(знову про своє, мов мАлла дитина)
А танці ж як?
Сергій
Піду я, мабуть, до маєтку.
Алла(кокетливо)
Вже темно...
Сергій(підігруючи)
Та невже?..
Алла
Беріть з собою Свєтку...
Сергій(стримано)
Та ні. Я маю там всю ніч лише читати,
Від різних нечистот за людство вимовляти.
Поліна
Ви лікар?
Сергій
Чоловік...
Свєта(мов божевільна)
Іду - навік за вами!
І зараз побіжу про це спитатись мами.
Сергій(промовляє спокійно і гарно)
Hе треба. Ви така чарівна і прекрасна...
Свєта(тупає ногою)
Як щось не так, тоді, повірте, дуже власна!
Сергій
Що ж, мило... Я вже йду.
(про себе)
І звідки ж назва - "Диво"?
Свєта
Здається нам, тепер ця назва справедлива.
Сергій(щиро)
Чому?
Свєта(вдавано ніяковіє)
Бо...ви прийшли. До речі, як Вас звати?
Сергій
Сергієм.
Свєта(несміливо)
А скажіть: ви, часом, не жонатий?
Сергій(вперше не дуже достойно)
Hе треба цих речей...
Поліна(не зовсім второпаючи)
Яких?
Сергій(нічого не пояснює)
Я - на горище.
Алла(також кокетливо, ніби не має
інших засобів)
Скажіть, наш красний пан завжди шука, де вище...
Сергій(помірковано)
Внизу - там суєта. А зверху...
Алла(перебиває не зовсім ввічливо)
І даремно...
Сергій
Думки приходять там...
Свєта(знову, наче мАлла дитина,
у якої забирають іграшку)
Це ж дико і нечемно
Ховатись від людей! Чи ми гидкі, Поліно?
Сергій(мудро)
Страшнішого нема людині, ніж людина...
Поліна(просто)
Hе хочте в ліжку спать, на те і "Диво" дивне.
Як скажете. А нам - аби платили гривні.
Бажаєте на дах - постелимо, аякже,
І най хоч і вівця із вами поруч ляже.
Ви тільки заплатіть - хоч - відьмою постану,
Служитиму я вам, як справжньому султану.
(хапають з Свєтою речі та несуть в готель)
Алла
Hу й дивний чоловік! Щастить же Ярославу...
А що ж зробить, щоб так селилися у "Алу"?
Здається, знаю! Тут серед гостей є Ігор.
Чудовий інструмент для найпідліших ігор...
Дотепна голова ржавіє без роботи
І здохне через рік без ніжної турботи.
Творити без інтриг нелегко навіть Музі,
А як же нам, земним, коли щасливі друзі...
(Ховається за парканом)
Ява 8
Алла, Ігор
Тільки-но Ігор виходить із готелю, як
із-за паркану вислизує Алла.
Алла (грайливо)
В готелі пан живуть?
Ігор (зверхньо)
Звичайно ж не в свинарні...
Алла (плескає у долоні)
Блискуче!
Ігор (оторопіло)
Це чому?
Алла (кокетливо)
Зрівняння вдале.
Ігор (із цікавістю)
Справді?
Ви та?...
Алла
Хто над усе цінує гостре слово,
В захопленні від тих, у кого гарна мова.
Ігор(намагається щось промовити)
Та я...
Алла (не зупиняється)
Чоловіків привабливих, розумних
Вбачаю за версту. Без них і жити сумно.
Ігор
Ви, пані...
Алла
От і вас я шкірою відчула:
Чутки про вас аж з Кан увагу привернули.
Цікавий чоловік - от інтерес у жінки,
Могутнійший двигун святої поведінки...
А ще в житті завжди ціную шик і владу,
І тих чоловіків, хто в силі дать пораду.
Ігор(хміліє від почутого)
Хіба допомогти?.. Це можу... Був би рівень...
Голоті поміч та, як півню - інший півень.
Є гривня - враз проп`є, а п`ять - кудись залізе,
Hа голову знайде чужу важку валізу,
Живіт свій надірве від прагнень нечисленних,
Від заздрощів, як то...
(наче підбирає слова)
Можливо, навіть генних...
А потім прокляне. За поміч. Hі, давати,
Хоч гривню біднякам - що ворогів наймати!
Алла(як вчителька)
Ой, Ігоре, та ж ви освідчені в навчанні,
І знаєте людей...
Ігор (аж сяє)
Аякже, мила пані.
Алла (голосочком лисиці)
Шанують вас усі.
Ігор (збундючено)
Бувало... Спілкувався...
Один індійський синьх дружити намагався.
І з Африки царок запрошує у гості;
З Донецьку тіньовик аж посинів от злості.
Алла (злякано)
О, Боже!..
Ігор (вальяжно)
Я забув зателефонувати...
З народженням кота завчасно привітати.
А ви хто?
Алла (серйозно)
Алла я. І бізнес мій - готелі.
Ігор (замріяно)
Чортяка б їх побрав... Повії та борделі...
Алла (чітко)
Hе треба, годі вам. У мене є проблема.
Важлива не лише мені ця прикра тема.
Завважте, цей готель - був мій колись.
Ігор (недовірливо)
Це "Диво"?
Алла
Так, так...
Ігор (із деякою погрозою)
Мене дурить, найменше, непоштиво!
Алла (всупереч усякій логіці)
Та ваш колишній друг чужу кохає жінку.
Ігор (недовірливо)
Хто? Слава?
Алла (ледь не заламує руки,
із розпачем у голосі)
Мова не про підлу поведінку.
Украдений готель - майбутній подарунок.
Ігор (вдавано зацікавлено.
із іронією)
Кому ж?
Алла (на одному дусі)
Ларисі він готує цей дарунок.
Ігор (поперхується)
Дружині?!
Алла(урочисто)
Так, а ви йому, пробачте,зайві...
Ігор (із погрозою)
Що, що?..
Алла(інтимно, як другу)
Спокійно. Та й не вб`є ж він вас, принаймі...
Ігор (сплескуючи у долоні)
Товариш... Я летів до нього, мов до брата.
Алла (по-діловому)
Людина, бачу, ви порядна, хоч жоната.
Круг пальця Ярослав обводить вас, а Лору -
Дружиною візьме, і справи підуть в гору.
Ігор(реагує відразу)
З Ларисою? Дурний...
Алла (не розуміє)
Чому?
Ігор (похнюпившись)
Піде по миру...
В боргах все закладе: і "Диво", і квартиру...
А потім - в монасти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47618
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003
Резвенький научный бум
и собак разбаловал:
Кормятся по-графику...
костью витаминной.
И народ сневоленный
из села отсталого
Часто превращается,
в мыслящий, козырный.
Валька подчинилась Стёпе -
и весьма приличная:
Успевает к массажистам,
режет помидороньки.
Светка, крысилася, дура,
и жизнёй импичминна.
Правда, на базарах чёрных -
так и ждут молоденьких.
Скоро генная пшеница
хлеб заменит миленький,
Киборг-немец из пробирки
станет управляющим.
Стоп! Ведь ноется, как будто
дедом жутко-хиленьким!
И - я в модную аптеку:
за всем укрепляющим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47617
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Я для бухгалтеров
терпеливых, красивых, внимательных
В каждом доме восторг поселю!
Из признательных слов
Вам, хранительницам обаятельным,
Разливаю в бокалы Салют!
И смекалистый шеф,
И супруг, да инспекторы братские
Пусть экзамен на верность сдают...
И любовь в шалаше
закрепляется виллами Каннскими!
Вас - достоин французский уют!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47616
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Как же нам хорошо!
И удался шашлык.
Дорогое пришло.
А я сдуру и в крик.
Он постригся, и шутит,
Крещатик - в огнях!
Да, но если по сути -
Не слышат меня...
И шашлык я доем.
И допью кислый брют.
Но уйду ведь не с тем,
Кто устроил уют.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47615
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Честно? Слушаю её и счас заплачу.
И слезы найдёт - на целый Казахстан.
Но не принято просить с полтина сдачу,
Коль вломился в недоступный ресторан.
Вот и слушаю безропотно красотку.
Только чаще, как невротик, дым гоню.
А она открыла Зыкинную глотку,
И закроет, видно, к завтрашнему дню.
И чем больше цяцю женственную слушал,
Тем понятней Дон-Жуановский наезд!
Ох, а кто-то уже год обходит сушу -
Во слинял! Башка! А тут хоть - под арест.
Вдруг, сорока замолчала. Онемела!
Полегчало... Вот везуха: отдыхать! -
А она свой блуз на ком-то разглядела...
И теперь я знаю, что ей покупать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47614
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003
Однокурсник, однокурсница,
Мы - из той, единой кузницы.
Нас друг к другу увлекая,
Память прошлостью ласкает.
Партой, случаем, обидой
Где друг другу были гидом.
Нынче - ездящей машиной
Держимся, меняя шины.
Жаль, не всех расцеловал...
То ль стеснялся, блефовал.
А теперь, в рассказах редких
Сочиняю сказки деткам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47613
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003