Olchik

Сторінки (1/24):  « 1»

Першій вчительці

Прощавай,  учителько,
наша  люба  мамо.
У  святковий  день  цей
прощаємось  з  Вами.
             Прощавай,  дитинство,
             прощавайте,  мамо,
             кожен  день  стрічались
             о  дев'ятій,  зранку.
Вчили  нас  любити,
вчили  шанувати
рідну  нашу  неньку,
Україну  -  Матір.
             Вчили  першу  букву,
             вчили  перше  слово.
             Вчили  нас  в  молитві
             прославляти  Бога.
А  сьогодні,  мамо,
прощаємось  з  Вами.
Сумно  нам  назавжди  
розлучатись  з  Вами.
             Хоч  пройшло  дитинство,
             юність  наступила,
             Ви  для  нас  залишитесь
             найдорожча  й  мила.
І  ніколи  в  світі
ми  Вас  не  забудем.
Будем  поважати,  
шанувати  будем.

присвячено  першій  вчительці  -  Ефінович  Г.В.

03.05.1996р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148611
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.10.2009


Усе минає...

Життя  іде.  Життя  біжить.
Його  нічим  не  зупинити.
День  мов  година  пролетить,
а  ми  не  в  силах  щось  змінити.

Усе  минає:  смуток,  біль,
розлука,  горе  і  нещастя.
Минає  радість,  сльози,  сміх,
багатство,  дружба  й  щастя.

Усе  минає...  Лиш  любов,
вона  лишається  такою,  
що  любиш  сильно  знов  і  знов  -  
палкою,  вічною,  святою.

05.07.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136353
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2009


Скажи, чому?

Скажи,  чому  я  так  страждаю?
Чому  ночами  я  не  сплю?
Чому  я  інших  не  кохаю,
а  лиш  тобою  я  живу?

Може  не  так  я  полюбила
ті  очі  сині,  брови,  уста?
Я  ж  полюбила,  як  уміла,
я  ж  полюбила,  як  могла.

Від  щастя,  радості  літала,
неначе  птах  в  височині.
Найкраще,  що  змогла  -  дістала  б
й  усе  б  віддала  я  тобі.

Я  ніжність  всю  тобі  віддала
і  почуття  всі  неземні.
Але  тобі  чомусь  це  мало
і  не  потрібна  я  тобі.

Не  буду  бігати  я  за  тобою
й  просити  я  не  буду  теж.
Мов  з  лялькою,  ти  граєшся  зі  мною,
та  сам  до  ніг  моїх  впадеш.

Я  більш  нікого  так  любити
в  житті  не  буду,  як  тебе.
Себе  не  буду  я  дурити,
кохання  в  серці  не  помре.

Може  Амури  зможуть  щось  зробити,
щоби  зустрілися  ще  ми.
Можливо  в  нас  ще  буде  своє  літо,
може  ще  будем  разом  ми...

21.09.2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135938
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2009


Хто поверне літо?

Уже  літо  холодніше  стало,
наступає  осінь  золота.
Але  нам  хотілося  б  вернути
тепле,  миле  літечко  назад.

Повернути  дні  оті  щасливі,
що  пробігли,  наче  хвиля  по  воді.
Повернути  ті  години  милі,
що  великий  слід  лишили  у  душі.

Але  хто  поверне,  хто  поверне  літо???
Це  нікому  не  під  силу,  знаємо  усі.
Й  нам  лишається  чекати  знову  літа,
і  чекати  теплих,  милих  днів...

23.08.1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134756
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2009


Любій подрузі

У  цей  святковий  і  щасливий  день,
де  сяють  роси  й  пахнуть  ніжно  трави,  
а  в  вишині  ввесь  журавлиний  ключ
виспівує  свої  октави.
До  тебе  я  свої  вітання  шлю,
тобі  складаю  пісню  журавлину.
Щоби  у  цей  веселий  день
твоє  серденько  билось  без  зупину.
Тож  будь  щаслива  і  весела  все!
Усюди  будь  ти  доброю  й  простою!
Щоб  завжди  поважали  всі  тебе!
І  тішились  твоєю  красотою!

З  ДНЕМ  НАРОДЖЕННЯ!!!

15.07.1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134754
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2009


Одна історія...

Була  весна.  В  однім  саду
самотня  дівчина  гуляла.
Завжди  дивилась  в  далину,
своє  кохання  виглядала.

Багато  днів  отак  пройшло,
а  вона  мріяла,  чекала.
Кохання  так  і  не  прийшло,
надія  в  серці  помирала.

Минали  дні.  Пройшла  весна.
Вже  тепле  літо  прилетіло.
А  дівчина  була  одна,
кохання  душу  не  зігріло.

Стомилася  чекать  вона,  
надію  в  серці  погасила.
Ходила  по  саду  сумна,
життю  радіть  не  було  сили.

Та  восени  воно  прийшло  -  
кохання  чисте  і  жадане.
У  серце  щастя  принесло,
усе  змінив  її  коханий.

І  як  би  далі  там  не  склалось,
одна  є  істина  проста:
"Якщо  в  житті  ти  не  кохала  -  
життя  ти  марно  прожила."

14.02.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134708
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2009


"СОН"

Колись  маленькою  мені  
приснився  сон:
"Стоїть  принцеса  в  золотім  вбранні,
така  весела  й  синьоока.
Заграла  музика  дзвінка,
завмерли  всі  в  німім  чеканні
що  принц  ще  юний,  молодий
признається  в  своїм  коханні."
Та  ось  зникає  дивний  сон
й  принцеса  мила  десь  зникає.
І  тільки  туфельку  свою
усім  на  пам'ять  залишає.
Скажіть,  як  звати  цю  красу,
А  може  хтось  з  вас  її  знає?
-Дивись  у  неї  боса  ніжка!
-Їй  дивне  ім'я  -  Попелюшка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134700
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.06.2009


Сніжинки

Ми  сніжинки  маленькі
такі  гарні,  чепурненькі.
Ми  веселі  все  і  всюди,
нами  радуються  люди.

Із  чистого  неба,
із  хмар  ніжно  -  синіх
до  вас  ми  злетіли  
на  білій  пелені.

Щоб  вас  звеселити,
щоб  вам  щастя  дати,
щоб  сміх  і  веселість
ввійшли  в  ваші  хати.

Бажання  приносим  
від  всіх  янголят:
-Щасливої  долі  вам  
й  радісних  свят!!!

19.01.1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134696
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.06.2009


УКРАЇНА

Небо  блакитне,
ліси  і  луги,
землі  родючі,
квітучі  сади,
яснеє  сонце,
лани  і  поля,
золоте  колосся,
річки  і  моря,
пісня  солов'на,
верба  і  калина  -  
це  все  УКРАЇНА,
найкраща,  єдина!!!

20.06.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134661
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.06.2009


ЗИМА

До  нас  на  коні
завітала  зима.
Укрила  дерева,
хати  замела.

Застелила  зима
поля  і  сади.
Забрала  в  людей
сумнії  думки.

Сонце  на  небі  
стало  похмурим.
Лиш  виглядає  
променем  тугим.

Птахи  відлетіли  
у  теплі  краї,
покинувши  все,
навіть  гнізда  свої.

Прийшли  до  нас  
свята  й  розваги.
Старші  радіють  
із  дітлахами.

Дуже  люблю  я
красну  зиму:
сніг  і  мороз,
іній,  імлу.

20.01.1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134591
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.06.2009


Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ...

Я  люблю  тебе,  друже  мій  милий.
Я  люблю  дуже  за  те,
що  в  очах  твоїх  море  синіє
і  до  тебе  все  манить  мене.

Що  в  очах  твоїх  стільки  кохання,
скільки  в  морі  на  дні  є  піску.
Що  без  тебе  немає  світання,
що  з  собою  приносиш  весну.

Що  мене  ти  завжди  огортаєш,
тим  теплом,  що  в  душі  твоїй  є.
Що  мене  ти  примхливу  кохаєш,
тим  коханням,  що  Бог  нам  дає.

Я  люблю  тебе  дуже  за  те,
що  не  можу  без  тебе  я  жити.
Я  люблю  тебе  дуже  за  те,
що  не  можу  тебе  не  любити.

Я  люблю  тебе  дуже  за  все:
за  чоло  молоде  і  красиве.
Не  люблю  лиш  тебе  я  за  те,  -
що  без  тебе  не  буду  щаслива!

18.08.2004р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133678
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2009


* * *

Все  б  на  світі  тобі  прихилила,
Але  цьго,  нажаль,  не  зроблю.
Сам  же  знаєш,  не  в  моїх  це  силах.
Я  натомість  себе  віддаю.

14.08.2004р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133675
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2009


ХЛІБ

"Не  кидайсь  хлібом,  він  святий"-
говорить  мудрість  нам  народна.
А  чи  задумався  ти  хоч  колись
яка  до  столу  твого  є  його  дорога.

Як  тяжко  працювати  довелось
батькам,  щоб  ти  не  був  голодним.
Щоб  кожен  ранок,  кожен  день
для  тебе  був  завжди  погожим.

Щоб  хліб  завжди  був  на  столі,
не  одні  руки  тут  трудились.
І  тракторист,  й  сіяч,  і  комбайнер  -
всі  досить  добре  натомились.

Нелегким  був  шлях  хліба  до  осель,
тому  святим  його  вважай.
Ніколи  ти  ніде  й  нізким
про  ці  слова  не  забувай!

Де  б  доля  не  закинула  тебе
не  оскверни  лиш  працю  цих  людей.
Земля  ж  для  нас  є  друга  мати,
А  плід  землі  -  це  Хліб  Святий!!!

14.03.2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133651
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2009


ДЖЕРЕЛЬЦЕ

В  моїм  селі  стоїть  капличка
така  безжурна  і  проста.
А  біля  стін  тої  святині
тече  цілющая  вода.

У  храмі  цім  стоїть  Пречиста
прекрасна,  наче  вранішня  зоря.
І  омофор  тримає  ніжно,
неначе  нас  всіх  обійма.

Прекрасна  наша,  Божа  Мати,
Ти,  від  біди  нас  хорони.
А  ми  до  Тебе  й  Твого  Сина
будем  складати  молитви.

Прости  нам,  Матінко  Пречиста,
що  чимось  завинили  ми.
І  дай  напитись  з  Твого  Серця
тої  цілющої  води.

Тече  вода  з  її  серденька
така  прозора,  як  сльоза.
А  тим,  хто  горнеться  до  Бога
вода  й  Пречиста  помога.

Проходить  час,  роки  минають...
Вода  цілюща  все  ж  тече.
А  люди  йдуть,  бо  кожен  знає
що  це  -  ЦІЛЮЩЕ  ДЖЕРЕЛЬЦЕ.

01.05.2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2009


МАМО, МАТУСЮ РІДНЕНЬКА!

Мамо,  матусю  рідненька!
Чому  в  тебе  в  зморшках  чоло,
і  очі  твої  зажурились,
чого  ти  сумна,  ну  чого?

Не  треба  журитися,  мамо!
Рідненька  моя,  дорога.
Ніколи  й  ніде  не  забуде
ласки  твоєї  дочка.

Як  тобі  сказати,  рідна  моя,
про  любов  і  вдячність  і  тепло?
Сама  знаю  скільки  в  тебе  щастя,
А  скільки  тривоги  і  горя  було.

Не  журися,  що  сонце  не  світить  так  ясно,
що  зажури  сніги  на  узпліччя  впадуть.
Подарую  тобі  кучерявого  рясту,
що  на  весну  чека  у  моєму  саду.

Подарую  світання  й  усмішку  ласкаву,
подарую  веселку  і  спів  солов'я.
Лиш,  щоб  завжди  і  всюди  зі  мною
ти,  ріднесенька,  поруч  була.

Щоб  ввесь  час  вертаючись  з  дороги
зустрічала  ти  мене  біля  воріт.
І  минуть  і  горе,  і  тривоги,
ти  забудь  про  них,  матусю,  ти  забудь.

І  припаду  я  вустами  ніжно
до  рук  натруджених  твоїх.
На  коліна  впаду  пред  тобою,
Тебе,  рідненька,  не  залишу  я  повік.

09.05.2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133589
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2009


НЕ ЖУРИСЯ, НЕНЬКО!

На  небі  сонце  вже  сховалося  за  хмари,
лягла  на  землю  ніч  свята.
Вже  сон  вступає  в  свої  чари,
лиш  моя  мати  не  лягла.

Край  мене  сіла,  глянула,  всміхнулась.
Поцілувала  лагідно  в  чоло.
В  самої  сльози  із  очей  котились,
бо  юності  життя  давно  пройшло.

Матусю  рідна,  не  журися,  ненько.
В  душі  ти  завжди  будеш  молода.
Ти  вічно  житимеш,  моя  рідненька,
на  цій  землі  для  тебе  буде  лиш  весна.

Чого  ти  журишся,  чого  на  серці  важко?
Чого  ти  часто  ходиш  у  сльозах?
Невже  я  не  віддячую  тобі  за  ласку?
Невже  нема  любові  у  моїх  очах?

Якби  я  знала  що  зробити  маю,
щоби  у  тебе  на  обличчі  усмішка  була.
Щоби  життя  твоє  цвіло,  як  квітка  в  гаю,
щоб  ти  завжди  щасливою  була.

Я  дякую  тобі  сьогодні,  мамо,
за  те  життя,  що  ти  мені  дала.
Хоча  прожила  я  на  світі  зовсім  мало,
але  любов  твою  я  в  серці  зберегла.

09.05.2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133583
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2009


УКРАЇНІ

Повстала  вже  нова  держава,
колись  пригноблена,  з  колін.
І  гордо  слава  залунала
за  сотні  гір,  за  сто  морів.

З'явились  інші  вже  закони,
піднялось  братство  молоде.
На  захист  рідної  Вітчизни
у  бій,  священний  поведе.

Минуло  літ  уже  багато,
багато  згинуло  в  бою.
Всі  вони  гордо  захищали
Вкраїну  рідную  свою.

Та  пишуть  нам  нові  "талмути"
і  кличуть  до  союзу  знов.
І  хочуть  взяти  в  України
всю  її  гордість  та  любов.

Та  будем  сміло  ми  стояти
свою  державу  боронить.
Нехай  же  слава  України
над  цілим  світом  продзвенить.

Тож  гордо  голову  тримаймо
і  на  коліна  не  падаймо  знов.
Щоби  не  бути  у  ярмі  новому,
щоб  не  пили  кати  з  Вкраїни  кров.

Шануймо  і  любім  свою  Вітчизну,
Вона  для  нас  є  рідна  і  свята.
Тож  бережімо  її  волю  і  свободу,
щоби  в  садах  Вона  завжди  цвіла.

Кохана  наша  й  мила  Україно!
Без  Тебе  в  нас  немає  майбуття,
бо  ми  Твої  є  діти  і  онуки
й  священна  є  для  нас  земля  Твоя!

22.04.1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133566
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2009


Я чую...

Чом  досі  іще  не  минає  зима?
Чому  не  приходить  до  мене  весна?
Я  ж  бачу  її  за  погожої  днини
в  щасливій  усмішці  малої  дитини.
               Я  чую,  як  тихо  шепоче  струмок:
               -Ще  трішки!  Хоча  б  невеличкий  ще  крок
               і  знову  навколо  усе  зацвіте,
               й  порадує  цвітом  тебе  і  мене.
У  небі  курличуть  уже  журавлі,
вони  повертають  у  гнізда  свої.
З  далекого  краю  вертають  до  дому
і  кличуть  ввесь  ключ  у  далеку  дорогу:
               де  рідні  луги,  де  рідні  поля,
                         де  трави  і  квіти,  
                                 де  рідна  земля.

13.05.1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133531
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2009


ВЕСНА

По  моїй  вулиці  весна
пройшла  своїм  веселим  кроком.
І  оживила  геть  усе,
й  мене  торкнулась  ненароком.

Торкнулась  яблуні  в  саду
і  сливу  легко  зачепила.
І  Божий  світ,  країну  всю
зеленим  килимом  укрила.

А  за  селом  тече  ріка
така  весела  й  голосиста.
Вона  нам  хоче  щось  сказать,
якесь  нам  диво  розповісти.

Шепоче  радісно  бузку:
-Весна  прийшла!  Стрічай  весну!
На  своїх  водах  цю  красу
Усім  я  людям  рознесу!!!

13.05.1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133529
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2009


Болить душа

Болить  душа.  Кричить  душа.
Та  ти  байдужий,  ти  не  чуєш.
Біжить  сльоза.  Рида  душа,
а  ти  стоїш  і  біль  смакуєш.

Болить  душа.  Там  пустота,
ти  знищив  все,  що  тільки  можна.
Та  я  не  здамсь,  я  молода
і  ще  жива  у  мені  гордість.

Болить  душа.  Та  тільки  я
вже  більш  ніколи  не  заплачу.
Й  коли  зустріну  тебе  я
мене  ти  іншою  побачиш.

Болить  душа.  Ти  розтоптав
мене  і  кинув  геть,  й  байдуже.
А  сам,  як  ніби  й  не  кохав
пішов  шукати  іншу  душу.

Шукай  що  хочеш,  тільки  знай
твоєю  більше  я  не  буду.
І  зустрічей  ти  не  шукай  -
Душа  ожила,  та  не  забула!!!

02.01.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133175
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2009


Ти полюби...

Ти  полюби  мене  такою,  як  я  є,
ти  зачаруй  і  приголуб  так,  як  дитину.
Ти  подаруй  мені  усе  тепло  своє,
ти  полюби  мене  хоч  на  одну  хвилину!

Я  ще  нікого  не  любила  у  житті.
Ти  перший  до  кого,  як  пташка  лину.
Всі  ті,  що  були,  -  це  захоплення  мої.
Ти  полюби  мене  хоч  на  одну  хвилину!

Мені  потрібен  ти,  як  пташці  воля,
як  для  землі  вода  в  спекотную  годину.
Яка  б  не  була  твоя  й  моя  доля
ти  полюби  мене  хоч  на  одну  хвилину!

А  може  й  любиш  ти  мене,  не  знаю.
Лиш  не  зійдемося  через  якусь  провину.
Прости  мене,  бо  я  тобі  прощаю.
Ти  полюби  мене  одну  -  єдину!

23.08.2004р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133173
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2009


ЛЕЛІЯ - НАДІЯ

Цей  вірш  присвячений  моїй  сестрі,  котра  дуже  швидко  залишила  дім  і  пішла  в  небуття.  Невимовно  боляче  було  дивитись  на  її  батьків.  Глибока  печаль  засіла  у  душі  батька.  Вічна  скорбота  лягла  сивиною  на  матусині  коси.  І  моє,  тоді  ще  зовсім  дитяче,  серце  плакало  у  той  злощасний  день,  а  слова,  гіркотою  втрати  зринали  з  моїх  вуст...
                           У  моєму  саду  розквітала  лелія.
                           В  мене  сестра  була  -  її  звали  НАДІЯ.
                                             Проминула  весна  і  лелія  зів'яла,
                                             А  сестричка  моя  все  сумніша  ставала.
                           Хоч  роки  молоді  і  подружки  веселі,
                           Та  для  неї  в  життя  вже  зачинені  двері.
                                             Чом  упала  сльоза  на  зажурені  роси?
                                             Чом  лягла  сивина  на  матусині  коси?
                           Чом  тягар  на  душі?  Чому  сонце  погасло,
                           Що  світило  в  цей  день  так  погідно  і  ясно?
                                               Чом  мовчала  душа,  чом  не  вдарили  грози?
                                               Чом  пішла  в  небуття,  нам  залишивши  сльози?
                             Ти  була  молода,  жартівлива  й  весела,
                             А  лишилась  одна  лиш  могила  зелена.
                                                 І  лягають  квітки  й  біла  -  біла  лелія.
                                                 В  серці  ж  вічно  живе  миле  ім'я  -  НАДІЯ!

21.08.1996р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133061
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.06.2009


Я ЛЮБЛЮ!

Я  люблю  тебе,  чуєш,  люблю!!!
Ти  для  мене  єдиний,  жаданий.
На  ввесь  світ  прокричу:  Я  люблю!
Я  люблю  тебе,  чуєш,  коханий!!!

Я  люблю  тебе,  чуєш,  люблю!!!
Коли  добрий  ти  і  поганий.
Тобі  тисячу  раз  повторю:
Я  люблю  тебе,  чуєш,  коханий!!!

Я  люблю  тебе,  чуєш,  люблю!!!
І  слова  ці  не  привид  туманний.
Тобі  небо  до  ніг  прихилю.
Я  люблю  тебе,  чуєш,  коханий!!!

Я  люблю  тебе,  чуєш,  люблю!!!
Ти  такий  неповторний,  бажаний.
Хай  почує  ввесь  світ:  Я  люблю!
Я  люблю  тебе,  чуєш,  коханий!!!

14.02.2006р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133058
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.06.2009


Про нас...

Ми  з  тобою,  як  два  береги
протилежні  і  дуже  далекі.
Й  хоч  ріки  поміж  нами  нема
та  зійти  не  судилось,  нелегко.

Ми  з  тобою,  як  дві  паралелі,
перетнутись  не  зможем  ніколи.
Ніхто  й  ніщо  з'єднать  нас  не  в  силі,
не  зійдуться  ніяк  наші  долі.

Ми  з  тобою,  як  сонце  і  місяць.
Як  дві  різних  далеких  планети.
Ми  з  тобою  на  різних  орбітах
й  поміж  нас  пролітають  комети.

Ми  з  тобою,  як  ніч  і  як  день,
так  в  природі  -  їм  разом  не  бути.
Так  і  ми  один  одного  тінь,
а  між  тінями  що  може  бути?

Ми  чужі,  ми  далекі  і  різні.
Разом  нас  не  існує,  не  може.
Не  судилося  нам  на  землі  цій
Зрозумій,  я  благаю,  я  прошу!!!

13.02.2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133000
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2009