| Сторінки (4/374): | « | 1 2 3 4 | » |
Смерть запеклих не пече!
Смерть живих в ряди гартує.
Сяде голуб на плече,
Поряд же зозуля кує.
Смерть запеклих не пече,
Лише перемогу кує!
Хто прийшов до нас з мечем,
Того зброя нагодує!
І в молитві я схилюсь
Перед Богом на коліна…
Нашим Ангелам нехай
Там пробачать всі провини.
Смерть запеклих не пече!
Треба Правду відстояти!
Закричу: «Ніколи знов
Не заплаче наша Мати!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Пишу і плачу, плачу і пишу.
Та то недовго, лише на хвилини.
А більше, зуби зціпивши, мовчу.
Молюсь за тебе, Ненько Україно!
Мы вас не звали!!!!!!
Чуєте, раши?
Не кликалі ми бульбобрата!
Чому моя земля терпить жахи?
Какіє, ви освободітєлі?
Ви – кати!
Вам не пробачим сльози матерів,
Життя скалічене вкраїнського дитяти!!!
Понищимо злодюжок-ворогів!!!
Тримайтеся, ми вміємо стояти!
Такий народ – єдиная стіна!
Мої Вкраїнці, що нам колоради!
Травіть жуків, ізрання й дотемна,
І не забудьте бульбу затовкати!
Молімося, за воїнів-синів,
За дочок славних, матір, бабцю, брата!!!
І не жалійте, орків-чужаків,
«Они все знали!!!!» -
Досить вже брехати!
Ой, Рідна Ненько,у такій борні,
Нам жити – жити!!!!!!
Варварам – вмирати!!!!!!!!
Тримаймо оборону з всіх боків,
Ми - УКРАЇНА,
НАС вам НЕ ЗДОЛАТИ!!!!!!
Восьмий день війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
В лютий увірвалася весна,
У людськім уявленні - не пара!
Журавлина пісня голосна,
Кличе сонце одинока хмара.
Ніжністю підсніжник задививсь
У блакить очей безмежжя неба.
Ой, який сьогодні ти смішний,
А мені такого саме й треба.
Бо до тебе серцем пригорнусь.
Слухай, казку нову світ придумав:
«Так тебе кохаю!» - озирнусь…
Туляться розхристані дерева.
І нема у світлі протиріч.
Протилежні міцно поєднались.
У любові безліч є облич,
А весна в обнові йтиме далі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Почуття пелюстками троянд,
Як ванільним морозом по шкірі.
Феєрверками стиглих порад
Забувалися тіні в промінні.
Так, коли для вина виноград,
Поміж нами – іскристі, ігристі.
Почуття – двох сердець зорепад,
І бажання, і помисли чисті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
Сміються дні. У лютому весніє.
Птахи щебечуть сонячним гілкам.
Ще сніг як перли де-не-де леліє.
Немає влади рікам і рокам.
Бач, навесні і камінь розквітає,
Весна несе проміння золоте.
Зелене гілля, квіти, ген розмаї.
В зимовім сні кохання не цвіте.
І я весни невпинно зажадаю,
Щоби затихли жалі голосні.
Душа зрадіє, серце заспіває
Усьому світу радісні пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Час невблаганний…
Він щоденно мірить,
І монотонно лічить
Дні та дні…
А хтось живе,і геть йому не вірить.
А хтось лиш згадки кидає сумні.
Комусь солодкі сонячні надії.
У когось мрії світлим майбуттям.
Один – зорить, а інша – попеліє.
Бо це життя, мій друже,це життя!
Нехай вирує, нам не зупиняти.
Хай тихо лихо по воді спливе.
Любіть, живіть, і не чекайте дати,
Бо лиш кохання час не забере.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Давно застигла згадкою про тебе…
Любов не стала змінювать кордон.
Змовчала кров, вона не мала права.
І було б тихо: гримнув баритон.
Зірвався вихор з почуттів, що спали.
То ясне сонце у мені зійшло.
«Якби ми знали!» - стіни прокричали.
«Ви знали…» - небо їм відповіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Такі сніги… Як глянеш ізгори,
То білі гори у молочнім морі.
У білий плед закутані двори,
А поряд велети гуляють Зимомори.
Річки у склі заковані, швидкі
Летять-біжать, долаючи ізвори.
Шепочуться нахилені гілки:
Дерева в шапках на морозі голі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2021
Тихий вечір. Сипав сніг.
Квітнули сніжинки.
Лоскіт танув на вустах,
Викликав смішинки.
Замітав шляхи, двори,
Кутав у сріблинки.
Душу, смуток, явори
В радісні іскринки.
Майстер, що на полотні
Малював лиш білим.
І виходили святі, янголята милі.
Сонний шурхіт, ніжний слід:
Обнялись сніжинки.
Є перина, на землі
Сплять малі пушинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021
За вітрами гуляла хурделиця,
Завітала пані Метелиця.
Вишивала білим по білому,
Замітала сліди уміло.
Загорнулась в сніги і сонно
Посміхнулася так резонно:
Дивний люд, чом ховається в хати,
Танцем сніжним кого дивувати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021
Світять зорі кришталеві,
Сіє чари ніч груднева.
Невагомії сніжинки,
Сніг пухкий, краса-ялинка.
Діаманти в сріблі сяють,
Хрумко морозець гуляє.
Зацукрована стежинка,
Спить бурштинова калинка.
Кіт ганяє опівночі,
Світлячки зелені очі.
За ліси Бабай тікає,
Миколай наш прилітає!
У ґринджолах подарунки,
Чемним – ласощі, цілунки.
Неслухняним – по лозинці,
Справедливії гостинці.
Миру, спокою, здоров’я,
Світла, радості, любові,
У торбинці є обнови.
Щоб у всі зимові свята,
Щастям заясніли хати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021
І як тобі білим ангелом,хмаринкою в небі, легко?
За снігом пухнастим так таємно, ховатися, друже, даремно.
Цукеркою з чаєм, солодкою, ванільним морозивом, тепло?
Прикинуся я холодною, голодною…є ж потреба.
І зваживши, за і проти всі, за погляд землі у небо.
О птахо, з ім’ям інкогніто, тобі ще секретів треба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021
Ось тримай веселу зброю, навіть, як болить.
Задарма не грайся нею: може засмутить.
І надмір не користайся, зватимуть : дурне!
Якщо ж житимеш без неї, стане все сумне.
А назвеш її інакше, вже глузують всі.
Скористаєшся до діла – смійся від душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021
Як монотонно дощ собі шумить,
Ще сонний ранок міряє калюжі.
Спішать потоки, їх не зупинить,
А парасольки швидше: їм байдуже.
Хто ж не надворі зирка у вікно.
І вже не дуже весело, недуже,
Стиха промовить:»Вдосталь налило,
Сліди болота не найкращі друзі»
І ось у тій елегії дощу,
Як потопаєш в безнадійній тузі.
Той спалах сонця, сизому плащу
Веселка барви розсипає в лузі.
Як сяє сонце, ніби не зима!
Яке тепло! А що людині треба?
Крихту надії, віри у дива,
Як от веселка у зимовім небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021
Ввесь день кружляла заметіль,
На світі стало біло-біло.
Рипить сніжок, є стежка в двір.
Летить душа така змаліла.
Настане вечір, в палісад,
Я завітаю до ялинки.
Тут тихо – ніжний зорепад,
Так заворожують сніжинки.
В вечірнім світлі ліхтарів
Іскряться срібним мревом –дивом.
Природа – майстерний різьбяр,
Срібло на зелені – красиво!
Ось це – найкращая краса,
Там, де людина не торкалась.
Ялинка, сині небеса,
І повні снігу білі хмари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021
Слід блискучий на матовім склі,
Ніби витвір уяви зі слів.
Візерунки – сплетіння думок.
Два назустріч, назад – один крок.
Тут зустрілися холод й тепло,
Що минуло, а що прибуло.
І на склі тім узори дощів
Та картини із білих снігів.
Там шедеври морозні живуть,
Де думки й почуття оживуть.
Льон синіє, троянди цвітуть,
Чудернацькі химери пливуть.
Слід блискучий на матовім склі,
За вікном день похмурий в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021
Крапельки з гілочки,
Рясніють зірочки.
Срібною ниткою дощ.
Швидко… Шум стишує…
Крок заколисує,
Мовби говорить про щось.
Сірість би змити,
Вона не вмивалася.
Срібла свого не жалкуй.
Пий, земле, пий, хай людина спокутує.
Плачем природу рятуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2021
Мед і полин, вогонь і лід, янгол і демон.
Холод – тепло, світло чи темінь?
Спогадом я – інша зоря стала твоєю.
Може мело, літо пішло
Не при своєму…
Розум – мені, зраду – тобі.
Стій на своєму.
Мед як полин.
Лід як вогонь.
Янгол, як демон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
Плаче небо сіре, дрібен дощик сіє.
Стогне хмара сива: що не день, то злива.
Повернулась осінь, а зима й щаслива.
Десь відпочиває, бродить мжиці млива.
Де ж ти заховалась, срібна чарівнице?
Бач забрала настрій і рум’яні лиця.
Де твій сніжний стосик, з скрині рукавиці?
Осінь супить брови, кисло морщить личко:
Зимо-чарівнице, старшая сестрице,
Ти чому такая стала ледащиця?
Я аж посіріла, виплакала очі,
Сильно натомилась, виспатися хочу.
Люди просять свята і благають снігу.
Сестро, повертайся, я ж заляжу в стріху.
Подаруй малечі безліч снігу-сміху.
Радощів без ліку, добрих подарунків.
Океан здоров’я, ніжності цілунків.
Захопи ще миру, Божої опіки.
Заморозь все лихо, дай багато втіхи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
Жнива минули, збагатіли хати.
Серпневий Бог на ниву голосну,
Таки прийшов і заходився жати,
Серпом тепло під жовтую стерню.
Сидить ховрах, зерном набиті щоки,
У полі миші розкішшю живуть.
Лишились соняхи й кукурудзи високі,
І ситі звірі лиш водичку п’ють.
А що ж, коли навідає завія,
Снігами вкриє землю заметіль?
Зима прийде і холодом колючим,
Прониже люд і звірину знайде.
Людині – хата, звіру – лігво, нірка,
Де є прихисток, їжа і тепло.
А от птахам, які зимують, гірко.
З-під снігу бігме їм дістать зерно.
Не забувайте крихітну пташину!
У годівничці трішки полишіть:
Зерна сухого, крихти, горобину,
Синичці сала – тільки не соліть.
Не смійте кинуть у біді собачку.
Кота зігрійте, в хату заберіть.
Не вбийте, люди, у собі Людину,
Добро й надію прикладом беріть!
Отак ми зиму зможем пережити,
Як запалає серце від добра.
Бажаю славно всім опанувати
Школу надії, віри і тепла!
Щедрот вам, Люди, з Божого крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021
Соняшник сонцю світлом сіяв,
Сонячним цвітом світ цілував.
Солодко сипало сонячне світло,
Сонечко сонно сховалося в квітці.
Сойка сказала собі: « Схаменись,
Сонечко в соняху – сонячна вись!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021
Падають сніжинки, в кожній є родзинка.
На траву зелену білії пушинки.
Здрастуй, люба зимо, сосонки, ялинки.
Будуть подарунки:торт і мандаринки.
За гарячим чаєм теплії розмови,
Земленьку зігріє затишок любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Випав сніг, перший сніг досить сміло.
Як тобі, а мені – біло-біло!
Чисто – ні, легко – ні: сонно, мліло.
Як же сніг, перший сніг, це ж так мило…
Мокрий слід, сяє світ, заіскрило.
Перше грудня, зима, засніжило!
Що ж , привіт - на одвіт, хоч безсило…
Літ тобі, скільки літ, сніжна сило?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Одна… А світ вирує, життя кипить, аж люди-феєрверки!
Сама… Повз натовпи, бруд вулиць, крізь мерехтіння постатей, шум і мітинги.
Єдина… Ковтає сльози, бо там голодні, очі померлих, люди й тварини змучені.
Їй тяжко. Не в змозі усім допомогти.
Вона… Просить захисту їхнього, благає зцілення і порятунку.
Тільки б почули там Вищі Небесні Сили – Життя Дарунку!
Людина… Добро, чесність, щедрість, безкорисливість, відданість.
Стіна… Життя іншого виміру…
І наче багато таких в самотності думок і дій, паралелях Всесвіту.
А як придивитися, то одинокість ця нікуди не ділася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
І нехай буде білий сніг!
Застилатиме землю чорну.
Заіскриться сріблистим світ
Та насипле нам щастя порівну.
Знову стане побільше світла,
І почнеться все з чистого аркуша.
Наче й справді четверта Пречиста,
Наче голосу рідна мозаїка!
Хай зима зробить перший крок,
Заховає думки в нескінченність.
Рік старий зважить новий урок,
Недовершена тільки буденність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021
Журба, журба, питає вітер голі віти.
Про жаль і сум краплинками в вікні.
Враз тишу рвуть дзвінкоголосі діти.
І сміх, і пустощі поселяться в мені.
Знімає втому цей живлющий галас,
Міняє тон лінивий ля мінор.
У лапках кіт несе мурлючі пісні,
І я йому наспівую смішні.
Такі ми вдвох веселі і кумедні.
До лісу сум – неначе повесні.
Надворі сонце, і фіалка квітне.
Дивись, Мурцюню, ми вже не нудні.
Маленька радість - хай короткі дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021
Застиглий цвіт – троянда на морозі.
Краса і ніжність скована в імлі.
І сніжний кант ясної паморозі,
Спинив замрію літньої пори.
Готичний стиль, граційність, віртуозність,
Бутон любові, вірність без числа.
Морозний геній – срібності художник,
Створив картину змерзлого тепла.
І я здивуюсь, захопившись миттю,
І я застигну: потім – оживу.
І зажурюсь трояндовому цвіту,
Бо всьому час свій і своя пора.
Коли опівдні у обіймах сонця
Розтане лід, розвіється імла.
Краса-троянда запитає:
«Що це, не пам’ятаю, де це я була?»
То їй одвітом зашепоче вітер:
«Хай омине тебе ця участь зла,
Я так старався, навіть сльози витер,
Щоб ти ще квітла, мила, щоб жила!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021
Сірий день колише сонне гілля,
Натовпи колючих їжаків.
Вітер гонить згірклий лист по сліду,
кіптяви запалених вогнів.
На вустах калини ворожбитом,
Засідає чорний-чорний птах.
Може бруд дощами змиє в жито,
Втопить згадку в чорно-сірих снах?
Може тінь його, а може – ось він,
У тонах буденних півтонів?!
Як скрипаль: мінорно тай мінорно,
Кутає у сум своїх синів.
Сіре, сиве, і блакитно-чорне.
Ліг – устав, як той садок змарнів.
Спати й снити, як взимі дерева,
Шкуру взять ведмедів чи вужів.
Не вподобишся, дрібна людино,
Хоч зовешся паном із панів.
Ваша ясність, ліпше буде – темність,
Душі як недогарки свічок.
На всі дії кинуто: »Даремність!»
З вогником погаслим у очах.
Сірий день, і тиша посіріла,
Як не зміряти печаль в очах…
Лише в небо, Янголами, білі…
Білі крила Божі на плечах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
Ой,зелена дика груша - листопад,
Я до тебе повернуся в зорепад.
Загубив убрання пишне спомин-сад.
Ген калинове намисто сяйвом вряд.
Твоя ніжність найдорожча із порад,
Хай любов моя згадає літній сад…
Повернуся,посміхнуся - впаде град.
Та веселкою засяє листопад.
Літня пам’ять в цю хвилинку навздогад,
Ой, який солодкий спомин, ти – мій лад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021
Хвилями маківки, пломеню цвіт.
В серці тріпоче вогню милий світ.
Сонце сідає, квіт запалає.
Птаха росу з пелюсток позбирає.
Квіти червоні на чорній землі,
Зойкне печаль в журавлинім крилі.
Знають журавки: ті чічки ясні,
Спомин про кров у священній війні:
Батька, товариша, діда, синів…
Захист в борні від страшних ворогів.
Сонце сідає за сонні поля,
Маки червоні – палає земля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Вітряний вечір – гостинець морозний.
Дідику, ой не бурчи!
Всьому свій час…
В небі місяць холодний
Сяєвом манить вночі.
Може б і вийшла в садок погуляти..
Милий, та ти ж розлюбив!
Душу не гріє тепленькая хата.
Місяць зітхає, мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Споконвіків народна зброя,
Любов, надія, віра в нас.
Окраса мови і основа,
Всесильне, як іконостас.
Осяйна воля – давній час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Плекайте мову, бо вона свята.
ЇЇ основа вічна, непорушна.
Як клятву вивчить треба,
Щоб вуста рекли слова,
Що вилікують душу.
Не ждіть погоди, нищіть бур’яни,
Женіть Нехайлів геть із сірниками.
Насіялось, сапайте дотемна.
Бо згине слово, не побачить мами.
І прийдуть найстрашніші вороги:
Кати, злодюги, звірі, зарізяки.
Руйнуючи кордони й береги,
Без разніци які: жахи ніякі.
Кричатимуть, що мова то язик,
Розумні вміють тихо говорити.
А як спита про рідну ваш онук,
То Боже збав вас в чужині сидіти!
Гостріте, люд, прадавнього меча.
Сталіте слово, як єдину зброю.
Вивчайте рідну плечем до плеча,
Ставай, народ, єдиною стіною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
Стиглою грушею висохлі трави,
Хитро, по-лисячі, трішки лукаво.
Любить гуляти в червонім плащі,
Зазолотила дерева й кущі.
Модниця ця дуже довго вбиралась.
В різнії сукні барвисті вдягалась.
Коси плела, на вітри розпускала,
І чобітки нові, стильні придбала.
Потім блукала, співала, сміялась.
Барви змарніли: вона розридалась.
Тож не дивуйтесь, коли йдуть дощі,
Осінь сумує в червонім плащі.
Дякую за натхнення Ніні Незламній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021
Калина зронила перли,
Напилась земля дощів.
І холод голодним вепром,
Сховавсь за зимовим кущем.
Роки із бентеги і туги
Чекають на сильних мужів.
Були в Україні потуги:
Нікого ніхто не вродив.
Розплодяться крики, печалі,
Недуги холодних вітрів.
Обернуться жалі на жала
Уколів, мов світ озвірів…
Як монстри навчились вбивати,
Не бачить нам довгих віків.
Давайте до рідної хати,
Ми візьмемо в’язку ключів.
Замкнемо, хай будуть запори.
Почуємо голос дідів:
«Хто нечистю й злом набиває комори,
Не треба йому ворогів!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
Квітне в віках -
Барвиста.
Вмита сльозою -
Чиста.
Нищена ворогом –
Грізна.
Гартує зброю -
Огниста.
Цілує вустами –
Кохана.
Звучить піснями –
Жадана.
Солодко спить
Колискова.
Пролита кров
Калинова.
Бита шляхами -
Терниста.
Згіркла степами -
Вільна.
Скріплена клятвою -
Вірна.
Зцілена Богом –
Правічна.
Співом луна
Солов’їна.
Розсипле зелень –
Весняна.
Ніжність цвіте –
Полум’яна.
Сонячно сяє –
Ясна.
Лікує кожного -
Втішна.
Звабить Святого –
Грішна.
Котить луну –
Голосиста.
Дарована небом –
Пречиста.
Вчіть все життя:
Гідно!
Народ збереже :
Рідна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
Дама з чорним котом на плечі,
Загубила від щастя ключі.
Заблукала в холодних вітрах,
Заховала любов у дощах.
Про кохання співала вночі,
Все шукала від щастя ключі.
Відмолила у Бога свій страх,
Так щаслива в омріяних снах.
Якби знала, у дивних снігах,
Заговорить її Сонцептах.
Натякне: у далеких літах,
Та замріється в темних зірках.
Дама стильна з котом на плечі,
Щосезону міняє плащі.
Теє щастя,і вдень і вночі
Дуже тихо сидить на плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2021
Покаже жовті зуби кукурудза,
Прощальним клином в небі журавлі.
Стихає гомін недалечко в лузі,
У снах-туманах рідної землі.
Вночі, як пугач душу розтривожить,
Як нагада історію земну.
Вертає осінь по людську надію,
Почути пісню казки лиш сумну.
Утихнуть барви, посіріють будні,
Оголять струни гілочки беріз.
І теплий вітер півдня з-за лиману,
В мою Синюху напускає сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021
І линуть спогади…
Стою собі мала,
А поряд ліс таємний ізі мною.
Таку мене лелека принесла
На білих крилах синьою водою.
Міцні дуби, обіймами вершин
Сягають віттям у блакить, їм треба.
І добре гратись серед комашин,
Співати з птахами в кохане небо.
Щодня гуляти у сільськім саду,
Корівці, козам воду набирати.
Черешні, яблука і сливи на ходу,
Зривати , витерти, і враз поласувати.
В густих дощах весняної води,
Тріски-кораблики у плавання пускати.
А влітку танцювати під дощем,
Піти в веселки воду позичати.
І свято вірить в чуда і дива.
Світанки на Синюсі зустрічати.
Та плакати, бо риба ще жива…
Вмовлять батьків, і в воду відпускати.
Стою, дивлюся, якось підросла.
Знімаю окуляри, йду звикати
Велосипедом літо восени
Просилось і в зимі заночувати.
Оте кохання літнє, бадмінтон,
Як день один багаторічний сон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021
Дощ підкрався тихо-тихо.
Прогуляв всю ніч.
Вранці вмились добрі втіхи,
Й затопили піч.
Буде котикам робота:
Спати ціий день.
Дзвінко падають горіхи:
Бум та бум, ой – дзень!
Крапля краплю здоганяє
Цівкою з даху.
Дзьоба не покаже півень –
Спить Кукуріку.
Горобці затихли в стрісі,
Не луна Цвірінь.
Затишно і тепло в хаті:
Сміх в обіймах жмень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021
На болоті стогне, квилить птах.
Не дивуйся,що тепер зі мною.
Загубиось літо у житах,
Заплелося довгою косою.
Та нема до тебе вороття,
Як не верне квітонька остання.
Заколосить обрієм життя,
Зажнивує спогади печальні.
Не бува в природі вічних зим.
Тільки прийде споминами літо.
Де ти ходиш, місяць молодий,
Щоб мені зорею засвітити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021
А ліс мовчав… Цей спокій дивував,
Дивився в небо чорними очима.
Стояла осінь мила без прикрас,
Ти йшла в любов з весною без причини.
Хоч зустріч з любим –
Щастя мить щораз.
Будило нас пташине голосіння.
-«Кохання – золото!»-
Такий наказ життя давало,
Щоб журба спочила.
Обійми, подих вітру…
Спокій знав, що треба лісу,
Дуже треба лісу!
А ліс мовчав, листочками спадав,
Спускав на землю золоту завісу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021
Зелений квіт здіймає буревій.
Застогнуть сосни у німім чеканні.
Заграє море хвилями надій,
Прилинуть зорі-спогади печальні.
Ні я тобі, ні ти мені - німі…
Було і зникло. А життя вирує.
Чого ж тоді дивились, як сліпі.
У морі тінь одна-одним мандрує.
З глибин заквилить погляд в далечінь,
І як тепер мені дістатись неба?
З любові і тумани не густі.
В коханні знаки долі: йти до тебе…
У хворих снах збираюсь та й іду.
А прокидаюсь, Господи, не треба!
Бо ти ж у засвітах, куди ж це я бреду?
З дитинства я в тобі, хоч і без тебе…
Моя любове,перша у житті,
Моє кохання, що так і не збулось.
Ці очі голубі святі, ці сильні руки,
Що мене торкнулись.
Бо в суперечці з братом ти тоді
Носив мене допоки не вернулись.
Що й молодь дивувалася з того.
Окремі сміхом пирскали: чого?
Усі боялись сили у труді.
Тоді такі щасливі, молоді.
Була б любов, батьки в нас не святі.
Вони, як посварились, ми й забулись.
І довго я сиділа взаперті,
А ти ходив і їздив попід двором.
І стали наші Ангели не ті.
Втомились і на нас не оглянулись.
А твій тоді так сильно сумував,
Що взяв кохання в морі заховав.
Забрав тебе у хвилі кам’яні,
Лиш фото ловить згадку на стіні.
А я жива, приходь до мене в сні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
Гуляє сонце в листі,
Як день спочити йде.
В калиновім намисті
Тернова осінь, де?
У срібнім павутинні
Терпке на смак повітря.
Як на осонні днину
Розніжить теплим світлом.
Із сяєва мережить
Убрання золоте.
Іде красуня осінь,
Як полум’я цвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
По дорозі їжачок малий біг,
Мов клубочок з голочок, і не встиг…
Вкляк на місці Колько, застиг,
Бо летіло на нього авто з усіх!
Та водій молодець: гальмувать швидко зміг.
І забрав їжачка, врятувать встиг.
У густу траву, листя ніс.
І стирчав з-під колючок його намистинка-ніс.
Ти не бійся, малий, оченят не ховай.
На дорозі, дивись, більше тут не гуляй!
Загортайся у листя, і спи до весни…
І нехай тобі сняться найпрекрасніші сни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Відлетіли ластівки, журавл і й лелеки.
В золоті діброви,лиш весняні смереки.
Листя пломеніє, сплять кущі багряні.
Що холодні ночі – золоті світанки!
У руках листочки – осені віночки.
А останні квіти – найніжніші в світі!
З ластівками в ирій відлетіло літо,
Спогади лишило сонечком зігріті.
Осінь захопилась листя золотити:
Позбирала фарби та й різноманітні.
Ці давала весна, ці – лишило літо,
Осінь фантазує, - вчімося любити,
Вчімося радіти, - ми ж природи діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Я торкаюсь Рунами землі,
Як сягнути витоків, корінь?
Загортаю магію сльози,
В час спіраля мудрість збережи.
О свята Природо-Матінко!
У тобі начало всіх начал,
Дай Священній Древності причал.
Бо дари твої: вода, земля,
Міць повітря Дух в мені зціля.
Світ Вогню зневіру спопеля.
Знак для предків : тричі Воля!
Перша Воля, то небес блакить.
Друга Воля золотом сія:
Жита лан, пшеничнії поля.
Третя Воля Духу Месія.
Найсильніша Воля третія!
Все разом, як Древо Світове,
Як сварга меандру віддає.
Він бо найдавнішим постає.
Запліта браслет календаря:
Фази місяця, діла, свята.
Захист Роду Сонце оберта.
Захист Роду – Дерево Життя.
У трипільців коло – це буття.
Повний місяць, око, хоровод,
Космос, Дух в циклічності Природ.
Ромб – достаток, сильний оберіг.
Землю і дитя, зерно беріг.
Безкінечник – культу празв’язок,
З того світу давнішній місток.
Синусоїд, архетип води,
Хвиля й вуж, що зміцнює роди.
З глини посуд, знахідки віків,
Символи зберіг, якщо й розбив.
Візерунок слав горизонталь,
І повтор нікуди не зникав.
Найдавніше колесо шумер,
Є на фресках ще до наших ер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021
Осінній вітер пролітав,
З собою листя позбирав.
Крутив в повітрі ним і грав.
Побіля квітів танцював.
Думки у вихор забирав.
Гуляв, співав, стрибав,заграв,
Зникав, з’являвся, дарував,
Дорогу золотом вкривав.
Радів, сміявся, сум згортав.
Зустрічного поцілував.
Крутив- вертів: туди-сюди.
І ліг спочить біля води.
Аж вечір з подиву застиг:
Прогаяв день, а наніч втих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2021
Болить душа…
І як їй не солодиш,
Вона тобі спочинку не дає.
Навіщо серце ти моє холодиш,
Чого тобі, чом журиш ти мене?
Мовчить, пече, розпалює печалі.
Жене думки - холоднії вітри.
Вернути мить, сховати всі скрижалі.
Спалити в попіл, хай згорять дотла!
І знов мовчати від людей подалі.
Втаїти те, що зберегти змогла.
Болить Душа…
Жалкую, що почали
Розмову холоду й тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021
Ти – вогонь: активний, творчий, сильний.
У тобі енергія і рух.
Ти – земля: діяльна,позитивна,
Витривалість, сила внутрішня.
Ти – вода : чутлива і спокійна,
Є завзятість і гармонія.
Ти – повітря: легке, товариське,
Оптимізм, захоплення.
Ти є небо: чисте і блакитне,
Небо – це історія.
Ти і сонце: тепле, ніжне,світле,
Почуття, фантасмагорія.
Серце ти – велике, добре, вічне.
Правди траєкторія.
Творчі крила, мудрість, одкровення.
Вчителю, Victoria!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021
Лік рокам летить невпинно…
Час буває добрий,злий.
Мить, хвилина, дні за днями.
Рік за роком, й ти – старий.
Лиш тоді гідно цінуєм
Ми покрокову ходу.
Спрагло ловимо очима,
Думку-мрію молоду.
Та зітхаємо:даремно
Дні летіли золоті.
Вік міняє – долар в гривню.
Заздрощі на сміх – святі!
Час летить: цок-цок ті дати
Під копитом у коня:
Молодого, вороного.
Мчить галопом навмання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021
Останні яблука упали,
Дивлюсь на яблуню: стара.
Уже нема бабусі Дусі,
Що деревце це зберегла.
Колись ми звалися сусіди,
Ще жили у однім дворі.
І готувала нам обіди
Бабуся з щедрої землі.
Для нас вона була як рідна,
Тримала пульс на кораблі.
Вставала рано, йшла у роси.
Прокинусь - риба на столі.
А пиріжки зі стиглих яблук,
Торти, обійми, кава, чай…
Вона могла все зрозуміти,
І всім підставити плеча.
А як інакше: Мудрий Вчитель!
І вам секрет не відкривать,
Казала так: кожну дитину
Навчися серцем відчувать.
Бо що дитина – новий ключик,
Де на душі висить замок.
Як не змогла десь відімкнути,
Погано вивчила урок!
Останні яблука упали,
Прийшла ж бо осені пора.
Нема моєї бусі-Дусі…
Лиш згадка – яблук дітвора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021
[img][/img]Спалили поле… Соняхи цвітуть.
Кричать про злочин мовчазнії свідки.
Тут комашата вже не підростуть.
Погратись дитинчат не приведе куріпка.
Земля горіла, наче на війні,
А соняхи тримали оборону.
Вони цвітуть – далеко до весни.
Сміється сонце, нипають ворони.
Летять машини, стугонить шосе.
Зриває вітер попіл із долини.
Шалена швидкість нас кудись несе.
І ми у всьому зазвичай не винні.
Спалили поле, що нам – наше все!
Кричить вслід сонях:винні, винні, винні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021
Люблю осінній подих,
Він гра останній блюз.
І падають каштани
В дощів портовий шлюз.
Є люди, кави фани.
У кожного свій туз.
Постеляться тумани,
То запечуть гарбуз.
Ще швидші кроки стануть,
І площа стихне враз.
Бруківка, кавомани,
Це дощ дає наказ.
Листочок за листочком –
Звучить осінній блюз…
Узорами, рядочком:
У них палкий союз.
Люблю осінній подих,
Замріяну печаль.
Як зблисне сонце – радість!
Як холод : будеш чай?
Коли замружиш очі , то вгадуй аромат:
Ах, пахнуть хризантеми,
Ах, стиглий виноград!
Ой, яблука у кошик,
Із слив смачний пиріг.
Та кетяг горобини,
Що сильний оберіг.
В долоні пізні груші –
Солодкий аромат.
Люблю осінній подих,
Як мого серця сад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
День сьогодні як ніколи!
Вересневий, теплий день.
З мамою біжу до школи,
І виспівую пісень.
Тільки банти, білі банти
Не приховують прикрас.
Я сьогодні йду до школи,
Перший раз у перший клас.
Зустрічає нас привітно
Ніжна вчителька моя,
Їй і плачу, й посміхаюсь.
Здрастуй, школо, ось і я!
Ще собі того не знаю,
Що у школі - дім наук.
У букеті зорі-айстри,
З них спускається павук.
Він мені шепоче тихо:
Безтурботні зникли дні…
Слухай все, що скаже вчитель,
Буду поряд на стіні.
Озираюся, довкола
Пісні, гамір у дворі.
Ось у нас вже й подарунки
І новенькі Букварі.
Ми йдемо собі рядочком
Білі банти без прикрас.
І веде мене за руку
Ніжна вчителька у клас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
І бувають дні, як кулі.
Дні – убиті явори.
Просять захисту, як тіні,
І заглядають в двори.
Дні –безхатьки, геть безцільні.
Дні без згадки: дивні, злі.
Сірі будні, дикі фрази,
Чай вчорашній на столі.
Дні депресії безжальні,
Руйнівні і нищівні.
Ви чого такі похмурі,
Чорні плями на війні?
Хто врятує: рідні, друзі,
І картина на стіні!
Пухнасті муркотуни,
Гав, і лапу дай мені!
Тиша й спокій, сонні дні…
Сильні ліки й помічні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Сховалося сонце за вечір,
Здаля засинів рідний гай.
Природа прості мовить речі:
Вслухайся, закони вивчай!
Як холод торкає за плечі,
Накинь оксамитову шаль.
І дихай, вдихай, як малеча.
Повітря цілюще ковтай.
Воно настоялось на травах,
На стиглій суниці, дощах.
І липою пахне отава,
В тим’яно-грибових кущах.
Тут вітер говорить про щастя,
Про волю, життя і любов.
І в гніздах сидять дитинчата,
Птахів,що не знають оков.
Тож виростуть Птахами Волі.
До тебе літатимуть в снах.
Скажи, хіба в чистому полі
Буває закований птах?
Трава шурхотить...
Мудрі змії легенди шепочуть століть?
О ні! Голос тисячоліття
Шифрує шипіння земні.
Як добре почути Природу,
Відкриється світ Таїни!
Цей Дар, слава Скіфського Роду,
І Магія Сил огорне!
Символіка скрізь предковічна.
Кургани, що час не змете.
У скалах сховались опали.
І Баби від скіфів стоять.
Послухайте, ви, коновали!
Не дам я Святе плюндрувать!
Почуйте ви подих Природи,
Як голосу не розібрать.
Бо дасть вам такі нагороди,
Що будете довго конать!
Послухайте голос Природи,
Природа не здатна мовчать.
Якого ви племені-роду?
Природа – це Божа печать!
А скільки втаїла секретів,
А скільки ще треба вивчать!
Не вистачить пісні куплетів,
Не стане і слів описать.
Прошу, не руйнуйте ви Всесвіт!
Щоб відповідь нам не держать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Коли б зросла в мені пташина,
Світ би не бачив моря сліз.
Моє б гніздо було лелече,
Мої хороми – річка й ліс.
Я б скрізь літала й обертала:
Журбу на радість, сльози в сміх.
Крильми своїми огортала
Всі душі добрих від лихих.
Я все змогла! Бо птаха вільна,
Була би птаха чарівна.
Злетіла в обрій, помах сильний -
Враз закінчилася війна!
Якби була я птаха вільна…
Була би вічная весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Ідуть дощі. Вже й змокла осінь.
Дорога, швидкість, мить, двори.
Стоять дерева-генерали,
А дощик падає згори.
Та хмари, хмари-растамани
Враз наступають, кіньми мчать.
Громи-громи, густі тумани.
Стовби, як щогли маячать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Вип’ємо кави удвох,
Чом не змінити звичку?
Серед щоденних тривог
Паузу невеличку.
Я з шоколадом, а ти,
Будеш, напевно, звичну.
Прощебечу й далебі,
Осінь спіймаю, лисичку.
Час відлітати журбі,
Як полишати й звичку.
Мушу зізнатись собі:
Все я люблю у тобі!
Щоб не скоритись журбі,
Міцно тримай лисичку.
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
І нам тепло просилося до рук,
Як не вщухали сильні заметілі.
І обіймало, наче давній друг,
Шукало сховку в молодому тілі.
Та холод душу дивом обпікав,
Вітри зривали думи загрубілі.
Віват Тобі! Ти айсбергом стояв!
Тепло вмовляло дикі заметілі.
В руці тримала літнюю красу:
Бутон троянди зі смаком ванілі.
Що зберегла тобі, коли в росу
Ступала тихо, мій солодкий милий.
Із чистим серцем щирую ясу,
Хоч трішки літа на долоні принесу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
А яблука падають, яблука падають…
В зелений спориш розпашілим бочком.
А яблуня згадує, ох яблуня згадує…
Минуле, знайомі личка.
І давню ту пісню, і сміх, і пустощі,
І грушу-сусідку, й колиску.
Щасливе подвір’я, дитячі радощі,
Сльозу ненароком зблислу.
Кохання-зітхання на лавці, складнощі.
Колише у листі колишнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
В моїм саду рожеві айстри
Є й фіолету їжачки.
Ще ніжно- білі, ах прекрасні!
Вам подарую залюбки.
В моїм саду найкращі квіти,
І найяскравіші зірки!
До сонця тягнуться, як діти,
Мої чудесні малюки.
Уранці в росах їм радіти,
Поцілувати пелюстки.
Лечу швидесенько полити,
і вже всміхаються рядки.
Життя-буття, неначе квіти,
Років збирає пелюстки.
Оті бутони квіти-діти,
Що обертаються в зірки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2021
Україно! Ти в тридцять сива,
Бо насправді – тисячолітня.
Україно! Ти світу Диво,
Дух прадавній могутня і вічна!
Вірю! Дужа і зло перебореш,
Ще сильнішою станеш, Державо!
Разом все ми з тобою здолаєм.
З Днем народження, йди величаво!
І нехай шлях твій буде лиш Світло!
Слава, слава ,в віках зазвучало!
Я люблю тебе, щиро й безмірно!
Обійми ж ти, усіх нас ласкаво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2021
Цей дощ пройшов, неначе воював...
Десь виграв битву, тільки не зі мною!
Ламав дерева і дахи зривав,
Скажено лив чорнющою стіною.
І враз одна, неначе самота
Тим дивом-дивним огорнула душу.
У Бога просять захисту вуста.
Крихка людина, що рятує душу!
Коли ж щось щиро: щастя, хоч і так,
А не тоді, як треба, бо так мушу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2021
У волошок очі сині, чорні в маків.
Я біжу до тебе нині, щоб не плакав.
Не сумуй, візьми у руки ромен-зілля,
Ворожи, як не повірив,в надвечір’я.
Знаю, знаю , в тебе очі, як любисток.
Не тримай в руках ромашку тай навмисне.
Я ж сама тобі усе пророкувала.
Обійми, я так давно цього чекала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2021
Високий травень у смарагд-траві.
Зелені хвилі моря, сині далі.
Свічки каштанів, квіти польові,
Дзвенять дзвіночки ніжністю конвалій.
Бузкові діти, зілля ген розмай.
Ромашки, маки – сонячнії лялі.
Весна на крилах: щебіт, переспів,
Тьох-тьох, ку-ку, цвірінь, а ви, чували?
Летить-шумить в строкатому вінку.
Танцює радість, створює скрижалі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2021
Купаюсь в квітах, сонці і траві
Весно моя, ти знов благословенна!
Весно, який то рай моїй землі,
Пташина пісня: ніжна, сокровенна…
Дивлюсь-дивуюсь: сила-пресиленна!
Мій рідний краю, дякую тобі
За ці дари – вони неоціненні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
Я чистий лист,
Я аркуш без графи,
Я біле полотно.
Я той скрижаль, сліпучий лід і блиск.
І я – твоє вікно.
Я діамант, що народивсь з води.
Перлина із глибин.
Я – небо, і повітря, і земля.
Я щось, ніщо, завжди один.
Я там, де не пройти.
Я зірка в небі, де мільйон бажань.
І мрія я твоя!
Я те тепло, що в спогадах зими
Коханням засія.
Я теплий спомин, дивний слід.
Я добрії діла.
Вночі, я світло,
Що свої обійми простила.
Я інь і янь, я дзен, хоку.
Я думка, що жива.
Я і початок, чийсь вінець.
Для Бога похвала.
Я – радість, сум.
Я настрій, що зника.
Я – простір, воля, я полон.
Я – Світові слова.
Я Сніг, як сон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Чекала снігу…
Вперто, по-дитячому,
Щоднини виглядаючи в вікно.
В зими питала: що тобі призначено,
Коли ти зовсім лагідна, весно?
Шукала снігу…
І в маленьких шпаринках,
У скалах, там, в камінні віковім,
Знаходила, бо ним так марила:
Іскристим, білим, чистим і святим!
Зимо, зимо, чаклунко льодовитая.
Прокинься, і нарешті, схаменись.
Верни свої морози, гордовитая,
І сніжним сміхом лагідно всміхнись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Земля моя ще диха різнотрав’ям,
Блакитноока річка і прадавній ліс.
Де жовтень-господарник все у справах,
В зеленім полі пада жовтий лист.
Грибів настачив цьогоріч чимало,
А ягід нанизав лиш де-не-де.
Хвостом майнула білка – вліво, вправо,
І дня не стало: так життя іде…
Спочатку кроки нібито маленькі,
А далі ти пришвидшуєш ходу.
Потроху тупцяє старенька ненька,
І ти тихіше, щоби до ладу,
Як непомітно осінь по саду…
От добре зранку: сонце, жвавість, квіти!
Комахи пісню радісну складуть.
Дивлюсь на них і хочеться летіти,
Де нас усіх завжди чекають-ждуть!
Не спи ще, осене, до тебе йду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Наберусь тепла я в сонечка,
Відпущу – лети собі до клена.
Осінь – дивовижно сонячна,
І квітково-лагідно-зелена.
В морозках метелики із бджолами.
Недосвіт зморозив ніжні квіти.
Ти стоїш замріяна, заморена.
А в волоссі – вітер, теплий втер.
У воді вальсує листя колірне.
Віддзеркалля чистої блакиті,
Золоті вершечки диво-осені.
Жабеня продовжує радіти.
Восени летять у вирій просинню,
Ті птахи, що влітку були діти.
Як же тихо, тепло навіть в просіці.
Під камінням знов весняні квіти.
У повітрі це тонке мереживо,
скрізь мережка бабиного літа.
Картоплі і дим, дощі й морозиво.
У Карпатах – сніг, щасливі діти.
То згадаймо, літо нас морозило?
Осіняни, як же не радіти!
Осіняни – ті, що живуть осінню і радіють кожному її дню)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2019
Вже лист осінній сонечка напився,
Ввібрав у себе золото землі.
Зірвався і додолу опустився…
А далі мандри: море, кораблі.
Стрімкі потоки чи гірські вершини,
На крилах птахи вільним літаком.
Солодким квітом у руках дитини.
Яскравим сяйвом, мудрим юнаком.
Який він рідний, теплий, тополиний.
Дарує нам всі радощі земні.
Для когось, той листочок, мов калина,
Колише дні, осінні дні ясні.
Весняно-чисті, ніжно-осяйні.
Один листочок – незліченні дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2019
Закохана в ці гори я давно,
Та побувала тут лиш віднедавна.
Карпати, як магічне джерело,
А ти лише його дитина славна.
Карпати – то любов моя єдина!
Відчуй, яка солодка самотина…
Повітря – кришталевая вода.
Чар-зілля, полонина заросила!
Гірська вершина манить і хода,
Тут є для тебе неймовірна сила!
І ти летиш, плекаючи снагу.
Ідеш, немовби за спиною крила.
Так стрімко, як ріка за береги,
А як дійшов, то і душа спочила.
Таки в них є ще схована краса,
Яка не потребує порятунку.
Чорниці, мед, ліщина, небеса.
Ожина з присмаком твого цілунку.
Моя любов – захоплюючий світ.
Така перлина в рідній Україні!
Де віра в Бога – зоряні вуста.
Прадавній світ і ця краса невинна.
В моєму серці з крапельки – краплина.
Величні гори – ненька Україна!
!9.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2019
Довкола сипав чистий сніг
Він потрапляв в брудні калюжі,
На землю, кланявся до ніг.
Лишав свій слід у полі, в лузі.
Сніг прикрашав усе, що міг,
Робив цей світ предивно білим.
Від чорних тіней сірий світ
Сховав в засніженості милій.
Ще ніжно порошив гілки,
Чиїсь прекрасні чорні вії.
В степу намалював квітки,
посолодив таємні мрії.
Сріблинку кинув на стежки,
Заглядав подорожнім в вічі.
Затанцювали враз зірки,
Коли спускався їй на плечі.
Кружляли вихором думки,
Немов сніжинки недоречні.
В волоссі, в небі зірочки
У затишний, казковий вечір.
Згадки - червоні ягідки.
Терпкі, гіркі – солодкі речі...
Який той сніг, для всіх дорослих?
Різний сніг…
А для малечі?
Чарівний сніг, чудовий сніг!
Сніг він для всіх! Як диво ліг.
Як новий відлік безкінечний.
В житті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2018
П’ятниця. Ранок. Будень. Тиша.
Злива змила червоні сходи.
Знов зметуть кольорове листя.
Йду, каштани збираю. Десь ходить…
Сходить осінь на трон свободи
Квіти літні збира зі сходу.
Ці троянди й опале листя,
Горобини пломінь.
Бродить-марить душа простору.
Як їй в тілі, у скислім тісті?
Море б моря! У вирій стогоном
Просить. У синяві висне.
Купувала я хризантеми:
Світлі, сонячні, теплі, ніжні.
Чарували солодкі пахощі.
Маргариті той колір грішний
Ніс свободу. В повітрі висне,
Клаптик неба в блакитній висі.
Журавлі не вдягали червоне,
Відлітали і голосом тисли.
В сивих хмарах ще промінь блисне.
Осінь сонячна, осінь млісна.
Літня осінь і мокре листя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2018
Виросла дівчинка, стала серйозною
Сміх позбирали думки.
Важко знайомить себе з одіозною,
Складно звертатись на ти.
Була ж, як сонечко, вранішня квіточка,
Нащо так було рости…
Жарти не жартами:
очі не світяться, ноги не хочуть іти.
Як-то раніше: літала, іскрилася,
Сіяла сонячний сміх.
Нащо дорослість все вкрала гадючая,
І дарувала цей гріх?
Доля всміхнулася і повернулася,
Тихо промовивши враз:
Бач зрозуміла ти і схаменулася,
Світ не живе без образ.
Виросла дівчинка, стала мудрішою,
Сміх повернувся, а сум?
Як же без нього у світі дорослості,
як без тривожності дум?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787806
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2018
Мені так страшно, як такій ніякій?
Без краплі смутку, радості, жалю…
І вже не гірко: випила повільно
Усе до краплі. Бачиш не молю.
Я не люблю, не вірю, не кохаю…
Я безліч не безмірно розпалю.
Як вирву серце, от тоді згадаю,
Що були нерви: їх сталю.
Не так, не те, це мабуть не про мене.
Оглянься, ба… на попіл не змелю.
Повіяв вітер: все було зелене!
Посипав сніг, а я неначе сплю.
Зима розтане, може полюблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2018
Зелені, жовті та червоні,
Черлені, сині, золоті.
Летять-летять в твої долоні
Лягають тихо, як святі.
Молитва осені незнанна
І несказанна: в тому суть.
Думки кружляють дивостаном,
Де тихі спогади ростуть.
Як незабутнєє забудь!
Забудь весну, прощайся з літом.
Мотиви осені сумні.
Цей вихор листя, танець квітів,
Осіннім вальсом у мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2017
Достигло літо, а за крок вже осінь.
Так швидкоплинно, а в якім вінку?
Прокинусь рано, на порозі листя:
Грушеве, жовте…
Осене, ку-ку!
На полі заєць
в дивному чеканні, застиг,
Ніяк не втямить: де жита?
Ось тут я колихавсь в колоссі стиглім,
Була домівка, а тепер – не та.
Гуляє вітер по стерні,
І котить, вночі з долини тихую луну.
У нас подія: тихосірий котик
В дровах сховав монету золоту.
Котусику, то там достигле літо?
Добрячий сховок, як його знайти?
Що ж…знову осінь,
А спекотне літо - мандрує у чаруючі світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747707
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.08.2017
Зима ішла, прощаючись навіки.
Отак вона щоразу, кожен рік.
Сльозинки покотилися зі стріхи,
Самотньо, лячно, як мільйони рік.
Пішла по собі, залишивши спомин:
Брудні калюжі, танучі сніги…
Он там вже чути журавлинний гомін,
А тут всі затопило береги.
І раптом несподівано знайшлася,
Галявина у сонячних руках.
А там сховалося тендітне щастя:
Голівка біла у зелених снах.
Ще трішки сонця їй, кришталю крапель.
Ще мить надії , віри і добра.
В цю мить чекання ,леготом крилатим,
З чужини повертається весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720273
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.02.2017
А ти мовчиш, бо нічого сказати.
Достатньо того трунку, що налив.
Я пила і раділа, як на свято.
Я пила, бо не знала ворогів.
Я вірила, так вірять тільки в богів!
Дивилася очима, що в сліпців.
Я прагнула залежної свободи.
А ти… давно від мене полетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
Зимовий день тобою не почавсь.
Самотній день і навкруги незвично.
Учора сніг сміявся і згортавсь,
Летів собі додолу механічно.
Усе довкола з білої зими,
З холодного і вишитого суму.
Давно забулось рідне слово ми,
хоч як тут мальовничо і казково.
Давно не чути звичного: привіт!
І як, моя хороша, ти сьогодні?
Хоч як не повертай цей білий світ,
Не віриться, що ми були знайомі.
Зима нещадно заміта сліди.
Вуста мої і руки не зігріти.
Давно забулось тепле слово й ти…
І я зникає в дивнім білім світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
Глуха стіна. Не можеш зрозуміти.
Я вперта. Ти впертіший. От і все.
Минулий сум з минулого століття,
Ось що ромова наша принесе.
Любов не треба, чується відразу,
Як пориваюсь знову написать.
Я – не змогла. Ти – тричі відрікався…
Сказав: любов твоя – тяжкий тягар
Якби ти знав… Нема тепла у суму,
Бо він холодним спокоєм ловив,
Оті слова: ненависні, незгодні,
Оті слова, що гірше ворогів.
Якби могла я виплакати століття,
В далеку даль всі викричать слова.
Тоді б напевне все тисячоліття,
До нас хтось лихоліття зазивав!
Кому це все, де варто і не варто.
Кому те все, де падають зірки?!
Чомусь так вийшло, що й того не варта.
Чомусь так вийшло, а не навпаки.
Невпинний сум змінив невпинну радість.
І ти того не в змозі зрозуміть,
Хай не лікується моя дитячість,
Без неї у дорослості не жить.
Без неї можна просто існувати
Та лікувати радостями сум.
Ніяк не вдасться, можеш запитати
У слів-птахів і у мільйонних дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2016
Підросли вже лебедята, скоро їм у вирій.
Рідне плесо покидати в безвість на чужину…
Ой не плачте, не сумуйте, мої ясноокі.
Швидко-швидко проминуть місяці жорстокі.
Ви відчуєте, коли сонечко засяє.
Рідний край наш золотий, щиро привітає.
Тай розправите вмить крила дужі, сніжно-білі.
Знов почуємо з блакиті легіт серцю милий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Закохалась у гори!
Поїду в Дрогобич.
Бориславу всміхнуся,
Відвідаю Львів.
Недарма люди кажуть:
Трускавець – то Нафтуся!
Ще Маруся і Юзя.
Ти випий й повір,
В дивні чари над тілом.
В тиху радість без мір.
То є край вишиванок, смерек, дивних квітів.
Чоколядок та кави, і писанок рай.
То є інша держава у нашій Державі!
Кришталеве повітря, смерековий гай.
Гей, ліси, полонини, високії гори!!!!!
Мчаться бистрії ріки, струмки дзюркотять.
В милі серцю Карпати закохалась навіки!
Як же хочу вернутись в дощів зорепад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2016
Навчусь мовчати. Біль вже не такий,
щоб захлинатись в ньому доостанку.
Радіє сонце, падають зірки.
І знову ранок – сонячні світанки.
Зима, завія, хуга, заметіль
І темні ночі-все це пережито.
Холодний сум, полиш мене, покинь!
Он щебіт пташки срібні сльози витер.
Яке ж то щастя вчитися радіть,
Усе спочатку, знову, як дитина!
Зуміти наказати собі жить,
А не тужить примарою до згину.
Талант любити людей і бачити в них хороше, добре, справжнє - великий талант! Та випробовування ним не під силу кожному!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Где-то, вдалеке,там, где небо плачет
В тихом уголке – ангелок Удачи.
Кудри – злато вьют.
Глаз огромных небо.
Нежный мой уют, был ты или не был…
Где-то, вдалеке - ангелок смеется.
Тучи разошлись, и вернулось солнце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628176
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2015
В ту ніч був сильний зорепад.
Вона у мрії запитала:
Скажи, а щоб до мене йти,
Ти в небо з зіркою літала?
В ту ніч упали всі зірки.
Збулись надії і бажання.
Вона і мрія, до весни
Шукали місячне кохання!
В ту ніч….
До вірності б прийти,
А не загадувать бажання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
Вдається… З гудзиком в серці. З вузликом на душі.
Здається ще майже вперто. Впевнено вперто. Невже?
Той час, що тече невпинно. У чому людськая суть?
Сміється Доля невинно. Забудь - пригадай – забудь!
А як же душа? Чи винна? І в чому людськая суть?
Коли невиправно винна: душу не повернуть!
Вдається жить з ґудзиком в серці і з вузликом на душі.
Рятують слова відверті – вірші моєї душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Заспівай мені веснянки, пташко-щебетушко!
Принеси тепло на крилах ,рідная подружко.
Ми з тобою,моя люба, серденьками схожі.
Навесні вдвох розквітаєм,як чарівні рожі.
Ось прийде тепло веселе – серце затріпоче.
Прилетиш, моя хороша з моря опівночі.
Станеш дзвінко щебетати, волю закликати.
І розправимо вдвох крила – будемо літати.
Я - із хати, ти ж – до хати, щоб звити гніздечко.
Побіжу для тебе в поле, що тут недалечко.
Зачерпну в долоні щастя, крилатої долі.
І розкажу братам,сестрам, що то значить воля.
Пташко, ніжная голубко, леле сизокрила.
Яка ж рідна Батьківщина – серцю мому мила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Ще краплини літечка, ще по намистині.
Я збираю в Осені, так радію нині!
- Де ж ти, любе літечко, так промчалось швидко.
Ось в руці ще квіточка ніжна, золотиста…
Ще комахи солодко вранці прокидаються.
За вікном калинонька з ясенем вітається.
Пташки дзвінким щебетом сповіщають сонечку:
«Раді тебе бачити! Що навперегоночки?
Любі, милі діточки, осінь за віконечком…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Цей вересень гарний та теплий.
Такий, наче наші думки.
Веселий, барвистий, дотепний,
Як сонце у плині ріки.
Ти став мені просто рідний,
Торкнешся моєї руки…
Це добре, що Друг Ти вірний,
І хочу так на віки!
Щоб вересень завжди погідний,
А ми рахували зірки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014
Скоро осінь, а в Тебе жарко.
Скоро осінь, а в Тебе - літні дощі.
От якби через стіну в шпарку
Подивитись дива оці!
В мене яблуко є - останнє…
Не зриваю –Тобі бережу!
Хоча знаєш, вночі сьогодні
Пережило воно грозу.
Літнє небо таке блакитне.
Білі хмарки – тваринки малі.
А у Тебе – небо величне
У начищеному добре склі.
Ти не можеш його спіймати.
Я ж уснах там на волі живу.
Моє небо з твоїм не з’єднати.
Ні ві сні, ані наяву…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2014
І не питай… Нема що відповісти.
Мовчатиму, інакше не змогла.
Моя душа в холодному намисті,
Твоя душа, зривалась і не йшла.
І не питай, не розкажу нічого:
Для чого, щоб летіла з рани кров.
Якщо словами більше не стривожу,
Мовчанням Ти б себе переборов.
І не кажи, що сумував без мене,
Бо ці слова звучали в унісон.
З’явилась, як ілюзія з ілюзій,
І зникну тихоплинно, наче сон.
Та головне, щоб в унісон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
Почав синіти виноград, прощалось тихо літо.
Ти не виходь гуляти в сад, бо там зів’яли квіти.
Природа все ще майорить, та відчуття осінні
Повітрям ранками тремтить терпким і стигло-сильним.
Ти не виходь все задарма, ще сонечко палюче.
Де вороття уже нема, там не бывает лучше.
Нема надії і життя, там, где в нее не верят.
Картина осені мені стучится тихо в двери.
І як могла б Душа кричать, а так тихонько плачет.
Можу Тобі я побажать: всегда во всем – Удачи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
Кишенькові квіти, запозичені у самої долі.
Дарунок Тобі, не літньому, на зимовому полі…
Квіти запозичені в долі…
Щоб віддати, треба біле личенько росою вмивати.
Де ж ти, росо-росонько, в зимнім стуговії.
Насіяли просонька всі мої надії.
Гарно-гарно, літечку зиму виглядати.
Більше Тобі, милий мій, квітів не чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Разобраны сети, распутаны нити.
И я не в восторге, и вы не умыты.
И как-то нелепо в кануне финала.
Вернуться в начало, стоять у причала.
Ажурное счастье - встречать капитана
В дожди и ненастье…
Когда перестану?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484381
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.03.2014
Зникати я собі не дозволяла,
Вже не бажаючи Тобі того.
Навіть, не каючись, сама пропала.
В буденні слів мовчазних - що з цього?
І знов, все переслідуючи думку,
Рядки самі з проханням – на папір!
Як «фенікси» раптово, феєрично
Сплітаються із сотнями докір.
Відкрила очі : бачу і – не бачу.
Пора рушать в дорогу наосліп.
Вирішувать завдання чи задачу?
Як важко жить з словами , і – без слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Ти шляхом праведним , святим
По життю йдеш, рідна школо.
Ясний і чистий сонця дім,
Тут щоденно так зразково.
Прагнем усі ми до зірок,
Йдем крізь терна(2р).
Ти в душі сієш нам знання,
Наче зерна(2р)
Приспів
В світі школо, моя єдина,
Найчарівнішая перлина.
Знань ясних пророста зернина.
Це наш дім і родина.
Рідна, тебе в своїм житті
Пам’ятатимемо завжди.
Дякуєм всім працівникам,
Що ми в школі, наче в казці.
В квітах, любові, доброті
У щоденній ти турботі.
Ангел-Хранитель подаруй
Щастя й долі сотні років.
Мелодія відомої пісні про Україну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013