Сергієнко

Сторінки (1/14):  « 1»

Я вишиваю зорями рушник

Я  вишиваю  зорями  рушник  –

Мереживо  стелю  поміж  світами,

Яскравими  червоними  нитками

Я  вишиваю  зоряний  квітник.


Я  вишиваю  золотом  слова

На  небі  чистому  і  ніжно-голубому,

Аби  їх  хтось  молитвою  назвав  –

Молитвою  до  Всеблагого  Бога.

 

Я  килимами  ляжу  крізь  блакить,

Веселкою  барвистою  я  стану  –

Аби,  Ти  крізь  розхристані  тумани

Зійшов  на  землю,  Боже,  хоч  на  мить.
























 заправка  картриджа

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215912
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.10.2010


Я життя малюватиму пензлем,

Я  життя  малюватиму    пензлем,
Дивний  світ  з  оксамиту  зліплю.
Все  зігріти  так  хочеться  серцем,
Та  неначе  в  вогні  вся  горю…
Небо  плаче  гіркими  сльозами,
Вітер  пестить  долоню  мою…
Сонце  трепетно  мліє  вустами,
Не  пускає  вечірню  зорю…
























 восстановление  картриджей

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215906
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.10.2010


Осінь

Осінь  
Вже    листопад  скида  останнє  листя  
На  мокру  і  натомлену  траву  .  
А  вітер  стрімко  віє  в  високості  
І  наганяє  хмару  дощову  .  

Дрібненький  дощик  падає  на  землю  ,  
На  чорні  крила  сонної  ріллі.  
Вже  пізня  осінь  ...Стеляться  тумани  ...
Ридають  над  полями  журавлі  ...
                                                                                 Олена    Сергієнко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151534
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.10.2009


Лілеї

Лілеї      
Чарівні  ,  ніжні  
                                         білі  пелюстки,
Розкрилися  уранці
                                                 над  водою  .
Немов    маленькі  
                                               ангели  вони  -
Присіли  під
                                   зеленою  вербою.
Зарожевів  край  неба
                                                         в  далині  ,
Туман  став  розсіватися
                                                         в  долині.
І  над  розкішною  ,
                                         високою  травою  -
Духмяні  пахощі  
                                       і  чари  медостою.
                                                                           Олена  Сергієнко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122783
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2009


Я іду дорогами земними...

Я    іду  дорогами  земними….
                               Поема  
                           1.
О,  світ  прекрасний  і  чудовий!
Як    сонця  спалах  золотий...
Світанком  тихим,  серпанковим,
Іду  я  садом  весняним.

Цвітуть  повсюди  вишні  милі,
Кущі  калини  сніжно-білі
В  соку  берези  молоді,
Цвітуть  лілеї  на  воді  ...

Тут  м`ята  пахне  тонко,  ніжно
Півонія  квітує  пишно,
І    наче  витканий  зі  снів,  
Солодкий  шепіт  пелюстків...
                             
                               2.              
Я  прокинулась  вранці  раненько,
Сонце  сходить  собі  помаленьку
І  відкривши  віконце  своє
Я  вдихнула  повітря  п`янке.


Мов  на  крилах  лечу  лебединих,
У  просторах  високих  перлинних
І  від  щастя  кричу  мов  дитина:
«Люблю  тебе  рідна  Вкраїно!»  

Стежками  вузькими  ходила,
Полями  твоїми  бродила,
Й  заквітчану  Мавку  зустріла,
Босі    ноги  в  росі  замочила,

Де  шумлять  водопади  глибокі,
Там  схиляються  верби  високі,
Де  стоять  гостроверхі  вершини,
Там  спускаються  сніжні  лавини.

І  усе  це  –  моя  Україна  
Моя  доля  і  пісня  єдина.
Що  буяє  в  цвітінні  веснянім,
Мов  дівчина  в  віночку  вінчальнім.  
                       
                             3.
Іду  я  літньою  порою
Тісною  стежкою  густою
Праворуч  хлібні  поля
Ліворуч  зорана  земля

В  саду  поспіла  вся  малина,  
А  на  порозі  вже  ожина,
На  грядці  червоніє  мак,
І  рясно  так  росте  буряк.


На  дні  широкого  ярка,
Струмує  річка  невеличка,
Там  квіти  пишно  розцвіли,  
Й  над  ними  бджоли  загули,

А  в  небі  ,  чистому  ,ясному
В  прозорім,синьо-голубому,
Літають  ластівки  навколо,
Міцного  явору  стрункого!

                 4.
Іду  я  осіннім  краєм,
Листя  шумить  під  ногами...
Бабине  літо  літає,
Мабуть  прощається  з  нами!

Золотом  сяють  діброви,
І  пожовтіли  вже  трави,
В  небі  хмари  здорові,  
Тінь  свою  шлють  на  отави!


                   6.
Гарно  в  зимовому  лісі
Сніг  під  ногами  рипить
Мороз  у  зимовім  кожусі,
В  душі  моїй  люто  тріщить.

Іній  лежить  на  деревах,
Сніжинки  як  перли  блищать,
І,як  в  розкішних  шатах,
Ялинки  прекрасні  стоять.

Ось  промайнула  білка  
Верхів`ям  голих  дерев
Ніби  пухнастенька  білка,
Із  фантастичних  снів,

Вітер  у  чорнім  жупані
Гуляє  над  лісом  моїм,
І  білі  чудові  коні  
Мене  заворожують  цим.
                               7.
Зупинись!  Подивись  на  хвилинку!
На  цю  вічну  і  ніжну  красу
На  цю  білу  й  струнку  берізку,
На  незайману  світлу  росу.

Подивись  ,як  сонечко  сідає,
Як  з-за  обрію  хмарка  виглядає,
Як  лелека  із  гнізда  злітає,
Й  день  ясний  тихенько  догорає.

Прислухайся,  як  тихо  шепчуть  квіти,
Шелестять  тихенько  в  гаю  віти.
В  полі,  на  узліссі,  косогорі,
Де  стоять  високі  осокори,

Я  мандрую  стежками  тісними,
Я  іду  дорогами  земними,
Я  люблю  тебе,  мій  рідний  краю,
Бо,  прекрасніше  землі  не  знаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119142
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2009


Але сумно мені

Вітер  грає  в  сопілку  ,
Небо  ронить  імлу  ,
Хтось  зірвав  білу  квітку  
Й  кинув  в  чорну  ріллю.
Очі  зоряні  сяють,
Місяць  дихає  в  сні.
Жаби  лунко  співають
Але  сумно  мені...
                                   Олена  Сергієнко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117585
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2009


Весна

Небо  ніби  веселка,  
Сонце  топить  імлу  
Річка  наче  люстерко,
Гріє  сонну  весну...

Вільха  цвіт  розпускає  ,
Мліє  все  від  краси  ,  
Мене  так  надихає  
Навіть  дотик  роси...
                                               Олена  Сергієнко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117023
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2009


Життя

Життя    -  прозора  тонка  нить  ,
Майне  і  зникне  в  одну  мить.
Тож  не  розмінюймо  його  .
На  грубе  й  сіре  полотно  ...
                                                                   
                                                                               Олена  Сергієнко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116539
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2009


Світанок

Світанок

Встає  на  небі  вранішня  зоря,  
Червоним  світлом  небокрай  палає,
Розходиться  уся  нічна  імла  .
Щаслива  пісня  здалеку  лунає.


Проміння  пада  в  чисту  воду,
На  юну  ніжну  і  дівочу  вроду,  
Верби  плакучої,  що  сраєчку  стоїть
Та  довгі  коси  опустила  в  воду  .
                                                     Олена  Сергієнко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116424
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.02.2009


Дитячий вірш

КОТИК  СІРЕНЬКИЙ.

Мій  котик  сіренький  сметанку  поїв,
Аж  вуса  свої  всі  у  неї  вмочив!
Я  лаю  його:"Що  ти  шкоду  зробив?
Навіщо  сметану  мою  всю  ти  з`їв?"

А  котик-муркотик  тихенко  лежить
І  лапку  біленьку  все  лиже  й  нявчить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116385
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.02.2009


В моїй душі весна....

В  моїй  душі  весна  ...
Вода  джерельна  ,  милозвучна  ,  
Як  щастя  молоде  дзвенить,  
І  грає  музика  прекрасна  ,  
І  соловнйко  вже  бринить  ...  

В  душі  моїй  весна  буяє  
І  неба  чистого  блакить  ...
І  муз  високе  світло  сяє  
І  чистим  золотом  блищить.
                                               Олена  Сергієнко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116160
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2009


Дитячий вірш

Вітер  ніжно  і  тихо  співа,
     Колискову..І    сон      нагання,
     Місяць  світе  в  яскраве  вікно,
     Зорі  падають  в  нове  відро.
     Десь  озвався  веселий  цвіркун,
     Сонну  тишу  він  враз  розітнув
     А  маленьке  пухнасте  курча,
     Враз  прокинувшись    впало  з  плеча...
     І  під  квочку  полізло  мерщій,
     Щось  вхопивши  у  дзьобик  малий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2009


Я закохана в мистецтво

Я  закохана  в  мистецтво,
У  чарівний  дивосвіт,
Що  пронизує  все  серце
Там  лишається  мій  слід.
Я  закохана  в  мистецтво-
Те  що  світлом  скрізь  сія.
Де  всевладно  править  муза,
В  ній  уся  душа  моя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115681
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2009


Апокаліпсис

Апокаліпсис.
Стоїть  в  глибокім  сумі  і  
                                                             жалобі,
Стара,  убита  горем  
                                           Матінка  -  Земля.
З  її  очей  стікають
                                           чорні  сльози  ,
Вона  тримає  на  руках
                                         останнє  немовля  ,
Кричить  до  Бога  у  розпуці  
                                         Мати:
"Врятуй  хоч  це  дитя!
І  на  мої  ти  ,  Боже,  зглянься
                                                               муки!"
Палає  в  полум'ї  безжальному-
                                                                     Земля.
Стікаються  по  ній  потоки  
                                                                       крові,
І  град  камінний  сиплеться
                                                     з    небес  ...
І  всі  святі  здіймають  
                                         в  гору  руки  -  
Благають  за  людський
                                       за  грішний  світ.
Та  голос    з  неба  ,мов  
                                       удари  грому:
"Не  буде  їм  спасіння
                                       вже  нікому!
Бо  рід  людський  
                                       безмежно  завинив  -
Себе  він  сам  на  страту
                                       засудив.
А  ти  не  плач  чарівная  
                                               плането!
Тебе  я  возвеличу  до  небес,
І  оновлю  ,  і  щедро  обдарую
І  одягну  у  ризу  дорогую  ,  
Віддам  в  обійми  
                                         праведних  людей  ...
                                               Олена  Сергієнко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115678
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2009