Serg

В цю тиху і зимову ніч

В  цю  тиху  і  зимову  ніч
Навпіл  я  душу  роздираю
І  поглядом  в  Січневу  піч
Всі  сумніви  свої  кидаю,
Не  можу  далі  просто  так
Я  йти  коханням  через  Лютий,
Летіти  хочу,  мов  літак,
Та  крил  не  маю,  часом  скутий...
Про  Березневі  сонця  дні
Душа  моя  щоночі  стогне
Й  кохатись  хоче  у  весні
А  тіло  в  Квітень  ще  спроможне,
У  теплім  сонячнім  раю
Лише  тебе  одну  обняти
Й  вишнево-білим  у  гаю
Травневим  цвітом  закохати...

Така  любов  обох  уб'є...
Нехай  відчую  ті  страждання,
Бо  в  Червні  злива  знов  проллє
Всі  чари  нашого  кохання,
Я  так  люблю  тебе,  тай  годі!
Я  відчуваю  подих  твій,
То  спека  Липня  у  погоді,
Що  зігріває  шлях  до  мрій,
Мов  місяць  молодий  у  гребінь,
Висить  над  полем  в  час  мрячний,
Та  освящає  нам  на  небі
Серпневий  шлях  зірок  нічний,
Краса  твоя,  як  сонце  з  неба,
З  душі  моєї  строки  в'є...
Не  можу  більше  я,  не  треба!
Така  любов  обох  уб'є!

Вагань  не  маю,  протиріччя
У  Вересневому  краю
Сховаю  в  лісі  на  узбіччі...
Ти  бачиш  посмішку  мою?
То  сила  всіх  моїх  бажань,
Що  неймовірними  плодами
Пішла  у  Жовтень  намагань
Поміж  достиглими  садами,
Чому,  скажи,  знов  сльози  ллєш
У  Листопаді  мрій  осінніх?
Невже  у  чергу  знов  стаєш
Грудневих  снів  моїх  чарівних?
Так,  ти  моя  Любове  ніжна!
В  цю  тиху  і  зимову  ніч,
Скажу  тобі:  -  Ти  дивовижна!
Й  кидаю  сумніви  у  піч...

07.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2010

Частушки – 1

Перевод
Lee  ::  Хокку  -  1.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155457
на  славянский  лад…

Расцветает  вишня  пышно  -
Белым!  Аж  в  глаза  першит,
Про  Японию  не  слышно,  -
Сакура  свой  мир  вершит...

Гроздья  спелые  свисают  -
Виноградная  лоза,
Только  опытные  знают,
Где  же  истины  глаза...

У  Любви  девичьей  -  косы,
Мальчуковая  -  брильянт,
А  судьба  -  ночные  росы,
Долго  спал  -  профукал  грант!..

Хокку  радостно  взлетает
Над  надеждами  полей,
А  влюбленные  мечтают
Парой  сизых  голубей..

Чудную  Любви  картинку
Я  сангиной  напишу,
Вечность  сделала  запинку:
-  Засмотрелась,  не  дышу!...


05.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175587
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2010

Частушки - 2

Перевод
Lee  ::  Хокку  -  2.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158679
на  славянский  лад…


В  небеса,  как  из  прошлого  взгляд,
Улетают  в  несбыточность  сны,
Но,  глазам  твоим  вечно  я  рад,  -
Словно  звезды  на  фоне  луны...

Я  из  разных  цветов,  что  в    палитре,
Сотворил  на  холсте  только  миг,
А  душа  хочет  снять  с  себя  свитер,
Обнажая  сердечности  сдвиг...

Очарован  красою  картинки,
В  первых  солнца  лучах  -  сувенир,
Будто  россыпи  в  блесках  росинки...
У  мольберта  -  Творец  -  ювелир...

Солнце  спряталось  прямо  за  гору,
Сизой  дымкой  тепло  от  земли,
Под  луной  в  эту  звездную  пору
Ощутил  поцелуи  Любви...

Мир  прекрасен,  Любовью  согрелся,
Неужели  Творец  одинок?..
-  Ах,  наивный,  -  вдруг  голос  раздался,
Я  и  есть  вся  Любовь,  мой  сынок!..

Тучи  в  небе  под  утро  сгустились,
-  Будет  ливень,  я  тихо  сказал...
Мы  под  каплями  снова  любились,
Этот  дождь  нас  на  веки  связал...

Аромат  твой,  привычный  до  боли,
И  привычки,  как  запах  души,
Я  без  них,  словно  птица  без  воли,
Задыхаюсь  от  грусти  в  тиши...

Ты  -  мой  горный  родник  этой  жизни,
Через  сердце  Любовью  мне  влился,
И  до  самой  судьбы  нашей  тризны
В  свете  брызг  твоих  я  растворился...

05.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175570
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2010

Частушки - 3

Перевод
Lee  ::  Хокку  -  3.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160241
на  славянский  лад…


Ох  и  грустно  на  душе,
Давит  одиночество,  -
Под  Бетховена  клише
Лунного  пророчества...

Дождик  с  неба  моросил,
В  лужах  небо  серое,
Я  по  облаку  бродил
Рифмой  скороспелою...

Тайна  за  большим  замком,
А  в  замочке  скважина,
В  щелку  посмотрю  тайком,  -
До  чего  ж  отважная!..

Спят  веселые  игрушки,
Сны  по  радуге  летят...
А  в  часах  сидит  кукушка
И  не  дремлет,  говорят!...

Эксклюзивно,  диво  стразы,
Из  штанов  перо  торчит...
В  кулуарах  шепчут  фразы:
Тело  есть,  душа  -  кричит...

В  глубину  озер  спускаюсь,
Сверху  лед,  одни  снега...
Дивным  Хокку  наслаждаюсь,
Мысль  -  алмазы,  жемчуга!..

Необъятное  возможно
В  этом  мире  увидать,  -
Надо  очень  осторожно
Между  строчками  читать...

Я  -  так-сяк,  поэт-сапожник,
Жизни  миг  запечатлел,
А  вот  истинный  художник  -
Взял  и  мир  наш  сотворил!..

Холст  пейзажем  вдохновляет,
Красота  и  мира  суть,
Глянь  -  цветочки  расцветают,  -
Рядышком  стихи  поют...

В  доме  доброта,  порядок,
Мышка  в  норке,  свет  горит,
До  чего  ж  уклад  сей  сладок,  -
Обленился  кот  и  спит...

05.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175548
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2010

Частушки - 4

Перевод
Lee  ::  Хокку  -  4.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162514
на  славянский  лад…


Утро  в  ноги  бьет  росой,
В  красных  маках  поле,
Эх,  разуюсь  и  босой
В  летнее  раздолье...

Ласточки  гнездо  гляжу
Прямо  в  сенях  свили,
Как  домой  я  прихожу  -
Под  крыло  у  милой...

Коли  хочешь  из  себя
Выйти  ненароком,
Помни,  что  большое  "Я"
На  смех  лишь  сорокам...

Глубоко  на  дно  души
Тоже  лезть  не  надо,
Лучше  хокку  ты  пиши,
Рифма  Lee  -  отрада!..

Этот  тонкий  аромат
Нежностью  струится
Прямо  в  сердце,  без  преград,  -
Аж  в  глазах  двоится...
 
И  не  видно  неба  край,
Лишь  краса  земная,
Хочешь?  Смело  выбирай  -
Нет  у  Рая  края!..

Я  в  глаза  твои  гляжу
С  силой  страсти  взора,  -
И  в  душевном  неглиже
Падаю  в  озера...

Так  хочу  пройтись  с  тобой
По  росе  закатной,
Лучик  сердца  золотой
Не  позволит  спать  нам...

У  костра  Любви  большой
Пламя  сильно  греет,
Лед  души  моей  грешной,
Словно  слезы,  тлеет...

Целый  год  нам  впереди
Тигром  полосатым,
И  только  точечкой  вдали
Мой  стишок  усатый!..

04.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175408
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.03.2010

Частушки - 5

Перевод
Lee  ::  Хокку  -  5.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164811
на  славянский  лад…


Утром  рано  я  проснусь,
До  чего  ж  прекрасна
Эта  жизнь!  А  ну  вернусь  -
Досмотрю  сон  ясный...

Ручеек  с  горы  бежит,
Будто  песня,    звонко,
Вдоль  него  мой  путь  лежит
Прям  у  края  кромки...

Ароматом  нежных  строк
Хокку  расстилается,  -
То,  как  лилии  цветок,
Lee  нам  распускается...

Капелька  у  глаз  блестит
Янтарем  сердечности,
А  березка  грусть  хранит,
Сбросив  листья  вечности...

Очарован  я  сполна
Даже  околдованный,  -
От  волос  твоих  волна  -
Аромат  магнолии...

Скрипка  плакала  в  саду,
Ручейками  слезы,
К  ивушке  я  подойду,
Поклонюсь  ей  в  ноги...

Тучи  над  рекой  плывут
Айсбергом  надводным,
А  сердца  друг  другу  бьют  
Сквозь  туман  холодный...

Зимний  дождик  не  к  лицу
В  феврале  наброском,
Старый  год  идет  к  концу
Словно  свечи  воском...

А  снежинки  на  ветру  -
Оригами  нежности,
Мысли  вредные  сотру,
Напишу  о  верности...

Чтоб  калиной  на  снегу
Снегири  барахтались,
Радость  долго  берегу,
Со  стихами  сватаюсь!..

04.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175390
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.03.2010

Частушки - 6

Перевод
Lee  ::  Хокку  -  6.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167876
на    славянский  лад…


Тихой  ночью  среди  гор
В  аромате  ласки
Млеют  души...  Экий  вздор...
Хокку  Lee  -  как  сказки!

Ранней  свежестью  заря
Травы  застилает,
Поплыву  через  моря,
Что  росой  вздыхают...

А  на  левом  берегу
Яблони  отвисли
По  воде  я  к  ним  бегу,  -
Ох  уж  эти  мысли!..

Майский  ливень  нам  в  окно
Тучи  поразвесил,
А  влюбленным  все  равно,  -
Скрип  кровати  весел!..

Наш  поэт,  как  мотылек,  -
В  ночь  на  свет  стремится,
Ах,  какой  короткий  срок
Рифмою  упиться!..

Отражением  в  глазах
Детских  ослепился,  -
У  Мадонны  на  руках  
К  нам  Христос  явился!..

Звонким  пением  в  саду
Щебетали  птицы,  -
Утро!  Я  во  сне  иду
Сквозь  души  страницы...

Что  за  чудо  бирюза
Прям  в  сердечном  поле?
То  запал  в  мои  в  глаза
Цвет  твоих  магнолий...

Глаза  девушки  в  тиши
Горькими  слезами
Расцветают  из  души
Нежными  цветами...

Изнутри  груди  горит
И  стихами  воет,  -
Разум  сердце  не  поймет
И  Любовь  не  скроет!

04.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175367
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.03.2010

Частушки – 7

Перевод
Lee  ::  Хокку  -  7.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174511
на  славянский  лад…


Возле  хижины  моей
Ручеек  звенящий
Звонким  бегом  из  полей
Звук  несет  бодрящий...

А  у  дома  расцвела  
Вишня...  Невозможно!
Белым-белым  обдала
Мысли  осторожно...

Думы  тяжкие  мои
Грузом  неподъемным...
Начитаюсь  хокку  Lee,  -
И  стаю  вновь  скромным...

Босиком  в  поля  бегу
Под  грозу,  что  в  мае,
Свежесть  чувств  на  берегу
Над  травой  взлетает...

А  тропинка  в  даль  ведет,
Красотой  лелеет,
Может  к  милой  приведет
И  теплом  согреет?..

Глазки  мокрые  от  слез,
Что  с  тобой  случилось?
То  следы  от  дивных  грез,
Что  во  сне  приснились...

А  сады  цветут  у  нас  -
Белизной  излишней,
Посидеть  зову  я  Вас
У  ручья  под  вишней...

Тихим  майским  вечерком
Месяц  в  небе  бродит,
А  под  окнами  тайком
Милый  хороводит...

Что  за  прелесть  та  Весна,  -
Небо  все  в  глазури!
Расписные  чудеса  -
Акварель!  С  натуры!

Бурной  жизнь  течет  рекой
В  даль  к  большому  морю,
А  я  детскою  рукой
В  ручье  мысли  мою!

04.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175332
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.03.2010

Мій День і моя Ніч…

Епіграф(мотто):
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174775



Я  протиріччя  об'єднав,
Це  я  весь  День  лиш  Ніч  кохаю,
І  серденько  своє  віддав
У  небо  зоряне  з  відчаю!

Я  бачив  той  фатальний  злет,
Це  я  від  зрад  відмежувався,
І,  хай  поганий  я  поет,
Та  в  зорепаді  я  кохався!

Я  маю  дивних  слів  плече,
Це  я  вНочі  про  День  зітхаю,
І  в  грудях  сильно  так  пече
Не  просто  так,  -  бо  я  кохаю!

Ти  мусиш  все  про  мене  знати,
Це  ти  -  мій  День  і  Моя  Ніч,
І  можеш  щиро  зазіхати
На  мого  серця  дивний  спіч!

То  ж  відчини  у  душу  дверці,
Це  ж  ти  чекаєш  вечори,
Зійшла  щоб  в  небі  зірка-серце,
Й  для  тебе  сяяла  згори!

Колись  я  з  неба  повернуся,
То  буде  День,  а  може  Ніч,
Й  до  тебе  ніжно  пригорнуся...
Бо  я  кохаю  -  ось  в  чім  річ!


02.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2010

Весна – это чудо!

Над  окном  моим  свисла  сосулька
И  сгорает  под  солнца  огнем
Будто  просит,  чтоб  я  на  прогулку
Вышел  мартовским  солнечным  днем

Во  дворе  расплылось  половодье,
По-весеннему  пляшут  ручьи,  
А  под  крышами  -  зимние  гроздья,
Слезы  льют,  словно  воск  из  свечи

По  земле,  кое-где,  вдоль  проталин
Зеленеют  травы  стебельки,
Темный  снег  в  кучугуры  навален,
Исчисляет  на  пальцах  деньки...

Ощущаю  в  весеннем  порыве
Невозможность  возврата  назад
И  на  грани  сердечного  срыва
Я  вдыхаю  Весны  аромат!

Так,  давай  же,  взойди  побыстрее,
Растопи  зимних  снов  холода,
С  каждым  вдохом  немного  теплее
И  я  верю  -  так  будет  всегда!

Потому,  что  Весна  -  это  чудо!
Улетает  душевная  боль,
А  в  сердца,  словно  птицами  с  юга,
Возвращается  снова  Любовь!


02.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174987
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.03.2010

Ви, Весно…

Відповідь  на:
журналістів  Укр  ::  ПРийшла  весна…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174155



Ви,  Весно,  -  лагідна  і  щира,
В  легенькім  платті,  кольору  трави,
З  Вас  ллється  витончена  ліра
І  спонукає  відповідь  на  "Ви"...

Ви,  Весно,  -  неймовірно  мила,
Дивлюсь  на  Вас  крізь  мрій  вікно,
І  хочу  знову  я  під  Вашу  зливу,
Щоб  огорнутись  в  змочене  сукно...

Ви,  Весно,  -  квітами  все  тіло
Дівчини,  що  заплакана  в  росі,
З  долонь  її  вмиваюся  я  сміло
І  відчуваю  присмак  неба  у  косі...

Ви,  Весно,  -  посмішка  Кохання,
Ваш  погляд  повертає  з  небуття
І  потребує  щирого  зізнання
В  заквітчаних  садах  мого  життя!


26.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2010

Так где же Рай?

Ответ  на:
журналістів  Укр  ::  Быть  может,  мы  уже  в  раю?
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171642




Я  долго  шел  и  даже  полз,
Толкал  я  лодку  от  причала,
Тянул  свой  неподъемный  воз,
Порою,  начинал  сначала...

Быть  может  скоро  уже  рай?
И  эта  встреча  неизбежна?
Играй  же  скрипка  мне,  играй!
Слеза  скатилась  так  небрежно...

Я  буду  искренне  смотреть
В  твои  глаза,  они  -  как  знамя,
Я  не  желаю  больше  тлеть,
Души  моей  увидишь  пламя...

О,  как  же  больно  делать  шаг,
Листва  осыпалась  намедни...
Так  где  же  Рай?  Опять  овраг,
Прости.  Не  плачь.  Видать  последний...


26.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174131
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.02.2010

Эквивалент…

Ответ  для:
Евгений  ВЕРМУТ  ::  НАХОДЧИВОСТЬ  (Мы  наш,  мы  новый  мир  построим)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168311




Ух,  находчивый,  Жека,  однако!
«Беломорчик»,  небось,  закурил,
А  я  здесь,  как  последний  собака,
Пачку  «Мальборо»  нынче  купил...

По  карманам  пошарил,  ей  богу,
Одни  баксы,  «рублевочек»  нет,
Ну,  да  ладно,  заправлю  в  дорогу
Пусть  не  новый,  но  кабриолет!

А  так  хочется  тот  помидорчик,
Да  под  рюмку  «Столичной»  глотнуть,
И  потом,  не  спеша,  за  пригорчик
Пешачка  до  утра  завернуть...

Но,  увы,  нету  в  банке  буфета,
Одни  рожы  в  окошках  сидят,
«Ноу  смокинг»  -  долой  сигареты,
И  глаза  мне  в  карманы  глядят!

Вот  так  мир  мы  построили!  Дудки!
Не  счастливый  он  вовсе,  не  ври,
Просто  пашешь  там  целые  сутки,
И  спускаешь  потом  до  зари...

А  вот  тот,  что  счастливый  и  новый,
Был  когда-то,  как  эксперимент...
Но,  однажды,  пришел  безголовый
И  устроил  нам  эквивалент!


25.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174102
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 26.02.2010

Надоело мне все, надоело!

В  поддержку  мысли:
Евгений  ВЕРМУТ  ::  И  вино  надоело,  и  бабы…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168310




Надоело  мне  все,  надоело!
Почему  лишь  обратный  отсчет?
Где,  скажите,  любимое  дело?
У  стакана?  Масштабчик  не  тот!

Я  звезду  с  неба  вырезал  в  детстве
А  потом  на  станке  отточил,
Я  держал,  словно  жизнь,  ее  крепче,
Напоследок  -  на  грудь  приложил!

Ох,  печет,  ощущаю  так  четко,
Сахарку  бы  наверх,    да  нельзя,
До  последнего  буду  чечетку
Выбивать,  уж  затем  тормоза...

А  вино  надоело  и  водка
Не  спасает  меня  ото  сна,  -
В  нем  иду  молодой  я  походкой
А  вокруг  расцветает  Весна!

Ты  оценишь,  потом,  не  трудися,
Эта  пресная  жизнь,  как  вода,
Хоть  зовется  порою  "Актриса",
После  третьей  обычно  -  "Судьба"...

Надоело  здесь  все,  надоело!
Я  бы  перцем  звезду  покропил,
Кровоточит,  вжигается  в  тело,  -
И  горит  из  меня,  что  есть  сил!


25.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173992
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.02.2010

Зачем бежишь, Любовь, куда?

В  продолжение  мысли
Олександр  Ковальчук  ::  Любовь  бежит…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173095



О  да,  частенько,  как  во  сне,
Любовь  к  нам  птицей  скороспелой
Приходит  рано  по  весне
И  страстно  искоркою  тлеет...

Намного  ярче  та  Любовь,
Что  где-то  летом,  у  костра,
В  груди  несет  иную  новь,
Но,  как  же  и  она  быстра!..

Вот,  наконец-то,  -  что  искал!
Ночами  грез  у  листопада
К  твоим  ногам  я  припадал,
Моя  Любовь  -  моя  отрада!..

А  время  тихо,  как  всегда,
Любовь  укрыло  белым  снегом,
Загнало  чувства  в  холода,
Сердечным  согревая  бегом...

Зачем  бежишь,  Любовь,  куда?
Где  финиш  этому  недугу?..
И  только  мыслей  череда
Опять  пускается  по  кругу!

25.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173978
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.02.2010

Прощай, бджоляр!

Прощай,  бджоляр!
Прощай  наш  милий!
Іди  собі  і  не  вертай!
Бо  помах  рук  твоїх  грайливий
Ми  не  забудем,  так  і  знай!
Вони  «не  брали»    і    «не  крали»,
«Не  загравали»    й    «не  були»...
Вони  хоч  щось  в  житті  робили?
Чи  так,  як  бджоли  -  загули?
Коли  валили  «Україну»,
Покійний  Гетьман  не  дожив,
А  Основний  Закон  -  в  руїну,
Оце  «браткам»  ти  удружив!
Прийшов  наступний,
Знову  Вітя?!
Країна  з  голови  гниє!
Верховна  зрада,  мов  те  сміття,  -
Один  на  одного  цькує!
Прощай,  свобода!
Нове  гасло:
«Бандитам  -  влада,  тюрмам  -  зась!»,
А  хто  бажає  хліб  із  маслом  -
Ставайте  в  чергу,  Він  роздасть!
Почує  кожного,  не  скигліть,
Таємний  ходить  вже  агент,
Ви  тільки  10  років  виждіть,
Збудують  новий  монумент,
Він  50-т  мільйонів  тягне,
Не  гривень  а  нещасних  душ...
Коли  вже  той  народ  повстане?
Пора  політикам  під  душ!..
Прощай,  бджоляр!
А  далі  буде...
Цензура  в  спину  вже  глядить,
Бо  ми  для  них  -  раби,  не  люди,
Приспали  зраду,  Він  не  спить!
Побачить  кожного,  у  «Справі»,
Роздасть  для  кожного  хомут,
І  «Ліві»  будуть  там  і  «Праві»,
А  хто  не  згоден  -  у  «Приют»!
Надія  є,  що  не  в  останній,
А  може  краще,  щоб  не  знать?..
Напевно,  бо  у  «хаті  крайній»
Країну  нам  не  збудувать!


24.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173744
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2010

Невгамовні думки…

Ти  гадаєш,  що  я  трохи  дивний?
І  ночами  не  сплю  від  нудьги?
То  натхнення  порив  мій  невпинний,
Мов  відлуння  веселки  дуги...

Може  хочеш,  щоб  зараз  зізнався,
Як  літаю  під  ранок  у  снах?
Вільний  вітер  думками  сховався
У  ліричних  від  серця  рядках...

Ти  не  можеш  мене  зрозуміти,
Бо  я  прагну  нічної  тиші?
Я  і  сам  вже  не  можу  так  жити...
Та  пишу  лиш  для  тебе  вірші!

З  них  я  силу  духовну  плекаю,
Тільки  там  сподівань  моїх  рай,
В  них  безмежно  тебе  я  кохаю,
А  найкращий  -  сама  обирай...

Може  той,  де  в  коханні  відверто
Я  тобі  присвятив  почуття,
І  крокуємо  разом  і  вперто
Ми  по  нашій  доріжці  життя...

А  можливо  про  погляд  твій  ніжний,
Що  у  серці  моєму  навік,
Образ  маю  реальний,  не  книжний
І  кохаю,  бо  я  -  чоловік...

Можеш  впевнено  всі  прочитати,
То  мої  невгамовні  думки,
Разом  з  серцем  готовий  віддати
І  до  ніг  твоїх  скласти  листки...


23.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2010

Увы, последняя зима…

Увы,  последняя  зима
По  полной  нынче  оттянулась,
В  метелях  снежных  обернулась,
Укрыв  сугробами  дома,
А  в  теплых  печках  дым  ютится,
Трещат  дрова  в  ночной  тиши
И  где-то  в  глубине  души
Предчувствие  весны  таится...
Куда  спешить?
О,  нет,  -  ворваться
Желает  брызгами  лучей
Со  страстью  пламенных  очей
И  вкусом  жизни  насладиться!
Чтоб  засверкать  опять  лугами
Чудесной  прелестью  цветов
И,  словно  таинство  веков,
Вновь  расцвести  для  нас  садами...
Хочу  той  красотой  взойти,
Увы,  года  мои  строптиво
И,  так  обманчиво,  игриво
Ушли,  чтоб  вкус  иной  найти!

Увы,  последняя  зима
В  году  ушедшем  затянулась,
Старухой  мельком  оглянулась,
Как  будто  в  чем  ее  вина?
А  на  пороге  молодится
В  бокалах  спелых  майских  роз
И  не  взирая  на  мороз,
Весна  -  пора  Любви  напиться...
Лишь  пригубить?  
О,  нет,  -  проникнуть
В  ее  сердечные  порывы,
Сквозь  рек  бушующих  приливы
И  чувства  все  возобновить!
Чтоб  напролет  ее  ночами
Не  спать  у  яркого  костра,
Зачем  же,  жизнь,  ты  так  быстра?
Хочу  вновь  детскими  ногами
В  поля  зеленые  пройти...
Увы,  но  время  торопливо,
Порою  так  неумолимо,
Бежит,  чтоб  финиш  свой  найти!


23.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173547
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2010

Привіт…

-  Привіт!
-  Привіт!
-  Ти  хто,  поет?
-  Та  ні,  я  так,  художник...
-  В  картинах  бачу  душі  злет!
-  Та  я  ж  кажу,  -  безбожник!
-  Безбожник?  Щось  таке  нове?
   Релігія  пізнання?
-  Та  ні!  Як  дзеркало  криве,  
   Вдень  Я,  вночі  -  Кохання...
-  Можливо  бачу  новий  стиль?
   І  образи  правдиві!?
-  Так,  пізнаю  щоразу  біль,
   Й  кладу  мазки,  мов  хвилі...
-  А  ти  цікавий  артефакт,
   Підемо  вип'єм  пива?
-  Не  можу,  мій  кишечний  тракт
   Не  витримає  дива!
-  Тоді  по  100?  Гайда  у  бар,
   Сьогодні  пригощаю
-  Та  грець  із  ним,  нащо  той  дар?
   Я  сам  себе  прощаю!
…
-  Привіт!
-  Привіт!
-  Ти  хто,  поет?
-  Та  ні,  твоя  обуза...
-  Оце  такої!  Знову  злет!
   Прийшла  кохана  Муза...


19.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172713
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.02.2010

В країні з генофондом глум (До закону про племінну справу)

18  лютого  2010  
Закон  України
"Про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України  
щодо  племінної  справи  у  тваринництві"    



-  В  країні  з  генофондом  глум,  -
Кричав  нам  депутат  «цвіркун»,
Ну  той,  що  в  президента  кум
І  у  політиці,  мов  «в'юн»!
У  нього  дома  повний  бум  -
В  цій  справі  він  душею  юн,  
«Нацвіркотав»  без  зайвих  дум,
То  ж  не  даремно  -  кращий  кум!
А  ви  сухарики  хрум-хрум,
Дорожчають  і  газ  і  струм...
От  новий  президент  загнув,
Неначе  пташка-говорун,
І  навіть  оком  не  моргнув,
Нам  п'ятирічний  план  спихнув
На  50-т  мільйонів  хрум!
Та  де  ж  набратися  тих  сум?
Мабуть  і  сам  він  не  збагнув,
В  які  він  прерії  сягнув…
Щось  розбирає  мене  сум,
Бо  вже  над  нацією  глум!


18.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172567
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2010

Не плач, благаю!

Відповідь  на:
журналістів  Укр  ::  І  не  лишилось  більше  слова…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172166



То  був  не  я!  В  печальнім  слові
Зневіра...  Хай  мені  вже  грець...
Та  у  твоїй  прекрасній  мові
Я  чую  риму  двох  сердець

Не  падай,  прошу,  на  коліна!
Бо  сонце  сходить  на  дворі,
Хай  зникне  тінь,  а  наші  стіни  -
У  сяйві  денної  зорі

Не  плач,  благаю!  У  прозрінні
Не  хочу  я,  щоб  ти  пішла,
Душевного  порозуміння
Я  прагну!  Вже  сльоза  зійшла...

Смиренна  відданість  -  то  сила,
Що  лиш  Кохання  пізнає,
Гроза  раптова  -  відлетіла,
Життя  знов  паростки  дає!


18.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172496
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010

Коли ніч землю огортає…

Коли  ніч  землю  огортає
І  все  стихає  навкруги
А  серденько  з  грудей  злітає
Над  повсякденністю  нудьги
Не  сплю  я  зовсім,  бо  думками
Сплітаю  з  ниточок  душі,
Немов  весняними  струмками,
Причарування  у  тиші...

Це  дії  мрій  моїх,  зігріті
Вогнем,  що  груди  розрива,
Росою  вій  моїх  омиті
Світанків  радісних  слова,
То  знову  в'ється  вільний  вітер
Зі  струн  душі,  лиш  обирай
Рядки  бентежних  дивних  літер,
Немов  пісенний  водограй!

Кохана,  ті  думки  невинні,
Їх  дія  крізь  нестерпність  хмар
Й  надалі  нестиме  невпинно  
Тепло  моїх  душевних  чар,
Бо  твої  губи  -  присмак  меду,
А  очі  -  зіроньки  з  небес,
До  тебе  віршами  я  плину,
Мов  до  омріяних  чудес!

У  твоїй  посмішці  читаю
Садів  заквітчаних  дива,
Й  навіки  так  тебе  кохаю!
Неначе  сяйво  ті  слова,
Вони  на  риму  надихають,
Проникли  в  наші  почуття...
Світає!  Ранок  набуває
Промінням  сонячним  життя!


17.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2010

Кажан-кажану - друг і брат (До закону про кажанів)

18  лютого  2009  року  
Закон  України
«Про  прийняття  Поправки  до  Угоди
про  збереження  кажанів  в  Європі  »



-  Кажан-кажану  -  друг  і  брат,  -
Казав  відомий  демократ,
Ну  той,  що  президенту  сват,
У  них  в  сімействі  повний  лад!
Він  добре  знає  про  той  блат,
Доходи  має  у  сто  крат,
Будинок  сяє,  мов  булат,
То  ж  не  даремно  -  кращий  сват!
А  ви  працюйте  без  зарплат,
В  кишенях  дірки  до  заплат,
Вже  слів  немає,  один  мат,
Хіба  почує?  Він  же  сват!
Про  кажанів  забив  набат,
Ти  бач,  який  природі  брат,
Не  помічає  власних  вад,
Що  не  «кажан»  -  то  депутат!
Свобода  Ваша  гірше  грат,
Засунь  собі  її  у  ...,
Людська  довіра  -  то  не  блат,
Давай-но  геть!  І  ти  і  сват!

30.04.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172362
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2010

Слезинка…

Сегодня,  совсем  ненароком,  поймал  я  слезинку,
Такую  хрустальную,  -  падала  мне  на    висок,
И  так  захотелось,  вдруг,  счастья  увидеть  картинку,
Принять  и  понять  и  обнять,  как  желанный  цветок...

Я  кофе  сварю,  как  всегда,  рано  утром  любимой,
Добавлю  в  него  я  из  сердца  немного  тепла,
Чтоб  солнце  улыбки  твоей,  что  ни  с  чем  не  сравнима,
Увидеть,  прильнуть  и  сгореть  в  ней  лучами  дотла...

Затем  возродиться  в  бокале  вечернего  света
С  прекрасным  и  терпким  вином,  наполнявшим  Грааль,
Чтоб  губ  твоих  зной,  словно  жаркое  спелое  лето,
Испить,  пригубить,  обжигая  душевный  Февраль...

А  сердце  мое  выбивает  незримо  чечетку
И  хочет  наружу  прорваться  из  вечного  сна,
Сегодня,  совсем  ненароком,  поймал  я  слезинку,  -
Увидел,  обнял,  пригубил  -  это  наша  Весна!


16.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172192
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.02.2010

Я люблю тебя!

Я  люблю  тебя!
Как  ты  прекрасна
В  этот  праздничный  день  февраля,
Мои  чувства  к  тебе  не  угасли
И  сжигают  меня  до  угля...

Я  люблю  тебя!
Взглядом  приветным
Ты  так  ласково  смотришь  без  слов,
Что  мечты  о  богатстве  несметном
Превращаются  в  строчки  стихов...

Я  люблю  тебя!
Теплые  руки
Прикасаются  нежно  ко  мне,
Ощущая  сердечные  стуки
В  этой  дивной  ночной  тишине...

Я  люблю  тебя!
Просто  безумно,
И  в  душе  нарастающий  взрыв,
В  освещении  комнаты  лунном
Я  не  в  силах  сдержать  свой  порыв...

Я  люблю  тебя!
Чувство  блаженства
Заменяет  звучание  слов,
Мы  на  пике  любви  совершенства,
Словно  грезы  из  радужных  снов...

Я  люблю  тебя!
Слышу  ответно...
Я  родился,  наверно,  не  зря,
Потому,  что  любим  беззаветно,
Беззаветно  тебя  лишь  любя!


14.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171930
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.02.2010

Прошу пробачення у всіх

Прошу  пробачення  у  всіх,
Кого  образив  ненароком,
Заради  власних  грішних  втіх,
Й  тоді,  коли  «за  око  –  око»,
Кому  я  що  сказав  не  те
І  вихвалявся  недоречно,
За  думки  про  життя  святе
Прошу  я  вибачення  гречно...

За  те,  що  поруч  я  не  був,
Коли  потрібна  допомога,
І  пізно  про  життя  збагнув
Десь  на  середині  дороги,
Не  так  комусь  дивився  в  слід,
То  заздрість?  Ні,  хотів  догнати
І  перегнати  зливу  літ
У  намаганні  мудрим  стати...

Я  сподіваюся  на  те,
Що  всі  мої  життєві  мрії  -
Не  задоволення  просте,
А  подих,  що  коханням  гріє,
Бо  хочу  бачити  у  Вас
Обличчя,  радістю  сповите,
В  країні,  про  яку  Тарас
Писав  в  своєму  Заповіті...

Прошу  пробачення  у  всіх,
Життя  коротке  і  велике,
То  ж  не  примножуйте  свій  гріх
У  нерозбірливості  дикій...
Живіть,  працюйте  і  любіть,
Красу  навколишню  збагнувши,
Щодня  лише  добро  творіть
Й  прощайте,  прощення  здобувши!

14.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171468
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 12.02.2010

Картин прекрасные стихи…

О  жизни  разные  стишки
Любил  художник  полистать
И,  как  от  фруктов  корешки,  -
Объевши  мякоть,  разбросать...
Так,  начитавшись    тех  стихов
О  мире  бренной  суеты,
Не  мог  понять  ОН  "чудаков",  -
Все  эти  рифмы  так  просты!

Да  что  там  звуки  по  сравнению
С  его  картинами!  Пустяк!
Предавшись  мыслям  и  забвенью,
Он  возвращался  на  чердак…
А  там  мольберт  и  жизни  страсти,
Мечтал  он  написать  портрет
Одной  единственной...  Чтоб  кисти
Шуршали,  в  холст  вгоняя  цвет!

Однажды,  в  залах  галереи
ЕЕ  художник  повстречал,
ОНА,  -  как  будто  в  белом  фея,
О,  сколько  лет  о  ней  мечтал!
У  лучшего  холста  стояла,
Свисала  шаль  с  её  плечей,
И  вслух  стихи  свои  читала
С  огнем  пристрастия  очей...

А  свежесть  рифмы  наполняла
Пейзажи  жизненной  красой,
Ромашки  -  словно  расцветали
И  ОН  бежал  в  поля  босой…
Ручей  звенел,  ласкал  водицей,
Как  будто  в  вечность  уносил,
Хотелось  из  него  напиться,
Прилечь  в  траву,  набраться  сил!

Открою  тайну  Вам,  без  лести,
С  тех  пор  вдвоем  они  творят,  -
Картины  с  рифмой  сердца  вместе
Для  обозрения  висят!

11.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171223
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.02.2010

Ой, біда…

Відповідь  на:
A.Kar-Te  ::  Буду  виглядати…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170245



Ой,  "біда"  мені,  тай  годі!
Зранку  йду  я  з  хати,  -
Працювати  зараз  в  моді,
Щоб  на  їжу  мати...

А  "біда"  така  велика,
Держить  аж  до  ночі,
І  до  рук  моїх  вже  звикла,
Хочуть  спати  очі...

Ось  нарешті,  повернувся
В  рідну  я  домівку,
Ледь  но  трішки  розігнувся,  -
А  любити  жінку?..

Аж  до  ранку  "розслабляв"  я
У  коханні  спину,
Випив  кави  тай  подався
До  "біди",  на  днину...

Ой,  "біда"  мене  спіткала!
Вдень  -  немов  голота,
А  щоночі  закохала
Тяжкая  робота!

09.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170825
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.02.2010

Не надо говорить словами…

Не  надо  говорить  словами,  -
Ты  лучше  песню  напиши,
Взлетала  чтоб  над  головами
Порывом  искренней  души,
Чтоб  спелой  рифмой  насладиться,
Чтоб  мысль  верную  испить,
Крылом  из  нежности  укрыться
И  о  Любви  опять  творить!

Не  надо  говорить  словами,  -
Ты  эхо  вечности  лови,
Чтоб  звуки  счастья  между  нами
Звучали,  только  позови,
Чтоб  похоть  лживого  урода
Исчезла  в  лету  навсегда,
Чтоб  горечь  прожитого  года
Дарила  мудрость  на  года!

Не  надо  говорить  словами,  -
В  глаза  мне  лучше  посмотри,
Мы  можем  делать  это  сами,
Слезу  с  лица  быстрей  сотри,
Чтоб  этой  жизни  безвозвратность
В  необратимость  превратить
Поступков  смелых  троекратность
И,  наслаждаясь,  дальше  жить!

Не  надо  говорить  словами,  -
Ты,  просто,  рядышком  иди,
Ведь  цель  одна,  она  с  годами
Так  четко  бьет  в  моей  груди,
Что  не  услышать  невозможно...
Наверно,  все  же  есть  предел,
Пускай  иду  я  осторожно
Но,  я  с  Любовью  в  сердце  пел!


08.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170623
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.02.2010

В точку!

Ответ  для:
Это_я_Алечка  ::  И  точка!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170400



СЛУШАЮ  дивные  речи,
Без  разницы,  -  кем,  почему,
Просто!  Откинувши  плечи,
Внимая  стиху  твоему...
Я  был  и,  конечно  же,  буду,
Без  прихоти  разных  имен,
Желание  жить  не  забуду,
Прекрасною  рифмой  вскормлен...
Как  рыцарь,  я  алую  розу
К  ногам  твоим  вновь  принесу
И  столяром  жизни  занозу
В  себе  превращаю  в  красу...
Стекольщиком  в  чудо  умении
Зеркальной  любви  я  прошу
И,  словно,  души  отражение
Твой  образ  у  сердца  ношу...
Однажды,  средь  нищих  родившись,
Я  жизни  случайный  артист,
Колесною  грязью  умывшись,
Танцую  извозчиком  твист...
В  четвертую  смену  предавшись
Забвению  рифмы  твоей,
Я,  в  радуге  грез  растворившись,
Лечу  над  глазницей  полей...
Но,  главное  -  вовсе  не  в  этом,
Не  блеск  Диогеновых  снов,
И  даже  не  в  том,  что  я  атом
Расщепленный  вижу  без  слов,
А  в  том,  что  последняя  строчка,
Быть  может,  забыл  что,  прости,  -
Любовью  я  счастлив!  И  точка!
Хоть  как  ты  ее  не  крути!

08.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170569
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2010

Ну, що тут скажеш…

Ну,  що  тут  скажеш...  Мабуть  зайві
І  не  потрібні  ті  слова,
Бо  вже  у  сонячному  сяйві,
Мов  диво,  рими  з  під  пера!..

Хай  кажуть  в  спину:  "трохи  дивний",
Та  що  поганого  у  тім,
Що  у  Коханні  я  невинний,
Поезія  -  мій  другий  дім!..

А  може  перший?  Вже  й  не  знаю,
Можливо  то  самообман?
Та  я  Вас  щиро  всіх  кохаю
Й  щоночі  входжу  у  цей  храм!..

Он,  бачиш?  Радісні  обличчя,
Позаду  й  спереду  тебе,
Хіба  я  можу  на  узбіччя?
Як  поруч  Алечка  іде!...

А  Серафима  прямо  в  серце
Націлила  свій  арбалет,  -
Джерельної  води  відерце
Я  ніби  випив,  знову  злет!..

Як  підведусь  з  колін,  чекайте
Двобою  справжнього  тоді,
З  Коханням  лиш  не  загравайте,
Бо  буде,  як  у  леді  Ді...

А  загалом,  я  той  хлопчина,
Що  до  кінця  життєвих  днів
Кохає  лиш  одну  дівчину,
Назавжди  і  без  зайвих  слів!


03.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2010

Не можу пробачить… (remix)

Коментар  на  оригінал  «Не  можу  пробачить»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169479
«Пробач,  що  я  мушу  творити...Засолодкий  чай...  Не  пригадую  хто  автор,  але  цитата;"И  я  теперь  на  все  готов!  Я  -раб"
Відповідь;"Я  не  люблю  рабов".  Піднімайтеся  з  колін!!!»



Не  можу  пробачить,  не  бувши
Відвертої  лірики  в  рабстві…
Щоб  полум’я  серця  задувши
Водою  ганьби  і  нахабства?
Та  паростки  мого  Кохання
Росою  поезії  вкриті,
І  то  не  наївні  зізнання,
А  очі,  у  істині  вмиті,
Пробач,  що  не  можу  забути
Твій  погляд  і  ніжності  руки,
Тобі  ж  бо,  -  бажаю  відчути
І  все  пробачаю!
Крізь  муки...  

Не  можу  пробачить,  не  ставши
Рабом  твоїх  пристрасних  віршів,
У  коменти  серце  віддавши,
Пишу,  щоб  не  стало  ще  гірше,
Плекаю  твій  погляд  зустрічний,
Живе  почуття  та  стремління
Почути  пронизливе  й  вічне:
"Не  раб  ти!  Вставай-но  з  коліна!"
Пробач,  що  не  можу  так  швидко,  -
До  цього  двобою  готуюсь,
Тобі  ж  бо,  -  гадаю  не  гидко
Дивитись  на  мене!
Милуюсь...

Не  можу  пробачить,  не  взявши
До  рук  поетичну  забаву
І  в  риму  її  завернувши,
Відчути  над  серцем  розправу,
Бо  вже  ти  не  лірик  казковий,
А  знову  стоїш  на  майдані,
І  поруч  не  хтось  випадковий,
А  разом  ви  тягнете  сані,
Пробач,  що  так  мушу  писати,
Летять  знову  кулі  навмання,
Тобі  ж  бо,  -  бажаю  я  стати
В  шеренгу  зі  мною!
Кохання...

03.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169632
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010

Не можу пробачить…

Не  можу  пробачить,  не  бувши
Пробаченим  сам  за  відвертість,
Без  тебе,  вогню  попіл  здувши,
Життя  проклинаю  за  смертність
Та  живить  Надією  вічність
Роса  твоїх  слів  так  безмежно
І  зменшує  сліз  моїх  відчай
Стук  серця  у  грудях  бентежний
Пробач,  що  я  мушу  творити,
То  карма  і  щирі  зізнання,
Тобі  ж  бо,  -  бажаю  збагнути
І  все  пробачаю!
Кохання...

Не  можу  пробачить,  не  ставши
У  сповіді  сам  на  коліна,
Тобі  своє  серце  віддавши,
Живу,  мов  маленька  дитина
Плекаю  надію  на  вічність
Живих  почуттів  та  стремління
Побачити  погляд  зустрічний
І  тіла  відчути  тремтіння
Пробач,  що  не  можу  я  змити
Сльозою  свої  сподівання,
Тобі  ж  бо,  -  бажаю  відчути
І  все  пробачаю!
Кохання...

Не  можу  пробачить,  не  взявши
Твої  білосніжнії  руки,
До  серця  щоб  їх  пригорнувши,
Відчути  там  пристрасті  звуки
І  подихом  спілої  мрії
Назавжди  відкинути  страх,
Теплом  неймовірним  зігріє
Життя  в  твоїх  ніжних  очах
Пробач  же,  що  мушу  так  жити
Невпинно  страждати  навмання,
Тобі  ж  бо,  -  бажаю  любити
І  все  пробачаю!
Кохання...


02.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2010

Я сам…

Я  сам?  О,  да,  я  сам!
Творец  своей  души  грехов,
И  никому  я  не  отдам
Добытых  через  боль...
Оков?
Я  слишком  долго  познавал
Жестокий  и  неравный  мир,
Но,  больше  не  могу,  устал,
Не  нужен  мне  такой  кумир!
Я  б  в  небо  соколом  взлетел,
Душа  кричала,  рифмой  вилась,
Противиться  судьбе  не  смел,
Терпел  как  мог,  и  сердце  билось!
Так  в  чем  же  суть  и  выход  где?
Полет,  как  жизнь,  -  не  безупречен...
Молчание  -  мысленно  к  звезде,
Стою  пред  Вами,  но  не  вечен!

Я  слаб?  О,  да,  я  слаб!
Ну  что  еще  хотите  знать?
По  дну  ползу  я  словно  краб
И  в  рот  воды  набрал...  
Молчать?  
Я  слишком  долго  Вас  любил,
Лелеял,  руку  подавал,
И  бился  из  последних  сил
Но,  место  в  жизни  уступал!
Я  б  за  моря  уплыл  давно,
Никто  б  не  знал  мои  заботы,
Теперь  уже  мне  все  равно
Какой  грешить  для  Вас  работой!
Так  в  чем  же  суть  и  в  чем  печаль?
Жизнь  коротка  и  путь  не  длинный...
Молчание  -  золота  вуаль,
Стою  пред  Вами,  как  невинный!

Я  мог?  О,  да,  я  мог!
Быть  в  мире  этом  навсегда,
И,  вроде  бы,  приятный  слог
Хватает  за  душу...
О,  да!
Я  слишком  долго  сочинял,
Пытался  сердцем  говорить,
Но,  кто  все  это  услыхал?
Зачем  же  дальше  говорить?
Я  б  в  землю  рылся,  словно  крот,
Порвал  бы  в  клочья  муки  тину
И,  задыхаясь,  стиснув  рот,
Нарисовал  бы  ту  картину!
Так  в  чем  же  суть  и  красок  новь?
Опять  слезы  мне  не  хватило...
Молчание  -  как  в  венах  кровь,
Любовь  к  искусству  возродило!


01.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169318
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.02.2010

Я бы…

Ответ  для:
Груздева  ::  "Мне  бы…"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168708



Прочно  натянутой  нитью  сознания
Я  бы  пробрался  в  душевный  мираж,
Лишнего  слова  боюсь  для  признания
Высказать  громко,  ну,  просто  кураж...

И  не  мечтаю  о  кнопке  с  кукушкою,
Лишь  по  привычке  достану  ключи,
Двери  открою  и  милой  на  ушко  я
Тихо  скажу:  "Я  пришел,  -  не  молчи"...

Выскажи  все,  что  в  душе  накипело,
Я  пред  тобой  молча  шляпу  сниму,
Голос  твой  теплый  и  рифмою  спелый,
Хочешь,  я  крепко  тебя  обниму...

Сядем,  как  прежде,  у  печки  на  кухне,
Достаточно  взгляда  для  вечных  чудес,
Разлуки  мираж  у  ног  твоих  рухнет,
А  чувства  взлетают  без  слов  до  небес!


29.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168755
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2010

Встреча

Дорожки  парка  фонари
Неоном  освещают,
Сердечко  прыгает  в  груди
И  чувствами  взлетает,
А  мысль  просто  душу  рвет,
Наивные  желания,
Наверно,  снова  не  придет,
Напрасны  ожидания,
Мороз  сердито  по  щекам
Румянцем  пробирает
И  легким  щипом  по  рукам
Букет  цветов  сжимает...

Еще  немного.  Мысли  жгут,
В  отчаянии  сгораю,
Уже  минут  пятнадцать  жду
И  тут  же  забываю
Всю  злость  кипучую  свою,
Зачем?  Куда?  Не  надо!
Тихонечко  себе  пою:
Любовь  моя,  отрада,
Я  буду  ждать  тебя  пока
Стук  сердца  согревает
И  страсти  пламенной  река
Миг  встречи  не  познает...

Ну  вот,  идет.  Дрожанье  рук
С  цветов  сгоняет  иней,
В  предчувствии  душевных  мук
Сейчас  на  месте  сгину...
-  Привет!  Заждался?  Как  дела?
Противные  морозы,
Вот,  два  билета  я  взяла,
Ух-ты,  какие  розы!
Дай  поцелую...  
Этот  миг
Прекрасного  блаженства  -
Всех  чувств  и  слов  душевный  сдвиг
На  пике  совершенства...

28.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168651
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.01.2010

Душой я точно не болею…

Ответ  для:
Это_я_Алечка  ::  Я  не  хочу  болеть  душой
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168164



Душой  я  точно  не  болею
И  не  страдаю...
Так  как  ты,  -
Я  душу  рифмою  лелею,
В  стихах  даря  лишь  ей  цветы!

В  наш  век  безумства  и  гоненья
Я  не  спешу...
И  так,  как  ты,  -
Я  в  старомодном  умилении
Души  исследую  мечты!

Мой  механизм  -  простая  штука,
Пружина,
Шестерни,  болты...
Стучит,  дай  Бог,  пока  без  глюка,
Не  нарушая  красоты!

В  Любовь  я  ненасытно  верю,
И  с  ней  до  гроба...
Как  и  ты,  -
Я  каждый  день,  надеждой  меря,
Целую  милые  черты!

Дорога  -  вечности  дилемма,
Развилка  есть...
Слова  просты,  -
Направо,  прямо  и  налево,
И  выбираешь  только  ты!

Душой  я  точно  не  болею,
Лишь  плачу...
Иногда,  как  ты,  -
В  предчувствиях  своих  немею
Но,  верю  в  силу  доброты!


28.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168595
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2010

На жаль чи на радість…

На  жаль  чи  на  радість
Життям  грішним  йду,
А  може  знайшов  вже?  Здалося...
Хтось  каже:
-  В  стоянні  діждешся  біду!
А  я  їм:
-  Щоб  краще  жилося!

На  жаль  чи  на  радість,
А  рима  моя
Веселкові  дні  пам'ятає...
Хтось  каже:
-  Життя  -  то  бездонні  моря!
А  я  їм:
-  Барвінки  у  гаю!

На  жаль  чи  на  радість
Помилки  свої,
Так  звик,  тільки  сам  виправляю...
Хтось  каже:
-  Мандруй  у  щасливі  краї!
А  я  їм:
-  У  житі  блукаю!

На  жаль  чи  на  радість
Кохання  моє
Навіки  до  серця  рукою...
Хтось  каже:
-  Не  тут  сонце  щастя  встає!
А  я  їм:
-  Ось,  поруч  зі  мною!

На  жаль  чи  на  радість
Я  бачу  ті  сни,
Що  дивними  зорями  скачуть...
Хтось  каже:
-  Засмучені  трохи  вони!
А  я  їм:
-  То  прадіди  плачуть!

На  жаль  чи  на  радість
Я  вірю  в  святе
Й  прекрасне  з  дитинства  майбутнє...
Хтось  каже:
-  У  віршах  ти  пишеш  не  те!
А  я  їм:
-  Скажіть-но  щось  путнє!

На  жаль  чи  на  радість
Настане  мій  час,  -
Полину  у  вирій  я  долі...
Хтось  скаже:
-  А  що  він  залишив  для  нас?
А  діти  їм:
-  Вірші  і  волю!


25.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168071
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2010

Жизнь…

Жизнь  -  вещь  упрямая,  порою
Заносит  веером  судьбы,
Но,  я  уверенной  стопою
Иду,  пишу...  
Ах,  если  бы
Вот  тот  негласный  чудо-гений,
Что  в  середине  нас  сидит,
И  в  мимолетности  мгновений,
Сжав  губы,  иногда  молчит,  
Открыл  бы  душу,  на  распашку!..
Пусть  расстоянья  далеки,
То  лучик  сердца  сквозь  рубашку
Согрел    бы,  бурям  вопреки!

Жизнь  -  штука  вредная,  порою
Идешь,  гребешь  в  ней  напролом
Но,  кто-то  лживою  ногою
Тихонько  в  спину...
Ах,  облом,
И  снова  тот  негласный  гений,
Что  еле  сдерживает  лють,
В  отчаянном  порыве  рвений,
Сжав  губы,  начинает  путь!..
Открыл  бы  душу,  на  распашку,
Да  сильно  больно  там,  внутри,
До  крови  пятен  на  рубашке,
Утер  и  снова  в  даль  смотри!

Жизнь  удивительна,  порою
Покажет  мудрости  каприз
И  думай  трезво  головою
Над  этим  чудом...
Ах,  сюрприз,
И  даже  тот  негласный  гений,
Что  в  середине  нас  сидит,
Под  звуки  стихотворных  пений
В  глаза  растерянно  глядит...
Давай  же,  -  душу  на  распашку!
Удаче  нужен  результат,
Снимай  с  заплатками  рубашку,
Теперь  все  будет  во  сто  крат!

Жизнь  все  рассудит  и  порою
Как  не  мудри  и  не  крути
Но,  холмик  земляной  горою
Нас  ждет...
Ах,  по  пути
С  тобою  твой  негласный  гений?
То  влево  тянет,  то  назад,
А  путь  -  кабинкой  обозрений
Пошел  на  спуск,  упрямый  гад,
Вот  тут  бы  -  душу  на  распашку,
Ну,  что  там  прежние  года!..
Костюмчик,  туфли  и  рубашка,  -
Набор  стандартный,  как  всегда.

21.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167404
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.01.2010

Эти грязные города стены…

Эти  грязные  города  стены
Обступили  меня,  облепили!
Словно  яд,  проникающий  в  вены,
И  в  конвульсиях  руки  сцепило...
Где  ж  ты,  нежный  мой,  белый  снежище?!
Не  сойти  бы  с  ума,  -  не  позволю
Я  в  истерике  плакать,  дружище,
Я  сейчас  закричу  и  завою,
Может  сдаться?  Опять  мысли  гложут,
Обжигают  и  льдинками  скачут,
Не  могу,  не  хочу!
Вновь  по  коже
Мои  чувства  слезинками  плачут...  

Эти  мрачные  злобные  лица
Ненасытно  глядят  на  свободу,
Словно  кровью  моею  упиться
Так  хотят  и  сердечною  сдобой...
Где  ж  ты,  добрый  мой,  милый  дружище?!
Как  устал  я  бродить  и  искать
В  беспорядочных  бликах  глазища,
Что  в  ответ  могут  ласку  отдать,
Может  сдаться?  Но  мысли  все  гложут
И,  как  черви  по  венам  реки,
Не  могу,  не  хочу!
А  прохожий
Снова  в  спину  мне  впялил  клыки...

Эти  серые  улицы,  скука
Вдруг  ударила  в  голову  мне,
Словно  яд,  городская  разруха
Растворяет  стремления  в  вине...
Где  ж  ты,  разум  мой,  белый  дружище?!
Ненавижу  ботинками  грязь,
Я  в  лесной  заколдованной  чаще
Пробираюсь  сквозь  снежную  вязь,
Может  сдаться?  Зачем  мысли  гложут
И  кипят,  будто  чай  на  плите,
Не  могу,  не  хочу!
Только  все  же
Подбираюсь  к  заветной  черте...


18.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167172
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.01.2010

к 17 января…*

Ответ  или  в  продолжение  мысли:
Бондаренко  Григорий  ::  Нет,  не  тому  и  не  у  тех…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166701


А  кот,  подлец,  учуяв  мышку,
Тихонько  «мяу»  промурчал,
Я  этим  клеркам  дал  бы  «вышку»!..
«Бандитам  –  тюрми»,  -  
Вор  кричал,
«Мы  наведем  в  стране  порядок»,
«Мы  деньги  вкладчикам  вернем»,  -
Ход  мысли  безупречно  гладок,
Да  только  мышки  лишь  кругом
По  государственной  коморе
Шныряют,  хвостиком  юля...
Когда-то,  в  детстве,  пел  я  в  хоре,
А  нынче  только  слышу  «бля»
От  этих  клерков,  слуг  народных
И  прочих  званий,  
Ордена
Им  раздает  за  всевозможных
Деяний  нищенства  страна!
...
Учили  нас,  мой  друг  суровый,
Сердечно  свой  народ  любить,
Мы  были,  друг,  на  все  готовы,
И  кровь  за  Родину  пролить!
Но,  жизнь  текла,  у  тихой  печки  
Всех  государственных  утех
Порастеряли  вдруг  уздечки
«New-гетьманы»
И  просто  смех
Я  слышу  нынче  в  свою  спину,
Да  скрип  суставов,  что  там  «ать»?
С  "мечтою  идиота"  сгину,
В  Надежде  сдвиги  увидать...
...
Сегодня  дали  нам  бумажки,
Чтоб  в  демократию  сыграть,
А  сами  сверху,  глюкнув  бражки,
Сидят  и  любят  наблюдать,
Коты  с  лощеным  жирным  пузом,
Нет,  не  тому  и  не  у  тех
Учились  мы!...
Тяжелым  грузом
Печаль  моя  в  душе,  как  грех...

17.01.2010

*  -  Президентские  выборы  2010  года  в  Украине  —  очередная
 избирательная  кампания  по  выборам  президента  страны  
 гражданами  Украины.  Назначены  решением  Верховной  рады  
 23  июня  2009  года  на  17  января  2010  года.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166711
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 17.01.2010

Корозлику (до Дня народження)

Прекрасній  поетесі
Оксані  Халаган  (Корозлик)
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=5559
до  дня  народження


Січневі  за  вікном  морози
І  вкриті  кригою  струмки,
Завмерлі  голі  верболози
Не  надихають  на  думки...
Та  із  під  снігу,  мов  жаринка,
До  сонця  й  світлої  мети,
Любові  вічної  краплинка,  -
Зумів  Корозлик  розцвісти!

Мій  перший  пролісок  надії,
Загинеш,  тут  жорстокий  світ!
Сльоза  змочила  очі-вії
Та  й  до  землі  скотилась  -  лід...
Чому  ж  такий  ти  невблаганний?
З  життям  навіщо  заграва?
Твій  подих  рими  філігранний
Серденько  моє  розрива!

Вже  скоро,  дочекайся  тільки,
Знов  зацвірінькають  пташки
І  яблуневим  цвітом  гілки
Тобі  відкриють  посмішки,
Весна,  що  будить  в  нас  Кохання,
Настане,  тільки  вір  і  знай  -
То  серця  щирого  зізнання,
Що  створюють  душевний  рай...

Серед  бажань  земних  і  смертних
Ти  -  ніби  шлях  до  здобуття
Високих  почуттів  відвертих,
Нестримна  жага  до  життя,
Взірець  стремління  йти  до  волі,
Двобою  за  свої  права,
Наперекір  примхливій  долі
В  коханні  щастя  здобува!

17.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166620
рубрика: Інше, Присвячення
дата поступления 17.01.2010

У відзеркаллі наших грішних душ…

У  відзеркаллі  наших  грішних  душ
Є  дивне  місце,  мов  той  аркуш,  біле
Із  присмаком  великих  жовтих  груш,
Чи  то  життя  моє  таке  вже  спіле?..

Воно  позбавлене  полярності  країв,
Минулого  немає  там,  одні  лиш  мрії
Злітають  білосніжністю  садів
І  розкривають  у  прекрасне  очі-вії...

На  тому  аркуші  безмежності  думок
Ти  можеш  змалювати  свою  зичність,
Там  крізь  лани  тече  життя  твого  струмок,
Мов  квінтесенція,  впадаючи  у  вічність...

І  тільки  сам  ти  можеш  те  відчути
Й  поринути  із  темряви  у  світ
Яскравих  кольорів  добра,  збагнути
Вогонь  свічі  крізь  призму  розмаїття  літ...

Ти  мешканець  незвіданих  просторів,
Мандруй  і  кроками  заповнюй  лист,
Значущих  вчинків  римою,  мов  хвилі  морем,
Твоє  життя  бурлило  й  мало  зміст...

Коли  ж  настане  час  поставить  крапку,
Сміливо  ту  картину  розгорни,
Щоб  перехожий  вільний,  знявши  шапку,
Вклонився  тобі  низько  до  землі!


14.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166161
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2010

Я не грущу…

Я  просто  талою  водою
Стекаю  вниз  твоим  окном,
Несмелой,  рваною  ходою
Пытаюсь  ночь  зажечь,  как  гном...
Наивным,  лишним  разговором
Грущу  под  вечер  сам  не  свой,
Рукой  уставшей  Дирижера
Пытаюсь  вникнуть  в  образ  твой...
Уткнувшись  в  крыльев  рваных  перья
Я  ощущаю  жизни  соль,
Что  разъедает  мысли  зельем
Душевных  мук  сквозь  сердца  боль...
Я  мимо  прохожу  изгоем,
Надеждой  тайною  гоним,
И  этих  строчек  дивным  воем
Давно  в  душе  я  одержим...
Но,  верю,  что  настанет  время
Отступит  день,  я  ночь  зажгу,
Огнем  свечи  займется  бремя
Всей  прежней  жизни!  
Ухожу
От  грустных  мыслей  злободневных,
Скитаниям  придет  конец
И  у  костра  желаний  древних
Согреет  нас  Любви  венец!

13.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165959
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2010

Я позвонил тебе…

Ответ  на:
Груздева  ::  Нетелефонный  разговор  (?)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165913



Я  позвонил  тебе,  дивные  фразы
словно  заполнили  сердца  отчаяние...
в  этих  минут  роковое  молчание
не  промолчал  о  любви  я  ни  разу!

Я  не  пойму  эту  дрожь,  что  по  телу,
словно  опять  ты  как  будто  стесняешься...
трубку  держа,  тишиной  замыкаешься,
слов  не  сказав,  признаешься  так  смело!

Дразнишься?  Просто  не  хочешь?  Играешь?
словно  боишься  и  мыслями  прячешься...
в  сердце  ответным  дыханием  значишься,
видно  давно  уже  мыслями  знаешь!

Ребус  про  кофе  в  объятиях  рая
я  разгадаю  и  в  чашке  не  пусто...
только  б  осадок  молчания  густо
не  перепутать  бы  с  привкусом  чая!

Я  позвонил  и  молчание  нарушил,
словно  вскипел  после  холода  разум...
за  час  разговора  забылись  проказы,
словами  любви  переполнились  души!

13.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165928
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.01.2010

Отдай же мне свою Любовь

Отдай  же  мне  свою  Любовь,
Не  смей  жить  безответно!
Так  удивленно  вздулась  бровь
И  блик  в  глазах  приветный
Приятным  светом  засверкал...  
Наивность?
Окрыленность?
Что  в  отражении  зеркал,
Как  сердца  обнаженность?
Нет,  
Объяснениям  таким
Слезою  я  не  брызну,
Хочу  навеки  быть  твоим
До  самой  жизни  тризны...
Куплеты  вечные  души
Рассветы  растворяют,
Как  будто  говорят:  
-  Спеши!
Лишь  молодые  знают
Все  таинства  прекрасных  чувств,
И  песни  под  луною,
Упавшей  ветки  слабый  хруст...
Не  надо  сединою
Пленить  зеленую  траву,
А  жить  в  душевном  лете!
По  этой  жизни  я  плыву
В  твоем  блаженном  свете...
Так  неужели  сложно  так
Принять  и  просто  верить,
Оставив  в  прошлом  слезный  мрак,
Шагами  счастье  мерить!
Ведь  чувства  наши,  сердца  боль,  
И  строчек  сих  отрада  -
За  нашу  вечную  Любовь
Прекрасная  награда!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165778
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.01.2010

Я прошу, кохана…

Я  прошу,  кохана,  ти  мене  прости,
Що  не  можу  колір  серця  розвести,
Бо  душею  білий,  мов  калини  цвіт,
Червонію  й  плачу  у  безмежжі  літ

Я  сумую  мила,  бо  не  можу  я
Без  кохання  жити  та  без  солов’я,
Без  рожевих  маків  полем  у  росі,
Що  розквітнуть  влітку  у  своїй  красі

Я  би  вітром  волі  втер  свою  сльозу
Обійняв  би  знову  вербоньку-лозу
І  джерельцем  дзвінким  біля  неї  б  ліг,
Та  й  потік  би  щиро  там  у  її  ніг

Дощиком  ласкав  би  кожен  їй  листок
Сонцем  надихав  би  цвіт  її  квіток
Пісню  їй  співав  би  про  щасливу  мить...
Та  сумую  й  плачу  -  як  же  це  зробить?

Сподіваюсь  й  вірю  у  прекрасний  злет,
Не  ховаю  погляд  в  сніговий  намет,
Душу  розкриваю  в  кавовий  напій,
Та  й  розвожу  фарби  у  росі  із  вій

Образ  твій  малюю,  -  очі  всі  навзрид,  
Почуття  вплітаю  у  сердечний  ритм,
А  душа,  мов  аркуш  сніжної  краси,  -
Розчиняє  колір,  навіть  не  проси

Зачекай,  кохана,  ти  мене  прости,
Спробую  я  ще  раз  думки  донести,
Бо  не  втратив  Віру  у  твою  красу,
Той  малюнок  серця  я  тобі  несу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2010

Пробач…

Пробач,  що  був  такий  як  був,
Можливо,  не  сміливий,
Та  я  не  зміг  і  не  забув
Очей  твій  погляд  милий

Пробач,  що  плачу  по  ночах,
А  вранці  -  вітер  здув,
Та  весь  свій  біль  я  на  плечах
Ношу,  бо  не  забув

Пробач  мовчання  все  моє
Та  мрій  моїх  сумління,
Як  б'ється  серденько  твоє
Я  чую  в  сновидіннях

Пробач  неспокій  та  журбу,
Безсонну  ніч,  бажання,
Та  заплямовану  юрбу
У  масках  намагання

Пробач  шипи  троянд  моїх,
Що  кольору  розлуки,
Та  нерозбірливість  утіх
Крізь  крик  душі  і  муки

Пробач,  невже  все  відбулось?
А  вірші?  Блиск  намиста...
Навпроти  тебе  інший  хтось
Блукає  нашим  листям

Пробач,  душею  не  мовчу,
До  ніг  схиляюсь,  млію,
І  криком  пристрасті  кричу:
Залиш  мені  Надію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2010

Кохання моє так нестерпно

Кохання  моє  так  нестерпно
Із  грудей  серце  виганя,
Здається  крок  -  і  вже  безмежжя
Нас  від  земного  віддаля

Тільки  удвох,  -  вуста  шепочуть,
Кохаю,  віддаю  себе,
А  губи  так  невпинно  хочуть
Поцілувати  лиш  тебе

Чекав  цього  вночі  і  денно,
Не  можу  спати  й  ти  проснись...
Нас  не  розділять  хмари  зленно,  -
Зірки  на  небі  вже  зійшлись

У  вічній  блискавці  кохання,
Несамовита  гра  думок,
Сплетіння  почуттів,  єднання,
Невпинного  життя  струмок

Джерельним  дзвоном  розриває
Нічної  тиші  благодать
Й  тілами  нашими  стікає,
З  душею  хоче  загравать

Кохання  моє  так  нестерпно
Останні  сили  виганя,
Здається  крок  -  і  вже  безмежжя
Нас  від  земного  віддаля...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2010

А снег снова падает…

А  снег  снова  падает,
Будто  в  кино,
Густые  большие  снежинки
И  так  меня  радует,
Словно  вино
По  венам  разносит  крупинки...
Хочу  убежать  от  бездушия  стен
Туда,  где  опять  расцветают
Все  чувства  мои,  
Просто  сказочный  плен,
Живут  там  и  не  умирают!

Запретная  зона?
Так  дай  же  ответ,
Не  даром  мне  душу  сжигаешь,
И  слез  не  увидишь,
Так  да  или  нет!?
Ты  чувств  этих  соль  испытаешь?
Нарушен  покой,
Не  измерить  всю  боль,
Где  ж  выход?
Снежинки  летают...
Я  выучу  эту  тяжелую  роль,  
Не  бред,  это  точно,  я  знаю!

А  снег  снова  падает,
И  не  кино,
То  жизнь  моя  враз  распушилась
И  так  обжигает,
Как  будто  вино
До  кончиков  ног  опустилось...
Хочу  разыскать  ослепительный  свет,
В  бездушном  туннеле  блуждая,
Наверное,  чувства,
Как  сказочный  плен,
Никак  меня  не  отпускают!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164552
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.01.2010

Когда же, когда подмастерья…

Ответ  для:
Олександр  Ковальчук  ::  Муки  творчества…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163861


Когда  же,  когда  подмастерья
Нас  мучить,  пытать  перестанут?
Откройте  пошире  им  двери,
Пусть  в  храме  поэзии  станут,  -
Мы  Вас  посвящаем  в  поэты...
Но,  помните  -  это  лишь  фора,
Пусть  радостным  жизненным  светом
Растет  стихотворная  флора,
И  тянется  в  высь,  как  лозою,
Из  сердца,  из  душ,  пусть  наивно,
Но,  правдою,  словно  грозою,
Стекает  куплетами  дивно!
А  судьи?..
А  кто  дал  им  право?
У  критики  тоже  есть  храмы,
Не  только  кричать  одно  "Браво!",
Чтоб  в  криках  не  слышалось  "Хамы"...
Когда  же,  когда  подмастерья
Вдруг  станут  чуть  выше,  чуть  тонче?
Не  будут  ломать  свои  перья,
Любовь  воспевая  все  звонче!

04.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164252
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.01.2010

2010… Новый!

Опять  пришел?
Зачем  стучишь
Ты  в  дверь  мою  морозом?
С  экранов  песнями  кричишь
И  новостями  прозой...
Корова  кризис  принесла,
Пастись  совсем  не  хочет,
Предвыборные  словеса
Под  Новый  год  бормочет,
Оно  не  диво,  Тигр  ждет,
Мяском  бы  насладиться,
Боюсь,  кого-то  он  порвет...
Да  ладно  Вам  сердиться!
Ведь  Новый  год  -  на  радость  всем
Надеждою  теплится,
Мы  сможем  от  печальных  тем
Лишь  Верою  укрыться!
Скажи  себе  и  делай  так  -
Добро  творить  на  свете...
В  кармане  ломаный  пятак?
А  где  друзья  и  дети?
Ты  хочешь  в  лучший  мир  грести,
Всех  благ,  удачи,  ласки?
Так  сделай  первый  шаг,
Прости!
Почувствуй  привкус  сказки,
Чтоб  сила  вечного  добра
Сердечко  наполняла,
У  новогоднего  костра
Нам  души  согревала!
Не  бойся  с  правдой  вместе  жить,
Чтоб  в  лютые  морозы
Ты  мог  сказать:
"Хочу  Любить!",
В  руках  сжимая  розы
Шипами  мелочной  тоски,
Словно  в  полете  танца
До  боли,  бьющейся  в  виски
И  в  кровь  поранив  пальцы...
Опять  пришел?
Так  заходи,
Давно  тебя  заждались,  
И  только  мысли  впереди
Салютом  разорвались!

31.12.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163776
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 31.12.2009

Я слышу странные слова…

Для
A.Kar-Te  ::  Увы,  не  стоит  говорить…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163240


Я  слышу  странные  слова:
"Не  говори  мне  о  любви..."
О,  боги!  Ты  ведь  не  права,
Наоборот,  -  Любовь  зови!
Цветущими  в  душе  садами,
Надеждой  в  лучшее,
Метель?..
Пройдет  и  снова  над  полями
Увидим  радугу,  
Поверь!
Слова  волшебные  пленяют,
Пылают  пламенем  в  груди,
Все  шалости  твои  прощают,
И  шепчут:  
"Ты  не  остуди
Мои  наивные  желания...",
Чего  таить,  ведь  я  Люблю!
И  никакие  расстояния
Нам  не  страшны,
На  берегу  
Стоя  высоком,  на  рассвете,
Я  громко  крикну:
"Лишь  тебя,
Люблю,  как  никого  на  свете!"
И  эхо  вновь  обдаст  меня,
Лесною  звонкою  дорожкой,
Волною  чувств...
В  родную  дверь
Однажды  утром,  как  в  окошко,
Вернусь  я  голубем,
Ты  верь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163487
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2009

От меня 23. 12

Для
Izis  ::  Тебе.  22.  12
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162427



В  этот  самый  длинный  день  холода
Мои  мысли  волшебной  краскою,
Такой  теплой,  душевной...
Смолоду
Я  мечтал  о  такой  сказке!

Может  малость  смущенно,  ветрено,
Но,  приятным  спиной  холодом,
Проведу  я  рукой...  
Медленно
Вдоль  волос  твоих,  просто  здорово!

Закрываю  глаза  свои  маскою,
Проникает  в  меня  бисером
И  слепит  изнутри...
Ласкою
Это  чувство  в  груди  вихрями!

Разорвусь,  как  огнем,  дыханием
О  картину  твою  осколками,
Синевою  луны...
Рыданием
В  Декабре,  прямо  здесь,  под  елкою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162558
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.12.2009

Мале вовченятко (байка)

Сіреньке  й  пухнасте,  мов  іграшка  з  плюшу,
Забилось  вовчиці  в  живіт
Мале  вовченятко:
-  Спитати  я  мушу,  
Матусю,  а  що  то  за  рід,
Що  ходять  по  лісі  на  задніх  лиш  лапах,
Та  палицю  носять  в  руках?
І  дивний  від  них  нерозбірливий  запах,
Я  вчора  злякався,  аж  страх!
Чому  вони  різні  всі,  гнізда  не  в  лісі,
І  здобич  у  нас  забира?
От,  виросту  й  вижену  всіх  їх  до  біса!...

-  Ах,  люба  моя  дітвора!
То  дуже  страшні  і  ненависні  звірі,  -
Вовчиця  промовила  враз  -
Не  мають  вони  ні  душі  а  ні  міри,
І  все  забирають  у  нас,
Ти  їх  стережися,  синочку  мій  рідний,
Тримай  на  готові  свій  ніс,
Як  тільки  почуєш,  ховайся  у  східний
Дрімучий  неходжений  ліс!
Якщо  пощастить  зберегти  свої  ніжки,
То  віку  цього  доживеш,
А  зараз  лягай-но  поспати,  хоч  трішки,
Так  гарно  у  сні  ти  сопеш...

Люблю  я  з  дитинства  про  звірів  ті  казки,
Що  мати  читала  мені,
А  потім  були  кольорові  розкраски
Та  вчинки  геройські  у  сні...
Давно  ми  вже  виросли,  любі  малята,
Та  дивно,  здається  мені,  
Що  ніби  ми  всі  -  оті  вовченята,
А  "вовки"  -  то  люди  страшні!
Отак  і  живемо,  полюємо  вівці,
Хто  перший  -  закон  тут  один,
Здається  так  було  вже?  
Точно,  у  німців,
Із  вовчих  арійських  родин!
Надія  лиш  є,  що  у  лісі  страшному
Знайдеться  той  мудрий  ведмідь,
Та  змусить  нас  думати  й  жить  по-людському...
Не  можу  я  все  це  терпіть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162435
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2009

Сугробы снежные опять!

Уеду  в  лес!
Какое  чудо,
Сугробы  снежные  опять!
Вы  только  посмотрите,  люди,
Ведь  это  прелесть,  -
Санки  взять
И,  словно  в  детство  окунувшись,
С  большущей  горки  вниз  лететь,
Румянцем  красным  обернувшись,
Морозной  радостью  запеть!
Ах,  зима-зимушка  родная,
Я  ждал  тебя  уже  давно,
Чтоб  снегом  белым  засыпая,
Рисунками  в  мое  окно
Ты  заглянула,  улыбаясь,
Как  будто  вовсе  не  причем,
В  снежинках  блеском  отражаясь
Приятным  солнечным  лучом!

Укрытый  снегом,  лес  прекрасен,
Под  коврик  спрятав  летний  пыл,
В  преддверии  новогодних  песен
Задумчиво  слегка  застыл...
Опушка,  словно  на  картинке:
Пенек,  
Сквозь  ветви  яркий  свет,
Проделав  свежую  тропинку,
Уводит  в  чащу  чей-то  след,
Деревья  в  праздничном  убранстве,  -
Одели  шапки  набекрень,
С  завидным  глазу  постоянством
Огромный  дуб...
В  лесную  тень
Уводят  мысли  непрерывно,
В  даль  бесконечной  тишины,
И  только  птицы  крик  надрывный
Нарушит  призрачные  сны!

Пора  домой,
Налюбовался!
В  припрыжку  радостный  мой  бег...
Беру  перо  и  вновь  признался
В  Любви  прекрасной,
Белый  снег!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161696
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.12.2009

Почуття…

Почуття,  мов  ті  сніжинки,
Снігом  застилають  ніч,
На  очах  бринять  сльозинки...
Плачеш,  рідна?
В  чому  річ?
Хто  образу  кинув  в  очі
І  сумні  такі  слова?
Місяць  в  небі  серед  ночі
Вже  вступив  в  свої  права,
Світить  ясно  нам  знадвору...
Я  до  тебе  пригорнусь,
Й  при  свічках,  що  наче  зорі,
Тихо-тихо  помолюсь
За  твою  красу  нестримну,
За  тепло  і  ніжність  рук,
І  за  серце,  що  невпинно
Переносить  біль  розлук,
За  кохання  наше  вічне,
Що  палає,  як  вогонь,
Милим  поглядом  зустрічним,
Світлим  потягом  долонь
Огортає  сподівання
Разом  бути  день  і  ніч...
Я  прийшов!
Іди  до  мене,
Тінь  розлуки  геть  у  піч!
Хай  згорить  такий  нестерпний
Холод  одиноких  днів,
Почуття  мої  відверті
Й  потребують  кращих  слів,
Як  і  ти  -  один  страждаю,
Думки  всі  в  одну  злились,
Я  обожнюю,  кохаю
Лиш  тебе  одну!  
Дивись  -
Серце  б'ється  так  невпинно
Поряд  з  твоїм,  дотик  губ
Ніжний  і  солодко-винний,
На  стіні  сплетіння  рук,  -
Тінь  від  свічки,  мов  зізнання,
Вії  мокрі...  
Знов  сльоза?
Ні,  то  почуття  кохання
Розрослися,  як  лоза!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161354
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2009

Ілюзія літа…

Для
L.S.  ::  ІЛЮЗІЯ  ЗИМИ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160359


Просто  чудо!  
Мимоволі
Закружляла  враз  мене,
Ніби  пухом  від  тополі,
Та  ілюзія!
Сумне,
Прохолодне,  але  чисте,
Почуття  в  душі  сидить...
А  ілюзія  все  місто
Захопила!  
Дивна  мить,
Білим-білим  застелила,
Мов,  листочками  душі,
Та  всі  думки  мої  змила,
Хочеш  правди?
Не  спіши!
Опануй  себе,  не  треба
Від  ілюзії  тікати,
Дивовижна,  просто  неба,
Розчинись  у  ній!
Блукати
В  зимніх  снах  чарівним  літом
Так  прекрасно,  
Бо  зізнання
Полум'ям  сердець  зігріті,
Може,  то  і  є  кохання?!
Ні,  ілюзія...
Немає  
Сил  боротися  у  сні,
Червень,  спека  припікає,
Сніжним  пухом  у  вікні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160499
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009

Десять місяців життя…

Промайнули,  
Мов  ті  птахи,
Десять  місяців  життя
В  вирій,  понад  нашим  дахом
Й  снігом  вкрили  почуття,
Ніжним  снігом,  таким  білим,
Він  жаданий,  як  і  ти...
Першим  кроком,  несміливим,
Вчора  ти  пішов!
Рости
Любий,  гарний  мій  синочок,
Світла  й  радості  злиття,
Твій  веселий  голосочок
Добавляє  нам  життя,
Ті  безсонні  ночі  -  милі,
Були  разом  я  і  ти...
Як  завжди,  в  найкращім  стилі
Я  пишу  тобі!
Вести
Буду  я  тебе  у  кращий
Світ  бажань  і  дивних  мрій,
Крізь  негоду,  вітри,  хащі,
В  моїм  серці  -  погляд  твій,
Він  несе  мене  в  майбутнє,
В  ньому  разом  я  і  ти...
Сила  почуття  могутня
Бережи  тебе!
Пройти
Я  тобі  бажаю  втішно
Шлях  свій  гідною  ходою,
Щоб  душа  твоя  безгрішна
Залишалася  такою!
А  тепер  -  давай-но  спатки
Разом  будем  я  і  ти...
Віднесу  тебе  в  кроватку,
Спи  й  здоровеньким  рости!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2009

Пишу і молюся, як можу…

Пишу  так,  як  можу,  бо  знаю
Не  в  пишності  слова  є  суть
А  в  діях  та  думках!
Читаю
Твої,  та  й  проходить  вся  лють
За  те,  що  немає  вже  сили
Йти  далі  бажаннями  снів,
Підрізані  начебто  крила
Отруйними  лезами  днів,
Той  замок  із  мрій  пахне  димом,
Бо  стіни  згоріли  і  пил
Политий  сльозами  невпинно,
Та  вітром  розвіяний,
Сил!
Я  прошу,  то  щире  зізнання,
Дай,  Боже,  мені  й  збережи
Надію  на  чисте  кохання
І  жити  як  далі,  скажи!
Містами  блукаємо  тінню
Багатоквартирних  химер,  
Життя  роздираючи  тлінням…
Та  вогник  у  серці  не  вмер,
Палає  і  хоче  зігріти,
Він  кличе  тебе  за  собою,
Примушує  знову  радіти
І  змінює  зиму  весною!
Пробач,  що  писати  не  вмію,
Слова  -  лиш  відлуння  до  дій,
Бо  вкотре  я  просто  німію,  -
То  погляд  кохання,  він  твій!

Молюся,  як  можу,  бо  знаю
Не  в  слові  свята  наша  суть
А  в  діях  та  думках!  
Кохаю
Тебе,  та  й  проходить  вся  лють
За  те,  що  буденність  розводить
Бажання  нездійснених  снів
І  сонце  під  ранок  не  сходить,
Затьмарене  хибністю  слів!
Боліє  душа  в  намаганні
Зневіру  відкинути  в  пил
Та  вмитись  сльозою  кохання,
Як  променем  вічності,
Сил!
Я  прошу,  хоч  трішечки  волі
Дай,  Боже,  мені  й  збережи
Прекрасне,  що  є  в  моїй  долі,
Омріяний  шлях  покажи…
Безмежними  йде  він  степами
На  рідній  з  дитинства  землі,
Розлогими  чудо-дубами
Ховає  від  сонця  в  тіні,
Там  бджоли  гудуть  ліщиною
Над  квітами,  що  у  росі,
Він  кличе  мене  за  собою
Думками  у  повній  красі!
Пробач,  що  молитись  не  вмію,
Слова  не  виправдують  дій,
Вже  серцем  та  тілом  німію,  -
Я  прошу,  коханням  зігрій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2009

Казкова душа…

Казкова  душа,  куди  ти  летиш?
Ти  хочеш  безкрайньої  волі?..
Давно  вже  і  звично  ночами  не  спиш,  -
Мандруєш  в  палаючі  зорі

Чи  може  бажаєш  веселковий  міст
Пройти,  світлом  сонця  залитий?..
Щоб  потім  на  землю  злетіти,  як  лист
Осінній  та  кольором  вкритий

Чому  ти  біжиш  у  життєві  поля
А  серце  з  грудей  на  долоні?..
І  вкрилися  пухом  мої  тополя,
Немов  сивиною  всі  скроні

Навіщо  співаєш  у  віршах  моїх
Чарівну  мелодію  літа?..
Й  не  хочеш  задарма  дешевих  утіх,
Невпинним  коханням  зігріта

Я  знаю,  ти  мрієш,  відкинувши  лють,
Пройти  у  намічений,  хресний...
Чому  ж  така  болісна  істини  суть
І  шлях  у  той  вирій  небесний?

Казкова  душа,  ти  знову  не  спиш,
А  зіроньки  в  небі  на  дворі...
Так  звично  і  легко  у  небо  летиш
До  світу  безкрайньої  волі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2009

Зачем все это…

Зачем  все  это,  почему?
Кто  стихотворный  бросил  клич?..
Я  доверяю  лишь  ему
Своей  души  печальной  спич,  -
Стиху,  как  брату,  расскажу
Все  мысли  и  о  чём  мечтаю,
Но  никого  я  не  сужу,
Лозою  рифмы  прорастаю
Корнями  в  строчек  дивных  смесь,
Я  так  живу,  слова  звучат,
Пустую  не  услышишь  лесть,  
Лишь  струны  из  груди  кричат!
И,  дай  Бог,  мудрости  нам  всем,
Чтоб  жизнь  на  пошлость  не  пристала,
И  не  было  меж  нами  стен,
А  радость  -  ямбами  звучала!
В  душе  я  чист  и  не  спешу
Пронять  до  дрожи,  не  желаю,
И  не  для  сайта  я  пишу,
Оценку  сам  себе  я  знаю!
Не  будет  сайта,  будет  сайт,  -
Не  в  этом  темы  жизни  суть,
Оценки  -  то  сплошной  офсайд,
А  комменты  -  порою  муть!
Мне  важно  в  этом  лишь  одно  -
Увидеть  и  услышать  мысль
Средь  мира  внешнего  дерьмо,
И  с  нею  подниматься  в  высь!
И,  даст  Бог,  высказать  свою,
Не  нравится?  -  не  возражаю...
Я  мысль  только  лишь  ценю,
Оценок  я  не  выставляю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158881
рубрика: Поезія, Поэтические манифесты
дата поступления 02.12.2009

Коли немає…

Немає  слів...  
Душа  мовчить
І  серце  тьохкає  ледь-ледь,
Я  повертаюся  зі  снів
Та  чую  лиш  буденне:  "Геть!"
Тепло  навпомацки  шукаю,
Холодні  стіни  навкруги
І  знову  сам  себе  питаю:
Як  повернути  від  нудьги?..
 
Немає  сил...
У  грудях  подих
На  раз  втрачає  сенс  до  болі,
Я  розриваюся  навпіл
Та  бачу  лиш  частину  волі!
Повітря  свіжого  ковтаю,
Очима  нишпорю  навкруг,
І,  ніби  сам  себе,  питаю:
Чи  є  у  мене  щирий  друг?..

Нема  життя...
Кричу  у  ніч
Пронизливим  рядком  душі
І  крок  вперед,  до  забуття,
Я  роблю  тінню  у  тиші!
Найвищий  суд  в  собі  згортаю
Сумним  мовчанням  у  вікно,
Вже  мозок  мій  мене  питає:
Навіщо?  Їм  же  всеодно?!.

Немає  снів...
Шершавий  присмак,
Мов  випив  терпкого  вина,
Я  повертаюся  до  слів,
Бо  тільки  там  живе  вона!
Лиш  крок  назад  і  певно  знаю,  -
Мовчання  -  то  найкращий  друг,
І  тільки  серцем  відчуваю:
Колись    розімкнеться  той  круг!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157901
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2009

Я есть!

Я  есть!  Ты  ощущаешь?
Машу  одним  крылом,
Хотя,  и  так  ты  знаешь,  -
Всегда  шел  напролом
И  никогда  не  скулил,
Чтоб  быть...  не  миражом,
Чтоб  ты  могла  увидеть
Жизнь  и  за  витражом!
Чтоб  силой  неземною
Большой  Любви  из  вне
Промчаться  над  скалою
Бездушности  во  мгле...
Чтобы  мечты  земные,
Из  сердца  исходя,
До  боли  мне  родные
Подняли  ввысь  тебя!
И  там,  над  облаками,
Взмахнув  крылом,
Как  знать…
На  землю  мы  слезами,
В  пике  ушли  опять!

Я  есть!  Ты  понимаешь?
Не  сон  и  не  в  бреду,
Хотя,  давно  ты  знаешь,  -
Я  рядышком  иду
И  никогда  не  врал  я,
Чтоб  быть...  самим  собой,
Чтоб  все  от  жизни  брала
Ты  радостной  слезой!
Чтоб  верой  в  наши  чувства
Могли  мы  дорожить
И  завтра  еще  лучше
Я  мог  тебя  любить...
Чтобы  мечты  о  вечном,
Душою  исходя,
Реально,  а  не  млечно
Подняли  ввысь  тебя!
И  там,  над  жизнью  бренной,
Суть  истины  
Познать...
Как  таинство  вселенной,
И  снова  вдаль  шагать!

Я  есть!  Меня  читаешь?
Так  это  для  тебя,
Хотя,  и  так  ты  знаешь,  -
Все  делаю  любя
И  никогда  не  поздно
Чтоб  быть...  одной  судьбой,
Чтоб  даже  если  сложно
То,  рядышком  с  тобой!
Чтоб  силой  откровений
Сияли  день  и  ночь
И  в  радости  мгновений
Проблемы  превозмочь...
Чтобы  мечты  рекою
Наполнили  моря
Кристальною  красою,
Подняли  ввысь  тебя!
И  там,  над  жизни  далью,
Неистово
Любить...
Улыбкой  и  печалью,
Но,  чувства  сохранить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157807
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2009

Ты и я…

ты  и  я...
всего  два  слова
слились,  чувства  наши  утвердив,
смысл  их  значения  простого
стуком  двух  сердец  заполонив!

ты  и  я...  
две  половинки
одного  большого  мы,
как  сюжет  невидимой  картинки
жизни,  взятой  у  судьбы  взаймы!

ты  и  я...
как  в  песне  дивной
нотками  крылатыми  летят
все  стремления  души  моей  наивной,
отражаясь  об  ответный  взгляд!

ты  и  я...
написано  так  кратко,
но  какой  неповторимый  аромат
излучает  он  губами  сладко
и  сильней,  чем  прежде,  во  сто  крат!

ты  и  я...
слова  под  небесами
звуком  неподдельной  красоты,
словно  воспарив  над  чудесами,
воплощая  в  жизнь  прекрасные  мечты!

ты  и  я...
а  можно  просто  вечность
наших  чувств  и  наших  грез,
улетая  смыслом  в  бесконечность,
в  мир  безоблачный  без  слез!

ты  и  я...
в  едином  блике
света,  что  несет  нам  новь,
в  столь  приятном  и  проникновенном  звуке
чувства  необъятного  -  Любовь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157294
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.11.2009

Я снова здесь, о жизнь, с тобой!

Наверное,  никто  не  знает,
Что  будет  завтра,  впереди,
Но,  сердце  ноет  -  ощущает
Откосы  жизненной  судьбы...
Я  не  хочу  об  этом  думать,
Что  суждено  -  не  миновать,
Могу  лишь  беззаветно  верить
И  никогда  себе  не  лгать!
Смотри-ка,  солнце  снова  светит
И  ярко  освещает  путь,
Растут  и  радуются  дети,
Ты  вместе  с  ними  счастлив  будь!

Зачем  сомнения  цепляют?
Любовь  моя,  меня  прости,
Ведь  сердце  ноет  и  страдает  -
Видать,  желает  мудрости...
Я  не  хочу  самообмана,
Все  чувства  посвятил  тебе,
Душа  моя  -  сплошная  рана
Признаний  вопреки  судьбе!
Смотри-ка,  солнце  -  как  улыбка,
Что  освещает  мир  земной,
Любовь  сильнее  правил  зыбких
И  взгляд  твой  теплый  и  родной!

Горит  и  просто  закипает
Душа  огнем  в  моей  груди,
А  сердце  ноет  -  вспоминает
Все,  что  осталось  позади...
Я  не  хочу  туда,  не  надо,
Давай  вперед,  душа,  иди,
Мои  года  -  моя  награда
И  только  радость  впереди!
Смотри-ка,  солнышко  какое
И  ветра  бриз  над  головой,
Уходит  грусть  моя  в  былое,
Я  снова  здесь,  о  жизнь,  с  тобой!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157146
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.11.2009

Отпетые отверженцы…

Для:
silvester  ::  Отверженец
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139660


Доставай  баян,  Василий,
Коль  меха  еще  осилишь,
Я  возьму  гитару  в  руки,  -
Подпою...
Может,  кто  еще  пристанет,  
Барабан  ему  достанем,
Изольем  душевной  муки
На  корню!

Песню  мы  споем  лихую
Про  Любовь,  да  не  простую,
Кто  там  против  коллектива?
Дайте  в  глаз...
Кризис,  он  ведь  не  нарочно,
Дышит  в  спину  нам  заочно,
Скачет  власть,  да  так  строптиво,  -
Просто  класс!

Вот,  народ  к  нам  подбегает,
Пианино  открывает,
Хочет  тоже  вместе  с  нами
Он...
Эх,  давай-ка,  брат  Василий,
Нам  о  главном,  мы  ж  просили,
Мозолистыми  руками,  -
В  тон!

Личность  с  виду  ты  простая,
И  душевно  золотая,
Нам  отменными  стихами
Прёшь...
Пригублю-ка  я  с  тобою,
Ты  ж  поделишься  со  мною?
Недомолвок  между  нами,  -
Грошь!

Ты  пойми  меня,  Василий,
Помнишь,  водочку  мы  пили
Под  икорку  от  лосося,  -
Класс...
Баньку  "протопить"  бы  снова,
Нам  до  красного,  до  слова,  
Спеть  о  главном,  аж  заносит
Нас!

А  дворняг  мы  всех  излечим
Хоть  лекарством,  хоть  и  речью,
Как  же  здорово  играешь,
В  лад...
Сердце  просто  замирает
И  огнем  любви  пылает,  -
Видно  тайну  жизни  знаешь,
Брат!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156787
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2009

«Сказочникам»…

Скажи  мне,  
Любимый  мой  сказочник  власти,
Почем  нынче  слов  твоих  трелей  халва?
И  сколько  еще  в  этой  пламенной  страсти
Ты  будешь  кормить  меня  дурью?..
Сперва
Ты  ловко,  почти  беззаботно  и  тихо,
Все  отнял,  что,  в  общем-то,  было  мое,
Потом,  ты  совсем  разнуздался  и  лихо
Залез  мне  на  шею  и  с  криками:  "Вье!"
Там  хочешь  сидеть  аж  до  изнемождения,
Хочу  ли  я  власти  твоей,  ты  спросил?
От  первого  дня  государства  рождения
Хоть  раз  ты  помог  мне?
Я  бился  из  сил,
Пахал  на  полях  и  спускался  под  землю,
Я  руки  стирал  в  мозоли  об  станок,
От  груза  баулов  я  речи  не  внемлю,
А  каждый  восьмой  получил  лишь  венок...
Правителей  разных  я  слышал  не  мало,
Их  речи  о  счастье,  как  мед  по  усам,
Но  в  сказки  поверить,  увы,  не  пристало,  
И  все,  что  имею,  добился  я  сам!

Не  верю  я  вам,  
Мои  слуги  народа,
И  буду  и  дальше  вас  всех  презирать,
А  ноги  паршивого  блазня-урода
Давно  нам  пора  оторвать!..
Чтоб  убрать
Коварные  в  спину  подонков  улыбки,
И  маски  соблазна  быть  круче  других,
Все  эти  теории  счастья,  что  зыбки...
Не  трогайте  ценность  стремлений  моих!
Упрямство  глухою  стеною  бетона,
Достало  меня,  просто  нет  уже  сил,
Ослы  окружили  "свободой"  загона
И  стонут,  хотят,  чтоб  я  тоже  просил
Пощады  у  этого  скудного  мира
Безумных  реалий,  возврата  в  «совок»!?.
Схватила  за  душу  печальная  лира
И  жмет  каруселью  маразма  в  песок…
Свой  скудный  мирок  заберите,  не  надо!
Оставьте  себе  аномалий  букет,
Любовь  лишь  -  
Единая  в  мире  награда,
В  которой  я  вижу  спасения  свет!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156572
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.11.2009

Вір, що зустрінемось…

Місяць  яскраво  по  небу  пливе,
Виблискують  зіроньки  в  танці  небеснім,
Нічка  прозора  заснуть  не  дає,
Серденько  співом  взялося  чудесним

Весело  в  грудях  моїх  починає
Пісню  про  радість  омріяних  днів,
Птахом  у  небо  до  тебе  злітає,
Та  осипається  золотом  слів

Хоче  у  твій  концентрований  мед
Знову  втекти  у  відкриту  кватирку,
Бо  найдорожче  -  не  дзвін  від  монет,
А  твої  очі,  що  схожі  на  зірку

Істину  вічно  шукаємо  ми,
Блукаємо  тінню  химерних  будинків,
Та  ось  вона,  поруч,  відкрийся  й  візьми...
У  серці  моєму  звучить  без  зупинки!

Пристрасті  спека  у  ніч  відійшла,
Місяць  так  м'яко  горить  надзвичайно,
Бачиш,  он  зіронька  іншу  знайшла,
Й  до  ранку  палає  кохання  їх  сяйвом

Вір,  що  зустрінемось,  трішки  зажди,
Зорі  у  небі  блукають  до  ранку...
Довгим  життям  почуттями  біжи
В  щирість  кохання  свого  на  світанку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2009

Один чудесный воробей (басня)

В  дополнение  к:
Олександр  Ковальчук  ::  НАВЕЯНО  МГНОВЕНИЕМ…  №22  
(Не  прыгнуть  выше  головы)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153968


Один  чудесный  воробей,  -
Пиров,  гулянок  ротозей,
Проснувшись  утром  рано,
Поднявши  веки  пьяно,
Вдруг  прочирикал,  словно  в  рог:
-  Отныне  Я  -  ваш  царь  и  бог,
И  буду  править  на  балу,
Быстрей  подайте  мне  халву!..

Тут  Лебедь  мимо  пролетал
И  бредни  эти  услыхал,
Не  поленился,  подлетел
И  рядышком  на  землю  сел:
-  Притихни,  серый,  хоть  на  миг,
Услышит  кот  твой  дикий  крик
И  без  труда,  в  один  присест,
С  короной  вместе  тебя  съест!...

Мораль  известна,  суть  проста  -
В  пять  строчек  чистого  листа:
Чирикать  можешь  сколь  угодно
И  даже  громко,  нынче  модно!
Как  не  старайся,  -
Все  равно
Быть  королем  не  суждено!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156032
рубрика: Поезія, Басня
дата поступления 17.11.2009

Своим врагам…

В  продолжение  мысли
jamp  ::  Врагов  своих
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155447


Своих  врагов  люблю  до  боли,
Спасибо  -  молча  говорю,
Что  научили  жизни-воли,
Благодаря  врагам  -  творю...

К  их  грязным  мыслям  и  упрекам
Я  с  нисхожденьем  отношусь,
И  всем  навязчивым  намекам
Ответить  рифмою  берусь:

Вам  благодарен    -  научили
Меня  вы  жизнь  ценить  сполна,
Хотя  и  кровушки  попили,
Что  думал  иногда  -  хана...

Хотел  сначала  всех  к  ответу
Призвать,  и  даже  расстрелять,
Но  внял  я  мудрому  совету:
Любить  и  зло  не  повторять!

Друзей  -  ценю  и  уважаю,
С  друзьями  -  в  радость  я  иду,
Лишь  добрым  словом  нагружаю,
Душой  пред  другом  -  на  виду

Друг  -  это  зеркало,  не  вата,
Плевать  туда  не  надо,  вдруг
Настанет  время  и  когда-то,
Приветно  скажешь:  "Милый  друг!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155475
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.11.2009

Життя - то є дар…

Для:
Серафима  ::  Сумні  реаліїї.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154030


В  тісному  тунелі  реальності
Я  бачу  поезії  проріз,
Він  б'є  по  життєвій  банальності,
Мов  світло  живий  його  голос

Бо  правди  немає  на  боки,
Вона  лиш  одна  і  навіки,
Пройдемо  умовностей  роки,
Не  спиняться  істини  ріки

Бо  жити  потрібно  за  правилом:
Найкраще  і  без  компромісу!
А  крапки  і  коми  розставимо,
Незгодні?  -  збирайте  валізу

Та  їдьте  туди  де  "все  включено"
Де  замість  Кохання  еклектика,
Там  хочеш  -  не  хочеш,  а  змушений
Повз  істину  бути  лиш  скептиком!

А  ми  на  засадах  порядності,
У  формі  Любові  до  ближнього
Збудуємо  світ  геніальності,
В  нім  буде  поезія  стрижнево

Життя  -  то  є  дар  від  Всевишнього,
Смакуйте  та  майте  і  цінності,
Знайдіть  у  душевній  безгрішності
Життя  й  прозябання  відмінності!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2009

Мне не легко, но я искренно верю!

Ответ  для:
Н-а-д-е-ж-д-а  ::  Что  ж  тяжело  так  тобою  болею…  (  подарок  Оленьке  (А.  Kar-Te)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155060



Время  летит,  безвозвратно  уходит,
Лето  закончилось,  осень  прошла,
Где-то  под  окнами  зимушка  бродит,
Хочет,  чтоб  в  ней  ты  печаль  обрела...

Сад  укрывается  белой  пастелью,
Солнышко  светит,  но  нет  в  нем  тепла,
Я  замерзаю  под  снежной  постелью,
В  мыслях  моих  только  вьюга-юла...

Где  же  сердечные  все  откровения?
Скрылись  куда  наши  теплые  дни?
Лета  хмельного  умчались  мгновения,
Только  на  небе  все  те  же  огни...

Я  разведу  эти  тучи  руками,
Снег  растоплю  блеском  праздничных  дней,
Ради  Любви,  что  горит  между  нами,
Лучик  приветный  в  улыбке  моей...

Парком  гуляю  и  в  шорохе  листьев
Слышу  твой  голос:  "Я  верю,  вернись!"
Светлые  чувства  всех  помыслов  чистых
Сбудутся,  верю,  ты  только  держись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155239
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.11.2009

Где же взять хоть немного времени?. .

Где  же  взять,  на  одно  мгновение,
Хоть  немного,  совсем  чуть-чуть?
Хоть  граммульку  мне  дайте  времени,
Чтобы  душу  Вам  развернуть…
В  перерывах,  глазком  прищурившись,
Загляну  к  Вам  на  пять  минут,
Не  смотрите  Вы  так  нахмурившись,
Ведь  оценки  порою  врут!
Я  с  любовью,  совсем  нечаянно,
Словно  песня  в  груди  звучит,
Устремляюсь  строкой  отчаянно
Чтобы  выдать  Вам  новый  хит!
Наконец  то,  нашел,  отменное,
Кто  же  добр  ко  мне  так  был?
Пять  минут  одолжил  мне  времени,  -
Над  листом  я  опять  застыл...

Где  же  взять,  на  одно  мгновение,
Хоть  немного,  совсем  чуть-чуть,
Хоть  на  часик  ночного  времени,
Чтобы  в  комменты  к  Вам  заглянуть!?.
Одолжите,  под  настроение,
Я  сторицей  его  верну,
Напишу  Вам  стихотворение,
В  строчки  душу  я  заверну!
Дерзновенно,  о  нашем  племени,
И  какой  в  нем  сердечный  ритм...
Дайте,  дайте  немного  времени
Стихотворный  Вам  выдам  хит!
Вот,  нашел,  одолжил  кто,  ведомо?
Буквы  пляшут  по  строчкам  твист,  -
Как  же  быстро  нехваткой  времени
Заполняю  стихами  лист...

Где  же  взять,  на  одно  мгновение,
Хоть  немного,  совсем  чуть-чуть,
Мне  денек  бы  хватило  времени,
Чтоб  о  жизни  поведать  суть!
Да  не  жмите,  одно  давление
Лупит  в  голову  рифмой  слов,
Нужно  срочно  прикосновение
По  бумаге  волшебных  снов!
Я  уже  у  Пегаса  в  стремени,
Сердце  бьется  в  груди,  болит...
Одолжите  побольше  времени,
Напишу  искрометный  хит!
Просто  класс,  как  люблю  заведомо,
Есть  же  кто-то,  он  так  шалит,  -
Отдавая  минуты  времени,
Наблюдает,  как  кто  творит...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154906
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2009

Здравствуй любимая…

Здравствуй  любимый...  
Всего  лишь  два  слова,  
А  сердце  уже  впереди,
До  кончиков  пальцев  в  крови  растворимый
Их  смысл,  пьянящий  в  груди

Здравствуй  любимый...
Скажи  мне  еще  раз  
Два  слова  всего,    ерунда!
И  голос  до  боли  такой  мне  знакомый,
Готов  его  слушать  всегда

Здравствуй  любимый…
Как  долго  ночами  
Я  ждал,  чтобы  их  услыхать!
Твой  образ  прекрасный  и  неповторимый
Желает  во  мне  полыхать

Здравствуй  любимый…
Такое  бывает  
Один  только,  может  быть,  раз
И  тысячи  раз,  твоим  взглядом  ранимый,
Не  мог  я  сомкнуть  своих  глаз  

Здравствуй  любимый…
Всего  лишь  два  слова,
Сердце  так  сильно  стучит,
Силою  чувств  я  давно  одержимый,
Взорвись  одинокость  ночи!

Здравствуй  любимая...
Больше  не  надо  
Пламенных  длинных  речей,
Иди  же  ко  мне,  поцелую  родная,
Сниму  грусть  разлуки    с  очей!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154353
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2009

Я не буду писать…

Я  не  буду  писать  о  знамении  слов,  -
Лучше  Вас  угадать  не  способен
И  палитру  своих  неразборчивых  снов
Спрячу  снова  в  этюдник  -  не  моден!
Замолкаю  и  жду,  словно  паузу  взял,
Чтобы  мысль  летела  свободно...
Так  зачем  же,  вообще,  ты  сюда  прилетал
И  кому  это  было  угодно?

Я  не  буду  писать  о  капризах  судьбы,  -
Лучше  Вас  повторить  не  способен,
Просто  выйду  на  свет  из  горячей  избы
И  на  снег  упаду,  будто  болен!
Забываюсь,  дышу,  словно  паузу  взял,
Чтоб  остыть  от  сердечного  зноя...
Так  зачем  же  по  полной  её  наливал,
И  не  слышал  душевного  воя?

Я  не  буду  писать  про  пустое  табу,  -
Лучше  выдумать  Вас  не  способен,
Из  всей  мочи  руками,  ногами  гребу
Чтоб  уплыть  в  край,  где  буду  угоден!
Затихаю,  остыл,  словно  паузу  взял,
Так  прекрасно  свободы  блаженство...
Кто  посмел  и  зачем  откровенно  Вам  врал
О  земном  и  людском  совершенстве?

Я  не  буду  писать,  заклиная  любить,  -
Лучше  Вас  я  мечтать  не  способен,
Но,  наверно,  и  там  не  смогу  я  забыть
Этот  странный  и  призрачный  логин,
Затворяюсь  в  себе,  словно  паузу  взял,
Видно  фильтр  забился  от  соли...
А  наивный  певец,  свои  гусли  унял
И  страдает  от  бешеной  боли!  

Я  не  буду  писать  о  великих  делах,  -
Среди  мелких  делишек  не  видно,
Просто  вымерли  Люди  в  больших  городах
И  от  фразы  "людишки"  не  стыдно!
Закрываю  окно,  словно  паузу  взял,
Из  неправды  сквозняк  ненавижу...
Я  молился,  писал,  что  есть  силы,  кричал  -
Заработал  моральную  грыжу!

Я  не  буду  писать  про  усталость  души,  -
Лучше  Вас  сочинить  не  способен...
Её  голос  я  слышу  средь  грустной  тиши:
Ты,  вообще,  написать  что-то  годен?
Замираю,  молчу,  словно  паузу  взял,
Чтоб  подумать  над  прозой  ответа...
Вспомнил,  точно,  и  вслух  прочитал
Про  усталость    ……..    поэта!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153812
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2009

Я вірю! І знову кохаю…

Я  вірю!  І  знову  я  плачу,
Бо  віра  у  грудях  свята,
Нічого,  крім  тебе,  не  бачу
На  світі,  
Майбуть  не  спроста,
Нам  дав  почуття  наш  Всевишній,  -
Кохання  та  проліски  мук...
Сумую  без  тебе,  
Прийдешній
Той  стан  мій,  не  хочу  розлук!
Життя,  ти  умієш  чекати
Водою  джерельною  сліз,
Дай  сили  всі  муки  здолати  
Та  долі  мій  зрушити  віз!

Я  вірю!  І  знову  благаю,
Бо  ношу  на  грудях  хреста,
Нікого,  крім  тебе,  не  знаю
На  світі,
Той  лист  не  спроста,
Мов  доля  твоя,  такий  білий,  -
Пишу  я  у  ньому  вірші...
Як  вишні,  червоний
І  спілий
Той  стан  мій  у  грішній  душі!
Надіє,  ти  вмієш  чекати
Терпінням  безсонних  ночей,
Дай  сили  зневіру  здолати
Та  скинути  біль  із  плечей!

Я  вірю!  І  знову  кохаю,
Бо  пісня  без  тебе  не  та,
Нізащо  її  не  цураюсь,
На  світі,
Майбуть  не  спроста,
Така  ти  у  мене  єдина,  -
Тобі  присвятив  я  життя...
Чарівна  й  найкраща
Людина,
Той  стан  мій  -  душі  каяття!
Любове,  ти  вмієш  чекати,
У  скронях  смакуючи  хруст,  
Дай  сили  мені  пізнавати
Блаженство  омріяних  вуст!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2009

У природы нет такой погоды…

У  природы  нет  такой  погоды,
Чтобы  в  наше  сердце  не  залечь,
Не  спеши  разрушить  жизни  всходы  
Мост  к  своей  душе  пытаясь  сжечь

Мы  зимой  хотим  тепла  и  ласки,
А  весной  упасть  в  цветущие  луга,
Летом  сочиняем  чудо-сказки,
Осенью  красой  бредем  в  поля...

Вот  опять  мы  зимние  одежды
На  себя  одели  -  новый  круг?
Я  хочу,  чтоб  теплоту  Надежды
Мы  себе  и  всем  дарили,  друг!

Отзовись  же  истинным  приветом,
Сердце,  что  согрел  ты  невзначай,
Засияет  Вам  зимой  и  летом,
Унося  тревоги  и  печаль!

27.01.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153783
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.11.2009

Сонячний зайчик (переклад)

Переклад  (за  змістом)  відомої  пісні  
Е.  Амирамов    
«Солнечный  зайчик»  


Сонячний  зайчик  з  мене  сміється
Каже,  ніде  не  чекають  тебе,
Та  я  не  дивуюсь,  давно  розучився,
Двічі  не  можна  убити  мене

Ти  хочеш  минуле  мені  нагадати
Дивні  поля  та  ліси  навкруги,
Та  не  можливо  надію  знов  дати
Хворій  душі,  що  пов'яла  з  нудьги

Згадую  знову  життя  свого  ріки
Залиш  мене,  прошу,  я  в  горі  своїм,
Та  зрозумій,  з  цього  світу  навіки
Зник  я,  давно  розпрощався  вже  з  ним

Жаль,  бо  свобода  розбилась  об  грати,
Чому  ж  ти  завмер  на  холодній  стіні?
Сонячний  зайчик,  як  міг  ти  попасти
В  цю  камеру  й  сяяти  вільно  мені?..

17.03.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153756
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.11.2009

Три удара души

Нет,  не  надо  сейчас
Говорить  много  слов
Видишь,  драма  у  нас
Из  несбывшихся  снов...
Я  устал,  не  спеши,
Сердце  тише,  не  ной
Три  удара  души
Дайте  телу  покой!
Все,  открою  я  люк
В  мир  пучины  пустой,
Табуретка  и  крюк?...
Слишком  выход  простой!
Жизни  истинный  дар
Мать  вдохнула  в  тебя,
Ты  страви  смерти  пар,
Посмотри  на  себя!
Может  лучше  итог
Жизни  всей  подвести,
Все  ли  сделать  ты  смог,
Чтобы  дальше  грести!
Поднимай  паруса,
Ветер  дует  и  впрок...
На  свои  небеса
Ты  успеешь,  не  срок!

23.12.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153754
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2009

А может, просто помолчать?. .

А  может,  просто  помолчать?..
К  чему  все  это,  -  
Страсти,  рвение,
Ты  слышишь?  Я  не  буду  врать,
Удара  три  в  одно  мгновенье,  -
То  сердце  молча  говорит
Внутри  моей  груди  и  ноет,
Под  третьим  ребрышком  щемит
И  рифмой  над  висками  воет...
Спасибо,  что  не  больно  мне,
К  ударам  я  таким  привычный,
Все  откровения  в  огне,
Контраст  на  раз,  два,  три  -  отличный!
Хотел  бы  вальс  я  танцевать,
Кружится  в  нем  с  тобою  смело,
Под  звуки  Шуберта…  Летать,
Доверив  чувствам  своим  тело...
Но,  маскарад,  -  увы,  не  бал,
Под  "Полечку"  -  толпа  кричала,
Наивность!  О  садах  мечтал,
Чтоб  мысль  птицей  улетала...
Познать  забвения  мечты,
Хотел  гореть,  не  тлеть,  искриться!
Ответы  все  мои  просты:
Я  мог  бы  заново  родиться,
Прожить  все  снова,  но  писать
Лишь  про  одно  на  свете  чувство,
Что  было  мне  дано  познать...
Вот  где  прекрасного  искусство!
Довериться  шальной  мадам?
Ура!  Контраст  опять  отменный,
Уж,  лучше  жизнь  свою  отдам,
Чем  душу  бросить  в  хаос  тленный!
Что  мог,  давно  уже  узнал,
Хочу  Вам  всем  добра  и  воли,
Чтоб  чувств  взаимных  карнавал
Не  стал  нам  маскарадом  ролей!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153661
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.11.2009

Альтернативне…

Роздуми  над:
Серафима  ::  Час  -  невблаганний...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141665



Час  невблаганно  утікає
І  дні  летять  птахами  в  далечінь,
Ніхто  вердикт  свій  наперед  не  знає,
То  може  зупинися,  відпочинь?!.

Рушницю  розряди  й  сховай  подалі,  -
Сусід  чи  брат  твій  був  на  рубежі,
Невже  історії  кривавої  замало?
Сльозами  змочені  стоять  крижі!..

Іди  вперед,  не  бійся  будувати
Щасливе,  мирне  й  радісне  життя,
Альтернативний  є  у  нас  фарватер  -
Кохання  до  нестями  забуття!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153584
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.11.2009

Я не буду молчать…

Я  не  буду  молчать...  И  совсем  не  о  том,  -
Про  политику  слов  уже  нету,
Все  проблемы  отброшу  душевным  стихом,
Подхватив  твою  мысль  о  Лете!

О  прекрасном  таинственном  чудо  огне,
Что  стремится  из  сердца  уютно,
Его  свет  ощущаю  и  вижу  в  окне,
Он  пылает  там  ежеминутно!

О  том  Лете,  что  греет  холодной  Зимой,
Согревая  меня  теплым  взглядом,
О  такой  незабвенной  Любви  неземной,
Неустанно  шагающей  рядом!

Так  приятно  вернуться  в  свой  маленький  дом,
По  дороге  развеяв  сомнения,
И  твой  лепет  услышать,  совсем  не  о  том,
На  пороге  присев  от  волнения!

Я  прошу,  не  молчи!  Так  уютно  в  стихах,
Словно  детские  мамины  сказки
Прикоснулись  ко  мне  в  твоих  нежных  руках
Сквозь  слезу  обжигающей  ласки!

И  уже,  раскрасневшись  у  теплой  печи,
Наблюдая,  как  счастье  искрится,
Помечтать,  уповая  на  треск  от  свечи,
И  по  новой  в  тебя  лишь  влюбиться!

На  рассвете,  проснувшись  от  дивного  сна,
Угадать  твои  мысли  тихонько,
И  заваренный  кофе  из  чашки  до  дна
Выпивается  утром  легонько!

Я  не  буду  молчать...  И  совсем  не  о  том,
Разговорам  про  жизнь  нет  предела,
Чтоб  всегда,  возвращаясь  в  наш  солнечный  дом,
На  глазах  твоих  радость  блестела!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153504
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2009

Любовь или …

Начитавшись  комментариев  на:
Олександр  Ковальчук  ::  Желанней  женщин  не  найти...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151849


Я  вижу,  тут  спецов  хватает
Писать  сонеты,  оды  и  стихи,
Так  почему  же  жизнь  проходит,  улетает!
Любовь  ведь  вечна!?  Или  лишь  хи-хи?
Жить  нужно  так,  чтоб  Осень  в  сердце
Цвела,  как  белоснежные  сады,
И  душераздирающее  скерцо
Ознобом  чувств  сметало  летние  плоды,
Чтоб  было  жарко  в  декабре  от  откровений,
Весной  я  снова  плачу,  как  ручей,
Букетом  чувств  лирических  признаний,
Страстей  пожаром...  
Или  будь  ничей!
И  никого  тогда  любить  не  надо,
Зачем  все  эти  бредни?  Не  хочу!
Стакан  и  собственное  эго  -  вот  награда,
Путь  в  никуда,  везде  и  по  плечу!
Блаженство  ждет,  оно  внутри  и  всюду,
Твоя  душа  -  есть  храм,  но  истина  проста...
Врата  земного  рая  -  для  иуды,
Для  вечной  жизни  -  то  Любви  врата!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153333
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.11.2009

За кохання, безсонням ночей!

Ніжних  квітів  чуттєвим  стремлінням
Я  у  квітні  себе  розчиняв,
І  травневого  саду  цвітінням
Білосніжним  думки  малював,
У  червневому  сонця  закаті
Мандрував  до  світанку  душі
І  у  сутінках  липня  розп'яті
Всі  мої  про  кохання  вірші

Я  серпневими  жита  полями
Колихав  своїх  роздумів  вир
І  грибними  зливався  дощами
Вересневими  схилами  гір,
Щоб  жовтневою  ковдрою  листя
Підстелити  себе  до  землі,
А  в  листопаді  грона  намиста
Горобиною  світять  мені

Я  не  в  змозі  всю  суть  передати
Кришталем  розмаїття  зими...
Та  я  можу  невпинно  кохати!
То  чому  ж  розриваємось  ми
На  мільйони  нікчемних  дрібничок,
У  цім  світі  і  так  непростім,
Що  буденністю  нажитих  звичок
Розтинають  кохання,  мов  грім?!.

Знов  струмки  березневі  заграють,
Перші  проліски  в  серці  зігрій,
А  слова,  як  у  пісні,  -  співають
Почуттями  нестриманих  мрій...
Я  у  небо  безмежне  дивлюся,
Як  у  пристрасть  бездонних  очей,
Тай  про  себе  тихенько  молюся
За  кохання,  безсонням  ночей!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2009

Я наши чувства не предам!

Ответ  для:
Это_я_Алечка  ::  Я  разорву  тебя  на  части!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152996



Давай,  вонзи  в  меня  до  боли
Зубов  и  страсти  острие,
Чтоб  я  не  знал  покоя,  воли,
Возненавидев  бытиё...

Давай,  порви  меня  на  части
И  взглядом  так  испепели,
Чтоб  все  известные  напасти
В  огне  душевном  отцвели...

Давай,  сотри  все  мои  мысли
На  мрамор  порошка  гробниц,
Чтоб  от  бессилия  провисли
Стремления,  как  крылья,  -  ниц...

Давай,  всю  кровь  мою  живую
Испей  до  дна  сердечных  мук,
Чтоб  я  не  мог  на  мировую
Своих  подать  обвисших  рук...

Давай!  Чего  же  ждешь,  родная?
Банальность  сжала  болью  грудь?
Я  растворюсь  у  входа  Рая
На  миллион  частичек  в  суть!

Дождинок  тысячами  капель  
Прольюсь,  смывая  жизни  храм,
Осяду  рифмою  на  паперть,
Но  наши  чувства  не  предам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153082
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2009

Яровицына Татьяна (До Дня народження)

Неймовірній  жінці  і  прекрасній  поетесі:
Яровицына  Татьяна  (До  Дня  народження)
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=5201


Я  мабуть  у  дитинство  потрапив,
Мої  очі,  як  зірки-вогні,
З  них  сльозинкою  дощик  покрапав,  -
Знову  радість  заграла  в  мені!

Я  читаю  й  не  можу  збагнути,
Звідкіля  те  натхнення,  як  дар?
Хочу  бачити,  ближче  відчути,  -
Беру  ручку  й  пишу  коментар...

Дивовижні  і  просто  чудові,
Що  від  серця,  мов  стріли,  летять
Твої  вірші  такі  загадкові,  -
Знову  й  знову  я  виставлю  "п'ять"!

Їх  людська  мова  в  серце  запала,
В  них  кохання  безмежне  бурлить,
До  останньої  краплі  віддала
Ти  свої  почуття!  Бо  болить...

За  дітей  і  славетну  Вкраїну,
За  життєве  відтворення  мрій,
То  душа  твоя  піснями  лине,  -
Справедливістю  щирих  надій!

Я  не  можу  вже  слів  підібрати,
В  поетичнім  пориві  кричу,
Щоб  життя,  так  як  ти,  покохати,
Я  веселкою  віршів  лечу!

В  твоїх  творах  я  бачу  людину,
Що  покликана  вести  юрбу,
За  тобою,  як  в  радість,  я  лину
Й  забуваю  життєву  журбу!

30.10.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152711
рубрика: Інше, Посвящение
дата поступления 30.10.2009

Мы встретимся… в Раю…

Цветенья  прелестью  Весна
Нас  закружила  в  жизни  танце,
И  так  безудержно  она
Мне  влилась  прямо  через  сердце...
Хотел  не  думать,  не  гадать,
Что  это  все  уйдет  когда-то,
Лишь  верить  в  чувства,
Просто  знать  -
Весна  в  душе  моей  распята
Цветением  любви  садов,
Проникновенной  силой  страсти,
И  вкусом  губ  твоих  оков!
Я  не  прощу  всей  той  напасти,
Заполонила  грудь  мою
И  так  безудержно  сгорает
Огнем  безумства  на  краю,
На  землю  тихо  опадает,
Уходит  в  Лета  дивный  зной...
Хочу  сирени  нежным  цветом
Цвести  весь  год,  
Как  той  Весной,
Не  увядать  под  солнца  светом!
Ты  не  забудь,
Я  верю  тайно,
Мы  встретимся  когда-нибудь
В  Раю,  и  это  не  случайно!

А  жизнь  нам  снова  шанс  дает
И  в  Лето  плавно  переносит,
Как  будто  бреющий  полет,
Лугов  красою  так  и  просит
Пройтись,  промчаться,  пролететь,
Забыться  зеленью  лесною,
До  измождения  смотреть  
В  глаза  твои!
И  красотою
Всех  наших  чувств  Любви  упиться,
Взять  и  признаться  до  конца
Самим  себе,  чтобы  сродниться,
Не  ради  красного  словца,
А  потому,  что  невозможно
Нам  друг  без  друга  дальше  жить,
Должны  мы  очень  осторожно
Любовь  свою  из  чаши  пить!
Хочу  я  Летом  раствориться
В  тепле  твоих  красивых  глаз...
Зачем  же  Осень  вновь  ютится
Под  дверью  нашей?
В  этот  раз
Я  не  отдам  тебя,  я  верю
Мы  встретимся  когда-нибудь,
И  это  будет  не  случайно,
В  Раю,  ты  это  не  забудь!

Судьбою  желтой  из  листа
С  тобою  верно  мы  шагаем,
А  жизнь  бурлит  и  непроста
И  сверху  вниз  листом  спадает!
Хочу  не  думать  и  не  знать,
Что  все  уйдет  куда-то  в  Зиму,
Твой  взгляд  пронзительный  поймать,
Обнять,  расцеловать!  
Я  сгину,
Коль  ты  осудишь  желтый  лист
Всей  страсти  нашей  зимней  тугой,
Холодный  снег  печальный  твист
Поверх  листа  танцует  вьюгой...
Но  верю  я,  нам  не  прожить,
И  дня  не  сможем  друг  без  друга,
Хочу  тебя  в  лист  положить
И  рядом  лечь,  моя  подруга,
Держать  за  руку,  целовать,
До  боли  губ  все  мысли  в  страсти,
И  пусть  прохожий  осуждать
Нас  будет,  я  не  в  власти
Сдержать  себя,  
И  не  забудь,
Я  верю  в  это  тайно,
Мы  встретимся  когда-нибудь
В  Раю,  и  это  не  случайно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152648
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2009

Життєвого поля ланами…

Я  у  спогадах  лину  думками,
Мов  у  житньому  полі  пливу,
До  колосся  торкаюсь  руками,  -
Кожен  дотик  -  життя  наяву

А  те  жито  мені  вже  по  груди,
Шелестить  вітерцем  навкруги,
В  нім  я  виріс  і  вийшов  у  люди,
В  нім  ховаюсь  від  злої  туги

Ось  по  ниві  розкинулось  дивно
І  у  небо  до  сонця  росте,
Червоніє  у  маках  невпинно,  -
То  дитинство  моє  непросте

Трохи  далі  вже  йду  по-коліна
Я  волошками  радісних  снів,
А  життя  підганяє  на  зміну
Перші  спогади  юних  років

Літня  злива  колосся  змочила,
Освітила,  мов  блискавка,  дім
І  на  згадку  печаллю  злетіла,  -
Біль  утрат  нерозбірливий  грім

А  я  далі  блукаю  по  полю,
Ніби  бачу  за  хмарами  край,
І  благаю  непізнану  долю:
-  Ти  хоч  трішечки  радощів  дай!

Щоб  було  мені  в  спеку  не  жарко,
Щоб  за  тінь  не  ховався  у  рів,
Щоб  кохав  тільки  пристрасно,  палко,
Бо  єдину  на  світі  зустрів!

А  воно  невблаганно  колише
Мої  думи  колискою  днів
Та  нестримним  життям  в  мені  дише,  -
Бачу  погляд  дитячий  без  слів...

Скоро  Осінь  жнивами  настане,
Дай  бог,  мудрості  зерна  зібрати,
Щоб  життєвого  поля  ланами
Могли  діти  мої  мандрувати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152500
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2009

Вогонь невпинної надії

Вогонь  невпинної  надії
Горить  в  мені  
До  поки  ти
В  мій  бік  розкрила  свої  вії
Та  посміхаєшся...
Прости,  -  
За  час,  що  не  з  тобою,
За  дні,  що  тягарем  розлук,
За  Осінь  мокрою  журбою
І  Листопадом  твоїх  мук
Спадає,  
Ніби  вітер  долі
Зриває  листячко  років
Та  снігом  мрії  задуває...
Я  полум'я  твоє  узрів,
Воно  таке  яскраве,  вільне,
Думками  світлими  палає,
Й  життям,  
Коханням  неймовірним
Мене  у  грудях  надихає!
У  тім  вогні  я  бачу  очі
Твої  і  чую  серця  стук,
Він  зігріває  серед  ночі
Теплом  ласкавих,  ніжних  рук...
Ніякий  вітер  не  зупине
Думок  моїх,  
Бажань,  стремлінь,
Бо  я  лишень  до  тебе  плину
Згоріти  в  полум'ї  твоїм!
Щоб  лютий  час  страшних  морозів
Минув...    
Повір,  я  не  засну!
Наперекір  життєвій  прозі
Відчую  вічную  Весну!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152469
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2009

Закон мужчины…

Закон  мужчины  -  благородства  сборник:
Степенность,  выдержка  и  блеск,  -
Не  может  мужем  быть  затворник,
Непосвященный  в  логику  чудес!
О,  да,  чудес!  Тех,  что  за  холмик
Ты  скрыла,  женщина,  в  груди...
У  нас  там  лирики  почетный  томик,
Животрепещущийся  стягом  впереди!
Проблему  на  проблеме  разрешая,
Мы  устаканим  бурю  страсти  враз
И  чувство  гордости  теплом  взрошая,
За  Ваше  "ничего"  полюбим  Вас!
Закон  мужчины  -  писан  кровью:
Немым  молчанием  и  пыткой  подтвержден,
Чтоб  превозмочь  всю  боль  и  вспыхнуть  новью,
Костром  желаний  от  желанной  обожжен!..
От  громкой  встречи  до  немых  терзаний,
Преодолеть  коварства  поворот
Душевной  болью  ненаписанных  признаний,
Поступками,  но  не  наоборот!  
Совсем  неважно,  лайнер  белокрылый
Иль  отдающий  синевой  безумства  край,
Самообмана  нет,  -  реальный,  смелый,
Любвиобильный  откровенный  рай!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152048
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.10.2009

Мандрівка у вічність

День  чудовий  проміннями  грався,
Вже  набрид  мені  дощ  проливний,
Купа  справ,  та  морально  я  здався,  -
Відпочину,  візьму  вихідний

І  по  вуличкам  міста  пройдуся,
Старим  парком  в  осінню  красу,
Як  у  морі  багрянім  втоплюся,
Й  свої  думи  йому  віднесу

Там  у  тихім  куточку  надії
Я  під  кленом  кремезним  присів,
Пригорнувся  до    світлої  мрії
І  мандрую  у  вічність  без  слів

Ось  дитинство  моє  босоноге,
Мов  веселка  спустилася  з  гір,
І  шкільними  роками  з-за  рогу
Зазирнуло  м'ячем  у  наш  двір...

Вітерець  жовтим  листям  загрався,
Ніби  каже  мені:  Не  жалкуй,
Ти  так  сильно  хотів  й  сподівався
На  свободу  думок,  -  так  святкуй!

Йду  доріжкою  парку  поволі,
Виглядаю  мабуть  диваком,
Тільки  в  згадках  невпинної  долі
Пробігаю  повз  клен  юнаком...

Скільки  ж  років  з  тих  пір  промайнуло?!
Та  навідуюсь  знову  сюди,
Ніби  листя  мене  пригорнуло
У  росі  з  дощової  води

Вже  дорослим  сюди  я  приходив
Побороти  буденності  лють
І  щоразу  натхнення  знаходив,
Розтинаючи  віршами  суть

Світ  жорстокий  не  в  силах  змінити,
Та  плекаю  надію  на  те,
Що  красиво  та  радісно  жити
Зможуть  діти,  бо  діти  -  святе!

У  кав'ярню,  що  поруч,  на  каву
Запашну  неодмінно  зайду,
Тут  готують  чудово,  на  славу,
Так,  подвійну  і  цукор  кладу

Знов  у  мріях  думок  розчинився
І  катрени,  мов  птахи,  летять...
-  Зачиняємось!  День  закінчився,  
Час  додому,  все  це  записать

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151809
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2009

Осень дождиком грусть разбавила

Осень  дождиком  грусть  разбавила
Укрывает  листом,  как  золотом...
Не  могу  изменить  я  правила
Снова  жду  белизною  холода

Ветерок  по  листве  катается  
В  парке  тихим  осенним  шорохом...
А  в  душе  моей  Август  мается
Поцелуем  тепла  за  воротом
 
Ночи  серым  туманом  моются,
Зеркалами  под  утро  лужицы...
А  в  сознании  мысли  строятся
И  в  Июльском  рассвете  кружатся

Под  перину  все  тело  прячется,  -
Не  напьется  теплом  из  горлышка...
Мне  в  Июньском  закате  марится
Отражение  жизни  солнышком

Эта  белая  скоро  явится
Станет  грустно  немного,  холодно...
А  мне  Мая  цветенье  нравится,
Красотою  его  я  голоден

Голых  веток  скелет  качается,
За  окном  пешеходы  в  сереньком...
Только  сердце  мое  влюбляется
Под  сирени  цветеньем  беленьким  

Осень  дождиком  грусть  разбавила,
Снова  Зиму  я  жду,  как  смолоду...
Ну,  давай,  только  все  по  правилам,  -
Чтобы  снег  по  колени  холодом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151419
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2009

Страшних морозів не боюся

Страшних  морозів  не  боюся,
Бо  знаю,  є  у  мене  ти!
До  тебе  ніжно  пригорнуся
Й  зігрітись  зможу,  
Розцвісти
Я  проліском  малим  весняним,
Блакиттю  неба,  що  палає,
У  люту  ніч,  таким  духмяним,  -
І  щастя  більшого  немає!
Шалений  вітер  -  то  думки,
Їх  диво  наші  душі  чують
Не  стримались  віршів  рядки
Та  крізь  поля  у  світ  мандрують!
А  на  шляху  високий  тин
Печалі,  сумнівів,  розлуки,  -
Життя  мій  вітряковий  млин,
Що  розтирає  серця  муки
З  краплинок  долі  у  зерні,
Вже  біла-біла,  
Як  та  крижма...
В  руках  кохання,  мов  у  сні,
Вона,  як  паляниця  свіжа,
Що  своїм  подихом  смачним
Несамовитим  і  пахнючим
Злетіла  вітерцем  легким
У  вирій  знову,  тай  ріднючим
Поривом  наші  вкрила  душі,
Десь  промайнула  над  ставками,
І  сумнівів  тяжкії  ноші
Розвіяла,  що  поміж  нами!

Я  вперто  буду  далі  йти
З  тобою  разом,  моя  люба,
Щоб  пролісок  життя  знайти
В  коханні  щирім!
Не  забуду
Я  нашу  першу  зустріч,
Ті  неймовірні  почуття,
Що  пташками  злетіли  в  ніч
І  випали  дощем  життя!
В  свої  мозолисті  долоні
Краплинки  долі  я  візьму,
Хоч  сивина  вкриває  скроні,
Тебе  я  ніжно  обійму,
Як  вперше...  
Чуєш?  Б'ється!
Так  сильно,  ніби  відчуває,
Твій  подих  і  у  вірші  ллється,  -
З  очей  моїх  сльозу  зриває,
На  зовні  вистрибнути  хоче,
Немов  нема  йому  життя...
А  доля  вітром  знов  регоче,  -
Бажає  бачить  каяття!
За  що?..  Моє  кохання?
Воно  сильніше,  не  свисти,
Бо  знає,  що  таке  страждання,
І  як  з  ним  можна  поруч  йти!
Страшних  морозів  не  боюся,
Я  вірю,  є  у  мене  ти!
Щоб  міг  я  ніжно  пригорнутись
Й  в  коханні  разом  розцвісти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151214
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2009

Darida (Ко Дню рождения)

Просто  хорошему  слушателю  и  замечательной  поэтессе
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=4464
С  Днем  вареньки,  Darida!



Разве  мог  бы  я  лучше  и  краше
Написать  о  великой  судьбе,
Что  туманной  пастелью,  
Сквозь  наше
Восприятие  светит  тебе?!

Разве  мог  бы  я  ярче  раскрасить
Мир  цветов  средь  безмолвных  пустынь,
Что  секундами  счастья  заносит
И  душистый,
Как  в  поле  полынь?!

Разве  мог  бы  я  грусть  свою  глубже
Угольком  вороненым  испить,
Чтобы  смерть  или  счастье...
Но  все  же  -
Этот  путь,  эту  жизнь  победить?!.

Разве  мог  бы  я  высмеять  лучше
Мишуру  всех  пестринок  и  лжи,
Что  достала  бордовостью  жгучей,
А  душа  -  
Хочет  бархата  ржи?!.

Разве  в  силах  надуть  я  мощнее
Паруса  твоих  шхун  новизны,
Что  на  рейде  акриловом  бреют
Наших  будней
Такой  белизны?!.

Нет,  я  просто  мечтатель,
Изумрудные  вижу  пруды,  -
Покоренный  стихами  читатель...
Просто  цветик
В  саду  Darid_ы  !!!

17.10.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150546
рубрика: Інше, Посвящение
дата поступления 17.10.2009

Я хочу снова Осенью в лист раствориться…

Стало  холодно  думать  
И  ночи  морозны,
Скоро  Осень  отступит  
В  Зимы  холода,
Бабье  лето  прошло  
И  за  окнами  слезно,
Растворяя  желанья,  
Стекает  вода

Не  сезон,  говорят,  
И  грибов  больше  нету,  -
Было  жаркое  Лето,  
Сентябрь  сухой,
Но  какая  ж  отрада  -  
Этот  дождь  для  поэта,
Грусть  октябрьским  ветром  
Обдает  мой  покой

Я  промокшей  листвой  
Пробегусь  напоследок
По  дорожке  лесной,  
Уводящей  в  закат,
Только  эхо  души,  
Словно  прадед  мой  -  предок,
Отзывается  где-то  
Сердечный  набат

Красотой  этих  мест  
Я  хотел  бы  упиться,
Свежий  воздух  вдыхая  
В  сосновом  бору,  
Чтоб  в  какой-нибудь  миг  
Улететь,  раствориться
И  навеки  забыться
В  этом  чудном  миру
 
Я  хочу  снова  Осенью
В  лист  раствориться,
Собирая  в  букет
Радость  каждого  дня...
Ах,  зачем  белой  проседью
Снова  клубится
Зима-зимушка  -  в  руки
Букет  тот  взяла

Дни  ушли,  не  вернуться
Да  ладно,  не  стоит
Огорчаться  тому,  
Ведь  я  знаю,  что  вновь
Я  смогу  там  забыться,
Опять  нас  укроет
Осень  -  дивная  птица
Своим  листным  крылом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150225
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.10.2009

Обреченный на Любовь

Наполняюсь  бездонной  глазницею
Из  поэзии  строчек  застенчиво,
Словно  горный  источник  водицею
Бьет  из  сердца  красою  заманчиво

Бьюсь  о  камни  волною  прозрачною,
Как  о  рифы  Любови  прибрежные,
Словно  фразы  строкою  удачною
Воспевают  стремления  нежные

Замираю  в  безветрии  мысленном
Гладью  помыслов  жизненно-целостных,
Словно  зеркалом  чувств  моих  истинных
Отражается  суть  твоей  спелости

Будоражусь  подводным  течением,
Что  внутри  меня  струями  кровными,
Словно  тянет  меня  увлечением
Отыскать  чудеса  безусловные

Проникаю  в  пещеры  подводные,
Все  ищу  эти  таинства  скрытые,
Словно  рифмы  созвучием  сложные
И  в  глубинах  душевных  зарытые

Вырываюсь  на  свет  быстрой  рыбою,
Чтоб  глоток  сделать  воздуха  чистого,
Словно  взгляда  ответного  требую
Твоего  добродушно-лучистого

Упиваюсь  красою  привычною
И  в  ладоши  неистово  хлопаю,
Словно  радость  во  мне  безграничная
И  ребенком  по  камушкам  топаю

Я  бы  смог  поломать  то,  что  выстроил,
И  уплыть  в  лунном  берега  шелесте,
Что  бы  бросить  у  ног  твоей  пристани
Всю  мечту  поэтической  прелести

Я  не  высохну,  даже  на  капельку,
Так  и  знай,  ведь  озёра  бездонные,
В  них  Любовь  свою  вечную  песенку
Воспевает  куплетами  скромными

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150044
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2009

Это чувство…

Это  было  со  мной  и  не  только,
Это  есть,  прямо  здесь,  словно  вечность,
Каждый  день  из  груди,  рваной  долькой
Разрывает  на  рифмы  сердечность

Оно  просто  ворвалось  снаружи
Прямо  в  сердце  мое  очень  странно,
Изливает  душевные  лужи,
Проникает  в  меня  неустанно

Что-то  сделать  с  собой  я  не  в  силах,
Подчиняюсь  ему  ежедневно,
Этот  образ,  душе  такой  милый,
Проявился  во  мне  откровенно

Объяснить  не  могу,  только  лепет
Вылетает  из  губ  моих  слезно,
Мне  приятно  от  этого  света,
Что  теплом  обдает  так  морозно

Очередность  нарушена  мыслей
Стуком  сердца  в  груди  аритмийно,
Все  стремления,  будто  зависли
В  неподдельном  полете  наивно

Это,  видно,  судьбы  моей  крылья
Так  прекрасно  взмахнув,  безусловно
В  небеса  красоты  твоей  взмыли
И  на  землю  глядят  отрешенно

Ну,  зачем  мне  такие  напасти,
Я  не  выдержу  чувств  оркрылённость,
Они  требуют  истинной  страсти
И  телесную  заворожённость

Это  было  со  мной  и  не  только,
Это  прямо  сейчас  происходит,
Я  не  знаю,  осталось  мне  сколько,
Пусть  оно  никуда  не  уходит!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149645
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2009

Под Моцарта вечные звуки…

Для:
Lee  ::  Обернётся...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149559




Туманно-дождливые  фотки
Мне  тело  опять  раздирают,
Вдруг  слышу  приятные  нотки,  -
Ну  кто  же
И  где  так  играет?!..
Под  Моцарта  вечные  звуки
Тебе  свои  чувства  открою,
Смотри,  мои  нежные  руки
С  цветами!..
Осенней  порою
Мне  хочется  взять  снова  скрипку,
И  где-то  в  души  уголочке,
Присев,  ну  хотя  б  на  минутку,
Сыграть!..
Словно  в  дивном  лесочке
С  тобою  мы  вдруг  оказались,
И  грусть  улетела  мгновенно...
Безмолвным  оркестром  раздалась
Улыбка  твоя!
Внутривенно
По  телу  мне  радость  плеснула
И  брызнула  трепетом  рвений...
Куда  ж  ты  опять  упорхнула?
Закончился  миг  откровений...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149607
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.10.2009

Місце згадок…

Тихенький  дощик  
Так  невтішно,
Доріжку  осени  змочив...
Десь  з  висоти  на  землю  грішну
Листочок  жовтенький  злетів,  -
Немов  сторінка,  що  пожовкла,
Встеливши  пилом  почуття,
Маленька  часточка,  краплинка
Мого  минулого  життя...

Осіннім  парком,  
Як  в  дитинстві,
Про  страх  і  відчуття  забув...
Лише  з  природою  в  єдинстві
Крізь  сльози  осени  збагнув,  -
Летять  роки  і  час  згадати
Про  них,  як  промінь  світлих  мрій,
Всі  на  землі,  мов  листя  жовте,
Та  змочені  росою  вій...

Це  місце  згадок,  
Дивовижно,
До  нього  ноги  самі  йдуть...
Щоразу  на  душі  тривожно
І,  ніби  вогники  пливуть
Крізь  гілки  сонячні  надії
Й  на  землю  падають  дощем,
Вони  думками  мене  гріють...
А  вітер  шелестить  плащем!

Такий  невпинний,  
Життєдайно
Згори  зриває  новий  лист...
Куди  спішиш?  Вернись  негайно!
Облиш  свій  невгамовний  хист!
Колись  і  я  радів  поривам,
Твій  дух  у  спину  відчував,
Наперекір  тобі,  у  зливу,
Лице  під  комір  не  ховав!

Я  прошу,  
Не  спіши  зривати
Мої  листочки,  -  то  роки...
Так  болісно  вже  відчувати
Й  писати  гірко  ці  рядки!
Бо  розуміння  й  осторога,
Нажаль,  приходять  лиш  тоді,
Коли  вже  встелена  дорога
Роками-листям  у  журбі...

Та  я  не  плачу,  
То  багатство!
Я  впевнено  іду  життям...
І  сподівань  величне  братство
Плекаю  мужнім  почуттям,
Бо  є  у  мене  вічна  сила,
Допомагає  знов  і  знов
Розправити  над  світом  крила,  -
Моя  невичерпна  Любов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2009