| Сторінки (29/2853): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 | » |
Окунусь лицом в твои ладони.
Словом прикоснусь к душе твоей
И она его, конечно, не уронит:
Отозвется нежностью - в моей.
Я тебя ласкаю нежным взглядом:
Тихо тонешь ты в глазах моих.
Это счастье - быть с тобою рядом.
Мы его поделим на двоих.
Вот опять целуешь мои руки.
С нежностью прильнула я к щеке.
Никакой не надо здесь науки:
Радость поселИтся налегке.
Монотонно дождь стучит по крыше,
(По стеклу хрустальная слеза).
Только мы его совсем не слышим,
Не пугает осени гроза...
Тишина в квартире еле дышит..
Дождик затихает за окном.
Кажется асфальт сегодня вышит
Золотистым бархатным цветком....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372748
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2012
Зелёный чай таит цветок жасмина.
Пьянит весенний, тонкий аромат.
Я не грущу... На это нет причины,
Хотя не пел никто мне серенад.
Ты угостил лишь плиткой шоколада
И посмотрел с улыбкой на меня.
Куда же делась с сердца вдруг прохлада?
Зачем тебя отчаянно звала?
Забылись ссоры, грусть и обещанье,
Что мы расстались раз и навсегда,
Что наша встреча стала наказаньем...
Но нас спасла зажженная звезда.
Она горит и светит с небосвода,
И за собой уверенно маня.
А на дворе дождливая погода,
Но знаю, не погасит нам огня..
Давно остыл чай с запахом жасмина,
И первый луч стучится к нам в окно...
А мы сидим, как раньше, у камина...
Нам встретиться судьбою суждено...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371515
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2012
Тихо накрапає дощ осінній.
Під ногами жовтий мокрий лист.
Осінь, мабуть, також в потрясінні:
Ронить свої сльози падолист.
Чом же ти сумуєш, мила осінь?
Тобі шкода втратити красу?
Та твоє ридання безголосе
З співчуттям у серці понесу.
Твоя врода - свіжий подих вітру,
І дощу краплинка у жару.
Ось скупу сльозу скоріше витру,
Та твої страждання я прийму.
І скажу тобі, Моя Красуне!
Не журися, ще нема Зими,
А коли вона сніги насуне,
Спогадами будем жити ми....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2012
Ще не вбили морози цю осінню красу,
Лише грому погрози несуть тайну якусь.
Ніби осінь змішалась з теплим літнім дощем.
І тихенько всміхалась, зачарована днем.
І здалося, що літо, повернуло тепло,
І над всим білим світом усе знов розцвіло.
Ніби пахнуть ромашки, і цвітуть нагідки.
Прилетіли вже птАшки. А як пахнуть садки!!!
Ми удвох в заметілі. Пелюстків снігопад.
Почуття запізнілі дарував листопад...
Ще не вбили морози цю осінню красу...
Бо хороші прогнози: вдосталь буде часу.
Осінь разом зустріти, і згадати весну.
І морози стерпіти, мати думку одну:
Щоб Любов не зів"яла, коли перший мороз,
Щоб журбою не стала, щоб було все всерйоз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012
Закутавсь ранок в біле покривало.
Солодко спить натруджена земля.
А Сонечко тихенько вже вставало.
І новий день ішов з невідкіля.
Торкнувся промінь і мого обличчя.
Заповз під ковдру, щоб залоскотать.
Легенько прокотивсь по передпліччю,
Як м"ячик, по підлозі став стрибать.
Осінній день почався із усмішки!
І зовсім не хотілось сумувать!
Хоч Сонечко погралось зі мной трішки,
Та бачу, що уміє жартувать.
Свої долоні Сонцю простягаю.
Ловлю його життєвий дивний скарб.
І безнадіі зовсім покидають:
Душа вже не почує більше скарг.
Хай новий день зітре усі сумління!
Осінній сад казковий хай цвіте!
Цей день несе мені благословіння,
Я вдячна за дарунок! Це святе!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369435
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.10.2012
В зграю позбиралися лелеки,
Відірвались з криком від землі.
Полетіли в край чужий, далекий
І розтали у сріблястій млі.
Пронеслось луною гелготання.
І розсіявсь відгук по землі,
А в моїй душі переживання:
Перешкоди будуть немалі.
Вітер мчав за ними, ніби птАха.
Повертайтесь швидше, ж у р а в л і!!
Та не чули слів цих бідолахи.
Їх вже не тривожили жалі.
Зашумів старий лісок гілками:
Побажав щасливого шляху.
Гучний шелест прокотивсь ярками,
Ніби крик в годину цю тяжку.
Помахала вслід я їм рукою.
Чогось сумно стало так мені...
Повертайтесь ранньою весною!
Не сумуйте, рідні, вдалині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012
Вже повільно й осінь догорає,
Змінює свій колір і краса...
Та чомусь ще біль не затихає:
Пам"ять іще й досі потряса.
Ось злетів останній лист із клена.
Тихо, непомітно опада...
Та чому ж хвилини ті блаженні,
Ніби сон красивий зберегла?
Тихо дощик ляпотить осінній,
Шарудить зів"яла вже листва.
Чому плачеш, серце? Голосіння...
Чи тебе убили ті слова?
Вітер причаївся і не диха,
Чом же посіріла й синява?..
Для душі маленька є ще втіха:
Здатність все погане забувать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012
Если осень кружит листопадом,
И дороги листва замела,
А на сердце вновь веет прохладой,
И душе не хватает тепла,
А судьба с тобой шутку сыграла,
Ты не плачь и не ной, не хандри.
Успокойся, подумай сначала
И НАДЕЖДУ в душе сохрани.
Она будет с тобой идти рядом
Даже в самые тяжкие дни.
И смотреть будет ласковым взглядом
И попросит тебя: "Потерпи..."
Если ты далеко вдруг от дома,
И дорога к родным не близка,
Пусть тебя не пугает истома:
ВЕРА рядом, она высока.
Знаем все, что ЛЮБОВЬ -это сила,
Она может творить чудеса,
Береги, что судьба подарила,
Ведь хотят же того небеса.
Ну, а если ЛЮБОВЬ вдруг обманет,
Забери свою ВЕРУ с собой.
Пусть она в твоей жизне не станет
Горемычной, пустой, роковой..
Пусть по жизни идут рядом с нами
Три подруги, три верных сестры.
Мы живём только их именами,
Только с ними мы будем мудры...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367689
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.09.2012
"В мире тьма сентенций и теорий,
Чтим мы ум седого мудреца...
Но никто не знает априори
Жизни, разбивающей сердца..."
( Борода 171 )
Когда душа теряет веру,
Надежда в сердце чуть жива,
Невосполнимая потеря
Вернется вновь теперь едва.
А сердце - раненая птица
Все хочет верить в чудеса:
Что не окончена страница,
Еще помогут небеса.
И горько плачем от обиды,
Когда измена - в спину нож,
Когда сердца уже разбиты,
И с ног сбивает его ложь.
Мы любим тех, кто не достоин,
Умеем верить и прощать,
Всё чаще думаем о воле,
Не возвращаться обещать.
Зачем мы любим бессердечных?
У них бумажная душа,
И верим в клятвах бесконечных:
Они не стоят и гроша...
Теперь лишь дождь тихонько плачет:
Разбиты вдребезги сердца...
Могло же быть совсем иначе...
Не чтили ум мы мудреца...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366737
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2012
Тихонько свет в окно пробился.
И стало в комнате светло...
Ты этой ночью вновь приснился.
Я рада. Как же повезло!
И будто не было разлуки.
С улыбкой смотришь на меня.
Вокруг чарующие звуки
Тебя коснуться всё манят.
И всё быстрее сердце бъётся...
Ну что ж ты медлишь?.. Обними.
И в тишине, как прежде, льётся
Хмельная музыка любви...
Я слышу вновь твоё дыханье,
(Я на твоей лежу руке),
Цветов твоих благоуханье.
Слеза от счастья на щеке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365984
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.09.2012
Прокинувсь нехотя світанок...
Туман скотився колобком.
Неначе вилив хтось із банок
Парне, пахуче молоко.
Почався дощ... Знов непогода,
Але так затишно душі!
Чомусь від нього насолода,
Дає наснагу для віршів...
Блиснула блискавка раптово -
І гримнув грім, як навесні.
На мить все стало кольорове,
А дощ, неначе знавіснів.
Течуть струмки - це плаче небо,
Стікає краплями сльоза.
Це що я плачу?.. Ні, не треба!
Дивлюсь: пройшла уже гроза...
Цей дощ для нас пересторога,
Бо він колись нас двох з"єднав,
Життя - це є складна дорога,
Що збудував, щоб не зламав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012
У задумі осіння діброва.
Ще загорнута в сутінь стоїть.
Тьмяний місяць, неначе підкова,
В посірілому небі висить.
Чути плескіт проміння блідого.
Десь листочок впаде, зашуршить,
Чути клена зітхання старого:
Осипається листя в цю мить.
Ну чого ж ти сумуєш, мій друже?
Відкрий серце, зі мной поділись.
Мені бОляче теж...Чуєш? Дуже...
Ти гілками до мене схились.
Ми поплачемо разом з тобою.
Сльози змиють журбу із душі.
Бачиш? Плачуть і трави росою...
Вся природа сумує в тиші.
Але жаль не бува безкінечним.
Хіба осінь, щоб нам сумувать?
Ця краса лиш чужа безсердечним...
Треба осінь з усмішкой вітать!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Співавторство з Віталієм Назаруком.
______________________________________________________________
На порозі стала стигла осінь,
Поглядом поважно повела.
Привітала птиць у високості,
А землі торкнулись два крила.
На тобі коралове намисто.
Прикрашає голову вінок.
Різнокольровий, золотистий
З запізнілих степових квіток.
Фарби розвела свої зелені,
Охрою відтінки підвела,
Підібрала кольори для клена,
Врожаї з городу принесла.
Ти з"явилась в сонній тиші саду.
(Розвівав їй плаття вітерець.)
Ти дозволиш, осінь, я присяду?
Ой, який же майстер ти, творець.
Нагадаєш, осінь, нам про зиму.
І посипе сніг, як листопад...
Ні! Не треба... Витру я сльозину...
Ну який чарівнИй зараз сад!!
Попрощаюсь з літечком зеленим,
І відкрию осені секрет.
Задивлюсь на фарби чудо-клена.
Золоті листки зберу в букет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361926
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.09.2012
Останній літній день вже за горами.
Спокійно відірвався від землі.
Полинув з журавлями над степами,
Розтав назавжди у осінній млі.
А я стою сама на роздоріжжі.
І серденько обсіли вже думки...
Не покидають, йдуть по бездоріжжю,
Листаючи життєві сторінки.
Останній літній день...Чомусь так сумно...
Злітає день життя з календаря.
А літо пронеслося так безшумно.
Останній день неспішно догора.
Яка чекає осінь? Так тривожно...
Чи скоро нагадає про зимУ?
І я ступаю в осінь обережно:
Яка вона не буде, то прийму!
Нехай вона посріблить і волосся,
Дощі по вікнах будуть ще хлистать,
Та в серці ще таїться відголосся
Тепла душі, що цій порі під стать.
Останній день... Нехай летить з птахами!
Надію в серці скромну збережу :
Що літо ще прийде.. Не за горами.
Та щоб не забарилось, попрошу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Чомусь люблю осінню непогоду,
Коли дощі неначе із відра.
Ранкову ще легеньку прохолоду,
Що ніжно обійме, коли хандра.
Люблю, коли осінній різкий вітер
Б"є по обличчю краплями дощу,
Які на листях зависають, ніби бісер...
В таку погоду всі образи відпущу..
Люблю, коли кружляє листя в танці,
Купаються в калюжах горобці,
Коли ляга туман у полі вранці...
Я так люблю принади всі оці.
Хай вітер розплітає мої коси,
І чути шурхіт листя вдалині,
Це радість теж моїй душі приносить,
Я так люблю осінні такі дні!!
Ще я люблю, коли цілуєш руку,
Коли сміються очі чарівні!
Та не люблю прокляту ту розлуку,
Бо холодно без тебе, дні сумні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360536
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.08.2012
Часто мы страдаем от измены,
Плачем от предательства и лжи,
И прощаем, веря в перемены,
Но в итоге только миражи.
Закружится голова от счастья,
Коль услышим пару нежных слов.
Но порою ложны сладострастья:
Попадёшь, как рыбка на улов.
Берегитесь, люди, ложной страсти,
Тех, кто без зазрения предаст:
Заготовит ловкие все снасти,
И картинку яркую создаст.
Каждый в жизни может оступиться.
И поверит сердце, ведь не может врать
Может вмиг в обмане раствориться:
Верное не может предавать!
И тогда становимся вдруг жертвой,
Попадая в руки наглеца.
Обманувшись в чувствах самых светлых,
Больше не поверишь никогда.
Жизнь сложна: коварны повороты.
Не губите хрупкие сердца.
То паденья, то возможно взлёты.
Но не будьте в роли .........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
Відлітає літо на спочинок.
Осінь майорить уже крилом.
Скільки вже засипано стежинок
Золотистим свіжим ще листом!
Й ми уже не ті, що були літом,
Та цю осінь вдвох переживем,
Бо цвітуть ще душі дивоцвітом,
А у серці літо збережем.
Пригорни до себе ближче, Любий.
Ну чому лице твоє сумне?
Ой, як свіжим медом пахнуть губи!
Ти цілуй, як в юності мене.
Запекла чомусь сльоза зрадлива
Покотилась по моїй щоці....
Я не плачу, милий.... Це осіння злива
Серце розтривожила мені.
Ти сльозу стираєш співчутливо.
Не журись, хороший, не журись.
Це душа, як пташка полохлива.
Це пройде. Ти краще посміхнись.
Я люблю дивитись в твої очі.
Ти поглянь, мій любий. Подивись.
Зграї полетіли вже лелечі.
Літні дні із ними понеслись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2012
Серце відчуває ранню осінь.
І звучить осіння вже струна.
Та душа змиритися не хоче:
І тому сумує...Мовчазна.
Душу краять вже холодні ранки,
Що від спеки вицвіла трава...
Нащо, душе, примхи, забаганки?
Осінню побачиш ти дива.
Осінь - неминуча пора року.
Дивовижний фантастичний світ!
Чуєш? Непомітним тихим кроком
Нишком пробирається крізь віт.
Аквареллю зафарбує листя,
Спраглу землю викупа дощем.
А калина одягне намисто.
І дихне ще теплим вітерцем.
Хай волошки відцвіли у полі,
І розвіяв вітер маків цвіт,
Але осінь чарівна до болю,
То ж запросим до своїх воріт!!
Осінь треба просто пережити,
І прогнати з серця хибний щем.
Осінь треба просто полюбити
Ту, що має запах хризантем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358135
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.08.2012
Серёжа! Поздравляю тебя с Днём Рождения. Желаю тебе
отличного здоровья, счастья, радости в жизни, Любви,
верных друзей, вдохновения в поэзии, не хандрить!!!
С уважением - Надя.
( Прошу простить меня за выдуманный сюжет...)
Предосенний тихий тёплый вечер
С удивленьем посмотрел в окно.
Мы зажгли с тобой сегодня свечи.
Встретиться опять с тобой дано.
На столе всё тикает будильник.
Посекудно отмеряет жизнь.
И всё помнит маленький светильник.
Только тень от прошлого дрожит.
Маленький букетик незабудки,
Два бокала тёрпкого вина...
И опять мы в юности как будто:
Рядом ты. Я снова не одна.
Я смотрю в твои глаза, Серёжа..
Да... Прошло с тех пор немало лет!
Прошлое стучится осторожно,
Но ему возврата больше нет.
Мы сегодня вместе так, случайно:
День Рожденья отмечаем твой.
Бросив вызов мы судьбе отчаянно,
Возвратились в прошлое с тобой.
И сидим отбросив все печали.
Только, сердце, сильно не стучи!
Почему о главном мы молчали?
Всколыхнулся огонёк свечи...
Вдруг в окно ворвался свежий ветер.
Штора задышала, как тогда.
Кто же за разлуку с нас ответит?
Не найти ответа никогда.
Крым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357518
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 15.08.2012
Не журися, калино, не хились, маків цвіт.
Чуєш, Ненько Вкраїно? Розцвітеш на весь світ!
Ми, народ український, тобі клятву даєм,
Що тепло материнське у серцях збережем.
Будуть люди щасливі, і лунатиме сміх.
Мої мрії сміливі!! І думки це усіх!!
Щоб в блакитному небі лише хмари цвіли,
Білі-білі, як лебідь. Не було щоб війни...
Моя рідна КРАЇНО!! Ти у мене одна.
Я стою на колінах...Хай Молитва луна!!!
Хай мине тяжка днина, хай врятує Господь!
Бо надія на Тебе... Від біди нас відводь!
Усміхнися, калино! Піднімайсь, маків цвіт!!
Ще про тебе, Вкраїно, буде знать увесь світ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353483
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.07.2012
Уже спокійно дихає земля,
Повільно підіймає свої груди.
Лиш блискавка мигнула десь здаля.
І тиша причаїлася повсюди.
Природа розморилась, спочива,
Бо тільки закінчилась літня злива.
Легкий туман у річці потопа.
Душа радіє, дивлячись на диво...
Ось ллється пісня срібного струмка.
Камінчики шліфує всі до блиску.
А пісня та чарівна та легка.
Та звідки ж ти набрався того хисту?
Безмежжя степу полонить мій зір,
Тонка билинка впала мені в око.
Тримається вітрам наперекір,
Хоч бита ними так була жорстоко.
Стоїть собі тонесенька, струнка.
Радіє стиха, що скінчилась злива...
В природі ж непогода нетривка,
І сонце погасити неможливо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353115
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.07.2012
Вже липень добігає середини.
У розпалі ще літняя пора.
Яка чудова зараз тепла днина!
Чому ж листочок з клена опада?
І вітер, украй зморений, не диха.
Натруджені вже крила поскладав.
Навколо розляглася лише тиша...
Чому ж листок зів"яв і раптом впав?
Далеко ще до осені, мій друже!!
Надворі, зрозумій, не листопад.
А, може, мій хороший, ти недужий?
Чи, може, ти життю уже не рад?
Чи, може, в тебе теж болить серденько,
І став тобі немилим цілий світ?
Сідай мені в долоню, мій маленький,
Зігрію я осінній твій політ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012
Чому болять так тяжко серця рани?
Чому сльоза така гірка на смак?
Чому приносять біль тобі кохані?
Хіба тому, що любимо їх так?
А, може, їх ми любимо занадто,
І в серце їх пускаєм залюбки?
І слухаєм уважно, винувато,
Коли вони плетуть свої казки?
Ми віримо, бо любим відчайдушно,
Хоч серце знов підказує брехню!!
Пробачимо і поряд йдем послушно,
Щоб не згасить сердечного вогня...
Бо світ тоді не буде веселковим,
Зів"януть квіти, що цвіли в душі.
І дні тоді настануть полинові,
Коли з тобою станемо чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
ЗакінчИлась тепла літня злива.
Жебонять струмочки по землі.
Дітвора весела та щаслива
Босоніж ганяє по воді.
У мілкій, тепленькій ще калюжці
Баню влаштували горобці
І старанно вимивали брюшка.
І пірнали в воду промінці.
Котик теж уже причепурився,
Дивиться уважно у вікно.
Лапкою риженькою умився
І ковтає слинку вже давно.
Капають краплиночки з листочків.
Спека вже тепер не дістає.
Виростуть у лісі знов грибочки.
А земля ковтками воду п"є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350906
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.07.2012
Зі мною трави, квіти, вітер
І неприборкані думки,
І ті, хто можуть розуміти
Мої віршовані рядки.
Я з вітром можу розмовляти,
І розуміти шепіт трав,
У хмарах високо літати,
Що червоніють від заграв.
Пливти по небі, як хмаринка
Назустріч зливам і снігам.
І гірко плакать, як дитина,
Від непростих сердечних ран.
А то сміюсь, бува, як хвиля,
Що гладить берег у пітьмі.
Я в час такий тоді щаслива.
Думки прозорі і легкі.
Лише тебе не розумію,
Я ледь тримаюсь на ногах,
І моє серденько німіє,
Коли сарказм в твоїх словах.
Я ледь тримаюсь від безсилля,
Коли збива брехня із ніг.
Так де ж знайти мені те зілля,
Що для душі, як оберіг?
Щоб захистить себе від зради,
І від приниження, брехні.
Щоб знищить зовсім оці вади,
Які огидні так мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012
Повільно підкрадається світанок,
І нічка - чарівниця десь зника.
У річці розчиняється серпанок,
Бо сонце уже вії підійма.
А вітер причепурює вже крила,
І квітів щось шепочуть пелюстки.
Цей ранок срібні роси освятили.
Тремтять на вітрі збуджені листки.
Сьогодні ми світанок зустрічаєм.
З тобою йдем по росяній траві.
Від радості душа моя співає.
А пахощі медові степові!
А онде колоситься житнє поле.
І маківок розлитий дивоцвіт...
Я вдячна, любий, своїй долі
За те, що ти зі мною стільки літ!
Який же ранок видався чудовий!
На небі ні хмариночки ніде.
І світ здається світлим і казковим,
Коли кохання поруч мене йде!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012
Маленький бумажный пароходик
Тихо проплывает по реке.
Капитан в нём маленький. Лишь годик.
Крепко руль сжимает он в руке.
Тоненькая шёлковая ниточка
Не даёт кораблику свернуть.
Развевает ленты безкозырочки
Ветер, что кораблик ведёт в путь.
Но поднялись волны на речушке,
И кораблик понесла вода...
В ужасе заквакали лягушки...
А кораблик скрылся навсегда.
Что ж так горько плачешь, мой сыночек?
Время быстро, солнышко, пройдёт...
Ведь тебе всего один годочек.
Пароходы взрослым поведёшь.
А пока утри скорее глазки.
С плаванья вернёмся мы домой,
И расскажет мама тебе сказки...
Мой бесценный, маленький, родной...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348811
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 07.07.2012
Как страшно заблудиться в темноте,
Коль свет погас давно в конце тоннеля,
Когда друзей ты выбрал, но не тех,
То сердце от ошибки вдруг немеет.
Как больно быть обманутым в любви,
И чувства розлетятся вмиг на части.
В саду тогда умолкнут соловьи,
И станет вдруг бумажным ваше счастье.
Как страшно дней не видеть золотых
И с грустью на лице смотреть, жалея,
Не понимая истин жизненных, простых:
Что время всё идёт, а мы стареем.
Как больно, когда в сердце пустота,
И чем её заполнить мы не знаем.
Любовь приходит снова, но не та,
И в сердце боль. И с грустью вспоминаем.
И душу вмиг морозом обожжёт.
Как жаль, что время плохо лечит раны.
А мы её ( ту прежнюю..) всё ждем,
Забыв уже о боли и обманах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348674
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.07.2012
Посвящаю другу, которого нет в живых уже много лет...
---------------------------------------------------------
Обнимает прохлада.
Прилетел ветерок.
Я ему очень рада.
Что мне скажешь, дружок?
Где мой милый, дружище?
Сколько мне его ждать?
Что ж его не отыщешь?
Иль не можешь искать?
Может, крылья устали?
Иль далёк к нему путь?
Или мы опоздали?
Как его мне вернуть?..
Тихим шорохом листьев,
Тёплой каплей дождя,
Он к тебе возвратится,
Всё, как прежде, любя.
И за плечи обнимет,
Слёзы вытрет рукой,
И печаль твою снимет,
Прикоснётся щекой...
Только всё на мгновенье:
Ведь его больше н-е-т!
И исчезнет виденье:
Загорится рассвет...
Обнимает прохлада...
Не вздыхай, ветерок.
Для меня ты отрада:
Ты, как я, одинок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347492
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 01.07.2012
Незабаром збіжить літо,
Тепле літечко пройде.
Туга в думку перелита,
Осінь в серці заживе.
Знов дощі, холодні ранки.
Чомусь плачуть журавлі.
Затуманені світанки,
А на серці лиш жалі.
Що вже літо догорає.
І зникають десь роки.
Ніжним цвітом відцвітають,
Як у квітів пелюстки.
І на серці непогода.
Куди ж дітись від думок?..
Та ще ж літо...Насолода...
Зеленіє ще кленок.
Ще проміння сипе сонце,
Буйні трави ще в степу.
І сміється спілий сонях
В золотистому вінку.
А ще поряд любе серце,
Відверне журби напасть.
Не заплачуть два озерця:
Він не дасть сльозі упасть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2012
Упало сонечко за річку,
Вогнем зайнявся небокрай.
Піднявся вітер і травичку,
Немов дитя заколихав.
Осипав цвіт квіток додолу,
Злякав пташок в очеретах.
Лиш пожалів пташинку кволу,
Що притаїлася в кущах.
Упали роси - дрібні сльози
На ще не скошені жита.
Лиш десь далеко чуть погрози
Розкатів грому в небесах...
Поглянь, як гарно зараз, любий!
Мене цілуй і посміхнись.
Відчуй, як літом пахнуть губи!
До мене ближче пригорнись...
Надворі стихло... Все німіє.
Лиш вітер інколи зітхне...
Як тільки серденько уміє
Забуть й пробачити усе?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
Безмежний степ.Так терпко пахнуть трави!
Як море розшумілась ковила.
Ось обрій запалили вже заграви.
Природа вже проснулась, ожила.
Ранковий промінь гладить ніжно квіти.
На землю стиха капає роса.
Дерева розправляють сонні віти.
І новий день над світом воскреса.
А серце заворожено красою.
Я чую літа неповторний смак!.
Душа хмільна від дивного напою,
Настояний на травах та вітрах.
А я спішу до тебе, Моє Сонце!
Бо вітер переміни вже несе.
Я щастя принесу тобі в долоньцях.
Хай від розлуки нас обох спасе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2012
Знову рік пролетів непомітно,
І запахло вже липою літо.
Знаю: свято в цей день завітало,
Воно в сонця промінні заграло.
Я вітаю,вас друзі, сердечно.
Хай удача іде безкінечно,
А жалі, негаразди проходять,
Лише щастя і радість приходять.
І нехай у житті, як на ниві
Цвітуть квіти барвисті, красиві,
Поряд з вами крокує надія,
Хай здійсняться всі сонячні мрії.
Хай вас шана людська не минає
І натхнення межі хай не знає.
І визнАння в роботі вінчають,
Ну а хворі вас радо стрічають.
Я дарую вам квіти весни
І пророчу вам радісні дні.
І своїми простими рядками
Я скажу: ціню дружбу між нами!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344473
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.06.2012
Повільно нічка сповиває вечір...
І ніжний промінь ллє уже зоря.
Ну а думки вмостилися на плечі:
Невже багаття в серці догоря?
Невже в душі моїй пов"януть квіти,
Погасне зірка раз і назавжди?
Але ж повинна довго нам світити.
Не погасай.. не падай... підожди.
Проходжу садом... Тиша кришталева.
Чомусь мовчать в цю пору солов"ї.
Чому ж так сумно в ніч мені червневу?
Чому шукаю все сліди твої?
Тремтячими руками я збираю
Уламки щастя у нічній пітьмі.
Ти знов пішов...Та все ж надію маю,
Бо так люблю твої вуста німі.
Запахло полином побіля річки,
І знов у серці поселився страх...
А зорі тихо блимають, мов свічки.
І згірк твій поцілунок на вустах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2012
Пробач мене прошу, мій любий,
Що не така я, як усі.
Навколо всі нормальні люди,
Я ж пред тобой у всій красі...
Не раз любов свою карала,
Казала:Більше не люблю.
У прірву вже не раз кидала.
Здавалось, ніби без жалю.
Але як тільки йдеш від мене,
Яка страшна для мене мить!
І серце знов, як навіженне,
Чомусь сумує і болить.
А то бува тебе ревную
До всіх жінок, що на землі...
Ти знов ідеш??? А я шкодую,
І в серце вселяться жалі...
Отак люблю і ненавиджу.
То пригортаю, то гоню.
А потім знов тебе знаходжу
І як струмочок жебоню...
Але вночі не можу спати
За все, що скоїла, сварю...
Як важко все ж таки кохати!
Але ж для чого це творю?
Пробач, прошу тебе, мій милий
За те, що не така, як всі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341527
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.06.2012
Весна за обрій хутко відлетіла.
Крилом кивнула, ніби Синій птах.
А як її зимою я хотіла!!!
Чекала, що прилине на вітрах...
Омріяна пора не зволікала:
Наповнила цвітінням увесь світ.
Прилинула...ніде не заблукала,
Розсипала у серці дивоцвіт.
І я його так пестила, хвалила.
Від злих вітрів ховала, від дощів...
Та цвіт відцвів...Його я загубила.
Чому ж це він до літа не дожив?
Похмуре літо пролилось дощами.
Та ось промінчик стрибнув у вікно.
Тепер я йду вже літніми стежками:
Його красі радіти ще дано!
У літа очі ніжно-волошкові.
Так солодко всміхаються мені!
І теплі, ніби промені ранкові.
Казкові, неповторні літні дні!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2012
Легонько ветер тронул занавеску,
И тихо задышала синева.*
А я глаза прищурила от блеска,
От запаха вскружилась голова.
Расцвёл жасмин с блаженным ароматом,
Храня в себе щемящий блеск луны.
Прощальный луч вечернего заката
Коснулся необычной красоты.
Цветок любви со сладким ароматом
Навеял мне ушедшие мечты.
Те дни отрадой были мне когда-то,
Теперь приходят только в мои сны.
Всё так же тихо дышит занавеска.
Жасмин роняет жемчуг-лепестки.
А память полирует всё до блеска,
Вот только б в сердце не было тоски...
----------------------------------------------
*И тихо задышала синева - синяя занавеска.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340336
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.05.2012
Знов сумуєш, ХОРОШИЙ МІЙ ДРУЖЕ!
Не дозволь поселитись журбі!
Ти сумний, а мені не байдуже:
Співчуваю всім серцем тобі.
Хай далека дорога до тебе:
Кілометри, моря і роки...
Та я птахом прилину, як треба,
Щоб відчув дружній потиск руки.
Подивися навколо - вже літо!
Червоніють черешні в саду,
А трава виграва оксамитом.
Я тебе по росі поведу.
Знай, цілющі знайду тобі трави,
Що прогонять із серця печаль,
І душевні загоять всі рани,
А думки стануть - чистий кришталь...
Не сумуй, Друг Хороший... Прошу я.
Вдар по струнах!!! Нехай не мовчать!!!
Щоб за тисячу верст я відчула,
Що у серці твоїм благодать!!!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337272
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.05.2012
"Если хочешь быть счастливым, будь им!"
(К. Прутков).
Весна пьянА от запахов сирени.
Как душу мне тревожит аромат!
Его вдохнув, поддамся сладкой лени
И разрешу ладони целовать.
Пьянит сирень, лишая размышлений.
Твой нежный взгляд хочу я ощущать.
Опять в плену я сказочных мгновений.
Таких, мне кажется, вовеки не сыскать.
Колышатся от ветра чудо-кисти.
Пять лепестков не стоит мне искать.
На свете есть немало точных истин:
Кто хочет быть счастливым, может стать.
Да, счастье, как цветов весны цветенье.
Под солнцем разольётся красота.
И никогда не будет в нем сомненья,
В чьём сердце поселИтся доброта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334526
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.05.2012
Шепіт вітру вчуся розуміти.
Що шепоче він стрункій тополі?
Як же ніжно! (Треба ж так уміти!)
Гладить листя люблячи, поволі.
То шугне у небо неозоре,
Осідлає хмарки легкокрилі,
То полине у безкрає поле
І обніме крилами щосили.
То пірне у довгі мої коси,
Витре сльози й очі зацілує.
З квітів позбиває ранні роси,
Щось шепне на вухо, пожартує.
То, награвшись, ляже серед гілля
І складе натруджені вкрай крила.
Треба ж відпочить від божевілля...
Дрімота вже очі покорила...
Як же тебе, вітре, зрозуміти?
Чом сумний буваєш, тихо плачеш?
Можеш ти про це прошепотіти:
Чи стає тобі від цього краще?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
Ну вот опять весенний дождь.
Природа плачет втихомолку.
Вокруг всё вымокло насквозь.
Зачем же слёзы лить без толку?
Сверкнул вдруг молнии разряд-
Огнём всё небо заслепило.
Дождю, наверно, каждый рад,
Но только я вот загрустила...
Поговори со мною, дождь...
Не дай забыть душе, что было.
Ты стороною не пройдешь...
(Чего же, сердце, ты заныло?)
Сотри солёную слезу,
Найди для сердца мне ответы.
Раскрой в ненастную грозу
Дождя мелодии секреты...
Зачем же слёзы льют дожди?
Зачем терзают мою душу?
Ведь, нету сердца в них... Увы!
Неужто плачут от бездушья?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328530
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2012
Знов барабанять в шибку краплі,
Слізьми розбавлені дощі,
Й такою свіжістю запахло,
Забудеш біль на самоті...
Всю ніч бриніла тихо злива.
Яка ж це втіха від дощу!
Здалось мені, що я щаслива...
Й земля напИлась досхочу.
Чому ж тоді ти серце плачеш?
Чому скотилася сльоза?
Мабуть, ти знов йому пробачиш?
Куди ж образа все зника?..
На ранок дощ вже ущухає,
і теплий, скупаний в дощу,
Далеко громом все зітхає.
Та не лякай мене, прошу.
Рожеве ринуло проміння,
І сірі хмари розійшлись.
В надії лиш одне спасіння,
Що ще зустрінемось колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2012
Тихий шепіт весняного вітру,
І краплинки дощу на вікні,
І твій образ, що з серця не витру,
Знов навіяли дУмки сумні.
Гладить вітер тепер мої коси
І цілує у очі сумні,
Але серце у кОтрий раз просить
Повернути утрачені дні.
Поведи мене в рай світанковий
У казковий загублений край,
Де духмяне повітря бузкове...
Із самотності днів забирай.
Там галявина квітами вкрита,
І цілющі ростуть нагідки.
Хай моїх почуттів колориту,
Не затьмарять ніколи роки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2012
Знов лоскоче ніжне сонце мрії навісні,
Що ховаю у долонях ранньої весни:
Наздогнать шалений вітер, що гуляє в полі,
Колихати з вітром віти сонної тополі.
Розігнати сірі хмари, розбудити землю.
І прогнати геть думки, що гнітять даремно.
Позбирати з трави бісер, познімати зорі,
Та розшити ними вечір і ночі шовкові.
Попросити ясен місяць, щоб світив без втоми,
Щоб доріжка освітилась від тебе додому.
А коли обніме нічка темна мою хату,
Всі думки з тобою,Любий. Тож не зможу спати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2012
На окне подснежник цвета голубого.
И никто на свете не видал такого:
Как кусочек неба, как весны мгновенье,
Как её дыханье, счастья ощущенье.
Как твои признанья, и в любви забвенье,
В лабиринтах ночи рук переплетенье.
Словно синей птицы пенье на рассвете.
Как твои глаза, лучше всех на свете.
И твоя улыбка, как цветов цветенье,
Будто тёплый день, дарит вдохновение.
На цветы смотрю просто с удивлением.
Жаль, что короткО это наслаждение...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2012
Від зими душа моя втомилась
І чекає крихітку тепла.
Хоч весна не раз мені наснилась,
Лиш до ранку квітами цвіла.
Що весна, коли ти поруч, Любий!
Притулюсь до серденька твого.
Ой, як спілі вишні пахнуть губи...
Не жалій тепла мені свого!
Пригорни й цілуй, щоб я відчула,
Що тобі я треба лиш одна.
І про те, що ще зима, забула б,
І тоді прийде весна сповна!
Обійми, щоб розгорнулись крила,
Полетять пісні із-під пера,
Щоб тебе забути не зуміла...
Хай прийде омріяна пора!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2012
Жаль, весна цей рік щось забарилась:
Знову снігопади, заметіль.
Під вікном калина похилилась,
І чомусь вселився в серце біль.
Так бракує сонця весняного
І дощів, щоб душу напоїть...
Але серце плаче не від того,
Не від того і душа болить.
Бо сердешній хочеться простого:
Глянути на тебе лише мить,
Хоч, можливо, серденько від того
Іще більше в грудях защемить.
Десь поділись роки ті далекі,
А душа не хоче забуття...
Спогади, неначе ті лелеки,
Зграйками летять у це життя...
Я тебе у сні ще пригортаю,
Відчуваю серця тихий стук.
Знаєш, до сих пір тебе кохаю...
Ніби не було отих розлук...
Так... весна цей рік щось забарилась...
Не стихає в серці щемний біль,
А душа чекає, не змирилась:
Вигляда тебе ще звідусіль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2012
Продовження вірша: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313342
-------------------------------------------------------------------------
Вже запахла весна, на яку так чекала.
І заграла струна, що так довго мовчала.
І поллються пісні, що лікують в журбі,
Як струмки весняні. Не почути тобі...
Ось заграє ріка, і крихким стане лід,
А недоля лиха потече річці вслід.
І від слів непростих проросте знов трава...
Лише тільки від них душа знов ожива.
Збудить крик журавлів мою пісню, що спить...
Тільки ти не зумів мою пісню збудить...
Наче зранена пташка Хай по світу летить.
Знаю: буде їй важко. Але вже не спинИть..
Хай по світу л -е -т -и -т-ь!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2012
Зимова ніч заглянула у хату.
Остання, бо на завтра вже весна.
І я відчула подих аромату
Жасміну, що росте біля вікна.
Остання ніч зимова, непроглядна,
Іще трима до ранку всі права,
А на світанок стане вже безвладна,
Тому спішить творити ще дива.
Засипала дерева по коліна,
Від снігу обважніли ліхтарі.
То віхола заплаче, мов дитина,
То вітер загудить у димарі.
А в хаті погасили уже світло,
І в сни щасливі потонули всі.
І тихо, як у казці, непомітно,
На крилах сон несе їх до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317703
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2012
Мне сегодня приснился дождь,
Он в окно постучал на рассвете.
И сирени пахучей гроздь,
Что качал незатейливый ветер.
А по небу плылИ облака,
Словно стая седых журавлей,
И вилась, вроде змейка река,
Будто гналась за звоном ключей.
Я подставила руки дождю,
И так стало легко мне и ясно!
Слышишь, дождь, ведь совсем я не сплю!
Я люблю! И теперь не напрасно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2012
Ну і холод! Пекучі морози!
Знову лютий нам жару дає.
Лиш від вітру течуть мої сльози,
А наснагу зима надає!
Ти збуди мою пісню, прохаю...
Хай, як пташка, крильми затремтить!
І підтримай мене, щоб не впала,
Коли серце від болю щемить...
Хай холодні нічні заметілі
Колискові співають пісні.
І щоб жар від морозу на тілі,
Щоб сміятись хотілось мені.
В моїм серці, що вкрите снігами,
Хай ромашки в мороз зацвітуть.
І розквітлими взимку садами,
Хай удача і радість прийдуть!
Ти збуди мою пісню, що спить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313342
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2012
Ответ Оле Радченко на её стих На-д-е-ж-де
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310273
------------------------------------------------------
Оля - имя святое, от Бога.
Она может творить чудеса!!!
Только странного в этом немного:
Ведь прекрасна сама, как весна!
А глаза, словно синее небо.
Сколько людям дарила тепла!
Может вмиг поддержать, где б ты не был.
Она всем хороша, весела.
Дети, внуки её обожают.
Пусть наполнится радостью дом!!
Быть счастливой, здоровой желаю,
Пусть порадует луч за окном!
А стихи, как души песнопенье,
Как поющая птица в саду.
(Вот такое имеешь уменье!)
И тепло с ними даже в пургу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310369
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.01.2012
Ночь. Зима. Метель.Спряталась луна.
Тёплая постель. Вновь без сна... Одна.
Как далёк апрель...Стану у окна.
Рвётся дверь с петель. Снег, как мошкара.
Вопреки всему, на окне весна.
Сердцу моему снова не до сна.
Вдруг расцвёл цветок. Вот так чудеса!
Белый лепесток мне не описать.
Снова я в плену мыслей и желаний.
Только цену знаю всех моих мечтаний.
Жаль, тебя понять так и не смогла...
На дворе всё тише... И луна видна.
А постель остыла... Ох, как холодна!
Излечу я раны, только до утра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2012
"Що таке Друг? Це обраний нами родич..."
К. Гельвеціп.
---------------------------------------------
Как много слов хочу сказать
Душевных, нежных, не простых,
Таких, чтоб ты сумел понять,
Чтоб расцвела душа от них.
Живёшь ты где-то далеко.
Мы не увидимся с тобой,
Но как же чувствую плечо!!!
Далёкий БЛИЗКИЙ ДРУГ ТЫ МОЙ!!!
Нас разделяют сотни миль,
(Но как добра душа твоя!!!)
В любое время хватит сил
Мне написать:" Приветик! Это я".
И напишу тебе в ответ:
(Благодарю я интернет)
"Привет,здорово,Солнца Свет!!!
Пусть у тебя не будет бед!!!"
Пускай же жизнь течёт рекой!!
Пускай не гаснет солнца свет!!
Не зря мы встретильсь с тобой:
Нам жить поможет интернет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308775
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 24.01.2012
Под моим окном зацвела сирень.
Гроздья поразвесила белая метель.
Неужели вновь мой расцвёл цветок,
И летают бабочки - белый хоботок?
Так хотелось чуда, но теперь зима...
Ей не до цветенья: сладко спит она.
Ну ты ж и проказница, белая метель:
Шали поразвесила, шапки набикрень.
На дворе, напротив моего окна,
Наяву, не чудо, расцвела весна.
С виду не волшебник, моей жизни грешник,
А в руках дрожит беленький подснежник.
Серебристо-белый снег на волосах,
И грустинка прячется средь зелёных глаз.
Только вот и слова всё не мог сказать,
Люди ошибаются: надо им прощать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308531
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2012
Ветер в поле свищет,
Тучи разгоняет.
Но кого здесь сыщишь?
Вороньё летает.
Здесь простор широкий:
Благодать метелям.
Что ж так больно руки
Обожгли деревьям?
Я не слышу всплеска:
ЗамЕрла река.
А по перелескам
Катится луна.
Словно чудо-зеркало,
Светит мне она.
Почему ж не греет?
Как же холодна!
И в мороз январский,
Мартовской весной,
Ты, мой край родимый,
Близкий, дорогой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308323
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.01.2012
Прикоснулась щекою к окошку.
Ночь темна. Не скрипят фонари.
А я верю, что всё понарошку:
Всё развеется светом зари.
Сколько зим, сколько лет пролетело!
Но, как прежде всё жду у окна...
Что-то небо так вмиг потемнело...
Но куда всё спешат поезда?
Чередуются зимы и вёсны.
За окном снова та же пурга.
Дни бывают порою несносны...
Ты вернёшься сквозь эти снега.
Часто вера в душе еле тлеет,
А когда скрипнет дверь невзначай:
Вмиг на сердце моём потеплеет,
Но со счастьем обмана печаль..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308081
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.01.2012
Чом такий сумний... не питаю я.
Іншу ти зустрів. Я вже не твоя.
Помарнів весь світ. І з-під ніг земля.
Нащо зрадив ти?. Як забуть слова?
Зацвіла зима. Білий-білий цвіт.
Я ж тепер одна на весь білий світ.
Не кажи мені: Доля це така,
Що мене й тебе розділя ріка.
Зрада і любов - поряд дві сестри...
Що вона ніжніш... Чуєш? Не кажи.
Ми тепер з тобою різні береги...
Зрадив ти мене - обняли сніги.
Почекай... не йди...Ми ж не вороги.
Хай до неї вітер замете сліди,
І скує морозом річку й береги...
Не кажи, що іншу любиш... не кажи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2011
Пробивается лучик рассвета,
Постепенно ушла темнота.
Собираю частички я лета,
А в душе вновь царит пустота.
Чай остывший мне рук не согреет.
Одолела тоска вновь с утра.
Изменилась... Наверно, старею...
Всё же в память стучится ВЧЕРА.
Я не плачу: душа онемела.
Что с того, что вокруг красота?
В том далёком Любовь меня грела,
А теперь все поблекли цвета.
Прислонилась к оконной я раме,
А метель всё кружит, как тогда..
Сердцу больно: оно же не камень...
Но куда же мне деться? куда?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298853
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2011
Продовження пісні " А я чекатиму..."
---------------------------------------
Не сумуй, Мій Голуб Сизокрилий.
Прожени невтішні всі думки.
Не складай у розпачі знов крила.
Безнадії серце зачини.
Я прийду, коли ти будеш спати,
Сяду на край ліжечка твого...
Але ти не будеш цього знати,
Бо у сні літаєш до мого.
Що ж тобі, МІЙ ЛЮБИЙ, поясняти?
Чом тоді мене не зрозумів?..
Як ніхто могла тебе кохати...
Чом мені повірить не схотів?
А тепер чекаєш все на мене.
І кохаєш очі ти сумні...
І думки літають незбагненні...
Мабуть, ти щасливий зараз в сні.
Лиш у сні злетіти зможем в небо.
Не дамо погаснути зорі.
І чекати будем скільки треба,
Щоб шляхи з"єднатися змогли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2011
Осени поблекли акварели.
Сад не тешит прежней красотой.
И не слышно песен свиристели.
Поселились холод и покой.
На зелёных веточках еловых
Полушалки кинула метель.
И в сугробах, будто бы пуховых,
Постелила белую постель.
И поляна дремлет под луною,
А земля простынкою слепит.
В этот вечер снова я с тобою...
Под ногами снег слегка скрипит.
Прислонился ты ко мне щекою...
Сердце моё больше не болит...
Как нежно касанье губ, не скрою...
И душа обиды не хранит...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2011
Знов приснились карі очі,
Чарівний твій сміх...
А надворі із півночі
Сипле, сипле сніг...
Прилетиш, неначе пташка,
Сядеш край вікна,
А на серці сумно, важко...
Тут чия ж вина?
То у сні біжиш до мене.
Навкруги весна.
Серце б"ється, як шалене...
Жаль... тепер зима.
По коліна кучугури...
Але чий то слід?..
І від тЯжкої зажури,
Ніби сніг поблід.
Розбиваються сніжинки
Об моє вікно...
Знов дивлюсь - нема стежинки:
Снігом замело...
Бо надвор з опівнОчі
Сипле, сипле сніг...
А я згадую все очі
І дзвінкий твій сміх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2011
Прозрачное утро чарует мой взор.
Мне кажется будто стал краше мой двор.
Скамейка украшена жёлтым листом,
И стал, вроде, выше мой старенький дом.
Пусть птички отпели и тихо в саду,
Но всё же я радость в таком нахожу.
Цветут и в морозы мои хризантемы.
Их белый наряд для стихов моих темы.
Речушка притихла, камыш не шумит,
А ветер тихонечко в зарослях спит.
И дремлет под листьями сладко земля...
Вдали за рекою седые поля.
Пусть солнца не видно, но что его свет!
Ведь рядом любимый, родней его нет!
Я чувствую близко родное плечо
И сердце, что греет меня горячо.
Я с нежной улыбкой ловлю его взгляд.
Я знаю: любимый меня не предаст.
Не даст загрустить в эту позднюю осень.
За это люблю тебя, милый, я очень!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292284
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2011
Осени последнее дыхание.
Изморозь пришла на смену росам.
Чуть листвы последней колыхание,
И тоска по солнцу и по грозам.
И висит немое ожидание,
А вокруг янтарь лежит разбросан
Как печально это увядание...
И мой сад теперь простоволосый.
Загадаю я своё желание,
И надежда теплится в груди,
Затаив тихонечко дыхание...
Осень! От кручины огради.
Робкое касанье слышу ветра.
Сердце ты моё не остуди.
С нетерпеньем жду теперь ответа...
Ангел мой, прошу, не подведи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
В тёмном переулке свет лишь от окна.
По небу гуляет полная луна.
Удивлённо смотрит в сердце мне она,
А вокруг немая бродит тишина.
Звёзды робко млеют среди ватных туч...
Что же ты не греешь серебристый луч?
Мне лишь заглянуть бы милому в глаза...
И упрямо катится по щеке слеза.
Что ж дрожите руки? Ноги вмиг свинцом...
Робость поселилась, завиляв хвостом.
Шторы чуть качнулись - и погас вдруг свет...
Вот тебе история... Да... Больнее нет!..
Милый, неужели не узнал меня?..
Закружились листья, золотом звеня,
А по струнам сердца пробежала дрожь,
Прятал мои слёзы моросящий дождь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289617
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2011
Вже вечір тулиться до хати,
Несміло дивиться в вікно...
Дерева голі, кострубаті
Згубили листя вже давно.
Ліхтар підсліпуватий блима,
В імлу закуталась блакить.
А вітер грюка за дверима,
І дощ осінній моросить.
А пам"ять, ніби біла пташка,
До тебе в час такий летить.
Надію має бідолашка
Весну в цю осінь воскресить...
Промокли в осені повіки,
Зів"яв давно опалий лист,
Від сліз наповнилися ріки...
Не плач, не треба, падолист...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2011
Иду протоптанной дорожкой,
Смотрю на осени каприз:
То луч слепит в моё окошко,
То дождь ручьём прольётся с крыш.
То ветер смирный, словно кошка,
Приляжет тихо на крыльцо,
Погладит волосы ладошкой,
То листьями швырнёт в лицо.
А то деревья вдруг качает:
И листья вьюгой закружат.
Свалившись с ног, вдруг засыпает,
Но не утихнет листопад...
Люблю такое время года
Смотреть на осени каприз,
Когда меняется природа
И освежает душу бриз.
О лете лишь грущу немножко,
Но грусть легко смогу унять...
Другой уже иду дорожкой...
Не в силах всё теперь менять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2011
Моїм найкращим друзям сайту, які завжди
можуть мене зрозуміти і підтримати.
Дякую Вам, МОЇ ХОРОШІ!!!
У час осінній ще вражають квіти,
Бо сонце напуває пелюстки.
Від ягід обважніли тонкі віти,
А сонечку подібні нагідки.
Хоч серце відчуває присмак літа,
Воно не зрадить вірного тепла,
А в час лихий не зможе зачерствіти,
Яка б там непогода не була.
Дорога у житті моїм нерівна,
Бо доля в різнобіч чомусь кида.
Та це ж життя! Воно таке чарівне!
Хоч доброти людської так жада.
Не зрадити, любити, співчувати,
Чужу біду приймати, як свою.
Лиш при такій умові зможеш мати
Людей, що обізвУться й на твою...
Ти зрозумієш, що життя прекрасне,
І поряд друзі , що не підведуть.
І сонце знов світитиме так ясно,
Тяжкі думки із серця пропадуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287606
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.10.2011
Зажёг осенний вечер свечи,
И по волнам плывёт луна.
Деревьям мгла легла на плечи...
Но как волшебна тишина!
Вспорхнёт,как бабочка, листочек-
Иглой по сердцу вдруг прошьёт.
И, словно маленький комочек,
Кружась, на землю упадёт.
Ему уже совсем не больно,
Но что же сердце так грустит?
Слеза предаст меня невольно...
Но почему же так горчит?
Укутав зябнущие плечи,
Сыграю я счастливый вид...
Зачем же слёзы льёте, свечи,
За НИМ душа ведь не болит?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286361
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.10.2011
Рожевий ранок тихо плаче листям,
Вкриває килим зрошену траву,
Такий пухкий, гладенький, золотистий.
І я стежками золота іду.
Чарує ліс, веселкою повитий.
Шипшина вже намисто розправля.
Пашить собі багрянцем соковитим
І душу в час осінній звеселя.
Руками зачіпає моє плаття
І в очі так несміло загляда.
А вітерець жартує із багаттям,
І сум осінній швидко покида.
Галявину обсипало проміння,
Це день новий крокує навпростець...
Та раптом чую тихе шарудіння:
Це клен скидає жовтий жупанець...
Та смуток навіває те гніздечко,
Покинуте птахами до весни...
Та годі вже... Не плач, моє сердечко!
Повернуться додому ще вони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285773
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.10.2011
Пролистал ветер лета страницы...
Улетают последние птицы.
Дымкой тают мгновенья и годы,
Тяжела всё же сладость свободы.
Провожаю с тоской вереницы...
Что-то радость теперь только снится.
Прилетают, как стаи, невзгоды,
Что под стать дождевой непогоде.
Хочу счастье собрать по крупице...
Как похожи счастливые лица!.
Знаю: к радости радость приходит,
Только долго ли ждать? Где же бродит?
Слезой горькой промокли ресницы:
Разлетелись с тобою, как птицы...
Лист резной тихо в танце кружится
Грусть осенняя в сердце теплится...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283322
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2011
Осінній ранок потонув у росах,
Рожевий промінь розбудив блакить.
Прозорим покривалом на покосах
Туман, як біле марево, тремтить.
Земля спросоння підіймає груди
І дивиться на сонце з-під повік.
Лиш в сні щасливі зостаються люди:
Таким коротким є у щастя вік.
Ось вітерець крильми торкнувся листя.
Розбуджене зривається й летить...
Як ватра, загорілося намисто
Калини, що прокинулась в цю мить.
Схитнувся сонях спілий, обважнілий.
І пташка свої крила розправля,
А день новий, ще трішечки несмілий,
Всміхаючись, про право заявля...
До сонця простягаю свої руки,
Ловлю в долоні теплі промінці.
І осені я чую дивні звуки!
Чарівні, неповторні дні оці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282787
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2011
Стою в осінній заметілі,
А на душі зими пурга...
У вирій роки відлетіли...
Не покидай мене снага!
Я знов одна на роздоріжжі,
І необуздані думки...
Бредуть собі по бездоріжжі,
Бо лист засипав вже стежки.
У надвечір"ї тиха осінь
Фарбує пензлем кожен лист,
(Краса сліпить і в темінь очі),
Який це треба мати хист!
В гіркій задумі і печальний,
Останній промінь пестить ліс.
Пташками листя позлітало:
Господар в лісі падолист.
Кленовий лист упав на плечі,
Такий беззахисний, як я...
Уже складає крила вечір...
Світи ясніш, МОЯ ЗОРЯ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2011
Есть у каждого в жизни сокровенна мечта:
Это цель нашей жизни, что души красота.
Мы стремимся с ней в небо, где лишь птиц голоса.
И к заветной надежде нас несут паруса.
Часто замысел смелый накрывает волна
И бросает о камни, только вера сильна.
Впереди запах жизни...Улетит пустота.
Только штиль здесь не нужен и души дремота.
Алый парус надежды вдаль спешит неспроста.
Если есть в жизни цель, значит жизнь не пуста...
Пусть попутные ветры понесут паруса,
И друг другу взглянуть тогда сможем в глаза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2011
Ложатся листья на аллею...
К чему грустить? Нет! Не посмею.
Мне жёлтый лист не знак печали:
То краски осени сыграли.
Смотрю усталыми глазами...
Как описать красу словами?
Ещё сентябрь ласкает взглядом,
А ты, как прежде, в сердце... рядом.
Я за тобою робким шагом
Иду с надеждою и страхом.
И вижу там в туманной дали:
Не всё с тобою потеряли.
Тону в пучине всех сомнений,
Лечу в мир грёз и сожалений.
К тебе протягиваю руки...
Любви своей я слышу звуки...
Забудем горькую разлуку.
В груди своей я спрячу муку.
И загорятся ярко свечи,
И возвратится радость встречи...
--------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2011
Стих составлен в соавторстве с Владимиром Люсиным (музыкальный сайт).
Музыка и исполнение его же - Владимира Люсина.
В череду непогоды,
когда сыплют дожди,
станут слякотью воды,
но грустить подожди.
Наши годы умчались,
все надежды круша,
только горечь печали
не приемлет душа.
Скоро небо завьюжит
и посыплется снег.
Кто из нас кому нужен
и в мечтах, и во сне?
Когда ранней весною
с крыш прольётся капель,
от сердечного зноя
рвётся нежность с петель.
Затуманится лето
белоснежной фатой,
вновь тебя без билета
я пущу на постой.
Нанесёт снова осень
бабье лето как грим.
Птицы годы уносят…
Что с тобой мы творим?..
Вновь придёт непогода
с моросящим дождём, -
что не ищем мы брода,
что в разлуке мы ждём?
Пусть не быть звездопаду
в ватной серости туч,
я поставлю лампаду –
маяка дальний луч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2011
Продолжение стиха http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277461
Жаль...Мелодия лета допета,
И осталось письмо без ответа,
Но для сердца ведь нету запрета,
И цветёт моё прошлое лето!
Ещё пахнет весной и мимозой
И душистою алою розой,
С вкусом дикого мёда, глюкозой,
А в душе не поселится прозой...
Через годы, дожди, километры
Мне помогут попутные ветры,
И седые рассветы, закаты,
Смолкнут грома лихие раскаты.
Снова встречусь с Любовью когда-то
(И пусть годы умчались куда-то).
Мы поплачем с тобой втихомолку,
Ведь Любовь потеряли... без толку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277545
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.08.2011
Серебрится роса на рассвете.
Нежен луч восходящего солнца.
Вот уснул незатейливый ветер
У куста, что напротив оконца.
Ах, зачем эти лучики света
Мне напомнили давние встречи,
Твоей нежностью бЫли согреты,
А сегодня от грусти не лечат?
Позабыть я с другим не хотела
Твои сладкие,чудные речи...
Вот и осень уже подоспела.
Как забыть незажжённые свечи?
Жёлтый листик присел у окошка
И напомнил письмо без ответа.
Мне взгрустнулось сегодня немножко,
Что мелодия лета допета...
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2011
Лагідний осінній теплий вечір
Крильми доторкнувся до землі...
Любий! Обійми мене за плечі...
Вже летять у вирій журавлі.
Хмаркою легенькою розтали,
(Залишили біль в моїй душі),
І ще довго жалібно кричали...
Пролилися вслід рясні дощі.
Ось затихло все, ніде ні звуку...
Крапелька сльозинки по щоці.
Стисни, я прошу, сильніше руку,
Заспокой мене в хвилини ці.
А один журавлик запізнився.
Мабуть, не догнать йому ключа...
Помахав крильми і приземлився..
Що ж його тепер в краю чека?..
Милий!! Пригорнись до мене ближче.
Осінь з холодами завіта.
Вітер ще сильніше уже свище...
Павутиння запліта літа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2011
Знов літнє сонце душу крає,
Осінні туляться думки.
А літо в квітах вже згорає,
Та серце гріють нагідки.
Запах чебрець побіля річки.
Он хвилька хвильку доганя.
Від вітру хиляться смерічки...
Я йду по стежці навмання.
Як море поле... Різнотрав"я...
Чомусь світлішають думки.
Вони нудьги мене позбавлять,
Пісні поллються, як струмки...
Знайду на рани серця ліки,
Образи з серця всі зітру.
Всі негаразди невеликі
Розвію в полі на вітру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011
Літо в жовтих фарбах догорає.
У німій зажурі старий сад.
Ось пташками листя облітає...
Яблук спілих чую аромат.
Змійкою прослалась жовта стежка.
Оксамитом встелена земля.
І літА заплутались в мережці,
В тій що доля, сміючись, плела.
Я без тебе осінь зустрічаю...
Пусткою повіяло в саду.
Може, зараз й ти мене згадаєш?
На хвилинку тільки украду...
Яблуко упало й покотилось
На давно зів"ялу вже траву...
Ну чого ж ти, серце, зажурилось?
Я свою журбу переборю...
Вже останній промінь погасає.
Холод пробігає по спині...
Яблуками спілими стрічає
Сад, що тихо тоне у імлі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2011
Грайливий вітер щось траві шепоче.
Цвіте усмішка на моїх вустах.
Осінні мрії линуть так охоче
У вирій, наче запізнілий птах...
Я так люблю осінню непогоду,
Мелодію зажурену дощу.
Та настрій мій не змінить ця негода:
Свої думки у літо я несу!.
Багряне листя знов пашить багаттям.
На вітрі розгориться більш вогнем.
А осені прозоре жовте плаття
Не викличе у серці моїм щем..
Чарує очі ця краса прощання!
Все ж смуток прожену я із душі.
Хоч осінь ця народжує кохання,
Та радить: Обережно! Не спіши!
Які чудові, милий, твої очі!
То cонячного неба ніжна синь.
Я так люблю пахучі свіжі ночі
І губ твох п"янкий солодкий хміль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2011
В моїм житті ця осінь неповторна.
О, скільки принесла мені тепла !
І музика тепер звучить мажорна,
Що смуток заспокоїть так змогла!
Любов осіння - поцілунок з медом,
Це літа нерозтрачена жага.
Я з вдячністю тепер дивлюсь на небо:
Ця зустріч невимовно дорога.
Мене ти врятував у час байдужий.
Я дякую за серце вогняне!
Ти ласкою і простотою дужий!
І тим, що розумів завжди мене...
Вустами поринаєш в мої коси...
Любисток прибавляє свій дурман...
Але...чому це рано так покоси
Ховає під крило своє туман?
Як солодко відчуть твої обійми.
Я голову поклала на плече...
Обоє разом і такі щасливі ми...
Чому ж тоді сльоза моя пече?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2011
" У кого нет врагов, того губят друзья..."
( Публий Корнелий Тацит.)
Я обращаюсь к тем, кто были
Моими лучшими друзьми.
С кем в жизни, будто, всё делили.
Срослись, я думала, корнями.
Изведать шторм могли и штили,
Летали мы под облаками,
В душе презренье не таили,
Держались крепкими руками.
А верой дружбу укрепляли,
И пели песни с соловьями.
Меня всегда вы вдохновляли...
И кем же вы теперь мне стали?
Откуда в вас вселилась зависть?
Друзья! Порадуйтесь со мною!
Недавно вместе мы смеялись...
Чего ж стоите за спиною.....
Я вас врагами не считаю.
За вас молюсь я каждодневно..
В душе осколки собираю.
Потяря друга - мне плачевна.
(Это моё обращение к моим домашним Друзьям...)
Что скажете Вы, МОИ ЧИТАТЕЛИ с интернета, даже незарегистрированные...
Спасибо...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2011
Жизнь дарит подарки бывает,
Что делает часто не знает.
Любовь, что дарила, отнимет,
К врагу вдруг в объятия кинет.
Теплом осчастливит порою,
Потом насладится игрою.
Минутную слабость приносит:
Безжалостно в прошлое бросит.
Когда твоё имя прошепчет,
Ты сразу куда-то исчезнешь.
Заставит умыться слезою,
Что годы прошли стороною.
И если вдруг "крышу" в нас сносит,
То жизнь обязательно спросит...
Да! Жизнь-это нас отраженье:
Какое мы примим решенье...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274953
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2011
Темные тучи превращаются в небесные цветы,
когда их поцелует свет. (Тагор Рабиндранат)
------------------------------------------------------------------------------
На цветочной поляне
Средь тюльпанов и роз,
Тихо, в робком молчаньи,
Цветок верности рос.
Цвет лазурного неба,
Бирюзовой волны,
Ослепительней снега,
Обаянье весны.
И зовут однолюбкой
Этот милый цветок...
Ты сказал, вроде в шутку:
До сих пор одинок...
Подарил незабудку...
Что ж забыть-то не смог?
Я в смущеньи минутку...
Был у нас же пролог...
Приколол ты мне в косы
Незабвенья букет.
В мелких бусинках росы,
Как Любви нашей свет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2011
За окном вновь тоскующий сад.
Золотится листва у порога.
Это красного лета закат.
Напрямик ведёт в осень дорога.
Я тоску растворяю в цветах:
У ворот разноцветные астры,
Что купаются в солнца лучах,
Ранней осени прелести пёстры.
Словно яркогорящий закат,
И манящие радуги крылья...
Но к чему здесь печален мой взгляд?
Может, больно душе от безсилья?
Сонный ветер качает листву
Тронет крик журавлей в небосводе.
И зима вдруг накроет траву...
А душа привыкает к свободе.
И вдыхая цветов аромат,
Всё ж несу в сердце знойное лето.
И пускай на дворе листопад,
Твоим ласковым взглядом согрета!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274765
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.08.2011
Промінчик сонця на стіні відбився.
Осінній подих літнього тепла...
Чому це знову ти мені приснився?
Та погляд свій від тебе відвела...
Прозорий ранок нагадав про осінь,
А я шукаю в пам"яті слова,
Що затаїлись, гріють серце й досі,
Та втратила на них уже права.
І серце (от чудне!) не розуміє,
Що літа завершилася пора.
І тишечком собі іще леліє,
Колись тобою сказані слова...
Зловлю промінчик у свої долоні,
Як згадку про щасливі мої дні.
Нехай вони погріють, не холонуть
І будуть оберігом ще мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2011
Ну что же, душа, теперь плачешь,
Коря за ошибки мои?
И слёз своих горьких не прячешь...
Насмешливы просьбы твои!
Не ты ли тепла захотела,
Без стука вошла не в ту дверь?
Любовью потом заболела...
Ну как же лечить мне теперь?
Ты помнишь, листочком дрожала,
Отведав измену и ложь?
Зачем же ты это прощала?..
Меня, я прошу, ты не трожь!
Давно ли, в бессонные ночи,
Клялась, что забудешь его..
И снова врала... Нету мочи..
Прогнать бы тебя мне давно...
Смотрю на тебя и не знаю:
Зачем за тобою бреду?
О, милая, я заклинаю:
Не строй же мне жизнь, как в аду.
Прошу, не играй со мной в прятки.
Ведь там тебя больше не ждут.
Беги от тех мест без оглядки,
Где снова тебя предадут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2011
Так хочу серцем доторкнутись,
Відчуть тепло його очей,
Обняти й ніжно посміхнутись
Тому, хто гість моїх ночей.
Знайти на серця рани ліки,
Журбу в душі не колихать.
І повернути все навіки,
Зневіру підлу, щоб приспать.
І щоб заграли струни знову,
І як тоді, пісні лились,
Але тепер на тему нову...
Кохання! Знову повернись...
Та чую звуки арфи тихі...
Чи не наладжена струна?
І знов думки сідають стиха
На все, що пам"ять зберегла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2011
Коси посріблила осінь рання,
Серцю більше смутку завдала.
А душа, зневірена в коханні,
Від думок звільнитись не змогла...
Вітер шарудить опалим листям -
Припадаю хутко до вікна.
Та хиткі надії не збулися:
То сумує осені струна.
А душа в надії завмирає,
Іскорка маленька ще горить.
Від солоних сліз не погасає.
Як листочок, на гіллі тремтить.
Подумки я стежку прокладаю...
Може, ще не спалені мости?
Чуєш? Я тебе не проклинаю,
Тільки зрозумій мене й прости...
А навколо тьма і бездоріжжя,
І, спіткнувшись, б"ються всі думки.
І лежать уламки у підніжжя,
Почуттів розбитих на шматки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2011
Буває зустріч випадкова,
Життя все змінює у нас.
Й тоді здається, що підкова
Тобі на щастя десь знайшлась.
І вже сильніше пахнуть квіти,
Усмішка сонця все ніжніш.
Від щастя хочеться радіти.
І в непогоду день ясніш.
Ну і душа в чеканні мліє:
Так щастя втратити боюсь.
Та він, на жаль, не розуміє,
Чому так пильно я дивлюсь.
Пішов собі, здвигнув плечима,
Лиш озирнувся раз, чи два...
А я шукаю в тім причину,
Та недоречні тут слова...
Вітри про щось зашепотіли,
Та враз зітхання змінив сміх.
Мабуть, так Ангели хотіли,
Щоб не попутав мене біс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2011
Давно відцвів черешень білий цвіт,
І яблука вже падають в саду.
Це осінь залишає перший слід,
Та я стежками літа ще іду.
Гостріше вже запахли пізні квіти,
Ще росами обтяжена трава.
І вітер колихає дерев віти,
А до зими лишилось крок, чи два.
Та осінь особлива пора року:
В душі ще може квітнути весна.
Як радісно відчуть і бачить оком,
Що осінь різнобарвна, чарівна..
Осінній подих тихо прокотився,
(Та в серці не поселиться журба),
У річці, наче в дзеркалі відбився,
Та зміни ці помітить лиш верба.
Ця тиша навіває ніжний смуток.
Казкова, неповторна ця пора.
Та сонце ще кидає цілий жмуток
Проміння життєдайного, тепла.
В руці тримаю я букет із листя.
Мені дарунок - посмішка твоя.
Всміхаюсь й я, бо знов шляхи зійшлися.
І поряд ти, Любов, що з осінню прийшла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2011
Открыто в ночь моё окно.
От ветра шторка еле дышит.
А я всё думаю одно:
Неужто Ангел меня слышит?
Где ты невидимый Хранитель?
Ты сколько раз спасал меня!
От боли в сердце избавитель,
Ты придавал душе огня.
К тебе любезно обращаюсь:
Спаси меня от суеты.
Ещё просить я попытаюсь:
Избавь от сердца пустоты.
Ты научил прощать ошибки,
Всели мне веру в доброту.
Прости несмелые попытки
Осуществить свою мечту.
Но как прощать друзей неверных,
Их зависть чёрную и ложь?
Не ты ль учил один из первых:
Измена - будто в сердце нож?
Прости мои грехи земные.
И за меня прошу - молись.
Я знаю: просьбы непростые,
Но как сложна, Мой Ангел, ЖИЗНЬ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272318
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.07.2011
Ветер нежно гладит мои волосы,
Локоны рассыпались на грудь...
Издалёка слышу я вполголоса:
"Помни наши встречи... Не забудь".
Отозвалась в сердце боль украдкою:
Не забыла я тебя, родной.
Для меня останется загадкою:
Почему прошло всё стороной?
Полумесяц смотрит с сожалением,
А звезда отчаянья полна...
Только ветер с лёгким дуновением
Не напомнит мне, что я одна.
Прошлое ещё горчит полынью,
Лебедем растаяло вдали.
Розовый рассвет с небесной синью
Снимет боль несбывшейся Любви...
Жаль...года проходят вереницей.
Их возврата невозможно ждать...
Для меня ты будешь Синей птицей,
Той, что не сумела удержать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2011
Быть может, когда-то с улыбкой,
Поступок сочту за ошибку,
И в грусти пролитые слёзы,
Предстанут, как белые розы.
А дни, те что были в печали,
Как радуги краски сыграют...
Забудутся тихие вздохи,
И помниться будут лишь крохи.
Как сердце в тоске изнывало
И в бешенном ритме стучало.
Уйдут в небытьё огорченья,
Не нужными станут сомненья.
К тебе не смогу прикоснуться,
В горячих объятьях проснуться...
А время прошло... осознала:
Зачем я тебя потеряла?!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2011
" Жизнь есть сочетание мёда и жёлчи"
(Апулей).
Разнотравьем дышит ночь.
Полная луна...
Успокоился чуть дождь.
Что ж грустишь струна?
Тихо плещется волна
В серебристом блеске,
И дрожит лишь тишина
В каждом новом всплеске.
В эту ночь я не спала.
Жизнь - ведь это сказка,
По крупице собрала
Доли своей ласки.
Улыбнулась.. ведь дано
Счастье быстротечно.
Я не плачу, что прошло,
Знаю: мёд не вечно.
Было, вьюгой закружит
В середине лета.
Душа плачет, но молчит
Верою согрета.
Горе, радость всё познать
Суждено на свете,
И уметь других понять,
Быть за них в ответе...
Пёстрый красочный рассвет
Пробивает мглу.
От тумана только след,
Видно, что к теплу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2011
После ливней, непогоды,
Дней ненастных грозовых,
Вяломокнущей природе
Солнце вносит новый штрих.
Луч рисует акварелью
Ясный солнечный денёк,
Покрывает всё пастелью
И лазури дарит шёлк.
Отряхнулись лес, дубрава,
Слепит бисером трава...
Для луча всего забава
И ни капли волшебства.
Вот воробушек несмелый
Весь промокший под дождём,
Но какой же чистый, серый!
Вновь порхает, но с трудом...
В час ночной, когда не спится,
Я дожди благодарю,
Как подстреленная птица
Жду весну, слегка хандрю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268142
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2011
Читатель! С Вами разделяю
Порой надежды непросты,
И сердца тайны раскрываю,
Но их желанья так чисты.
Бывает, что в стихах летаю
До поднебесья, до звезды,
Но иногда маршрут теряю,
Махнув рукой на все мечты.
Познав несбыточность желаний,
Я таю облачком в тиши,
И льются дождиком страданья,
Играя струнами души...
Перо скользит, ложатся строчки,
Дрожит предательски рука.
И вместо слов, я ставлю точки,
Но радость всё ж невелика...
Не будьте строги, Вы Читатель.
Прошу простить в стихах мне грусть,
Меня понять, как созерцатель...
Счастливой быть... я научусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267140
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2011
А дни кружатся каруселью:
То день отрадный закружит
С весенним запахом, капелью,
Иль лето солнышком слепит.
Бывают в марте вдруг метели,
Мороз колючий больно жжёт,
Но чувство близкой вновь потери,
Вмиг растворяет в душе лёд.
И снова сердце хочет верить,
Любви отведав тёрпкий мёд,
Боясь закрыть для счастья двери...
И так паденье, потом взлёт.
Ты вновь улыбкой озаряешь,
Манишь к себе своим теплом,
Печаль безмолвную ласкаешь,
Укрыв меня своим крылом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2011