| Сторінки (29/2853): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 | » |
Проклюнулась квітка з-під снігу.
Всміхнулась: сліпить білий світ.
Чому ж я чекала відлигу?
Вже сонце крокує в зеніт.
Навіщо так довго я спала?
Хіба вже проспала весну?
У вітру вона запитала,
Голівку піднявши з півсну.
Розправила ніжні листочки.
Очицями все обвела.
Дихнула - і снігу комочки
Вода у ярки понесла.
Заграли веселі струмочки...
Прокинувсь із сну старий ліс.
І всім сповістили дзвіночки,
Що квітень весну вже приніс...
Їй раді дорослі й малеча.
В калюжах пищать горобці.
Ось зграя летить вже лелеча..
Приємні моменти оці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Вже день упав за горизонт. На землю ніч спустилась.
Вмостилась зручно на свій трон. Причепурила крила.
Поважно погляд підвела. Поглянула довкола.
Повільно з трону поповзла,і посміхнулась кволо...
Зірки розсипала з мішка на шовковисте небо.
Робота, звісно, не проста. Та хто ж це зробить? Треба!
Схватила місяця за роги. Чому сховавсь за хмари?
Вона порядку вимага. Пливуть хмарки - отари.
В хати впустила перший сон. Усіх заворожила.
Для нього вже нема кордон, раз нічка відпустила...
Мені всміхнулася здаля. Не треба, мов, журитись,
Змінить не можеш, поуча,то треба ж з цим змиритись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013
Я чекала, мій милий, так довго.
В серці віру й любов берегла.
Була вірна тобі лиш одному,
Бо в коханні тобі присяглась.
Та роки пролітали, як лебеді.
Хіба може їх хтось зупинить?
Залишився ти тільки у спогаді,
Ну а серце ще й досі болить.
Приспів:
Так! Кохання живе й невмируще.
Пам"ять, любий, про тебе жива.
Не пробачить нам доля минуще...
Запізнілі твої вже слова...
Хіба я забагато хотіла?
Я ж не звикла ходити в парчі.
Як ніхто я кохати уміла.
Не зберіг ти від серця ключі.
Жаль. Скінчилася казка Любові.
Дві дороги давно розійшлись.
Але очі твої пречудові,
Світять в душу мені, як колись...
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2013
Знову сниться той сон: я до тебе іду.
А надворі вже май. Вся природа в цвіту.
Тільки стежка до тебе незнайома й слизька.
Я втомилась і сіла, бо іду не з близька.
Ніби біла хмаринка, пролетів гусей клин.
А останній, сіренький, ніби перст, був один.
Сирота сиротою, цей зневірений птах.
Може, був в чомусь грішний, чи з родини невдах?
Може, він чимось хворий? А де пара його?
Чомусь доля його близька серцю мого.
Стало так чогось сумно. Але час вже не жде.
Вже підбилося сонце. Вечір день украде.
Бачу я заблудилась, бо дорога не та.
Поки я роздивилась - повернувсь сірий птах.
Кинув пір"я на згадку. Щось мені прокричав.
Я тепер зрозуміла: чому птахом він став...
Вже прокинувся ранок, і закінчився сон...
У сні різне буває. В нім нема заборон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
У нашій мові є чимало гарних слів.
Вони прості, та сила в них велика.
Вони прогонять з серця лютий гнів.
А як звучать! Бентежно, як музИка!
Сказати їх - це справа нескладна.
Розтоплять лід у серці ці слова.
Добридень! Дякую! Хорошого вам дня!
Душа від них сміється, ожива.
Скінчився день, слова тоді доречні,
Що ллються від душі, як шовк на плечі.
Знайомим і близьким ми кажем: Добрий вечір!
Ти пам"ятай магічні оці речі!
Коли загляне нічка у твоє вікно,
І сон прийде тихенько у твій дім,
Твоя рідня чекає вже давно,
Що скажеш НАДОБРАНІЧ ти усім.
ТобІ, коханий, Доброї теж ночі!
Я вдячна, що ти є в моїм житті.
Хай радістю сіяють твої очі,
Якщо у чомусь винна, то прости.
І вас прошу,на сайті мої Друзі,
Простіть, якщо когось я зрозуміти не змогла.
Слова подяки шлю й своїй Подрузі
За те, що вона Дружбу берегла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Чомусь весна тихенько плаче зранку.
А сльози неутішні і гіркі.
Та як узнать таємні забаганки:
Від чого ллються сльози, як людські?
А, може, вона плаче без причини,
Бо іноді душа того бажа.
Поплаче серце й ніби відпочине.
Ну з ким, скажіть, такого не бува?
Півдня лилися сльози горемичні,
А потім враз посипав густий сніг.
Та для весни такі капризи звичні.
Дивися: уже капає із стріх.
А тільки сонце визирне з-за хмари,
Весна про сльози швидко забува.
І на очах збуваються вмить чари:
Із бруньок уже квітка визира.
Весна і жінка з сумом так повінчані.
В обох вразлива лагідна душа.
Красою дивовижною заквітчані,
Яка цим дивом світ весь потіша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Сделай людям добро, и они вам этого никогда
не простят. (Юмор)
-------------------------------------------
За ошибки нас жизнь часто бъёт.
Почему мы их делаем снова?
Может, сердце наивно и ждёт,
В благодарность хорошее слово?
Забываем мы жизни урок,
И не ценим народную мудрость.
Не берём их учения впрок:
Проявляем к врагу свою чуткость.
Забываем: добро наказуемо!
И спешим, чтобы руку подать.
Зло растает, поверь, неминуемо.
Только сердце не сможет солгать.
Нашу жизнь невозможно предвидеть:
Кто же встретится нам на пути?
Ты в плохом постарайся увидеть,
Попытайся добро там найти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407195
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.03.2013
Тихенько вітер колихає віти.
Лиш де-не-де проклюнулись бруньки.
Гілки дрімають, ніби малі діти.
Поспіть... Іще немає весноньки.
Тюльпани вже пробилися крізь землю.
Куди ж це ви, хороші? Ще зима...
Тепер, мої, зазнаєте ви болю:
Дадуться взнаки сніг і холода.
А он поляна вкрита оксамитом.
То паморозь блищить, а не роса.
Я в вас учуся болі всі терпіти.
Тоді зі мною плачуть небеса.
Та все в житті приходить і минає.
Який чудовий білий оцей світ!
Чому ж тоді метелик це не знає,
Летить, щоб вогнем крильця обпалить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2013
П"яніє сад від пахощів черешень.
У вітру круговертю голова.
Як описать? Слова тут недоречні,
Коли весна вступа в свої права.
Тремтить повітря від адреналіну.
Бузок своїм цвітінням полонить.
А хмарка білосніжна від жасміну
В повітрі, ніби марево тремтить.
Це буде, любий, завтра, а сьогодні,
Весна навшпиньках тільки підійшла.
Та ще сніги ховаються в безодні.
Іще зима воріт не відчиня...
Та нащо передчасно її звати?
Набратися терпіння і чекать..
Коли кохання в серці будеш мати,
То ти весну не будеш закликать.
Ось поряд ти - моє маленьке щастя.
А більшого душа і не бажа.
І втратити його нам вже не вдасться.
І щирістю нехай тепер вража.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2013
У кожного в житті чимале коло друзів.
Та лиш один цінніший від усіх.
Лише його цінуєм по заслузі,
Бо він є дзеркалом манер усіх твоїх.
Він буде той, хто виправить помилки.
Хто буде прикладом тобі своїм життям.
Хто не позаздрить успіхам потайки...
Візьмем в основу все його буття...
------------------------------------
Не помиліться в друзях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403752
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 24.02.2013
Дарунком долі довго не натішишся...
(Сененка, філософ).
Якщо в дорозі випадково щось знайшов,
То чи на довго цього тобі хватить?
Якщо в роботі стер чимало підошов,
То за труди життя тобі заплатить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403736
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 24.02.2013
Від любові, чи ненависті виникає гнів.
Його важко зупинити. Мало буде слів.
Як вогонь, який потрапив на сухе гілля,
Від іскринки запалає. Спалить все дотла.
А великий гнів, є шалом. Все іспопелить.
Щоб здорові були нерви, в мирі треба жить.
( За Сенекою ).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403621
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 23.02.2013
Десь лелеки додому збираються.
Ранній подих відчули весни.
Голосний їхній клекіт вчувається.
Вони перші весни віщуни.
Ох! Далека дорога додому...
Їх тяжкі обсідають думки.
Що ж там буде в путі - невідомо,
Щоб не далась дорога взнаки..
Я проситиму сили природи:
Поможіть, щоб не збились з шляху!
Не примножте тяжкі перешкоди.
Освітіть, зорі, в нічку глуху.
Ну а, Місяць, (пастух їх рогатий)
Не сховайся за хмари легкі.
Будь пташкам у цей час, ніби братик.
Посилай їм проміння тонкі.
А тебе, ясне Сонце, благаю:
(Ти тримаєш усе на землі)
Хай без страху птахи пролітають.
Не спали їхні крильця малі.
Я бажаю попутного вітру.
Хай дощі окроплять тяжкий шлях.
Щоб птахи принесли гарну звістку.
Щоб засяяла радість в очах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Кінець зими... Іще два кроки...
А там, заквітчана весна.
І зашумлять дощів потоки...
А там, і літо вже сповна.
Веселка небо розфарбує.
Земля у фарбах розцвіте...
А там, і осінь вже крокує...
Дивись: зима уже іде...
Отак живем в коловороті
Серед хвилюючих проблем.
Але на кожнім повороті
В душі з собою щось несем.
Радієм, коли поруч друзі.
Біль намагаємся сховать,
Коли брехня цвіте у тузі...
Та хто ж навчив їх так брехать?
Та серце добре...забуває...
А час навчить із біллю жить.
Нехай нас Бог оберігає,
Щоб не могли когось гнівить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2013
Кажуть: вірші, як музика, лікують.
Читаєш і знайдеш там щось своє.
А потім іще довго їх смакуєш.
І те чуже, неначе вже твоє.
Буває: плачеш, співчуваєш горю.
Хоч і чуже, а серце так болить.
Картинкою оце усе відтвориш,
І сум тебе усього полонить...
А як радієш, коли в когось щастя.
Всміхаєшся...І радість тут без меж.
І знову тут таке собі сприйняття:
Що ніби ти його життям живеш...
Та не люблю вірші, де є неправда.
Такі рядки збивають мене з ніг..
Вони не є моїй душі розрада..
Так хочеться, щоб менше було їх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402746
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2013
На вікні фіалка розцвітає.
Біла-біла, наче чистий сніг.
Жаль, що тільки пахощів не має.
Та вона для мене оберіг.
Дивиться пильненько мені в очі.
Любить слухать музику, пісні.
І зі мною мріє до півночі.
Вдвох весну виглядуєм в вікні.
Поряд з нею сині і рожеві.
Де ще ти побачиш такий рай?
І думки зникають несуттєві.
Радість наповняють через край.
А коли прийде весна у світі,
І фіалки в лісі розцвітуть.
Не хвилюйся, мій біленький цвіте,
Радість так, як ти, не принесуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013
Я ж знала, що до ранку все мине.
Чому ж сумний стоїш біля порогу?
Ну що ж, проходь і обійми мене.
Який же несміливий став, НЕБОГО.
Іди хутчій до мене, МОЯ РАДІСТЬ!
Ну досить! Все! На тебе я не злюсь...
Я знаю, МІЙ ХОРОШИЙ, твою слабість:
До серденька твого я притулюсь.
Ось ти й розтав...Тепер вже стало краще.
Чому ж це ти мінлива так, душа?
Ще вчора ти казала, що НІЗАЩО,
А зараз у обійми поспіша!
Нащо весну нам кликати раніше?
Якщо й без неї губи - майський мед!
В твоїх обіймах, ЛЮБИЙ, так тепліше.
Я знала, що так буде, наперед...
Ми знову поряд. Бурі пролетіли...
Дивись в вікно: надворі знову сніг.
І що для нас розлука - зрозуміли.
Тому і кожен з нас любов оцю беріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2013
Уважно поглядаю я на небо.
Зірки, немов ліхтарики, горять.
Мені свою знайти так дуже треба.
Пізнати серед всіх, порозмовлять...
Цю зірочку з тобою засвітили.
Палала й посилала теплоту.
Та раптом, бачу... Що це? Помарніла?
І десь уже пірнула в темноту.
Та я тебе все рівно відшукаю.
Погаснути не дам я ні за що.
Зловлю і біля серця заховаю,
Недивлячись, що ти уже пішов.
Та, знаю, ненадовго. Як і завжди.
На ранок все пройде, переболить.
Бо серце пробачає негаразди...
А зірочка знов буде нам світить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2013
Так часто жизнь нам дарит испытанья
И смотрит с интересом сдалека:
Доставит ли вот это нам страданья,
Иль нервы пощекочет чуть... слегка?
Возьмёт подкинет нам друзей фальшивых,
А дружба их не стоит и гроша.
И тонем мы в потоке слов их лживых...
Но как же ты страшна, бумажная душа!
А добрая страдает в этой жизни.
Она не может лгать и предавать.
Она о дружбе по-другому мыслит.
Но как же сразу недругов узнать?
И как же в мире жить, не ошибиться?
Не стать заложником коварной сладкой лжи?
Ведь это тьма! Но как не заблудиться?
Кто знает это?.. Я прошу, скажи...
Мы жизни часто все сдаем экзамен.
За подлость всем приходится платить.
И если за душой ты носишь камень,
То жизнь тебя накажет, не простит...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401525
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.02.2013
Коснулся глаз рассвет желанный.
А сколько радости, тепла!
Приснился сон какой-то странный:
Сирень как будто бы цвела...
А запах! Запах! Одурманил...
Летит в открытое окно.
Меня проснуться он заставил.
Но что же сердцу так тепло?
И вот ты рядом. Снова вместе.
Обжог горячий поцелуй.
Зачем с тобой на ровном месте
Мы испытали столько бурь?
Я провожу рукой несмело...
Вновь рядом милое лицо.
Внутри не всё обледенело:
Твоё расплавило словцо.
Лицо алеет от смущенья.
А на дворе ещё зима...
Какое дивное спасенье
Сейчас мне дарят вновь снега.
Ну почему, когда ты рядом,
Мне снится вешняя капель?
Я знаю: ты чудесным взглядом
Во сне приносишь мне апрель...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400634
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2013
Постій. Не поспішай. Прохаю...
Он бачиш ті краплинки на гілках?
Здається, що росинки воскресають
І сяють, ніби влітку, на квітках...
Хіба це вже весна приходить взимку,
І хоче знов про себе нагадать?
Слабким серцям надати, щоб підтримку,
Тим, що її зморилися чекать.
А то буває й сонце посміхнеться.
І кине із-за хмари промінець.
Тоді вже думка швидко приживеться:
Ще трошки і зимі прийде кінець.
І хоч зима примхлива, ніби жінка:
Теплом обдасть, то вжалить морозцем...
Та і вона високої оцінки,
Бо для кохання теж бува творцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2013
Звучить тихенько музика чудова.
І котяться сльозинки по лиці.
А тиша, причаївшись, загадкова
Мене чомусь заводить в манівці.
Чому, коли вона звучить у серці,
Сумні думки обсядуть невпопад?
І тут стає питання так відверто:
Чому ж не радує, як літній зорепад?
Вразливе серце знемага від болю,
А музика більш жалю завдає.
І в час такий поплакати дозволю.
Від цього ніби легше вже стає.
А, може, оці сльози від безсилля?
Чи, може, що поранена душа?
А де ж це взимку я знайду те зілля,
Що серця безпорадність заглуша?
Невтішні і болючі оці сльози...
А, може, ними зцілиться душа?
І вдасться вже забути про занози...
А музика про це нехай втіша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013
Помилку зроблено. Не треба каяття.
Ти слів докори не кидай на вітер.
Таке нелегке це воно ЖИТТЯ.
Напишемо його з великих літер!
Якщо тобі доводилось хоч раз
У комусь аж до болі помилитись,
Не виставляй образу на показ,
Зумій з цим просто так змиритись.
Якщо те серце любить своє Я,
Душа глуха й не розуміє болю,
То тут помилка, звісно, не твоя.
І ти зникай з його життя поволі.
Так жаль людей, ненавчених прощать.
Образу за дрібниці в серці носять...
Мовчанкою своєю можуть покарать.
Чи про розрив без жалю оголосять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399637
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2013
Коли сонце встане рано вранці,
І сп"яніють квіти від роси,
А на небі зацвітуть рум"янці,
І почуєш пташок голоси,
Не сумуй...Я поряд біля тебе.
Краще ще міцніше обійми.
Сумувати вже нема потреби.
Дочекались разом ми весни.
Ти тримай. Не віддавай нікому.
Я тобі надію принесу.
І на зміну присмаку терпкому,
Я відраду в серці поселю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2013
На самім краєчку откосу,
Розцвів рожевенький мачок.
Не пив він вранці чисті роси,
Не чув сусідніх балачок.
Він ріс один. Тонка стеблинка,
(Хоч був красою для очей)
Як сирота, сумна дитинка,
Що непомітна для людей.
І вітер коршуном крутився,
Збивав росинки з пелюсток.
А то бувало, з ним журився...
Це було радості шматок.
Дощі холодні обливали.
Від сонця в"янув корінець.
На зло природі виживав він,
Оцей тоненький стебелець...
----------------------------------
Отак й в житті буває часто:
Когось зустрінеш на шляху,
І раптом дерево гіллясте,
На гілку схоже вже суху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2013
Ну как случилось всё? Не понимаю..
Тихонько вдруг пробралась теплота.
Я с радостью деньки те вспоминаю:
Наполнилась вдруг смыслом пустота...
И в жизни всё тогда перевернулось.
Исчезло всё, что было до тебя.
И нежным шелком к сердцу прикоснулось,
Каким-то волшебством к тебе маня.
Неужто и зимою есть цветенье?
Вот веточка черешни расцвела...
Как жаль, что это было лишь мгновенье.
Зимой цвести так долго не могла...
На миг лишь только счастье улыбнулось,
Но сердце не забудет никогда!
Тихонько Синей птицею вспорхнуло...
Исчезло, к сожаленью, навсегда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2013
На вікні у клітці жовта пташка.
Канарейка. Борькою звемо.
Знаєм, що на серці в неї важко,
Пити й їсти завжди кладемо.
Я люблю цей райський свій куточок.
Квіти у вазонах все цвітуть.
І через невидимий місточок,
Спокій і красу мені несуть.
Як співає пташка, хоч в неволі!
Мабуть, мене хоче засмутить.
Хоче жити у широкім полі.
Просить, щоб на волю відпустить.
Я б тебе і рада відпустити,
Та надворі сніг... Дивись, зима.
Як же ти без мене зможеш жити?
І я ж тоді залишуся сама.
Пташка, ніби все це зрозуміла.
Подивилась в світ через вікно.
Заспівала гарно, так уміло.
Так, як не співала вже давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
Як розморозить твою душу?
Які слова тобі сказать?
Я врятувати тебе мушу:
Важка дорога... Снігопад.
Ти йди упевнено. Не бійся.
В дорозі ось моя рука!.
Не сумнівайся і надійся.
Вона надійна і легка.
Чому це сльози на обличчі?
Це, мабуть, сніг із вій упав?
Дивлюсь сміливо тобі в вічі:
Про вірну дружбу, щоб ти знав.
Я не підводила ніколи.
І знаю, що таке мій Друг.
Згадаймо запах матіоли,
Хоч зараз сніг мете навкруг.
Сумні думки хай не тривожать:
Вони розвіються теплом.
І в серці віру хай примножать...
Як жаль, зима ще за вікном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2013
Непомітно ніч приспала землю.
Тиша розляглася навкруги.
Та чекати сна мені даремно...
Як прогнати з серця ці сніги?
Ніч прийшла, і знову не заснути.
Все роблю я висновок за день.
Де робила помилки - збагнути.
Все боюсь: не повторить лишень.
Може, я когось не зрозуміла?
Що хотіла - не могла сказать.
Знаю, що душа не обміліла.
Хочеться і інших розпізнать...
Знаю, що життя бува жорстоким:
Помилки не хоче пробачать.
І тоді буваєш одиноким,
І узнаєш, що таке втрачать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2013
Знов поплив по хмарах блідий місяць,
Той, що заховався був в імлі..
Так його дістала та самотність.
І думки замучили сумні.
Посміхнувся зорям яснооким.
В відповідь мигнули всі йому.
І зайнявся вечір яснощокий,
Що тримав в покорі ще пітьму.
Та повільно нічка свої чари
Розлила й дала про себе знать.
І, зрадівши успіху, на лаврах
Почала тихенько споглядать..
Подивилась пильно, ненароком
У моє зашторене вікно.
Кинула в шпаринку зірким оком:
"Ось чого чекала я давно!"
Он у склянці сонячні мімози.
Пахощі шаленної весни.
Щось тут схоже є, хіба, на прозу?
Мить, прошу, послухай, зупинись!
Усміхнулась чарівниця ночі.
Погляд свій цікавий відвела.
Довго ще світились її очі...
Радістю, що бачити змогла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2013
Ти пам"ятаєш літо те жарке,
Коли палило безпощадно сонце?
Чому ж оте, що так було святе,
Не є уже, як промінь у віконці?
Тоді не помічали і зими,
Коли думками в вЕсну ми злітали.
Тепер чомусь з замерзлими крильми
У просторі літати перестали.
Ось зараз зранку знову сіє дощ.
І білий сніг змішався з липким брудом.
Втоптали мрії в нього ми. Ну й що ж?
Хіба дружили із здоровим глуздом?
І ти пішов від мене в забуття.
Дощ погасив цю іскорку непевну.
За тим, що вже пройшло, немає каяття.
Час заспокоїть біль оцю душевну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013
Зірки знайшли притулок в хмарах.
А місяць десь пірнув в пітьму.
Повільно хмари, як отари,
Несли в собі якусь суму.
Вони від снігу обважніли.
Нести його вже не могли.
Останні кинули вже сили...
Вже не хотіли... Підвели.
Здогнав їх вітер- розкуйовдив.
Посипав сніг, як з рукава.
Для чого ж він їх потривожив?
Хіба себе так забавля?
А я іду. Січе в обличчя.
Змішались сльози, мокрий сніг.
А я не можу все змириться:
"Ну як ти міг? Ну як ти міг?"
Пройшло чимало уже часу...
Надворі знову пада сніг.
Я чую кроки час від часу...
Та моя відповідь вже - сміх..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2013
Ти на краю сердечка у мене.
Від глазливих сховаю очей.
Почуття оце ніжне, нетлінне,
Захищу від холодних ночей.
Хай зимові вітри не остудять.
Не розтануть, як хмарки, в пітьмі.
Знаю: люди мене не осудять,
Бо колись же кохали самі.
Я нічого чужого не вкрала.
Просто в серці цвіте благодать.
Не спитала мене й завітала.
Бережу... Хіба ж можна прогнать?
Хай зимою цвіте орхідея
На замерзлім без сонця вікні.
Вона ліки мені, панацея,
Що лікує в безрадісні дні.
Я цю квітку старанно догляну.
Берегтиму її пелюстки.
Ні за що не дозволю зів"януть,
Якщо цього захочеш і ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2013
Наяву не зустрінемсь ніколи.
Не побачу твій колір очей.
Хоч цвістиме весна вже навколо,
Не для наших з тобою ночей.
Лиш на відстані зможу відчути
Ніжний погляд, усмішку твою.
Хіба може душа не збагнути,
Не відчуть дану кимсь дивину?
В час, коли розцвітатимуть ранки,
Свіжі роси впадуть на траву,
Ось здійсняться тоді сподіванки:
Я думками до тебе прийду.
Їх, як вітер, не можна здогнати,
Бо для віри нема перешкод.
А чи зможеш мене ти впізнати?
Буде більше від всіх нагород.
І без скрипу відчиняться двері.
Я навшпиньках тихенько зайду.
І здійсняться тут дУмки химерні:
Свою мрію далеку знайду.
Я на тебе лиш кину свій погляд.
До лиця доторкнуся рукою.
На хвилинку я буду лиш поряд,
Але душу свою заспокою...
Ти відчуєш: у сні усміхнешся.
Якби знав ти, хто поруч з тобою.
А коли ненароком проснешся,
Зрозумієш: збудила сльозою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2013
Ледве ранок землі доторкнувся,
У безодню пірнули зірки.
Новий день крізь вікно посміхнувся,
І розтали тривожні думки.
Подивилася - біло навколо.
Білий колір - думок чистота.
Хай Вони зацвітуть матіолою.
Не торкнеться душі гіркота.
Хай прикрасять мій світ добротою.
Зап"яніє душа без вина.
Я не горда - дружу з простотою,
Мого серця оце таїна.
Хай торкнуться вони й твого серця.
Заспокоять тебе у журбі.
І в моєму весна обізветься.
А за нею прийдуть літні дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Чи вам доводилось буть в полі,
Коли засніжена зима?
Як побуваєте, ніколи
Не скажете собі: дарма!
Ти, ніби птиця, що на волі.
Одна-єдина на землі...
Лише далеко дві тополі
Ледь-ледь видніються в імлі.
Я не одна: зі мною вітер.
Мені в обличчя снігом б"є.
Лише він може розуміти,
Що значить в серці воля є.
На мене скоса поглядає...
Так хоче збити мене з ніг.
Неначе ворон, все кружляє,
І хльосткий чую в вухах сміх.
.
То розкуйовджує волосся,
Зриває шарф з моїх плечей.
А ще мені чомусь здалося,
Що ніжно стер сльозу з очей...
Тепер я тільки зрозуміла,
Що він самотній, як і я.
І що душа його зраділа,
Бо одинокість дошкуля.
Тому і виє в полі часто,
Чи на засніжених дротах.
А чи-то стука час від часу
В вікно, неначе пізний птах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395282
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.01.2013
Зимовий ранок скупаний дощем.
І свіжістю війнуло, як весною.
А радість зранку б"є уже ключем.
І я спішу вітатися з тобою.
Умила очі й дню зимова злива.
Краплинки кришталю спадають з віт.
В душі не стало й сліду негатива:
Відрада знову стука до воріт.
Скінчився дощ... Посипав сніг лапатий.
Погода повернула навпаки.
А кущ бузку такий уже патлатий.
І ловить вже від снігу дрижаки.
Отак й душа мінлива, як погода:
Від слів гірких затихне і мовчить.
Від теплих слів вчуває насолоду,
В той час, коли їй дуже пощастить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394799
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2013
Мой старый друг! Ты так сейчас мне нужен.
Услышь меня, прошу, из далека.
Хочу услышать голос среди стужи.
Он тихий и спокойный, как река.
С тобой мы лишь друзья, и только.
И большего не нужно нам желать.
Твои слова поддерживали столько!
Душа могла и колкости прощать.
По жизни я не очень многословна,
Но слов на ветер не могу бросать.
Я дорожу, поверь мне, каждым словом,
Что в трудный час ты можешь мне сказать.
Таких друзей я видела не много.
Не каждому дано такой талант.
Ты можешь подсказать ( коль это надо) строго.
Ты лучший из друзей, как вариант.
Ты далеко: мне не достать рукою.
Когда мне тяжело, я жду звонка.
Хочу сказать: я дорожу тобою...
Пусть будет жизнь всегда твоя легка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394660
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 22.01.2013
Я знов беру перо у руки.
Свій погляд кинула в вікно...
Про що писать? Про день розлуки?
Чом не допили ми вино?
Червоне грає у бокалі.
Крижинки тануть ще на дні.
На скатертині, як коралі,
Блищать краплинки вогняні.
А, може, про зірки, що в небі?
Хоч вже не світять, як колись...
А чи про хмарку, що як лебідь
Без пари взимку залишивсь?
Туман зміняє сіра мряка.
Думки у простір подались..
І тільки Ангелу подяка,
Який за нас весь час моливсь...
Не помогло, чи не схотіли
Тримать, що іншим не дано.
Чуття знялось і полетіло:
Давно вже зайвим нам було.
Швиденько пустка поселилась,
Хоча її ніхто не звав.
Так шкодувала, що спізнилась...
Тепер багато в неї прав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013
День натрудився і складає крила.
Чомусь зітхає стомлена земля.
А вечір розправля свої вітрила,
І світ у нічний морок порина.
Люблю, коли навколо час дрімоти,
Коли скриплять від вітру ліхтарі.
Тоді вселяється у душу спокій,
А з плеч спадають денні тягарі.
Я поринаю в спогади таємні.
І в котрий раз прокручую цю мить.
І блискітки снують в очах приємні.
Ніяким їх вітрам не погасить.
Купається у хмарах тонкий місяць.
Здається, що всміхаються зірки.
Це нічка темна хитра чарівниця,
Розсипала на небі світлячки.
Твоя любов вселяє в мене віру,
Надія в серці силу прибавля.
Зникає десь і тема наболіла.
Кохання знову плечі розправля.
.
Я подумки беру тебе за руку.
А скільки ж в цьому дотику тепла!
Ми бережем життєву цю науку:
Що серце без кохання - пустота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2013
Доброта, яка висловлена нам якою-небудь
людиною, прив"язує нас до неї.
(Ж. Руссо )
---------------------------------------------
Хай наповниться серце через вінця добром.
Понеси його в люди. Обігрій їх теплом.
Усміхнись вранці сонцю і збери промінці.
Поділись ними щедро, не тримай у руці.
Не скупися на слово, що лікує серця,
Будь ти щедрим душею, сотвори чудеса.
Хай, як квіти барвисті, напуває роса,
Будуть наміри чисті, як святі небеса.
Не тримай в серці зло. Ти пробач й відпусти.
Ти зумій доброту понад злом піднести.
По житті хай крокують поряд друзі весь час.
Ти цю дружбу цінуй...Не впусти цінний шанс!
Будь і сам добрим другом. Умій руку подать.
Коли в нього проблеми, не дозволь ти страждать.
Ось такі в мене дУмки. Чи підтримаєш ти?
З благородними вчинками по житті нам іти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393728
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2013
Чому зимою плаче небо,
А не іде пухнастий сніг?
Хіба це взимку так і треба,
Щоб краплі падали зі стріх?
На зміну холоду- відлига.
Буває сонце припече,
І на річках розтане крига,
Водою річка потече.
Чому в руках сніжинки тануть?
Чому мороз вбива квітки?.
Коли ж слова мої дістануть
Твоєї чЕрствої душі?
Чому у тебе серце камінь?
А нерви схожі на дроти...
Скажи, у чому тут причина.
Хіба ще мало доброти?
А, може, в тебе і не жили:
В клубок заплутані нитки?
Морози їх охолодили,
А кров подібна до води?
Ти посміхнись - і лід розтане.
Я знаю: любиш ти мене.
Хай розуміння вже настане,
Що з серця холод прожене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013
Тобі весну я подарую,
Коли надворі пада сніг.
І так її в віршах змалюю,
Щоб ти не плакав... Чула сміх!
Он бачиш ти бузок розквітлий?
Не вір, що сніг запорошив!
То від надії такий світлий...
Для тебе взимку він розцвів.
Дерева поряд в білих платтях.
Як до лиця їм цей наряд!
А он шипшинове багаття.
Горить! Й погасне вже навряд...
Чому ж поганий в тебе настрій?
Зі мною, любий, поділись...
Я знаю, любиш іще й айстри..
До мене ближче пригорнись..
Відчуй: у серці моїм квіти...
Жоржини, айстри, нагідки...
Цвітуть духмяні дивоцвіти.
Милуйся ними... Не топчи...
Нехай весь сум в душі розтане,
Як лід у келиху вина.
Серед зими весна нагряне.
Так відчувай її сповна!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2013
Вновь стучится в окно ко мне ветер.
Я подумала: может быть ты?
Разве есть кто дороже на свете?
Вспоминаю твои я черты...
Часто вижу в случайных прохожих,
Так до боли родное лицо...
Только внешне, конечно, похожих.
Ну а сердце шептало: не тот.
Так бывало: он мне улыбнётся,
Удивлённо посмотрит в глаза.
Моё сердце комочком сожмётся:
Вот так странно...глаза бирюза.
Только помню: твои чуть грустнее.
И походка, конечно, не та.
Почему же мне ты всех роднее?
Неужели слепит красота?
Да! Красив ты, нет спору. И очень!
Но манила меня простота.
Только в жизни с тобой у нас прочерк...
Поселилась в душе пустота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392337
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2013
Солнцем день пускай начнётся,
Постучит ко мне в окно.
И, конечно, ж улыбнётся...
Мне вставать пора давно.
Я в ответ смеюся солнцу.
Вот с утра так позитив!
Улыбнулась незнакомцу.
Он улыбку подхватил.
Понеслась навстречу ветру...
Вот обнять бы небеса!
Одолеть бы километры:
Посмотреть тебе в глаза.
А потом в них окунуться.
Вот морская глубина!
Сердцем к сердцу прикоснуться...
Присмиреет вдруг волна.
Ну,судьба! Вот так злодейка!
Нас таки свела с тобой...
Я совсем не чародейка.
Ты назначен мне судьбой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392015
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2013
Коли у серці пророста росточок,
Це значить оживає почуття.
Щоб не зів"яв, водички б хоч ковточок...
А, може, треба усмішка твоя?
Воно тоді розпустить ніжне гілля,
І розцвіте квітками мигдаля.
І хоч зима: сп"яніє все довкілля.
І обізвуться струни скрипаля.
Це музика любові оживає.
І тихо ця мелодія звучить.
А серце у блаженстві спочиває.
Про те, що так боліло, промовчить.
І знову я в твоїх обіймах, любий.
Хай серденько від страху не тремтить!
А ти цілуй, цілуй медові губи..
Хіба що є солодше, як ця мить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2013
Я милуюсь проліском розквітлим.
І на фоні снігу синява.
Ніби він беззахисний, тендітний,
Але товщу снігу пробива.
І радіє: знову народився!
І цвіте усім снігам назло.
Він на небо з усміхом дивився...
Той же колір! Як же повезло!
Подививсь здивовано на мене...
Очі мають колір не такий.
Він побачив оксамит зелений
І подумав: як листочок мій.
Синій із зеленим так пасує!
І неначе став світлішим світ.
Та весна у жилах вже пульсує,
Бо приносить щастя малахіт!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391527
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.01.2013
Чому ж думки ведуть до тебе знов?
Вони ж такі беззахисні, як діти...
Ми з серця уже вигнали любов.
Так що ж тепер? Лишається радіти.
А серце притаїлось і мовчить.
Нащо ж тепер дзвінки посеред ночі?
Ти кажеш, що душа твоя болить...
Для чого ж ми тоді вчинили злочин?
Зламали те тендітне деревце,
Яке цвітінням осліпляло очі.
І зопалу повірили в слівце,
Яке хтось з нас, промовив ненароком.
Образи зачепили за живе.
Схитнувся світ в той час перед очима.
Чому ж тоді, все пам"ять береже?
Хіба у тому є якась причина?..
Нащо гортаєш все ще сторінки,
Не можеш ще душі давать спокою?
Чому ж я знов чекаю на дзвінки?
А сльози по щоці течуть рікою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2013
Цей вірш дарую моєму постійному читачу Миколі Салтану
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=15757
за чудову підтримку моєї поезіі, її розуміння, за співпереживання.
Дякую вам, Колю, за вашу добру, чутку душу. Цей вірш уже не сумний...
------------------------------------------------
Підняв повіки ранок неохоче.
Очима подививсь на білий світ.
Проміння рано так чомусь лоскоче..
Хіба проспав?... Вставати швидше слід!
Ось вже проміння весело заграло.
І хмари загорілися вогнем...
А небо все пашіло, розцвітало.
Вітало все з новим прийдешнім днем.
Дерева шепотіли між собою.
Даремно, що безлисті, та ж живі.
Вони були зворушені красою.
Стояли, як на варті вартові.
Та що це? Промінь стрибнув у віконце.
Пірнув до мене в ліжко залюбки.
А я сміюсь й ховаюся від сонця.
Воно ж мене знаходить все-таки.
Цілує мої коси і обличчя.
Лоскоче...Я п"янію без вина.
А я сміюсь і закриваю очі...
Оце тобі ранкова дивина!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Ну ось в руках жаданна вже свобода.
Годинник відбиває інший лік.
Любовна закінчилася хвороба.
Чомусь у неї був короткий вік.
Усе навколо снігом замітає.
А вітер б"є безжалісно в лице.
Та не моя вина у тому.. Знає.
Занадто мілкувате джерельце.
А, може, це мороз скував їй крила?
А чи душа не хоче більш літать?
Хіба це серце іншому відкрила?...
Та звідки це мені дано узнать...
Лиш відчуваю: крига ніби тане.
Тріщить по швам занадто товстий лід.
Лише недавно був іще коханий...
Тепер зима припорошила слід..
А вітер все роздмухує багаття..
Пусті думки: не буде вже горіть.
А від бажань лишились тільки шматття.
На попелі вже душу не нагріть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2013
Кажеш ти, що я причарувала...
Що без мене ти не можеш жить.
Жаль, що я про це й сама не знала,
А душа до тебе вже летить...
Коли вечір зазирне до хати,
І зірки загорнуться в блакить,
Я до ранку буду все чекати,
За тобою серденько щемить.
Полетіла б, якби мала крила,
У той край, де, любий, ти живеш.
Я на плечі б голову схилила.
Ти ж мене коханою назвеш...
Ти мої розчісував би коси,
І солодкі цілував вуста...
На коліна, чомусь впали сльози...
Та про це лиш знають небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2013
Засипав сніг жасмін по самі плечі.
Нащо тут сум? На те ж вона й зима.
Даремно ще шукать ключі лелечі,
Бо в зиму не повернеться весна.
І верби похилилися від снігу.
Бурульки виглядають із-під стріх.
Та серце все чекає на відлигу,
Щоб знов почути голос твій і сміх.
А снігу намело вже по коліна.
Та як знайти до тебе вірний шлях?
Щоб знов згадалась пісня солов"їна,
Щоб сум мій розчинився у піснях...
Ось вітер колихає гілки клена.
Сніжок повільно падає до ніг...
В моїх думках країна та блаженна,
Яку і ти покинути не зміг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2013
Так! Кохання - це квітка, що у серці цвіте.
Воно ніжне, тендітне, але силу дає.
Якщо грієш теплом і його бережеш,
Пелюстки розправляє, розцвітає без меж.
Воно схоже на мак, що роцвів у пустелі,
І як світа пучок, що веде у тунелі.
Ніби зірочка ясна, що крізь темінь веде,
Що у будні, як свято, як дарунок прийде.
І від щастя дурієм, бо так хочеться жить!
То ж давайте коханням, що прийшло, дорожить!!
Не кидайте у льох, коли сильні морози,
Не топчіть черевиками, як траву на дорозі.
Захистіть і зігрійте у долонях своїх,
Не вбивайте цю квітку!! Не робіть страшний гріх!!
Бо колись прийде час, ви згадаєте все,
Але буде вже пізно...квітка вже відцвіте.
І тоненьке стебельце вирве вітер з землі.
І залишаться в серці лише сльози й жалі...
Бережіть своє кохання!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2013
Так хочеться, щоб день почавсь тобою,
Образи, як хмаринки розійшлись.
Хай радість не пройде нас стороною,
А люблячі серця, щоб обнялись.
А вітер, щоб розвіяв ту доріжку,
Що снігом завірюха замела,
А доля, щоб не ставила підніжку,
Бо сила проти люблячих мала.
Та тишу розбудив дзвінок у хаті.
Я чую голос знову рідний твій.
Так хочеться тепер тебе обняти,
Бо ти прийшов із давніх моїх мрій..
Із тих країн, де жовтий цвіт троянди,
Де ранки п"ють медовий їх напій,
Де зорі ясно світять, як гірлянди,
А квіти пахнуть росами надій..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2013
Шановний Євгеній Юхниця, модератор Олег, і мої дорогі читачі.
Дозвольте Вас привітати з наступаючим Новим 2013 роком. Побажати справжнього людського щастя, здоров"я, родинного благополуччя, радості від дітей, вірних друзів, які вас завжди підтримають і не покинуть у той час, коли вони вам дуже будуть потрібні. Хай збудуться Ваші всі заповітні мрії.
А Євгенію, який створив такий чудовий сайт, де я знайшла стільки прекрасних друзів, на якому я маю можливість друкувати свої вірші та пісні, уклінно подякувати. Я була і на інших сайтах, але там нема такої радості спілкування, як тут. Євгене, хай збудуться Ваші мрії... Дякую вам за таку радість!!
А вам, читачам, дякую за те, що ви читали мої твори, переживали разом зі мною, співчували, раділи разом зі мною, давали поради, підтримували, щиро дякую Вам!!
Дякую і незареєстрованим читачам, які приділяіли так багато уваги мені..
ПИсали прекрасні коментарі, які надихали мене, підтримували...
З НОВИМ РОКОМ, МОЇ ДОРОГІ ДРУЗІ!!! З НОВИМ І КРАЩИМ ЖИТТЯМ!
Я ВАС ЛЮБЛЮ ВСІХ!!
З повагою - Надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388966
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2012
На руке вижу перстень...
Окольцованный зверь!
Но ты мне интересен.
Ты открыл в сердце дверь.
И ума же хватило!
Как же жить нам теперь?
В своё сердце впустила...
В чудеса тут не верь!.
Сердце - вольная птица,
Приуныло уже.
Как назад возвратиться,
Быть свободной душе?
То, что было чужое,
Стало всех мне родней..
Моё счастье хмельное,
Подскажи ...Ты мудрей!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2012
У кімнаті затишно і тихо.
Атмосфера радості й тепла.
А в кутку ялинка - скромна втіха,
Що із лісу в хату забрела.
І вогнями радісно заграла.
Незабаром прийде Новий Рік.
І надії наші прикрашала:
Хай добро з ним стане на поріг.
У каміні затріщали дрова.
За столом сиділи я і ти.
І літала тиша тимчасово.
Ми хотіли від усіх втекти.
Я до тебе ніжно прихилилась.
Ти чомусь захвилювався у цей час.
Ти сказати й слова не осміливсь.
Та нічого. Вогник, щоб не згас.
Та для чого тут слова високі,
Коли ти зі мною, любий мій!
Тобі рада, ніж словам солодким.
Тільки розуміть мене умій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2012
Ну от і все... Назавжди вже пішов.
І тихо заскрипіли за ним двері.
Потрібних слів ти так і не знайшов.
Лиш спроби залишилися мізерні.
А серце вслід кричало: Зупинись!
Не кидай нас з Любов"ю сиротами...
Прошу тебе! Постій і озирнись...
І припади до рук моїх вустами...
Пішов... Не озирнувсь... Не пожалів...
А вітер за вікном тихенько плакав.
Старенький явір сумно заскрипів.
З гілками ніби, щось про нас балакав.
А за вікном все дужчала пурга...
Сліди твої старанно замітала.
І ковдра із пушинок пролягла.
Неначе пір"я лебеді скидали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2012
Однажды Петр подошел к Иисусу и спросил Его: «Господи ! сколько раз прощать брату моему, согрешающему против меня? до семи ли раз?» На это Иисус ответил ему: «Не говорю тебе: до семи, но до седмижды семидесяти раз.
(Новый Завет).
------------------------------------------------------------------------------
Ви бачили, як терен розцвітає?
Як молоком облиті всі гілки...
Таке цвітіння і Кохання має...
Але ж чому гіркі так ягідки?
Завжди Кохання вабить буйним цвітом.
Хіба ж тут можна відірвати зір?
Та пелюстки зриває бува вітер.
От вір тепер в Кохання і не вір!
Кохання нам дано з небес від Бога.
Яким ми граємось й не хочем дорожить.
Воно, як Квітка чуда неземного.
Воно ПРОБАЧИТЬ ВСЕ! Без цього варто жить?
Буває, що ми сильно себе любим.
Не знаєм змалку, що це пробачать.
І не жалієм ми за тим, що губим,
Бо Я своє не хочемо втрачать...
Ось так вбиваєм Квітку ми, Кохання.
Тримай міцніше і не відпусти.
Не думай, що ще буде. Не останнє...
Та інше вже не буде так цвісти!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2012
На вікні троянди ніжні, білі.
Знаю, що мороз намалював,
Але в серці тепляться надії.
Що це ти вночі порозкидав.
Жаль, що я не бачила, бо спала.
Чом же не постукав у вікно?
Я б тебе відразу упізнала,
Хоч уже не бачила давно.
Як мені зірвати ніжні квіти,
Притулить до серденька свого?
Але обережно! Треба вміти
Зберегти зимове це тепло.
Та чому ж це білі, не червоні?
Ти ж мені їх завжди дарував!.
Як же їх зібрать тепер в долоні?...
А чому ж нічого не спитав?...
Ось і сонце з обрію устало.
Зникла казка... Швидко відцвіла.
Квітів я твоїх і не зібрала,
А сльоза по шибці потекла...
Жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2012
На відстані у сотні кілометрів,
Думками можна швидко долетіть.
І здасться оця відстань сантиметри,
Щоб душу у руках твоїх зігріть.
Ти обійми й впусти її до серця.
Далекий шлях долає недарма.
Хай розповість, як важко їй живеться,
Коли на серці мряка і зима.
І ось думки летять по бездоріжжю.
І став крихким і ненадійний лід.
І б"є холодний вітер по обличчю.
Вже крила утомились: треба вбрід.
Думки мої! Не треба. Зупиніться!
Можливо, вас там зовсім і не ждуть?
Мої ж такі уперті, схаменіться!
Ви можете розпуку там здобуть...
Та від думок душі уже відлига.
Струмочки, як весною жебонять.
І тане потихенько уже крига.
Ну що ж, летіть! Не буду зупинять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2012
Я тобі іще не все сказала.
Поцілунки не забрав усі.
Як ніхто тебе отак кохала.
Дивувалась я твоїй красі.
Відчуваю шовковисті руки,
І чомусь засмучене лице,
Що мене заводило в розпуку.
Та завжди знаходила слівце,
Щоб тобі вдихнути ще надію,
Щоб побачить блиск твоїх очей.
Коли вдасться, то в душі радію.
І тоді тягар летить з плечей.
Та недовго свято це триває.
Знову недосказані слова.
Хвилею хандра тут налягає,
А за нею йде уже нова.
І думки злітають, наче пташки
На моє засніжене вікно.
Так без тебе, любий, мені важко..
А з тобою важче всеодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2012
Подивилась в вікно: вже світає...
Та чому ж це не спиться давно?
Чомусь серце нудьга тишком крає.
І ми з нею удвох мовчимо.
Та немає причини для суму,
Просто серце вразливе таке.
Все мене підбиває в задуму,
Що для серця мойого щемке..
Може, зими холодними стали,
Чи сміятись не хочу давно?
Хіба серце розкаже словами?
Його тільки відчути дано...
Відчуваю і знову хвилююсь.
Нема поряд того, кого ждеш.
Тільки подумки в світ я занурюсь
У той край, де, коханий, живеш.
І тоді, ніби квіти блакитні,
Розцвітають прозорі думки.
Стають легкі і дуже тендітні,
Ніби ніжних квіток пелюстки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2012
Маленьке серце здатне так любити,
Щоб чудо це вчинити із тепла:
ЗимУ в душі на літо повернути.
А замість снігу, щоб весна цвіла.
Ми мучимо серця, коли страждаєм,
Коли близькі не можуть зрозуміть.
Тоді образи в серці ми ховаєм
І думаєм: А як же далі жить?
А серденько ж терпляче, розуміє
Тихенько собі стукає й мовчить...
Коли ж вже дуже боляче - пониє,
Коли ж мороз у жилах, то тремтить.
Коли ж накриє хвилями кохання,
І почуття вирують, як вулкан,
Воно тоді забуде про мовчання,
Лиш тихо нагадає про обман...
А ураган кохання несе в море
Туди, де можуть хвилі потопить.
А ми пливем... Воно ж таке прозоре!
І серце з розумом не хоче вже дружить...
Ми любимо: на то ми живі люди!
Хто не любив, той просто і не жив.
І хай осудять ті, у кого пусті груди,
Немає серця... Значить не Любив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2012
За окном чуть снежок пролетает.
Вон берёзка укуталась в шаль.
Ей легко: она боли не знает,
Не тревожит ей сердце печаль.
А жасминовый куст под окошком
Тихо дремлет с мечтой о весне.
Ветер гладит ей ветки ладошкой.
Будь счастливой пока что во сне!
Всё вокруг тишиною объято.
Спит земля под блестящим ковром...
В такой день помечтать так приятно
Или вспомнить о ком-то родном.
Засмотрелась на стройные ели:
Словно бархат на белом ковре.
Не страшны ей зимою метели.
Просто краше они в серебре.
Вот синичка в окно засмотрелась.
Может, что-то хотела сказать?
Я спросить ничего не успела...
Значит, нужно кого-то мне ждать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385999
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2012
Я краплинками ніжність збираю,
Що лишилась в самотній душі.
І думками себе ще втішаю:
Не забуде ж мене в метушні.
Я тобі принесу без вагання
Свої щирі, палкі почуття,
Може, ти ці оціниш старання,
А в душі запече каяття.
Я так хочу торкнутись рукою
Твоїх ніжних малинових вуст.
І ходою такою легкою,
Вітерцем я до тебе ввірвусь.
Примощуся на краю сердечка.
Хто ж за це мене може судить?
Тільки ти, ніби спиш... Ні словечка!
Як же серце твоє розбудить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2012
Незабудки тобі посилаю.
І дарую усмішки свої.
Що ти радий, звичайно ж, я знаю.
І усміхнені губи твої.
Розізлила... На мене сердитий.
Робиш вигляд: тобі всерівно!
Але знаю, нудьгою убитий.
І за мною сумуєш давно.
Я у пошту свою заглядаю.
Напиши хоч два слова. Прошу!!!
Адже, любиш, страждаєш... Я знаю.
За мовчання тебе я прощу.
Бачиш, я винувата. Це точно!
Та пробачення ти попроси.
І підпишемо мир остаточно,
І настануть чарівні часи...
Ось і зараз дзвінка я чекаю!
Не забув ще адресу мою?
Та за шутку тобі співчуваю...
Ну, приборкай же гордість свою!
Чекаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385002
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.12.2012
Тендітні мрії веселкові
Давно засипав білий сніг.
Лиш в хуртовину випадково,
Стають, як гості, на поріг.
Вони, окутані морозом,
У душу просяться зігріть.
Не вірять хибним ще прогнозам,
Бо хочуть так ще в серці жить.
І крига в серці, ніби тане.
Минуле гріє вже думки...
Невже ж, колись все перестане
Мені даватися взнаки?
А серце тихо б"ється в грудях...
Що можеш ти мені сказать?
Так тяжко жить тепер у буднях.
А казку можеш лиш згадать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2012
Народна мудрість нас повчає:
(Це добре знає кожен з нас)
Що грубе слово нас вбиває,
Яким повчаєм ми підчас.
На посміх людям виставляєм,
Когось вважаємо дурним.
Така людина душу МАЄ?!
А душі ж квіти, не полин!
Усмішка лагідна і слово
Сердешне, ніжне і тепло.
Щоб не зламати помилково
Душі невинної стебло!
Сховаймо ж ми свою жорстокість.
І так не мед у нас життя.
Забудьмо про свою високість!
Нехай добром цвітуть вуста!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384831
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.12.2012
Ми зимою сумуєм за красою весни.
І її розмаїття нас чарують у сні.
Сниться пишний бузок і жасміновий цвіт,
І тендітні фіалки, і лелечий приліт.
Коли землю вкривають білих вишень квітки,
Посміхнемся й згадаєм зимові пелюстки.
Коли квітнуть дерева, і лапатий йде сніг
По коліна деревам до весни, що заліг.
І думки знов крадуться. Так нестерпна жара!
І не знаєш, де дітись. Налягає хандра.
Зимова прохолода прояснить мозок мій,
І я стану з душею у нерівний двобій.
Так захочу тепла! А колись відреклась.
Нагадають думки, що була обпеклась...
Не повірила в те, що в морози цвітуть
Наші душі, як квіти. Від тепла проростуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2012
Телефонный звонок разбудил на рассвете.
Слышу голос родной. Я устала так ждать.
Ты же был мне когда-то, лучше всех в целом свете.
Что ж так поздно* звонишь? Я хочу угадать...
Слышу голос дрожит, как осиновый лист.
"Говори, успокойся. Я хочу очень знать:
Как ты жил без меня? Ведь был раньше речист.
Неужели не больно было нить оборвать?"
Слышу шепот тех губ, что давно целовала:
"Ты прости. Был я глуп. Дай тебя обрести".
"Ты пойми! Я так долго этих слов ожидала!!."
Телефон замолчал...Вновь гудки коротки...
В полудрёме стучится тихо ветер в окно.
Подошла к телефону. Стало так тяжело...
Что ж хранишь его, память? Это ж было давно...
Почему ж вдруг на сердце стало очень светло?
______________________________________________
Поздно - в смысле ОПОЗДАЛ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383313
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2012
Крапельки дощу течуть струмочком.
Із дощу почавсь зимовий день.
Напишу слова тобі рядочком,
Проспіваю ряд своїх пісень...
Хай твоє порадують сердечко.
Не сумуй, прошу, в зимовий час.
Уже скоро літо... недалечко.
А вогонь багаття ще не згас.
Я словами ніжними зігрію.
Притулися ближче до щоки.
Я розраджу в тузі. Я зумію!
Прожену непевні всі думки.
Поклади лице в мої долоні.
Теплоту для тебе берегла...
А для чого ж сльози тут солоні?
Я ж тебе забути не могла.
Ні! Не сумнівайсь в моїм коханні!
Ти для мене увесь білий світ.
Ти - неначе пташка синя рання,
Що співала стільки мені літ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2012
Я - маленька пташка та, що має крила.
Я б до тебе, милий, знялась й полетіла.
Та не знаю, де ти. Чи мене чекаєш.
Може іншу любиш. ЇЇ пригортаєш...
Попросила б вітра, щоб розправив крила.
Щоб не дав упасти, коли вже несила.
Розступились б хмари, як буду летіти.
Щоб світило сонце. Не сміло палити.
Попрошу, щоб дощик не смів накрапати,
Бо намокнуть крильця: не зможу літати.
А в важкій дорозі молитимусь Богу,
Щоб мене пробачив, як зіб"юсь з дороги.
Якщо не в ті двері зможу я постукать.
Що казало серце, не схотіла слухать...
Подивилась в небо: хмари насувають.
Ці мене думки тільки зігрівають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2012
Непомітно вечір зайшов в хату.
Обережно став на мій поріг.
Темінь розлилася по кімнатах.
Холодок по спині враз пробіг.
Я одна в кімнаті. Більш нікого..
Лиш самотність вірна біля ніг.
Боязливо дивиться небога.
Думає: вона мій оберіг.
Що ж я можу їй тепер сказати?
Може, що вірніша від усіх?
Хочеться й не можу ублагати,
Щоб звільнила від утіх своїх.
Так, самотність, ніби це свобода.
Зради вже не буду пізнавать.
Це - душевний біль, не насолода.
То ж свободу треба цінувать!
Уже нічка вечір витісняє.
За вікном погасли ліхтарі.
Треба спати... ПОдруга куняє...
В сні спадуть із плеч всі тягарі...
Надобраніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2012
Охолов уже чай з майським медом...
Ніжний дотик твоєї руки.
Ми одні, ніби зараз під небом.
І від ніжності квітнуть бруньки.
Червоніють від заздрощів квіти.
Блідий місяць розсипав срібло.
І схилились від кетягів віти,
А так хочуть заглянуть в вікно.
Вся природа затихла і слуха:
Тонко струни кохання звучать.
Нашорошили півники вуха.
І двіночки уже не дзвенять.
Ця мелодія ніжна, медова.
Пахне свіжістю білих троянд.
Це кохання солодке, ранкове.
Хіба зможе у нас хтось віднять?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381454
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.11.2012
Закінчилась осіння вже казка.
Що ж, напишем тепер про сніги.
Хіба раді зимі оці пташки?
Чи співають пісні від нудьги?
Земля вкрилась пухким покривалом.
Що ж їм їсти? Співають пісні..
Підкормлю я красунь свіжим салом,
Хай душа порадіє весні.
Зацвіли білим цвітом дерева.
Чути співи птахів голосні.
На снігу, ніби квіти рожеві.
Це строкаті цвітуть снігурі...
Все красиво, та тільки морози..
Зітруть казку про ранню весну.
І душа це осмислить не в змозі:
Пам"ятає весну запашну.
Коли квіти у росах тремтіли.
І акації дух забивав.
Ніжно губи твої шепотіли,
Як своєю мене називав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2012
Тихий лагідний ранок задивився в вікно
Крізь прозорість фіранок майорить полотно:
Бліда синь краєм неба, легкий шовк синяви.
І що серцю ще треба? Цю чарівність лови.
Ранок наспіх зібрав всі зірки у пучки.
І незримо сховав ці живі світлячки.
Новий день підкрадався на ще сонній землі.
Він росою вмивався і купався в імлі.
Тільки вітер хитає вже безлисті гілки...
Ні! Один зависає..огортають думки.
Серед всіх залишився... Чи надія ще є?
Або, може, змирився? І тим біль принесе.
Хто ж це зможе узнати? Хто ж це зможе відчуть?
Серце буде стогнати. Хто ж це зможе почуть?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2012
Вітаю я тебе, осінній саде!
До тебе знову стежка завела.
А серденько хвилюється, бо раде,
Що пам"ять ту весну ще зберегла.
Ця тиша заглушає мені вуха,
І вірити не хочеться очам.
Але душа надіється і слуха
І молиться усім своїм богам.
І віра десь на краєчку сердечка.
Тихенько притаїлась і мовчить.
А, може, ти десь поряд, недалечко
І з"явишся тут поряд, у цю мить...
А осінь тихо йде..уже минає.
Пожовкле листя вже не шелестить.
І гіркий біль сердечко моє крає.
Лише калина може звеселить..
Візьму пучок червоної калини
І до грудей своїх я притулю.
Мої думки полинуть в ці хвилини
У край далекий, що боготворю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2012
Пробачте. Будь ласка. Я дякую...
ЧарІвні прості ці слова!
Це щирого серця ознака.
Добром той життя засіва.
Такий не залишить в печалі,
І радість розділить на двох.
Слова підбиратиме вдалі
Такі, щоб помилував бог.
Пихатість, зазнайство, упертість...
Хіба це прекраса в наш час?
От щирість, душевність, відвертість
Порадує кожного з нас.
Так будьмо Людьми в цьому світі!
Робить комусь боляче - гріх!!!
Бо душі у кожного КВІТИ.
Ламати - це злочин для всіх!
Не бійтесь просити пробачень.
А посмішку радо даріть.
Життя стане іншим... побачите.
Не бійтесь людей захистить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380359
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2012
Відповідь на вірш insolito -
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379386
--------------------------------------------------------------
Хай мій друг зітре образу
Із свого обличчя.
Веселіше стане зразу,
Бо усмішка личить.
А полин, про який пише,
Змінить на троянди.
А зірки, що в млин укинув,
Світять, як гірлянди.
Тоді хмари, що нависли,
Пройдуть стороною.
Бо нема у тому смислу:
Жити із війною.
Простягаю перша руку
Для нашого миру.
Вона зможе зняти муку...
Я за дружбу щиру!!!
------------------------
Що скажеш, друже?
Тепер я чекаю....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379442
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.11.2012
На сайті я вже п"ятий рік.
Чимало друзів тут зустріла.
Не буду я вести їм лік.
Скажу, що дружба - це є сила.
Людей завжди я поважала.
Ділилась часткою душі.
Нікого тут не ображала:
Мене навчили так батьки.
Я народилась в Україні.
І Батьківщину я люблю.
Люблю пісні я солов"їні
І мову рідну осяйну.
На сайті є і росіяни.
Та чим же гірші вони нас?
Вони ж не інопланетяни,
За що ж мене казнять в цей час?
За те, що є віршІ російські?
Що треба рідною писать?
Та я пишу й на українській?
Так що, за це не поважать?
За вчинки я людей ціную.
За їх душевну доброту,
А не за душу крем"яную
Не за сердечну мерзлоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379263
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2012
Взяла в клітинку я листочок.
Не знаю... руки щось тремтять.
Ось перший ліг уже рядочок:
Коханий! Рада привітать!
Так швидко дні летять за днями,
А ночі довгі, наче вік.
До болі пройняті стражданням,
І вже втрачаю їм я лік.
А я чекаю знов зустрітись,
Та бачу хибні ці думки,
В твоїх долонях відігрітись,
Та все гортаю сторінки.
Ти пам"ятаєш : вперше разом?
Лунала музика трембіт...
Любов була дороговказом.
Чому ж світила мало літ?
Чимало літ уже минуло.
А скільки ж днів уже пройшло!
Та де ж те щастя?(щось зітхнула).
Та його, мабуть, й не було...
Вже вечір сутінки розкидав,
Зірок розсипав цілий міх...
А місяць все мені повідав:
Сказав думки мої - це міф...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2012
Який же світлий день у Ніни:
Сьогодні в неї іменини.
Спішу Нінулю привітать,
Слова найкращі дарувать.
Бажаю щастя пребагато.
Достатком повниться хай хата.
Здоров"я, вірної Любові,
А дні хай будуть веселкові.
Найкраща подружка моя!
Приємна усмішка твоя.
В тобі багато доброти.
Підтримать завжди можеш ти.
Знайти ти можеш таке слово,
Що має здатність виняткову:
Розрадить, можеш похвалить,
А якщо треба - звеселить.
Життя з такою поруч - свято.
За це не треба їй багато:
Щоб поряд друзі вірні йшли,
Які підходять до душі.
А дома затишку й любові.
Щоб рідні всі були здорові,
Щоб все життя було на "5"...
Тепер іди гостей стрічать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378738
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2012
Ещё один листик с березки слетел...
Как буд-то письмо. Что сказать ты хотел?
О том, что скучаешь и ждёшь наших встречь,
Что нашу Любовь будешь в сердце беречь?
Что тонкая нить наши души связала?
Быть может, что сердце любить не устало?
Что нежно целуешь ты кудри волос?
А, может, о том, что так трудно жилось
Без верного сердца и ласковых слов.
Что помнишь ты руки, целовать их готов?
А, может, в письме том, совсем о другом:
Что сердце устало, и снег за окном.
И всё то, что было, останется сном?...
И душу уже не согреешь теплом?
Что ж, сердце моё, ты грустишь о былом?
А листья кружАт и летят за окном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378533
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2012
Для написання вірша надихнув твір Віталія Назарука
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377859
-----------------------------------------------------------------
Минула нічка... Знов світанок.
Зірки сховалися давно.
По плану - романтичний ранок.
Уже зашторили вікно.
Люблю зелений чай я з медом
Такий, щоб губи обпікав!!!
А потім вкритись теплим пледом,
І щоб коханий обіймав.
Я підставляю йому спинку.
Люблю, щоб гладив зверху вниз...
А кіт заглядує в шпаринку:
Давно не бачив він стрептиз.
Ти обіймав мене за плечі,
У шийку ніжно цілував.
А тиша чула ніжні речі!!
Мене так милий лікував.
Так стало душно чогось в хаті...
Надворі падав перший сніг...
Ось закінчилось наше свято.
Пізнати радість сніг поміг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377873
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2012
Вже снігом припорошені світанки,
І листя вкрила біла сивина.
Такі прозорі й свіжі стали ранки.
Зима іде, та це не новина.
А осінь відлітає десь далеко.
Над містом промайнули два крила.
А, може, здоганяє десь лелеки.
Та пізно, треба мчатись, як стріла...
Але вона повільно відлітає...
Не всі ще спопелились кольори.
Вона мене жаліє, добре знає:
Що щастя є осінньої пори.
Я так боюсь: не вбили б щоб морози
Таке крихке це щастя, як кришталь.
Нехай іде й не зІб"ється з дороги,
Бо втрачене кохання буде жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2012
Я цілую троянду червону,
Що в дарунок мені ти приніс
Це, як згадка жаркого сезону.
Ти так трепетно квітку цю ніс
Пелюстки вигравали на сонці,
А листки напувала вода.
Кращі дні заховала в долоньці,
Бо це, справді, пора золота.
Ароматом наповнилось серце,
Та чомусь все сумує душа...
Щось так швидко схилилось стебельце,
І троянда не так потіша.
Пелюстки тихо падали з квітки.
Чом так хутко вона відцвіла?
Де ж ти, милий? Виглядувать звідки?
Я ж чекати тебе так могла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2012
Короткое слово Спасибо,
Какое ж тепло для души!
Попробуй сказать кому-либо
Так просто... Скажи, поспеши.
Увидишь: в ответ улыбнётся,
И счастливо будет лицо.
Как только к душе прикоснётся
Простое, как будто, словцо!
И мир разноцветным вдруг станет,
Тепло разольётся в груди.
И с плеч сразу свалится камень...
Обиды уже позади!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376748
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 10.11.2012
Кожна зустріч з тобою,
Це - як подих весни.
Коли квітнуть левкої.
Так чому? Поясни...
Це маленьке є свято,
Ніби сон на яву.
Тоді сонця багато:
У промінні пливу...
Що до того, що осінь,
Хай уже листопад..
Хай пташки безголосі,
Відшумів зорепад.
Наша ж зірка яскрава
Ясно світить в пітьмі.
І від неї заграви
Гонять думки сумні.
Підійди, любий, ближче.
Скоро прийде зима.
Обійми мене швидше.
Знаю: вдвох недарма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2012
Что жалеть о том, что не сбылось.
Значит так кому-то очень нужно.
Пусть сегодня мы с тобою врозь,
Я смотрю на это равнодушно.
Скомканы прозрачные мечты,
И душе спокойней на свободе.
Не боюсь душевной пустоты:
Я привыкла к непогоде, вроде.
И не станет осень холодней.
Раньше срока вьюга не нагрянет.
Нас разлука делает сильней,
Но, надеюсь, грустью вновь не станет.
А дожди тихонько за окном
Слёзы за кого-то проливают.
Я не буду плакать о былом.
Жаль, что годы быстро улетают.
Я не знаю: был ли ты судьбой,
Или просто ты по ней промчался?
Хоть душа не плачет за тобой,
Всё же в сердце ты моём остался..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2012
Повільно зазира осінній ранок
В моє вікно, що дивиться у світ.
Дерева одягнулися в серпанок.
Прикрили свій розкішний дивоцвіт.
Поволі з листя падають краплинки.
Сріблясті сльози зрошують траву.
Так хочеться зібрати ті перлинки,
Та нанизать на ниточку тонку.
А ще зірвати китички калини
І коси причепУрити свої...
Зробить намисто із плодів шипшини:
Красою очі напоїть твої.
А ти прийдеш такий мені жаданний.
Такий один на цілий білий світ!
Фортуною в дарунок мені даний.
Я так тебе чекала стільки літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2012
Мы так далеки друг от друга.
Могу о тебе лишь мечтать.
Как будто бы лето и вьюга:
Судьбой не дано увидать.
К тебе далеки километры,
Но в сердце ты рядом со мной.
На крыльях несут меня ветры
Дорогой к тебе непростой.
В окно постучусь тихо птицей.
Услышишь... Открой мне окно.
И если увидешь синицу,
Посыпь на окошке зерно.
Мы встретимся взглядом с тобою,
Коль будет судьба так щедра.
Прошу! Прикоснися рукою.
Прости, что душа так грешна...
Прости за нелепые мысли.
(Быть может, тебе не нужна )
Они в самом сердце зависли...
В ответ... Ничего... Тишина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374925
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2012
Когда беру тетрадь я в руки,
С надеждой что-то написать,
Тотчас я слышу сердца звуки.
И их стараюсь передать.
Бывает, слышу рядом голос.
Такой родной и близкий мне.
А иногда лишь только холод.
Ползут мурашки по спине.
А то бывает всколыхнется:
Звучит в нём музыка любви.
И часто, часто так забъётся:
Адреналин бежит в крови!
Но чаще звуки равномерны.
Зачем любить? Опять страдать?
Поберегу-ка лучше нервы.
Так надоело ждать, рыдать...
Ну а когда душе вдруг станет
Кого-то в жизни не хватать...
Она болеть вдруг перестанет:
Ей хватит только помечтать!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374722
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.11.2012
Знаю: в жизни слова много значат.
Ты подумал об этом хоть раз?
Они могут порой озадачить,
Быть спасательным кругом подчас.
Жизнь сложна, но а как быстротечна!
Часто тонем в житейских волнах.
Той порою бываем беспечны:
Попадаемся вдруг на словах.
Верим в дружбу, любовь и сердечность.
Знаем: близкий тебя не предаст!
Ценим выше всего человечность:
Безусловно, друг руку подаст.
И когда вдруг меня одолеет
Беспросветная сердца тоска,
Пусть слова твои нежно согреют,
Мои слёзы сотрет пусть рука.
Успокой меня ласковым голосом,
Прикоснись нежным словом к душе.
Не казни в такой час своим гонором,
И увидешь: другая уже.
Я с тобой всегда мысленно рядом.
Ты сейчас от меня вдалеке.
Прикасаюсь я ласковым взглядом.
И вся жизнь в нас уже налегке!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374566
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.10.2012
Осіння ніч, як море плине.
Самотній місяць вже не спить.
Надворі пізня вже година.
Лиш тихо вітер шелестить.
Моя рідня давно поснула,
Проблеми денні відійшли.
У сні їх радість огорнула,
І вихід із проблем знайшли...
Чомусь усміхнені обличчя..
Душа ні в кого не болить.
У цьому винна чарівниця,
Що може всіх заполонить.
Лиш я не сплю. Не спить годинник.
Давно пробив уже він п"ять.
Ну що ще треба для людини?
Хоч в сні щасливим можеш стать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012
Жаль... Осінь добігає вже кінця...
Траву вкриває ніжний білий іній.
Чому ж сумна така картинка ця?
Чому так смуток зачіпа осінній ?
Що ж, осінь - неминуча це пора,
Мої думки плетуться в павутинні.
О диво! Вишня знову розцвіла?
Чому мороз вбива квітки безвинні?
Чому з тобою тепло й восени,
Твої слова так ніжно мене гріють?
Чому скриплять зимою ясени?
Одні живуть, а інші животіють?
На все, звичайно, відповіді є .
Але чому так треба ти мені?
Мабуть, ти просто сонце золоте,
Яке так ніжно світить навесні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2012
Надворі осінь легкокрила...
Нема спокою від думок.
Що з тебе я це знов створила?
ПіднЯла вище від зірок .
А ти такий самолюбивий.
Мені наказуєш: терпи!
А ще зрадливий, вередливий.
Якщо сердитий - замовчи!
Терплю, надіюсь дні і ночі...
Та, може, вже згада колись.
Від сліз червоні уже очі.
Хіба ще нерви не вляглись?
Давно вже півні проспівали,
А я не сплю, дзвінка все жду.
Та ще думки замордували:
А що як прийде? Що скажу?
Що він найкращий в цілім світі,
Що з ним життя, як у раю,
Що довподоби його сіті
І що щасливою стаю?..
І знов не сплю... В чеканні ночі...
А раптом кине еСеМеС?...
Такі от справи тут жіночі.
Такий нелегкий цей процес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373450
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.10.2012
Продолжение http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373041
--------------------------------------------------------------------------
Проливной серый дождик омывает асфальт.
А у счастья былого только слёзы, печаль.
На углу возле дома, где прогнали, стоит.
Мы его не ценили... Жаль.. Бедняга дрожит...
Вот и вечер... Ненастье. Как быть дальше ему?
Кому грусть рассказать? Пожалеться кому?
Только вдруг оно слышит... Рядом чьи-то шаги...
Человек одинокий появился в тиши..
Он увидел вдруг счастье! Как давно он искал!
Благодарен ненастью! Столько лет его ждал!
И озябшее счастье спрятал вмиг под пальто.
Озарила улыбка молодое лицо.
Он понёс его в дом, где уютно, тепло.
Он ведь знал цену счастья... Как ему повезло!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373200
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2012
Как весенний росток после долгой зимы,
Среди снега, пурги и кромешной тоски,
Словно чудо природы: вишня вновь расцвела,
Как подарок судьбы: нас с тобою свела.
Ожила вдруг природа: лето в осень пришло.
Это глупое счастье сквозь дожди нас нашло.
И тихонько пробралось, поселилось в сердцах.
Не хотели заметить, прогналИ впопыхах.
Оно к нам возвращалось и просилось принять.
Гордо мы отказались: не хотели понять.
Находили причины и старались соврать.
И совсем не боялись ещё раз потерять...
Проливной снова дождик омывает асфальт.
А у счастья былого только слёзы, печаль.
На углу возле дома, где прогнали, стоит...
Мы его не ценили... Что же сердце болит?
___________________________________________
Продолжение следует: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373200
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373041
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2012
Відцвіта повільно чарівниця осінь.
І втрача природа всю принаду й блиск.
Лиш пташки літають зовсім безголосі:
Осінню співати треба мати хист.
А пожовкле листя під дощем намокло.
Вже зів"яло поспіль і не шелестить.
Дивлячись навколо, не радіє око.
Осінь зажурилася, все навколо спить.
То бува зірветься вітерець грайливий,
Покепкує з гіллям, розтривожить сон.
Та хіба і вітер теж бува плаксивий?
Загудить, заплаче... Що ж, такий сезон...
А душа все баче, і вона сумує.
Від негоди рани серця так болять.
Бо слівця душевного вже давно не чує.
Лиш дерева голі під вікном скриплять.
За вікном на лавочці одинокий лист.
Він упав із клена, ледь живий лежить.
Зеленів на гілочці він своїй колись.
Знаючи всю правду, на вітрУ тремтить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2012