Н-А-Д-І-Я

Сторінки (29/2853):  « 21 22 23 24 25 26 27 28 29 »

У моїм серці будеш ти останнім…

Так  жаль,  що  не  зустрілися  раніше.
А  я  чекала  довго,  ти  ж  не  вспів.
Роки  пройшли  і  став  тепер  ти  іншим,
Але  забуть  мене   ти   не  зумів.

І  ось  тепер  в  осіннім  листопаді
Знов  спогадами  вітер  закружляв.
В  осіннім  хаосі,  в  життєвому  безладді.
Ти  знову,  любий,  здалека  згадав.

Мої  ж  бажання   бачити  втомились.
А  чаша  безнадії  через  край.
А,  може,  це  так  доля  поглумилась?
Можливо  так.  Та  ти  не  проклинай...

У    моїм  cерці  будеш  ти  останнім.
Бо  після  тебе  іншому  не  буть!
Тебе  візьму  за  руку  на  світанні.
Продовжимо  з  тобою  нашу  путь.

То  не  біда,  що  мало  залишилось...
Що  осінь  сумно  дивиться  в  вікно...
Зустрітися  так  пізно  нам  судилось..
Немає  слів...  Знать,  більше  не  дано...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013


Так хочеться торкнутися руки…

Холодний  дощ  періщить  за  вікном.
І  тихо  прокидається  світанок.
Ледь  жевріє  небесне  полотно.
Клубочаться  думки  так  невблаганно.

Так  хочеться  торкнутися  руки...
Та  відстань  на  роки  і  океани.
Туди   де  ти,  всі  продані  квитки.
А  радість  серця   -  це  гірка  омана.

Парує  чай,  пітніють  вікна  сірі.
От  тільки  б  не  прогледіть  образ  твій.
Мої  бажання  тонуть  у  зневірі,
Та  погляд  у  майбутнє  ще  благий.

Вуста  ще  не  втомились  шепотіти
Твоє  ім"я  у  тисячу  разів.
От  тільки  б  ти  зумів  все  зрозуміти,
Не  засудив  ..  Бракує  більше  слів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2013


Хто знає, що таке душа?

Хто  знає,  що  таке  душа?
Чому  так  часто  править  нами?
Нам  жодних  прав  не  залиша,
Керує  нашими  серцями.

Буває  ніжна,  чи  примхлива..
Примусить  плакать  і  страждать.
Бува  сумирна,  вередлива.
А  може  всьому  догождать.

Бува  байдужа,  обережна.
Бува  серйозна  ,  легковажна.
Захоче,  буде  незалежна.
Ще  може  бути  недосяжна.

Вона  не  може  жить  спокійно.
І  нам  спокою  не  дає.
Чомусь  у  задумі  постійно.
Бува  проблеми  принесе.

Ночами  нам  не  дає  спати.
Все  передумаєм  не  раз.
А  то  думками  заблукати
У  світ  отриманих  образ...

Вона  одна  у  нас  на  світі.
Сприймаймо  ж  так,  як  вона  є.
Одне  лиш  треба  зрозуміти:
Нам  неповторність  додає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013


Не проливайте сльози даром…

Не  проливайте  сльози  даром,
За  випадкових  у  житті.
Не  піддавайтеся  тим  чарам,
Хто  поряд  був  по  доброті.

Це  був  не  ваш,  чужий  мужчина.
Чуже  це  щастя  і  любов.
Інакше  він  би  вас  не  кинув.
Він  просто,  граючись,  пройшов.

І  ось  думки:  він  ваша  частка.
Думки  ж    у  нього  лиш  про  те,
Як  би  звільнитись  від  напасті,
Як  врятувати  тут  себе.

Любов  тіка  від  тих,  хто  ловить.
Біжить  до  тих,  хто  геть  біжить.
(Пробачте  ви  на  цьому  слові).
Я  знаю:  серце  тут  болить.

Уважно  зважте  й  подивіться.
(Так  гарно  видно  іздаля).
Не  треба  плакать...  Посміхніться!
Не  ваша  доля  він...  чужа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013


Нащо було втратити ту мить?

Іноди  не  знаєм,  що  ми  робим.
Біжимо  від  світлого  добра.
і  без  страху  швидко  його  губим.
Хай  горить,  мовляв,  усе  дотла.

Та  душа  хіба  це  розуміє?
Чує:  надвигається  гроза.
А  сказати  щось,  хіба  посміє?
Кам"яніє  у  душі  сльоза.

Помсти  пристрасть  швидко  затухає.
Знов  крадуться  тишчечком  думки.
Стомлена  душа  все  пробачає.
І  відчути  хоче  стиск  руки.

А  коли  в  вікно  постука  вітер,
Серце  у  надії  защемить.
Сльози  потечуть,  неначе  бісер.
Нащо  було  втратити  ту  мить?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013


Чому осінні барви кольорові?. .

Щось  вітер  шепотів  мені  на  вухо.
І  місяць,  підморгнувши,  посміхнувсь.
Тримайся  мов,  не  падай  тільки  духом.
І  ніжно  так  промінням  доторкнувсь.

Замовк  був  дощ,  то  знову  накрапає.
Із  снігом  перемішана  листва.
Осінній  лист  в  кватирку  залітає.
Так  хочеться  йому,  мабуть,  тепла.

Чому  осінні  барви  кольорові?
Хіба,  щоб  заспокоїти  серця?
Нескоро  ще  настануть   дні  зимові.
І  посмішка  злітає  із  лиця.

Уважно  прислухаюсь  в  тайну  тиші.
Чому  ж   зрадливо  так  вона  мовчить?
Свої  думки  у  спокої  залишу.
Можливо,  це  нагода  відпочить?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013


Та приморозок змиють ще дощі… ***********

А  ранками  не  роси  вже  на  квітах.
Це  холодом  торкнулася   зима.
Мої  хороші,  треба  вам  терпіти.
Чому  ви  ллєте  сльози  крадькома?

Це  просто  перший  іній  ненароком
Торкнувся  до  тендітної  душі.
Це,  звісно,  що  зими  є  першим  кроком,
Та  приморозок  змиють  ще  дощі.

А,  може,  сонце  вигляне  зненацька.
І  буде  ще  промінням  цілувать.
Постане  тут  картина  чудернацька.
І  зможе  вас  тепло  полікувать...

І  ти,  душе,  не  плач  і  не  журися.
На  листях  то  не  зовсім  сивина.
Ти  ближче  нахилися,  придивися.
То  осені  шовкова  пелена...

Мовчи,  душе,...ні  крапельки  сльозинки.
Ти  сирість  не  розводь  в  осінній  день.
Тримайся,  як  малесенька  стеблинка...
Не  будь  для  днів  нерадісних  мішень...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013


І знову ні на крок за цю межу…

В  твоїх  долонях  душу  зігріваю..
Зникають  десь  знеболені  думки.
Тебе,  неначе,  вперше  відкриваю.
Читаю  ще  пропущені  рядки.

Дивлюсь  на  тебе  новими  очима.
Буваєш  різним  ти  в  моїм  житті.
Вже  осінь  догорає  за  плечима.
Хіба  роблю  знов  висновки  не  ті?

Хиткі  думки  збивають  з  ритму  мозок.
То  все  кидаю  і  чимдуж  біжу.
То  зупинюсь:  не  треба  цих  забавок.
І  знову  ні  на  крок  за  цю  межу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013


Невже осінь в цьому винна?

Ніжним  криком  журавлиним
Відлітають  десь  роки.
Білим  пухом  лебединим
Притрусилися  стежки.

Але  я   шукаю  вихід
З  лабірінтових  думок.
Невже  осінь  в  цьому  винна?
Допустили  помилок.

Оксамитові  світанки.
І  проміння  водопад.
А  в  душі  ще  забаганки:
Повернути  б  все  назад.

І  в  твої  обійми  впасти.
І  дзвінкий  почути  сміх.
І  тебе  із  часу  вкрасти.
Чи  вважатимуть  за  гріх?

Пролетіло  стільки  років!
Та  думки  ще  молоді.
Але  що  це?  Чую  кроки?
А  так  схожі  на  твої...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013


А ти цілуй нежартома…

Коли  надворі  вітер  злиться,
І  дощ  холодний  б"є  у  скло,
До  тебе  хочу  притулиться,
Відчуть  приємне  це  тепло.

Які  гарячі  в  тебе  руки!
Приємний  подих  зігріва.
Я  чую  серця  твого  стукіт.
Хіба  доречні  тут  слова?

І  повернулось  ніби  літо.
Жасмін  розцвів  знов  під  вікном.
Було  це  нами  пережито...
І  так  задихало  теплом.

Тепер  жасмін  укритий  снігом.
Пташки  клюють  горобину.
І  так  чарують  своїм  співом.
Торкають  серця  глибину.

Нехай  там  осінь  холоднюча..
А  на  порозі  вже  зима.
Вона,  звичайно,  неминуча...
А  ти  цілуй  нежартома...

.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013


Усмішка - це радість у кожному домі…

Усмішка,  здається,  не  варта  нічого.
Та  чом  же  радіють  усмішці  усі?
Примусить  всміхнутися  навіть  і  злого.
Знайде  і  до  серця  потрібні  ключі.

Цю  радість  дарують  так  просто,  від  серця.
У  відповідь  б"ються  частіше  серця.
Заставить  страждати,  коли  не  відверта,
Коли  із  сарказмом  злітає  з  лиця.

Хто  добру  усмішку  комусь  подарує,
Від  того  не  стане  біднішим  усіх.
Можливо,  когось  від  суми  він  врятує.
Найкращий  же   лікар  -  здоровий  це  сміх.

У  пам"яті  часто  вона  оживає.
Душі  є  підмога,  коли  защемить.
І  всякі  сумління  тоді  розвіває,
Хоч  мало  триває:  лиш  деяку  мить.

Усмішка-  це  радість  у  кожному  домі.
Хто  бідний,  багатшим  від  неї  стає.
І  навіть  в  багатих  (  усім  нам  знайомі),
На  лицях  усмішка  ясна  виграє...

_______________________________________

Вітаю  всіх  з  Всесвітнім  днем  посмішки!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2013


Мабуть, ми з тобою вже чужі…

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351185
-------------------------------------------------------------------------
Десь  тайком  вкрадається  сумління.
Чом  погода  йде  на  манівець?
І  чому  не  гріє  вже  проміння?
Впав  на  землю  перший  морозець.

І  думки  тепер  на  роздоріжжі.
Бачу:  підкрадається  зима.
І  чомусь  сумують  перехожі...
І  сама  нудьгую  крадькома.

Чи  душі  тепла  вже  недостатньо?
Чи  втомилась  радості  чекать?
Може,  просто  хочу  я  занадто?
Та  на  що  мені  ще  нарікать?

Ти,  неначе,  поряд  і  немає.
Нащо  тобі  стан  оцей  душі?
Може,  це  промінчик  догорає?
Мабуть,  ми  з  тобою  вже  чужі...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013


Колись настане такий час…

Колись  настане  час  такий,
Що  будем  ми,  як  малі  діти.
Він  може  бути  нам  гіркий.
Чи  перестанемо  любити?

Хіба  зима  остудить  кров,
Що  ще  недавно  так  пашіла?
Не  допустіть,  щоб  сум  зборов,
І  щоб  душа  тут  заржавіла.

Нехай  вона  розтопить  лід.
Боріться  з  цим,  поки  є  сила.
І  скільки  вам  не  буде  літ,
Воюйте,  щоб  не  зледачіла.

Радійте  променю  в  вікні,
Всміхніться  першим  раннім  квітам.
Відкиньте  думи  геть  сумні.
Добавте  їм  побільше  світла.

І  хай  вони  несуть  туди,
Де  квіти  кригу  пробивають.
Та  наполегливо  бредіть:
Вони  чарівну  силу  мають.

У  них  учіться  сильним  буть.
На  зло  морозам  і  негодам.
Погляньте:  як  вони  цвітуть!
Не  вірять  вперто  всім  прогнозам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013


Вогонь сердець хай ніжно гріє…

Вогонь  велику  силу  має:
Його  призначення  -  горіть.
Коли  легенько  він  палає,
То  можна  руки  в  нім  зігріть.
 
Зігріть  і  тих,  хто  поряд  з  вами.
Дорогу  зможе  освітить.
Підеш  упевнено  шляхами:
Від    темноти  він  захистить.

І  будуть  впевнені,  хто  поруч,
Що  він  для  них  дороговказ.
От  тільки  хай  не  зробить  попіл
Із  найдорожчого  для  нас.

Вогонь  сердець  хай  ніжно  гріє.
Нехай  не  спалює  серця.
І  хай  ніколи  не  зітліє
В  руках    умілого  творця.

У  того,  хто  любити  здатен,
Хто  може  щастям  осліпить.
У  кого  погляд  добрий,  ясен.
Хто  може  словом  ізцілить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013


А ти не плач і не журися…

Білокоро  берізко,  чому  знову  сумна?
Чи  промокли  вже  ніжки,  чи  вода  крижана?
Чи  сумуєш  за  днями,  коли  сонце,  весна?
Може,  серце  тривожить,  що  ти  зовсім  одна?
А  чи  вітер  безжальний:  втратив  ніжність  свою,
І  тобою  награвся,  шука  іншу  в  гаю?
Чи  від  суму  гіркого  листя-сльози,  як  град?
Ти  послухай,  сердешна,  моїх  мудрих  порад.
Все  в  житті  йде  по  колу:  після  радості  сум.
Тільки  він  навіває  для  душі  різних  дум.
Бо  не  може  буть  свято  для  душі  кожен  день.
Життя  швидко  міняє  теми  ніжних  пісень.
Не  сумуй,  ти  хороша  :  після  спаду  -  підйом.
Бачиш?  Вітер  цілує  білокоре  чоло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013


Нащо тримать про те зло…

Сядь  позручніше,  розслабся.
Нерви  затисни  в  кулак.
Те,  що  отримав,  змирися.
Недовподоби  цей  смак?
Щось  полином  повіває.
Вітер  притих  і  чека.
Доля  ще  щось  затіває?
Ягідка  терну  гірка.
Мабуть,  занадто  солодко,
Відсмакував  ти  в  свій  час.
Те,  що  занадто  -  коротко.
З  шляху  збиває  підчас.
Нащо  вже  плакать  -  минуло.
Усмішка  мила  -  було  ж!
Ніби  кіно  промайнуло.
Нащо  тримать  про  те  зло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013


До серця доторкнувся словом…

До  серця  доторкнувся  словом.
Зів"яла   квітка  підвелась.
Розкрила  очі  пурпурові
І  знов  багаттям  зайнялась.

Малі  листочки  затремтіли
І  так  повіяло  теплом!
Як  жаль,  тоді  не  розуміли:
Взнаки  самотність  буде  двом.

Чому  ж  серця  осиротили?
Нащо  був  душам  цей  надлом?
Коханню  віку  вкоротили.
І  поховали  десь  тайком.

Осінній  вечір  ліг  на  плечі...
Невже  в  житті  ще  є  дива?.
Аж  бачу  клин  летить  лелечий.
Несуть  любов:  Я  ЩЕ  ЖИВА!

Яка  ж  живуча  в  неї  сила!
Чекала  довго  так  вона.
Ми  знов  в  серця  її  впустили.
Тепер  на  двох  вона  одна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450392
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.09.2013


Чому це знов усе не так?

Чому  ж  це  знов  усе  не  так?
Ну  що  зробила  я  такого?
Чому  усе  перекосяк,
Хто  перейшов  тепер  дорогу?

А,  може,  знов   не  та  нога?
З  якої  ж  я  сьогодні  встала?
Давай  подумай,  голова.
Невже  ти  думать  перестала?

Зроблю  тепер  все  навпаки,
Можливо,  так  робить  і  треба.
Устану  з  лівої  ноги.
Задовольню  оцю  потребу.

У  ліжко  чай  я  не  подам.
Важкий  занадто  оцей  кухоль.
Забороню  я  лить  сльозам.
Кричать  словами  та  беззвучно.

Ти  знов  пішов?  Щаслива  путь!
Поставлю  крапку  замість  коми.
Тепер  все  можу  я  збагнуть.
Зітру  з  лиця  пекельну  втому.

Мерщій  я  вирвуся  із  пастки.
Себе  теж  треба  полюбить.
Відкину  я  свою  поразку!
Накреслю  коло:  не  пробить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450218
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.09.2013


І думи десь діваються сумні…

Неквапно  прокидається  світанок.
Вихлюпує  на  землю  молоко.
На  голову  деревам  ллє  сметану,
Що  вітерець  смакує  язиком.
Милує  зір  берізка  одинока,
А  як  же  до  лиця  їй  ця  фата!
Не  можна  відрвать  від  неї  ока!
(До  всього  в  нього  мудрості  хвата!)
Стоїть,  як  наречена,  ледве  диха.
В  сум"ятті  тільки  коси  поправля.
І  тільки  щось  зітхає  тихо  -  тихо.
Про  що    ж  це  її  вітер    умовля?
І  гладить,  як  дитині,гарні  коси.
На  вушко  шепче  ніжні  їй  слова...
Але  течуть  у  неї  уже  сльози:
Неначе  вона  й  справді,  як  жива.
Це  просто  уже  сонечко  заграло.
Зняли  завісу  промені  ясні.
І  новий  день  з  усмішкою  вітало.
І  думи  десь  діваються  сумні...

Доброго  дня  Вам,  мої  Друзі!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449992
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2013


Не ображайте згарячу коханих…

Якщо  вам  поталанило  в  житті:
Зустріли  ту,  що  вірно  вас  полюбить.
Вона  вас  не  залишить  в  самоті,
Не  бійтеся,  ніколи  не  обдурить.

Бо  люблячі  не  зможуть  відректись.
І  серце  ваше  не  узнає  болі.
Лиш  ви  глядіть,  її  не  відпустіть,
Щоб  почуття  до  вас  не  охололи.

Не  ображайте  згарячу  коханих,
Бо  їх  в  житті  образять  і  без  вас.
Так  довго  ще  болітимуть  ті  рани,
Про  себе  нагадають  ще  не  раз.

Не  мучте  їх  зневірою  в  мовчанні,
Бо  мстити  вміють  тільки  слабаки.
А  люблячі  серця   це  ж  -  незвичайні  !!!
Нащо  їм  ваші  гострі  шпичаки?

І  знайте:  тільки  сильні  вибачають.
Хоч  буде  це  і  тисячу  разів.
Пробачивши,з  усмІшкою  стрічають,
Не  роблячи  ніяких  віражів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449802
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.09.2013


А почуття осінні все ж ніжніші…

Осінній  сад  пишається  красою.
І   фарби  веселкові  майорять.
Ще  квіти  упиваються  росою,
Кущі  калини  ватрою  горять.

А  ранки  білосніжні  і   свіжіші.
Це  осінь  нас  красою  напува.
А  почуття  осінні  все  ж  ніжніші:
Душа  від  спеки  просто  спочива.

Тобою  дорожу  я  ще  сильніше.
Бо  осінь  нам  у  очі  загляда.
Свої  чуття  шануємо  пильніше.
І  в  цьому  винна  осінь  ця  руда.

Чомусь  солодші  стали  твої  губи.
Так  хочеться  цілунки  смакувать.
Мій  голубе,  вже  трохи  сивочубий,
Не  треба,  мій  хороший,  сумувать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2013


Відповідь Віді Вансель від НЬОГО…

Віда  Вансель  -  Что  мне  надо  для  счастья?
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448557

-------------------------------------------------
Ти  для  мене  тендітна,  як  квітка...
Як   билиночка  ніжна  в  степу.
Я  люблю,  в  очах  ніжні  лелітки,
І  надію  в  них  знову  знайду.
Ти  повір  мені,мила,  кохана.
Будем  разом  світанки  стрічать.
Ти  моя  незрівнянна,  жадана.
Знаю,  можеш  мене  пробачать...
Як  на  квіти  впадуть  самоцвіти,
Я  до  ніг  тобі  кину  букет.
В  твої  коси  вплету  малахіти.
Ми  почнемо  новий  вже  сюжет.
Ти  чекай  мене,  мила,  єдина,
І  не  вір,  що  там  вітер  шепоче,
Що  засипав  стежки  листопад..
Я  до  тебе  прийду  опівночі...
Ти  повіриш?  Не  буде  вже  зрад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2013


До тебе…

Будильник  монотонно  відбиває  час.
В  життя  веде  стежинка  від  порога.
По  ній  йдемо.  Зв"язала  доля  нас.
Серця  хай  не  засмутить  нам  тривога.

Життя  -  це  безкінечна  суєта.
Та  хочеться  не  збитися  з  дороги.
З  тобою  в  нас  тепер  вона  одна.
Хай  впевнено  ведуть  по  ній  нас  ноги.

Буває  все.  На  те  й  воно  життя.
Тримай  же  міцно  ти  мене  за  руку.
Хай  буде  в  нас  одне  серцебиття.
І  не  було,  щоб  страху  про  розлуку.

Поглянь  навколо:  дивний  який  світ!
То  радість,  то  печаль  ідуть  все  колом.
Та  хай  життя  не  буде  пустоцвіт,
Прикрасимо  його  ми  оріолом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013


*Осінній ранок виплива з туману…

Осінній  ранок  виплива  з  туману.
Стирає  марево  із  заспаних  очей.
А  я  лицем,  де  сонце  сходить,  стану,
Зніму  тягар  недоспаних  ночей.

Поволі    розправляю  никлі  плечі.
Усмішку  від  проміння  запалю.
А  сум  мій  віднесе  косяк  лелечий.
Тебе,  моє  кохання,  ще  знайду.

Радію  тим  краплинкам,  що  на  листі.
Вслухаюся  в  мелодію  дощу.
Як  гарно  ж  так  деревам,  що  в  намисті!
Тебе    вже,  любий,  я  не  відпущу!

І  пролісками  серце  хай  розквітне,
І  стане  діамантова  роса.
А  щастя,  що  для  інших  непомітне,
У  серці  тепер  знову  воскреса...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2013


Холодний дощ навіяв легкий сум…

Навіяне  віршем  Віди  Вансель    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447444
---------------------------------------------------------------------------
Тихенько  шарудить  у  листі  дощ,
А  я  думками  знову  біля  тебе.
Ти  залишився  в  літі...  Ну  і  що  ж?
Але  ж  чому   душі  така  потреба?

Так  хочеться  торкнутися  лиця.
Відчути  так  до  болю  рідний  подих.
І  мрія  ця  здається  так  проста,
Та  люблячі  серця  занадто  горді.

Та  я  цілую  все  ж  тебе  в  думках.
І  як  тоді,  так  ніжно  пригортаю...
А   вітер  тарабанить  по  шибках.
І  я  тебе,  як  завжди,  пробачаю...

Холодний  дощ  навіяв  легкий  сум.
І  лиш  бажання  серце  зігріває.  
Це  осінь  доторкнулася  до  струн.
І  серце    в  безнадії  спочиває...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2013


Любов - це мудрість дурня…

Любов  -  це  мудрість  дурня  і  дурість  мудреця,  (нар.  мудр.)
Що  може  закрутити  й  звести  до  манівця.
А  що  до  цього  дурню?  Як  дивиться  на  це?
Його  це  не  торкнеться...  Спокійно  він  живе.
Мудрець  все  розміркує,  до  серця  все  візьме.
Якщо  любов  не  вдасться,  в  депресію  впаде.
І  буде  дні  і  ночі  все  думать  і  гадать.
А  бідне  серце  й  душу  примусить  він  страждать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446624
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.09.2013


Ніколи ти не сперечайся з дурнем…

Ніколи  ти  не  сперечайся  з  дурнем.
Якщо  "наїхав",  просто  промовчи.
Хоч  і  вважає  він  себе  розумним,
Сказати,  що  він  дурень,  не  спіши.
Не  треба,  щоб  коса  трощила  камінь,
Бо    іскри  розлетяться  врізнобіч.
Так  небезпечно  гратись  з  сірниками,
Якщо  вогнем  даватимеш  відсіч.
А  люди,  звісно,  вас  не  зрозуміють.
Подумають:  обидва  тут  "хворіють"..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446511
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2013


Не долго думая, теряем…

В  народе  истина  живет,
Но  мы  о  ней  не  вспоминаем:
Когда  любовь  нас  позовет,
Её,  не    думая,  теряем.

Стучимся  мы  в  другую  дверь.
Где  нас  не  ценят,  не  зовут.
Как  дорога  цена  потерь!
Но  как  же  больно  тем,  кто  ждут.

То  не  услышал,  что  хотел,
А  то  плохое  настроенье.
И  разобраться  не  успел:
Сложилось  сразу  впечатленье.

И  вот  целуешь  ты  другую,
Но  ей  совсем  не  нужен  ты.
А  сердцем  чувствуешь  былую,
Ведь,  о  тебе  её  мечты...

Проходит  время,  стынут  страсти.
И  чем  же  мы  теперь  живём?
Но  как  же  стать  в  любви  во  власти
У  той,  что  больше  не  вернём...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2013


А літній ранок схлипує дощем…

Щось  літній  ранок  схлипує  дощем...
Та  що  ж  тут  плакать?  Сльози  не  підмога...
Це   осінь  йде,  сховавшись  під  плащем,
Бо  добре  знає:  це  вже  перемога!

Ступає  босими  ногами  по  стерні,
А  вітер  розвіва  прозоре  плаття.
(Останні  літні  дні  в  календарі)..
Роздмухує  шиповника  багаття.

Он   зачіску  прикрасив  діадем.
Сама  чарівна,  ніжна,  неприступна.
Ми  осінь  не  запрошуєм,  не  звем.
Вона  казкова,  значить  непідкупна.

Вона  йде  поруч  зі  своїм  конем.
А  кущ  вже  розгорівся,  ніби  ватра.
І  цю  пору  ніяк  ми  не  минем,
Зустрінем,  як  царицю  Клеопатру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013


Це серцю треба просто пояснить…

Жаданний  дощ...але   лише  крапЕльки.
Хапає  спраглими  губами  їх  земля.
Смакує,  як  дитина  карамельки.
Яка,  наситившись,  одразу  засина.

Прийшов  тайком,  коли  всі  люди  спали.
Дрімала  тихо  у  задусі  темна   ніч.
Мрійливо   в  темінь  зорі  поринали.
Туман  сягав  деревам  вище  пліч.

Ось  кілька  крапель  стукнуло  у  скло,
І  потекли  тоненькими  рядками.
Але  на  серці  зразу  відлягло:
Не  потривожусь  марними  думками.

Холодна  мряка,  цей  туман   осінній.
Це  серцю  треба  просто  пояснить,
Що  плетені  думки,  як  пелих  диму,
І  їх,  як  осінь,  треба    пережить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013


Берегите друзей… ( навеяно стихом boroda171 )

Стих  навеянный  стихом  boroda171  За  друзей.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445028
------------------------------------------------------

А  мысли,  как  птицы,  им  нету  преграды,
Летят,  где  тепло,  туда,  где  им  рады.
Я  чувствую  счастье:  у  меня  есть  друзья,
Которые  помнят:  у  них  есть  и  я.
Ну  что  в  нашей  жизни  дороже  друзей?
Ты  с  ними  богаче,  ты  с  ними  сильней.
Бывает,  что  друг  далеко  от  тебя,
Тебе  если  плохо,  подбросит  огня.
И  только  услышишь  ты  слово  ПРИВЕТ!
В  душе  твоей  сразу  наступит  рассвет.
И  боль  вдруг  проходит,  проблемы  бегут:
Тебя  поддержал  твой  проверенный  друг.
Друзей  проверяют  не  только  годами...
Они  в  наших  мыслях,  всегда  рядом  с  нами.

 БЕРЕГИТЕ  ДРУЗЕЙ!!!!    СПАСИБО  ВАМ,  МОИ  ДОРОГИЕ  ДРУЗЬЯ!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445091
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 24.08.2013


Звучать із вуст мої слова…

Надворі  літо.  Небо  синє.
Достигли  в  полі  вже  хліба.
Я  славлю  нашу  Україну.
Звучать  із  вуст  мої  слова:

Цвіти,  мужайся,  нене  наша!
Ще  прийде  радість  і  до  нас.
Ти  будеш  в  світі  найбагатша!
Прийде!  Я  вірю  в  такий  час!

Молюся  я  за  людей  праці.
Вклоняюсь  низько  до  землі.
Вони  не  прагнуть  до  палаців.
Від  праці  жорсткі  мозолі.

Ще  прийде  час  такий  в  країну,
Де  будуть  старість  поважать.
Не  будуть  їхать  на  чужину,
За  рідним  краєм  там  страждать.

І  буде  вчити  мати  сина:
Вітчизна  в  нас  така  одна.
Вітчизна  мила,  Україно,
Ти  в  нас  найкраща    і  свята!

Цілую  прапор  жовто-синій,
Що  у  руках  ось  майорить.
Тебе,  я  рідна  Україно,
Не  зможу  кинути  й  на  мить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444904
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2013


Ну що сказать мені про тебе?

Ну  що  сказать  мені  про  тебе?
Які  слова  тут  підібрать?
А  як  подякувати  небо,
Що  ти  моїм  тепер  зміг  стать?

Тримаю  міцно  твою  руку.
І  ти  тримай,  не  відпускай.
Тепер  мовчи,  нехай  ні  звуку!
Слова  казати  зачекай...

Вони,  як  пташки,  линуть  в  вирій,
І  десь  сховає  їх  блакить.
Хоча  вони  й  підсилять  віру,
Пізніше  зможуть  спопелить.

Слова  твої  і  ніжні  квіти,
Звичайно,  радість  для  душі,
Та  я  навчилася  радіти,
Коли  удвох  сидим  в  тиші.

Коли  ти  дивишся   у  очі,  
І  ніжний  погляд  більше  слів.
Зуміє  серце  тут  жіноче
Відчути:  чи  мене  любив...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2013


Ми зустрілись колись випадково… ( навіяний віршем Віди Вансель)

Навіяний  віршем  Віди  Вансель  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444403  (  другий  вірш).


Ми  зустрілись  колись  випадково,
Як  дурманив  акації  цвіт.
І  здалося,  знайшла  я  підкову.
Неймовірний  душі  був  політ.
Скоро  свято  душі  стало  буднем.
І  торкнувся  душі  гіркий  щем.
Прояснились  слова  ті  облудні.
А  стосунки    -  вчорашнім  борщем.
Ось  ти  зараз  сидиш  біля  столу,
Щось  бурмочеш  неясно  під  ніс.
Опустив  свої  очі  додолу,
Але  я  зрозуміла  їх  зміст...
Що  ж,  іди!  Я  тебе  не  тримаю!
Мабуть,  доля  моя  вже  така.
Будь  щасливим.  Тебе  відпускаю.
Обміліла  кохання  ріка.
Але  що  це?!  Кажу  про  кохання?
Тебе  бог  обділив  ним  якраз...
Значить  буде  без  сліз  це  прощання.
Розійдемось    тепер  без  образ.
Промайне,  пролетить  іще  літо.
І  постука  у  двері  зима.
Але  двері  для  тебе  закриті.
Не  тупцюй  під  вікном  задарма...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2013


Черлений лист упав під ноги…

Черлений  лист  упав  під  ноги.
З  очей  скотилася  сльоза.
Чому  ж  це  так?  Нема  тривоги,
І  десь  далеко  вже   гроза.

Чому  цей  лист  примусив  плакать?
Сльоза  оця  чому  гірка?
Хіба  за  втрату  така  плата?
Чому  ж  так  боляче  торка?

Осінні  сльози  безутішні,
Коли  вразлива  так  душа.
Чи,  може,  рана  ще  колишня
Зарубцюватись  не  змогла?

Он  ще  один  упав,  он  другий..
Не  плач  зневірена  душа.
В  житті  твоїм  вже  досить  туги.
Хай  осінь  радістю  втіша...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2013


Осінь на баскім коні спішить…

Осінь  поспіша  зустрітись  з  літом.
Чую  тупіт  кінських  я  копит.
Хоч  ще  літо  грає  колоритом,
Осінь  на  баскім  коні  спішить.

Гордовита,  показна  постава
Обережно  літо  витісня.
І  вже  швидше  потуха  заграва.
Спокійніша  літня  метушня.

Прохолодні,  свіжі  літні   ранки.
Де-не-де  злітає  жовтий  лист.
Я  наповню  чаєм  філіжанки,
А  ти,  милий,  ближче  притулись.

Засмутився?  Літо  ж   ще  надворі,
Осінь  хоч  і  вступить  у  права,  
Замилує  листям  кольоровим,
В  подарунок  я  -  душі  слова.

Та  такі,  щоб  щастю  було  тісно,
Що  примусять  смуток  забувать.
Ще  нам  допоможуть  вони,  звісно,
Почуття   прекрасні  цінувать..

 .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444214
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.08.2013


Жизнь - тебе награда…

Жизнь,  как  будто  бы  тележка,  катит  по  дороге.
А  на  ней  со  мной  сидят  радость  и  тревога.
А  за  нами  шлейф  тех  дней,  что  прожили  вместе.
Что  сбылось  в  жизни  моей,  все  на  своем  месте.
Здесь  и  ночи,  что  без  сна  часто  проводила,
И  счастливых  себе  дней  у  судьбы  просила.
И  отчаянья  порой  сердце  наполняли:
За  предательство  и  ложь,  силы  покидали.
Безутешная  печаль  душу  отравляла,
Ну,  а  жизнь  тихонько  шла,  веру  подымала.
И  казалось  там,  вдали,  есть  цветов  поляна,
Будет  радость  впереди,  места  нет  изъянам.
Только  жизнь  теперь  летит...Круче  все  дорога.
Не  скрипи  под  гору,  воз!  Уходи  тревога...
Пусть  надежды  нить  слаба:  подымайсь,  не  падай!
Крепче  вожжи  ты  держи!    Жизнь  -  тебе  награда...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443433
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.08.2013


Примхливі забаганки…

Вже  літній  день  іде  на  спад.
Холодні  літні  ранки.
Чомусь  заплуталась  в  думках:
Примхливі  забаганки.

Чогось  так  хочеться  душі,
Але  ж  це  просто  мрія.
Щоб  не  забув  ти  в  метушні,
Що  є  в  тебе  Надія.

Щоб  рання  осінь  дощова
Мені  здавалась  літом.
Іще  знайди  такі  слова,
Щоб  пахли  дивоцвітом.

Зумій  мене  обняти  так,
Щоб  тіло  затремтіло.
Я  знаю,  ти  на  це  мастак,
Щоб  в  грудях  запашіло...

Відкинь  мої  сумні  думки,
Що  точать  мені  душу.
Роби  все,  милий,  залюби.
Тобі  я  вірить  мушу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013


З Днем Народження, Тамаро…

Cкладу  букет  із  теплих  слів,
Тобі,  Тамаро,  подарую.
Хай  прозвучать,  як  пташок  спів,
А  ти,  хороша,  їх  почуєш.

Хай  квітне  ясно  ще  зоря,
Що  засвітилася  на  небі.
Ще  довго,  довго  не  згора,
Бо  народилася  для  тебе.

Хай  кожен  день  в  твоїм  житті,
Освітить  сонця    ніжна  ласка.
Живи,  купайся  в  доброті.
Життя  хай  буде,  ніби  казка.

Шанують  друзі  і  рідня.
І  будь  щаслива  з  ними.
Щоб  не  зазнала  ти  і  дня,
Які  б  були  сумними.

За  вірну  дружбу  ще  ціню:
Рахується  роками.
Це  все  я  просто  поясню:
Є  спільне  щось  між  нами.

Ти  можеш  легко  приручать,
Бо  маєш  ти  серденько,
Що  може  людям  пробачать...
Йди  по  житті  легенько...
---------------------------------
                                             Тамарі  Шкіндер

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013


Хай живе Любов, що трохи біснувата…

Ти  -  маленьке  чудо,  що  послала  доля.
Наповняє  груди  бажана  неволя.
То  до  хмар  підносить,то  кида  на  землю.
То  примусить  плакать,  то  зітхать  даремно.
То  сміятись  дзвінко,  і  радіти  долі.
То  думки  приходять  часто  мимоволі:
Нащо  ми  зустрілись  на  життєвій  стежці?
Може,  розійтися  нам  уже  нарешті?
Але  як  без  тебе  тоді  буду  жити?
З  ким  же  сум  і  радість  буду  я  ділити?
Не  віддам  нікому:  буде  цінна  втрата..
Хай  живе  Любов,  що  трохи  біснувата!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2013


Скотилось сонце з небозводу…

Скотилось   сонце  з  небозводу.
Втопилось  в  річці  за  селом.
Земля  ковтнула  прохолоду.
А  нічка  вдарила  крилом.

Запахли  дивним  цвітом  квіти.
Роса  упала,  як  сльоза.
Дерева  стали  гомоніти.
Не  так  вже  жалить  дереза.

Росою  трави  обважніли.
Росинки  схожі  на кришталь,
Як  світлячки,  замиготіли.
Завів  мелодію  скрипаль...

Туман  легкий  прославсь  по  річці.
Такий  прозорий,  як    вуаль!
Його  невидимі  вервички
Тримають,  щоб  на  дно  не  впав.

Неначе  рай  спустивсь  на  землю.
Життя  вночі  -  це  інший  світ.
А  я  все  думаю    даремно:
Приносить  щастя  малахіт?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013


Та чомусь за серце торка матіола…

Уже  стигле  літо  доцвіта  наколо.
І  висить  в  повітрі  дивний  аромат.
Та  чомусь  за  серце  торка  матіола.
Квітів  всіх   миліша,  може,  в  сотні  раз.

Непримітна  квітка  для  людського  ока.
Ростом  невдалася,  стебельце  тонке.
Та  яка  ж  пахуча!  Очі  -  поволока.
А   вдихнеш  повітря:  ой,  яке  ж  п"янке!

Коли  вийде  сонце,  квітка  ляга  спати.
Пелюстки  тоненькі,  щоб  не  обпалить.
А  коли  загляне  вечір  літній  в  хату,
Знову  мою  душу  буде  веселить.

Я  синеньку  квітку  приколола  в  коси.
Та  вона  не  в"яне.  Серце  не  болить.
Поки  сонце  зійде,  не  страшні  їй  роси,  
Бо  не  встигнуть  душу  їй  іспопелить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013


Із кохання не осипавсь цвіт…

Розцвітає  ранок  -  ніжна  квітка.
Пелюстки  рожеві  розправля.
Як  пухнаста  ніжна  маргаритка
Із  спросоння  руки  простяга.

Народився  ранок,  що  у  ночі
Вирвався  із  пазурів  на  світ.
І  своїм  теплом    мені  шепоче,
Що  з  кохання  не  осипавсь  цвіт.

Ранок  зазирнув   до  нас  в  кімнату...
Я  тебе  цілую    у  вуста.
Це  ранковий  приз,  моя  це  плата,
Що  тебе  послали  небеса.

Радо  нас  стрічає  літнє  поле.
Різнотрав"я..  Кругом  голова.
Що  іще  бажати  нам  від  долі.
Це  вона  дарує  нам  дива.

Ситець  колоьровий...  Не  зім"яти  б
Вітер  мої  коси  розпліта.
Я  із  вітром  можу  розмовляти.
Він  твої  слова  перебива...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2013


Помни: жизнь - это жизнь…

Как  это  просто  повстречаться,
Куда  труднее  расставаться.
Как  это  просто  изменить,
А  как  же  трудно  всё  простить.
Как  это  просто   полюбить,
Куда  труднее  позабыть.
Любовью  просто  упиваться,
А  как  же  больно  ошибаться.
Как  это  просто  найти  "друга".
Потом  лечиться  от  недуга...
Жизнь  непроста:  она  учитель.
Она  -  защитник,  покровитель.
Коль  жизнь  даёт  тебе  урок:
Возьми  на  всякий  случай  впрок!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440808
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.08.2013


На столі парує чашка чаю…

На  столі  парує  чашка  чаю.
В  ній  троянди  пахнуть  пелюстки.
Досить!  Вже  нічого  не  бажаю.
Боляче  так  ранять  колючки.

Подивлюсь  вже  іншими  очима,
Привітаю  я  тебе,  життя!
Дякую,  що  ти  мене  навчило.
Я  зробила  нові  відкриття.

Я  на  зло  не  буду  зло  творити.
Ворогам  образи   відпущу.
І  життя  відчую  колорити.
Торжество  у  душу  запущу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013


Ще гаряче літо дихає над нами…

Ще  гаряче  літо  дихає  над  нами.
Небо  зацвіта,  як  синій  льон.
Хмарки  розбрелися  табунами.
Вперемішку  з  синім,  білий  фон.

Задивилась  в  небо  ненароком.
Захотілось  хмарку  так  дістать,
Ту,  що  запримітила  я  оком.
Але  жаль..  Не  можу  я  літать.

Але  ні..  Дістать  би  оту  зірку,
Ту,  що  у  пітьмі  ледь-ледь  горить.
І  чомусь  душі  так  стало  гірко:
Як  же  мені  мрію  цю  здійснить?..

Заховала  б  я  в  своїх   долонях
Не  дала  б  погаснути  тобі.
А  в  години  частого  безсоння,
Ми  б  не  сумували,  що  одні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013


Умився ранок дрібною росою…

Умився  ранок  дрібною  росою.
Туман  прибився  до  землі,  приліг.
Та  що  ти!   Я  не  плачу  за  тобою!
То  крапельки  скотилися  до  ніг..

А  сонце  підбивається  все  вище,
І  знову  день  приносить  щось  нове.
А  вітер  щось  притих  над  попелищем.
І  з  ним  міркуєм:  кожен  про  своє.

Невже  сумуєш,  вітре  вільний  брате?
Чи  крил  твоїх  торкнулася  роса?
Та  хто  ж  тобі  так  смутку  міг  завдати?
Ти  вільний!  Ось  у  цьому  є  краса!

Та  я  зазнала  волі  вже  занадто.
І  приторний  від  неї  уже  смак.
Погано,  мабуть,  те,  чого  багато.
Самотність  є  одна  із  цих  ознак...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.07.2013


Коли кохання входить в двері…

Коли  кохання  входить  в  двері,
То  розум  плига  із  вікна.  (  нар.  мудр.)
І  нам  здається,  що  зловили
Жар-птицю  ніжну  за  хвоста.
Але,  як  ближче  придивиться,
Зловили  просто  горобця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439981
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 28.07.2013


Зазирнуло сонце у шпаринки…

Зазирнуло  сонце  у  шпаринки,
І  залив  кімнату  рижий  сік.
Радістю  наповнив  всі  клітинки,
Медом  майським  по  лиці  потік.

Лоскотав,  заглядував  у  очі.
Бігав  по  підлозі,  по  кутках.
Хто  ж  таку   утіху  напророчив,
І  усмішку  поселив  в  вустах?

Відкриваю  настіж  я  віконце.
Ринуло  проміння,  цілий  стік!
Я  радію  тобі,  Моє  Любе  Сонце!
Бо  хорошим  настроєм  нарік!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013


Легенько вітерець торкнувсь щоки…

Легенько  вітерець  торкнувсь  щоки.
А  я  відчула,  ніби  поцілунок,
Чи  ніжний  дотик  рідної  руки.
Невже  це  долі  цінний   подарунок? 

І  маком  зашарілося  лице.
Я  знову,  як  раніше,  озираюсь..
То  листя   розправляє  деревце...
І  я  крізь  сльози,  cумно  посміхаюсь.

Навколо  тиша,  спокій,  німота.
Лиш  вітер  тихо  гладить  сонне  гілля.
Моїх  думок  поблідла  пустота,
А,  може,  просто  віри  божевілля?

А  час  все  далі  відтісня  тебе.
Ти  не  прийдеш..Та  чую  все  ж  я  кроки.
Німіє    відчуття  моє  слабе...
Нас  відділяють  дні  і  довгі  сумні  рОки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2013


Я щось сказать тобі хотіла…

Я  щось  сказать  тобі  хотіла...
Та  раптом  пам"ять  підвела.
А,  може,  те,  що  відболіло,
І  знову  крила  обрела?

Я  бачу  світ  тепер  навколо
Не  сірий,  в  райдужних  тонах.
Що  вже  звільнилась  від  мілкого.
І  знов  щаслива,  та  не  в  снах.

Та  щось  іще..  Дай,  боже,  пам"ять...
Так  рада:  вирвалась  з  сітей!
Що  замість  серця,  в  тебе  камінь...
Чекаєш  сліз  з  моїх  очей?

Та  я  невдачі  посміхнуся.
Запам"ятаю  цей  урок!
Навколо  ж  сонце!  Озирнуся!
Ти  пожалкуєш  ще,  у...
______________________________________
Прошу  цей  вірш  не  приміряти  до  мене.    Він  написаний  на  основі
нещодавно  переглянутого  фільму...
Дякую!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439395
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.07.2013


Чому ти дивишся мені услід?

Чому  ти  дивишся  мені  услід?
Я  відчуваю  погляд  твій  цікавий...
Здається  тебе  знаю  сотні  літ.
І,  як  уперше,  знову  відкриваю.

Я  озираюсь...  погляди  зійшлись.
Як  завжди  свою  посмішку  ховаю.
Та  раптом  дзвінким  сміхом  залились.
В  той  час  про  все  на  світі  забуваю.

В  полоні  вже  знайомих  почуттів.
Чому  це  серце  так  забилось  швидко?
Так  дивно...Ти  прийшов  немов  із  снів.
Це  ж  ти  приходив  в  сни  мої  нерідко.

Несміло  подивилась  в  його  очі.
І  погляд  свій  цікавий  відвела.
Два  вогника,  як  світло  серед  ночі.
Як  два  бездонних  чистих  джерела.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2013


Чому любов так тяжко дістається?. .

Тихенько  плине  річечка  мала.
Ось  місяць  кинув  золоту  доріжку.
І  зірочка  у  небі  зацвіла,
А  битий  шлях  порізала  моріжка.

Я  шляхом  йду  вечірнім  навмання,
Думки,  немов  крізь  сито  просіваю.
Просіється  ,  як  нетріб  маячня.
Хороше  тільки  в  спогад  пропускаю.

Угледіла:  он  човен...  Два  весла.
Тихенько  його  хвильки  обмивають.  
Куди  ж  це  його  доля  занесла?
Чомусь  сумні  думки  враз    огортають...

Злетів  із  очерету  дикий  птах.
А  річечка,  мов  змійкою  все  в"ється.
А  ти,  хороший,  все  в  моїх  думках.
Чому  любов  так  тяжко  дістається?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2013


Я сонячне проміння позбираю…. (для дітей)

Під  сонечком  розніжилась  ромашка.
Розправила  біленькі  пелюстки.
Росу  тримати  їй  було   так   важко.
Ці  цінні  діамантові  злитки.

На  землю  впали  теплою   сльозою.
І  спрагла  проковтнула  їх  земля.
Хитає  квітка  легко  головою.
Запрошує  у  гості  вже  джмеля.

Ранковий  вітер  будить  гладіолуси.
Веселкою  розкинулись  в  саду.
Розправили  рівненько  свої  корпуси.
А  сарафанчики  ідуть  їм  до  ладу!

Волошки  увібрали  в  себе  небо.
А  півники  -    чубаті  королі.
Чи  бачив  це  із  вас  колись    хто-небудь,
Як  білочка  вмивається  в  дуплі?

Я  сонячне  проміння  позбираю.
Розкидаю  усім  на  цій  землі.
І  радості  всім  дітям  побажаю.
Купайтеся,  малеча,  у  теплі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438982
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.07.2013


Коли розлучаються двоє…

Коли  розлучаються  двоє,
То  серце  від  болю  стражда.
У  цьому  тут  винні  обоє.
Звучать  тепер   інші  слова.

Душа  усе  чує  і  плаче.
І  хоче  це  все  зупинить.
А  серце  маленьке  гаряче
У  мирі  так  хоче  ще  жить.

Згадайте,  мої  любі  друзі,
Як  доля  колись  вас  звела.
Нащо  серце  краять  у  тузі?
Чим  доля  для  вас  була  зла?

Зустрілись,  кохались,  раділи.
Сховайте  свого  язика.
Не  дайте  чуттям  заржавіти.
Не  треба!  Гасіть  сірника!

Для  чого,  колись  наодинці,
Зізнаться  в  своїх  помилках,
Збирати  усе  по  краплинці,
Тримати  в  тремтячих  руках?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2013


Як довго ти шукать мене посмів?. .

Мачок  червоний  в  житі  майорів.
Один  однісінький  не  скинув    цвіту.
Він  ще  живе...На  сонці  не  згорів.
Маленьке  диво  полудення  літа.

В  полоні  почуттів  достиглий  лан.
Тихенько  хвиля  хвильку  доганяє.
Пливе  над  річкою  полиновий  дурман.
І  душу  ніжний  спокій  наповняє.

Прозоре,  синьоооке  бродить  літо...
Та  осінь  підкрадається  степами.
Ще  пахощі  духмяні  недопито,
Та  спіле  літо  вже  не  за  горами.

Лікують  душу  медоносні  трави
І  посмішка  твоїх  сумних  очей.
Від  сонця,  що  родилося,  заграви.
І  ніжний  дотик  до  моїх  плечей...

Як  передать  красу  цих  почуттів?
Немає  слів...  Приємна  насолода!
Як  довго  ти  шукать  мене  посмів?
Стихає  все...  Німіє  і  природа




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013


Моя Книга Життя…

Візьму  я  Книгу  Життя  в  руки,
Перегорну  у   сотий  раз.
Нема  вірнішої  науки,
Вона  є  мій  дороговказ.

Життєвий  шлях  -  складна  освіта.
Здаю  екзамен  кожен  день,
Він  вимага  багато  світла,
І  щоб  в   пітьму  не  впасть  лишень.

Життя   складається  з  усмішок,
І  з  гірких  сліз,  або  зітхань.
А  ще  тверде,  немов  горішок.
З  важких  і  різних  запитань.

Ти  мусиш  сам  прийти  до  всього,
Щоб  помилок  не  допустить.
І  щоб  бездушність  до  святого  
У  свою   душу  не  впустить.

Живу  по  правді,  як  умію.
Життя  закони  поважать.
Усьому  світлому  радію,
Уміє  серце  і  страждать.

Життя  виконую  уроки.
Боюся  промаху  зробить...
Мої  оці  простенькі  кроки
Нехай  Господь  благословить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436984
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2013


Сповзла скупа сльоза з очей…

Сповзла  скупа  сльоза  з  очей.
Це  серце  плаче  без  причини.
Зітхання  вирветься  з  грудей,
Не  знак  нелегкої  години...

Ти  просто  знай:  душа  жива.
І  зовсім  не  примхлива.
Любов  закрутить  жорнова,
Вона  уже  щаслива.

Натура  жінки  непроста.
Не  кожен  зрозуміє,
Що  сльози  просто  це  вода.  
Хто  так  сказать  посміє?

Жіноче  серце  золоте,
Напоєне  Любов"ю,
Духмяним  садом  розцвіте
З  цілющою  росою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013


О Любви…

По  походке  тебя  я  узнАю,
 По  улыбке  на  добром  лице.
 Настроенье  твоё  замечаю,
 Что  так  важно  ранимой  душе.

 Я    люблю  твои  сильные  руки.
 Ты  легонько  обнимешь  меня,
 И  лишь  слышно  сердечные  стуки,
 Что  любовь  нашу,  нежность  хранят.

 В    этот    миг  обо  всём  забываю.
 Без  тебя  очень  трудно  мне  жить,    
 Но  когда  тебя  вновь  я  встречаю,
 Так  боюсь  оборвать  эту  нить.

 Ту,  что  держит  упрямо  с  тобою,
 Что  не  даст  нашим  душам  страдать,
 Чтоб  ещё  не  засыпал  листвою
 Ту  дороржку  к  тебе  листопад.

 Я  люблю  тебя,  милый,  за  прошлое,
 И  за  то,  что  есть  в  нас  и  сейчас.
 И  за  то,  что  быть  может  хорошее.
 Если  б  только    костёр    не    погас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2013


На підлогу скочив з вікна промінь…

На  підлогу   скочив  з  вікна  промінь,
Покотився  і  на  ковдру  вліз.
Сміючись,  підставила  долоні.
Він  залоскотав  мене  до  сліз.

Що  ж  це  я  сміюся  спозаранку?
Сльози  і  усмішка  водночас...
Вітер  поколихує  фіранку
І  лице  скривив  він  від  гримас.

Ще  недавно  гладив  він  волосся,
Цілував  у  очі,  повні  сліз.
Як  же  промінцю  оце  вдалося?
І  взяла  за  душу  його  злість..

Та  я  цим  тепер  не  переймаюсь,
Бо  на  серці  думка  лиш  одна.
Від  надії  я  не  відступаюсь:
І  біжу  скоріше  до  вікна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013


Пливе, як лебідь, надвечір*я…

Пливе,  як  лебідь,  надвечір"я.
Останній  промінь  в  річці  згас.
Своє  шукаю   я  сузір"я,
Милуюсь  небом  водночас.

Враз  небо  змінює  свй  колір:
То  потемніє,  то  спахне.
Ще  світло  чинить  ночі  опір:
У  хмарах   блискавка    жахне.

Затихло  все  перед  грозою.
Не  квітка  синя  небеса.
Страшить  окрасою  новою.
Дощу  загроза  нависа...

Отак  й  в  житті  буває  тихо,
І  тільки  ангели  не  сплять.
Та  десь  візьметься  рапом  вихор,
Почне  всю  тишу  спопелять.

Словами  ранить  може  душу,
І  на  дорозі  все  змітать.
Потрусить  почуття,  як  грушу.
Почне,  мов    демоном  літать..

Та  що  тут  зробиш?  Як  зупиниш?
Який  тут  спосіб  вибирать?
Яке  тут  слово  ти  пророниш,
Щоб  все  на  місце  переграть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013


Не дай любить невежду…

Порой  на  жизненном  пути
Встречаем  мы  не   тех.
Кто   помогает  их  найти?
Наказаны  за  грех?

Прощаем  их  за  нелюбовь,
За  мелкость  подлых  душ.
И  доказать  хотим  любой
Ценой,  что  верим  в  ихню  чушь.  

Могут  предать  за  грош  тебя,
И  глазом  не  моргнув.
А  мы  прощаем,  всё  ж  любя,
Слезу  с  очей  смахнув...

Сожмется  сердце,  заболит,
Но  верить  не  устанет.
Лишь  потихонько  от  обид,
Любовь  бледнеет,  вянет...

Любовь  и  веру  сохрани,
Живи  всегда  с  надеждой.
Прошу,  Господь,  нас  отведи:
Не  дай  любить  невежду!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435598
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.07.2013


Подаруй мені квітку…

Подаруй  мені  квітку,  щоб  горіла,  як  жар.
Щоб  ЛЮБОВ  пила  з  неї    незвичайний  нектар,
Щоб  багаття  тримала,  коли  випаде  сніг,  
Коли  плакать  захочу,  щоб  лунав  ніжний  сміх.

Берегтиму  від  вітру,  щоб  не  рвав  пелюстки...
А  як  квітка  зів"яне:  не  любив  значить  ти.
Я  поставлю  у  вазу  дорогий  талісман.
Буде  ясно  мені,  що  скінчився  роман.

Не  впаде  вже  на  неї  світанкова  роса...
Але  що  це  зі  мною?  Це  в  сльозах  небеса...
Час  загоїв  всі  рани...Ось  ромашок  букет...
Та  тепер  посміхнуся:  зовсім  інший  сюжет.

 І  не  варто  страждати,  як  впадуть  пелюстки,
Бо  на  квітках  бувають,  як  голки  колючки...
Вони  ранять  не  в  пальці,  а  у  серце  живе.
Хоч  і  квітка  принадна,  хто  ж  красою  назве?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2013


Це краще, ніж знайти і знов втрачать…

Вже  cтільки  днів  полощуть  землю  зливи.
Дерева   вимокли,  стоять,  немов  хлющі.
Я  слухаю  дощів  сумні  мотиви,
Що  тихо  розливаються  в  тиші.

Пливе  мелодія  і  тулиться  до  серця.
Та  сум  воно  не  хоче  відчувать.
Лише  на  хвильку  смутком  доторкнеться,
А  потім   зможе  біль  утамувать.

Я  знову  біля  тебе,  мій  хороший.
Ну  чим  мене  ти  зміг  причарувать?  
Так  хочеться,  щоб  ночі  були  довші,
Щоб  мати  змогу  все  обміркувать.

Тебе  я  ще  і  досі  не  зустріла,
В  уяві  тільки  вигадка  жива.
Та  я  тобою  вже  переболіла.
Ти   радість  і  журба  тепер моя...

Ось  знову  ти  проходиш  мимо  вікон,
Тримаєш  парасольку  у  руці...
А  серце  зацвітає  дивним  цвітом...
І  я  боюсь  порушить  миті  ці...  

Не  хочу  я  узнать  розчарування,
Не  хочу  біль  душі  своїй  завдать..
Нехай  таємне  буде  існування.
Це  краще,  ніж  знайти  і  знов  втрачать..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2013


Даруйте лагідні слова…

Жени  кохання,  хоч  у  двері,
Воно  влетить  тобі    в  вікно(  нар.  мудр.)
Не  заховаєшся  й  в  печері.
Не  покладеш  і  під  сукно.

Воно  вартує  тебе  всюди,
Лишає  спокою  і  сна.
І  може  буть  з  лицем  облуди,
Або  ж  розквітне,  як  весна.

Злетить,  як  зірка,  просто  з  неба.
Засяє    в  темряві  й  згорить..
А  може  буть,  як  ніч  липнева,
І  своїм  зіллям  оп"янить..

Тоді  душа  не  зна  спокою,
Не  хоче  з  розумом  дружить.
Життя  стає  вже  суєтою...
Та  це  все  варто  пережить...

Допоки  серце  б"ється  в  грудях.
Даруйте  лагідні  слова.
Нехай  в  серцях  кохання  будять...
Поки  душа  іще  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2013


Мудрец не сможет ненавидеть…

Бессильная  злость,  плюс  такая  же  зависть,
 в  мозгу  у  психа  рождает  ненависть.  (Леонид  С.  Сухоруков)
____________________________________________________
Мудрец  не  сможет  ненавидеть
И  человека  зря  обидеть.
Обиду  молча  принимает
И  мудрость  этим  обретает.

Коль  ненавидим  мы  врагов,
Мы  этим  портим  себе  кровь.
Имеют  власть  тогда  над  нами.
И  вместо  сна,  кошмар    ночами.

Ну  что  им  нЕнависть  (  врагам),
Кто  потерял  и  стыд,  и  срам?
И  мы    тогда  в  руках  у  них...
Уйди  быстрей    с  дорог  таких...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2013


Моя голубко посивіла…

Як  жаль..  не  можна  повернути
Все  те,  що  цінне  так  душі.
Лиш  є  можливість  -  зазирнути
У  край  смерековий  в  тиші.

Минуле  в  спогадах  нарушу.
Думки  лягають  на  листок.
І  зачіпають  мою  душу.
Пройшов  по  тілу  холодок.

Стою  в  задумі..  непорушно.
Я  бачу  мальву  під  вікном.
А  он  розквітла  знову  груша.
Повітря  в  грудях  вже  комком.

Шукаю  маму  я  очима.
Так  хочу  рідну  я  спитать:
Чому  так  рано  на  спочинок
Пішла  й  не  хоче  завітать

В  свою  домівку,  в  нашу  хату.
Я  так  сказать  тобі  хотіла
Те,  що  не  встигла...  так   багато,
Моя  голубко  посивіла...

До  тебе  ніжно  прихилитись.
Обличчя,  руки  цілувать.
За  тебе  Богу  помолитись.
Слова  найкращі  відшукать...

Але  ні  звуку...  Тільки  тиша.
Торкнувся  вітер  лиш  крилом.
Хитнула  гілочками  вишня...
А  так  повіяло  теплом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013


Брехати, не ціпом махати…

Брехня  викриває  слабку  душу,  безпомічний  розум,  порочний  характер.                              Ф.  Бекон.
-------------------------------------------------------------------------

Мені  казав  один  хороший  друг:
У  всім  поганім  відшукай  хороше.
Уважно  подивитись  вмій   навкруг,
І  не  мете  в  душі  тоді  уже  пороша.

Порада  дуже  цінна,  що  й  казать.
Прийшла  пора  зробить  переоцінку.
Та  як  же  тут  загадку  розгадать?
Чи  має  зло  таємного  відтінку?

Коли  людина  бреше  повсякчас.
І  ллються  з  вуст  слова  її,  як  мед.
Таких  людей  боюся  я  підчас.
Та  як  узнать  цю  підлість  наперед?

Хіба  знайдеш  в  брехні  тій  щось  хороше?
Повіриш  ти  -   і  вже  у  дураках.
Брехать...  Хіба  платить    великі  гроші?
А  очі  заборгують  у  Сірка...

Ну  як  у  підлості  знайдеш  для  себе  цінне?
Хіба  вона  порадує  тебе?
Із  мілких  душ  ці  вади  завжди  плинуть.
А  дума,  що  велике  він  цабе..


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433273
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.06.2013


Храни цветок своей ЛЮБВИ…

Любовь,  как  будто  мотылек,
Вспорхнёт  вдруг  крыльями  цветными
На  сердце,  хрупкий  стебелек,
Подарит  чувства  неземные.

Любовь  -  цветенье  алых  роз,  
Нежнее  цвета  миндаля.
Она  для  сердца,  как  наркоз,
Но  только  тоньше  хрусталя.

Она  доверчивый  ребёнок  .
Не  понимает  слово  ЛОЖЬ.
И  любит  нежность,  как  котёнок.
От  грубых  слов  уходит  прочь.

Она  цветенье  белой  вишни,
Когда  снега  уже  лежат.
Тогда   забудешь,  что  ты  лишний,
Хотя  пришел  твой  листопад.

Цветет,  как  аленький  цветочек
Среди  кромешной  темноты...
Но  как  же  тонок  стебелёчек!
Храни  цветок  свой  ЛЮБВИ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432841
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.06.2013


Сонце посила останній промінь…

Сонце  посила  останній  промінь.
Погаса  заграва  у  тиші.
А  душа  готується  на  спомин.
Це,  як  заспокійливе  душі.

Виринає  в  пам"яті  картинка:
Тихий  вечір,  річка  і...  листок.
І  здалося,  він  крила  частинка.
Ще  немає  осені...   пожовк.

Ще  недавно  крильми  трепотів  він
На  зеленім  молодім  кленку,
І   хотів  за  вітром   полетіти...
Хіба  знав  про  долю  він  гірку?

Ось  тепер  один  серед  негоди.
Полетіть?  Та  як?  Одне  ж  крило..
Та  хіба  тепер   до  насолоди..?
І  життя  минуле  ожило...

На  кленку  так  гарно  було  жити.
Вітер  ніжні  шепотів  слова.
Жити  там  собі  і  не  тужити,
Та  біда:  безглузда  голова...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013


Как переделать мужа…

Добро  и  ласку  обнаружа,
 Вы  переделаете  мужа.
 Г.  Сакс

--------------------------------
Добро  и  ласку  обнаружа,
Ви  переделаете  мужа.
Улыбка,  нежные  слова.
Еще  немножко   мастерства.

Обнять,  внимательно  послушать.
Не  стоить  нервы  портить  мужу.
Смотреть  внимательно  в  глаза...
И  вот  уже  прошла  гроза.

Не  спорьте  с  мужем  никогда.
Пролейте  слёзы  иногда.
Они  боятся  женских  слёз,
Что  часто  льются  невсерьёз.

Не  стоит  нам  на  них  кричать,
И  зло  в  душе  своей  держать.
А  чтоб  решенье  отыскать...
То  выход  здесь  один  -  кровать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432241
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.06.2013


Вже сивіє вечір на очах…

Вже  сивіє  вечір  на  очах.
Чом   так  швидко  ти  старієш,  діду?
Ще  до  ночі  довгий  тобі  шлях,
Та  від  тебе  вже  немає  й  сліду.

Я  дивлюсь  з  цікавістю  в  вікно.
Нічка,  ніби  ворон,  вже  злітає.
У  домівках  сон  літа   давно.
Місяць  ніжне  плетиво  сплітає.

Із  мережок  зіткані  думки.
Вітер,  мов  дитя,  їх  колихає.
Він  це  робить  завжди  залюбки...
Соняшник  в  вікно  он  заглядає.

Тихо  диха  шторка  на  вікні.
Ніби  крильми  білими  махає.
Відганяє  всі  думки  сумні.
І  мене  у  спокій  загортає.

Оп"яніла...  липи  дивний  цвіт.
Може,  це  від  згадок,  моя  казко?  
І  такий  чудовий  тепер  світ!
А  без  тебе,  любий,  було  важко...
-------------------------------------

Cтарієш,    діду*  -  тут  мова  йде  про  вечір...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2013


Люблю сидіть з тобою мовчки…

Люблю  слова  красиві,  ніжні,
Що  ллються,  ніби  водоспад.
І  колір  мають  білосніжний.
Неначе  звуки  серенад.

Не  часто  ти  їх  промовляєш,
Й  чекаю  я  не  кожен  день,
Та  ти  собі  не  уявляєш:
Твої  слова  -  це   скарб  натхнень.

Але   життя  -  не  завжди  радість.
Приходять  й   будні  на  поріг.
Та  забуваю  свою  слабкість.
Сховаю  їх,  як  оберіг.

Люблю  сидіть  з  тобою  мовчки.
І  ніжний  погляд  відчувать.
Обнімеш  ти  мене(  вже  звичка  ),
І  цим  теж  можеш  чарувать...

Слова,  слова  багато  значать,
Якщо  від  серця,  від  душі.
Нехай  від  них  ніхто  не  плаче!
До  серця  будуть,  як  ключі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013


Коли слова твої звучать…

Слова,  неначе  намистинки,
Сипнув  -  й  від  серця  відлягло.
Відчула  кожна  їх  клітинка.
А  кажуть:  слово  -  це  срібло.

Воно  цінніше  діаманту,
Якщо  ним  серце  промовля.
Якого  треба  тут  таланту?
Не  варто  й  хисту  скрипаля.

Скажи  їх  так,  щоб    захмеліти.
Щоб  пішла  кругом  голова.
І  щоб  хотілося  злетіти
Туди,  де  віра  ожива.

Уважно  стежу  за  тобою,  
Коли  слова  твої  звучать.
Немов  живущою  водою
Ти  окропляєш  наший  шлях.

Ти,  ніби  вітер  в  чистім  полі,
Шепоче  росяній  траві.
Зникають  сумніви  і  болі.
Такі  слова  ці,  як  живі.

Тримаю  міцно  твою  руку,
В  тобі  увесь  талант  вмістивсь.
Тобі  я  вдячна  за  науку...
І  що  любити  не  втомивсь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430549
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.06.2013


А душа знов стане в поєдинок…

Ось  останні  сонячні  заграви
Запалили  хмари,  горизонт.
Потухають  промені  ласкаві.
Відпочить  землі  -  оце  резон.

Затиха  природа  ...  відпочинок.
І  до  ранку  річка  засина.
А  душа  знов  стане  в  поєдинок,
Бо  питання  нове  вирина.

Чом  в  кохання  час  такий  короткий?
Може,  воно  карою  було?
І  погіркли  всі  слова  солодкі...
Поряд  них  поселиться  вже  зло.

Чом  міняють  нас  на  значно  гірших?
І  душа  до  краю  добреде.
І  нема  страждань  вже  значно  більших,
Коли  час  такий  комусь  прийде.

І  колишній  любий  стане  ворог
Той,  що  бути  вірним  так  й  не  зміг.
Почуття  зітруться  тепер  в  порох...
Новий  день  з  чим  стане  на  поріг?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013


Розлилося літо пахощами липи…

Розлилося  літо  пахощами  липи.
І  хмільне  повітря  забиває  дух.
Тільки  чути   вітру  чомусь  тихі  схлипи.
Може,  йому  важко  від  цих  медовух?

Ось  злітає  вечір.  До  землі  прибився.
І  дерева  тихо  в  сутінь  загорта.
Закінчив  роботу,  мрячкою  умився.
Видно,  що  робота  в  нього  непроста.

Падають   із  листя  ніжні  самоцвіти,
Що  старанно  дощ  їх  літній  начіпляв.
І  тремтять  у  сяйві   справжні  малахіти.
Пошепки  із  ними  вітер  розмовляв.

Дощик  припинився...  Стало  тихо-тихо.
Ще  гостріше  пахнуть  липові  квітки.
Коли  квітне  липа,  то  не  ходить  лихо.
Вірю  я,  повірте  й    ви  в  такі  чутки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429733
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.06.2013


Пригода на річці… (Байка для дітей) .

Із  ранку  дощик  моросить.
Туман   укрив  покоси.
А  онде  річечка  біжить.
Верба  в  ній  миє  коси.

Листок  самотній  ось  пливе.
Від  чого  ж  відірвався?
Ще  ж  тільки  літо  золоте.
Куди  ж  це  він  подався?

Один,  як  палець,  без  рідні!
Здолає  його  втома,
І  знайде  спокій  він  на  дні.
Що  ж,  доля  тут  відома...

Мети  немає.  Тяжкий  шлях.
В  очах  горить  свобода.
Хвильки,  як  коні  він  запряг.
А  швидкість  -  насолода.

Від  дива  млів  і  вітровій.
Дивився  на  сміливця,
Підкравсь  карась,  листочок  з"їв...
Вітали  всі   мисливця.
----------------------
Мораль  в  цій  байці  не  пишу.
Скажіть  на  вушко  мамі:
Кого  не  люблять  всі  в  житті?
Як  звуться?  .........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429510
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 05.06.2013


Коли торкаєшся рукою…

Коли  торкаєшся  рукою
Моїх  засмучених  очей,
То  ніби  хмаркою  легкою
Знімаєш  тяжкість  із  плечей.

Я  пригорнусь  до  тебе  ніжно,  
Немов  не  бачились  сто  літ.
І  почуттям  тут  стане  тісно,
Бо  в  серці  знову  тане  лід.

Чому  ж  без  тебе  в  серці  пустка?
І  обсідають  знов  думки.
Чомусь  і  сонце  світить  тускло.
Хіба,  розлука  ця  взнаки?

Не  раз  питала  вітра  в  полі,
Які  є  ліки,  щоб  забуть.
Тебе  не  згадувать  ніколи,
І  спокій  для  душі  здобуть.

Та  повертала  знову  пам"ять
В  той  край,  де  важко  забуття.
Нехай  часи  той  край  не  спалять.
Були  ж  щасливі  ти  і  я...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2013


Прожитий день іще один без тебе…

Прожитий  день  іще  один  без  тебе.
Чому  ж  мені  здалося  цілий  рік?
І  сонце  не  так  світить  вже  на  небі.
І  сон  тепер   від  мене  кудись  зник.

Спішить  і  літо!  Швидко  відлітає.
Жасмін  відцвів,  а  липа  розцвіла.
А  пам"ять  все  сторінки  розгортає.
Невже   любов  фальшивою  була?

Занурююся  в  давнє  я  минуле.
Так  хочу  його  знову  повернуть!
Скажи  мені,  ти  знаєш  все,  зозуле,
То  ж  скільки  ж  це  років  ще  проминуть?

Відчуй  мою  химерну  цю  надію.
Нехай  легкою  стане,  ніби  пух.
Що  накукуєш,  все  я  зрозумію.
Обдуриш,  то  зверну  усе  на  слух...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2013


Я пройду веселкою крутою …

Я  пройду  веселкою  крутою,
Бо   спалив  ти  вже  усі  мости.
Потім  перекинуся  рікою,
Потечу  дістатися  мети.

А  вода  прозора,свіжа,  чиста.
І  її  тримають  береги.
З  них   один  заріс,  сухий,  тернистий.
Мул  і  колючки  лиш    навкруги.

Бережись:  затягне  з  головою.
Безпощадна  ця  трясовина..
Або  вжалить  нишком  кропивою,
Що  від  болю   тіло  постина.

Не   шепочуть  між  собою  трави.
І   пташина  не  зів"є  гніздо.
і  не  бачить  темінь  тут  заграви.
Сонце  не  світило  так  давно.

Ну,  а  другий  берег  такий  чистий.
Бачу,  не  занедбаний  людьми.
Хор  пташок  лунає  голосистий.
І  немає  місця  для  пітьми.

Так  пливе  ріка  життя  повільно.
Річці  треба  завжди  береги.
Та  змінити  щось  у  них  насильно,
Знаю,  що    не  вистачить  снаги..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2013


Я спішу до тебе, в моє літо…

Місяць,  як  підкова  в  темнім  небі.
Зірочки,  як  свічечки   горять.
Я  спішу,  запізнююсь  до  тебе.
Та  вони  тобі  це  сповістять.

Вітерець  гойдається  в  колисці
Це  для  нього  ліжко  у  гілках.
Та  його  утримають:  плечисті.
Раптом  знявся  й  полетів,  як  птах.

Я  спішу  до  тебе,  в  моє  літо.
Хай  щасливим  буде  оцей  шлях.
Бо  весною  стільки  пережито.
Десь  в  душі  ховається  ще  страх.

Я  лечу,  а  дощ  спішить  за  мною.
Ось  веселка  крила  простягла.
Теплий  дощ  пройшов  вже  стороною.
Раз  веселка,  то  чекать  тепла!

Я  прошу  вас,  сили  всі  природи!
Будьте  милосердні  на  шляху!
Не  робіть  до  щастя  перешкоди.
Будьте  добродушні  в  ніч  таку..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013


Хмільне вино моїх надій…

Надворі  ледве  звечоріє,
Легкий  туман  впаде  на  став.
Як  тільки  вечір  посивіє,
Повіє  пахощами  трав.

Запахне  м"ята  -  прохолода.
Окута  степ  стійкий  напій.
Вдихай  чи  пий-  це  насолода.
Хмільне  вино  моїх  надій.

Упав  крильми  у  трави  вітер.
Погладив  ніжно  ковилу.
На  землю  збив  із  квітів  бісер.
Пробіг  по  річці,  як  по  склу.

А  коли  вийде  місяць  в  небі,
Зірки  зберуться  погулять,
То  полетить,  неначе  лебідь,
Оцей  бешкетник  спочивать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428047
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.05.2013


Я міняю сум свій на усмішку…

Я  міняю  сум  свій  на  усмішку.
Хай  душа  радіє:  літо  йде.
Радість,  сльози:  все  вже  вперемішку!
Сум  тепер  мне  вже  не  знайде.

Ми  з  тобою  разом:  це  вже  доля.
Та  куди  ж  вона  нас  занесе?
Я  в  твоїх  обіймах.  Це  неволя!
Та  вона  рідніша  над  усе.

Я  біжу,  а  ти  наздоганяєш.
І  луна  над  річкою  наш  сміх.
Радістю  ти  пустку  наповняєш.
Ти  мої  вагання  переміг.

Ось  тепер  не  вір  у  випадковість:
Іншого  чекала  під  дощем.
А  тебе  зустріла   я  натомість.
Ось  тобі  поема  із  поем.

Я  не  знаю,  що  там  буде  потім,
Може,  це  душі  моєї  гріх.
Але  в  серці  ти  живеш  жіночім.
Ти  мене  від  суму  все  ж  зберіг!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2013


Не люблю я каву спозаранку…

Не  люблю  я  каву  спозаранку.
Не  люблю  похмурі  сірі  дні.
Та  люблю  помріять  до  світанку.
Тільки  щоб  одна...  насамоті.

Непомітно  сісти  біля  тебе,
Щоб  побачить  знов  твоє  лице.
Та  не  знаю,  чи  тобі  це  треба,
Чи  посмію  я  зробить  оце...

Я  візьму  тихенько  твою  руку
Прикладу  до  серденька  свого.
Сон  не  потривожу...  ані  звуку.
Посиджу  я  поряд...  і  всього.

Так  захочу,  щоб  розплющив  очі:
Подивися,  любий,  поряд  я!
І  отак  просиджу  до  півночі.
Тільки  знаю:  мрія  це  моя.

Ти  у  сні  так  мило  посміхнувся.
Що  ж  тобі  приснилось?  Як  вгадать?
Ти  мене  відчув?  Поворухнувся...
А  хвилини  швидко  так  біжать...

Чом  надворі  швидко  так  сіріє?
А  світанок  каже:  вже  пора...
Ранок  всі  думки  мої  розвіє...
Тепер  можна  взятись  й  до  пера...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2013


Розносить вітер пахощі жасміну…

Розносить  вітер  пахощі  жасміну.
Розкинув  своє  гілля  під  вікном.
І  містить  у  собі  оцю  таїну:
Чому  квітки  облиті  молоком?

Сліпить  так  очі  ця  тендітна  квітка.
Як  згадка  про  любов,  що  відцвіла.
Вона  була  кохання  мого  свідком.
Забуть  тебе  я  й  досі  не  змогла.  

Та  зараз  з  іншим  п"ю  я  чай  з  жасміном.
А  погляд  все  прикутий  до  вікна,
Бо  спогади  цвітуть  іще  рубіном,
Неначе  краплі   грецького  вина.                                 

Солодкий  запах  розтривожив  душу.
І  чай  із  медом  став,  ніби  полин.
Тебе  давно  забути  я  вже  мушу,
Та  зараз  я  в  полоні  тих  хвилин...

А  інший  розуміє  і  прощає.
Легенько  на  плече  рука  лягла.
І  я  радію:  стежка  заростає
Туди,  де  вперше  я  тебе  знайшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2013


Скажіть: чому не можу плакать…

Скажіть:  чому   не  можу  плакать,
В  той  час,  коли  стражда  душа?     
Не  хочуть  сльози  з  очей  капать,
Коли  вже  віра  покида.

Якби  в  цей  час  пролились  сльози,
То  легше  б  стало  на  душі.
Та  плакать  я  тоді  не  в  змозі...
Пролийтесь,  сльози,  у  тиші!

Омийте  душу,  що  страждає.
Зробіть  полегшення  мені,
Коли  сумління  заповзає,
Й  переконання  не  тверді.

Душа  ридає,  коли  бачить,
Що  сльози  поряд  хтось  проллє.
Ну  як  себе  переіначить?
Який  рецепт  для  цього  є?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013


Люблю я ліс, коли ранкова тиша…

Люблю  я  ліс,  коли  ранкова  тиша.  
В  той  час  туман  дерева  пелена.
Та  вся  краса  сприймається  гостріше,
Коли  ця  поволока  вже  мина.

Тут  мешканці  ховаються  у  нори.
Це  цілий  світ,  наповнений  життям!
Слабким  тут  не  пробачать  непокори.
Та  ліс   для  них  надійний  рідний  храм.

Дерева  вже  напоєні  росою.
Із  гілля  капа  справжній  чистий  дощ.
На  трави  падає   прозорою  сльозою,
А  потім  пробиває  землі  товщ.

Ось   сонце  вже  мандрує  через  листя.
І  сяйво  обіймає  ніжно  ліс.
І  страхи  тут  у  звірів  розійшлися,
Цей  ранок  вже  спасіння  їм  приніс.

Люблю   спостерігати  все  навколо.
Ось  жолудь  впав  із  жовтим  вже  листом.
Десь  іволга  затягне  раптом  соло.
А  то  затягнуть  птАхи  всі  гуртом.

Розкішний  кущик  глоду  загорівся.
Під  кущиком  я  бачу  русака.
Увесь  тремтить.  Тихенько  причаївся.
Будь  пильним  і  тікай  від  хижака...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427302
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.05.2013


Казковий степ вечірньою порою… ( подарунок подрузі… )

Подарунок  моїй  вірній  подружці    NINEL
за  чуйність  і  добре  серце!
Дякую  тобі,  моя  хороша,  за  все!
-----------------------------------
Казковий  степ  вечірньою  порою.
Завмерла  тиша...  Воля  і  краса!
І  трави  вже  напоєні  росою.  
Навколо  вся  чарівність  потряса!

Спекотний  день  зміняє  прохолода.
Як  ніжно  вітер  гладить  ковилу!
Дивитися  на  степ  це  -  насолода!
Так  хто  ж  не  порадіє  тут  теплу?

Гудуть  хрущі,  виводять  свою  пісню.
В  кущах  затьохкав  радо  соловей.
І  ллється,  як  струмок,  в  годину  пізню
І  радість  пісні  плине  до  грудей.

Яка  краса!  Це  -  велич  і  чарівність!
Духмяні  квіти,  ніби  килими.
Це  нашої  землі  свята  величність,
Де  народились  і  живемо  ми.

Запахла  щойно  скошена  трава.
Як  хочеться  пірнути  з  головою!
Відчути  подих  літнього  тепла,
І  захмеліть  красою  степовою.

А,  лежачи  горілиць,  споглядать,
Як  мерехтять  зірки  у  бездні  неба..
За  це,  повірте,  можна  все  віддать...
Та  тільки  у  степу  побути  треба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427018
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.05.2013


Вот это есть цена улыбки…

Продрогла...  Вымокла  до  нитки.
Под  дождь  попала  не  под  стать.
Вот  это  есть  цена  улыбки,
Что  так  хотела  увидать!

А  как  хотелось  прикоснуться
К  твоим,  но  мне  родным  рукам.
И  лишь  на  миг,  чтобы  очнуться
В  твоих  объятиях.(Стыд  и  срам)...

Но  ты  прошел.  Меня  не  знаешь.
Мельком  лишь  взгляд  мне  подарил.
И  вмиг  мечты  мои  сжигаешь.
Быть  может,  счастье  пропустил.

Прошел  немного...  Оглянулся.
Но  как  чутка  его  душа!
Потом  вдруг  просто  улыбнулся.
Ушел  тихонько,  неспеша.

А  как  же  завтра?  Снова  дождь?
И  вновь  стоять  мне  без  зонта?
Но  день  на  день  так  не  похож.
Растает  все  же  пустота..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2013


Сивочубий опустився вечір…

Сивочубий  опустився  вечір.
Літо   уже  стало  на  поріг.
І  прикрив  туман  деревам  плечі,
Потім  на  землі  спочить  приліг.

Подивилась:  ось  причалив  човен,
Бо  у  річки  скрес  давно  вже  лід.
Він  зумів  здолати  навіть  повінь.
Плив  повільно...Зупинив  свій  хід.

На  човні  нікого...  Він  самотній.
Два  весла,  як  два  крила  в  воді.
Відчуваю:  шлях  безповоротній.
Може,  він  чека  когось  тоді?

Щось  йому  шепочуть  тихо  хвильки.
Співчувають...  Йшов  неблизький  шлях.
Не  зверта  уваги  аніскільки.
Чує  регіт  жаб  в  очеретах...

Він  когось  чекає  на  зупинці.
Буде  сподіватись  день  при  дні.
Та  надія  лиш  на  волосинці,
І  думки  його  тепер  чудні.

В  котрий  раз  надворі  вечоріє.
Місяць  розлива  своє  срібло.  
Он  на  річці  стежка  пломеніє...'
Ти  тримайся,  не  впади,  весло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013


Ми не зрадили перше кохання…

Вже  схиляється  сонце  на  захід.
А  на  зміну  виходять  зірки.
Бачу:  двоє  ідуть  битим  шляхом...
Придивилась:  це  я,  поряд  ти.

Ми  такі  молоді,  безтурботні.
На  життєвий  ступаємо  шлях.
І  йдемо  цим  шляхОм  битим  сотні,
Може,  тисячу  років  підряд.

Ми  не  зрадили  перше  кохання.
Зародилося  й  досі  живе.
(Не  скажу,  що  не  мали  страждання..)
Але  ж  перше!  Що  поряд  іде...

Я  дивлюсь  тобі  часто  у  очі,
А  ти  любиш  у  коси  пірнать.
А  коли  по  лиці  течуть  сльози,
Не  соромишся    їх  цілувать...

Нелегке  нам  життя  дарувала
Наша  доля,  та  вдячні  ми  їй,
Що  з  тобою  мене  спарувала.
Не  лишила  мене  без  надій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2013


Як захід сонця пелюстки…

Іду  я  степом.  В  житі  маки.
Як  захід  сонця  пелюстки.
Хтось  запалив,  неначе  злаки.
І  лан  здається  нестійким.

Земля  від  сонця  парувала,
І  вітер  в  полі  занеміг.
Мене  ж  краса  зачарувала.
Хто  ж  цю  красу  створить  так  зміг?

Зайшла  у  жито!  Моя  доле!
Як  море,  житні  колоски!
Лиш  трішки  серце  взялось  болем:
Я  бачу  ніжні  сокирки...

Ти  пам"ятаєш  оте  літо,
Коли  ці  квіти  дарував?
Я  милувалась  дивним  цвітом...
Чому  ж  так  швидко  він  зів"яв?

Мабуть,  палило  дуже  сонце.
І  так  згубило  красу  їх.
Тепер  тримаю  їх  в  долонці..
Ми  розійшлись...  То  чий  це  гріх?..
.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2013


Думаю, що втрачу небагато…

У  промінні  ранок  вже  скупався.
Та  блищить  на  травах  ще  роса.
Місяць  відсвітив  і  спать  подався.
Новий  день  із  ночі  воскреса.

Шепотять  розбуджені  листочки.
Вітер  позіхає  з-поміж  віт.
Ну  а  день  крокує  собі  мовчки
І  міняє  темряву  на  світ.

До  мого  вікна  підкрався  промінь.
На  вустах  усмішка  розцвіла.
Простягла  до  сонця  я  долоні.
Позитив  зібрала...  Я  змогла!

І  нехай  зі  мною  ти  не  поряд,
Сумувать  за  цим  нема  причин.
Кину  на  красу  весняну  погляд,
Для  душі  знайду  перепочин.

Думаю,  що  втрачу  небагато,
Бо  з  тобою  ми  давно  чужі.
Хай  свобода  це  не  зовсім  свято,
А  маленьке  торжество  душі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2013


Коли на серці стане тяжко…

Коли  на  серці  стане  тяжко,
Дістане  знову  мене  сум,
Зітхну,  як  завжди,  тихо  й  важко,
І  полечу  на  крилах  дум,
Туди,  де  вітер  вільний  в  полі,
Де  видно  світ  у  всій  красі.
Бо  там  журби  нема  ніколи.
А  трави  скупані  в  росі.
Пройду  там  босими  ногами
По  ще   нестоптаній  стерні.
І  доторкнуся   я  руками
Своєї  рідної  землі.
Відчую  подих  різнотрав"я,
Вдихнувши,  душу  ізцілю.
Як  пташка  крила  знов  розправлю,
Услід  за    вітром  полечу.
Туди,  де  тепле  синє  море,
(І  десь  далеко  вже  журба),
Де  небо  чисте  і  прозоре...
І  смутку  я  вже  не  раба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013


І чарує шепіт безголосий…

Розцвітає   ранок,ніби  квітка.
Розпуска  рожеві  пелюстки.
Хмари  пропливають,  мов  лебідки.
І  тріщать  на  сонці  вже  бруньки.

І  жахнулись  полум"я  дерева.
Розлилось  проміння  по  землі.
Ну  а  ніч,  чарівна  королева,
Вже  давно  разтала  у  імлі.

Новий  день  вмивається  росою.
Вітер  із  спросоння  позіха.
Як  не  милуватися  красою?
Це  ж  вона  натхнення  надиха.

А  чи,  може,  той,  хто  поруч  зараз,
Хто  для  мене,  ніби  цілий  світ?
І  одна  на  двох  в  нас  доля  склалась,
І  цвіте,  неначе  первоцвіт...

За  вікном  розквітла  абрикоса.
Вітер  щось  шепоче  у  гіллі...
І  чарує  шепіт  безголосий:
Чуєш?  Ти    одна  в  моїм    житті...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2013


Я так думаю…

Пишите  коротко  и  ясно:
Без  лишних  слов,  без  мутных  фраз.
"Произведение  прекрасно  отсутствием
 любых  прикрас".
           (  Цицерон.)

-------------------------------------------------------------------

Лишь  тот  поэт,  кто  может  достучаться
До  самой  глубины  чужих  сердец.
Кто  человеком  может  оставаться
И   к  боли    их  не  будет,  как  слепец.

Твои  стихи  поддержат  в  ту  минуту,
Когда  вся  жизнь,  казалось  бы,  прошла.
И  ты  подашь,  как  верный  друг,  им  руку.
Чтоб  их  душа  надежду  обрела.

И  если  кто-то  плачет  над  стихами,
То  значит  отыскал  он  в  них  себя.
А  сердце,  коль  омоется  слезами,
То  знайте,  он  сумел   понять  тебя.

Пишите,  изливая  душу,  просто.
Поменьше  слов  пустых,  заумных  фраз.  
А  помощь,  хоть  и  маленькая   горстка,
И  будут  их  читать,  дай  Бог,  не  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420387
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.04.2013


Ти мрій моїх нечуваний політ…

Моє  бентежне  весняне  кохання!  
Ти,  ніби  цвіт,  в  засніженім  саду.
Ти  -  ніжний  світ  рожевого  світання.
Які  ще  порівняння  я знайду?

Як  тихе  море,   твої  сині  очі.
Вони  до  тебе  тягнуть,  як  магніт.
Їх  не  любить,  це  буде  просто  злочин.
Ти  мрій  моїх  нечуваний  політ.


Нелегко  зберегти  було  кохання:
Морози,  сніг  і  проливні  дощі.
Всі  сумніви  і  нетривкі  вагання,
Все  довелось  відчуть  моїй  душі.


Та  все  пройшло,  і  я   в  твоїм  полоні!
Нелегким  був  екзамен  цей  життя.
Моя  рука  лежить  в  твоїй  долоні.
І  ти  радієш,  мов  мале  дитя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2013


Не жалкуй, що втрачена надія…

         Кожен  бачить,  яким  ти  здаєшся,  мало  хто    відчуває,  який  ти  є...
------------------------------------------------------------------------


Не  жалкуй  за  тим,  чого  нема.
Що  в  житті  твоїм  так  й  не  збулось.
Хай  душа  не  тужить   крадькома:
Бо  цьому  відбутись  не  вдалось.

Не  жалкуй  за  тим,  що  відбулося,
Що  пройшли  ті  радості  часи.
Що  тобі  їх  втримать  не  вдалося.
Не  тримай  образу,  відпусти.

Можуть  друзі  стати  ворогами.
Ти  їх  за  бездушність  не  свари.
Згадуй  лише  добрими  словами,
В  тім,  що  помилився,  теж  прости.

Бо  не  кожен  може  бути  другом.
Друга  треба  більш  себе  любить.
Друг  завжди  є  першим,  а  не  другим.
І  в  хороших  вчинках  проявить.

Не  жалкуй,  що   втрачена  надія,
Що  комусь  тепло  ти  дарував,
І  за  тим,  що  не  збулася  мрія,
Рухнуло  усе,  що  будував.

Просто  посміхнися  ти  невдачам.
І  повір:  усе  переболить.
Серце  заспокой  ти  тихим  плачем.
І  почни  по-новому  вже  жить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416499
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2013


Ти знов прийшов…

Не  можу  я  повірити...    Прийшов?
Тебе,  звичайно,  зовсім  не  чекала...
В  дорозі  стер  чимало  підошов?
Така  погода  зовсім  не  злякала?
Таки  прийшов...

Чому  сумний?  Приніс  з  собою  речі?
Твої  сліди  засипав  давно  сніг.
Почув  ти,  мабуть,  крики  вже  лелечі.
Самотності  вже  винести  не  зміг?

Так  жаль:  тоді  розбилась  гарна  чашка.
Та  кажуть,  все  що  б"ється  до  добра.
Проходь  уже...Мій,   любий  бідолошко.
Провина  твоя  в  давність  відійшла.
 Таки  прийшов...

Не  вір  мені...  Давно  тебе  чекала.
Такі  сумні  без  тебе  були  дні.
Повернешся...  Я  точно  оце  знала,
Бо  серце    підказало  так  мені...
Таки  прийшов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2013


Ну, а если подумать?

Часто  жизнь  приподносит  нам  подарки  не  те.
Что  бывает  мы  просим  в  непростой  суете.
И  тогда  мы  страдаем:  ну  а  как  же  мечта?
В  сердце  веру  теряем,  а  в  душе  пустота.

Ну,  а  если  подумать?  Может,  много  хотим?
Много  шума  подняли...  Безнадёжность..  Грустим.
Жизнь  не  только  нам  дарит,  она  может  забрать,
Душу  больно  поранить,  иногда  приласкать...

Так  идут  дни  за  днями,  как  сквозь  пальцы  вода.
Если  будешь  с  друзьями,  то  беда  не  беда.
Ну,  а  если  увидишь,  что  ошибся  ты  в  нем,
Никогда,  никогда  не  жалей  ты  о  том.

Значит  он  притворялся.  Что  ему  потерять?
Он  в  глаза  улыбался.Не  впервой  предавать.
Будьте  в  сто  раз  мудрее:  жизнь  на  то  и  дана,
Чтобы  нам  отличить:  где  есть  свет,  а  где  тьма!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415569
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.04.2013