| Сторінки (29/2853): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 | » |
Разыгрался ветер не на шутку.
Разбросал на плечи прядь волос.
На него я злилась лишь минутку.
Больше просто мне не удалось.
Я люблю игривый вольный ветер.
Подставляю с радостью лицо.
Как же мне напомнил ты о лете.
Чувствую с тобою я родство.
Я люблю, как ты, свою свободу.
Мыслями несусь под облака.
Ну, а в дни дождливой непогоды
Все грущу, как ты, наверняка.
И когда намокнут мои крылья,
Может, вдруг изранено крыло,
Погрущу немного от бессилья...
Прочь, тоска, когда-то ж и везло.
В это время о тебе я вспомню,
Мой хороший ветерок, родной.
Я не потревожу тебя болью.
Просто пожалей и успокой...
Нет, не бойся. Я не буду плакать,
Хоть и сжалось что-то там в груди,
Если не встою и буду падать,
Если сможешь, ветер, поддержи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500924
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.05.2014
Скільки раз від мене йшов!
Вмієш рахувати?
Не жалієш підошов.
Знову біля хати.
Чом похмурий? Мене ждеш?
Бачу, що нервовий...
Може, все-таки підеш.
Нащо ці розмови?
Ти ж казав: я не така,
Ніби ми не пара...
Почуттів мілка ріка..
Я для тебе кара.
Що характер нелегкий.
І змінити треба.
Зараз тихий, боязкий...
Вже біжу до тебе.
Тільки... може, і не слід
Зразу і в обійми...
Все ж чекала твій прихід...
Закінчились війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2014
Дрімає вечір біля хати,
А довга ніч без сну.
Та як думки заколихати?
Ніяк все не збагну.
Вони, немов маленькі діти,
Бажають так тепла.
До ранку згодні все сидіти.
Аж поки сон здола...
Чомусь цю ніч ніяк не спиться.
Ох, доля нелегка ...
Чи зможе все оце змінитись?
Та віра нетривка...
Чомусь квітки некольорові.
Цвіли без всіх принад.
Густі тумани світанкові
Вносили в світ безлад.
Отак піднять вуаль руками.
І промені впустить.
І божеволіть до нестями:
Як гарно в світі жить!
Та ранок вже не забарився...
Похмуре полотно...
Мабуть, це сон мені приснився...
Чи бачила в кіно?
--------------------------
(натисніть на картинку )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
Як гірко плачуть хмарки весняні.
Калюжі через вінця наповняють.
Недивлячись, що я люблю дощі,
Тепер вони мене не забавляють.
Чому в природі коїться цей збій,
І сонце на хвилинку лиш в зеніті.?
З дощем вступає часто у двобій.
Така дуель триває на орбіті.
Повільно краплі падають з кущів.
Дощі хитрують, наробивши лиха.
Ховаються і йдуть тільки вночі.
Природа тепер тільки тихо схлипа.
Та час прийде. Заграє і проміння.
Де й дінуться калюжі дощові!
І дощ піде, та громове відлуння
Нам нагадає, що дощі живі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
Я часто, любий, думаю про нас.
Чекаю наші зустрічі з тобою.
Прості думки про тебе, без прикрас.
Твоя душа прекрасна добротою.
Я знаю: ти найкращий від усіх.
Умієш щиро, серденько, кохати.
Скарбниця тих безцінних рис людських.
Я це зуміла швидко розпізнати.
Ти не кидав квітки до моїх ніг,
І не ставав, як інші, на коліна.
Та зчарувати так мене ти зміг.
Ти непростого, милий, сотворіння.
Коли ідеш, шепочуть тобі трави.
Я так люблю дивитись тобі вслід.
І ти, як сонце, чарівні заграви.
Я дякую тобі за його схід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Знов заходить вечір в хату.
Ступа на поріг.
Упустила у кімнату.
Прошу на нічліг.
Нелегку пройшов дорогу.
Відпочить пора.
Та ще йшов в таку негоду.
Сива голова.
Обійняв мене за плечі.
Сіли край вікна.
Про життя полинуть речі,
Що прийшла весна.
Що дощі безперестанку,
І нема тепла...
Дочекалися вже ранку.
Швидко ніч пройшла.
Під мої такі розмови
Вечір задрімав.
Що ж, чекатиму я знову.
Тільки б не пропав.
Вміє він уважно слухать.
Жаль, що все мовчить.
Правда, щось шепнув на вухо...
Може, вчив, як жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
Чимало слів на білім світі.
Найкращі з них дарю тобі.
Чарівні квіти в білім цвіті
Дозволь зірвати всі... візьми!
Нехай везе тобі у всьому.
Живи у радості й добрі.
Удача хай іде до дому,
І щастя селиться в сім"ї.
Твої вірші така родзинка.
Ти всі їх пишеш від душі.
І свого серденька частинку
Вкладаєш завжди у вірші.
Уважна, любляча ти жінка.
З лиця сама, як маків цвіт.
Нехай веде тебе стежинка,
Де розцвітає дивоцвіт.
Іди упевнено, не бійся.
Бо поруч вся твоя рідня.
На краще завжди ти надійся...
І ось тобі моя рука...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498867
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.05.2014
Сонце повільно від сну прокидається.
Гладить промінням навколишній світ.
Котик біленький старанно вмивається.
Лапки чистенькі, пухнастенький хвіст.
Зранку не може сидіть без роботи.
Прядиво вправно ногами пряде.
З них йому зшию тепленькі чобОти.
Зараз ще літо, та холод прийде.
Пильно вдивляються десь оченята.
Може, там мишка пробігла в цей час.
А за вікном позлітались пташата.
Знаю: це їжі скінчився запас.
Лагідний погляд ловлю я Тимошки.
Пісню муркочить мені на вікні.
Це він котлетки так просить, хоч трошки.
Гарно лікують мене ці пісні.
Треба вставати: та я не лінуюсь.
Йду годувати я друзів своїх.
Завжди про них так старанно піклуюсь.
Люблять мене, бо турбуюсь про них.
Скрашують будні мої спозаранку.
Чую синичок чарівні пісні.
Вечір прийде, кіт співа колисанку.
Ніжно всміхається місяць в вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498669
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.05.2014
Всё приходит до того,
Кто умеет ждать.
Это очень нелегко.
Трудно передать.
Буду ждать тебя я долго.
Сколько хватит сил.
Я не знаю ждать мне сколько...
Только б ты простил.
Часто слышу тихий голос
Твой из далека.
Ты зачем смотрела, гордость,
Важно, с высока.
Что-то медлите вы, стрелки,
Коротки шаги.
Заключить бы с вами сделки.
Может быть торги?
Только нет и в этом смысла...
Надо просто ждать.
Может быть, мечта зависла?
Нужно ли страдать?
Да! Надежда - безысходность.
Верою живу...
Ловко прячу я нервозность
И упрямо жду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498462
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.05.2014
Дикі маки червоніють
В полі у житах.
От узнать би, про що мріють...
Є від вітру страх?
П"ють квітки вустами роси.
Оживля напій.
По траві пробігти б босій:
Ось одна із мрій.
І умитися б росою,
Що з медових трав.
Зрозуміти вітру мову:
Нащо цілував?
І пірнав у мої коси,
Чула його сміх.
Потім падав на покоси.
Пропадав десь слід.
Що шукати вітра в полі!
Любо було з ним!
Може, любий тій тополі,
Що вже приручив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Страх - це осінь. Розпач - це зима. Туга - Новий рік.
Марта Кетро "Гіркий шоколад"
____________________________________________
Страх, коли приходить осінь
Із рясним дощем,
Що посріблить русі коси,
А на серці щем.
І байдужий німий погляд
Обведе красу.
Захова під серцем спогад,
Як земля росу.
Поплетуться по дорозі
Хмурі дні, сумні..
І думки: от тільки б взмозі
Пережить мені.
Тут зима... Та це вже розпач.
Наміри не ті.
І думки розбіглись врозтіч.
Чом же дні такі?
Може, десь ще взяти сили
І назло снігам,
Прихилити небосхили.
Волю дать рукам.
Розігнать химерні хмари,
Що закрили світ...
І забути про кошмари
Й тугу в новий рік...
--------------------------------------
Події, описані у творі, не стосуються автора...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Ну що поробиш? Знову розлетілись...
Холодний поцілунок на вустах.
Невже помилка, що колись зустрілись?
Мурашками по тілу повзе страх.
Душа не розуміє те, що сталось.
Летить до тебе біль утамувать.
Кохання врятувати сподівалась.
Бажала ще у нім розкошувать.
А тіло без душі саме страждає...
Як жити в самоті, у пустоті?
Це для душі тебе так не хватає.
Вона так звикла жить у доброті.
Це стрес для неї, знову сподівання.
Нащо такі турботи для душі?
Було ж, як в сні, таке зачарування!
Яка ж причина? Знову ми чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014
Та що ж це, все-таки, любов?
Чому буває спопеляє?
То закипає в жилах кров,
То в прірву зопалу кидає.
То схожа так на ніжну квітку,
Така духм"яна, справжній мед.
Бува принадна, як лебідка,
А то тихенька, без прикмет.
Зате уколе так шипами,
І без причини утече.
Дадуться взнаки серця рани,
На довгі думки прирече.
І скільки ти не будеш гнатись,
Навряд зумієш повернуть.
Чому так сталось? Хочеш знати?
Що може ще любов утнуть?
Та ти не думай, що там буде.
Люби всьому наперекір.
Любов - окраса,- кажуть люди.
А ти будь вправним, ювелір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Маленькі крихітки душі
Лягають тихо на папір.
Ти відчуваєш, як в тиші
Торкають струн наперебір.
Як випромінюють добро
Із глибини самого серця.
І хто відчує це тепло,
То в того в серці й відгукнеться.
Душа не любить гірких слів,
Їй довподоби ніжні ласки.
А хто душею обмелів,
Тому чужі душевні казки.
Душа від болю не щемить..
Чужа біда не торкне серце.
І не відчує хоч на мить,
Чому любов -шаленне скерцо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Коли загляне ніч в вікно,
Земля приляже на спочинок,
Надію в серці все одно
Все буду пестить, не покину.
Я не скажу, що дуже жаль,
Що не збулися мої мрії.
Я заховаю під вуаль
Слова, якими тебе грію.
Та ти не знатимеш про це.
Ти будеш просто міцно спати.
Лиш кожне сказане слівце,
Луною буде відлітати.
Дощі, дощі безперестанку.
Холодний душ, як із відра.
А я чекатиму світанку.
Така з тобою, любий, гра...
Та я й не хочу, щоб ти знав,
Що я молюсь давно на тебе.
Бо так боюсь злякать печаль,
Яка мені чомусь так треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Не бажала ніколи багатства.
Що зуміла, того й досягла.
Не хотіла розкішного рабства.
Жити чесно. Оце я змогла.
Бути щедрим, багатим душею,
І любов"ю когось запалить.
І щоб серце не вкрилось іржею.
Цим багатством потрібно прожить.
Не здаватись, коли буде важко.
Жить душевно і радість цінить.
Дарувати уміть свою ласку.
Доброту треба теж розуміть.
Щоб життя не розтало, як свічка,
Не задув його легкий вітрець,
Нехай буде широке, як річка...
Обережним будь, вправним, плавець.
Хай на факел життя буде схоже,
Хоч триває одну лише мить.
Освітити життя допоможе...
Тільки в полум"ї хай не згорить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491555
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2014
Ніжно гладить теплий вітер
Тоненьку стеблинку.
З пелюстків росинки витер.
Пестить, як дитинку.
То розпустить свої поли,
По полі гасає,
То присяде на тополі
Гірко заридає.
Чи самотність дає взнаки?
Сирота ж без роду.
Розкажи про ці ознаки.
Ти ж маєш свободу!
Так, свобода - це самотність..
Хіба що турбує?
Значить, це ще безтурботність.
Швидко замордує..
Підітне широкі крила,
Що колись літали.
І як жить тоді? Несила...
Радості не стало.
Ось і горнеться вітрисько.
Обніма стеблинку.
І радіє, як хлопчисько:
Радість, хоч хвилинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Лиш той поет, хто має силу слова.
Талант, який не тліє, а горить.
Слова душевні в нього за основу.
Від них у інших серце затремтить.
В віршах його знайдуть душі підтримку,
Якщо вона вразлива і болить.
Намалювати слід таку йому картинку,
Коли надії вже нема, щоб запалить.
Коли сльоза бринітиме над словом,
То значить ти достукавсь до сердець.
І твій талант благословенний Богом.
І скажуть всі: народний ти співець...
Віддай талант і душу, якщо маєш
Для тих, кому ти вирішив служить!
Я впевнена: слова ти відшукаєш,
Які в важкі часи підкажуть, як прожить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490632
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2014
Це ще тільки перші шістьдесят?
Не хвилюйся, Колю, це так мало.
За тобою птАхами летять.
Ти за них в житті пізнав немало.
Ти узнав чарівності життя,
Хоч воно не завжди було з медом.
Прагнув все робити допуття.
Справедливість - невідємне кредо.
Що ти за людина, з віршів знаю.
Сильний, непохитний ти козак.
Україну-матінку кохаєш.
І вірші писати ти - мастак.
Ще уважний ти до друзів з сайту.
Люблять тебе, Колю, тут усі.
Бог подарував тобі таланту.
Маєш ти до них усі ключі.
Правдою і вірою живеш ти.
Я тебе за це і поважаю.
І бажаю я життю цвісти.
Радості,Любові ще бажаю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490422
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.04.2014
Вибрав місце Домовик
На шкафу скраєчку.
Балачки він слухать звик.
В теплому містечку.
Кухня, звісно, довподоби.
Гарно умостився.
Не трима на мене злоби,
Тихим буть навчився.
А коли сам бува вдома,
То ганя по хаті.
І не знають тоді втоми
Ніжки волохаті.
Розкида по хаті книжки.
Ключі заховає.
Потім сяде собі нишком
На все споглядає.
Любить гратися з котом.
За хвоста тягає.
Так живем ми всі гуртом.
Разом виживаєм.
Привітала його з святом.
Поклала цукерки.
Пригостила соком трошки
Найвищої марки...
Хай тобі (ти наш хазаїн),
Добре в нас живеться.
Бережи наш спокій в хаті,
Щастя хай всміхнеться...
--------------------------------
1 квітня - іменини Домовичка. Привітайте
і своїх Домовичків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489572
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.04.2014
За що я люблю тебе, любий? То знай.
Для мене маленький даруєш ти рай.
Ти бачив, як сонце уранці встає?
Як щедро тепло своє людям дає.
Отак і мені, милий, любо з тобою.
Мене дивував ти не раз добротою.
І серце, я знаю, твоє непросте.
Росточок любові до мене росте,
Який не схитнеться від сили вітрів.
І знай: недаремно мене ти зустрів.
Я можу кохати тебе, розуміть.
Мені дорога кожна зустріч і мить.
Могли б не зустрітись з тобою ніколи.
Тоді в нас життя мало б інший геть колір.
Я вдячна за радість, що ти в мене є.
Що ти незвичайний...Ти-диво моє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489219
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.03.2014
Справжня весна-красуня
На землю сьогодні прийшла.
В кожному серці присутня.
Нам не потрібна війна!
Землю прикрасить квітками.
Радість окрилить думки.
Теплі росинки ковтками
Питимуть трави землі.
Очі зведімо на небо.
Бачимо: линуть птахи..
Іншого геть нам не треба.
Нащо чужі літаки?
Теплий Олекса вітає.
Раді прийдешній весні!
Щастя серця огортає.
Скажемо: НІ!!!,-всі війні.
_______________________
Вітаю всіх зі святом Теплого Олекси.
Будьте щасливими!! Хай буде мир
на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Сидить на гілці пташенятко.
Про щось задумалось мале.
І не торкнулося й зернятка.
Невже й птахам буває зле?
А вітерець легенько диха.
Боїться пташечку злякать.
Качає гілочку ледь, стиха.
Це, щоб мале заколихать.
Та щось не спиться цій пташині.
Невже не чує ще весну?
Отак буває і людині,
Як щось болить, то не до сну.
Маленьке серденько сумує,
Бо ще далеко літні дні?
А, може, просто щось віщує?
Як зрозуміть оце мені?
Так хочу взять оцю пташинку
І пригорнути до грудей.
І пожаліти, мов дитинку...
Бояться, жаль, птахи людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Коли на небі щастя розділяли,
Маленька жменька випала й мені.
Я так його надійно заховала,
Боялась загубити в метушні.
.
Воно собі тихенько квітувало,
Збирало чисті роси в пелюстки.
Красою мої очі напувало.
Від сонця розпускалися ростки.
Прийшла ідея з кимось поділитись.
Нащо одній багато так добра?
Кому його віддать й не помилитись?
Та, мабуть, хай саме і вибира...
І ось дорога привела до тебе.
Не знаю, чи щасливим був тоді.
Та як узнать: чи в щасті є потреба?
Маленькі пагінці -це дар тобі.
І стала я удвічі вже щаслива,
Бо щастя жить для іншого, повір.
І зберегти його. Це так важливо.
І злим вітрам назло, наперекір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Безжалісно кудись спішать роки,
А рани серця тихо зашерхають.
Минуле все ж дається узнаки.
Із прошлих літ без спросу оживають.
І я тоді не знаю, де подітись.
Шукаю всю провину у собі.
І так захочеться до тебе притулитись.
Та що робить, надії ці слабкі.
Коли страждання крають мою душу,
А рани знов нестерпно так болять,
Я хочу запитати, просто мушу:
Чи здатен ти отак, як я, страждать?
А чи любив? Чи, може, так здавалось?
Загадка розчинилась у роках.
Але ж чому? Чому усе так сталось?
Кого судить у наших помилках?
Щоб не було. тебе я зараз прОшу.
Не смій мене забути за життя.
А я нестиму до кінця цю ношу
До подиху останнього, кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Я чую плаче десь людина.
Який гіркий, надривний плач..
Ні, ні! Не плаче це дитина...
Шепочуть губи:"Ти пробач"...
І серце стислося від болю.
І я схопилась... Що це сон?
Це знов випробування долі?
Серця ж не б"ються в унісон.
Не плач, коханий. Надто пізно
Свої спокутувать гріхи.
З тобою ми були нарізно,
Лиш душі рідними були.
Ми вбили те, що не вмирає.
З коханням гралися колись.
Та час від часу оживає.
Не плач, не треба... Не журись.
Великий гріх... Та я пробачу,
Бо щастя все-таки було.
Та що винить тепер невдачу...
Нащо тримать у серці зло..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Пригорну до серця ніжну квітку.
Затремтять червоні пелюстки.
І в очах забігають лелітки,
Бо тепло торкнулося й руки.
Це окраса степу - мак червоний.
Серед квітів вогнищем горить.
А на вигляд шовковистий, скромний.
Тільки у руках чомусь тремтить.
Та чому краса оця так дика?
Чом боїться теплих моїх рук?
Через хвильку мак уже не диха.
В"яне...і втрача принаду луг.
З пелюстків закапали росинки.
Оживить водою? Та дарма...
Тільки залишилися жаринки...
Ось така історія сумна...
Неможливо диких приручити,
Бо не знають радості тепла.
Лиш для себе можуть вони жити.
І згорять в самотності дотла.
( натисніть на картинку...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Люблю я степ вечірньою порою,
Коли жара уже недопіка.
Коли сідає сонце за горою,
Притулок на ночліг, немов шука.
Тут море трав, сягають аж по пояс.
І забиває дух квітковий аромат.
Люблю за те, що тут я заспокоюсь,
Відчувши музику нечуваних сонат.
Тривожить серце кольорова гама.
Небачену красу вбирає зір.
Оця шовкова літня панорама,
Знеболеній душі, як сувенір.
Дарують силу лікувальні трави.
А мак червоний - віру у любов.
А сум непроханий, розвіється вітрами.
Жага життя повернеться тут знов...
(натисніть на картинку...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482761
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2014
Зависло затишшя в природі,
Немов би очікує щось.
Та я не суджу по погоді,
Що в серці моїм відбулось.
І ніби зими вже немає,
Весни ще пора не прийшла,
А серце чогось все чекає.
Ну що ж його так дошкуля?
Чи, може, вже сонця замало,
Чи співу пташок ще не чуть?
Мене ти тривожиш зухвало..
Неспокій... Та в чом його суть?
Чого тобі треба, маленьке?
Не можеш спокійно ти жить..
Моє золоте ти, серденько,
Шалено ти можеш любить.
Давно відцвіли вже левкої,
А проліски ще не цвітуть.
Та ти все ж живеш в непокої:
Його так й не можеш забуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Вогонь - величезна це сила.
Непросто його погасить.
Для ніжного серця - вітрила,
Не зможе любов спопелить.
Не треба, щоб ватра палала.
І дрова тріщали в печі.
Маленьке полінце - немало.
Жаринка - до щастя ключі.
Буває, любов покидає.
Отут би підкинути дров.
Маленька жаринка палає.
Не вірить в кінець, що прийшов...
Злітає над попелом вітер.
В надії вогонь розпалить.
Дивує розсудливість й витвір,
А серце це баче й болить...
Хай вітер надії тримає,
Щоб вогник у душах не гас.
Хай бурі й дощі обминає,
Дарує тепло повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2014
Дарую своєму чоловікові у День Народження.
Будь щасливим! 23 лютого 2014 року.
______________________________________
А душа, неначе квітка пишна,
Простяга до сонця пелюстки.
Не біда, що трішечки є грішна.
Як в троянди має колючки.
Та вона жива і теж страждає.
І шукає щастя день і ніч.
І надія все ж не покидає,
Як невдачу стріне віч-на-віч.
Може розминутись десь із щастям.
Бо дорога ох як нелегка.
На удачу прийнявши причастя,
Віра оживає, хоч слабка.
Де ж шукать омріяне блаженство?
Як його знайти і зберегти?
А коли охопить стан шаленства,
На ногах устояти змогти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481533
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.02.2014
Любовь, как розовый цветок.
Пленит волшебным ароматом.
Изящный, хрупкий стебелёк,
Что проростёт в душе внезапно.
Кто выпивал Любви глоток,
Тот окунался будто в море.
И нёс стремглав его поток,
Лишая разума и воли.
Накроет с головой волна,
Тебя в бушующей пучине.
Рискуешь быть обречена:
Не пощадит порой лавина.
Любовь - коварная злодейка.
Бежит от тех, кто к ней спешит.
Как мармеладка, шоколадка.
Награда тем, кто прочь бежит.
И всё ж, любите без оглядки!
Ведь, быстротечна наша жизнь.
И пусть сложны её повадки,
Такому чуду покорись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2014
Внизу бушующее море.
А волны к берегу спешат.
Они как будто бы в неволе.
На волю вырваться хотят.
На краю пропасти высокой
Расцвел чарующий цветок.
Растет один...Жаль, одинокий.
Желанный гость - лишь ветерок.
Но кто осмелится, кто сможет
К цветку поближе подойти?
Нет смельчаков таких,похоже,
Рискуя жизнью, унести.
Он крепко врос корнями в землю.
И выростает сам собой.
Под шум прибоя тихо дремлет.
Он не домашний, полевой.
Бывает клонят часто ветры,
Срывают с злостью лепестки.
Но в чем же здесь его секреты,
Что может веру обрести?
Так и Любовь цветку подобна.
Когда поселится в сердцах,
В ней сила нежности огромна!
Цветёт, не хочет погибать...
И пусть разбито уже сердце,
И лишь развалины в груди,
Она надеется на счастье
Цветёт, не хочет всё-таки уйти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
Без настрою ранок чомусь прокидався:
Похмурий, плаксивий дивився в вікно.
А, може, таким лиш мені він здавався,
Бо й в мене недуже. Десь збіг вже давно..
Та треба ж робити із цим щось нарешті.
Без гумору день, як прокисле вино.
Неначе весна, без цвітіння черешні,
Я вчуся радіти малому давно...
Нелегко дається порада-наука.
Яку ж собі радість придумать в цей час?
Та раптом почула. Це пташка знов стука.
Така ось пригода була і не раз.
І я засміялась... Розумна пташина.
Не встигла ще корму насипати їм.
Ця радість моя - це маленька краплина.
Та настрій підняла у серці моїм...
------------------------------------------
Дякую Ірині Чорній за ідею...http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478473 Історія невидумана, правдива.
Часто заглядують до мене у вікно синички, яких я годую уже багато років..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014
Чай з меліси парує у чашці.
Запотіло від пари вікно.
Намалюю три білі ромашки,
Бо весну виглядаю давно.
А надворі відлига, туманно.
Надокучливий дощ моросить.
Це зимі, знаю я, притаманно.
Ще не можна весну воскресить.
На гілках меріадами краплі.
Обтяжіли... Ось-ось упадуть.
Це здалось, що весною запахло.
Сонце вкрала небес каламуть.
По калюжах ідуть перехожі,
Ну і що ж, що така ця зима.
Сумувати? Для чого? Негоже..
Не забариться... Прийде весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478261
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2014
На світі, кажуть, все від Бога,
Чому ж тоді існує зло?
Тоді чому є душі вбогі,
За що їм так не повезло?
Вони не здатні полюбити,
Не знають, що таке добро.
Нізащо можуть осудити,
і слово ставити ребром.
Чому існує в житті зрада,
Яке їй місце у житті?
Коли принижується правда,
Брехня тоді на висоті.
Чому черствіють в світі душі?
В якій ціні тепер добро?
Хіба ми родимось байдужі?
Чому псується так нутро?
Врятуй нас, Господи, врятуй.
Щоб наші душі не черствіли.
Прошу тебе, все так влаштуй,
Щоб душі наші не ржавіли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.02.2014
Часто душу вспоминаем в песнях и стихах.
Разве много о ней знаем? Просто в двух словах..
Нам душа погоду строит. Как же с ней нам жить?
Может всё себе позволить: с радостью дружить.
Только с ней грустим мы чаще. Слёзы льём порой.
Что ж скупа на наше счастье? Мы ж родня с тобой.
То тебя обидел кто-то: плачешь и грустишь.
То рассматриваешь фото: вмиг к нему летишь.
То всё ждёшь звонка от друга: и тоски полна..
За окном завьюжит вьюга - ты вдруг весела.
Как же жить с такой душою? Как ей угодить?
Кто секрет её раскроет? Как ей возразить?
Чья душа полна страданий, наградил знать Бог.
Кто лишен переживаний, подарить не смог.
Душа - Бог. Нашла приют в теле человека.
Она каждому нужна... Возражать нелепо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476893
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2014
За твором Радченко http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475498
--------------------------------------------------------------------------
По житті ідуть удвох за руки
Дві сестри із нашого життя.
Та, що нас приводять до розлуки,
Інша, так хвилює в нас серця.
Нас любов залишила, мій милий.
І пішла від нас без вороття.
Повернуть назад її безсилі,
Чом нема тепер їй забуття?
Довгими зимовими ночами
Не дає заснути пам"ять нам.
І жалієм зараз до нестями...
Це не побажаєш й ворогам...
За вікном сіріє новий ранок.
В голові заплутались думки.
Що ж тоді так сталось поміж нами?
НАщо ви безжалісні, роки?
________________________________
Дякую тобі, Олю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2014
Ще недавно ми весну вітали:
Яблуні і квіти зацвіли.
От чого ми з вами не чекали:
Це - дарунку справжньої зими.
Так. Погода, ніби-то нівроку.
Веселіше трохи стало жить.
Та щось підмивало ненароком:
Чи хотіла цим нас обдурить?
І зненацька потяглися хмари.
Затягли весняний білий світ.
Це зима пустила свої чари...
І красу накрив холодний сніг.
Як тут упиратись злим морозам?
Ні! Не врятувати ту красу.
Але вірю я отим прогнозам:
Ще лелеки принесуть весну...
Зупинилась віхола спочити.
Крила поскладала на пеньку.
Хіба можем зиму ми судити,
За весняну витівку таку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475294
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.01.2014
Розцвітало небо, як блакитна квітка,
Що розкошувала серед поля влітку.
Сонечко зійшло. Пелюстки ласкало.
Сонячним дощем щедро поливало.
Покотилось сонце по шовковім небі.
А для щастя людям, воно завжди треба.
По землі крокує новий, світлий день.
Щоб б же не захмарений був би він лишень.
Хай його освятить вранішня роса.
Що впаде на квіти чиста, як сльоза.
Усміхнуться люди: відійшла гроза.
Цілу ніч гриміла... Зараз десь щеза..
Відголоски чути... Носить їх луна.
Та уже пройшла ніч горобина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475043
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.01.2014
Відпочити сів на призьбу вечір...
Захмелів від пахощів квіток.
Опустив старечі хилі плечі.
І звільнився від своїх думок.
Постарів швиденько, сивий діду.
Хоч, дивлюся, ще без бороди.
Тихо зник... немає навіть й сліду.
Уступивши, місце темноті.
У прозорім платті легкім, темнім
Це царівна ночі наступа.
І здається все навкруг таємним.
Тиша враз і спокій зависа.
Недалечко десь хлюпоче річка.
Хвилька швидко хвильку здоганя.
Підкоряє всіх чарівна нічка.
Сон - дрімоту в хати заганя.
А вночі гостріше пахнуть квіти.
Упадуть, відцвівши, пелюстки.
Серце вже не буде так боліти,
Бо засне й забуде, що є ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Білий сніг летить, іскриться.
Кучугури наміта.
Та хіба мені це сниться,
Що твій голос доліта?
Я біжу тобі назустріч.
Вітер б"є мені в лице.
А надворі уже північ...
Ні! Здалось мені це все....
Затихає вітер... Тиша.
Може, збився десь з шляху?
А мороз усе сильніший...
Ох, набралась я страху...
Де тебе шукати, любий?
Замело ж усі стежки...
Кличу раз тебе і другий...
Жаль,що йшов ти навпрошки..
Знову сніг лапатий сипе.
Не везе щось в снігопад.
Бо в дорозі сніг же сліпе!
Треба вибрать кращий час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Мабуть, любов тоді пройде,
Коли їх море розділяє.
Якщо безкрила - упаде,
Далекий шлях не подолає.
Нащо зустрілись? Щоб забуть?
Яка від цього серцю користь?
Чи ж рани потім заживуть,
Як лікувать душевну хворість?
Нащо зустрілись? Щоб страждать?
І серцю довго, довго плакать.
Щоб крихту ніжності узнать,
Терпіть тоді така розплату?.
Отак стоять на перехресті
Думки, шикуються у ряд.
Та ось дзвінки уже нечасті.
І нові зустрічі навряд.
Любов - торкання обох рук.
Їй треба бачить їхні очі.
Шаленний серця чути стук...
Та неможливо це заочно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2014
Мороз тріщить...А в хаті тепло.
Прийшла омріяна зима.
День занінчився... Уже смеркло.
Сніг всі доріжки заміта.
Яке нам діло до морозу...
І хай там вітер завива.
В кімнаті пахне так мімоза.
Від щастя дух нам забива.
Ось і збулося, що хотілось.
Здолав неходжені шляхи.
І щастя тихо причаїлась.
Вірніше, лиш його штрихи.
Ти завтра знову відлітаєш.
З тобою ми останній раз.
Мене до серця пригортаєш..
А час біжить.. Спішить так час..
Схилилась я тобі на плечі,
А в голові думки, думки...
Хіба ця зустріч недоречна?
Торкнувся ніжно ти руки.
Занадто пізно ми зустрілись.
Багаття вміли розпалить.
Невже це доля поглумилась?
Та як тепер нам різно жить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2014
Коли любов поселиться у серці,
Не зможемо її не відчувать.
І ми зрадіїм їй, немов веселці,
Не будемо над нею жартувать.
Не кинем на поталу і морозам.
Не будемо у бруд її топтать.
Наперекір весняним зливам, грозам,
Що це святе. Ми будем пам"ятать.
Якщо ж чуття розіб"ється, як склянка,
І ми його не будем рятувать,
То не любов, а просто обіцянка,
Що має здатність просто так зникать.
Любов прощає все, вона всесильна.
Не може безневинно катувать.
Не селиться вона в душі чорнильній,
Яка за втратою не буде сумувать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Я чекаю завжди теплих слів,
Та від тебе чую я так рідко.
Пам"ятаю, ти сказать посмів:
Прилечу до тебе я, лебідко.
Так запали в душу ці слова.
Знаю, що сказати їх непросто.
Як же ти мене цим здивував.
І з тих пір вдивляюся у простір.
В синій висоті парить орел.
Долітає звідти тихий клекіт.
Та шукаю іншого тепер:
Лебедя так хочеться розгледіть..
Прилетиш... Настане такий час.
Вірю, що здолаєш перешкоди.
Жаль, що обіцяв мені не раз...
Мабуть, ти чекаєш ще погоди..
А дощі все зливами ідуть...
Сонце з хмар теж рідко виглядає..
А думки до тебе все бредуть...
Лиш надія трішки звеселяє..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Я чую ніби твої кроки...
Який знайомий легкий стук.
Враз поселивсь в душі неспокій.
Як дорогий мені цей звук!
Невже ти знову повернувся?
(Яка чутлива ця душа.)
Здалось мені, що ти торкнувся
Вустами ніжно до плеча...
Палають щоки. Мить чекання.
Чомусь змінився увесь світ.
І ще хвилина для вагання...
Злетів з плечей болючий гніт..
Стоїш ти знову на порозі...
Такий бентежний, дорогий...
І я сміюсь на зло морозам,
Бо ти, як завжди, тільки мій!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Зиму пробачимо, бо жінка,
Що має здатність запізнитись.
Хоча холодна, як крижинка,
В обіймах, може, опинитись.
Кохання зілля напилася...
(Хіба для жінки оце гріх?)
Дощем весняним пролилася.
Мабуть, розплата від утіх.
Весна спросоння подивилась.
Невже продовження це сну?
Хазяйнувати заходилась:
Красу розлила запашну...
Та раптом крига вкрила річку.
Квітки пов"яли, бо не час.
Ось так скінчилася та стрічка,
Що відчували ми не раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Десь забарилася зима.
А, може, десь заночувала.
В природі сталась дивина:
Вона в цей час пожартувала.
Весна тим часом не дрімала:
Тихенько в зиму увійшла.
Зимові плани поламала.
Розкошувала, як могла.
Вплела у вишні білі квіти.
Квітки примусила цвісти.
Хіба це можна зрозуміти,
Як можна їй назад прийти?
А, може, й нам оце удасться
У дні цвітіння знов ввійти,
І напоїти серце щастям,
Яке колись не зберегли?
Пройшли роки, чужими стали.
Та зрідка згадуєм той час,
Коли від долі утікали,
Не розуміли все підчас...
Життя широка, довга річка.
А ми з тобою береги...
І нас з"єднає тільки нічка,
Коли згадаєм я і ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2014
В жизнь приходят минуты: можешь стать ты богат.
Не о деньгах здесь речь, что-то вроде наград.
Тебе Бог подарил, что дороже всех благ:
Настоящего друга. Ты ему очень рад!
Друг с тобой будет рядом, ценит дружбу всегда.
Если это награда, не предаст никогда.
Когда трудно тебе, не столкнет он с обрыва.
Руку дружбы подаст, не стесняясь порыва.
Может так вдруг случиться, что он станет врагом.
Малодушье сыграет, станешь ты нипочем.
И тебя отфутболит, как ненужную вещь,
А что сделал так больно, разве сможет учесть?
Нет страшнее врага, чем твой преданный друг.
Если с кем-то случится: обожжешься ты вдруг,
Знай же истину жизни, не забудь никогда:
Настоящий твой ВРАГ рядом будет всегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471986
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.01.2014
Як подолать цю несумісніть?
З тобою в різних ми світах.
В тобі є сила, розум, власність.
Мене тримаєш у руках.
А я тендітна, добродушна,
Та не завжди я маю страх..
Бо своєю слабістю всесильна.
Тебе тримаю на ногах.
Літаєш в небі часто, любий,
Коли тебе я обійму.
Стаєш тоді такий шовковий,
Коли скажу: від тебе йду...
Буває плачу, ти смієшся.
Як можна це мені стерпіть?
І часто так мені здається,
Що треба все це припинить...
І ось розбіглися стежками.
І що оцим ми досягли?
І хоч ми з різними смаками,
Змогли незбіг перемогти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2014
Закінчились дощі. Так набридли.
Сонце краєм торкнулось вікна.
Сірі хмари неначе поблідли.
І знялася з очей пелена..
Бачу, певно, весна заблудилась:
Після ливнів отих навісних.
Вся земля віді сну пробудилась,
Розправляє окови тісні.
Он злетіла пташинка із гілки.
Чи відчула й вона це тепло?
Наче вітер вже гра на сопілці.
Все змінити так сонце змогло...
На душі теж полегшення стало:
Усміхнулися радо вуста.
Ніжне сонце мене цілувало...
Ось історія ця так проста...
Коли сонця не буде: теж смійтесь.
Щоб на заздрість було ворогам!
Коли важко в житті, то тримайтесь!
І не вірте фальшивим сльозам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2014
Коли дощі ідуть безперестанку,
Похмурий день заглядує в вікно,
Відсуну обережно я фіранку
І погляд кину свій на полотно.
Тихенько стука вітер в підвіконня,
По небу гоне хмари дощові.
І музика дощу так монотонна
Приносить відчуття ці больові.
Душа чомусь сумує без причини.
У серці поселяється журба.
І хочеться сидіть насамотині.
Надія, що розвидниться, слаба.
Чому душа підвласна так погоді?
Думки в минуле нас тоді ведуть.
Хіба думкам підвласні перешкоди?
Вони дорогу швидко прокладуть.
А по вікну краплинки, ніби сльози.
Чомусь цей рік плакуча і зима.
Чи вірити тепер отим прогнозам:
Зими не буде, бо прийшла весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014
Квітчастим ситцем розстелилось поле.
Казкові квіти полонять мій зір.
Яка краса, блаженство неозоре
Нелегкій долі, що наперекір.
Атласне небо вишите зірками.
До нього свої очі підведу.
Я з заздрістю милуюся хмарками.
Куди вони спішать? Все не збагну.
Заплутався у косах теплий вітер.
А я ховаю сльози і біжу.
Я знаю: ти душі моєї витвір...
Та все ж таки я вірю міражу...
Квіткове поле росами покрите.
Босоніж все біжу я навпросець.
В твоїй душі не все, можливо, вбите...
Як колеться пахучий цей чебрець.
Край неба загорівся. Вже світає.
Присіла трохи... Переводжу дух,
Та серце в безнадії калатає:
Густий туман закрив усе навкруг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Повільно стрілка стрілку здоганяє.
Давно уже півночі, та не сплю.
І нічка тихо голову схиляє.
Ну спи уже, я все себе молю...
Чому душа вразлива, неспокійна?
Якісь думки рояться раз у раз.
Не слухає поради непокірна.
І все тремтить від тих гірких образ.
Не треба.. Заспокойся, душе мила.
Крізь сито пересій оті слова.
І залиші такі, що заживляють крила
Болючі перемелять жорнова.
Крадеться несміливо новий ранок.
Цікаво: може, й ти іще не спиш.
І новий день торкається фіранок...
Можливо, він думки ці освіжить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2014
Чомусь весною пахло вранці.
А де ж жаданний білий сніг?
Повільно капа, як крізь пальці,
Маленький дощик з мокрих стріх.
Бузок ожив - зелене листя.
Трава забула, що зима.
Зеленим килимом росистим
Вже сонну землю обійма.
Я чую запахи фіалки.
Мрійливий вітер з лісу ніс.
Цікаво, як живуть русалки,
І що вплетуть тепер до кіс?
А, може, це весна наснилась?
І ти виною є тому,
Що у природі все змінилось.
Тобі завдячую цьому.
От і весна прийшла раніше.
Десь заблудилася зима.
Ти - моє диво найдивніше,
Що світ мій крильми обійма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2014
Пробач мене, за що, не знаю,
Але прошу тебе прости.
Всі звинувачення приймаю.
А ти, як винна, відпусти.
Не можна зло тримати довго,
Бо стане черствою душа.
Усі ми ходимо під Богом.
У всіх у нас одна земля.
Не раз й тебе в житті прощали,
Бо ми усі не без гріха.
І очі радістю блищали...
Хіба твоя душа глуха?
Не раз уже прошу прощення!
Та буде це останній раз.
І хоч прийде колись прозріння,
Ти жалкуватимеш не раз.
Бо будеш жити непрощенним,
Якщо когось не зміг простить.
Не будь упертим, невблаганним...
Зумій вернути кращу мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2014
Соломинка маленька й невагома.
А значить так багато у житті.
Коли любов скінчається, відомо,
То згадуєм її по доброті.
Ми просимо утримать, що зосталось
Від того, що було святе у нас.
Бо щось таке у душах надірвалось.
Таке було раніше, і не раз.
Тягар образи тягне гордість в воду.
Круговорот несе її до дна.
Та раптом ми знаходим нагороду:
Соломинка десь близько проплива.
Тремтячими хапаємо руками.
А, може, ще втримаємсь на плаву?
І спраглими, засохшими губами
Ми дякуємо їй за доброту.
Ось так бува соломинка рятує
Маленька, невагома, та міцна...
А іноді буває, що пустує:
Схитнеться - і піде усе до дна...
----------------------------------
Вітаю всіх з днем СОЛОМИНКИ.
Хай вона міцно тримає тих, у кого
буде така потреба!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014
Чи є на світі щось дорожче,
Як світло в нашому вікні?
До нього спішимо як можна швидше.
Та чим притягують вогні?
Так! Ти спішиш. На серці радість.
Бо знаєш, що тебе там ждуть.
Очей відчуєш ти ласкавість.
Вони тепло тобі дадуть.
Ми спішимо туди, де ласка.
Ніхто не скривдить там тебе.
Ти поринаєш, ніби в казку.
І вдячний їм, що вони є.
То ж вікна з світлом - це як щастя.
Ми живемо заради них.
Лякають вікна, як прокляття,
Де темінь вікон цих сумних.
Отак і люди, ніби світло,
Дарують радість для людей.
Що через відстані пролито
Із доброзичливих грудей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Є на світі багато слів,
Що зігріти зуміють душу.
Та за те, що мене розумів,
Я найкращі сказати мушу.
Дуже вдячна за те тепло,
Що в морози мене зігріває,
Щиро вдячна за те крило,
Від негоди, яке ховає.
Я не раз упадала у відчай,
Та ти поряд завжди був зі мною.
Ти терпів у часи протиріччя.
Не ховавсь за чужою спиною.
Ти умів пробачати мене,
Коли вихрем на тебе зривалась.
І чекав, що це швидко мине,
І надія у серці ховалась.
Щиро вдячна тобі я за все.
Хай же серце не знатиме болі..
Новий рік хай тобі принесе.
Повну чашу палкої любові.
Щоб світила, як зірка ясна.
І цвіла на шляху твоєму.
Хай удача буде рясна!
Стороною пройдуть проблеми.
З НОВИМ РОКОМ! З НОВИМ ЩАСТЯМ!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469607
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2014
Я вітаю Олю й Олю
З Новим щедрим Роком.
І собі сказать дозволю
Зрозуміло, толком.
Хай же радість і любов
В вас панують в хаті.
Щоб достаток йшов і йшов.
Будьте ви багаті!
Вірних друзів на шляху,
Котрі вас не зрадять.
Щоб не мали ви страху.
Що з вами не зладять.
Хай лунає сміх дитячий
З ранку й до півночі.
Серце з радості лиш плаче.
І сміються очі.
Я бажаю вам всього
Що в вас є не втратить.
А в придачу ще й того,
Що собі бажаєте!!
_________________________
ДЯКУЮ ВАМ, МОЇ ХОРОШІ, ЗА ВАШУ ДУШЕВНУ ДОБРОТУ,
ЩЕДРІСТЬ, РОЗУМІННЯ, ПІДТРИМКУ, ЛЮДЯНІСТЬ!!
БУДЬТЕ ЩАСЛИВИМИ!
ЦІЛУЮ, ОБНІМАЮ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469456
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2013
Я люблю, коли тиша у хаті.
Коли рідні давно уже сплять.
Коли ніжні сніжинки лапаті
Над вікном, як мошка, мерехтять.
Край віконця - улюблене місце.
Чашка чаю... Який аромат!
На колінах вмостилася кішка...
Люблю спокій затишних кімнат.
Лиш годинника звук монотонний
Ледь порушує тишу святу.
Я щаслива в цей вечір безсонний.
Може, просто тому, що живу.
Хіба треба ще більше для щастя,
Коли в тебе, як в всіх, є сім"я?
Хай крилом не торкнеться нещастя,
Хай обходить година сумна.
Бува трішечки сум закрадеться:
І до тебе вірвусь на поріг.
Хай тобі зараз легко гикнеться...
Пам"ятаєш отой перший сніг?
Сніг притишився...зірки вже сяють.
І погасли давно ліхтарі.
Та думки все літають, літають...
Чомусь рани болять, хоч старі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
Обидно: любовь вдруг уходит.
Терять - это каждому боль.
А если она не приходит?
Какую ж играет в нас роль?
Уходит... Но что же здесь делать?
А стоит её удержать?
Быть может, за нею побегать
И плакать, грустить и страдать?
Искать оправдания, спорить
А как же душа здесь болит!
Не можешь её успокоить.
Но как же любовь сохранить?
Душа нас порою изводит.
Не слушает сердца совет.
Не слушает ум... Хороводит.
Какой же избрать тут совет?
А, может, послать её к чёрту?
На волю пустить... Пусть летит.
Довольно играть . Всё без толку.
Достаточно горьких обид...
А если она не приходит?
Кто знает? Тогда веселей?
И что же тогда происходит???
Наверно, с любовью теплей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469099
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2013
Розлилося на плечах волосся.
Граючись, в них вітер порина.
А мені, чудній, чомусь здалося,
Що твоя рука мене торка.
Я шукаю поряд тебе, милий.
І надія в серці так пече.
Та моє кохання, що безкриле,
На чекання довге нарече.
Знаю, що дорога так далека.
Незнайома і важка ця путь.
Та хіба злякає небезпека?
Що тебе чекають, не забудь!
Приглуши свій норовистий гонор.
І здолай, хоч і без крил, моря.
Угамуй у серці гнівний вихор.
Поспіши, поки цвіте зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2013
У каструльці булькає суп із топора.
Його мама варить. Ох і смакота!
Додала картопельки, трішечки пшона.
Посолила супчик. Майстер в нас вона!
І листок лавровий. Це, щоб до смаку!
Як же не любити мамку нам таку?
А з надвору чути голосистий сміх.
Діти забавлються: випав знову сніг.
А мороз щіпає руки, щоки, ніс.
Дід Мороз цю радість в торбі нам приніс...
Та пора обідать...Супчик на столі.
Від Морозу мамі квіти, що на склі.
Це Мороз дарує, жаль, не запашні.
У цій хаті радість, бо веселий сміх.
Новий Рік дарує щастя для нас всіх!
------------------------------------
З Новим Роком, МОЇ ДРУЗІ! Хай Новий рік
принесе вам радість, щастя, достаток!
Хай збудуться всі ваші бажання!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468701
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.12.2013
Як важко нам зустріти друзів,
Які б не стали ворогами.
Тим більше друзів-боягузів,
Яких узнаєш із роками.
Мені у цьому повезло:
Найкраща є в мене подруга.
Вона в човні друге весло.
У доброті її заслуга.
Хоч різний вік у нас із нею,
Та розуміння є у нас.
Вона багата так душею,
Вважаю рідною підчас.
Сказати правду не боїться.
Але підтрима в важкий час.
Таке тепло у ній таїться,
Вселяла віру і не раз.
І намагалась зрозуміти,
І заспокоїть, пожаліть.
Могла зі мною порадіти,
І дружбу нашу оцінить.
Мені в житті так повезло,
Що не буваю я самотня.
І не зламається крило,
Коли така душа присутня.
------------------------------------------
Ніночко! Вітаю тебе і твою сім"ю зі святами. Хай наступний рік принесе вам радість, удачу, достаток.
Дякую тобі за те, що ти є в мене така.
Цілую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Я не люблю вульгарних, грубих слів.
Як може їх витримувать папір?
Чи, може, слів запасу обмілів?
А, може,просто доброті наперекір?
Й твої слова звучали, як набат,
А серце так просило порятунку.
Вони страшніші грому у стократ.
Душа ж шукала теплоти, притулку.
Слова убили просто наповал.
Кого покличеш зараз на підмогу?
Хто в ситуації такій ось побував,
Підкаже, як здолати цю зневагу...
Хитнувся білий світ перед очима.
І попливла колись стійка земля...
А вітер реготався за плечима:
Він бачив, як безсилля спопеля...
Із вуст твоїх лилися все слова,
Щоб виправдать своє роздратування.
Невже й душа твоя недочува,
Не може зупинить це трактування!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Опустивсь рогатий місяць, сів волам на роги.
Озирнувся, усміхнувся: не видно дороги.
Зірочки дивились пильно... А що ж далі буде?
Он із поля із піснями йдуть додому люди.
Попереду віл ступає... Важко...так зморився.
Він не знав, що на рогах місяць примостився.
Помахав хвостом сердешний: мухи заїдають.
Хіба знають, ці противні, як хліб заробляють?
Нахиливсь, вщіпнув травичку,що ж тут раптом сталось!
Непереливки тепер місяцю дістались.
Ухопився за хмаринку, що взялась незвідки.
Ось тепер вже інша справа: видно степ і квітки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467884
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.12.2013
Погода так підвладна корективам:
Сьогодні сонце й дощ, а завтра сніг.
Так і душа в людини теж мінлива:
Потоки сліз зміняє часто сміх.
Сьогодні від образи ледве диха,
І впевнено тоді звучать слова:
Не хочу взнать повторно того лиха...
Надійно потім душу захова.
І плаче безпритульна дні і ночі.
І виплакано ціле море сліз.
Тримати почуття свої - це злочин.
Недовго пестить треба в душах злість!
Душа... Вона ж жива істота.
Для того і існує, щоб любить.
Вона, як ореол, як позолота.
Ви зможете щасливою зробить.
І розімкніть заковані їй крила.
Нехай летить, не треба зупинять,
Бо їй сидіть в неволі вже несила...
Бо є душа, чекає, щоб прийнять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
Щось сьогодні вітряно надворі.
За вікном зима і не зима.
На слизькій дорозі думки кволі
Все спішать до тебе крадькома.
Хочуть все достукатись до тебе.
Добротою душу напоїть.
Виникла давно така потреба:
Як же без добра на світі жить?
Як вдихнуть у тебе, скажи, радість?
Як навчить прощати помилки,
Цінувати ще жіночу слабкість,
Як же повиймать ті колючки,
Що нізащо в душу ти посіяв?
Де були квітки - вже бур"яни.
І зневагу серцю заподіяв.
Чом так сталось? Прошу... Поясни.
В серці поселилася непрошена.
І збирає ягідки гіркі.
І назавжди стала непробачена.
За які ж, цікаво, це гріхи?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2013
На все поле пахне гречка.
Білим заквітчалась.
А від неї недалечко
Соняшники вбрались.
А он в житі, скраю поля,
Маківки палають.
Та недовга їхня доля:
Вітри позривають.
Ця краса так вабить погляд.
І життю радієш,
Бо запалить в серці вогник-
Зразу здоровієш.
І змішалися в повітрі
Запах, колір літа...
Нагадалась ця палітра,
Щоб у холод грітись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Може, колись, через багато років.
У серці болем запече печаль...
Що ти один, як палець одинокий.
І човен твій так й не знайшов причал.
Кидали хвилі в різнобіч вітрильник,
Та він тримався, доки було сил.
А ти життя легкого шанувальник,
Незчуєшся, як втратить човен крил.
І ти тоді, в зимовий час вечірній
Згадаєш давно втрачене тепло,
І погляд твій у пустоті безмірній,
Підкаже, що надломлене стебло.
Мороз торкне, колись гарячі руки.
Мурашки по всім тілі пробіжать.
Так хто ж тебе врятує від розпуки?
Кому біду ти зможеш розказать?
А холод лізе ось уже й за комір.
А ти тепер шукаєш помилки.
Життя міняє давнішній свій колір.
Як череда, плетуться вже роки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
Всю ніч хурделиця гуляла.
І в круговерті був весь світ...
Вона так мило забавлялась.
Мостила килим до воріт.
Заплутавсь в соснах блідий місяць.
Зірки сховала пелена.
Серед пустих, безлюдних вулиць
Тулилась нічка до вікна.
Невже, боялась заметілі,
І їй хотілося тепла?
Не до смаку постелі білі...
А заметіль мела, цвіла...
А в хаті вогник ледве блимав.
Дрова жевріли у печі.
Періодично вітер гримав,
Гойдав віконниці старі.
Серед пітьми два серця бились.
Їм дарувала рай зима...
А нічка з заздрістю дивилась...
Та скоро ранок... Мгла лягла..
Ураз хурделиця затихла...
Сипнув лапатий знову сніг...
І тиша жадана повисла...
Така ось зміна... Краплі з стріх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Я чую дзвін сніжинок в небі.
А, може, твій дзвінкий це сміх?
Хіба кидає пух свій лебідь,
Чомусь відставши від усіх?
Сніжинки липнуть в скло віконне.
На них з надією дивлюсь.
І десь тікає нічка сонна,
А я у роздумах гублюсь...
Дивлюсь: протоптана стежинка...
Либонь, таки прийти рішивсь.
І тануть сліз моїх крижинки...
Невже, рішучості навчивсь?
Кружляє вітер в парі з снігом.
В танок хурделиця знялась.
Думки не спиниш знавіснілі.
Не вірю: вигадка збулась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2013
Зігрію чай у самоварі
І в"язку бубликів куплю
Й духмяну м"яту, на базарі.
Настій з ромашки ще зроблю.
Підсмажу кролика в сметані.
Винце теж маю про запас.
І огірки відкрию пряні.
А, може, хтось з вас любить квас?
Калина з медом теж згодиться.
Узвар і з сиром пиріжки.
Прийму я друзів, як годиться.
Що ще забула? А... квітки!
Ну а тепер чекаю друзів:
(На сайті я зустріла їх).
Вони для мене не байдужі.
Хіба є хто дорожче їх?
Валюшу, Олю, Віду, Любу,
Нінулю, Ірочку, Тамару.
І Ліоліну,Лану, другу Любу,
Олеску, Колю і Тетяну.
Ой, ще забула про Сергія.
Та СМС йому пошлю.
Він на гітарі грати вміє.
Ковальчука ще запрошу.
Наталю кличу особисто.
Люблю читать її вірші.
Вони легкі. Як вода чиста,.
Заходь, Наталочко, мерщій.!
Пробачте, що не всіх назвала..
Поп"ємо разом всі чайку.
Давно я зустрічі чекала,
Бо всіх вас, милі, я люблю!!!
---------------------------------
Продовжіть далі цю зустріч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466148
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.12.2013
Цей вірш дарую одній прекрасній жінці
із сайту, яка має чарівне серце і вміє
любити так, як ніхто... Без її дозволу не можу написати ім"я...
------------------------------------------
Чому у світі скільки болі?
Чому страдають в нас серця?
А як болять від нелюбові...
Стара, як світ біда оця.
Ми знемагаєм від образи.
Від зради сльози гіркі ллєм.
Чому скупі на ніжні фрази?
Яким відкрити їх ключем?
Ховаєм ці слова в архіви.
Їх павутиння запліта.
Даруєм ті, що пхають в прірву.
Від них й полин не розцвіта.
Невже слова багато варті,
Щоб чиюсь душу обігріть?
Чому буваєм такі вперті,
Щоб сум душі чийсь погасить?
А ще страшні слова в мовчанні.
Коли душа чека :"Скажи"...
І в ці хвилини бездиханні
В добро повірить поможи...
Але серця - маленькі дива...
Вони чекати можуть в нас...
Нехай слів добрих ціла злива
Проллється, що були в запас..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465768
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.12.2013
Упало сонечко в калюжу.
Радіють сірі горобці.
Нелегко так в зимову стужу.
Так скрутно їм у дні оці.
Та зараз сонце у зеніті.
Розтав вчорашній он сніжок.
І по асфальті вже розлиті
Струмочки, що тримав льодок.
Сіренькі зграйкою злетіли
(Давно думки були такі).
В калюжках крильми лопотіли,
Хоч дні були і не жаркі.
Сьогодні банний день по плану.
Здійнявся галас,метушня...
А я дивилась з-за паркану
На безтурботне це життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465597
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.12.2013
Котилося по небі ясне сонечко.
Всміхалося дорослим й дітворі.
Заглянуло до внучки у віконечко
Ранкової зимової пори.
Мороз рум"янив дітям білі щічки.
За носики-курносики щипав.
Жаль хвилечок нема на нашій річці.
Він річечку вже кригою скував.
Ось сонечко закрила біла хмарка.
Посипались сніжинки у танку.
І, мабуть, їм від цього стало жарко.
Присіли відпочити на пеньку.
А потім, ніби птахи полетіли,
Засипали дерева і кущі.
Це зимонька - царівнонька хотіла,
Щоб весело жилося дітворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465395
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.12.2013
Ну і що, що мете завірюха,
І що снігом так б"є у лице,
Але вітер шепоче у вуха:
Не торкнув ще мороз стебельце.
Від морозу сховаю в долонях,
Жаркий подих від снігу спасе.
Жаль, життя тільки мчиться на конях
І все далі від тебе несе.
Але як зупинити упряжку?
Попрошу збавить ходу гнідих.
Не зазнати б в житті цю поразку
Від безсилля гірких твоїх сліз.
Проте сльози в мороз - діаманти.
Найкоштовніший скарб у житті.
Жаль, що є і такі варіанти:
Сніг розтане- подібні воді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013
Я знаю: каву любиш вранці...
Відчула тонкий аромат.
А в мене є млинці в сметанці.
От смакувать удвох отак!
Та жаль, смаки з тобою різні.
Я чай із травами люблю.
І до вподоби квіти пізні,
Тобі - пташинний спів в гаю.
Я можу довго тебе ждати,
Поки цвіте ота зоря,
Що нас могла тоді з"єднати,
Хоч перешкода є - моря.
Ти перекинься білим птахом.
Здолай цю відстань без страху.
Присядь спочить над моїм дахом.
Побачу - душу потішу...
А поки чай парує в чашці.
Вікно туманом затягло.
Чи дочекаюся я пташки?
В серденьку сумнівом лягло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2013
Сутеніє надворі. Це вже день погаса.
Тліє тихо і тьмяно, мов свічка.
Я люблю оцю мить... Несказанна краса.
І думки злегка плинуть, як річка.
Непомітно зашторить сірий вечір вікно,
А за ним зазирне темна нічка.
І укутає землю на ніч полотно.
Буде гріти до ранку, як пічка.
Це зима за день ткала свої килими,
Щоб укутать натруджену землю.
І вже сонна вона рівно диха грудьми.
Чиясь спроба збудити - даремна.
Знаю й ти полоняник незайманих чар.
Відчуваю, що важко живеться.
В ніч таку ти звільни свій болючий тягар.
Хай же радість до тебе вірветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Перша крига скувала норовистий хід річки.
Де земля квітувала, зима тче килими.
А гіллястій калині підрум"янила щічки.
Пурпурове багаття запалило сніги.
Береги зацвіли білим снігом пухнастим.
Снігопади деревам сорочки одягли.
Шарудять на морозі гілочки кострубаті,
А сніги по коліна непролазні лягли.
Озирнулась на сад - цвітом пишні черешні.
Вітер ліг відпочити. Сонне гілля гойда.
І радіє душа: баче чари тутешні...
Та ось сонечко сходить: все розтане... шкодА...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013
Коли на небі зорі сходять,
(Одна з них сяє краще всіх)
Вони у таємницю вводять:
Ти обіцяв одну із них.
Дивлюсь на небо. Як впізнати?
Відчути серцем ту, свою?
Як серед них не заблукати?
Чомусь зневірена стою...
Чи, може, хмарка її скрила,
Від тих зависливих очей,
Яких так сяйвом покорила
Серед безмісячних ночей?
А, може, вона просто впала.
Згоріла тихо на льоту.
Моєму серцю підказала
Душі твоєї сліпоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Вже останній осінній подих.
Глянь,крижинками вкрита вода.
Покида непомітно нас осінь.
І притишена ніжна хода.
Поскидала чарівне убрання.
Сірий фон не розрада для душ.
Та природи звичайне згасання
Своїм сумом, дивись, не поруш..
Відпускай її просто, без жалю.
Хай іде, але ти не журись.
І не грай же сумної, скрипалю.
Так потрібно. І з цим ти змирись..
Ось послухай: зима уже стука.
Двері настіж спіши відчинить.
І про сум не почує хай й звуку,
Хоч сльоза на очах забринить.
Сипонув морозець вже за комір.
Та що плакать від цього? Облиш...
У зими неповторний свій колір.
І ним душу свою ізцілиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Сьогодні навіть сонце рано встало.
Спішить тебе вітати з твоїм Днем.
Свої бажання в промінь посплітало.
Від осені букетик хризантем.
Хай сонечко постійно тебе будить.
Дарує тобі радість кожен день.
І я тебе ніколи не забуду.
Жалкую, мила, за одним лишень,
Що ти живеш далеко так від мене.
Зустрітися нам доля на дала.
Та скрашуєш мені життя буденне,
Я рада: вірну подружку знайшла.
Бажаю тобі щастя повну хату,
Усмішок від рідні та від дітей.
Директор хай підніме тобі плату.
Хороших тобі, радісних гостей.
Живи життям спокійним, рівномірним.
Не знаючи ні горя, ні біди.
А щастя я бажаю буть безмірним.
Упевнено життям своїм іди.
__________________________________
Друкується вітання із запізненням : імениниця була у відпустці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462085
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.11.2013
Не сьогодні, можливо, й не завтра,
Але знаю, що прийде той час.
Ти збагнеш, чого було варте
Почуття, що тримало так нас.
І згадаєш, коли буде сумно,
Коли ночі нагрянуть без сну.
А за вчинки свої нерозумні,
Не зумієш ти стримать сльозу.
Не забудеш мене ти і в радість,
Коли будеш якусь обіймать.
Все шукатимеш в неї ту схожість,
Чим могла я тебе чарувать.
А в осіннії довгії ночі,
Коли вітер постука в вікно,
Усміхнуться зажурені очі,
Бо не бачив мене так давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2013
Дякую Радченко Олі, що надихнула
на цей вірш http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461453
-------------------------------------------------------------
В моей жизни прошел мимоходом.
Задержался всего на чуть-чуть.
Но больна не от скверной погоды:
Я пытаюсь себя обмануть.
Ты внезапно ушел без оглядки.
Кротко взглядом тебя провела.
А потом все искала загадки
Мимолетного сердцу тепла.
Что увидела в хрупком созданьи?
Почему не такой он, как все?
И не может осилить сознанье:
Почему так влекусь к простоте.
Просто так не приходят внезапно.
Просто так же не смогут уйти.
Сердце ждет тебя всё же обратно.
Как хочу тебя вновь обрести..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461617
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2013
Якщо вас хто-небудь образив,
Струсіть пилюку із плечей.
Хоч слово завжди серце ранить,
Не тріть від сліз своїх очей.
Всміхніться просто їм у очі.
Спрацює метод від образ...
І більш вони уже не схочуть
Вживать у мові свій сарказм.
Розправте плечі, не хвилюйтесь.
Це не біда. Усе пройде.
І таким людям не дивуйтесь.
Вона назад до них прийде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461222
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2013
Голе поле вкутав морозець.
Це зима зробила перші спроби.
Із-під снігу випнувся чебрець.
Подививсь на світ він із-під лоба.
І, струсивши сніг із пелюсток,
Полетів думками в тепле літо.
Як же він промерз.. аж до кісток,
Але поле звеселив так цвітом.
Не боїться він пересторог,
Що ось-ось нагряне стужа.
(А на полі перший її крок),
Та йому усе оце байдуже.
Бо узнав цвітіння ніжний смак.
Всю чарівність сонячного літа.
Хоч зима відіб"є свій вже знак.
Та з душі не зникне ця палітра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Ось підкрався вечір тихий в хату.
Вся сім"я поснула вже давно.
Та мені не хочеться ще спати:
Погляд свій звернула у вікно.
На гіллі маленька павутинка.
Вітер норовить її зірвать.
Так цікава стала ця картинка:
Як же себе буде рятувать?
Вітер хилитає голе гіллля.
Стовбур нахиляє до землі.
Павутинка робить всі зусилля,
Щоб її не збили сили злі...
Думаю: а що їй вже втрачати?
Що для неї цінне в цім житті?
Може, вітер їй за матір й батька...
Іноді ж погладить на гіллі...
За життя трималася щосили.
Відірветься - пропадуть сліди.
Так її бажання зрозумілі...
Ось якими треба буть в біді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Ми живемо в цім світі,
але різні такі.
Як же тих розуміти,
Що живуть, як німі?
Вони просто на дні
Здатні довго сидіть.
І не словом, мовчанням
Можуть тихо убить.
Усміхніться ж тому,
В кого біль на душі!
А до серця черствого
Підберіть же ключі.
І щоб поряд з такими
Було легко нам жить.
Щоб такими людьми
Ми могли дорожить.
Люди! Будьмо людьми.
Не камінні ж в нас душі!
Не ховайтесь в тіні
і не будьте байдужі.
Адже в жилах тече
В нас не просто вода.
Милосердя даріть.
Це найвища ціна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460841
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.11.2013
Уже сонце підбилось. Виграють промінці.
Чи мені все приснилось?... Поряд мене це ти.
Промайнула усмішка... Бачу ти все ж чекав.
На столі чай з жасміном...Я люблю подих трав.
Я несміло присіла біля краю стола.
Так в дорозі зморилась: нічка ж темна була.
Подивилась уважно: чи не зайва тут я.
І чому завжди манить недосяжна мета?
Ти сидиш ось напроти... Ніби все, як в кіно.
Нерішучість збороти так тобі й не дано...
Подала тобі руку... Обірвався мій сон...
Так вставать не хотіла.. задзвонив телефон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
Що нам робить погоду? Чи дощі, що ідуть?
Сльози ллємо, як воду...І думки десь бредуть..
Ну а край так далекий...Чи здолають його?
Чи завадить знов спека? Чи мороз більш всього?
Перешкоди - дороги... Та ще сумнів душі..
Попрошу допомоги для вагань в метушні...
Полетить першим вітер.. Хай узнає усе.
Чи уяви ти витвір, чи це діло пусте?
Як проллє у дорозі місяць сяйво своє.
Ти уже на порозі... Все чекаєш мене.
Перешкод ще багато на моєму шляху...
Та тебе б не зустріти у погоду лиху...
Подивитись у очі...Ні! Не зможуть збрехать.
Ой, які темні ночі... Повернутись назад?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2013
Вже дерева світять голим тілом.
Осінь поскидала з них наряд...
Лиш листок злетить десь запізнілий.
А кущі он ватрою горять.
Навіває сум ліс спорожнілий.
Вітер заховався у листву.
Накрапає дощик щось несміло.
Простяглася річка за верству.
І здається, ніби синя стрічка
Сповивала гори, що в пітьмі.
Задрімала в горах темна нічка...
Зірочки мигтіли вдалині.
Пахне в лісі хвоєю й грибами.
Десь тихенько дерево скрипить.
Місяць он заплутавсь між дубами.
Так нелегко їм оце терпіть.
Та ось ранок тихо зняв завісу.
Все, що спало, знову ожило.
Особливе є життя це лісу.
Зчарувати кожного могло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460098
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2013
Вже опале листя перепріло.
Під ногами тихо шарудить.
А у серці те, що ледь жевріло,
Як мачок тепер палахкотить.
І той вогник так дає наснагу.
І, неначе іншим став весь світ,
А в душі вселилась рівновага.
Розпуска пелюстки дивоцвіт.
Збережу його від вітровію,
Захищу від пересудів і обмов,
Бо таким ось cкарбом володію.
Незрадлива ти моя любов.
Пам"ятаєш: зацвітали вишні,
Пелюстки нам падали до ніг?
Все віддали б ми за дні колишні.
Замість пелюстків тепер там сніг.
Я тебе до себе пригортаю.
І душевне чую так тепло.
Нищечком тихесенько зітхаю:
Іній посріблив твоє чоло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
Життя - це найщедріший дар людини.
Та часто в нас думки: чи так живем?
Чи перед кимось в нас нема провини?
Чи, може, біль комусь ми завдаєм?
Думки, як дим, клубочаться в повітрі.
І повертаємось у прожиті роки.
Свій погляд зупиняєм на палітрі.
Шукаєм в ній болючі помилки.
Життя різноманітне і жорстоке.
Приносить біль від зрадників і втрат.
Від підлості на серці шрам глибокий.
Від зради ще болючіший в стократ.
Погляньте, люди, в небі світить сонце!
Даруєм радість ближнім залюбки!
Тримаймо щедрість у своїх долонцях!
І будемо людьми, не навпаки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459279
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2013
Вже притишені осені кроки.
Що хотіла, усе вже змогла.
То посіяла в серці неспокій,
То журбою чомусь облягла.
Дарувала невпевненість вчинків,
Білий світ застилала слізьми.
І не знала душа відпочинку.
А по долі, немов чобітьми.
Я ж не знала, що осінь так гралась.
Наробила ось так помилок.
Не помітила, як підкрадалась.
Наганяла фальшивих думок.
Але осінь прекрасна, бо жінка.
Я пробачила їй все давно,
А що нас ще трима павутинка,
Значить іншого нам не дано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2013
Нам кохання приносить радість,
Та воно не буває й без сліз.
Пробачає частенько слабкість.
І не терпить брехню і злість.
Воно, ніби жива істота:
Відчуває і біль, і сум.
Для душі дорога позолота,
Як мелодія ніжних струн.
А як любо ласкає серце!
А буває по нервах б"є.
А часами пекучим перцем
Безпорадність душі несе.
І тоді починаються муки.
І хворієм від тЯжких образ.
Затихають чарівнії звуки...
Хто любив: відчував це не раз..
Не сумує лиш той, хто не любить.
В кого серце безжурне, пусте.
Від кохання він розум не згубить,
А душа бур"яном проросте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2013
Наступав з вас хто - небудь на граблі?
Відчували, боляче, як б"є?
Бережіться, щоб не взнать надалі,
Що в житті знаряддя таке є.
Я ж на граблі часто наступала.
Вірила у доброту людей.
Та за те частенько діставала:
Граблі били поміжи очей.
А з синцями, ой яка ж морока!
Кожен хоче знати: це чому.?
Хоче про це відати й сорока,
Щоб пізнав і світ увесь тому.
Та зніму з душі я павутиння
Те, що заважало мені жить.
Хай проникне сонячне проміння,
Що поможе мозок освіжить...
Ну, а граблі зовсім заховаю,
Бо від них не тільки синяки...
Пальці ще до крові позбиваю...
Так буває вірі завдяки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013
Не хмурте брови в час світанку,
Хоч на душі коти шкребуть.
Відкрийте з радістю фіранку,
Думки чудові знов прийдуть.
Вдихніть азонове повітря,
Зітріть образу із душі.
Ця процедура все ж не хитра.
Не забувайте в метушні.
Струсіть пилюку, що осіла
На плечі від чиїхсь образ.
Розправте до польоту крила.
Та щоб політ усіх потряс.
А ворогам даріть усмішку.
(Страшна це зброя, як для них)
Цей сміх і радість вперемішку,
Розтоплять лід в серцях черствих.
Та не забудьте і про себе:
Влаштуйте свято для душі.
Не буде вже тоді потреби
Шукать для настрою ключі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013