| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Моя тінь виблювала весь сором разом з зірками і нескінченим блакитним небом. Все це летіло в прірву виблискуючи на сонці різними чудовими барвами і сповнювало радістю очі померлих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31312
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2007
Мені подобається як ранковий дотик світла,
(коли всі сплять в своїй красі
й тримають у долонях свої сни)
Вітається зі мною, як з першою людиною.
Ми дивимось одне другому в очі,
Ми бавимось зі снами перехожих,
(які не вірять що помруть)
І я не бачу в них країни
І радий що не бачу в них себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31309
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2007
Сурмлять дерева,
Закривають очі,
Будинків вікна,
Голови дівочі,
Схиляються до неба-
То є добрий знак,
Що сняться сновидіння.
І у деревах-
щось тай є духовне,
І хочеться рубати їх щодня,
І пити кров,
І цілувати сльози...
І повалятись у росі,
У неймовірно неземній красі,
Що на світанку сонця.
Сонця спільного для нас.
Де ми не є і де не будем-
Завжди оточують нас люди,
Що слухають дурні пісні і
Дивляться той божевільний ящик,
Що його б викинув в вікно
Не шкодувавши чуже скло.
Багаття...
Серед ночі розпалю багаття,
Щоб іскри в небо сипало свої.
А я б ловив метеликів самотніх,
І вберігав їх від вогню,
До самого світанку...
І може хтось, колись-
Впіймає і мене...
В свої легкі долоні...
І так впіймає, що забуду біль,
Ненависть до істот,
Бажання... згоріти у вогні.
Я бачу знову місяць,
І думаю про нескінцченне.
А навесні дерева,
Поки немає листя-
У сяйві місяця,
Простягують до мене свої руки.
І кожна гілочка-
Про щось благає,
Про щось своє,
незрозуміле...
І в кроні лупають на мене очі,
І не стращно...
Чарівно, темно і не страшно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30939
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2007
Коли пірнаю у життя-
Завжди оточують мене
Веселі кольори буття
І справжній сміх чи плач людей.
Але життя несамовите
І різні для усіх шляхи.
Є два поняття - чорне й біле,
Оце найкращі кольори!
Душа буває чорна й біла
І кожна має в світі місце.
Багато гірше - душа сіра,
Безбарвна - це життя у кріслі.
Це рух по колу,смерть в шпаківні-
Ці люди справді безнадійні
Провести пів життя у ліжку-
Оце ось грішно...
А десь у Єгипті іде єгиптянин...
І гори там інші і ночі темніші...
Десь падає боінг...
Десь злітає ракета...
Десь іде концерт...
А десь інтерв'ю...
Десь Буш в туалеті читає газету...
А десь солдат іде на війну...
Десь схід сонця над морем...
А десь вічна крига...
Всього так багато...
Як добре що в душі відлига...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30937
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2007