| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
І вона піде бродити вулицями,
Нічними провулками і дахами.
Вона буде красти з неба зірки
І в коси собі їх заплітати.
Слова всі її проливаються ніби у ріки,
І вона все кричить: - Мені можна все,
Я все ж таки доволі сильна жінка!
А на ранок, прокинувшись, варить у джезві каву,
Ароматом наповнить кухню й вітальню.
І буде дивитися крізь відкрите вікно на свій ґанок.
Та в думках пошепки - він все такий як із казок.
І замріяно буде рахувати квіти,
Не троянди - банально, а лілії білі.
Вона має звичку завжди ходити у кедах,
Не спати ночами, співати і вірити у синє небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2016
Я повернуся в це літо наосліп. Я повернуся.
Я знайдуся сузір'я/ми обіцяю!
Навіть, якщо мою пам'ять уб'є хмура осінь,
Навіть, якщо зима заледенить всі думки.
Ти ж лише будь, нічого не говори.
Запах твого волосся витає в повітрі.
Очі твої тепер у кожному сні.
Навіть, якщо я буду далеко від тебе.
Навіть, якщо листопад заллє все в душі.
Ти ж лише будь, нічого не говори.
Знай, я знайдуся! Дороги лягають самі.
Вони давно не ведуть до Риму,
Але якщо так думати, то мій Рим ти
І вони біля тебе сплітаються ріками й римами всі.
Ти ж лише будь, нічого не говори.
І кожна дорога веде наяву і у сні.
Я ними йду, я лечу як метелик до світла.
Твої долоні холодні щоб відігріти,
Сузір'я/ми щоб любуватися вдень і вночі.
Знай — ми є, все сказано, нічого не говори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2016