| Сторінки (1/8): | « | 1 | » | 
Повільно  крокуючи  містом  вечірнім,
Я  грію  долоні  під  світлом  ліхтарним.
Містичним  здається  усе  й  неймовірним,
Ліхтарне  тепло  –  лише  хибна  примара.
  
Всі  люди  як  люди  –  кудись  поспішають,
А  я,  мов  романтик,  на  думці  зависнув,
Що  я  вже  насправді  тебе  не  кохаю,
Забути  тебе  іще  зовсім  не  пізно.
  
Ти  можеш  назвати  мене  егоїстом,
Сказати,  що  час  витрачала  даремно,
Та  знаєш,  у  серці  твоєму  так  тісно,
Там  знайдеться  місце  для  всього,  крім  мене.
  
Для  чого  ж  тримаєш  мене  біля  себе?
Для  квітів?  Обіймів?  Розмов  телефонних?
По  звичці  мене  обіймати  не  треба,
Ти  краще  знайди  собі  когось  нового.
  
Я  містом  крокую,  вже  зовсім  стемніло.
Спустошення  дивне  в  собі  відчуваю:
Осіння  пітьма,  проникаючи  в  тіло,
Повільно  собою  тебе  витісняє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2018
День  догорає,  тому  навкруги
Густішають  кольори.
Знову  примарні  видіння  нічні
Побачимо  уві  сні.
Сутінки  близько.  Ти  можеш  іти.
Я  вже  не  боюсь  пітьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2017
Світ  зимою  здається  безмежним,
Але  ніч  скоротила  шляхи.
Світлофор  загорівся  зеленим,
Шкода,  нікуди  далі  іти.
За  засніженим  білим  бордюром,
Наче  прірва,  чорніє  асфальт.
Міст  висячий  –  затоптані  смуги.
Я  готова  ступити  за  край.
Завмираю.  По  той  бік  безодні
Не  знаходжу  знайомих  очей.
Тут  закінчилось  наше  «сьогодні»,
Наше  «завтра»  уже  не  прийде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2017
Серце  міста  болюче  б`ється  в  моєму  горлі,
Відбиває  поламаний  порваний  ритм  у  скронях.
Я  вже  майже,  вже  майже  (мене  залишилось  трохи)
Розчинилась  в  його  безмежному  біополі.
Я  остання  із  тих,  хто  знає,  що  все  несправжнє,
Що  повітря  –  це  кров,  а  бетон  –  заніміла  шкіра.
В  грудні  кров  та  застигне,  пластом  на  узбіччя  ляже.
Зовсім  скоро  зима  приспить  наше  місто-звіра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751707
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2017
Не  читай  ти  моїх  віршів,
В  них  немає  ні  краплі  правди,
Лиш  ілюзії  та  обмани
Неприкаяної  душі.
Кажеш,  любиш  за  блиск  в  очах,
То  блищать  леза  і  кинджали,
Що  на  самому  дні  застрягли,
Ті,  що  мій  убивають  страх.
Не  дивися,  не  стій.  Іди!
Ти  від  мене  тікай  подалі,
Як  би  я  тебе  не  благала,
І  в  твої  не  являлась  сни.
Ти  не  згадуй  мене  вночі,
Через  це  я  не  можу  спати.
Ти  –  мої  персональні  ґрати.
Я  читала  твої  вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2017
Ейфорія  цілком  рівноцінна  болю,
Це,  якщо  порівняти,  одне  й  те  ж  саме.
Чорний  гумор,  іронія  злої  долі,
Таке  щастя  лишає  глибокі  шрами.
Це  Ікар,  що  нестримно  летить  до  світла,
Прагне  свого  далекого  злого  раю.
Він  в  польоті  не  дихав,  давився  вітром,
Щиро  вірив,  що  світить,  а  не  згорає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747544
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2017
З  кав`ярні  я  виходжу  в  листопад,
Повітря  холодом  думки  скувало,
Скувало  руки.  Обернусь  назад:
Кав`ярня  розчиняється  в  тумані.
  
Лиш  пісня  досі  у  вухах  дзвенить
Відомої  французької  співачки.
Едіт  Піаф  співала  про  Париж,
Я  ж  шепочу:  «Стається  все  на  краще»
  
Попереду  вокзал.  Сповільню  крок.
Мене  однаково  там  не  чекають.
Лежить  в  кишені  зім`ятий  квиток.
Я  їду  з  міста,  де  тебе  немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2017
Щовечора  (окрім  понеділка)
вдягнувши  свій  найкращий  одяг
та  пригладивши  волосся  
ти  йдеш  на  побачення  зі  своєю  дівчиною
вона  натуральна  блондинка
з  блакитними  очима  та  незвичайним  ім`ям
я  б  сказала,  американським
вона  фарбує  губи  неможливою
яскраво-червоною  помадою
і  носить  високі  підбори
на  вулиці  на  неї  всі  обертаються,  але  чомусь
вона  не  здається  мені  вульгарною
я  її  не  ненавиджу
просто  знаю,  що  в  джинсах  і  зі  скуйовдженою  зачіскою
підходжу  тобі  набагато  краще
хоча  б  тому,  що  маю  нестримне  бажання
притиснутися  сухими  вустами  до  твоєї  гарячої  шиї
може  навіть  легенько  вкусити
та  знаєш,  яким  би  класним  ти  не  був,  я  ні  за  що
не  захотіла  б  стати  нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649996
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 08.03.2016