| Сторінки (51/5053): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Не пускай його у свої сни, не пускай...
Кричу собі безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Роби вигляд, не помічай його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті, відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, жаль.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на твоєму порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка.
Ти пробач цю непокірну ніч,
моя туга, шукає поміч. у свої сни, не пускай...
Кричу собі безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Роби вигляд, не помічай його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті, відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, жаль.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на твоєму порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка.
Ти пробач цю непокірну ніч,
моя туга, шукає поміч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Засыпает осень,
сложила крылья-листья.
В тумане купает рябины ожерелье.
Дождями омывает каждое поместье.
Засыпает осень,
месяц её провожает,
как избранную уважает.
Засыпает осень,
цвета багряные забирает,
тихонечко замирает.
Осень, дорогая, не сокрушайся,
придёт твоя пора,
не сомневайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як увісні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Даю Небесам Право -
решать мою Судьбу здраво.
Сдалась в одинокой борьбе,
в одиночном окопе
атеистов не бывает,
теперь это точно знаю.
Прошу их, чтобы рассеяли туманом
мои прощлые и нынешние сомнения.
Больше, чтобы не знала боли
моральной и физической,
чтоб не била она меня,
током электрическим.
Испепелено практически всё,
догорают угольки моего камина,
еле слышен шум дождя
в пелене дивной.
Предсказуема круговая модель
нашего каждого дня -
успех - провал,
ненависть - любовь,
смерть - рождение -
это Колесо Вечного Движения.
Почему только в конце Жизни понимаешь,
что Дверь Клетки Жизнь
всегда была открыта,
чего я боялась и не выходила,
что меня держало невыносимо,
ведь большего от неё ожидала,
трепет в Душе слыхала.
Взлетела бы и всё,
и всё огромное Небо было бы моё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Душистое осеннее разнотравье:
пряное, терпкое, словно поприще синего, переспевшего тёрна..
Стернёй обнаженные поля.
Шуршат багряные листья под ногами,
ложатся под заборами,
по ветру круговоротами летают,
одеялом землю застилают.
Везде костры душистые пылают,
запах осени напоминают.
Наступила грибная пора,
туманом осенним закутана вся.
Не в силах задержаться тепло,
белка запасы собирает в дупло.
Осень входит в свои права,
запасай на зиму дрова,
а как прийдёт Покрова -
"заревёт девчонка, как корова"!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
Ти - риба, плаваєш по Життю грайливо,
я - рак, задкую, почуття перетворюючи на страх.
Загальна у нас тільки стихія, норовлива водна феєрія.
Ти - сила і воля, а я - слабкість і жменька горя.
Сховаю в кулачок тугу, зав'яжу вузлик на удачу
і нездійснену мрію.
Мені б твоїй рішучості і сміливості крихту,
щоб не доїдала душевна втома.
Любов не встигла накрити щастя хвилею,
а виявилася лише штормовою перевіркою на силу змін -
кращим для мене тебе зберігши Життю у супротив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Котяче Життя триває...
Мчить він, як вихор понад ланами.
Поруч бігають та вабляться діти.
У котика також хвіст трубою,
не має йому від них спокою.
Стриба мерщій на дерево,
і вже звідти спостерігає,
зиркаючи очима,
наскільки загрозлива ця хвилина.
Вони мчать хутко повз нього,
а він каменем падає донизу, лякається,
але ж встигає на льоту схопити
щось їстівне. Нажаль він не лелека,
взлетів би від них далеко.
А покиль, знайшов собі схованку-домівку
у зеленому килимі чарівного барвінку.
Поруч гомонять, цвірінькають горобці.
Лише мить, пустун хвоста
на них ласо спогляда.
Та дитяча кумпанія збиває його з думки.
На котяче щастя,
вибігла з хати мати
їх додому звати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Буває, пекучий біль душі
з'являється у вісні.
Бачу рідних,
чую,як мама будить вранці,
та приказує,
ох, ох,якби дома,
ноги у просі,
спав би й досі.
Дуже сумувала за своєю Сумщиною.
Бувало прийду, та жаліюся на життя,
а вона каже, доню, та хіба ж то горе,
горе, коли війна.
Тепер я знаю, що таке війна,
батьки померли перед самою війною,
хоч не бачили це страхіття,
однак вдруге б війну всеодно не пережили .
Першою пішла мама,
а батько за нею,бо дуже сумував,
казав, хіба це жизня без коханої дружини.
Їхнє покоління дуже цінувало відносини,
такого кохання , як у моїх батьків,
мені більше не судилося спостерігати.
Життя - це вершина,
на котру здерся і більше
не спускаєшся донизу,
а розправивши крила летиш у вись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Осіння пора втратила свою родючу силу.
Вичерпала себе, сховалася під запоною
сніговою, білою.
Голі гілки хвилюються
на свіжому, морозному вітрі.
Похмурі поля - гордовита,
замерзла краса.
Сніжинки блищать,
наче срібні метелики.
Небо чисте - велике озеро,
рожевіє від заграви.
Відчуваю, ми - гвинтики
Великого Життя.
Колись розтане сніг,
прилетить весна,
зацвірінькають пташки,
потечуть струмки.
А зараз, надходить вечір,
соромлячись опускається сонце -
чисте, велике, червоне.
Зірки золотим дощем сипнули іскрами,
морозні, буцімто намальовані.
Природі необхідно платити добром за добро.
Хочеться, щоб злетіла птиця - щастя
і сіла на мою долоню,
шукаючи в Житті спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Моє Життя - скупе на щастя,
таємниця нездолана мною,
Душа не має спокою.
Але ж не тільки жіноча Душа вразлива,
чоловіча також.
Кожен прагне, щоб його покинули біль і смуток,
а натомість лише , щоб цінували,
та любов панувала у серці.
Тож слова - рідний мій, коханий, безцінний,
завжди чіпляють за живе.
Вони дають нам зрозуміти,
що саме ця людина найдорожча нам,
потрібна, єдина.
Навіть компліменти іноді бажані також,
від них стає тепло наче від обіймів,
чи полум'яного погляду,
в них чути стукіт серця,
радість і солодкий біль водночас.
Я також, як кожна з нас, чекаю ту свою
єдину людину, яка наповнить моє Життя
усім найкращим, без болю.
Не злякає моє почуття "полохливого метелика".
Хочу усвідомленної любові,
щоб пронести її ,
решту свого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Україна, чому печаль по тобі з'їдає,
сльозою бринить?
Чому в наших долонях,
ти не маєш спокою?
Хіба ж літами не заслужила,
хіба мало терпіла.
Ти, як та багатостраждальна жінка
з сумними очима,
дивишся на кров пролиту Віками.
Та чи ж мало її було, щоб ще і в наш час,
поливаємо Землю свою повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Летит времени колесница,
будоражит память, хочется в ней
только хорошее оставить,
как спелое яблочко с доброй семечкой.
Знаки Судьбы даром не даются,
должны, как решка и орёл развернуться.
Жизненная "игра" стоит свеч.
Но, решать её проблемы лучше
по мере поступления и в меру
своего доверия.
Эмоции в себе храня, страдают все,
и мужчины, и женщины.
Но, не улучшив отношения,
с одного уровня жизни на другой
перейти не можем,
как душу не гложем.
Реализованный, успешный человек
к общению открыт,
энергию ему пространство прибавляет и не тормозит.
Не существует для него
дня выбора и колебаний,
а только исполнения его желаний.
На его природную доброту,
пространство работает с пользой,
проявляя особую активность,
досрочно и с перспективой.
Знаки Судьбы даются тем,
у кого работает каждая клеточка и его ГЕН.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Косить завіса дощу.
Косить шлях минулих днів.
Косить нерозділена любов.
Косить метушня дарованних років.
Косить туман справжньою сльозою.
Косить, косить, косить,
волосся з сивиною.
Косить з непохитною вірою,
щоб утрималася на ногах,
у "нейтральні води" виплила,
Ангелу Долі Життя довірила,
не втрачала даремно часу...
Косить, косить, косить,
а як живеш, ніхто не запитає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Всього страшніше - не убожій Душа.
Будь терпляча до чужого горя.
Пропускай його через себе,
не жаліючи серця і спокою.
Адже без Душі немає людини.
Кому потрібен бездушний каркас?
Нехай нелюдяність століття,
відносить вогнедишної Химери баркас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Суєта суєт
в Житті називається.
Одному обіцяє,
а іншому обламується.
Не нарікай на життя,
все прийми всерйоз,
а то, чого б не вийшло,
в Житті того віз.
Приймай і ласку,
приймай любов.
Приймай, як казку,
але грай в ній роль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Стою в Життя на краю,
пам'ятаю, як цілують без любові,
коли кажуть - так,
а відчувається - ні.
Коли горить ранок
рудою хною,
серце не має спокою.
Осінній заслін з дощу між нами,
створений не нами.
Початку не має у кінці -
то й не шукай вітру,
у слід не свищі.
Осіні поцілунок останній,
з краплин блискучих,
мов намисто, з коралів барвистих.
Щемить серце від болю,
не має Душа спокою.
Чому все краще тече крізь долоні,
бринить гіркою сльозою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Чим більше віршів я пишу,
тим сильніше мене дивує
Сила Слова.
Воно л'ється, як річечка,
як пісня колискова.
Таке живе, чутливе,журливе,
замріяне, щасливе,душевне,часом крикливе,
не слухняне, як мале дитя,
буває іде супротив,має свій мотив.
Хочу, щоб мої слова
доходили до самого серця,
навіть коли вони
з присмаком перцю.
Здається його домівка серце,
воно ніби живе окремим своїм життям,
іноді крає душу навпіл.
Дуже радіє душа,
коли моє мале внученя хвалить,
уподобав цукерки,
каже на рідній мові, щебече,
мов мале пташеня.
Наріжний камінь закладає в родині
саме жінка своїми руками,
вчить дитину розмовляти,
вимовляти перші слова
і першу молитву.
Доглядаючи за її колискою,
вона є його головним зодчим.
Виховання нашої кожної дитини
потребує докорінних змін,
бо це має на всю Країну незгладимий вплив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Холодно, уже вся застыла,
а шепчу себе, ничего,лижь бы была жива.
Метели по-жизни разносят всё в клочья,
минуты не важны, исчезают без заздрения,
планировала на весь жизненный путь,
мечтала, дышать на полную грудь желала.
Война, ослепила в одно мгновение,
раздела догола, онулировала всю Жизнь
без сожаления.
Не планирую теперь больше ничего,
я со временем уходящим теперь заодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Киевское раннее утро.
Осязаю утреннюю тишину.
Созерцаю спящие ещё окна.
Туманная дымка оседает,
как роса...
Свежо, легко дышится на полную грудь.
Скоро проснётся людской "муравейник",
зашумят потоком улицы,
будто улей пчёл.
Защебечит и птичий оркестр.
Счастлива, что родилась на Свет,
в такой же ранний рассвет.
Хочется попросить у Бога прощения
за все мысли-недоразумения.
Ощущаю ценность Бытия,
вот она Родная Земля.
В восторге Душа,
сердце подскочило от радости.
Пришло в голову,
сколь ценен и хрупок Белый Свет.
Понимаю, нельзя себя вести беспечно,
как малые дети,
которым ещё нет дела до всего Мира.
Ощутила сладость весеннего утра сполна,
жаль только, что я пока одна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Київ у полоні осіні.
Над мостами ліхтарі,
склонили світло до Землі.
Місяць, наче чарівник,
заховався у ночі.
Осіння пора ,
буцімто молочна купель,
повисла над великим містом.
Листя золотом різнобарвним малює,
велич свою будує .
Прохолодно, охоплює сум,
багато різних дум.
Перші морози,
схопили в полон осіні сльози.
Київ - ти, як прекрасний Одісей,
дихаєш історією своєю.
Люблю твої площі,чудові аллеї,
затишні місця.
Увечері мости купають свої вогні
у коханому Дніпрі.
Намолена Земля.
Собори вітають численних вірних.
Міст закоханих - романтичне місце,
завершує це найзворушливіше намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Бабине-літо павутиною залетіло,
закрутило, вихором понесло.
Не відкупилася доля сивиною скроні.
Останній сплеск Природи перед зимовою холоднечею -
зливаються запахи двох видів :
терпкі і різкі,
свіжі і ніжні, ностальгічні
запахи осінніх квітів -
тонкі, екзотичні,
аромат фантастичних планет.
І від цієї краси,
золото серця плавить
лавою застигаючої сльози.
З цієї життєвої смуги,
міцніше відчуваєш грунт під ногами,
адже зима не за горами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024
Похмура осінь лягла,
загасивши останню свічку літа.
Вересневе сонечко марніє.
Охоплює сонливість,
осінь іспит складає на міцність.
Дрімотними очима дивлюсь у простір.
Осінь має дивний вплив,
зустрічаю її на самоті.
Мерехтить листопадове полум'я,
я пильно стежу за похмурою порою,
малюнками на її пергаменті.
Не зважаю уваги на осінні повені.
Осінь ніби довіри від нас очікує.
Ми закарбовуємо її красу
у своїй пам'яті.
Кружляє листя у сонячному промені,
жене вітром обгортки від цукерок.
Земля засипана сухим листям,
хрустить під ногами,
шепоче легеньким вітерцем.
Осінь , як палаючий талісман-оберіг,
береже Природу від лиха.
Осінь літу промовляє -
"Не пхай свого носа, до чужого проса!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
Осінь наближається...
Дощі омивають обістя,
осіні руки протягують
долонями вниз, як жінки.
Хмари небо затягли,
як в надвечір'я,
неспокій на Душі.
Вересень літу дихає в спину,
не має зупину,
бо воно йому наснилось,
як та жарина.
Потихеньку спливає мій вік,
то й чекаю осінь з радістю
кожен рік.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Відношення моє до тебе особливе -
на рівні тіла і душі,
зірки світять по-особливому,
порушуючи свої рубежі.
Меркне все, що було раніше,
як поволока туману рвана.
Прокидається в сонячних променях надія, ясністю окрилена.
Ці почуття дуже дорогі,
усвідомити любов мені допомогли.
Чому все в Житті приходить із запізненням,
ігноруючи життєвий розклад?
Якби невчасно, вибачаючись за вторгнення, запізніло,
але від серця, а не від ворожки.
"Адже краще пізніше, чим ніколи" -
чула не раз ці слова.
Тільки зараз їх сенс усвідомила,
коли віру в себе вселяла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
От 2-х до 5-ти, говорят наши внуки...
В окне прекрасный зимний вид-
снег, снегири на деревьях...
Мишутка смотрит в окно с восхищением,
мамочка, но чего же ты меня на саночках
не катаешь, мои косточки опечалены.
----------------------------------
Ведёт мама Мишутку в садик,
волнуется, ведь первый раз,
может плакать.
Вошли, Миша посмотрел вокруг,
что это за непорядок такой,
подошёл к каждому ,
забрал соску,
отнес маме в подол платья.
Шум вокруг, слёзы...
На следующий день мама опять
ведёт Мишу, волнуется...
Вошли, все дети бегут к Мише на-перегонки,
и сдают свои соски,
мамы хохочут, что не делали,
чтобы отучить их, а Миша пришёл и помог.
Сам то Миша соску не сосал,
то и реакция была соответствующая...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Да, неужели
нам места мало на Земле...
Гонимые за мирным небом.
И, только Бог знает,
где мы найдем
успокоение Душе и телу...
Так, неужели,
нам места мало на Земле...
Гонимые за мирным небом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
Жизнь моя прошлась по-мне,
то катком, слезою,
то редкой радостью,
дорогой нелегкой и крутою.
Не сужу прожитую Жизнь,
что было суждено,
то в ней и проявилось...
Где была права,
а где и ошибалась,
терпением откупалась...
Пришла война,
в доме свет погас,
он уж не зажжется никогда,
прошлого больше нет.
Жгёт внутри огнем безжалостным,
и дома нет и нет в жизни радости.
Были - зима, осень, лето,
пришла и очередная весна,
еще не с мирным светом.
Душа плачет трепетно и тихо.
Одинока не грусти,
позабудь горечи и всех прости...
По всяк час оставайся с Богом
и будь иным подмогой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Война разделила на 2 берега,
поглощает года без жалости,
прошу уходи, дай хоть мирного времени чуток...
У меня рядом река,
у тебя шумит океан безбрежный.
Веришь, грустно одной,
знаю и тебе скучно...
Уйдет война, я тебе открою дверь,
будешь дорогим гостем...
А я у тебя во сне гощу,
видеть тебя сонного хочу,спящего,
пусть даже чуток храпящего,
но такого родного,одного желанного,
на пути-дороге не встречала
такого доброго и честного,
радушного, безгрешного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
"Без Бога нация - толпа,
объединённая пороком,
или слепа, или глуха,
иль, что ещё страшней, жестока".
( Иеромонах . Роман.)
Господи, ещё один стих,
не забирай данный тобой Дар - Рай.
Оставь полёт Души в сердечной тиши.
У каждого в Душе свой Иерусалим, но знаем,
что Он только Один.
Каждый Миг страдания Души на Земле,
отмерян чистым золотом на Небесах.
Весной не помним стужу снегопада,
зимой день весеннего заката.
Пусть метель препорошит невзгоды,
грусть и печаль, а оставит нам
счастливые мгновения
и надежды даль.
Не надо хмурится грозовой тучей,
окружающим наскучишь.
Жизнь, как "Волшебная лампа Алладина",
иди по ней с Миром.
Ведь когда-то всё повторится сначала и без нас,
только это будет у иного жизненного причала.
Вечен этот круговорот,
он, как музыка, состоит из нот.
Другие будут цвести розы в далёкой этой дали,
иные выпадут росы на травяные покосы.
Ветер заметёт и наши следы
в придорожной пыли,
и только в вальсе дождя, будет грусть по нам слышна.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2024
Будь, як хворостинка, покірна,
під вітром випрямитися гідна.
Бережи посмішки своїх рідних та близьких,
харизму бережи свою -
успіху допоможе твоєму.
Щоб не було невдачи,
бережи серця силу и свою вдачу.
Навчись слухати, там де говорять,
а говорити там, де хотять тебе почути.
Закрий дверці Душі от слабкості та печалю.
Не залишайся без надії, віри та любові.
Не відступай без бою, не має сердце спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
Мне трудно дышать без тебя,
недостаёт воздуха.
Пленницей твоей себя чувствую,
разлукой сердце терзаю.
Душе мало места в груди.
Откуда такая тяжёлая полоса?
Чем перед тобой провинилась,
разве лишь тем, что влюбилась?
Радости в Жизни недостаёт,
сердце грустит, не спасает.
Зимняя гололедица досаждает,
как болезнь, силы забирает.
Лишь в том беда, что Душа не согрета,
рвёт одиночество бусы, бунтует.
Я доверяю Вселенной,
ожидаю защиты от неё,
ведь заблудилась одна,
без поддержки её.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Сладко-горький коктейль на губах,
нет света в конце туннеля.
Только тот, кто сердце не умеет беречь,
может прожить, как смерч.
Если не чувствуешь уже ничего,
что можешь отдать людям.
Так море замерзает постепенно,
и не кипит крови ручеек.
Прошу прощения у всех врагов,
не чувствуя унижения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Я знаю, що любов
не здається.
Я знаю, в Душі слід
залишається.
Я знаю, дощі її не
змиють.
Я знаю, завірюха не наздожене.
Мрія відбудеться,
як Божа Нагорода,
вірити тільки
дуже потрібно.
Я знаю, до самої Землі
схилилася гілка
мого дерева
під важкістю
життєвих знегод.
Але вірю, що скоро
вона знову випрямиться
і займе колишнє
положення наснаги,
доб'ється до себе
любові і поваги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
Звезды, возрождаясь,
сбрасывают пелену газа и пыли,
так нужно и нам,
пылать настоящей Жизнью,
отбрасывая злобу и ничтожные поступки.
Многих сжигает жажда наживы,
в то время, когда рядом едва живы.
Уже даже сама Планета бунтует,
ей нашего тепла недостает.
Господь породил нас по своему подобию,
то почему не стремимся к его заповедям,
не рассуждаем, куда несут нас наши ноги.
Друг друга не ругайте,
а, как та пчелка, мёда из цветка,
ума собирайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
Думала, так уже
и проживу, в Океан
Любви не ныряя,
иначе Жизнь
распорядилась родная.
Лампочку впереди зажгла,
свет её манит, как
ласкающий магнит.
В Жизни - пора осенняя,
багряная, вечерняя.
Сумерки на пятки
наступая, уводят от
сердечного Рая.
Мнимые дела,
мнимые поступки,
такова selavi.
Лучшее в Жизни
вовремя лови,
и не отпускай,
не теряй свой
душевный Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
Знаю, мимо Вас своей Жизнью растаю.
В глубине души,
мы все немного идеалисты.
И только ребёнок невинный,
его лепет - нежный и трогательный.
Цените нашу реальную Жизнь.
Наши взаимоотношения
"в рамки приличий" не втиснуть.
Жизнь заставляет нас встрепенуться.
Драгоценны зёрнышки
золотого колоска Жизни.
Семя Вечности в каждом мгновении Времени.
Любовь в далеке искать не надо,
она всегда с нами,
наша Солнечная Суть.
Нажаль, семени обиды не дано
войти в Мир цветами прощения.
Если , даже жалость Душу покидает,
знать она совершенно пуста,
пусть каждый это знает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Господи, прошу Мира Планете всей,
прошу Мира стране своей,
прошу Мира городу родному,
прошу Мира семье и дому,
прошу Мира своей душе,
чтоб Жизнь была в счастье и добре.
Прошу, ведь от тебя многое зависит,
Жизнь наша в вечной спирале виснет.
Глубоки небеса и далеки,
но силой слова мы с ними близки.
Энергией своей, мы тоже рядом,
но порой грешим, не ведая близости расклада.
Звездным шатром нас накрывая,
ты ведешь к границе Рая.
Молитвою помолись Иисус Навин,
солнца ста и луна, за нас,
ведь не ровён наш час.
Во един час разбойник вниде в Рай молитвою,
доброта твоя на Холсте Мира сияет палитрою.
Господи, смягчи сердца всех
противобордствующих благу и достоинству Церкви Христовой,
чтоб не ходили мы, как глупые телята, заблудшей дорогой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Не хочу жити в пів серця,
дихати в половину дихання,
не змусити мене
віддати перевагу колінам над стражданнями.
Душа кричить в ночі,
свічкою танучи, навіщо муки такі.
Хочу лід перетворити на воду,
випустити почуття на свободу.
Не хочу стати ізгоєм у миру,
є надія, що ще
багато щось зможу.
Допивати по краплі
захололу любов,
важко не виносимо,
тяжкість пізнавши буття,
ще не втратила віру в себе,
з такою філософією
далеко, звичайно не піду,
але сенс її може і збагну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2024
Автор Джордж Карлин...
Парадоксом нашего времени является то, что мы имеем высокие строения, но низкую терпимость, широкие магистрали, но узкие взгляды.
-Тратим больше, но имеем меньше, покупаем больше, но радуемся меньше.
-Имеем большие дома, но меньшие семьи, лучшие удобства, но меньше времени.
-Имеем лучшее образование, но меньше разума, лучшие знания, но хуже оцениваем ситуацию, имеем больше экспертов, но и больше проблем, лучшую медицину, но хуже здоровье.
-Пьем слишком много, курим слишком много, тратим слишком безответственно, смеемся слишком мало, ездим слишком быстро, гневаемся слишком легко, спать ложимся слишком поздно, просыпаемся слишком усталыми, читаем слишком мало, слишком много смотрим телевидение и молимся слишком редко.
-Увеличили свои притязания, но сократили ценности. Говорим слишком много, любим слишком редко и ненавидим слишком часто. Знаем, как выжить, но не знаем, как жить. Добавляем года к человеческой жизни, но не добавляем жизни к годам.
-Достигли Луны и вернулись, но с трудом переходим улицу и знакомимся с новым соседом.
-Покоряем космические пространства, но не душевные.
-Делаем большие, но не лучшие дела.
-Очищаем воздух, но загрязняем душу.
-Подчинили себе атом, но не свои предрассудки.
-Пишем больше, но узнаем меньше.
-Планируем больше, но добиваемся меньшего.
-Научились спешить, но не ждать.
-Создаем новые компьютеры, которые хранят больше информации и извергают потоки копий, чем раньше, но общаемся все меньше.
-Это время быстрого питания и плохого пищеварения, больших людей и мелких душ, быстрой прибыли и трудных взаимоотношений.
-Время роста семейных доходов и роста числа разводов, красивых домов и разрушенных домашних очагов.
-Время коротких расстояний, одноразовых подгузников, разовой морали, связей на одну ночь; лишнего веса и таблеток, которые делают все: возбуждают нас, успокаивают нас, убивают наc.
-Время заполненных витрин и пустых складов.
-Время, когда технологии позволяют этому письму попасть к вам, в то же время позволяют вам поделиться им или просто нажать «Delete».
-Запомните, уделяйте больше времени тем, кого любите, потому что они с вами не навсегда.
-Запомните и горячо прижмите близкого человека к себе, потому что это единственное сокровище, которое можете отдать от сердца, и оно не стоит ни копейки.
-Запомните и говорите «люблю тебя» своим любимым, но сначала действительно это почувствуйте.
-Поцелуй и объятия могут поправить любую неприятность, когда идут от сердца.
-Запомните и держитесь за руки и цените моменты, когда вы вместе, потому что однажды этого человека не будет рядом с вами.
-Найдите время для любви, найдите время для общения и найдите время для возможности поделиться всем, что имеете сказать.
-Потому что жизнь измеряется не числом вдохов-выдохов, а моментами, когда захватывает дух!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2024
Поздно вечером
у окна,
запела запоздалая
птичка.
К чему бы это,
невеличка?
Все твои подружки
уже давно спят,
чего не хочешь в их ряд?
Веселишь мою душу,
в запоздалую стужу.
Твой прилёт для меня
загадка и фантазия.
Одно поняла
с твоего прекрасного
пения,
если мечта - проза,
то любовь ,
её поэзия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива посмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може на закаті буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
Утренняя тишина,
сколь много в ней добра.
Слышны отдельные
птичьи голоса,
просыпается их непоседа -
детвора.
Что сулит грядущий день,
за туманной пеленой не видно,
а потому ещё и не обидно
за наши планы и мечты.
Тонкая штука - Природа,
ничего не ждёт от народа,
только береги,
что она создала,
ведь на это не надо много ума.
Любуйся нею, дружи,
уничтожать , уже созданное, не спеши.
Ранняя пора в росе -
думы упорядочены все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Я тебе верю,
эту веру
слезами искупила.
Я тебе верю,
пусть не я
тебе голову вскружила.
Я тебе верю,
иначе не могу,
через свою душу
не перешагну.
Сердце обманывать
не научилась,
хоть по-жизни,
чего со мною
только не случилось.
Я тебе верю,
таких слов
на ветер не бросаю.
Я тебе верю,
это уже точно знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Радугой побегу в бездонную даль,
догоню стремительный ручей,
захвачу в плен ветерок - молодец,
это и будет печали моей конец.
Удивительная наша Жизнь,
то как лучезарное мгновение,
когда в любви купает Мир,
то Вселенная светит в душу,
как будто счастье вынимает наружу.
За "соломину" - Жизнь хватаюсь,
что есть мочи,
не предаю свою цель.
А признать таки должна,
свою вольную, степную Душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
Горе вдруг радость повстречало.
Чего же ,ты так долго молчала?
Пути дороги ко мне не вели,
заплутала быть может в неизвестной дали.
Я тебя так долго ждала,
седина проявилась сполна.
Где-то может тебя слишком много,
поделись, не скупись на пути-дороге.
Радость, ты, как лучик света
с Небес воссиявшая,
душа по тебе тоскует,
ласку не познавшая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2024
В тишине, в глубине
души, мы все хороши.
Мироздание с вышины,
проверяет души ,как падежи.
Душа , родная моя,
осознай меня.
Укажи путь к сердечному
стремлению, к полному,
небесному расслаблению.
Трепет душевный ликует,
Божью красоту рисует.
Земную, небесную,
разную, дай, Бог,
лижь бы не праздную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Втiшай течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Важко дивитись новини,
нажаханий настрій,
руйнування відбирають сили.
Життя, як розбитий порцелян.
Намагаюся збагнути цей
тяжкий Час.
Тремтить від люті мій голос,
скільки молоді не вспіло
мети своєї досягти.
Нелегко Правду відшукати.
Червоні очі від поганого сну,
останнім часом дуже гостро
все відчуваю, вразлива.
Багато чого діється навкруги,
та малі мої потуги
правду віднайти.
Розум не взмозі взяти гору
над ємоціями й пітьма тисне голову.
Переживаю знову найтяжчі
моменти в Житті.
Війна - болюча тема,
як велетенське бурмило,
зненацька налетіло.
Мене життя вчить не по-книзі,
а досвідом, що у своїй валізі.
Втрачаю відчуття часу,
у полум,ї війни,
згоріли мої надії,
мандрівником стала
у своїй Країні.
Хоче накрити суцільна темрява
та я їй не корюся,
з останніх сил борюся.
Це не просто йде війна ,
а боротьба за наші Душі.
Й одне діло спостерігати
і інше діло все втрачати.
Повірте, рано чи пізно,
та Правда верх візьме
у цій темряві
й День по стука у Двері.
Платимо життям,часом, платимо совістю,
ціна дуже висока
життєвої скорості.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2024
Проснулось утро,
исчезли зори бессильные, ленивые.
Приутихли ночные звуки,
ясное солнышко верх берет.
Вселенная им в Душу светит,
одиночество и тревогу уничтожает.
Звенит все вокруг,
Земля-Мать нам радуется.
Кукушка кует в дубраве,
голодный пес ищет пищу.
По росе ступаю босиком,
навстречу дуновению ветра,
вспоминая детские утехи.
Прошу, Небес Свеча, не догорай,
потому, что в печали еще сильнее хочется жить,
как преднамеренно всему.
Потому, что когда придет старость,
радость сама по себе пропадет.
В прохладное мгновение Жизнь отходит,
а напуганной Душе не понять это страшное мгновение,
прошедшие лета кланяются Вселенной.
Поэтому и не хочу со своими стихами
закрыться в башне молчаливой,
а отдаю их в жизненный полет.
Я их покропила радостью и слезой,
хочу, чтобы услышали их звон,
ясной, душевной наготы стон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2024
Мы живя, бежим вперёд,
назад Пути уже нет.
Берегите каждый свой Рассвет!
Ночь с днём не встретится,
Луна с Солнышком тоже.
Время всего дороже,
его за деньги не купишь,
оно быстротечно,
мгновения уплывают навечно.
Не можем умом объять ценность его.
Даже мороз по-коже,
жаль,что управлять ним не можем.
Выжить - это Межпланетное желание.
Оно актуально и для нас.
Сколь велик энергетический запас
каждого из нас.
Разучились относиться с любовью
друг к другу, ко всему,
что нас окружает.
Присмотритесь к пчёлкам,
как малые дети,
лапками цветочки открывают,
усиками нектар собирают.
Любо-Дорого,
за трудягами наблюдать.
Трудится вся Планета
над пропитанием, размножением,
выживанием.
Всё в нашем Мире просто, разумно,
почему же поступаем так бездумно.
Что-то очень главное тераяем,
Человеколюбие наверно,
потому и живём скверно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
Время Жизни нашей,
как шагреневая кожа,
уменьшается с каждым прожитым днём.
Истина его - основа,
иногда её познаём.
Нетерпимы друг к другу,
бываем, как звери,
и в семье, и в стране, и в Мире...
"Возлюби ближнего,
как самого себя",
для нас уже не панацея...
Возомнили себя верхом совершенства,
а приглядеться,
куда от таких "совершенств"
только можно деться.
Попрали все благие нравы.
Время , оно наказывает,
забирает красоту, здоровье,
близких одного за одним,
черёд наш всё ближе,
не думаем о нём,
празднично живём.
Даже не отрезвляет война,
обогащаться многим не помеха,
а ведь вдуматься,
так уж давно не до смеха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2024
Я тебе верю,
эту веру
слезами искупила.
Я тебе верю,
пусть не я
тебе голову вскружила.
Я тебе верю,
иначе не могу,
через свою душу
не перешагну.
Сердце обманывать
не научилась,
хоть по-жизни,
чего со мною
только не случилось.
Я тебе верю,
таких слов
на ветер не бросаю.
Я тебе верю,
это уже точно знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Весна, почуваю себе метеликом,
що з кокона злетів,
на рожевий цвіт яблуні сів.
Вдихаю аромат кольору прекрасного,
милуюся його красою неосяжною.
Ніжні пелюстки,
як губ прагнучих полум'я, полонять,
упускають діамантові крапельки роси.
Зелені стебельочки -
ранньої весни набряклі сосочки,
ще повністю бруньки не розкрилися,
але спробу зробили,
як би повинилися.
Зворушлива, тремтяча млість,
кольору незрівнянного.
Ранні бджоли п'ють нектар,
запаморочливий цілющий дар.
Блідо-рожевий яблуневий колір,
дарує нам свій не забутній світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Україна, чому печаль по тобі з'їдає,
сльозою бринить?
Чому в наших долонях,
ти не маєш спокою?
Хіба ж літами не заслужила,
хіба мало терпіла.
Ти, як та багатостраждальна жінка
з сумними очима,
дивишся на кров пролиту Віками.
Та чи ж мало її було, щоб ще і в наш час,
поливаємо Землю свою повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
В час важкий
Господь потіше нас.
Скільки лити гірку слоьзу.
Я на Землі лише на Мить,
в чужині мені не жить.
Підхопила малу торбу,
до грудей притиснула,
ми ростемо з батьківського зерня,
знаємо що то Істина.
Жодна пташка лісова,
на чужині не співа!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
Пахне бажанням любити...
Цей стан ні з чим не можна порівняти.
Його не можливо приховувати.
Я не з тобою,
навіщо мені цей не зацілований спокій.
В глибині сердешного колодязя не скінчилася вода,
хоча горе прагне висушити його до дна.
Рішуче дивлюся йому прямо в очі,
голосно не нарікаю і в гадці не маю,
сміливим поглядом зустрічаю.
Борюся з останніх сил,
щоб радість мою не згасив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Жить стоит,
даже, если
остался один день,
ценить его
драгоценный плен.
На жаль,
в Жизни ограничен
дней круг,
видимо, от наших
мук.
Бережём же, каждое
мгновение, цепляясь
за него, как за
спасательный круг.
Приюти, родной,
моё одиночество,
осчастливь его обняв,
не дай в душе
поселиться грусти,
от тоски моей
не будь пьян.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Ти даремно подумав, що щаслива,
що не потребую тебе.
Та просто на вигляд гордовита,
а думки тільки про тебе.
Не зрікайся любові.
Її не судять.
На Віку, як на скаку.
Скільки болю,
бути коханою,
але не тобою!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
Не пускай його у свої сни, не пускай...
Кричу собі безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Роби вигляд, не помічай його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті, відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, жаль.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на твоєму порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка.
Ти пробач цю непокірну ніч,
моя туга, шукає поміч.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
"Без Бога нация - толпа,
объединённая пороком,
или слепа, или глуха,
иль, что ещё страшней, жестока".
( Иеромонах . Роман.)
Господи, ещё один стих,
не забирай данный тобой Дар - Рай.
Оставь полёт Души в сердечной тиши.
У каждого в Душе свой Иерусалим, но знаем,
что Он только Один.
Каждый Миг страдания Души на Земле,
отмерян чистым золотом на Небесах.
Весной не помним стужу снегопада,
зимой день весеннего заката.
Пусть метель препорошит невзгоды,
грусть и печаль, а оставит нам
счастливые мгновения
и надежды даль.
Не надо хмурится грозовой тучей,
окружающим наскучишь.
Жизнь, как "Волшебная лампа Алладина",
иди по ней с Миром.
Ведь когда-то всё повторится сначала и без нас,
только это будет у иного жизненного причала.
Вечен этот круговорот,
он, как музыка, состоит из нот.
Другие будут цвести розы в далёкой этой дали,
иные выпадут росы на травяные покосы.
Ветер заметёт и наши следы
в придорожной пыли,
и только в вальсе дождя, будет грусть по нам слышна.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
Верю в Секрет У. Клемента Стоуна...
Белякова Светлана Николаевна
"Всё, что человеческое
сознание способно
вообразить, оно
способно и получить".
У.Клемент Стоун.
Верю в Секрет У. Клемента
Стоуна - чего хочешь,
можешь достичь!
И, без единого стона,
Жизнь нужно прожить.
Благодарю, каждый день,
прожитый мною,
пусть даже без удачи
и покоя.
Не хочу , жить
ограниченной жизнью,
хочу, проявить себя
в поэзии слова и мысли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Нещастя, покинь дорогу мою
у пору негоди.
Нещастя, дай на повні груди зітхнути,
дай промінцю сонця в очі заглянути.
Нещастя, блиснула надія сонячним променем,
подумати змусила про все.
Нещастя, ти білою заздрістю з'їло моє щастя.
Зле нещастя, умило обличчя потоком сліз водночас.
Нещастя, ти гостриш серце зсередини,
ти душу відпусти, не томи.
Нещастя, тебе у гості ніколи не звуть,
але ти, як той спрут,
стискаєш без жалісті щупальця.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2024
Танец бабочек простой,
кружевной, лёгкий,
мирской.
Парят одна краше другой,
зависти не знают одна к другой.
Как всё сотворено неимоверно.
Легки, будто шепот в тиши.
Природа просыпается нежно,
во всём царит блаженство.
Где-то утро украшено ярко,
где-то туманно,
но реально красиво,
в трепете поцелуев,
прикосновеньи желанных тел.
Солнышко тоже заглянуло к нам,
будто желая счастья всем, приветствуя
нежностью в поле невесомой ковыли,
на море волн бархатистых извилин.
Как дотронуться хочется
до летящего цветка-мотылька,
взмах лепестков - тайна велика.
Хочется, чтобы села на ладонь,
ощутила на ней покой.
Девочка на лужочке присела,
жаль бабочка уже взлетела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015049
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2024
Я на подоконнике сидела, сидела,
да и на искренний дождик глядела, глядела.
Если сердце будет ныть, ныть,
я босиком буду по-лужам бить,
чтобы душа радовалась, радовалась,
грусть далеко гнала, силу не жалела.
Потому, что я хочу жить в радости и счастье,
а не потакать проклятой напасти.
Пусть она навеки пропадёт, погибнет,
а взамен родит счастливые моменты.
В стремительном водопаде, пусть радуга играет,
свой венок разноцветный в купели купает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015006
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2024
На обочине растет вишня.
Пыль ветер несёт по дороге,
болят ноги, уже идти я не в силах.
Останавливаюсь под её тенью,
как хорошо, что выросла здесь достойно.
Вишня, позволь с тобой пообщаться,
негде нам один от одного прятаться.
Ветви шумят,
по-видимому, человеческий язык таки понимают,
драгоценную прохладу дарят бесценную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
Я перед Вами оголила Душу.
Накопичилося - не утримати.
Лавиною сніговою,
як в зимову, злу холоднечу,
мчать почуття в
нестримну далечінь.
Тверджу собі - бери себе в руки,
адже розслаблятися
по-життю не можна,
посилюються тоді її муки,
втікає надія внікуди.
Думаєш, горше вже бути не може,
сподіваєшся на поліпшення,
але приходить нова біда,
і дає Уроки Помсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2024
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива посмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може на закаті буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як увісні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
Кину камінчик по-воді,
щоб пішли хвилі,
може Життя моє
новим наповнить.
Бурхливе море пристрастей,
як Титанік тоне.
Мене, як бунтаря,
проти течії жене.
Доля, системою моїх
програм заряджена,
стереотипом відпрасована.
Намагаюся трохи відкрити двері
і увійти до неї хазяїном.
Вихід проблемам Життя
дає самє, життєвий
клубок намагаючись розкручувати,
з його полону назад дороги немає.
Добрими вчинками
Життя розслабляє,
робити висновок на чужих
помилках дозволяє.
Керувати ситуацією
завжди намагайтеся самі
і не дозволяйте,
щоб вона Вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
В стихах Душа с Миром говорит.
В моей Жизни благодаря войне,
произошла полная ломка старого,
а нового не видно и на горизонте.
Не хочу пребывать в сонном
состоянии Жизни,
хочу выражать свои истинные мысли.
В каждом из нас есть Божья Искра,
так давайте светить не только себе,
а и тем кто вокруг нас.
Мечтаем разорвать Колесо Сансары.
Само слово Сансара - скитания,
длящиеся вечно...
В буддизме - это совокупность всех Миров.
Будда сказал - "Кто не понял своего прошлого,
вынужден пережить его снова".
Так думаем о своей жизненной основе...
Наша мирская Жизнь даже не пахнет
покоем и полным духовным равновесием.
Тонущая Душа в океане Сансары стремится
освободиться.
В Колесе Сансары через спицы не перескочешь,
да и на лестничке Жизни своей
через ступеньки тоже,
ведь вернут на доработку всёже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
Віти схилились над Дніпром,
ніби руки наші переплелись.
Шепоче Дніпровська Хвиля,
наче захищає наші мрії.
Лілеї білі, жовті,
красою у свій полон манять.
Зачаровує його велич -
земна, безмежна.
Струни Душі звучать з ним
в унісон, як з дзвоником.
Дніпро своїм Світо-Твором
заколисує, привітом зустрічає
прихід осінньої купелі.
Його прозора вода дозором,
навкруги усе окидає своїм зором.
Закохані зорі купаються у Дніпрі,
листям - бісером жовтим, опадають дні.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
В Душе проснулась ранняя весна,
с радостным журчанием талой воды,
где долгие метели остались позади.
Сердце сжимает нежность,
будто после долгого сна,
велика любви цена.
Нежность переполняет всё моё ество,
чувствую стук собственного сердца,
стремлюсь в неведомое наконец.
Солнышку улыбаюсь,
проживаю неизбывное его
тепло и ласку.
Хочу чувствовать себя по-жизни
любимой, желанной, защищённой.
Слышать в ответ, ты - моя жемчужина,
ты - мой рассвет.
Прошу, счастье, протяни мне руку,
пусть горе больше не шепчет мне на ухо.
Знаю, тебя в продаже нет,
всё трудом достаётся,
только тогда гармония,
как музыка льётся,
уходит в небытие негатив.
Только тот, кто улыбается сквозь слёзы,
приказывает Судьбе даже
в лютые морозы.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
Не знаешь, где оно
последнее мгновение.
С кем больше никогда не увидишься,
куда больше никогда не воротишься.
Не знаешь тот последний раз,
выставляешь Жизнь, как на показ.
Каждая секунда отлетает в небытие,
как снежинка тает вдалеке.
Жизнь тем и ценна, пока длится,
путает свои страницы.
Богатством Души хочу поделиться.
Радостью дышать, видеть и слышать.
Не ныть, не надеяться напрасно,
и будет всё у нас прекрасно.
Богатство деньгами не измеришь,
оно из другого измерения,
в сердечном место-расположении.
Надеюсь всё больше на Ангела-Хранителя,
своего покровителя.
Он знает мой первый вздох и шаг,
только Он - мой Жизненный Падишаг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Между прошлым и будущим - сказочный жизни Мир.
В сути его заложенный клада мирского миг.
Магнолии цветом прекрасным юность её цветёт.
Зрелый же возраст, как лилия, по водам её плывёт.
Пальмой высокой, раскидистой, года её в разнобой,
бьётся волною пенистой чувств непокорных строй.
Тесно переплетаются, колоском пшеничным,
суровая правда жизни и минуты её гармонии,
и единства, как мгновения пиршества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
Ветка березы, сережки золотые,
птичий гомон, лета перезвон…
Трепет душевный
не излечит время,
а, может быть,
это и хорошо.
Ведь жизнь складывается
из мгновений
полета тела и души.
Безвластно над этим время,
пожара сердца не туши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013915
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2024
Ти даремно подумав, що щаслива,
що не потребую тебе.
Та просто на вигляд гордовита,
а думки тільки про тебе.
Не зрікайся любові.
Її не судять.
На Віку, як на скаку.
Скільки болю,
бути коханою,
але не тобою!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
Косить завіса дощу.
Косить шлях минулих днів.
Косить нерозділена любов.
Косить метушня дарованних років.
Косить туман справжньою сльозою.
Косить, косить, косить,
волосся з сивиною.
Косить з непохитною вірою,
щоб утрималася на ногах,
у "нейтральні води" виплила,
Ангелу Долі Життя довірила,
не втрачала даремно часу...
Косить, косить, косить,
а як живеш, ніхто не запитає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
Хочу научиться Душой расцветать,
целовать каждую зарницу.
И если, даже буду раненной птицей,
от счастья не буду убегать.
Может тогда мне весна улыбнётся,
и сердце счастливой птицей забьётся.
Ей вопрос задавать не стану надолго иль нет,
просто буду ловить счастья каждый момент.
Жизнь - дорога длинная, быстротечная,
но, как река, широка и глубока.
Если счастье возвратится ко мне снова,
я уже не буду бестолкова,
не выставлю его напоказ,
для глазливых, нехороших глаз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
Время Жизни нашей,
как шагреневая кожа,
уменьшается с каждым прожитым днём.
Истина его - основа,
иногда её познаём.
Нетерпимы друг к другу,
бываем, как звери,
и в семье, и в стране, и в Мире...
"Возлюби ближнего,
как самого себя",
для нас уже не панацея...
Возомнили себя верхом совершенства,
а приглядеться,
куда от таких "совершенств"
только можно деться.
Попрали все благие нравы.
Время , оно наказывает,
забирает красоту, здоровье,
близких одного за одним,
черёд наш всё ближе,
не думаем о нём,
празднично живём.
Даже не отрезвляет война,
обогащаться многим не помеха,
а ведь вдуматься,
так уж давно не до смеха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
Потухли очі,
у них немає вогню,
запали лучину
у серці млосному.
Життя "гра",
так "гра",
але виграш на одного
з мільйона.
Тужить душа про втрачене
і безповоротнє.
Давало ляпасів Життя:
било навідліг, в прямому і
переносносному сенсі,
кожним прожитим днем,
не шкодуючи.
У чому провинилася так,
навіть запитати не смію.
Я на початку довгого шляху,
адже не знаємо,
як Життя нас розгорне,
бере нас, не спитавшись в свою веремію.
Все одно, що мені в Житті
призначено, адже практично давно
краще загублене,
навкруги тільки її "праведна" брехня,
та море втраченого.
Не балувала вона мене,
не намагалася захистити
від злого погляду і ворога.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
В Мире боли,
нет места радости.
Слова болючие,
колючие мысли,
терпения додают.
Кто терпит постоянно
боль окаянную,
тот знает ей цену безоплатную.
Боль моральная или
физическая равновеликая,
разница в ней не великая.
Мучает тело и душу,
что та, что эта,
такое её не выносимое вето.
В минуты её наивысшей
напасти,не перестаёшь
удивляться живучести
души и тела,
во-время полной слабости.
Кто держит нас на Свете,
не трудно догадаться,
но, сколь велика Его Власть.
Кричишь Ему -
я, больше не могу,
а эхо вторит,
жить будешь,
через не могу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
Відчуваю, що ніколи не подорослішаю.
Десь там у глибині душі,
живе дівчисько,
як у тому сні.
Роблю багато різних спроб,
щоб виткати одну єдину
ниточку Буття.
Мої роки даються мені в знаки.
Не один десяток минув,
але вони продовжують пливти
без мого на то дозволу.
Нас несе течія річкою Буття,
не має душа спокою.
Та Природа нас вчить,
те що для гусені кінець,
для метелика лише початок.
То нехай наше серце радіє,
ніби весняний ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
Живём в третьем тысячелетии,
сколь велико значение
нашей Жизни на Земле.
Учимся бороться за выживание,
но не смотря ни на что,
женщины находят силы
улыбаться этому Миру.
Неугасим Свет лампадочек
женских сердец.
Слишком много мужских качеств,
мы- женщины сейчас наработали,
пытаясь противостоять обстоятельствам
и тяготам Жизни.
Кажется,всей Жизни не хватит,
чтобы научиться обиды прощать.
Ничтожен результат
прошлых усилий Души,
да и прошлое ворошить не спеши.
Когда женщина, как Луна,
сияет отражённым Светом мужчины,
вот тогда только они две половины.
Чувства друг друга нужно уважать,
муж умирая успел сказать, что ему
было легко со мною жить.
С Судьбою не поспоришь,
она редко спрашивает,
что хочет человек,
она не зря зовётся Судьбой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
В стихах Душа с Миром говорит.
В моей Жизни благодаря войне,
произошла полная ломка старого,
а нового не видно и на горизонте.
Не хочу пребывать в сонном
состоянии Жизни,
хочу выражать свои истинные мысли.
В каждом из нас есть Божья Искра,
так давайте светить не только себе,
а и тем кто вокруг нас.
Мечтаем разорвать Колесо Сансары.
Само слово Сансара - скитания,
длящиеся вечно...
В буддизме - это совокупность всех Миров.
Будда сказал - "Кто не понял своего прошлого,
вынужден пережить его снова".
Так думаем о своей жизненной основе...
Наша мирская Жизнь даже не пахнет
покоем и полным духовным равновесием.
Тонущая Душа в океане Сансары стремится
освободиться.
В Колесе Сансары через спицы не перескочешь,
да и на лестничке Жизни своей
через ступеньки тоже,
ведь вернут на доработку всёже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
Дитинство, дозволь по тобі посумувати.
За усі прожиті роки себе милосердно пробачити.
Світ змінювався зі мною, я в нім росла і жила.
І не пройшло і пів століття, як смуток за дитинством знайшов.
Не було в дитинстві брехні, не було користі,
а тільки світлі і чисті думки.
Ясні зірки світили низько і здавалися зовсім близько.
Надією серце жило, в майбутнє непохитно вірило
і йшло до нього упевнено.
Життя, не обдури дитинства надій і очікувань,
юності сліз і ридань.
Не дай піти з Життя -
не пізнавши силу справжніх почуттів і думок.
Дай випити міру справедливих і ласкавих почуттів,
з єдиних теплих і бажаних губ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
Як важко буває душам,
як важко буває серцям,
коли їх ніхто не чує,
наші почуття перетворюючи на мотлох,
у полоні бажань владних,
з гіркотою навпіл.
Як хочеться, зустрітися
з улюбленими очима,
бездонними воротами пристрасті,
порятунком від чуттєвої
напасті.
Потонути б, в них поглядом,
прикриваючись віями,
як пеленою туману - обману
розтанувший правицею.
Життя повне крутих
поворотів - вирів.
Міг стати моєю половинкою,
а застиг сердешною грустинкою.
Вир душі - душевна поразка,
сильний, страшний вирок,
приводить до знемоги,
стигне у венах кров.
Безодня самозвеличення страшна,
тягне нас з шляху до узбіччя.
Сенс Життя - в силі Душі,
а її дають нам - радість,
любов, мудрість.
Вони роблять нас,
Космосу доступнішими,
дітьми розумнішими.
Мета, на життєвому Шляху,
досяжна тільки з вірою,
волею і надією,
працює на віддачу
і чиста любов -
фільтрує серця кров,
несе доброту у Світ
і радість, як солодкий
зваблюючий сон.
Любов окриляє,
дає силу Духу,
без неї не Життя,
а суцільна непруха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
Туманом над річкою
розсіялися мрії.
Вогнем вдалині захід
палає низько,
струни душі
обриваючи різко.
Зливовою стіною - сльозою
змиває серця біль,
дороги Життя розмиваючи
зухвало, брудом мерзенного
бездоріжжя.
І тільки,
Силою Волі Людини,
росте зеленню трава,
на схилі його Століття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
Любить Страну, Жизнь и ребёнка,
мне ничего не помешает.
Такой красоты, как Украинская,
нет нигде, сколько не странствуй.
Где бы ты по-миру не блуждал,
ноги сами, по-зову Души,
найдут дорогу,
ближайшую к родному дому.
В пол ей поклонись,
она заслуживает ещё и большего.
Красота ее шёлковых лугов,
тревожит мечтательные чувства.
Не имеет влияния на неё дождливая погода,
её украшают даже роды.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012808
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2024
Каждый вышивает свою канву жизни,
а она поворачивается к одному лицом да гладью,
а к другому крестом.
У каждого свои жизненные планы, свой завет,
лучше же жалеть о том, что сделано,
чем о том, что нет.
Но, избегайте не обоснованного экстрима,
не ставьте под угрозу жизнь свою неотвратимо.
Жить на свете нелегко,
но мир раскрывает свои объятия,
мы же нерадивые собратья,
попадаем с огня да в полымя, не глядя.
Не ждите, в конце жизни золотой медали,
мы и до бронзы так дотянем едва ли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012749
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.05.2024
Господи, прошу Мира Планете всей,
прошу Мира стране своей,
прошу Мира городу родному,
прошу Мира семье и дому,
прошу Мира своей душе,
чтоб Жизнь была в счастье и добре.
Прошу, ведь от тебя многое зависит,
Жизнь наша в вечной спирале виснет.
Глубоки небеса и далеки,
но силой слова мы с ними близки.
Энергией своей, мы тоже рядом,
но порой грешим, не ведая близости расклада.
Звездным шатром нас накрывая,
ты ведешь к границе Рая.
Молитвою помолись Иисус Навин,
солнца ста и луна, за нас,
ведь не ровён наш час.
Во един час разбойник вниде в Рай молитвою,
доброта твоя на Холсте Мира сияет палитрою.
Господи, смягчи сердца всех
противобордствующих благу и достоинству Церкви Христовой,
чтоб не ходили мы, как глупые телята, заблудшей дорогой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
Україночка - панночка,
стиглая калиночка,
казкова зориночка,
степова билиночка,
весняна краплиночка.
Ти не сиротиночка,
не страшні тобі хмариночки,
бо знаєш свою стежиночку
до рідної домівочки.
Біля струмочка розгорнула торбиночку,
присіла на хвилиночку.
Люба їй кожна стеблиночка,
це Душі її частиночка.
Заспівала голосисто,
вербочці звітувала,
мандрівочку їй свою дарувала.
Десь вдалечині трембіточка грає,
серце крає.
Почуття, ніби бруньки на вербі,
розкриваються, Долі посміхаються.
Чисте повітря п'янке кружляє,
струмки підганяє,
смуток з лиця жене подалі,
ми в його полоні,
ніби з розуму зійшли від любові...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
Когда живы были отец и мать,
щасливее меня, на Свете никого не было.
Вспоминаю их молодыми,
улыбающимися и радостными.
Им бы только жить да жить,
но мы не можем этот предел сами изменить.
Потому что мы на этой Земле, как беззащитное Космическое Дитя.
Умоляем, Господи, не покинь, спаси,
не оставляй нас одних.
Дай, нам быть сильными,
отведи боль, страх,
дай сил земных запас,
будь в Жизни нам судьёй.
Влияй на наше сознание, чувства,
в поисках лучшей Жизни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012557
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.05.2024
Господи, мы твои гости на Земле.
С зарёю утренней встаём,
и видим её земной покров.
Красоту эту, Ты дал нам в дар,
чтобы в могуществе предстал сей бал.
Чарует голубизна неба, вод,
леса перламутровой зеленью ведут хоровод.
Поля, колосятся, в жатве пиршества,
луга - в танце буянья трав и цветов.
Красота во всём земном,
от травинки до Человека.
Ты дал нам всё, чтобы помнили тебя до века.
Наивные, кричим, что мы хозяева Земли,
а ведь всего лишь гости,
на протяжении каждый своего века,
да и то, не всегда благодарные -
издержки бытия человека.
Господь прощает нас за всё,
видит нашу борьбу самих с собою,
да порой и очень трудную,
хочет узреть в нас чистоту,
и душу мудрую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
Небо зарю перекуёт на свет золотой.
Утешаемся осенней порой ранней.
Купает, пьянит аромат пожелтевших листьев.
Цедит солнышко сквозь ладони,
свои яркие лучи,
стремится Душа к жизненному покою.
Вселенная силы нам добавляет,
топит в энергиях властных,
постигнуть желает Души наши ясные.
Листьев золотых пламя,
сон осенней, грустной поры.
Ветерок легким дыханием тревожит,
бриллианты слёз уносит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Не хочу жити в пів серця,
дихати в половину дихання,
не змусити мене
віддати перевагу колінам над стражданнями.
Душа кричить в ночі,
свічкою танучи, навіщо муки такі.
Хочу лід перетворити на воду,
випустити почуття на свободу.
Не хочу стати ізгоєм у миру,
є надія, що ще
багато щось зможу.
Допивати по краплі
захололу любов,
важко не виносимо,
тяжкість пізнавши буття,
ще не втратила віру в себе,
з такою філософією
далеко, звичайно не піду,
але сенс її може і збагну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
Смотри на мир светлыми глазами.
Запоминай свой всплеск души.
В каждой избушке
свои погремушки,
может этим они и хороши.
Бьют на стене часы с кукушкой,
чтоб не была наивной душкой.
Часто ходим по святому терпению
наивные романтики душ.
У каждого свое мировоззрение,
докопаться бы до
глубины своих чувств.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
Вселенная - воздушный корабль
наших желаний.
Удачу посылает к радостным
людям, унылых, она просто не любит.
Вы же, радостью своей
не торопитесь делиться,
чтобы зависти не накрыла десница.
От безответственных держитесь
по-дальше,не позволяйте, вешать
на уши макароны фальши.
Там же, где в Жизни споткнулся,
и зарыто твоё сокровище.
Ты становишься умнее,
но не становись от неудачь злее.
Держись, ведь смертью Бог
показывает, сколь дорога нам Жизнь.
А, в ней, есть день -
полон веры,
есть полон - измены,
есть день - первый и последний,
в жизненной круговерьте,
но, вы, в него, всё равно
верьте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012182
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.04.2024
Танец бабочек простой,
кружевной, лёгкий,
мирской.
Парят одна краше другой,
зависти не знают одна к другой.
Как всё сотворено неимоверно.
Легки, будто шепот в тиши.
Природа просыпается нежно,
во всём царит блаженство.
Где-то утро украшено ярко,
где-то туманно,
но реально красиво,
в трепете поцелуев,
прикосновеньи желанных тел.
Солнышко тоже заглянуло к нам,
будто желая счастья всем, приветствуя
нежностью в поле невесомой ковыли,
на море волн бархатистых извилин.
Как дотронуться хочется
до летящего цветка-мотылька,
взмах лепестков - тайна велика.
Хочется, чтобы села на ладонь,
ощутила на ней покой.
Девочка на лужочке присела,
жаль бабочка уже взлетела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012146
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.04.2024