| Сторінки (51/5053): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Осінь мила, чим я завинила?
Радощі життя пролітають мимо.
Шепочи на вушко, рідна коліжанко,
дай пораду на світанку.
Різнобарвна твоя краса облітає,
ніби у купелі листячком купає.
Небо хмари в полон взяли.
Осінь красою вражає.
Зима ж їй вже коси заплітає.
Краплі дощу б'ють у вікно на вдачу.
Десь чужий кіт муркоче,
зеленоока осінь його ніби лоскоче...
Мамина прасила додає життєві сили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020
Когда я,плачу,
я - живая, и не ждите
от меня оптимизма,
когда душа рыдает,
все тяготы Жизни
принимает.
Я, её люблю родную,
стойкую и нежную такую,
и не нужно мне другую,
что живёт жестоко
и упрямо, по "трупам"
шагая прямо.
Душевность её, как родник,
сколько её не отдаю,
Бог восполняет её глубину.
Даёт мне право,
ставя точку, превращать
её в многоточие,
для Жизни любовью
отточенное.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893855
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2020
Богиня Счастья,
удостой взгляда,
сократи удары Судьбы.
Мне не так уж
много надо,
снизойди, подсоби.
Отчаянная борьба с собой,
пользы почему-то не приносит,
безысходность прощения просит.
Падать духом не хочу,
и не могу себе это позволить,
но хранить спокойствие , на жаль,
не научилась, Судьбе на милость.
Беспокойная моя душа,
в постоянном поиске пребывая,
возрождает веру во мне,
на Пути к Заветному Раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893848
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2020
Остался от мамы платочек,
будто счастья жизненного кусочек.
На память о родной кровинке.
Пахнет нею, глаза закрою,
чувствую, будто рядом.
Вышла, как бывало, на минутку.
Говорила, что вернулась
и за чем шла вспомнила.
Остался от мамы платочек,
прильну к нему,
как к родной половинке.
Почувствую тепло мамули,
да и снова, и снова прильну...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Судьба обмену не подлежит...
Признаюсь, памятку беженца читала
до войны, может быть с ухмылкой недоверия,
разве пригодится,
а вот когда разгромили Дебальцевский рынок
и тикали, то необходима стала в серьез...
Так что решила её Вам озвучить...
- Рассчитывайте свои ресурсы материальные,
моральные и физические на долгое время.
- Берегите деньги и документы.
-Берегитесь нечестных людей.
-Твердите себе, я осторожен,
вниматилен и полон сил.
Эксперты советуют собрать тревожный чемоданчик
с вещами первой необходимости.
- Аптечка с обезбаливающими.
-Фляга с водой.
Консервы длительного хранения ,
горелка и котелок.
-Непромокаемый мешок с бельем и одеждой.
-Средства развести костер
и обустроится на ночлег.
-Компас, карта местности.
- Документы все.
Это особо мне лично пригодилось...
-Фонарик, свечки, спички.
-Накидки от дождя.
Делюсь печальным опытом.
Но, так как осталась в том,
в чем с квартиры вышла,
то имею на это право.
Старший сын говорит,
будто не было прошлой Жизни,
ничего не осталось,
даже детских фото на память,
плачу, а ничего поделать не могу.
Потеряли родных, умер муж, родители.
Мертвым покоя нет, в памятнике мамы торчит град,
могила отца горела факелом -крест, венки...
Жду Мира, конца войны,
ничего не вернуть,
но легче хоть на Душе будет.
Почти два миллиона переселенцев,
таких, как я обездоленных
в одно мгновенье, тоже ждут,
ждет вся Украина.
Дай Бог, чтобы слово война
забыла вся Планета Земля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893717
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.11.2020
Душистое осеннее разнотравье:
пряное, терпкое, словно поприще синего, переспевшего тёрна..
Стернёй обнаженные поля.
Шуршат багряные листья под ногами,
ложатся под заборами,
по ветру круговоротами летают,
одеялом землю застилают.
Везде костры душистые пылают,
запах осени напоминают.
Наступила грибная пора,
туманом осенним закутана вся.
Не в силах задержаться тепло,
белка запасы собирает в дупло.
Осень входит в свои права,
запасай на зиму дрова,
а как прийдёт Покрова -
"заревёт девчонка, как корова"!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Осень нашла отраженье
в томном взгляде твоих зеркал.
Тают мыльные пузыри дождя,
как надежды ушедшего лета.
Говорят - время лечит,
да, но и своё взамен берёт,
золотом серебрит проседь.
Терпкой черёмухой пахнет осень.
Сердце теребя,
просьбы льются до небес,
прося чудес.
Последний лист облетает,
ножки грею в носочках,
а цветочки всё больше дарят в горшочках,
но я им искренне рада,
несут в моё сердце отраду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893614
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2020
Все, що бачимо навкруги -
це рідна Земля де народилася я і ти.
Кожен пам'ятає саме свою стежину,
найближчу до рідної оселі.
Навіть уві сні баче коло своїх рідних.
Незабутні миті дитинства, юності,
взросління, затенькало в Душі
від спогадів дорогих.
З роками тягне нас на вершину
тої обмолоченої гори,
на верхівку самої високої скирти.
Робимось тими, про кого кажуть -
і не сій, а воно вродить...
Торкаємося п'ятами рідної Землі,
відчуваємо її сили земні.
Курну дорогу життя лишаймо,
в щасливе майбуття вирушаймо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Осіннє листя в різнокольоровому
ошатному убранні.
Шелестить під впливом ніжного,
шляхетного вітерця.
Осінь, я тебе не цураюся,
а твоїй красі вклоняюся.
Пречудовий п'янкий запах осені.
Листя червоні, жовті,
залишки зелених,гра кольору,
ніби Великодні крашанки сяє.
Диво дивне - Земні Райські кущи.
Сонце світить,
але вже не гріє,
облямоване крайкою з червоного золота.
Назустріч йде молодик
з букетом пурпурових троянд,
по-мимо волі , з усмішкою на вустах,
як дзеркало очікуваної любові...
Навкруги падає листя,
ніби розірване намисто...
У цьому лісовому полоні,
відчуваю себе також деревцем,
з котрого зривають плоди - жарини,
в небезпеці днин.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Киев в плену осени.
Над мостами фонари
склонили свет свой до Земли.
Месяц, как будто волшебник
спрятался в ночи.
Осенняя пора,
будто молочная купель,
повисла над крупным городом.
Листья золотом разноцветным рисует,
величие своё строит .
Прохладно, охватывает грусть,
много разных дум.
Первые морозы
схватили в плен осени слёзы.
Киев - ты, как прекрасный Одиссей,
дышишь историей своей.
Люблю твои площади, чудесные аллеи,
уютные места.
Вечером мосты купают свои огни
в любимом Днепре.
Намолена Земля.
Соборы приветствуют многочисленных верных.
Городок влюбленных - романтичное место,
завершает это трогательное ожерелье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893380
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2020
В чём мы, скажи,
похожи,а в чём нет,
ищу, маясь, ответ.
Где, ожило прикосновенье,
а где, так и не найден
ответ.
В чём, мы, разные,
а в чём похожи,
позволь подитожу.
Я, люблю чорный
щоколад, а ты, верно,
белый,раз поступаешь
так не смело.
Я, люблю ромашки
и сирень белую,
а ты скорость
обезбашенную,
уверенную.
В моих глазах дрожит
слезинка, а тебе,
скажу, попала пылинка.
На моей душе грусть,
а тебе, скажу,
что вернусь.
Не сознаюсь тебе
в сердечной слабости,
она грустинка моей
тихой, малой
радости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893378
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2020
Життю корюся,
лихий час настав.
Доброзичливість щезла
і приязнь.
Щастя відцуралося зблизька,
пройшло звіддаля.
Біль серця не вчуха.
Мама казала,
тобі наче пороблено.
Не була дорога рівною,
а лише крутою.
Лихо лютеє мене спіткало,
не дає спокою.
Душа з тілом розстається
від війни не справедливої.
Ніби в пустелі блукаємо,
обманливі речі чуємо
та й самі ж повторюємо.
Не маю спокою,
ніби увесь Світ пішов
на нас цією війною,
не маємо дієвої допомоги.
Якби вже на кінець скінчилася,
то мабуть і зорі б розквітли
у темному небі,
ніби квітки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Многое в жизни логике не поддаётся,
но пусть Вам это пережить удаётся.
Ведь Жизнь не только движение,
но и зарядка положительной энергией.
Хочется, чтоб сбылось только хорошее,
а плохое ушло в прошлое.
Если любовь - букет,
то Жизнь - сад,
но мучает не один вопрос нас.
Вот почему, суженные половинки
бродят по-миру,
как невидимки?
Почему, кого любим,
делаем больней?
Почему страдаем
в промежутках дней?
Только, стоя на Земле
босыми ногами,
чувствуем почву под ногами.
Спиной чувствуем не доброе,
но поступаем бесповоротно мы.
Глубоко мыслим,
правильно рассуждаем,
а делаем даже себе вопреки,
будто боли не знаем.
Глупые в себе сглаз,
порчу ищем.
Да за Жизнь ,
душа так натерпелась,
что была бы материальна,
так уж загорелась.
Только любовью,
к себе и ближним,
найдём Ключ
к разумной Жизни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893276
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2020
Ти - овен, живеш грайливо,
я - рак, задкую, почуття перетворюючи на страх.
Загальна у нас тільки стихія, норовлива феєрія.
Ти - сила і воля, а я - слабкість і жменька горя.
Сховаю в кулачок тугу, зав'яжу вузлик на удачу
і нездійснену мрію.
Мені б твоїй рішучості і сміливості крихту,
щоб не доїдала душевна втома.
Любов не встигла накрити щастя хвилею,
а виявилася лише штормовою перевіркою на силу змін -
кращим для мене тебе зберігши Життю у супротив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Если на душе, как пургой заметено-
знать от жизни грубые отметены.
Если на душе, как в день неясный,
значит путь её далеко не праздный.
Если же солнечно ей и светло,
значит счастье заглянуло в окно,
оттаяла она, как льдинка,
напоила сердце капелькой-росинкой.
Добрая, родная душа, прости,
что хозяйка у тебя не хороша.
Одно утешает, что хватает смелости на каприз,
по-типу - душевный стриптиз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893142
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2020
"Вы получаете не то,
чего хотите,а то чего
заслуживаете" -
известный трюизм.
Время летит, продолжается,
каждый твой вздох с моим
перекликается.
Все сны тобою наполняются,
с Верой в твой Свет...
Не справедливо, что раньше
тебя родилась, время возымело
свою Власть.
Я имею огромную смелость
существовать в этом Мире,
прикладывая все оставшиеся силы.
Не стыжусь признаваться
без кого грущу.
В Небесах звёздочки зажглись,
моя кровь похолодела,
я про светлую любовь
песенку запела.
Кудри распущу
пленяя всадника грешного,
головушку свою вскружу
сладкою надеждою.
Ночь, ложь сердечная злая,
душеньку не тревожь
накрывая.
Что назначено мне,
пройти суждено.
Неужеле, многого хочу,
лишнего у Судьбы прошу.
Не знаю, сколько одиноких ночей,
я пролечу в Земном Потоке дней.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893030
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2020
Одні бояться комет,
інші - кінця Світу.
Та бійтеся ви, в межах свого Віку,
втратити любов, спокій і рідного чоловіка.
Позитивно мисліть -
приймайте цей Мир.
Як не намагайся, не прожити його за двох.
Як Душу не рви на частини від участі,
вдячності не чекай, не буде,
і тільки Господь нас розсудить:
хто був правий, а хто ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Во взгляде печать печали,
может ты знаешь почему?
Страданья женщину никогда не украшали,
да и одиночество невмоготу.
Суров вердикт Жизни, я знаю,
но надежда с верой ещё живут,
ищут счастливые моменты,
ведь из Души моей идут...
Небо Мирным будет я верю,
зажжется салютом радость в глазах,
но вернется ль былое счастье
трудно сказать.
Мимолетны Жизни мгновения,
пролетают, как снежинки тая,
верю распутает Бог
Судьбы Нити, только Он всё знает.
Вечер, согреюсь Глинтвейном,
ним и стресс полечу,
верю прийдёт моё мгновение,
и я в нём, как птица взлечу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892928
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2020
Завітало сонечко у віконце,
прокидайся, маленька крихітка.
Півник свою пісеньку проспівав.
Котик у блюдця чекає
пінки молочної.
Песик хвостиком грає -
ранок зустрічає.
Потягушки маленький,
потягушки сладенький.
Прокидайся, серденько,
прокидайся паінька -
нарцис маленький.
Іди-іди на ручки,
золотко маленьке,
ти - серденько матусене,
ти - серденько татусене.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Чоловіки сміливі,
дивляться поглядом
непереможно-норовливим.
Мабуть це у них у крові,
всі сили віддають
на потребу своєї Душі,
кохання прагнуть завжди.
Рве їх на друзки, любові
нещадний буревій.
Коли справжня любов,
то зрозуміло, а коли
за кожною,чи витримають вітрила.
Любов - є печаттю тайни двох,
нащо ж на всіх розмінювати
рідний порог.
Коли немає сорому,
печаллю обертається Душі норов.
Добре,коли на світанку
вітає ніжними словами твоя обранка.
П'яніє тоді серце від любові,
знаходить довгоочикуванний спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Мелькают картины - времена года.
Дождевой слезой смывает года,
столетия, века.
Уходят ласковые и нежные мгновения
во временной круговерти.
Только не сходила
счастливая улыбка у рта,
казались бесконечно счастливыми
эти года.
Время шалит с нами непостижимо.
Юность вбирает в себя
все счастливые краски,
живём будто в вечной сказке.
Взрослая же Жизнь постепенно
отрезвляет, в пучину жестокую
бросает и даже не спасает,
сам барахтайся, спасайся, выживай,
ищи Земной свой Рай.
Думаю, откроется нам и сотворение Мира,
только созданное цени,
в меру сил своих береги,
Бога не гневи.
Музыка Вселенной самая красивая
на Свете, не ропщите на Жизнь свою,
мы Её Дети, услышьте Её Доброту.
От нас не столько уж много надо,
в Унисон отдать биение наших сердец,
во спасение от бед и войны наконец.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892784
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2020
Дитинство, дозволь по тобі посумувати.
За усі прожиті роки себе милосердно пробачити.
Світ змінювався зі мною, я в нім росла і жила.
І не пройшло і пів століття, як смуток за дитинством знайшов.
Не було в дитинстві брехні, не було користі,
а тільки світлі і чисті думки.
Ясні зірки світили низько і здавалися зовсім близько.
Надією серце жило, в майбутнє непохитно вірило
і йшло до нього упевнено.
Життя, не обдури дитинства надій і очікувань,
юності сліз і ридань.
Не дай піти з Життя -
не пізнавши силу справжніх почуттів і думок.
Дай випити міру справедливих і ласкавих почуттів,
з єдиних теплих і бажаних губ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Сонечко за обрій сідає,
відлуння ночі на п`яти наступає.
Настає зелена тиша,
не гуде від вітру навіть дах,
спить серед гіллячка птах,
квіти поховали голівоньки,
не чути запахів стриманих.
Ніч бере все навкруги у свій таємничий полон.
Висне небо зірковим малюнком акварелі,
сон зайшов у двері.
Він тишею блукає,
в небеснім шатрі купає.
Коли час нічний на небі згасає,
утрішній порі шлях відкриває.
Крізь вікно, промені вії колишуть,
порушують дрімотну тишу,
шепочуть ранкові пісні,
дивуюся природній силі та красі.
Німіє подих, душа прагне нової сили.
Дзвенить повітря, сміється золоте сонечко,
над нами висне туману завіса,
купає квітки барвисті.
Захоплена у полон хитрощами краси,
хочу любити все навкруги,
хочу, щоб зоріли мої очі ясні.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Вже не згадаю, як мене мамо купали у духмяних травах.
Та, пам'ятаю її долоні ніжні,
її слова ласкаві, коли пробуджувала вранці рано.
Згадую її кожного дня, молюсь за її душу
і у день, і в ночі,
чому так невтішно рано забирає Матусь Земля.
Зорі безсилі допомогти у журбі,
небо, сумуючи, мовчить,
день за днем біжить, сльозою журчить.
Коли б знаймо, у який день живемо востаннє.
Є надіє, що воскресне її Душа,
і як птах мовчазний побачить нас з небес,
що це ще у Світі не кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Не счесть звёзд в поднебесье,
сияют мелодией прекрасной песни.
Поколениями на них взирая,
обращаются с молитвами
к Обители Рая.
Что в Жизни не познано,
то и влечёт.
Не сдали мы,
как звездочёты зачёт.
Падает звёздочка -
загадываем желание,
с надеждой Мирозданию.
На её место рождается новая
с крепкой жизненной основою.
Так и на Земле,
рождаемся, чтоб совершить
великое, но многие звёздочкой
падают безликою.
Желания будоражат воображение,
но для воплощения нужно
приложить силы,
и, только, желание и труд
всё перетрут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892578
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2020
Засыпает осень,
сложила крылья-листья.
В тумане купает рябины ожерелье.
Дождями омывает каждое поместье.
Засыпает осень,
месяц её провожает,
как избранную уважает.
Засыпает осень,
цвета багряные забирает,
тихонечко замирает.
Осень, дорогая, не сокрушайся,
придёт твоя пора,
не сомневайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892485
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.10.2020
Я на підвіконні сиділа, сиділа,
та й на щирий дощик гледіла, гляділа.
Якщо серце буде щеміти, щеміти,
я босоніж буду по-калюжам бити,
щоб душа раділа, раділа, раділа,
сум далеко гнала,сили не жаліла.
Бо, я, хочу жити в радості та щасті,
а не потурати проклятій напасті.
Хай, вона навіки згине, загине,
а натомість народить щасливі хвилини.
В стрімкім водограї , хай веселка грає,
свій віночок різнобарвний в купелі купає.
Пташка, хай щебече , в гаю біля річки,
віти верба миє,як весняне личко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Ти - мій зимовий сон,
у серці твоєму прохолода.
перебродила любов,
як вино,
захист твій їй потрібен.
Градусів не набрала,
ртуть крові зупинилася,
розігрій її своєю Душею,
Долі моїй на милість.
Ти - казка, в Житті моєму,
тому і не віриться,
що прийшла любов,
і закрутила метелицею.
Ти правий, а я, як в полі самотня волошка,
тремчу і від легкого вітерця,
одного разу вже зірвали невміло,
Життя спотворивши сміливо.
Моє Життя - шлях подолання
труднощів, боюся, що зможеш
у неї заглянувши, побачити усі мої
труднощі.
Налякати боюся твою любов,
вона для мене знак відродження до Життя,
народжує тільки світлі і
щасливі думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020
Осень краски разбросала,
не ожидали такого "бала",
отражаясь в реке разноцветно,
балует взгляд размытой акварелью,
брызгами цвета от нежно-желтого
до тёмно-красного, зелёного.
Буйство ароматов от легкого, свежего,
до терпкого, как забродившее вино,
никем не выпитое уж давно.
Кучи опавших листьев -
ворохи невероятные,
к себе манят,
прыгнуть в них велят.
Когда ещё увидишь
такой лиственный сеновал,
летящих листьев карнавал.
Осень голову вскружила,
заманила в свой сладкий плен.
Шепчет - радуйся Жизни,
береги свой "теремок",
глубже дыши от души!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892375
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.10.2020
Скільки слів промовляю до Неба,
воно таке велике - мій Земний Раю.
Шепочу чи кричу,волаю чи благаю,
серцем промовляю чи душею,
з вірою чи із життєвою стратегією,
сумна чи не дуже,весела
чи зі сльозами , мов калюжа.
Всіляка буваю,міцна, як кремінь,
слабка, як подбитая лебідь.
Сумую -
тягну руки до Неба,
прошу, молюся.
Судьбі корюся,
шукаю порятунку,
та чи знайду.
Шукаю любові, та чи дочекаюсь.
Лише одного боюся,
не залишитися зайвою
на цьому Святі Життя та Буття.
А в серці, ніби струмок журчить,
грайливо фотографує все навкруги -
не мовчить.
Ніби море душі б'є волною ніжно,
бутімто колискова пісне.
Відчуваю аромат кожної квітки -
рози, матіоли ніжної.
Поцілунок на губах відчуваю,
у цій мелодії себе щиро купаю.
прошу Господа не поспішати,
смерть за мною не посилати,
багато ще хочу свого Світла віддати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2020
Вокруг столько счастья.
В лепестке первоцвета,
в сиянии рассвета,
в глубине щемящей души,
в первом вздохе младенца,
в чистоте любящего сердца.
Много его не бывает, оно, как снежинка тает.
Ропщу, что мне его мало,
что сил нет, устала.
Но, взглянув вокруг,
вновь ощущаю вечности круг.
Счастье видеть начало дня и его конец.
Молодоженов праздничный венец.
Счастье созерцать Природу,
в хорошую и плохую погоду.
Сколько счастья вокруг – лавина,
что же слёзы лила,
края сердце на половину,
больше не буду, клянусь,
к тоске, рвущей мой Дух, не вернусь.
Я, счастья, сполна напьюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892295
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.10.2020
Привели внука Максика в садик,
при входе стоит врач в полном облачении -
в костюме, маске, щитке и проверяет
температурный режим у деток.
Проверили и у Максика,нормально,
говорят , проходи...
А он отечает, нет, я в космос не хочу...
Такое вот влияние коронавируса
на мышление трехлеток...
А ведь, в мое детство, о космосе ещё мечтали
и хотели стать космонавтами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892183
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.10.2020
Дякую Всесвіту завжди:
за іскру душевного вогню,
за люблячі вірні серця,
за промінь сонечка золотий,
за Мир над моєю головою.
Боготворю його за цю енергію,
за мрію, що ятрить спокій,
за силу, що бере вершину.
Поклоняюся йому за Космічний Оберіг,
що дарує Життя нашому Світу.
Чекаю від нього заступництва,
його Міжпланетного Водійства.
Вірю в його потужність,
що зможе нам Землянам допомогти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Подари мне липа
медовый плен на губы.
Подари березка в ушки
серёжки золотые.
Тополиный пух лёгкость свою подари.
Кленовый шепот листьев
сердечко утоли,
полёт Души во мне не глуши.
Прошлое туманом окутано
жажду забыть.
Романтики в Жизни не достаёт,
но неистово рвусь в полёт,
хотя думаю и птицам не легче.
Каждому на Земле своя Судьба,
свой Удел.
Иной собаке легче живётся, чем человеку,
но Жизнь дело не простое, испытывает нашу Волю.
Раньше мы отвечали только за свои поступки,
а сейчас будем отвечать и за наши мысли.
Меняется Пространство и Время не стойте на месте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892069
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.10.2020
Яке щастя бути коханою
а не замученою і квапливою.
Яке щастя бути довгожданою
а не забутою і небажаною.
Яке щастя самій любити
сподіватися з ним бути.
Яке щастя одним повітрям дихати,
чути наближення кроків і чекати.
Яке щастя, якщо усе є,
але не кожному це Доля дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Я забуду древню Атлантиду,
я забуду 1001 ніч Багдаду,
я забуду далеку Андромеду,
та не забуду мого Життя баладу.
Вона немов хронічна,
невиліковна простуда,
все, що зі мною було,
серце ніколи не забуде.
Вірю прожене карколомні події.
Весна - чарівна панна,
захистить від негоди
квітучим вбранням.
Життя невгамовно тягне до узбіччя,
та я йому не здамся,
марні його зусилля.
Я полину у мрії де щастя бажала,
рідну Батьківщину словом захищала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Мы боимся:
Стихий, пришедших из глубины веков, землетрясений.
Мы боимся цунами, торнадо и наводнений.
Мы боимся, грозы, голода и чумы.
Мы боимся холода, засухи,
движений земной коры.
Мы боимся, всего, чего не знаем,
духами называем, в приданиях вспоминаем.
«Человек в Боге и чрез него, ищет только
самого себя, как частицу Бытия».
Я, в юности, ждала многого от жизни,
теперь, превозмогая , жду только от самой себя,
покуда сердце бьётся, покуда жива.
И только, в её финале, ощущаем,
какие б счастливые надежды зажглись бы в наших сердцах,
если б «трезвый ум» и светлый разум,
при каждом шаге, вздохе,
торжествовал на жизненном пороге.
Возвращаем себе молодость,
когда пишем от чистого сердца,
когда жизнь наша смела и чиста,
когда перед восходом солнца,
затаилась ещё не одна редкая мечта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891866
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.10.2020
Мне бы поменять плохое на хорошее.
Мне бы печаль на радость променять.
Мне бы сердце раскрыть прекрасным лотосом.
Мне бы колокольчиком лесным зазвучать.
Мне бы, чтоб глаза сияли звездами.
Мне бы, чтоб вечно были влюблены.
Мне бы, чтоб жизнь несла сплошное удовольствие.
Мне бы от счастья душу вознести.
Мне бы воспарить зорким соколом.
Мне бы тебя с высоты увидать.
Мне бы не считать мгновенья жизни на вес золота.
Мне бы не пытаться от них убежать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891865
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.10.2020
Не знаєш, де вона
остання мить.
З ким більше ніколи не побачишся,
куди більше ніколи не вернешся.
Не знаєш той останній раз,
виставляєш Життя, як на показ.
Кожна секунда відлітає в небуття,
як сніжинка тане вдалині.
Життя тим і цінне, поки триває
плутає свої сторінки.
Багатством Душі хочу поділитися.
Радістю дихати, бачити і чути.
Не нити, не сподіватися марно,
і буде все у нас прекрасно.
Багатство грошима не полічіти,
воно з іншого виміру,
у сердечному місці-растошуванні.
Сподіваюся все більше на Ангела-Хранителя,
свого Покровителя.
Він знає мій перший вдих і крок,
тільки Він - мій Життєвий охоронець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
Жевріє надія,
віра та любов.
Не судилося, не судилося,
пташкою щасливою
крикнути в ночі знов.
Доля насміхається,
гірко мається.
Закипає кров, стискаю зуби,
як стримати болю норов.
Пригнічена Душа прагне
боротися за щастя не спіша.
Покиль жива буду,
щастя та любов
шукати буду,
солодкі миті їх не забуду.
Знаю, радісна буду
при зустрічі з ними,
ніби крила виростуть
за плечима.
Ціную кожну мить -
сьогодні, завтра і вчора,
у Душі довготривала боротьба
за майбутнє вільне Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
Ой любове, пташка ти моя безкрила,
куди віднесла щастя та мою силу.
Нащо зозулею мої роки полічила,
куди ти рідная так спішила.
Чому доріженьку та й не розіслала,
не у віночок зі стрічками ,
а у хусточку вбрала.
Вороття в житті не буває,
в забуття все минає.
Дощ іде за вікном,
небо Душу крає,
чи то по склу струмочки свої цідить,
чи то від туману мої сльози,
малюють роси на мої життєві покоси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Сыночек мой, кучерявая головушка,
через пространство к тебе лечу я.
Когда ночь, ты восне,
я тебе пою колыбельные песни.
Когда наступает утро,
умоляю солнышко оберегать твое крыльцо.
Когда ты рядом, близки наши сердца,
и радость не имеет конца.
Пусть, не смущает тебя взрослых Жизнь.
Знай, ты - Ангел всей моей Жизни.
Есть в тебе красота, доброта, есть и врожденная харизма,
чистая Душа и Сердце нежное.
Наши любящие сердца тебя обнимут.
Наши Души к тебе навсегда прильнут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891679
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2020
Как же я не права бываю...
Когда открываю утром глаза
и не вижу за бытом
красоту каждого дня.
Да вот и сегодня,
на редкость ясный, солнечный,
радостный день,наполненный
тонким ароматом осени.
Благодать это ощущать,
радует новый день,
радует, что жива
и отбрасываю тень.
Жизнь перезагрузила,
дала новые крылья...
Усугубила человечность,
добавила красоту.
Солнышко балует днём,
а ночью месяц-странник
смотрит в Душу
ночною порой,
будоражит чувства,
теряю покой...
Да, конечно, мы не Атланты -
учителя египетских жрецов,гиганты...
Но, имеем такую же Душу
и должны оберегать данную
Богом сушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891555
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2020
Идеалы опасны,
они лишены недостатков.
Даже, если в Жизни всё до наоборот,
мозгу уже задан круговорот.
Не засыпается,шепчеш ему в темноту -
подари не скупись, глаз своих
небесную высь.
Возьми в свой последний полёт,
не обманывай себя,
что уже не нужно ничего.
Да, отшумели грозы на росистые покосы.
Солнце готовится спать,
мысли бунтуют вспять,
нет мне покоя,
грусть свою не скрою,
утро встречаю неугомонной слезою.
Хочу сердцу возродить память любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891553
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2020
Я, тоже в счастье нуждаюсь.
Хотя, вера в собственные силы,
таки мала.
В моём сердце не было
не прошенных гостей,
в душе не пребывали
в командировочном состоянии.
Только для тебя -
эта родниковая криница,
но не пришёл воды напиться.
Ты, сказал - пора,
а я испугалась,
испить тебя до дна ,тоже боялась.
Во сне, смелая, бегущая за тобой,
в потоке манящем,
что же столь слаба,
в Жизни настоящей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891504
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2020
Моя втома від життя така глибока.
Вона заважає бачити своє сьогодення.
Прагну її розігнати якомога швидше.
Невблаганний вогонь моєї боротьби
ледь тліє,та все одно жевріє.
Гірка розлука з минулим,
але солодке бажання нового, кращого.
Журба нехай прийме свою
прощальну хвилину.
Забула про спокій від страждань.
Надія, допоможи мені мерщій,
поки залишилася ще у серці
іскринка - жаринка до кращої днинки.
Тільки сни породжують дива,
в них я не сама.
Надія моя давня,
наче з кожним днем молодіє,
зве у простір мрії.
Розлучуся я з Долею сумною,
з пекельними її муками,
пошукаю ще радості на Цьому Світі.
Самотня, але ж вогник Душі жевріє,
не згаса, на сумні події не зважа.
В нім ознаку любові читаю,
ніяковію, лице осяйне прикриваю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
Якби ж то кожному щаслива Доля.
Засіяв та зібрав врожай зі свого поля.
Мав клаптик Щасливої Землі.
Лани б зеленню приваблювали
на радість тобі і мені.
Зигзаги стрічок духмяного сіна
п'яніли родимі.
Снопи - гордість осені.
Осіннє поле ніби у роздумі.
Роси діамантами блищать.
Птиці мчать до обрію.
Осіннє поле тлумачить свої сни.
Рясні озимі жита полонять,
зеленню своєю манять.
Земля-Матінка віддає свою силу,
щоб ми мали життєві крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
В ночи звездопад
оставляет свой след,
лунный свет пьянит ему вослед.
Ты может тоже не спишь,
ловишь грёзы мои и свои...
А жаль, что не была я твоя,
не сходила по тебе с ума,
не ревновала до глубины Души,
не шептала, ты всё помнишь,скажи.
Ты ничего мне не обещай,
ни взглядом, ни намёком,
глупое сердце может поверить,
а похмелье любви всегда жестоко.
Я перед тобой грешна только
в сладких снах.
Ты прости, если нечаянно приходила
и в твои.
Что-то происходит с Душой,
чувствую теряю покой...
Почему мы такие разные -
я одинокая, а ты нарасхват...
Я старше, а ты моложе,
я наивная, а ты строже,
Я сомневаюсь, а ты всегда уверен,
я многого не знаю,
а ты - "ходячая энциклопедия".
Что же тянет друг к другу
до изнеможения.
Нам не простит одинокая ночь
любви последнее сиянье.
Звёздного ожерелья дни
нанизывает Нить Судьбы.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891404
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.10.2020
Життя дає,
але й питає...
Посміхнулася над горлицею,
що п'є з калюжі.
Почуття мої чисті,
але ніби дощем прибиті,
не маю жодної
щасливої миті...
Вогонь війни попелом
посипав мою Душу,
оберігати її мушу.
Надію плекаю,
що матиму нарешті спасіння,
бо я ж Боже насіння.
Тяжко мучусь в безнадії,
плачу, схибила моя вдача.
Тільки Господу клянуся,
що від Нього не відречуся.
Я - жінка зріла,
ніби гілка плодами усипана,
наділена жіночою силою
та любов'ю.
З'явилася й перша сивина,
та вона на жаль
не перепустка в молоді літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Небо сипле срібними сніжинками,
казковими пір'їнками.
Вони падають на повії,ніс, губи...
У мріях бачу свого єдиного,
ще чубатого, щасливого.
Чому Доля не хоче нас з'єднати,
важко їй з нами ладнати.
Я зараз, як легка здобич,
навіть для не полювальника зі стажем.
Грою Долі це інакше не назвеш,
вона з почуттів та міркувань
робить флєш роял.
У війни своя печатка.
Бог вміє шуткувати з нашого життя,
прагне , щоб була вічна боротьба
за щирі почуття.
Від душевного болю ніби
по-стіні сповзаю...
Хоча і кажуть,що темна ніч перед ранком,
та я вже не вірю цим обіцянкам.
Хоча моя боротьба за життя
не має зупину, все ж чекаю
на щасливу днину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Ты для меня, что ваза хрустальная,
боюсь упустить, обронить.
Испытания Жизнь даёт реальные,
чтоб могла миг каждый ценить.
Мучает сердце, искушает душу,
чтоб ценности её переосмыслить смогла.
Обиды жизни все вкусила,
а любви добиться так и не смогла.
Я, не ветер, летящий в неизвестном направлении,
у меня всё связано с душой,
И сжимается в солнечном сплетении,
чувствую ты рядом с другой.
Если, у каждого из нас,
душа своей Судьбе не безразлична,
значит не всё потеряно поверь,
и тому, кто слезой стучится,
Господь откроет Свою дверь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891227
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.10.2020
Коли по любові, співають інакше птахи.
Коли по любові, яскравіше горять зірниці.
Коли по любові, ранок пахне весною.
Коли по любові, щастя в очах не приховаю.
Коли по любові, жити хочеться нескінченно.
Коли по любові, думаємо це навіки.
Коли по любові, миті швидкоплинні.
Коли по любові, почуття глибокі і сердечні.
Коли після любові розлучення, як голка.
Коли по любові, Душі без тебе колко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Я помню сад цвета пожара,
черешневой бездны алой.
Тогда и ты был рядом,
страха не было в Душе
и напасти, иные буяли страсти.
Жизнь казалась вишневой вечной сказкой.
Где это всё улетучилось,
улетело, в сердце тоской обомлело.
Теперь я другая,жизнью перекована,
какая настоящая уже и забыла,
Зализываю свои раны сама,
как покинутая бездомная кошка,
как же при этом быть ещё
и осторожной можно.
Боли наелась до отторжения.
Не бегу впереди паровоза.
У каждого на свой Алтарь
прожитой Жизни лёг груз
печальных дум укоризной.
Тризна совершалась не однажды,
да и самобичевание самого себя тоже.
Но глядя в Небеса прошу всёже.
Господи, дай радости,
сколько было пролито мною слёз,
чтобы не было боли в моей Жизни
моральной и физической,
чтоб не била она меня,
как током электрическим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891106
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2020
Я перед Вами оголила Душу.
Накопилось - не удержать.
Лавиной снежной,
как в зимнюю, злую стужу,
несутся чувства в
неудержимую даль.
Твержу себе - бери себя в руки,
ведь расслабляться
по-жизни нельзя,
усиливаются тогда её муки ,
убегает надежда вникуда.
Думаешь, горше уже быть не может,
надеешься на улучшение,
но приходит новая беда,
и даёт Уроки Отмщения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891105
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2020
Дійшло нарешті, що щастя бракує.
Душа нещадно бунтує.
Легше лише,коли поруч Природа,
сяду під деревом, біля води,
зразу полегшає,буцімто й немає біди.
До війни була вельми заможна,
а тепер небезпека та розпач
захопили увесь спокій.
Не бідую лише завдяки сину,
що він поки поруч.
Знаю, в глибинах безодні Душі
сховались перлини мої сумні.
Долі рука мене не шкодувала,
та й людський гнів триваліший -
пече щоднини.
Зла, лиха година ходить за плечима.
Якщо не встигну за своє Життя,
віддати душевного тепла,
хто ж розумною назве.
Пригода - Життя триває,
поки вона жертвенна до інших.
Хочемо сп'яніти від великої
радості Життя,
та засмучує клята війна.
Коли людина потрібна людям - живе,
а коли лише для себе - ні.
Добираємося до солодкого кавуна середини,
то вже й життя проходить більше половини.
Всі радощі зі Світу зібралися у квітах,
тому шаную їх красу швидкоплинну,
та порівнюю з нашим життям,
його скарбами.
Триває життя пригода,поки живі, все плануємо свої шляхи.
Але ж голі приходимо у Світ,
так само з нього йдемо,
ніякого багатства з собою не беремо.
В моїй Душі панує зима,
тільки згадую її розмай,
сліз ручаї віднесли його
в дальні краї.
Важке життя терпляче зношу,
удари його, страх,
раз не таланить в любові та радощах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
В час ночной одиночества,
ночь наивная укрой
своим пророчеством,
звёздной пеленой.
Зима Жизни подходит,
даже как-то не привычно,
что её тепло уж не удержать.
Не хочу жить там, где дороги Жизни
не сошлись.
Хоть рыдай, хоть умри,
страсти с годами уже по-утихли,
улеглись,
будоражить даже стало страшно,
кажется, что это безшабашно.
Господь балует, лелеет,
дитя своё жалеет.
Нас прощает снегопад,
умывает лицо проливной дождь,
ласкает летний лучик золотой.
На Жизнь не ропщу,
ведь на Земле ещё гощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891011
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.10.2020
Поле зеленіє, річечка блищить,
стало Душі щемно,
навчаюся жити.
На Долю не скаржусь,
слухаю своє серце.
Роси осліпили,
вітерець в лице,
солов'ї щебечуть,
весні радіє все.
Зазерни коханий в ніжні оченята,
зазвучить Симфонія завзято.
Хмари сонечко розжене,
у гармонії все живе.
Почуття, наче непокірне дитя.
Любов та творчість зливаються
в єдине,щоб серденько моє раділо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
Сегодня, что мы можем
сделать в течении дня,
чтобы завтра ценить
минувшее время,
а не нести его,
как бремя.
Ведь, завтра, мы будем
вспоминать прошедшее
сегодня и так хочется,
чтобы не было за него
больно.
Дни складываются в года,
время теребя, а оно так
безупречно быстротечно,
и безмерно вечно,
оно было, есть и всегда
будет, когда наши следы,
даже Земля, уже забудет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890897
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.10.2020
Небо зорю перекує на світло золоте.
Втішаймося осінньою порою ранньою.
Купає, п`янить аромат пожовклого листя.
Цідить сонечко крізь лодоні, свої яскраві промені.
Прагне душа життєвої повені.
Всесвіт сили нам додає,
топить в енергіях власних,
осягти бажає душі наші яснії.
Мов золото, листя навкруги,
сон осінньої сумної пори.
Вітерець легким подихом тривожить
діаманти сліз уносить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
Чарівні Сади Семіраміди -
одного з семи чудес Світу,
та я люблю Українські свої.
Нас оточує рідна Природа.
Коли вітром колише діброви.
Коли у вирій відлітають птахи.
Коли взимку мороз
хапаєза руки та ніс.
Коли сонечко в надвечір`я
відходить відпочивати.
Коли річки завмирають,
відлуння в собі купають.
Каганець в далечині горить,
глупа ніч потаємно мовчить.
Не хитаються навіть дерева.
Ніч бере в свій полон.
Темінь за північ відходить,
не заперечує ранку,
йому зелену дорогу відкриває.
Рідна українська Земля та Матінка-Природа -
наші Головні Вчителі.
А Вірш - це мистецтво, яке чують.
Щастя - в якому думки вирують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
Каждая ждём тепла
и ласки, куда мы
без вас, без мужчин.
Такова наша природа,
без вас и не было бы
продолжения рода.
На Земле , не счесть
наших поколений следов,
но мы вновь приходим
на Землю, на её
Вечный Зов.
Земля - Мать всё
выносит, прощает ошибки
в Судьбе, исправить
их просит, во славу
себе и тебе.
Мы, Природу свою изучаем,
но Теории Дарвина,
всё же вопреки,
не верится ,что
произошли от обезьяны,
хочется нам умного
начала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890681
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.10.2020
Час служить, час сумує,
пролітають птахи-роки.
Журавлиним ключем, зменшуючись у височіні піднебесній,
ніби слова прекрасної пісні.
Час - для нас, коли ми щасливі зараз.
Час тягнеться довго,
якщо від справ немає толку.
Час - мить очікування,
на вокзалі життєвого страждання.
Час - щастя,
у полоні радості, любові і пристрасті.
Час поспішає сам і квапить нас,
як термінове замовлення.
Нам усім треба усвідомлення часу,
щоб тримати ногу на стремені,
і у будь-яку мить понестися ускач,
для виконання своїх завдань.
Нас навчили ділити пору року.
Адже воно у нас окремо
для роботи, сім'ї і дому,
для забав і для головного.
Якщо щасливіше стаємо з кожним днем -
час не даремно проживем.
Якщо ти повністю завалений справами,
значить стрес вирощуєш своїми руками.
Список справ на кожен день і записник,
служать часу умішком.
Час надається усім,
на рівних правах безкоштовно,
але як ти їм дорожиш
у житті безоглядному?
Хвилини сьогодні - твоє завтрашнє Життя,
прикрась справжньою миттю його височинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Моя душа - безудержнаяя оптимистка.
Всему, о чём мечтаю,
обещает сбыться.
Знаю, её возможности вечны и
бесконечны, потому и шутить
не пытаюсь с нею,
как обычно.
Она, дарит мне и Миру -
любовь, доброту и свет,
помнит данный Богу Обет -
измениться в лучшую
сторону , и вернуться
в чертоги Вечного Города.
Душа меня учит - отдавай больше,
а ожидай меньше.
Я, это знаю, потому
взамен ничего и не ожидаю.
Душа моя наполнена
гармонией, как
родник горний.
Стремится реализовать
себя в этом Мире,
словно играет на лире.
Душа счастлива
реализоваться сполна.
Следую ей, верю, интуиция
меня не подведёт,
ведь, она отражение моей
мечты, видит Мир моими глазами,
она - Путеводная Звезда Вечности,
спасает нас от бесчеловечности.
Моя Миссия в силе -
множить любовь
в окружающем Мире!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2020
Красота Великого в малом,
подарена Богом недаром.
Благоухает каждый цветок,
в торжестве весны,
как Вечности росток.
Хорошо нам у Тебя в гостях,
каждому на протяжении его века.
У Тебя на Земле,
трепещит сердце от Величавости
и Разумности Природы,
что по-сравнению с Вечностью
наши годы - капелька
в океане безбрежном,
песчинка в песчаной буре бешеной.
Земля приветствует нас
с первого вздоха,
благоуханием ветерка,
воды - беспредельным зеркалом,
лёгкостью облаков,
золотом солнечных лучей,
как же можно думать,
что рождаешься сам по-себе ничей.
Вселяешь в нас душу.
И, Природа таинственно шепчет,
полная ласки, нетленны её краски.
Небом Душа, как глубокая,
синяя чаша,как же тайна её хороша
сыплет внутренним светом.
Тысячи ладоней соприкасаясь,
счастливы Любовью Этой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890558
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2020
Нас всех объединяет
мудрость и желание жить.
Вопрос Экологии,
наконец-то поднят
на достойную высоту,
чтобы сохранить Природы
красоту.Спасибо, что у нас,
ещё есть такие люди,
как Владимир Борейко,
которые защищают Природы
красоту и честь.
Чем ярче воспоминания,
мы, о себе оставим,
тем ценнее прожитая
Жизнь, честно с нею
борись, только не
скатывайся вниз.
Человечество изменить
Мир сможет, если руки
вместе приложит.
И,Господь, нам в этом
поможет , пусть даже
сомнение никого не гложит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890469
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2020
Ой там у долині
все навкруги радіє -
річка, струмки,
чути співи птахів.
Справжній Земний Рай.
Прудкий вітерець жене
мене швиденько
до тіні дерев густеньких.
Сіла, спочиваю,
дитинство згадую.
Радію цій днині
та щасливій хвилині.
Вирішила, як то кажуть,
лихом об Землю,
та й піду шукати щастя...
З криниці напилася
кришталевої водиці,
руками її розплескала,
брисками граючи,
радіючи цим перлам рясним сяючим.
Була Душа у п'ятах,
лише тут відчувається розрада.
Темніє, мрії жевріють,
до ясного місяця промовляю,
свої надії довіряю.
Він блищить, ніби розуміє,
срібним сяйвом обійма,
на добрі вчинки надиха.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Смелость города берёт,
а радость душу.
Бедно живёт наш народ,
но этим сердце не сушит.
Посмотрите, как трудится
Китай, умножая радость и
процветание, а кто нам сказал,
что мы не одолеем
свои задания.
Верить нужно в силы свои,
не ожидая кредитов заграницы,
возрождать смело мощь
своей страны, а не вставлять
ей в "колёса спицы".
За накопленные долги,
грядущее поколение нам
спасибо не скажет,
а что же сделали мы,
для процветания её,
вопрос зависнит не однажды.
Так, давайте, возрождать
свою страну, засучивши руки,
а не просить на долги от
бедности прорухи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890376
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.10.2020
Никто не спросит,
что у меня на сердце?
Что творится в моей Душе?
Никому не интересна уже.
Когда счастье в мою
сторону посмотрит,
убавит свой бег,
может после дождичка в четверг.
Неутешительный зреет ответ.
Брожу по узким улочкам,
гляжу в окошки,
на подоконниках сидят
счастливые кошки,
даже у них есть свой дом
и хозяин, который боль не причинит,
и не поранит.
Свет в них то тускл, то ярок,
но это чей-то уголок родной,
где царит семейный покой.
Моё прошлое мне накивало
сбитыми пятами.
Плачь не плачь кровавыми слезами,
больше некому и некуда весточки слать,
да и года, как с цыпи сорвались, несутся будто вскачь.
Мира хочется, как путнику
глотка воды в пустыне,
а позади лишь исхоженные мили.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890375
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.10.2020
Сейчас ночь,
Мир спит спокойно.
Звёздный шатёр
мерцает огнём.
Луна серповидна,
молодостью своею
завидна.
Большая Медведица
разлеглась всласть.
Падает, стремительно
сгорая, звезда,
загадывать желание
пришла пора.
С годами,
меняемся мы,
меняются и наши желания.
Мгновенья Жизни
начинаем ценить,
как птицы раненные.
Песчинки песочных часов
убегают от нас неумолимо,
с быстротою летящих
слов непримиримых.
Даже, настоящая минута,
не повторится больше никогда,
она принадлежит Вечности,
пришла ко мне ниоткуда
и уйдёт в никуда
в Потоке Космической
бесконечности.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890236
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2020
Всё в Природе целуется -
ночь с днём,
река с берегом,
голубь с голубкой,
серенада со звуком летящим,
рассвет с утренней зарёй пылающей,
в шепоте листва с ароматом цветка,
близка ранимая свежесть ветерка.
Тайна во всём велика.
Природа в ожидании новизны,душ наших доброты,
сияет нам солнышком ежедневно,
обогревая сердца,
чтобы не знала Планета Жизни конца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890235
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2020
Хочеться бути слабкою,
як легке дихання вітерця.
Ніжною, як невагома сніжинка.
Танути, як росинка,
що летить з листка.
На мить боячись,
сльозу ховати, віями укриваючи.
Тремтячи, як ковила польова,
срібляста, промениста.
Душею дзвенячи дзвоником,
серцем яскраво-червоною трояндою палаючи,
стати слабкіше за дощинку,
осінньої павутинки,
капіжу бурульки талої,
пелюстків квітучого бузку,
у ароматі танучи,
ну, скажи мені,
навіщо тобі інша?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020
Время - страж покоя.
Солнечная поляна
росою блестит,
с ним в споре.
Царственна Природа
в повседневности бытия,
первозданность Мира
в ней заключена.
Вкус к Жизни не теряя,
Мир нужно уметь
чувствовать и слышать
созерцая.
У китайцев,
запах Жизни -
запах помидорной ботвы,
а у меня - это
запах детства,
дачной поры.
Сохраню же его
в сердце,
как доброе зерно,
на процветание
и добро.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890147
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2020
У серці, несу я тобі
останню краплину любові.
Соромлюсь, але зовсім життя
свого не шкодую.
Бажаю нестримно,
мрій кипучих тобі посилаю,
море сліз в очах мерехтить,
спокою не знає.
Не можу йти по-життю сміючись,
я ніби повна чаша,
згодна кращим поділитись.
Остання любові осінь минає,
як той Данко тобі серце
віддати своє бажаю.
Ти не держи мене про запас,
час не щадить нас.
У вічних сумнівах нам не прожити,
треба у любові та спокою жити.
Любов - подарунок Небес,
приходить завжди невчасно,
до когось дуже рано,
а комусь пізно,
у серці селиться хазяйкою
не питається, та й добре собі почувається,
пір'я її підіймається.
Ніяковію, як дитина,вона зненацька мене охопила.
Осіння казка любові дожени.
Підморгують тобі лукаві вії,
у зелені очей купають
надією мрії.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
У скаженому ритмі життя,
нехай серце моє служить Батьківщині,
віддаючи сили осяяння у Світ.
Призначення відчуваю велике,
страшно бути тінню безликою.
Сили Душі на благо,
як голуби Світу,
як веселки кольори семиколірні,
орнаменти Життя хитромудрі.
Ясно відчуваю, що я учора і я сьогодні - велика різниця.
Ціную унікальність нового вибраного шляху,
знать завгодно Всесвіту,
щоб змогла його пройти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Ходит осень по-дорожке,
собирает лета крошки,
от избытка чувств
роняет листья в пруд.
Бабье лето паутинкой улетело.
Скоро встретится с зимой,
порою снеговой.
Пролетела весна, лето,
а осень будто никогда не кончается,
дождиком умывается.
Почему каждой осенней порой
Душа теряет свой покой и
только мечтая, крылья преобретает.
За нею на цыпочках зима идёт играя...
Завидую птицам,
они не боятся первой льдинки,
с ними Небо в обнимку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889944
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2020
На моїй долоні лінія серця глибока,
як ножем порізана ніша.
Може ховається в ній долі знак,
щоб на поворотах її була тихіша.
Межі серця душі не існує,
вони ремствують воєдино,
борючись за Життя моєю кров'ю та душевною силою.
Усю щедрість серця і доброту душі,
намагаюся донести людям силою слова могутньої,
і нехай Господь допоможе в моєму випадку
здолати життєві рубежі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Кони чувствуют, как люди,
где ещё увидишь,такую прыть и силу,
чтобы целеустремлённо уносили.
Кони, сколь умны их глаза,
на упавшего не наступят,
только, мы, способны,
выбитого из седла, добить до кончины,
не сильно обременяя себя причинами.
Кони, а сколь нежны,
привязываются к хозяину душой,
радуются его появлению, как дети,
забрасывают гривы, иржат игриво.
Мой прадед, был козакам советчиком,
так, они, во двор на конях
через заборы скакали,
даже ворота открывать не напрягали.
Если, погибал хозяин,
у коня котилась слезинка,
и у могилы мог сутками стоять,
без питья и еды,
как застывшая скорбинка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889798
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.09.2020
Дожилась, мои проблемы
не нужны никому,
и я это хорошо знаю.
Даже сама убежать от них
желаю, жить по-новому
себя приучаю.
Трудно, если честно,
война, она же, как клеймо,
надеюсь даст Бог силы,
сотру с лица Земли его.
Привычка всё время
оправдываться добивает,
я её в душевных муках
утопить пытаюсь.
Хочется изменить Жизнь
к лучшему.
Необходим полёт Души,
а "гири" на ногах
тянут назад -
агрессия, наивность,
эгоизм и т.д.
Только их изжив,
Душа с полётом дружит.
Учусь владеть собой,
не падать духом.
Ведь, Бог даёт столько испытаний,
сколько Человек может вынести.
Что это очень тяжело,
сама знаю, на своей шкуре испытываю.
Люблю свою Родину,
защищаю, отдаю ей свой труд,
ведь знаю,
что безродные долго не живут.
https://youtu.be/dh3ikgLDlt4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889797
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.09.2020
Разделить Украину на куски,
всё равно, что душу разорвать от тоски.
Каждая семья рвётся на пополам,
родители живут здесь,
а дети там.
Слезами и болью
этот путь обозначен,
неужели, Господи,сердца людские
уж ничего не значат.
Воздвигают между нами новые границы,
не взирая на плачущие лица.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889720
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2020
Осень, пеленой тумана накрыла,
тяжесть в висках, сердце, ногах,
не благоприятных дней парад.
Куда мне от него деться?
Впечатления ложатся на листа гладь,
он всё выдержит -
каждую каплю не терпения,
в минуты грустного мгновения.
В мою душу заглянуть
никому не хочется -
гложет одиночество.
Ветер, с шумом в окна ломится,
ветки ломает, с ними борется.
Жизнь, как быстрая река,
уносит нас в бессмертие Века.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889719
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2020
Пливе човен по-Дніпровській хвилі,
дівчина в ній купає свої мрії.
Стрічки різнокольорові
на вітерцю в'ються,
у полон самотності не здаються.
Вишиванка з квіточками
їй посміхається,
у дзеркальний простір
задивляється.
Сумний погляд мрійливих очей,
шукає доріженьку щасливу з відчаєм.
В самотності щастя не віднайдеш,
хай вона її залише, віршів зі сльозами
не пише, не пише...
Не треба бігати від любові,
вона сама прагне щасливої Долі.
Човен до берега причалює,
її з білою лілею вінчає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Ветерок дунул в лицо
шелковистым дыханием,
ласковым и нежным,
будто перышком лебединым искристым.
Печаль согнал с него, лаская ресницы,
в это время поняла,
что я в лучшее всегда верила.
Ветерок, унеси от меня печаль,
а оставь лишь веру в счастливую даль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889613
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2020
Молюся, неначе заново народжуюся.
Молюся, неначе серцем відроджуюся.
Молюся, неначе світлом наповнююся.
Вірю в майбуття нового дня,
у сили Світла і Добра.
Вірю в чесність, правдивість, любов,
від якої у венах закипає кров.
У кращі якості людські,
може не одні ми у Всесвіті такі.
На фото - Українська Зірка театру и кіно
Тамара Олександрівна Яценко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Почему несбывшееся зовёт нас?
Воздушная акварель
осенних картин
кличет нас
в свой Волшебный Мир...
Пьяный запах листвы
сжимает виски.
Голубизна неба
кружит смело.
Алмазная россыпь росы,
на остатках зелени,
нежно дрожит.
Кучи опавших листьев
в свой плен манят,
дразнят.
Лето облачком ушло,
дождинками,как "пятками кивая"...
Улетучиваются года,
невзирая на жизненные
перепитии, стоим,
как всегда, у очередной
жизненной линии...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889536
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.09.2020
Моё стремление, окупится
сторицею духовного
прозрения.
Услыхали Небеса,
мою Молитву просьб
и слёз, и дали
в награду Дар Творчества,
чтоб не загинула
в "гордом одиночестве".
У Господа, всё припасено
про запас, только созрей
морально и духовно,
и Он обратит своё
внимание на тебя безусловно.
Сколь велика Его Сила
беспредельная, не постижимо
уму нашему запредельному.
Я, Господу, всегда рада,
и чувствую постоянно
Его присутствие рядом.
Господь, на Земле,
исполняет свою Миссию.
Нашим душам,
делая ревизию.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Осінь мила, яскрава
світла, чудова.
У природному кругообігу
ранима.
Маєш строгий свій початок
і кінець
не порушуєш, відведених
меж.
Прощаєшся з літом,
зустрічаєшся з зимою,
відкритий, дружній,
характер твій.
Ти приходиш до нас
щорічно,
показуючи закономірність
природної Вічності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
У твоїй долі, я запізніла попутниця,
тому і призначено моїм почуттям мучитися.
Не чекала, що крок до тебе буде
відстанню в Життя.
Навіщо ти руки розтискав,
що розтану, як бузковий туман, не чекав.
Що вогнище любові в Душі своїй гасити не стану,
ти не знав.
На твоє зелене світло, я не встигала,
але любов свою я не вкрала.
На жовтий, в очікуванні зупинилася,
з розрахунку на Долі милість.
Тепер горить тільки червоне світло,
заквапилася порушити правила руху
до знемоги.
Нерозділене почуття сильно мучить,
розжареним залізом мітить Душу.
Не відпущу тебе з серця,
як солодку ману,
вистраждала в глибині Душі,
тому і не соромлюся його глибини.
Цьому почуттю не дуже рада -
важка запізніла нагорода.
Воно - бажана отрута,
нездійсненої мрії,
воно - солодкість, як гіркий мед,
воно - боязкості жменя,
як догорілого заходу полум'яне тремтіння.
Я виявилось, зовсім не подарунок,
любові захотіла ледянящую кров.
Зрозумій мене Душею, і не розпинай серця,
що любить тебе до кінця
на межі життєвого вінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
Голуби сидят на крыше,
мечтают взлететь выше.
А вот они уже в небе парят,
крыльями касаясь друг друга.
Что за умные птицы,
с любовью то льнут, то удаляются,
разлетаясь, парят, будто прощаются,
и вновь к друг другу кидаются.
Играют в танце небесного рая,
нежностью своей покоряя.
Голубь камнем несётся к своей голубке,
а это, скажу вам, не шутки.
Птицы, а преданность какая?
"Лёгкостью"чувств воспламеняют.
Неба синева их укрыла,
как две заброшенные кометы,
лишь бы не сложили крылья,
в силу полёта поверили.
Чувства возносят высоко,
без них не взлетишь далеко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889341
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2020
Сотні очей навкруги,
а я від самотності
тону, в мирському полоні.
Шукаю тільки твої,
вони переслідують мене,
у кожному схожому
бачу тебе.
Тону в сльозах,
але виплисти прагну,
протягни рятівну
соломинку, утамуй
мою сльозинку.
Гасне горизонт,
сонце падає
у наступне
своє Життя,
у дня сил бракує,
зданий караул
чарівній ночі,
шалено нудьгую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Її Величність - Любов,
пір'я здіймає знову.
Вище хмаринок взлітаю,
вірю збудуться мої мрії.
Співати прагне Душа,
тим вона й хороша.
Лише серце б'ється
не сміливо, ніби скам'яніло,
тугою взято на ціпок.
Прошу, зруйнуй цей
заїржавілий замок.
Де взяти хоробрість тобі закричати,
зруйнуй цей плетінь, ці грати,
тебе мусила довго чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Обнять тебя желаю,
как следующее, прошлое и будущее.
Зацеловать, как непокорное, маленькое дитя.
Не сдерживай же и ты свои чувства.
Знай, тебе никто неровня.
Даже на расстоянии слышу сердца твоего стук.
Бунтует ночной блюз,
непослушных мыслей воз.
Пусть не разлетятся пёрышками,
мечты любви и счастья надежды.
Не забывай последней любви след.
На всё найдутся в Жизни причины,
лишь сердце не изменит личины.
Песчинку из морского дна не достанешь,
тайна любви сама из тебя вырвется,
не спрячешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889150
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2020
Как бы мне не сорваться,
не пуститься во все тяжкие.
Ведь ты никогда не взглянешь
на меня своими светлыми глазками.
Череда пред тобой бесконечных надежд,
сладких тел, иных глаз, Судеб...
Думаю, ещё не родилась та,
что с тобою не обожглась...
Придумала тебя себе, прости.
Ты, как Султан, а я, как Роксолана.
Мне Путь к тебе не одолеть и не дойти.
Ты - сила, а я - слабость,
я - грусть, а ты -радость.
У тебя возможности,
у меня следы беспомощности.
Никогда грешить в мечтах не стану,
ты - далёкая Звезда - не достану...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889149
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2020
Залишила рідне місто Дєбальцеве.
Ніччю розгромили базар вщент.
Вулиці мали тяжкий вигляд,
людей майже не було.
Тільки бійці ДНР вишагували.
В душі холодок,
вона буцімто занеміла.
На пероні люди відчувають
цю гнітючу аж дзвінку тишу,
наче перед грозою.
Розуміють, якщо не встигне потяг,
то тут й залишимось.
Дуже не хотілось залишати свою домівку.
В руках торбина та паспорти.
З дитинства знала тут кожну будівлю,
кожен двір.
Коли повернуся,
коли побачу світло у рідному віконці не відомо.
Сум охопив до п'ят.
Таке на серці безповоротнє відчуття,
ні жива, ні мертва.
Ще о чотирнадцятій годині рахувала на балконі солдат,
а о першій ночі вже рушила в невідоме.
Скільки їхав потяг,
стільки й поливав град,
почували себе під Богом.
Молитви шепочеш,
відчуваєш себе беззахисним дитям.
Лише о четвертій ранку вирушили з зони АТО.
Син був весь час на телефоні, хвилювався.
Мала дівчинка зайшла до нас,
гуляла по- вагону,
й каже - це твій дідусь, кажу мій,
а ось що мені мама наділа,
то був хрестик,
кажу добре твоя мама зробила,
це зараз наш єдиний захист.
Пройшов головний потяга
й сказав, що за нами путі взорвано,
провідники дуже хвилювались, бо залишили дітей та жінок.
Так нам пощастило урятуватись,
але чоловік не витримав й помер
під мирним небом,
ми - жінки поридаємо,
а чоловіки все в собі тримають.
Від війни ще втечеш,
як Бог дасть,
та від смерті ніколи.
P/S/
У ці розбиті щибки видно мої вікна
у домі напроти,
у залі такеж провалля...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Нехай тобі присниться
у цю зіркову ніч,
мій увесь сердешний Світ.
Пташиний вирій і той розуміє,
та щирі думки у Велич Небесну несе,
крізь хмари у цій висі,
береже мої мрії.
В царині земній,
куди впала моя сльоза,
там нехай бринить
чарівна роса.
Земна карусель - Життя,
кружляє, зупину не знає,
Господа за це прославляє...
Кожна моя ранкова зоря,
є ніби нове життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
"Я научилась выносить всё,
кроме счастья.
Теперь я должна научиться жить
со счастьем,
и не сломаться под ним.
Вот единственный жизненный Устав,
с которым мне теперь надо считаться."
АЙН РЭНД.
С простодушием ребёнка,
резвится осенняя пора.
С удвоенной энергией и
яростным напором.
Какими вожжами удержать человеку
полёт своей фантазии в такую пору.
Обманчивое подобие Жизни -
облетевшие деревья
со скрученными ветвями.
Ветер обвивает ноги нежно
облетающей листвой,
как котенок лапками,
как шелковое платье недотрога.
От осени остался смутный след
былой радости.
Длинные смуги света,
из вечерних окон,
полосами купаются на мостовой,
осень балует темнотой.
Усталый пурпур листвы -
увертюра к осеннему пламени,
и прелюдия к её
золотому великолепию.
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2016
Свидетельство о публикации №116102502547
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Редактировать / Удалить
Другие произведения автора Белякова Светлана Николаевна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888955
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2020
Говорят, страдания забудь,
но, что я могу сделать,
война мне разрывает грудь.
Не могу и не хочу привыкать к Жизни
без результата и надежд.
Не в силах забыть прошлое -
это моя Жизнь.
Война не только разрушила её,
но и уничтожила плоды моего
многолетнего труда,
да и осталась одна.
На переговорах о войне,
в который уж раз,
корчат лукавые мины,
а бросают гранаты в спины.
Как результат -
обманутые людские ожидания.
Хорошо, когда лица выражают
не сомнения в догмах,
а просто ум.
Выплёскивается на бумагу
жизни вздор, когда неправду вокруг
вижу в упор.
Внутри чувства с примесью неловкости
и пережитого страха -
моей Жизни "награда".
Наука утверждает, что человек
не встречающийся с факторами стресса,
не выживет, если с ними столкнётся,
теперь понимаю почему я ещё жива,
закалила Жизнь сама.
Война оставляет по-жизненный отпечаток на душе.
А наша душа и после смерти
осознаёт сделанное зло,
искалеченной своей и чужой души,
это станет для неё
"червем неумирающим" и
"огнём неугасимым",
это ли не Ад,
создаваемый на Земле своими руками,
так боритесь за свои Души здесь и сами.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888953
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2020
Хочется верить ,что твоя Душа
видит нас с Небес.
Жизнь изысками никогда
не баловала,
но и не одбирала сразу всех
и всё в одно мгновение,
до головокружения.
Война меня выбросила,
как рыбку на берег,
будто и не мертва - живу,
но смириться с такой "Жизнью"
не могу и не хочу.
Мне хватило бед
в кружеве лет.
Теперь делаю вид,
что запорошены глаза,
в них без спроса дрожит слеза.
В такие мгновения
пыль в глаза пускать не надо,
открытое пребладает душевное
состояние.
Понимаю, солнце не исчезло из моей Жизни,
оно просто спряталось за тучки.
Оно вечно будет светить Миру,
как до нас, так и после нас.
А мой Путь - это только
текущий момент
пребывания на Земле.
Наивные, всё надеемся
на скорый просвет,
так и доживаем свой Век.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2020
"Между Жизнью и Смертью
всё падает, падает снег..."
Танэда Сантока.
Раскидывая тончайшие крылья паутины,
осень набирает силы.
Гул органа в ночи исходит синим рыданьем.
Я не чужая среди своих,
темнеет в глазах, звенит в ушах,
унижают, смеются
с переселенцев родных.
Мы, как "тёмный сад" - ничей.
Тусклый рассвет,
в золоте нежных лучей.
Сколь же ты древняя - равнина сумерек,
в восторге неведения движущейся
навстречу моей Судьбе.
Сегодня , День - запёкшаяся рана,
и каждый вечер - проливающаяся кровь,
в смятеньи снов о войне.
Каждый день получаю "дозу правды",
закипает в венах кровь.
Святотатствуют на моей родной Земле,
Божий Страх потеряли,
когда успели обрости
злобным опереньем.
Живёте в провале бездонной мглы,
как закованы во льды.
Нелюди, скоро тень отбрасывать перестанете,
накажет Господь,
вы - непроглядная тьма,
умерший свет,
вас ещё долго будут проклинать на протяжении
долгих лет.
Скольких убили, скалечили, обездолили,
сколь много посеяли зла и пепла, вы тоже выплесните
свою душу в последних судоргах смерти.
Осенней порой застыли в тиши наши рубежи,
надолго ль это перемирие,
или только ради первого сентября...
Господи, защити нас на стезе
Истинной Веры!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888868
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2020
Будь, як лозинка, покірна,
під вітром випрямитися гідна.
Бережи посмішки своїх рідних та близьких,
харизму бережи свою -
успіху допоможе твоєму.
Щоб не було невдачі,
бережи серця силу та свою вдачу.
Навчись слухати там де говорять,
а говорити там, де хочуть тебе слухати.
Закрий дверцята душі від слабості та смутку.
Не залишайся без надії, віри та любові.
Не відступай без бою, не має серце спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
В час ночной одиночества,
ночь наивная укрой
своим пророчеством,
звёздной пеленой.
Зима Жизни подходит,
даже как-то не привычно,
что её тепло уж не удержать.
Не хочу жить там, где дороги Жизни
не сошлись.
Хоть рыдай, хоть умри,
страсти с годами уже по-утихли,
улеглись,
будоражить даже стало страшно,
кажется, что это безшабашно.
Господь балует, лелеет,
дитя своё жалеет.
Нас прощает снегопад,
умывает лицо проливной дождь,
ласкает летний лучик золотой.
На Жизнь не ропщу,
ведь на Земле ещё гощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888819
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.09.2020